Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Golem

1
Приємно що  ми (Explorer) вийшли на світовий рівень. Про нашу знахідку Євреїв у Полтву написав Reuters. А це міжнародна інформаційна агенція. Їх матеріали йдуть як першоджерело для новин по всьому світу.

Більше тут


Готуємося до спуску


Перші враження


Далі пішли до водоспаду


Троха тісно, але весело


Знімаємо одне з місць де переховувалися євреї


У всій цій справі з журналістами головне не загордитися :)

2
Продовження колектора 9А йде аж на вулицю Київську. Пройти туди з Дорошенка важко через замулену ділянку на Вербицького. А всі люки на Київській знаходяться на проїжджій частині. Проте можна глянути як там внизу на цьому ось відео.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=h_hccDMOFk8" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=h_hccDMOFk8</a>

3
Гумор / Re: Смішні фотки пять(5)
« : 26.09.2021 05:35:56 »
Така вона наша популярність.  Офіціалів за дігерів приймають  😂😂😂



4
Ось карта



Йти напряму не рекомендую. Там внизу річка і дуже стрімкі схили

5
А чи знали Ви що висота Львівської ратуші 65 метрів, а висота купи сміття на Грибовицькому сміттєзвалищі – 110м? І площа як в історичного центру Львова. На щастя, нічого туди більше не вивозять, бачив на власні очі. Тож до висоти Ейфелевої вежі ми вже ніколи не дотягнемо. А от організувати пікнік на колишньому сміттєзвалищі скоро буде цілком реально.

Це тепер парадний вїзд на сміттєзвалище


Висота гори сміття 110м. Нам так сказали


- Він що, Полтви нанюхався, - подумаєте Ви. – Який може бути пікнік на сміттєзвалищі! Там же смердить!

А такий. Останні кілька років на сміттєзвалищі активно проводять рекультивацію. З безформної купи сміття вони тракторами роблять красивий горб. Потім це все накривають кількома шарами цупкої геотканини. Далі стелять войлок і захищають паропроникною плівкою. Сендвіч виходить крутіший ніж в нас дома на даху чи підлозі. Після накриття горб виглядає чисто та акуратно. І не смердить! То ж по ньому можна цілком безпечно ходити навіть босяком. Що одна дівчина на каблуках і зробила.

З цієї гори інфільтрат тече ось у це озеро


Інфільтрат це темна отруйна речовина


А у цих вагончиках його фільтрують до стану білої води


Далі переносимося на вершину купола


ЙОго накривають кількома шарами плівки. І канава для стікання води


Готова робота


Тут ще все в процесі




Головний інженер пояснює що тут і як влаштовано


Аж страшно уявити скільки всі ці рулони коштують


Головне дійти до плівки. А там далі можна шпильки зняти




Навіть в суботу тут працювала техніка яка перевозила сміття з місця на місце




Всі ці шари плівки необхідні щоб дощова вода не потрапляла у сміття. Бо тоді вона просочується в грунт, стає чорним токсичним «інфільтратом» та отравляє все навколо. По закінченню робіт поверх плівки висиплять грунт і посадять газон. От вам і пікнік на смітнику. З вершини сміттєзвалища, між іншим, відкривається чудовий вид на Львів та його Високий замок.

Майбутній парк на місці сміттєзвалища


Через кілька років тут ростиме трава!


І буде красивий вид на Львів

6
Тепер Грибовицьке сміттєзвалище закрите а органіка йде на очисні споруди. Але не подумайте що шкірки від картоплі кидають догнивати у водах Полтви. Зовсім ні! Органічні відходи акуратно висипають на майданчик де з них сучасна техніка робить компост. Хоч запах тут стоїть і не дуже, зате компост получається високої якості. Так нам казали.

Сюди звозять як органіку, так і гілки дерев


Машина для перемелювання компосту


Свіжа купа з Шувару


Сезон кавунів як не як


Акуратно поскладений компост в рядах


Ну і свіжа порція хавки


А ще я на власні очі побачив чому пластикові кульки це зло. Бо їх тут тисячі і працівники мусять вручну перебирати органічні відходи. Про скляні пляшки та інше сміття, що кидають в контейнери для органіки, я взагалі мовчу.

