Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - TrialCheck

#1
Мандруючи вулицями Львова досить часто можна натрапити на малі еліпсні гідранти, але усі вони, нажаль, попадаються без покришки :( Але мені поталанило натрапити на один вцілілий екземпляр :)
#2
Перпендикулярно до вулиці Руської на південь від площі Ринок відходить вулиця Сербська. Частина її від Ринку до Староєврейської з кінця XVI століття називалася Торговищем худоби, бо саме тут євреї торгували цим товаром.


Із початку XVI століття вулиця дістала назву Шкоцька.

Тривалий час вважали, що зазначена назва пішла від декількох шотландських родин, які нібито тут мешкали, але в підсумку історики зійшлися на тому, що Шкоцька – це перекручена Скотська, пов'язана з тією ж худобою. Друга частина Сербської – від Староєврейської до Братів Рогатинців – сформувалася лише в другій половині XIX століття і називалася Ружаньцовою та Трояндовою. Третя частина – від Братів Рогатинців до площі Соборної – з початку XIX століття мала назву Бернардинська нижча, бо виходила до монастиря бернардинів. 1871 року всі три частини вулиці об'єднали під назвою Сербська, хоча немає якихось достовірних доказів, що тут колись мешкали серби. Під час німецької окупації Львова (1941-1944) вулицю називали Хорватською, бо серби були запеклими ворогами фашистської Німеччини, а хорвати – її союзниками. Забудова вулиці: ренесанс, бароко, класицизм, сецесія.

У будинку №1 за польських часів був магазин кухонного посуду Гехлера, ремонт парасольок Коркеса та магазин тканин Ґлімера, а за радянських – ательє з пошиття портьєр. За часів СРСР у тій же кам'яниці Войнаровських на розі з площею Ринок містився опорний пункт правопорядку, а навпроти був приймальний пункт склотари. Під №2-а за польських часів були магазин кухонного посуду Бардах, ремонт парасоль Райфа та ресторан Баума, тепер тут торговельний дім Геррі Вебера.

Під №4 у 1950-ті була артіль "Харчопромкомбінат", нині тут житловий будинок. У житловому будинку №6 останніми роками облаштували салон меблів "Західна лінія". У будівлі №7 за Польщі був магазин кухонного посуду Шварта, тепер – житловий будинок. Під №9 ще наприкінці 1990-х містився комісійний магазин, нині – крамниця антикваріату "Сербія", а за польських часів тут був магазин письмового приладдя Шуберта. У будинку №10 за Польщі була м'ясна крамниця Каца, зараз – перукарня, вхід до якої з боку вулиці Староєврейської.

Під №11 за польських часів містився магазин кухонного посуду Арона Фіша, нині це житловий будинок. У житловому будинку №13 від радянських часів працював великий гастроном, тепер тут – гриль-бар "Старий Львів" і магазин продуктів "Жираф". У житловому будинку №15 за Польщі був магазин кухонного посуду Любіна, за радянських часів – Кооперативне товариство художників і закусочна, нині – комунальне підприємство "Старий Львів". Під № 17 за Польщі був магазин кухонного посуду Кона і ресторан Васінчинського, тепер це житловий будинок.

Перпендикулярно до Сербської йде вулиця Староєврейська, названа так 1990 року в пам'ять про те, що в період середньовіччя тут оселялися винятково представники єврейської громади. У різні часи різні частини вулиці мали різні назви: з XIV століття відома назва Бидленца, тобто худоб'яча, з XV століття – Зарванська, або Зарваниця, з 1795 року –Нова Жидівська, з 1863 року – Векслярська (вексляр означає міняйло, бо на вулиці було багато міняльних контор, звідси походить слово "вексель"), із 1888 року – Боїмів на честь відомої середньовічної родини львівських купців, вихідців з Угорщини. З 1944 року вулиця мала назву Фрунзе на честь більшовицького військового та партійного діяча. Забудова: класицизм, сецесія.

