Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - TrialCheck

Сторінок: 1 2
1
Дуже цікаво. Ніхто з моїх друзів-дігерів не знає про ці кульпарківські підземелля
Можна якось вечерком злазити ;)

2
TrialCheck, пропоную разом дослідити усі вказані Вами бомбікі не Кульпаркові. Зараз до них доступ відкритий?
Так, зараз туди вільно можна потрапити.

3
Це тепер мене дивує що в передачі було сказано що підвали є захламлені різним "непотрібом", бо для мене це є трошки несподівана новина. И чому це так необхідно реставрувати саме підвали цього будинку? ;)

Відеосюжет був кількахвилинним і особливого там нічо не показали. Серед "непотрібу" я розгледів лише частину якоїсь великої гіпсової скульптури (кусок голови) і купу металевих конструкції. Але в загальному різноманітних предметів в підвалі було занадто багацько в плані, щоб сказати, що там порядок, точнішим був би вислів - бардак  ;)

4
Мандруючи вулицями Львова досить часто можна натрапити на малі еліпсні гідранти, але усі вони, нажаль, попадаються без покришки :( Але мені поталанило натрапити на один вцілілий екземпляр :)

5
Вчора по 24-каналу був сюжет про Палац Сапігів, де зараз находиться служба охорони за історичними пам'ятниками. Показали його вигляд до зовнішнього ремонту і після, сказали, що в минулому році держава на його реставрацію виділила 750!!!тис.грн. Особливу увагу в сюжеті приділили його підвалам, показали наскільки вони захламлені різним "непотрібом" і сказали, що є велика потреба в коштах для їх впорядкування  :)

6
Некрасова 17 - засипана ВШ :( поруч два забетоновані люки.

7
Перпендикулярно до вулиці Руської на південь від площі Ринок відходить вулиця Сербська. Частина її від Ринку до Староєврейської з кінця XVI століття називалася Торговищем худоби, бо саме тут євреї торгували цим товаром.


Із початку XVI століття вулиця дістала назву Шкоцька.

Тривалий час вважали, що зазначена назва пішла від декількох шотландських родин, які нібито тут мешкали, але в підсумку історики зійшлися на тому, що Шкоцька – це перекручена Скотська, пов’язана з тією ж худобою. Друга частина Сербської – від Староєврейської до Братів Рогатинців – сформувалася лише в другій половині XIX століття і називалася Ружаньцовою та Трояндовою. Третя частина – від Братів Рогатинців до площі Соборної – з початку XIX століття мала назву Бернардинська нижча, бо виходила до монастиря бернардинів. 1871 року всі три частини вулиці об’єднали під назвою Сербська, хоча немає якихось достовірних доказів, що тут колись мешкали серби. Під час німецької окупації Львова (1941-1944) вулицю називали Хорватською, бо серби були запеклими ворогами фашистської Німеччини, а хорвати – її союзниками. Забудова вулиці: ренесанс, бароко, класицизм, сецесія.

У будинку №1 за польських часів був магазин кухонного посуду Гехлера, ремонт парасольок Коркеса та магазин тканин Ґлімера, а за радянських – ательє з пошиття портьєр. За часів СРСР у тій же кам’яниці Войнаровських на розі з площею Ринок містився опорний пункт правопорядку, а навпроти був приймальний пункт склотари. Під №2-а за польських часів були магазин кухонного посуду Бардах, ремонт парасоль Райфа та ресторан Баума, тепер тут торговельний дім Геррі Вебера.

Під №4 у 1950-ті була артіль “Харчопромкомбінат”, нині тут житловий будинок. У житловому будинку №6 останніми роками облаштували салон меблів “Західна лінія”. У будівлі №7 за Польщі був магазин кухонного посуду Шварта, тепер – житловий будинок. Під №9 ще наприкінці 1990-х містився комісійний магазин, нині – крамниця антикваріату “Сербія”, а за польських часів тут був магазин письмового приладдя Шуберта. У будинку №10 за Польщі була м’ясна крамниця Каца, зараз – перукарня, вхід до якої з боку вулиці Староєврейської.

Під №11 за польських часів містився магазин кухонного посуду Арона Фіша, нині це житловий будинок. У житловому будинку №13 від радянських часів працював великий гастроном, тепер тут – гриль-бар “Старий Львів” і магазин продуктів “Жираф”. У житловому будинку №15 за Польщі був магазин кухонного посуду Любіна, за радянських часів – Кооперативне товариство художників і закусочна, нині – комунальне підприємство “Старий Львів”. Під № 17 за Польщі був магазин кухонного посуду Кона і ресторан Васінчинського, тепер це житловий будинок.