Біле це кульки. Там де білого немає значить їх вже вручну визбирали тьотєньки які тут працюють


Якось так зблизька. І людина для масштабу




Для нас показали як працює ця машина




Близько стояти не можна бо пляшка з під пива може прилетіти в чоло


Перемелений компост парує і нагрівається


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=p_5V0H4Y3Ek" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=p_5V0H4Y3Ek</a>

В будь якому випадку приємно що гнилі овочі, шкірки від кавунів, картоплі та інша органіка централізовано смердять на очисних спорудах, а не по всьому Львову. Там їх переробляють то ж ще однієї купи сміття висотою з Ратушу не буде.

Машина для переробки гілок


Все нове і акуратне


Ваги для зважування машин зі сміттям. Якраз підходять для дівчат шоб показати "правильну" вагу


Ну і так як ми на очисних і тема про очисні, то закину пару фоток


Все як завжди. Відстійники і механічна фільтрація


Всередині цеху механічної фільтрації. Нічого нового.


Далі екскурсія територією


І фоткання красивих водяних плес








Аерація стоків для переробки їх бактеріями






Ну та й все. Що з них візьмеш. Какашки як какашки...

7
На Танкоремонтному наших наклейок ще не було







8
Чим може бути цікавий Львівський танкоремонтний завод? Перш за все це своїми танками. На щастя Львівянам не часто випадає нагода побачити ці величні машини вживу. А на заводі їх тобі покажуть і як цілими, так і розібраними до останнього гвинтика.

Постамент на території заводу


Виставка продукції заводу


Цей монстр дівчатам сподобався найбільше


Т-72


Голий танк на реставрації


По –друге, своєю історією. Ну так, у Львові куди не плюнь то всюди історія. Так само і на танкоремонтному заводі. Він неперервно працює ще з 1945 року. Завод успішно пережив 90-і роки та зберіг виробничу базу. Правда тоді приходилося випускати не танки а…. люстри. Але і вони користувалися популярністю та повагою. Зараз є замовлення як від Української армії, так і з-за кордону.



Всередині музею








Багато хто знає танковий завод по цій продукції




Ну і для всіх хейтерів лишив автентичний напис "Golem Explorer". Так що ті каракулі що пишуть на стінах ЛАЗ-у це не мій поцерк :)


По – третє, величезною територією. Минаєш прохідну і дивуєшся скільки тут місця. Влізуться всі львівські ІТ фірми і ще лишиться на парковку! Для компактного Львова це дуже нехарактерний розмах. Приємно шо все доглянуто, помальовано. Якоїсь розрухи чи запустіння не видно взагалі.

Прохідна


Аж втомилися взад вперед тут ходити


Ворожий "шпигун" збирає розвіддані


Може комусь пригодиться карта заводу


Там далі Шувар і ворота через які сюди деколи лазять


Вони щось задумали.


Більшість львівян чули що у місті є танковий завод. Підлітками вони мріяли попасти за цей паркан щоб відкрутити з танка собі якусь запчастину. Та не всі здогадуються де саме він знаходиться і який тут масштаб виробництва. Нас всюди гостинно поводили, дали змогу подивитися на виробничий процес. У повітрі відчувається доброзичливість, позитивна атмосфера в колективі. Як не як тут працюють цілі династії робітників. От відновлені танки і получаються як нові!

Ну а адлі буде багато фоток з складального цеху




















































Ну і як без наклейки.










Стенд для провірки двигунів






Сьогодні день відкритих дверей. Працівники приводять сюди своїх дітей


Признаюся чесно: гуляючи територією я уважно видивлявся де у них тут бомбосховище. Але щось ніяк не міг побачити ні характерних вентиляційних шахт, ні похилих входів. А потім подумав: «А навіщо ж їм бомбосховище? В разі чого заліз в танк, завів двигун та й перечекав біду».

