Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Indigo

#101
Цитата: Golem від 18.10.2018 00:13:54
Молодець! + До рейтингу. А ці місця це просто так чи вони мають якесь відноршення до діяльності УПА?
Пам'ятник - має. Його побудували на місці хати, де перебували упівці, на яких зробили облаву але вони не здались і самоліквідувались. Це було в квітні 1949 р. тому весною САМЕ ЦИХ упівців вшановують панахидо-концертом. Разок я помагав організовувати такий. Враження не найкращі від такого дійства,тому просто наодинці залишити кілька квітів мені якось простіше, я б сказав інтимніше, бо без пафосу.
Неподалік від цього місця є вулиця Сотника Панаса - справжній рясненський топонім. А у 2010 році було ЗНАЧНО цікавіше - у мікрорайоні для дворових команд провели футбольний турнір імені В.Панаса та І.Кухарука.
Сторінка з краєзнавчої книги "Слово про Рясне":



друга локація (хрест) нібито братська могила, але це насправді кенотаф. Про нього дуже й нема шо писати.
Тим не менше, йому теж варто було в ТОЙ ДЕНЬ приділити увагу.
#102
Прочитавши цю тему я вирішив, що традицію можна і треба підтримати, хай і наодниці. Я це зробив по-своєму. У рідному мікрорайоні Рясне є цілих два місця вшанування вояків УПА: пам'ятник на вул.Рясненській і хрест на Брюховицькій. Останній я фоткав у цій темі.

До того ж сьогодні була добра погода жеби "вигуляти" свою чорно-червону футболку.
Мої скромні квіти контрастують поміж посаджених тут на День Незалежності парафіянами одної місцевої церковці.

Вдруге в житті я наблизився аж так до цього придорожнього хреста.

#103
мені Сталкера більше сподобалося слухати: він якось динамічніше читає і здається дзвінкіший голос. Хоча й затинається, але ж це аматорська читка, тому на це можна "закрити вуха".
#104
Цитата: Golem від 09.10.2018 02:51:26
Дякую за дуже грунтовну розповідь. Я думаю що буде як завжди, чим більше часу минатиме тим менше робитиметься. Поговорили і забули.
Частково погоджуюсь. Чому частково? Жителі Стебника, Модрич, Трускавця, Дрогобича і ближніх сіл знають про ризики, що загострились через ту яму і вони не хочуть що ці три (чи навіть одна!) інфраструктурні проблеми таки настали. Тому вони через своїх голів рад намагаються випросити пошвидшого їх вирішення. Зрештою, в Києві про це знають і розуміють.

Цитата: Golem від 09.10.2018 02:51:26
А що це за руйнування хвостовика про які ти згадумав в 83 році? І де вони були?
Тоді сталась ДУЖЕ масштабна екокатастрофа техногенного характеру,- вона мала вплив навіть на Молдову (через підйом Дністра у ній):
у листопаді 1978 р. на копальні № 2 стався прорив надсолевих вод у відпрацьовані камери 115— 116, а згодом у камеру 122 на північно–східному і південно–східному флангах течії.[18] Воду почали відпомповувати в уже переповнене хвостосховище під Болехівці.

14 вересня 1983  р. після сильного дощу відбувся прорив ґрунтової дамби хвостосховища між пікетами 7 та 8. Величезна маса висококонцентрованої ропи та твердих відходів (мулу) ринула у басейн р. Солониці, а з неї — у р. Тисменицю, й далі, у Дністер та Чорне море. Сумарна маса цього викиду становила понад 5 млн т, це був селевий потік з потужним гідравлічним напором. Величезна маса соляних відходів забруднила всю навколишню територію (річки, сади, городи, поля, ліси). Це завдало величезної шкоди флорі й фауні району, а також гідробіонтам річок Солониці, Тисмениці, Дністра та Чорного моря. З того часу об'єм виробництва калійних мінеральних добрив у Стебнику зменшився.