На початку вулиці під №1/3 за польських часів була торгівля цукром Топольницької, а в перебудовні часи тут відкрили одну з перших цукерень нового часу. Тепер у будівлі містяться аж три цукерні й магазин ювелірних виробів "Шпінель". У будинку №2 за Польщі був ювелірний магазин Ціппера, нині – салон мобільного зв'язку UMC. Під №4 за польських часів містилася перукарня Шварца, останніми роками тут були ювелірний магазин і відеостудія, нині – косметичний салон "Абсолют". Під №5 за Польщі був ремонт парасоль Вальдмана, від 1950-х років тут містився ремонт взуття, а зараз – кафе-бар "Хорс" і весільний салон Elig.

У будинку №6 за польських часів був магазин Ботвін, тепер – крамниця "Мілітарний колекціонер", імідж-студія "Ексклюзив" і ремонт взуття. Під №9 за Польщі містилася Спілка мельників, нині – Львівський міський центр державного земельного кадастру та Львівський обласний державний центр експертизи сортів рослин. У будинку №10 за польських часів розміщувалися ювелірний магазин Руде та молочарня Кляйнрока, нині це житловий будинок. У будівлі під №11 до 1939 року був магазин одягу Шнека, тепер тут також житловий будинок. Під №12 – комісійний магазин, де можна придбати антикварні речі побуту другої половини ХХ століття. За радянських часів магазин мав назву "Радіокульттовари". На розі з вулицею Сербською до часів незалежності містився доволі відомий у центрі Львова пункт прийому склотари, тепер тут житловий будинок. У житловому будинку № 17 за польських часів був пункт прийому макулатури Райха, нині міститься офіс парфумерно-косметичної фірми "FM Group Україна".

Під №19 за польських часів був магазин галантерейних товарів Майзелеса, тепер тут житловий будинок. Під №20 за Польщі була друкарня Лукашевича, нині – перукарня "Ксенія". У будинку №24 за Польщі був продаж металів Вайдгорна і Канарієнфоґеля, зараз тут майстерня з ремонту холодильників і пральних машин. Будівля №29 у 1950-х була гуртожитком Торгово-економічного інституту, нині – житловий будинок.

Наприкінці вулиці з північного боку бачимо фрагмент стіни знаменитої синагоги "Золота Роза", збудованої у XVI столітті, яку німецькі окупанти знищили 1942 року. Поряд висить меморіальна дошка, яка розповідає про історію синагоги. В післявоєнні часи на місці зруйнованої синагоги багато охочих шукали міношукачами золото, але ніхто нічого так і не знайшов.

Ілько Лемко


_http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/01/19/20966/
#3
У підвалах львівської Ратуші були тюрми з романтичними назвами, - львовознавець Ілько Лемко


З метою вивчення та корисного використання підвалів міського магістрату для потреб міста, працівники ЛКП "Ратуша-сервіс" вперше за останні роки проводять осушення та очищення цих приміщень. Про це розповів сьогодні, 19 червня, начальник ЛКП "Ратуша-сервіс" Мирон Трохимчук.
"У підвалах міської ратуші існують закриті кімнати, засипані землею, і до них немає доступу. Ми плануємо вивчити їх вміст, ретельно дослідити. Адже є такі чутки, що у підвалах цього приміщення колись була в'язниця", - зазначив М.Трохимчук.

Як повідомив головний спеціаліст відділу промоції міста історик-львовознавець Ілько Лемко, колись у підвальних приміщеннях зберігали та продавали вино, причому продавати його мали право лише у підвалі магістрату.

"Значна частина міських тюрем Львова середньовічного розташовувалася власне у Ратуші. Вони мали достатньо романтичні назви - "Під скарбницею", "Доротка", "Під ангелом", "Шаля". Остання знаходилась на першому поверсі Ратуші, де проходили судові засідання, туди інколи замикали занадто настирливих прохачів, котрі приходили до магістрату у якихось справах", - зазначив Ілько Лемко.