Це таки водосховище


Схоже на ТКК


ПРодукція заводу. Всі іграшки зроблені з чистого металу і дуже важкі


Така ж іграшка але вживу


Пожежна машина на базі танку. Зроблено у Львові


Багатоцільова машина для польових робіт по збору картоплі. Може збирати її навіть під водою. А якшо серйозно то неї справді можна витягнути танк з болота


Ну і відео зі збирального цеху на закуску
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=yoJe9LJwy1o" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=yoJe9LJwy1o</a>

9
Перепощу сюди свій пост з ФБ. Він допоміг більшій кількості людей дізнатися про грандіозну роботу пророблену Олександром та Гандзею.

---

Нарешті команда Експлорера знайшла місце де Євреї півтора роки переховувалися в Полтві. Воно знаходиться під площею Соборною. Там є два сухих коридори які ще залишилися з середньовічної дренажної системи. Довжина кожного коло двадцяти метрів. Ці коридори давно не використовуються як каналізація. Тому там сухо та можна спокійно перебувати довший час.

Вхід в підземелля де колись переховувалися Євреї. Праворуч за кладкою є вихід в Полтву. По драбині можна туди дістатися через люк


Гандзя Тичка - ініціатор дослідження Євреїв в Полтві. СИдить в земляному проході в сторону Бернандинського Собору


Другий засипаний хід в сторону Галицького Ринку


Потрапити в це місце можна двома шляхами. Через люк на літньому майданчику кафе навпроти церкви Андрія. Або як Євреї - з Полтви. Сюди веде хід від пам’ятника Міцкевичу по вулиці Валовій та Сербській. Останні двісті метрів треба повзти навкарачки по каналізаційній трубі. Шлях, розташування та конфігурація сховку повністю відповідають спогадам Іґнаци Хіґера.

Сучасний люк кудою тепер можна легко потрапити всередину


Але потрібна драбина. Я її придбав спеціально для цих досліджень. Ми так її і називали "Єврейська Драбина"


Вид з підземелля на вхід. Сучасна замурована кладка відділяла дощову воду і ПОлтву від цього підземелля


Вихід у Полтву


Саме так Гандзя та Євреї сюди колись потрапили


Підземелля ці невеликі, на одну-дві сім’ї. Стояти в повний ріст не вийде, потрібно згинатися. Ну але як ще їм було вижити?! Їжу та необхідні речі їм приносили ззовні працівники каналізації. Спочатку за гроші. А потім зі співчуття. Так тривало довгих півтора роки. Коли прийшла радянська влада знесилені Євреї вибралися на сонячне світло і описали свої пригоди в книжці.

Олександр досліджує залишки предметів у підземеллі


За роки дно вкрилося грунтом. Тому потрібнор було брати металдетектор


Ооо! Знахідка!


Навіть зараз, за стільки років тут вільно може розташуватися група дослідників




Нарешті ще одна загадка Львова розкрита. Я щасливий що був до цього причетний. Але основну роботу проробила Тичка Гандзя та Стінгер. Гандзя професійний історик. Вони ж виявили «на підлозі тунелю … лежали предмети, що безперечно свідчили про перебування тут людей у період нацистської окупації.» Зараз в тунелі знаходиться ще доволі багато намитої дощем глини. Можливо під нею будуть нові знахідки.

Залишки старих речей в підземеллі


Цегла з клеймом яка використана для підмурування підземелля


Щось є!


Цей новий цвях вбитий в середньовічну муровану кладку. На нього вішали їжу шоб вберегти від щурів та мишей


Гуляючи площею Соборною чи проводячи Екскурсії Львовом зупиніться коло цього люка. Згадайте про сильних духом людей що витримали під землею довгих півтора роки. Є ідея встановити на цьому місці пам’ятний люк та включити його в екскурсійні маршрути. Все таки це наша історія!

Мені приємно було долучитися та допомогти в цих пошуках!


