Messages

і ще

готель Київ, вул Фурманська.

http://pkjs.de/bahn/Kursbuch1944/Kursbuchtitel.html  На німецькій мові. Містить іторичні довідки, карти, розклад руху поїздів станом на 1944 р. Охоплює всю територію, яка була під владою Німеччини станом на 1944 р.  

http://silskivisti.kiev.ua/18554/index.php?n=6839

Здоров"я, щастя, радості, усмішок і всього-всього найкращого малечі й батькам!

Дуже гарні і витончені роботи!

В магазинах все по 1, 2, 3 гривні. Цього добра там повно. Вони не вельми доброї якості: дуже туга резинка, зате дешеві й міцні.

Років 4 тому (може 5 точно не пам"ятаю) даний будинок переніс пожежу: чи була вона спричинена по необережності чи з метою самопідпалу для того щоб потім будинок легко приватизувати важко сказати. Можливо перше, бо на третьому поверсі там практично весь поверх вже був оббитий до пожежі гіпсокартоном - виглядало, що готували приміщення під офіс. Після пожежі даний гіпсокартон, ще з рік стояв задимленим, потім його успішно розікрало, повибивавши скло у вікнах, міцеве населення.
Щодо запитання Golema, "Що тут плануюить робити?", то один із варіантів, який розглядають на рівні міської влади - це перенесення сюди з Галицького базару відділення квітів, яке на Галицькому має тимчасове приміщення. Звичайно ж ремонт споруди планується зробити за кошти самих же власників, які продають квіти на Галицькому. Таке рішення мотивують тимчасовістю й незручністю розташування квіткового павільйону на Галицькому ринку. Вперше дану думку було озвучено на початку весни цього року, що викликало спротив власників і продавців базару, оскільки вже історично склалося, що за квітами стандартно йдуть на Галицький ринок, та й місце там більш вигідне для продажу квітів ніж на площі Різні, не кажучи вже про те, що сам стан приміщення жахливий.
Щодо зауваження, що приміщення останній час відремонтували ще в совєтський період, то напевно що ні. Оскільки їх знесення планувалося згідно із Генеральним планом післявоєнної совєтської забудови Львова. На їх місці, аналогічно як і ринку Добробуту, планувалося створити велику площу для проведння урочистих заходів (читати - парадів). Деякі об"єкти із загального ансамблю висотних приміщень совєтьского зразка встигли побудувати - це готель Львів та приміщення Управління земельних ресурсів. Від них до тильної сторони Оперного театру за планом мала бути велика площа. Тому решта приміщення, як то будинок на вул. Різні розглядали як тимчасові й "постійно" аварійні. Більш детальніше про цей район описує Ілько Лемко в праці "Львів повсякденний (1939-2009 рр.)". 

Однозначно +. Гарні фотографії, пробило на ностальгію. Памятаю як це все ще працювало: їздили білази по об'їздній, працював старий калійний комбінат, люди зранку спішили, бігли  на роботу. Все пройшло...


Щодо шахти між с.Голинь і Калуш (шатний ствол видно, коли їдеш по трасі з м. Долини до м. Калуша), то це тільки шахтній ствол. Оскільки поклади калійної солі в основних шахтах  (у 80-х рр. ХХ ст. функціонували в районі Хотіня та Старого Калійного комбінату) вичерпувалися, то було заплановано побудова нової шахти на базі покладів в районі с. Пійло. Наприкінці 80-х років ХХ ст. почали закладати шахний ствол. Його практично вже сформували, але натрапили на потужний горизонт підземних вод. Спочатку пробували їх відкачувати. укріплювати ствол, але потужність вод була настільки значною, що справитись з водою незвогли. Його закинули. Хоча на момент призупинки вже були збудовані практично всі наземні споруди, які необхідні для функціонування та обслуговування шахти. Це був десь 1989-1992 рр.

Сама шахта по видобутку калійних солей функціонувала в районі с. Кропивник, заїзд з боку виробничих корпусів "Оріани" й носила однойменну назву . Працювала до 1995-1996 рр. Зараз закинута. Видобуток не ведеться через зупинку діяльності Калійного комбінату. Шахта не законсервована, є проблема формування проваль. Старі шахтні вирубки, які були на базі шахтного ствола в районі Старого Калійного комбінату законсервували на початку 90-х рр.
     

ще кілька фотографій ...