http://zaxid.net/newsua/2007/6/19/130008/
#4
Цитата: dengon від 24.05.2007 14:06:48
В этом здании находилась панорама Рацлавицкой битвы авторства Яна Стыка и Войцеха Коссака, размером 15 на 114 метров. Открыта в 1894 году. Ткань для полотна была закуплена в Брюсселе, железная ротонда заказана в Вене. Панорама увековичивает битву восставших поляков Костюшка с войсками русского генерала Тормасова. Здание сгорело во время 2-й мировой войны, панорама сейчас находится во Вроцлаве.
На фундаменте панорамы построен спорткомплекс Политеха.
Пощастило мені оглянути у Вроцлаві цю панораму, екскурсовод-гад ні слова не сказав по приналежність її до Львова, тепер буду знати - дякую.
#5
Цитата: explorer від 08.05.2007 17:11:07
Цитата: TrialCheck від 08.05.2007 15:18:56
На початку 2005 року, під час проведення земляних робіт на пр.Свободи біля оперного театру, утворився величезний провал. Після розгрібання цього провалу, виявилось, що це обвалився аркоподібний, виложений камнем тунель, шириною ~2,5м! Наші "робітники/ремонтники" не розгубились і відразу ж заложили бетонними блоками утворені входи і засипали землею :(
Шкода :((

Чи нема фотографії того місця, де у кадр попали б якісь орієнтири (будинки і т.п.) щоб точніше встановии місце на проспекті?
Місцезнаходження: посередині між оперним і театром Зеньковецької, на фото мур з блоків знаходиться зі сторони опери і розташований паралельно до неї.
#6
На початку 2005 року, під час проведення земляних робіт на пр.Свободи біля оперного театру, утворився величезний провал. Після розгрібання цього провалу, виявилось, що це обвалився аркоподібний, виложений камнем тунель, шириною ~2,5м! Наші "робітники/ремонтники" не розгубились і відразу ж заложили бетонними блоками утворені входи і засипали землею :(
#7
Цитата: Werwolf69 від 24.04.2007 20:35:10
- коли брат співав в Дударику (орієнтовно 1980 рік) там був лаз...

Спитай в брата, чи він не лазив через лаз, який знаходився за сценою?
#8
Цитата: Werwolf69 від 29.04.2007 19:33:33
"Львівський трамвай" 1994 р.в.
Дивні питання у Вас - сканувати і викладувати!
До речі, які ще раритетні друковані видання маєте, список в студію?!
#11

Круглі великі каналізаційні люки:
#12
Каналізаційні решітки:
#13
Є інформація від очевидців, що з другого(!) поверху колишнього будинку вчителя (вул.Коперника, 42) був вхід у тунель до цитаделі, яким можна було досить непогано помандрувати. Десь, приблизно, з 1980 року цей вхід замурували. Чи є у когось інформація на рахунок цього лазу?
#14
Гірше зберігся аналогічний екземпляр на вуличці, що з'єднує між собою вулиці Грушевського і Саксаганського :(
#15
Ми досить рідко звертаємо наш погляд на львівську бруківку, якою щодня крокуємо на роботу. Втім на кришках різноманітних каналізаційних, телефонних та інших люків закарбовані імена і назви, які промовляють власне до нас, сучасних львів`ян, бо більше їм промовляти немає до кого.

Роками й десятиліттями ці написи стираються від щоденного доторку мільйонів ніг, кришки люків нищаться від часу, врешті, їх крадуть, аби здати на металобрухт. І написане на них для нас сто і більше років тому йде у небуття. До Вашої уваги написи на кришках вуличних люків, принаймні у такому вигляді, якими вони були у Львові на початок 2005 року.

Ці написи у різні часи робили чотирма мовами: польською, німецькою, українською і російською, а кришки відливали у п`ятнадцятьох містах України та Європи: Львові, Відні, Кракові, Катовіцах, Станіславові, Коломиї, Рівному, Полтаві, Дрогобичі, Житомирі, Кривому Розі, Могилеві-Подільському, Керчі, Карлівці, Микулинцях.

Найдавніша дата, яку мені вдалося віднайти, викарбувана на каналізаційних решітках для стоку води з продовгуватими отворами у два ряди. Це рік 1902: Ed. Machan Lwow 1902 (вул. Туган-Барановського, Кривоноса) і Ed. Machan Lwow OeP № 3 1902 (вул. Залізняка, Підвальна). Наступна хронологія каналізаційних решіток така: A. Kunz Lwow 1938, 1939, Ferrum Lwow 1939, Szczerbanowicz 1939. З часів совєтських найдавніші решітки -- Львів лив-мех з-д 1940 (Ливарно-механічний завод) (вул. Кубійовича), з останніх років -- Львов 1978 год (вул. Вітовського). Варто відзначити, що люки 1940 року майже такої ж якості, як і польські. І написи на них зроблені українською, тоді як згодом якість кришок стає гіршою, а написи російськими.