Постановочне фото у Полтві в память про Євреїв яких вона врятувала

10
Дуже навіть годний об'єкт. Хоч і доступний, зато який видовищний! Чомусь ніхто з лазаючих тут не був. Навіть жодного бичка на вежі не валялося. І не валяється ;)









Весь звіт тут

11
А Вам кортіло би подивитися на свій майбутній маршрут горами з висоти? Але без квадрокоптера, власними очима! Така можливість є в Осмолоді звідки починається багато туристичних маршрутів Горганами. Ти переходиш річку і очі аж розбігаються від різноманітних вказівників на деревах. А над всім цим добром стоїть висока висока вежа. Колись її використовували військові. А зараз це просто гарний оглядовий майданчик.

Вид в глибину Горган до ще одної такої ж вежі


Антени тут збереглися і тому це чудове тло для фотографій


Видерся на сам вершечок!


Ну і як без прапора!


Вежу добре видно з села то ж знайти її просто. На роздоріжжі йдемо ліворуч як на гору гору Горган. За кількасот метрів буде поворот праворуч вздовж ЛЕП до газової станції. Цією дорогою до кінця і вийдете на вежу. На хорошому позашляховику можна виїхати на сам верх. Дорога позначена на OSM картах.

Старт 9-00 від автовокзалу у Львові


Вежа в Осмолоді. ФОто зроблене взимку


Звернули праворуч і їдемо до вежі вздовж ЛЕП


Троха оффроаду і ми коло неї


Вхід на вежу вільнодоступний. Висота на око десь сімдесят метрів. Після недовгого підйому ми відпочиваємо на широкому майданчику та милуємося навколишніми пейзажами. А тут видно все: Грофу, Паренки, Пішконю, Овул, Горган і так далі. Краще один раз побачити самому ніж сто раз гортати чиїсь фотки.

Ліземо на вежу. Спочатку 2roofs, потім Ілля


А ось і платформа!


Вітя зразу ломанувся на сам верх


А я задивляюся на Грофу куди нам зараз йти


Осмолода з вежі


І Ілля на передньому плані


Просимо Вітю нас всіх перефоткати


Красота!


Пообідавши на вершечку вежі ми мандруємо далі. Автомобілем під’їжджаємо під сам початок підйому на гору Грофа. Дорога тут рівна, проїде практично будь яке авто. Звідси до вершини приблизно півтора години ходу. Але є одне але… Це туристичний притулок на полонині Плісце!

Антена виглядає як якесь містичне місце поклоніння прапору :)


А тепер обід!


Уммм, домашнє мнєсо!


Пообідавши ми беремося до діла. Жеби всі знали де шукати звіт з вежі


Ця картонка ще недавно допомогла Віті добратися додому з Рівного


До нас в рюкзак вона попала випадково. Але вже раз винесли її сюди то най буде. До весни ітак розмокне!




Селфі точка готова!


Притулок - це невеличка затишна хатинка розрахована на три туристичні групи. Вона збудована силами добровольців і відкрита 360 днів на рік. Я колись теж приймав участь в її будівництві. Місце тут затишне, є вода. То ж ми просто собі посиділи та почілили.

Точка старту в South Park :)


Далі машиноу не проїдеш. Тільки пішки


Смерть москалям!


А от і хатинка


Троха почілили і відпочили


Кілька фото з середини як там є зараз








Вона не те що синьо-жовта. В ній навіть відстань між стовпами зроблена по ширині нашого прапора :)


Прощальний погляд на Канусяка і вйо до Грофи


З моменту мого останнього візиту вершина гори Грофа сильно змінилася. Десь зникла табличка що позначала висоту. Зате з’явилося аж чотири різних пам’ятники небесній сотні. Я, звісно що, теж патріот. Але чи не можна було домовитися і зробити один спільний?

Ляпота!


Насправді він нас просто всю дорогу чекав


Зате з якими краєвидами чекав!


Вершина гори Грофа


І один з пам'ятників




Згадуємо як то було. 2008 рік


2021 рік. Троха помолодів, правда?


А от краєвиди з вершини не змінилися. Від Бескидів і аж до Сивуль. Десь там внизу видно Осмолоду і нашу вежу. І ще одна вежа є на горі Горган. Там ми вже були.