Зрозуміло шо це зуміли замовчати і приховати, адже було кілька факторів, що сприяли замовчуванню. Тому ми про ту катастрофу знаємо небагато. Я сам про неї дізнався тіки у 2015 р. Але тодішня катастрофа частково пов'язана і з виникненням цієї мегаями, - не буду заглиблюватись, бо у Вікі про це вже написано.
#105
Рік і тиждень минуло відтоді, як виникла Стебницька яма.  І це підштовхнуло мене написать про неї детальніше, так як був на ній тоді, коли різні держ. структури хвилювались/імітували роботу/контролювали стан того провалля, і також був тут влітку 2016 року.

Як дехто з вас побачив під час поїздки у Борислав, зараз на місці там нікого нема і виникла нічогенька водойма. Фото Ґолема


Аби мій звіт не був банальним заливанням фоток (що зроблені 3 жовтня і 23 листопада 2017р.), я приправлю його інфою з різних (офіційних та неофіційних) джерел.

У перші дні після виникнення того ямища, тут облаштували мобільний пункт роботи надзвичайників, і стверджували шо науковці львівської Політехніки та ІФського інституту нафти-газу встановили вимірювальну спецтехніку для моніторингу руху (зсуву) грунту і датчики для відстежування зсуву дороги (ми їхали по ній, так шо не зсунулась :) .

Та повернемось кілька років назад, до ймовірних причин виникнення тої ями.
2 жовтня, на брифінгу держ. чиновники розповіли, що у 2003 році, напередодні приватизації підприєства "Полімінерал", був розроблений проект консервації рудника №2, що мав би запобігти таким обвалам. Однак після приватизації (восени 2013 р.) відповідні роботи з консервації не проводили. Як припускають ці ж держ.чиновники, зсув був прогнозованим, оскільки ймовірність такого випадку встановили ще між 2001-10 роками.


Офіційна версія провалу оголошена 4 жовтня 2017 року вищезгаданими науковцями: невиконання заходів консервації рудника № 2 ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", що спричинило руйнування ціликів та утворення провалу. У 2016 р. я дізнався від еколога з всесвітнього фонду дикої природи (WWF) А. Павелка що свого часу відбулось розбиття активів тоді ще держпіприємтсва "Полімінерал" і проектами планувалось, що рудник №1 працюватиме з метою заробляти гроші на консервацію рудника №2. Але цього не сталось.


Все ж чиновники звітували про те, що вони ходили в гості на підприємство аби нагадувати про необхідність косервації рудника №2: протягом 17-22 березня 2017 року Держекоінспекцією у Львівській області проведено перевірку ПАТ "Стебницьке ГХП "Полімінерал" та видано припис про усунення виявлених порушень, підписаний суб'єктом господарювання без застережень та зауважень. Однак, керівництво підприємства відзвітувало про виконання лише одного пункту припису – провело засипку новоутворених і просілих карстових лійок.



Держекоінспекція у Львівській області неодноразово інформувала Міністерство екології, правоохоронні органи та органи місцевоного самоврядування про стан екологічної безпеки ПАТ "Стебницьке ГХП "Полімінерал".


Ситуація така: сейсмічний поштовх може призвести до розущільнення дамби хвостосховища, особливо у тій зоні, яка була пошкоджена у 1983 р., що зумовить скид розсолів у басейн р. Дністер та може призвести до прориву рудникових вод з рудника № 2 у рудник № 1, над яким знаходиться житлова зона Стебника. Швидше всього, так звана робоча група (чиновники, науковці та керівники ПАТ "Полімінерал") працює над концепцією розробки нового проекту консервації рудника №2.


Окрім того, методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі дослідили територію ураження від північно-західної кромки провалу в напрямку північ-північний захід уздовж пласта солі з виходом на автомобільну дорогу Дрогобич-Трускавець. Аналіз графіка свідчить про розвантаження прибортового масиву на відстань 50 метрів від провалу. Далі, вздовж пласта спостерігаються зони стиснення та розвантаження гірських порід на відстань до 300 метрів від провалу.