Круглі великі каналізаційні люки часів Австрії хронологічно сягають рубежу ХІХ і ХХ століть, але, на жаль, жодних дат на їхніх кришках немає, як і на кришках люків подальших польських часів: Antoni Kunz Miasto Lwow; Ed. Machan Lwow; Fabryka maszyn i odlewia ksiecia A. Lubomirskiego (вул. Коціловського); Fabryka maszyn L. Biskupski i syn Kolomyia (вул. Вірменська); Fabryka ... i Zieleniewska Tow. AKC Krakow, Miasto Lwow (біля каплиці Боїмів, вул. Вахнянина); Ferrum Lwow; Inz. Slowik; Kanalizacja Lwowa firma A. Marek; Kanalizacja Lwowa A. Kunz; Kanalizacja Lwow inz. Slowik; Kunz Lwow; M Ferrum; Miasto Lwow; W. Podhorodecki Lwow; Slowianin (вул. Чайковського, Дорошенка); Perkun Lwow. Spolka komandy T. Pietscha. Fabryka maszyn odlew zelaza (на подвір`ї Успенської церкви); T. Wygnaniec... Lwow (вул. Дорошенка); ...Wasilewski... (вул. Ген. Чупринки); ZGE Lwow (Варшавська).

Серед кришок каналізаційних люків совєтського періоду найцікавішими є направду ексклюзивні екземпляри 50-х років (ГК означає "городская канализация"): Артель Кр. Металлист г. Кривой Рог 1953 (вул. Стефаника, Стрийська); ГК Калушская артель им. Т. Г. Шевченко Станиславского ОПС (вул. Грицая, Личаківська, перед Оперним театром); (Оскільки Станіславів перейменували в Івано-Франківськ 1961 року, цей люк може сягати й тієї дати); ГК г. Карловка Комбинат Трест Стройдеталь ГОСТ 3634-47 (місто Карлівка Полтавської області) (вул. Погулянка, Лижвярська)

Наступне покоління металевих каналізаційних кришок за стилістикою можна хронологічно об`єднати у 60-80 роки: Микулинці... (1961 ?) (Тернопільська область); Металлозавод. г. Ровно; Т ЛМЗ г. Полтава; Металлообр. з-д. г. Могилев-Под.; Металообробний з-д. (?); МЖГХ Житомир МКХ СССР; МКХ УССР Металлообр. з-д г. Могилев-Подольский (пл. Ринок); (МКХ -- Министерство комунального хозяйства, МЖКХ -- Министерство жилищно-комунального хозяйства); ГПК г. Дрогобыч; ДРРМЗ -- 1973; Керчь ТЛЗ 1979; тД Галич... ...79; ГК ГОСТ 3634-61 Львов 80 г.; ГК 4673 Керчь 1980; тВ 1981 Львов ЗКО; Львов 83 г.; ГК 1973 (ГОСТ 3624-61), 1977, 1978, 1980, 1982, 1983. З найновіших кришок каналізаційних люків найцікавіші тВ БЕЛМЗ 2000 р.; Львів 2003 (з левом) і найновіший -- Львів Львівводоканал 2004. Ексклюзивний люк у вигляді металевої гривні бачимо на початку вулиці Зеленої -- одна гривня біля Універсального банку розвитку та партнерства.

Кришки телефонних люків менш різноманітні, на жодному з них немає року, і здебільшого вони зі совєтської епохи: ГТС (Городская телефонная станция); Телефон МС; Телефон НКС.

Дуже рідко можна натрапити на квадратні кришки з написом elektrownia (вул. Антоновича) і цілком ексклюзивні, єдині у місті, три прямокутні кришки з написом німецькою біля Будинку вчених на вулиці Листопадового Чину: Gebruder Andreae, Wien.