Вид на Осмолоду і нашу Вежу


+ 10х


ну і Грофезні краєвиди навколо


Чисто як памятник туристу


Ілля


Після дев'яти поверхів по наружці у Львові йому не страшно


на вершині ще була якась закохана пара


Вид на Канусяк який ми щойно минули


І вид на Антену на горі Горган


Вниз до машини ми буквально збігли і ввечері вже були дома. Вийшов гарний одноденний похід в гори з елементами індустріального туризму.

Слава Україні!




Вітя, хто з'їв всі цукерки?!


Ну що, вже йдемо?


Чекай, пару фоток треба ще зробити!


Вечірній чіл в Горганах


Дякую всім за увагу а 2roofs та Іллі за чудову компанію!

12
Як туристу з України потрапити до Польщі? Адже через карантин для Українців в’їзд заборонений навіть з вакцинацією. Виняток становлять заробітчани та студенти, але ті мусять відсидіти карантин. Ми таки знайшли обхідний шлях. І переконалися що маски в Польщі носять навіть менше ніж в Україні. Для чого робити весь цей цирк на кордоні я не розумію.

Крок 1 - сідаємо у Львові на літак


Крок 2 - виходимо в Берліні


Крок 3 - Автобусом переїжджаємо до Польщі


Крок 4 - Знаходимо підходящий бункер і ховаємося від поліції :-)


Німеччина пускає Українців навіть зі звичайним ПЛР тестом. Є прямий lowcost рейс зі Львова до Берліна. Тут хоч всі і в масках аж по очі, але раді тебе бачити. Далі найпростіший варіант це автобус FlixBus з аеропорту до Вроцлава чи Кракова. Пять годин і ти у Польщі. Або BlaBlaCar, потяг, автостоп….

Тут колись був совок


Берлінська стіна якраз проходила за цими воротами


Найкрутіший залізничний вокзал який я коли небудь бачив


Скутери з номерами. Якшо зібєш когось то гестапо вичислить


Наступний рівень це прокат електроскутерів. Думаю скоро буде і в нас


Ми проїхали туди назад і жодних перевірок на кордоні не було в принципі. Ніхто навіть не знижував швидкість. Водій автобуса теж ні за які тести не питався. То ж мандрівка до Вроцлава вдалася! З’їли журека з пЄрогами, випили Тиського пива. Якби і зупинили, то тут значно простіше, ніж в аеропорту, закосити під дурачка. Ти ж у Шенгенській зоні без внутрішніх кордонів.

Так виглядає вїзд у Польщу з Німеччини


Чотири години від Берліна і ти майже як дома


Журек, заради цього і їхалося


Ну і ще палюшки на закуску :)


Завжди цікавило для кого робили аж такі великі двері


По відчуттях у Польщі з карантином все гуд. Тобто він не відчувається. Люди живуть як і жили раніше. В Німеччині значно строгіше. В нас навіть запитували ПЛР тест щоб поселити в готелі. Люди носять маски навіть на вулиці. Тому моя персональна думка що всі ці обмеження на кордоні з Польщею просто щоб не пускати саме українців, росіян, білорусів. Для турків чомусь таких обмежень нема.

Як вам такий дах з захистом від руферів щоб не лізли аж на сам верх?


Написано шо не можна замки на мосту вішати


Законослухняні поляки чемно слідують цьому знаку :)


Ліземо з Єгором на місцевий боян


Піддашшя елеватора


Нічого складного. Але на більше часу не було


Підвал елеватора


Отвір через який крали зерно


Зерносховище елеватора


Був ще форт ПСВ і смаження ковбасок




А потім закупи пивом бо воно тут бардзо тане


І вйо домів таким же маршрутом :)




Так що дерзайте! Ковід мандрам не перешкода!


13
Щоб не казали що то я все придумав :)


14
Годніше не придумаєш. Таріку і Віті залік за ідею та реалізацію. Тепер наше лого буде видно на всіх рекламних роликах Львова що зніматимуть з дрона.







ну і навпроти владних кабінетів також



Місту потрібен Explorer 2.0


Буду вдячний за гарне фото цієї наклейки з якогось квадрокоптера!