Для отримання детального прогнозування небезпечних техногенних явищ карстового походження науковці пропонують:
провести виміри рівня розсолу в стовбурах;
обстежити водозахисні перемички;
здійснити гідрохімічне опробування розсолів у хвостосховищі;
проаналізувати результати маркшейдерських спостережень по реперних станціях;
виконати експрес-метод природного імпульсного електромагнітного поля землі усієї території з метою оконтурення зон напружено-деформованого стану гірських порід;
встановити додаткові станції глобальної навігаційної супутникової системи на території активізації карсту;
провести виміри висотних зміщень на Бориславському геодинамічному полігоні.
У залежності від застосованого методу і повноти виконання дослідження вартість моніторингу становить від 120000 до 2 мільйонів гривень з терміном виконання до трьох місяців (так заявляли рік тому).


НАСЛІДКИ:
як і очікувалось, яма ЛИШЕ ЗАГОСТРИЛА три проблеми, про які було відомо зазделегідь до її виникнення:
водогін "Гірне-Дрогобич" - він забезпечує питною водою райцентр+4 села і є у зоні цих самих провалів. Його треба перенести, бо він є у зоні ризику виникнення подібних провалів. Літом на його перенесення Уряд виділив 20,5 млн грн.


Дорога Дрогобич-Трускавець. Вона і до того просідала (1 см на місяць). Це єдиний нормальний шлях від райцентру до курортного міста. Зараз тою дорогою не можна їздити деяким фурам. Торік за цим стежили поліцейські. Як зараз - не знаю. Вже є план майбутньої нової дороги.



Третя проблема - ЛЕП (напругою 120кВ): і лише по ній більш-менш хтось РЕАЛЬНО працював. Львівобленерго знало про ризик руйнування тої гілки, тому наперід зробило проект і здається навіть повстановлювало в тих краях стовпи НА ВИПАДОК чогось. Рік тому, коли утворилась яма, таки впали опори двох ліній електропередач, вимкнулось електропостачання у мікрорайонах Стебника і Трускавця приблизно на 6 годин. Тут УВАЖНО пригляньтесь до фоток: на них є опора ЛЕП, що опинилась у ямі, але дріт від неї перші кілька днів тримався і не порвався. Це символічно якось




Я був біля цієї ями 23 листопада. Тоді проблему оглядав один з міністрів. Відтоді мабуть багато проговорено і пораховано скільки тре грошей. Але мало зроблено, - наскільки саме - не знаю. Але зрозуміло, що цього року вирішення цих трьох наслідків ями не дочекатись.

#106
Гуляв у цих краях пару днів тому. Досить екзотична деталь, як для нашого міста (що без порту): якорі на брамі якоїсь закинутої парковки мабуть колись існуючого тут підприємства. вул. братів Міхновських, 32 (напроти перехр. з вул. Стороженка)

#107
Недавно був у офісному будинку, що відразу позаду "Скрині". Там видно цікавий краєвид: в ньому звісно ж домінанта це гол. вокзал, але тут на одній прямій ще кавалок приміського, а на ЛІНІЇ ГОРИЗОНТУ дерева Янівського к-ща (або навіть Кортумівки).


#108
Цитата: Golem від 06.10.2018 11:37:38
Привіт! Як все пройшло?
Знайомство норм. Хлопака багато слухав, дізнався про Україну, Львівщину і Львів. На згадку має фірмові наліпку і візитку.
#109
я +
#110
+1
#111
А мені запам'яталась підбірка звітів зроблених до конкурсу, що був на форумі восени 2015 р. Там різні за тематикою і якістю звіти. Та все ж вони трохи пожвавили тоді форумчан, спонукали до активності.
#112
Мені також 9 ранку під ашаном підійде
#113
ну і як не взяти участь в урочистостях до Дня міста!? :) ;) :D ;D
Можемо побачити новозбудований міст, зіграти у шахи-пінг-понг-футбол, катнути велопробіг, побачити початок будівництва сон. електростанції, заспівати народне караоке ну і "відірватись" на концерті мегабенду "СКАЙ".
І це тільки ОФІЦІЙНА програма СВЯТА! 