Перпендикулярно до Сербської йде вулиця Староєврейська, названа так 1990 року в пам’ять про те, що в період середньовіччя тут оселялися винятково представники єврейської громади. У різні часи різні частини вулиці мали різні назви: з XIV століття відома назва Бидленца, тобто худоб’яча, з XV століття – Зарванська, або Зарваниця, з 1795 року –Нова Жидівська, з 1863 року – Векслярська (вексляр означає міняйло, бо на вулиці було багато міняльних контор, звідси походить слово “вексель”), із 1888 року – Боїмів на честь відомої середньовічної родини львівських купців, вихідців з Угорщини. З 1944 року вулиця мала назву Фрунзе на честь більшовицького військового та партійного діяча. Забудова: класицизм, сецесія.

На початку вулиці під №1/3 за польських часів була торгівля цукром Топольницької, а в перебудовні часи тут відкрили одну з перших цукерень нового часу. Тепер у будівлі містяться аж три цукерні й магазин ювелірних виробів “Шпінель”. У будинку №2 за Польщі був ювелірний магазин Ціппера, нині – салон мобільного зв’язку UMC. Під №4 за польських часів містилася перукарня Шварца, останніми роками тут були ювелірний магазин і відеостудія, нині – косметичний салон “Абсолют”. Під №5 за Польщі був ремонт парасоль Вальдмана, від 1950-х років тут містився ремонт взуття, а зараз – кафе-бар “Хорс” і весільний салон Elig.

У будинку №6 за польських часів був магазин Ботвін, тепер – крамниця “Мілітарний колекціонер”, імідж-студія “Ексклюзив” і ремонт взуття. Під №9 за Польщі містилася Спілка мельників, нині – Львівський міський центр державного земельного кадастру та Львівський обласний державний центр експертизи сортів рослин. У будинку №10 за польських часів розміщувалися ювелірний магазин Руде та молочарня Кляйнрока, нині це житловий будинок. У будівлі під №11 до 1939 року був магазин одягу Шнека, тепер тут також житловий будинок. Під №12 – комісійний магазин, де можна придбати антикварні речі побуту другої половини ХХ століття. За радянських часів магазин мав назву “Радіокульттовари”. На розі з вулицею Сербською до часів незалежності містився доволі відомий у центрі Львова пункт прийому склотари, тепер тут житловий будинок. У житловому будинку № 17 за польських часів був пункт прийому макулатури Райха, нині міститься офіс парфумерно-косметичної фірми “FM Group Україна”.

Під №19 за польських часів був магазин галантерейних товарів Майзелеса, тепер тут житловий будинок. Під №20 за Польщі була друкарня Лукашевича, нині – перукарня “Ксенія”. У будинку №24 за Польщі був продаж металів Вайдгорна і Канарієнфоґеля, зараз тут майстерня з ремонту холодильників і пральних машин. Будівля №29 у 1950-х була гуртожитком Торгово-економічного інституту, нині – житловий будинок.

Наприкінці вулиці з північного боку бачимо фрагмент стіни знаменитої синагоги “Золота Роза”, збудованої у XVI столітті, яку німецькі окупанти знищили 1942 року. Поряд висить меморіальна дошка, яка розповідає про історію синагоги. В післявоєнні часи на місці зруйнованої синагоги багато охочих шукали міношукачами золото, але ніхто нічого так і не знайшов.

Ілько Лемко


_http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/01/19/20966/

8
У підвалах львівської Ратуші були тюрми з романтичними назвами, - львовознавець Ілько Лемко


З метою вивчення та корисного використання підвалів міського магістрату для потреб міста, працівники ЛКП "Ратуша-сервіс" вперше за останні роки проводять осушення та очищення цих приміщень. Про це розповів сьогодні, 19 червня, начальник ЛКП "Ратуша-сервіс" Мирон Трохимчук.
"У підвалах міської ратуші існують закриті кімнати, засипані землею, і до них немає доступу. Ми плануємо вивчити їх вміст, ретельно дослідити. Адже є такі чутки, що у підвалах цього приміщення колись була в’язниця", - зазначив М.Трохимчук.

Як повідомив головний спеціаліст відділу промоції міста історик-львовознавець Ілько Лемко, колись у підвальних приміщеннях зберігали та продавали вино, причому продавати його мали право лише у підвалі магістрату.