Весь звіт тут

15
Лазити львівськими дахами це не лише цікаво, а й небезпечно. Особливо якщо говорити про центр міста. Тут кожен третій дах в аварійному стані. Лізеш і не знаєш: чи то зараз черепиця під ногами поїде, чи іржава бляха проламається, чи цегла з комина відлетить. Як тут люди взагалі можуть жити! Адже дахи ДИ-РЯ-ВІ. І не тому що по них руфери лазять. А тому що їх дуже давно не ремонтували.

Ми збираємося пройтися ген до тих дахів що навпроти, з терасою і сходами


Неймовірні види на площу Риганок


Вітя побіг по пиво Правда


-   Та що він таке говорить, - подумаєте Ви. - З площі Ринок добре видно що вони всі дахи відреставровані.

Коби ж то! Часто відреставрована лише та сторона яка виходить в сторону Ратуші! А інша, яку не видно, без ремонту. Ось фото для прикладу.

Дах в сторону Ратуші викладено гарною черепицею. А в сторону будинків - ні. Ще й видно як куски позлітали


Місцеві мешканці не люблять руферів і зразу хочуть викликати поліцію. Але де ж тут склад злочину? Ми зайшли у відкритий під’їзд коло Вірменського собору. Вільно піднялися на останній поверх і через відкриті двері попали на горище, а звідти на дах. Далі з одного даху на інший ми перебралися аж до вулиці Друкарської. Нею пройшлися до кута Площі Ринок і ресторану Атлас. Ну і далі вздовж Ратуші аж до Лео Готелю. Така була наша мандрівка. Ми просто тут гуляли, замків не ламали, паркани не перелазили, нових дирок в дахах не робили. А ще пробували це пояснити людям що на нас кричали.

Стандартний вилаз на дах в центрі


Троха стрімко. Але по коньку можна йти. І дах тут відреставрований


Наша ціль он та тераса навпроти з сходами


Вірменський собор


Проходити цю штуку було реально стрьомно. Дуже слизький мох на ній


Дякую Таріку який йшов за мною і підказував шо і як робити


Далі ми стали атракцією для відвідувачів кафе


Ооо! Центр вже близько!


Пройдений маршрут


Над одним з моїх улюблених ресторанів Атлас




Тут дах теж норм


А от далі тихий ужоссс


Коло Лео готелю був відреставрований дах. На ньому ми безпечно сіли передихнути та все пофотографувати. І подумати як спускатися вниз. Проробляти той самий карколомний шлях назад було якось влом. На щастя неподалік нашого даху Вітя знайшов вікно без шиби. Воно вело прямо в під’їзд на площі Ринок. «Оооо! Короткий шлях назад!» – подумали ми.

Стараючись не провалитися вниз ми йшли далі дахами


Андрій Іванович Привіт!


Тут і почілимо. Дах надійний


Незвичний ракурс на звичні купола


Наша улюблена Запрєщьонка!


Для орієнтації де ми є зараз


Знизу нас ніхто не помітив


Тільки но ми опинилися в під’їзді як на нас налетіла якась кругла жіночка. Голосила неначе на похоронах. За нею вийшов лисий мужик: без футболки та з явними ознаками ожиріння. Він почав нам погрожувати. Але максимум що він міг зробити так це перегородити своєю тушкою прохід вниз. То ж прийшлося їм пояснювати хто такі руфери та блогери.

Залаз в підїзд


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=_rjH2kO76FE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=_rjH2kO76FE</a>

Біжимо сходами вниз а ці телепузики істерично кричать нам вслід

-   Ви у пастці! Нікуди звідси не дінетеся!

Двері під’їзду і справді виявилися замкненими зсередини на ключ. Ніяких тобі кнопок чи важелів щоб їх відкрити. Але ж на дверях є шпінгалети які ми і підняли! Так що ми навіть тут нічого не ламали і спокійно вийшли собі надвір.

Так як фото з підїзду нема бо він нецікавий, то викладу просто з даху


Наклейка на годних місцях куди фіг доберешся. Дякую Кості!


Місту потрібен герой!