Бережанський замок розташований в м. Бережани Тернопільської обл.
Він був збудований родиною Сенявських в 16-18 ст. На його території розташований костел Святої Трійці 1554 р., який став родовою усипальницею Сенявських.
З 1554 р. замок в писемних джерелах іменований «східним Вавелем», й по сьогодні його вважають найвизначнішою захисною спорудою епохи українського ренесансу. Він був побудований італійськими майстрами за новоголландською системою, розробленою Гійомом Л. де Бопланом.
За своє існування його кілька раз перебудовували, а також змінювали призначення: він був і оборонним замком, і господарським двором; на його території розташовувавалося виробництво пива; тут були солдатські казарми та навчальні корпуси для дівчат тощо. Найбільших руйнацій замку завдало ХХ ст.: на початку він зазнав руйнувань в 1907 р. - коли обвалилася одна із його стін, а остаточно був сплюндрований після 1945 р., коли його стіни й верхні поверхи розібрали на матеріал для будівництва місцевого стадіону (а матеріалу було достатньо - товщина оборонних стін 6 м.).
З 1999 р. Бережанський замок внесений до переліку памяток архітектури України, що потребують відбудови й реставрації. Розроблений план з його відновлення розрахований в часі на 25 років.
Цікавий для тих хто цікавиться історією замків Поділля, зокрема, та Галичини, в цілому, краєзнавством та історією Західної України.

продовження

На території музею в м. Бережанах (Тернопільська обл.)

Таке рішення й справді було прийнято в січні цього року в контексті боротьби з "пасивним" (читати пивним) алкоголізмом:
 
Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 21 січня 2010 р.
Згідно поправок до закону, слабоалкогольні напої – алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 сантиметрів кубічних, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю.

Законом забороняється споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв у закладах охорони здоров`я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення), на зупинках транспорту, у підземних переходах; у закладах культури; у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); у ліфтах і таксофонах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках: у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установах. При цьому, забороняється куріння тютюнових виробів у ліфтах і таксофонах; у закладах охорони здоров`я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у під'їздах житлових будинків; у підземних переходах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Згідно з законом, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та куріння тютюнових виробів.

Американські військові в повсякденному житті ...

В пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік –
З ним сердечно усіх Вас вітаю.
Зичу сонця та світлих надій,
Миру й втіхи на кожному кроці,
Також здійснення планів і мрій
У прийдешньому Новому році!

З Новим Роком!

22 ознаки того, що країну охопила епідемія - сміх крізь сльози

1. На літеру «А» ви знаєте чотири нові слова: «амізон», «аміксин», «афлубін» і «арбідол». 
2. Ви не перемикаєте канал під час щоденного екстреного телезвернення Тимошенко, сподіваючись все ж почути щось нове. 
3. Серед кандидатів в Президенти ви шукаєте людину з медичною освітою. І пофіг, що це Тягнибок. 
4. Ви готові записатися хоч в дружинники – аби вам видали пов'язку.
5. Віктор Янукович пише слово «грип» без помилок. 
6. Вже на початку чергової серії «Доктора Хауса» ви здогадуєтеся про діагноз. 
7. Ви розумієте, що країні потрібний не Литвин, а глінтвейн. 
8. Ваш стоматолог боїться вас більше, ніж ви його. 
9. Запах часнику з рота стає ознакою хорошого тону. 
10. Ви з підозрою поглядаєте на людей з галицьким акцентом. 
11. Ви лаєте себе за те, що стільки разів заходили в аптеку за презервативами, але не використали цей зручний привід для знайомства з аптекаркою.
12. Чхнувши, ви чуєте від колег злісне «Будь здоровий!». І швидко відповідаєте: «Завжди здоровий!» 
13. Ви вже в курсі, як з набитої маршрутки зробити напівпорожню.
14. Старенька кондукторка у пов'язці видається вам значно симпатичнішою, ніж ця молода дурепа з нафарбованими губами. 
15. Вже не перший день ви задумливо розглядаєте куплені заздалегідь квитки в перший сектор на матч «Динамо» - «Інтер». 
16. Хеллоуїн ви зазвичай не святкуєте, але цього разу маску наділи. 
17. Гоління втратило свій сенс. 
18. Вас дивує, як персонажі «Декамерона», що втекли від епідемії в монастир, примудрялися базікати про секс, а не про цілющі властивості народної медицини. 
19. За допомогою одного чиха ви можете отримати законну оплачувану відпустку. 
20. Кашляючи у таксі, ви заспокоюєте водія повідомленням, що викурюєте в день по дві пачки. 
21. Ви виявили, що Ваша домашня аптечка – склад усілякого непотребу. 
22. Ваше життя в черговий раз поділене на «до і після».