"Значна частина міських тюрем Львова середньовічного розташовувалася власне у Ратуші. Вони мали достатньо романтичні назви - "Під скарбницею", "Доротка", "Під ангелом", "Шаля". Остання знаходилась на першому поверсі Ратуші, де проходили судові засідання, туди інколи замикали занадто настирливих прохачів, котрі приходили до магістрату у якихось справах", - зазначив Ілько Лемко.



http://zaxid.net/newsua/2007/6/19/130008/

9
Я уверен, что немцы не копали бы ход длиной более 100 метров от "дота" к Коперника - если кто-то объяснит мне смысл, я буду благодарен.
Відверто признаюсь, що я не є "спецом" по цитаделі і на рахунок можливості проникнення у "дот" з вул.Коперніка я дізнався від знайомого. За його словами з вул.Коперніка до "доту" не було прямого ходу, а був вхід у мережу тунелей, блукаючи якими існувала можливісь потрапити саме до нього.

10
наскільки мені відом0 то під цитою мають буди досить вел. катакомби сьогодні знайшли щось на подобі доту на схилі зі сторони гол.пошти.висота доту 2-3 метри зверху є віконця для кулеметів а біля них дирка яка мабуть закривалася люк вниз потрапити не зм0гли бо потрібно було щось тіпа драбини або мотузки.Трохи нижче знайшов ше один вхід але засипаний смітям. Якщо хтось знає про ін. входи або спускався через той дот вел.проханя опишіть або дайте фото.Якщо хтось має карту то вона теж не буде зайвою
У цей дот можна було колись попасти з місця позначеного тут http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=95.msg653#msg653

11
В этом здании находилась панорама Рацлавицкой битвы авторства Яна Стыка и Войцеха Коссака, размером 15 на 114 метров. Открыта в 1894 году. Ткань для полотна была закуплена в Брюсселе, железная ротонда заказана в Вене. Панорама увековичивает битву восставших поляков Костюшка с войсками русского генерала Тормасова. Здание сгорело во время 2-й мировой войны, панорама сейчас находится во Вроцлаве.
На фундаменте панорамы построен спорткомплекс Политеха.
Пощастило мені оглянути у Вроцлаві цю панораму, екскурсовод-гад ні слова не сказав по приналежність її до Львова, тепер буду знати - дякую.

12
ВШ біля будівлі за адресою Пекарська 75.
Проходив вчора біля вищезгаданого об'єкту, зробив пару доповнюючих фоток ;)
Шкода, що був парадно одітий :(, по ідеї спустившись у яму, крізь достатньо великі отвори в псевдодверях, мабуть, можна було б щось цікаве розгледіти.
На останній фотці люки не каналізаційні, щось на зразок попереднього але засипані по завязку сміттям.

13
Величезна ВШ біля колишнього кінотеатру "Галичина" на вул. Любінській. На задній стінці ВШ знаходяться двері без замків прибиті лише цвяхами (ах, не було поруч футбольного хулса Льохи), крізь щілину у дверях помітно, що саме внутрішнє "приміщення" пусте, а в підлозі величезна дира під землю.

14
На початку 2005 року, під час проведення земляних робіт на пр.Свободи біля оперного театру, утворився величезний провал. Після розгрібання цього провалу, виявилось, що це обвалився аркоподібний, виложений камнем тунель, шириною ~2,5м! Наші "робітники/ремонтники" не розгубились і відразу ж заложили бетонними блоками утворені входи і засипали землею :(
Шкода :((

Чи нема фотографії того місця, де у кадр попали б якісь орієнтири (будинки і т.п.) щоб точніше встановии місце на проспекті?
Місцезнаходження: посередині між оперним і театром Зеньковецької, на фото мур з блоків знаходиться зі сторони опери і розташований паралельно до неї.

15
На початку 2005 року, під час проведення земляних робіт на пр.Свободи біля оперного театру, утворився величезний провал. Після розгрібання цього провалу, виявилось, що це обвалився аркоподібний, виложений камнем тунель, шириною ~2,5м! Наші "робітники/ремонтники" не розгубились і відразу ж заложили бетонними блоками утворені входи і засипали землею :(

16
Виговського 34 - райадміністрація, колись там і райкомпартії був :)

17
- коли брат співав в Дударику (орієнтовно 1980 рік) там був лаз...

Спитай в брата, чи він не лазив через лаз, який знаходився за сценою?

18
"Львівський трамвай" 1994 р.в.
Дивні питання у Вас - сканувати і викладувати!
До речі, які ще раритетні друковані видання маєте, список в студію?!

19
Не хілі значить тоді підвали у магазинів :) відстань від будинку до ВШ метрів 15, та й сам будинок не маленький!
До речі, десь зустрічав згадку у одному з Ваших постів про передачу двох бомбосховищ (~650мкв) на Любінській і ще десь на баланс міськради чи щось подібне, точно не пригадаю, можливо це про цей схрон йшлося?!

20
Любінська 104, три підряд розташовані ВШ в подвір'ї вздовж будинку:

Сторінок: 1 2