Або геморой, залежно як дивитися :))))


В тому плані він крутий! Геть страху не має


Чули б ви той зойк розпачу який вирвався у круглої жіночки. Так наче ми з собою забрали їх телевізор і життя втратило сенс. Шкода їх насправді. Замість того щоб спокійно поговорити чи просто поремонтувати вікно у власному підїзді - вони накидуються з погрозами та образами.

Але це ще не все. Ми були на хвилі піднесення, то ж Вітя запропонував полізти на вершечок ратуші. В прямому сенсі цього слова. Не минуло і п’ятнадцяти хвилин як Тарік і Вітя видерлися аж до золотого купола вище прапора. І там прокричали «Слава Україні» - «Експлореру Слава»!

Лізуть наверх


Це типу означає "не фоткай мене!" :)


Насправді там нагорі толком нема де розміститися :(


Тож швиденько робимо свою справу і ...


Слава Україні!


«Слава Україні» - «Експлореру Слава»!
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=ViSpF1zN0cw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=ViSpF1zN0cw</a>

Експлореру Слава!


І потім вниз


Знаєте як швидко злізти на ратушу?


Швидкий спуск вниз
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=JaoBoVO50XQ" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=JaoBoVO50XQ</a>


Дякую всім за увагу а
Таріку Віті Кості За дах, фотки і компанію. Завжди казав шо лазити це справа молодих! Мені дуже сподобалося!

Ну і

хто нам що зробить! :)

16
Привіт всім!

Знайомий шукає різноробочих для робіт в колекторі Полтви. Все 100% легально.

8год/800гр, кожна додаткова година +100гр

Кого зацікавить пишіть мені.

17
Лазаючи по дахах можна потрапити в пікантну ситуацію. Недавно ми вирішили залізти на шістнадцятиповерхівку що на проспекті Чорновола. Звідти повинні були відкритися особливо бомбезні краєвиди на північну частину Львова! Результат перевершив всі очікування ;)



В домофоні вибираємо випадкову квартиру, кажемо що ми «Тарас з сьомого поверху забули ключі дома», і нам тут же відкриваються двері під’їзду. Далі ліфтом на останній поверх і кілька прольотів до виходу на дах. Правда тут ще стоїть якась решітка, але хіба нас це коли небудь стримувало?

Вихід на дах


На самому даху є сходи які ведуть ще вище. А там далі драбина на шпиль


Магічним чином минувши решітку з замком ми опинилися на розтопленій сонцем смолі. Здається ось вона ціль, досягнута! Але тут на нас чекав неприємний сюрприз у вигляді голої жінки яка засмагала на даху.

-   Що ви тут робите в мене на даху?!
-   Ну ми фотографи, вилізли подивитися на Львів і бла бла бла….
-   А як ви сюди потрапили? Там внизу було закрито!

Тут вона засмагала. З етичних міркувань фото не викладаю


Кричить що ми придурки, куди ми ліземо і вона зараз викличе міліцію


Типу такої


Ми розуміємо що попали. Прийдеться зараз відпрацьовувати за покусану колючку та відігнуту арматуру.

-   Там все було відкрито. Ми нічого не ламали! Це до нас хтось.
-   Ага. Я там годину тому заходила і дріт був на місці. Тепер я знаю хто тут весь час решітку ламає. А мій чоловік має її назад ставити…
-   Це не ми, чесно. Там все було відкрито до нас, – повторюємо мантру і, одночасно, ліземо драбиною на сам чубчик даху.
-   Ну ок. Десять хвилин фотографуйтеся і я вас випущу, - здалася жінка. Вона зрозуміла що мати справу з наглими малолєтками то гибле діло.

Трохи небезпечна драбинка бо нема прольоту але зато міцна


Експлорер це сила. В прямому і переносному значенні


Ти чо без мене рево п'єш?


На даху я :)


Влад завжди мусить бути вище всіх


Ми, звісно що, були довше ніж десять хвилин. Бо з цього даху такі залипабельні краєвиди що я навіть не знав куди спочатку дивитися. Чи в центр і на Високий Замок, чи на Манхетен-style Підголоско. А прямий як стріла проспект Чорновола чого вартує! Чи зелені пагорби Кортумової гори… Львів різноманітний і найкраще цю різноманістність бачиш саме з висоти.