Джерело http://obkom.net.ua/articles/2009-11/02.1336.shtml

На  жаль, нових фотографій сучасної старої промзони у мене немає (якось не приходилось її фотографувати). Та й в місті буваю зараз вкрай рідко. Проте про її минуле свідчать старі фотографії, що ілюструють як виглядав калійний комбінат до середини 80-х рр. ХХ ст. Єдине, що варто додати до цих фотографій - це паркан, яким був огороджений комбінат. Зараз його завдяки місцевим мешканцям вже немає.
Якщо заїду в Калуш до 1 листопада то постараюсь викласти нові фотографії старої промзони.   

Добрий вечір!
Дякую за цікавий та неординарний сайт, а також за інформативні та пізнавальні звіти викладені на ньому.
Бажаю подальших успіхів в дослідженнях індастріалу!
Можливо дана інформація Вам стане у пригоді.

Промзона м. Калуш і справді не поступається своїми розмірами від Стебниківської, а може й перебільшує її. Якщо в Стебниках сконцентровувалася увага на збагаченні та виробництві калійних солей, то в Калуші сформувався цілий хімічний вузол, що свого часу включав як видобуток калійних руд і їх збагачення так і налагодження супутніх виробництв, як то виробництво різноманітних смол (на місцевому говорі –  завод ЄП (як розшифровується дана назва смол не пам'ятаю)), тафтингове і шпалерне виробництво – "ВІНІСІН" тощо. Деякі з даних підприємств активно працюють зараз в роки трансформації – "ВІНІСІН", деякі призупинили свою роботу, деякі загалом на початку 2000-х років були ліквідовані, розібрані й на їх місці зараз споруджуються нові цехи – така доля спіткала магнієвий завод та хлорний.
Сама хімічна промзона міста має дві частини:
   – стара: розміщені виробничі цехи чи точніше те що від них залишилося (виробництво призупинилося в 80-х роках ХХ ст.) старого калійного комбінату. Саме цей район міста так й іменується "Калійний". Вхід на цю зону вільний і відкритий. Тут можна оглянути залишки виробничих споруд айстро-польського Калійного комбінату, і будови совєтського періоду, споруду від колишньої заводської ТЕС, ангар, де завантажували вагони з калійною рудою і залишки колишньої залізничної колії. Найбільш цікаві власне старі виробничі приміщення. Дана промзона розташована в старій частині міста по праву сторону від вулиці Шахтарської (зараз ця вулиця іменується вул. Чорновола) та від вулиці Фабричної. На карті це територія в районі номерів на сірому фоні – № 19 і № 15. - http://www.kalush.com.ua/karta.html
(Не дивуйтесь, що під №19 зазначений готель "Меркурій" – це колишній відомчий готель Виробничого об'єднання "Хлорвиніл". Оскільки, до 1950-х рр., основні хімічні виробничі потужності розміщувалися в даній промзоні, то для зручності добирання до неї приїжджих спеціалістів поблизу був споруджений готель. Зараз він є самостійною одиницею господарювання, але вважається добротним готелем міста. Про ціни в ньому, а також умови облаштування можна віднайти інформацію в Інтернеті. Зразу по ліву сторону від готелю розташоване колишнє головне адміністративне приміщення Калійного комбінату (зеленувата споруда з вежею), де розміщений найстаріший вуличний годинник Калуша. Навпроти готелю міський стадіон – "Хімік").
На схід дана промзона оконтурена р. Сівкою. На жаль, цю промзону активно "окультурює" місцеве населення: розбирає стару айстро-польську цеглу для будівництва. Саму зону можна починати оглядати з сторони вул. Фабричної: від території що розташована навпроти Державного науково-дослідного інститут галургії (№ 14 на карті) і півколом вийти аж біля колишнього залізничного ангару (це практично у 100-150 м. від моста через р. Сівку, що є на вул. Шахтарській). Міст зараз у реконструкції, його зруйнувало минулою повінню. В цілому дана промзона невелика за розміром і достатньо компактна.
– нова: розміщені основні виробничі потужності підприємства колишнього "Калуський Хлорвиніл", що було перейменоване в "Оріана" на початку 90-х років, а з початку 2000-х років на базі перспективних підприємств створено "Лукор" (залучений приватний капітал російської фірми "Лукойл").  Ця промзона є дуже-дуже великою. Вона на карті не позначена, оскільки це карта міста, а сама промзона розташована на землях Калуського району і до адміністративних меж міста не входить. Проте спробую її зорієнтувати: це на захід від Калуша – при русі по вул. Б. Хмельницького на захід це так у 15-25 хв їзди. У м. Калуш від Хіміко-технологічного коледжу (колись технікуму) їдуть спеціальні автобуси, що відвозять працівників на той чи інший хімічний завод: вони мають таблички "Техмаш", "Управління", тощо.
Сама зона велика. Її загальну панораму для уяви, яка вона за розмірами, найкраще оглядати з місцини, що розміщена на Калуському підвищені (в рельєфі – Калуське горбогіря): рухатися по вулиці Височанка (вверх-вверх) аж до завершення житлової забудови і як не парадоксально після проїзду по праву сторону міського кладовища. Після останнього через метрів 300–400 за гарної погоди відкривається по ліву сторону панорама на нову хімічну промзону міста. Видовище захоплююче і для індустріально-урбаністичної людини красиве.     
Щодо виробництв нової промзони, то там де ведеться робота і заводи працюючі є посилена охорона. Територія огороджена парканом та колючим дротом, бігають собаки, є чергові охоронні патрулі (чи мають зборю не знаю), що роблять погодинно обхід території. Здається охороняється і непрацююча територія з метою недопущення розкрадання металу і т. д.
В межах даної нової промзони розташований комплекс хімфабрик (Хімфабрика і сульфатна фабрика, колишній магнієвий завод (завалений)) про проблеми функціонування якого, а власне заповнення водою кар'єру, була передача на ТБ. Варто сказати, що комплекс призупинив діяльність років 10 це вже точно, бо років 15 вже точно не працює шахта з видобутку калійної руди в с. Кропивник.
На карті на заході міста позначений кар'єр з видобутку калійних руд – Домбровський кар'єр (єдиний кар'єр у світі, де видобуток калійних руд відбувався відкритим способом). До нього можна добратися рухаючись по вул. Глібова –Вітовського – Пушкіна (по кольці прямо) по ліву сторону від міського базару – далі дорога виведе на сам кар'єр. Колись до кар'єру вела асфальтова дорога (вона здається збереглася і зараз). Кар'єр вже обжитий природою: заріс з сторони міста молодим ліском і на панорамі промзони виглядає зеленою гіркою (років 7 тому це був страхітний сірувато-сріблястий об'єкт на зразок донбаського терикона лише колір інший). Озера, на карті, вище від кар'єру, якщо я не помиляюся, це відстійники з збагачувального заводу (хвостосховища). Дорога що йде від кар'єру на захід має виводити на сам комплекс хімфабрик: по ній колись рухалися Білази, що вивозили руду на хімфабрики. Щодо охорони, то тут важко сказати. Хвостосховища не охороняються. Територія хімфабрик – проблемно сказати: певна охорона там є, але наскільки вона сурова, яка її кількість і що саме охоронює конкретно на жаль не знаю.