#114
ооу. намічається насичена поїздка, - в мене вже є мінімальний азарт.
що ж, якшо Golem запропонував анонснути sights to visit, я почну.
Вулиця Івасюка, на ній є ділянка, де випробовують фітомеліорацію (процес використання природної перетворювальної функції рослинності в оптимізації ноосфери) Бориславського озокеритового родовища.  Вона є тут.
Там посадили різні рослини, але є зем. ділянки, що після видобування озокериту добре заростають обліпихою, тобто вони швидше відновлюються.

Це дрон-фотка зроблена тут восени 2015 р. Хочеться побачити шо там і як там зараз. До того ж, через дорогу є озокеритна шахта, що заснована у 1880-их, а біля неї - якийсь індустріальний абандон.
#115
Я сьогодні по Львівській хвилі слухав програму про історію міста. І звідти дізнався шо колишню міську газівню (шо була попередницею газзаводу) відкрили 1 вересня 1858 року. Тобто їй було б 160 років. Саме від неї значною мірою залежало тоді освітлення вулиць. Ну зараз від неї мало шо лишилось (хібашо топонім і елементи промислових будівель у кварталі). На жаль минулого року припинив існувати Ґас стейшн. З обстежених і відфотканих у цій темі корпусів є руїни (додаю відео, березень 2017). Якось я торік ходив по Форуму і натрапив на одному з виходів з ТЦ до підземного паркінгу на вітрини у музейному стилі й стенди, - там є згадки про газівню, якісь знайдені у ктловані під час буд робіт/розкопок артефакти. Може пофоткаю їх колись.



#116
я б також приєднався до п-дки у Борислав. Хтів би по можливості побувати на зем. ділянці де один мій знаоймий науковець з геогр. ф-ту Франка посадив рослини аби дізнатись які з них приживуться там, де земля виснажена видобуванням корисних копалин.
#117
Я 2 роки тому був у в кварталі, де живуть люди з вадами зору. То було літо, якраз падав неприємний дощик. І я власне ходив у ті 9-поверхівки, де живуть люди з вадами зору (на Торф"яній) і сусідню до них 5-поверхівку.
Дуже запам"яталось як люди скаржились на поганий стан стін тих будинків (пліснява у загальних коридорах, протікає дах)... Але найбільше враження справили загальні душові першого поверху, де у сильні зливи ВОДА ПІДНІМАЄТЬСЯ З КАНАЛІЗАЦІЇ І ПО КІСТОЧКИ затоплює ці кімнатки - на рівні плінтусу я бачив сліди від цього. Ну і якшо принюхатись, можна було відчути запашок відповідний.
#118
Цитата: Нелегал від 11.08.2018 14:57:21
Знаю громадянку, що працює у Львові на концерн якому належить гігант. Спитаю чи таке реально зробити.
Нереально.  Пояснення банальне: аби офіційно пройти таку екскурсію, тре 100500 дозволів та інструктажів, а ніхто там таким гємором не хоче займатись. А навіщо? Все рівно у завод вклали інвестицію (концерн CRH), кому і для чого показувати це все зсередини? Виняток це хіба контролюючі органи і скажімо гарант або міністр з якимось екстра-візитом.
#119
Є ше отакий відос: шахта, терикон і озера. Ніби мальовничо, але загрозливо: бо терикон може самозагоратись чи тліти (хоча цього літи поки ніби все більш-менш, бо торік горіло і витратити ресурси на запобігання)
а озера - то також не від доброго життя виникли там.

Відос з акцентом на ймовірному вивозі породи яку юзають на гасіння (запобігання) самозапалюванню териконів
#120
Знаю громадянку, що працює у Львові на концерн якому належить гігант. Спитаю чи таке реально зробити.