Вид на центр міста


Наш чіл на даху


В сторону вул.Мазепи


вул.Варшавська і прилеглі


Пряма стріла проспекту Чорновола


Парк 700 річчя Львова


В порівнянні з коробками на вул.Варшавській розпіарений район Підголоско ще цілком нормально виглядає.


А старі радянські дахи чого варті!


Жінка відкрила нам замок і до ліфта ми спустилися як білі люди. А ще замотали за собою назад всю колючку. Щоб інші не лазили :)

Дякую всім за увагу а Владу, Таріку і Дімі за дах!


Ну і як же без наклейки, треба щоб хейтери теж читали наші звіти :)


18
Мандруючи півднем Україні заїдьте в музей ракет та військової техніки коло Первомайська. Це лише сорок хвилин від Одеської траси, якщо дорогою на море. Тут Ви не лише розімнете ноги а й побачите єдину в Україні цілу ракетну шахту. А також багато танків, гелікоптерів, літаків та іншої зброї.

Тестую нові експонати на міцність


На вїзді в музей пробка


А що там під кришечкою?


Бункір!


Колись по всій Україні стояли стратегічні ракети. Вони були націлені на Америку та могли нести ядерний заряд. В дев’яностих роках більшість з них зруйнували. А цю залишили як згадку, для нащадків.

Сатана


Верх командного пункту


В музеї є все чого бажає душа дослідника. Ракетні шахти глибиною тридцять метрів, підземні тунелі та бункери, командний пункт та шафи з електронікою, запутані труби вентиляції. По відчуттях це щось середнє між підводним човном та космічним кораблем. А ще можна натиснути на справжню кнопку «Пуск» що запускала ракету.

Опа! Наклоннік!


І герма новенька!


Йдемо по кабельному тунелю


І попадаємо в основні ходи бункера


100% сохран!


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=ELpQGMWYt6E" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=ELpQGMWYt6E</a>

Вхід в підземний командний пункт


За гермою стійки з обладнанням


Тут люди проводили бойове чергування


Ну що, полетіли?


Нашкодили і тихенько змиваємся звідси


Згадав як один товаріщ любив на кожному об'єкті пос**ти :)


Окрім унікальних експонатів тут працюють унікальні люди. Вони - колишні ракетчики і все життя мали справу зі зброєю смерті. А зараз з захопленням та легким сумом розповідають що тут як і до чого.



Це мій другий візит на це місце. Про перший можна детально прочитати тут. Приємно шо за дванадцять років музей не занепав. Навпаки, він розвинувся та додав нових цікавих експонатів. Так що рекомендую!

Троха воєнщини


Голем, тобі Пи..да! :)


Т-34 з болота


І ще троха хлопчачих іграшок








Дякую всім за увагу! Раз ви це читаєте значить Кнопку я так і не натиснув :)

19
Напишу тут щоб не плодити тем.



Уявляєте: двоє українських хлопців нелегально проникли на російський режимний об’єкт Байконур! Там вони лазили по справжніх космічних кораблях, ховалися в пустелі від охорони, вижили в 45-и градусну спеку, та цілі вернулися назад. Ще й зняли про це фільм. Якраз вчора і відбувся його допрем’єрний показ.

Зал був повний. Глядачі сиділи затамувавши подих. Фільм зроблено якісно, сюжет цікавий та тримає в напруженні. Гарно пропрацьована музика та комп’ютерна графіка. Вдало підібрано історичний матеріал. Наприклад, спочатку показують ракету на радянських кінохроніках, а потім її сучасну в ангарі. Явних недоліків чи ляпів у фільмі немає. То ж по закінченню були бурхливі оплески та довге спілкування з учасником походу.

Завтра фільм починають крутити у кінотеатрах. Поспішіть щоб побачити це на великому екрані. Дома з Ютуба це не те! Заодно підтримаєте хлопців та якісне українське кіно.

Графік показів та більше про фільм є тут

20
Я візьму два тригранні. Деталі в ТГ