P.S. Якщо Ви будете в'їзджати в Калуш із сторони Львова через Жидачів-Журавно (що на годину часу ближче ніж по трасі через Стрий – Долину) то проїжджаючи по вул. Вітовського по ліву сторону буде змога оглядати закинуту територію, що нагадує напівзакинуті колишні розвалини чи то смітник, що виник між житловими районами. Ця місцина виникла на місці провалля шахтної виробки в середині 80-х років. Територія забудовувалася особняковими новобудовами, добре що тоді обійшлося без жертв. Загалом наслідки просідання ґрунту в Калуші можна спостерігати ще в кількох мікрорайонах міста.

На завершення кілька посилань на інтернет-ресурси міста, можливо вони Вам стануть у пригоді і ще в книгарні "Є" на Проспекті Свободи була карта м. Калуш видання "Картографія", вона достатньо добре зроблена і допоможе для орієнтації в місті.

1.    http://www.lukoil.com.ua - сайт ТзОВ «ЛУКОР», м. Калуш

2.   http://www.kalush.if.ua – сайт Міської Ради м. Калуша в рамках сайтів міст Івано-Франківської області
3.   http://www.kalushcity.if.ua – офіційний сайт Міста Калуша
4.   http://e-kalush.if.ua – приватний сайт про м. Калуш
5.   http://rajtshtoky.iatp.org.ua/kalush.htm  – фотографії м. Калуша початку ХХ ст.
6.   http://www.kalush.com.ua/karta.html -  карта міста.