Цікавими й різноманітними є кришки гідрантів, воду з яких використовують у разі пожежі: вони є еліпсними, круглими й квадратними. Частина з них, встановлених здебільшого за часів Польщі, уже давно не функціонує, частина ж і надалі справно служить. Серед еліпсних гідрантів найцікавіші Hydrant Ajaks Lwow; Hydrant AMW 80; Hydrant EML; Hydrant Ferrum Lwow; Hydrant Lwow 80; Hydrant L. Zieleniewski Lwow; Hydrant LZ. F-G; Hydrant Wien 70; WPPL Pomiar miasna. Кришки еліпсних гідрантів совєтської епохи, на відміну від інших кришок, відрізняються написами українською: ВКТ Львів (Водоканалтрест) ВАТ ЛЗКУ (Львівський завод комунального устаткування, вул. Довга, 3).

Круглі кришки гідрантів: А. Marek Lwow; Antoni Kunz Lwow; В. Anion i Kunz Lwow; KML; Szczerbanowicz Lwow; Voda; Vodovod (вул. Волинська); L. Zieleniewski i Fitzner-Gamper. Lwow; Zasuwa; Zasuwa Kunz Lwow; Zasuwa Weg.-Gorka; ВКТ; ЛВКТ. Квадратні: Trzymak; SAM Katowice; MZG ; GM; GZ.

Найбільш відому фірму, яка виробляла устаткування для львівських гідрантів і каналізаційних люків, заснував 1804 року Антон Зеленевський, проте розвиток і визнання закладу пов`язане з іменем його сина Людвіка, котрий 1840 року успадкував справу батька. Завдяки його старанням у галузі модернізації виробництва фірма випустила одну з перших парових машин у Кракові. Спочатку об`єднання виробляло і постачало прості рільничі знаряддя до Галичини. Згодом молотарки Зеленевських багаторазово отримували нагороди на різноманітних рільничо-промислових виставках. Від 1860-х років фірма продукує конструкції для мостів, трамвайні вагони, газгольдери, устаткування для цехів. У часі міжвоєнному, аби відповідати вимогам тогочасного ринку, утворюється концерн Зеленевський-Фіцнер-Гампер, у склад якого входили підприємства в різних містах Польщі, зокрема й у Львові. Згодом у капіталі спілки, який повсякчас збільшувався, частка родини Зеленевських ставала меншою. До сьогодні у назві закладу, який чи не найчастіше трапляється на вулицях Львова, залишилася пам`ять про п`ять поколінь Зеленевських, які були прикладом ініціативи і підприємницької активності.

І цілком унікальним витвором інженерного мистецтва є колонка для помпування води, яка дивом уціліла на вулиці Лисенка, 33 з написом: Zaklad studniarski i fabryka pomp conc. S. Malochleba Lwow Kubasiewicza, 5.

Ілько ЛЕМКО
#16
Фишкіна версія топіка з caves.ru:
Что не следует трогать руками http://fishki.net/comment.php?id=18785
#17
Декілька цікавих посилань з форума caves.ru:

То, что не надо трогать руками http://www.caves.ru/index.php/topic,24503.0.html

FAQ молодого диггера http://www.caves.ru/index.php/topic,16967.0.html

НОВИЧКАМ СМОТРЕТЬ В ПЕРВУЮ ОЧЕРЕДЬ!!! http://www.caves.ru/index.php/topic,16813.0.html

і взагалі на цьому форумі багато чого цікавого можна почерпнути  ;)
#18
История разработки и создания системы предупреждения о ракетном нападении – история ЦНПО «Вымпел». http://www.vimpel.ru/sprn2.htm




#19
Валдайские леса, три шахтные пусковые установки. Шахтный комплекс "Шексна" ("Шексна-В" ;).Три ракеты Р-16У (SS-7 по классификации НАТО) находились в, соответственно, трёх ШПУ, размещенных в линию на расстоянии около 100 метров друг от друга. Незабываемое зрелище и впечатление.

Фото: http://photofile.ru/users/merl/2329146/
#20
Я цей будинок вперше побачив минулого тижня, мені одразу ж спав на думку аналогічний будинок, який я бачив під час екскурсії по старовинній частині Одеси. Нажаль, як не намагався я згадати предісторію цієї будівлі зі слів одеського екскурсовода, нічого конкретного так і не пригадав, там здається була загвоздка з архітектурою сусідніх будинків. У львіському варіанті, ніби, ніщо не заважало зробити "нормальний" кут?!