Topics

[ЛАЗ]

Це таки сталося, списалися з хлопаками з групи, домовилися про вилазку, приїхали, нас зустріли, і провели невелику екскурсію на ЛАЗ. В основний цех так і не попали, але "церкву" облазили всю, від низу і догори.
Магічним телепортом опинилися на території, знайшли лаз у підвал, через мацупоньке вікно, і попали всередину, там ще дуже класний сохран. Багато писати не буду, закидаю фотки. Особисто мене найбільше вразив актовий зал і величезні малюнки автобусів на сходах.

ЛАЗ







------------------------------------------------- ------------------------------------------------- -------------------------------------------------



























































































Сокіл
















































Все ще в непоганому стані, але вже практично нічого нема. В залі "кіно" стелля вже повністю провалилась.
На 2 поверсі одного з будинків лежало щось вже довгий час дохле.
Коли хотіли ще пройтися, як думали там є басейн, то нас прийняв охоронець, який ввічливо відправив нас додому.
Загалом поїздка видалась прикольна, експлорер ще живий, і об'єднує дослідників, і це кайф)

[Житняк:]

Всім дай боже здоров'ячка.
Одної файної неділі, ми з кулєгами вирішили поїхали в місто всім відоме своїми Яйцями, точніше одним Яйцем) - Коломию.
Вирушили на коломиюсільмаш.
Відео з вилазки тут: https://youtu.be/C4NoLHOayPE

По приїзду чухнули в магазин, щоб по традиції взяти собі снікерса і води на вилазку.
Перший будинок в який ми залізли мав на фасаді надпис "Коломия Житняк". Що то було, і чим там займалися так і не знайшов згадок, але знаходиться воно через дорогу від самого заводу.
Пройшовши всі поверхи адмін будівлі, залізли на дах, де файно і атмосферно скурили по дзигару і рушили далі.
Внизу, через подвіря, можна було попасти в цех, де ще досі є "збережене" обладнання. Є креслення, і багато різних верстатів. Постійно голуби "гукали" і відлунням віддавало ніби хтось є поруч, але може й дійсно хтось був, бо від цеху до подвіря на якому були житлові будинки було максимум метрів 5.

Довго там не сиділи, бо попереду чекала головна мета вилазки. Сільмаш.

Коли були на даху "Житняка" відкрився гарний вид заводу, і ми спланували куда, шо і як ми маємо попасти, склали маршрут.

Зайти на територію взагалі не склало проблем, тому що ні знаків, ні декількох прольотів паркана не було. Просто звертаєш з дороги і вауля, ти на території. Першим місцем куда ми зайшли був величезний ангар, вся підлога якого була покрита слоєм тирси, десь 10-20 см. Без вікон, без дверей, у повністю вільному доступі. Ми пішли вздовж нього в кінець. Масштаби вражають, ми так і не змогли дійти до висновку яке було його призначення, якщо хтось має ідеї шо там могло бути - пишіть.

Дійшовши майже до кінця, СПРАЦЮВАЛА сигналізація. Там якогось чуда стояли датчики руху і камери, і це був перший але не останній раз як спрацювала сигналізація. Ми на розворот і по с*обах.

Вийшли на вулиці, там де зайшли, і поняли шо треба обходити, з вулиці шукати інший залаз, в середину самого заводу.
Використавши телепорт опинилися всередині, купа техніки, крани для перевезень по цеху, документи... Шо говорити, дивіться фотки.

Залізли на кран, і тут ХУЯК, починає робити компресор на весь цех, ми в ахуї, шо то робити, якого чуда якщо там вже все розвалено, чого працює компресор, і звідки електрика, чи то ми шось включили, чи то вже по нашу душу.
Включився, пропрацював 1-2 хв, і виключився, потім ми зрозуміли, він +- кожну годину сам запускався, і щось кудась підкачував, але робочого там ми нічого не знайшли.

Перейшли в наступний цех, там стояла техніка, ще навіть не повністю розібрана, і в тому залі купа камер і датчиків руху. Знову спрацювала сигналка, але ніхто не приїхав...
Рухаємося далі, знайшовши оптимальну траєкторію поміж камери і датчики рухнулися на верх, вилізли на дах, і знову по традиції під сигаретку і гарний вечірній закат сіли, говорили і курили)

Коли спускалися вниз, побачили ще одну будівлю в якій не були, спустилися вниз, шукали вхід, і знайшли диру в стіні, на висоті 2,5м +- розміром десь 1х1м максимум, з горем пополам закинулися всередину, там особо цікавого нічого не було, крім одної кімнати, ціла кімната з купою запакованих вольтметрів і різного хім. приладдя, реагенти, пробірки і тд.
На цьому спустилися, викинулися, і вимучені але щасливі рушили додому.

Житняк:
 
























Цех з тирсою









Цех з "компрессором"




















































Цех з технікою і купою камер


















Дах





















Остання будівля

Всім привіт, добігали кінця останні теплі вересневі дні. На вулиці було сонечко і хотілося жити, дома сидіти на вихідних не варіант, тому не довго думаючи, трохи пошукавши в інтернеті, знайши цікавий обєкт біля франківська.
Набираю колегів, падаємо в машину, і за пів години - ми на місці.

Наполегливо рекомендую під прочитання цієї статті пісню: https://www.youtube.com/watch?v=TA_6hxtg99M
Додає атмосферки)

Локація:Івано-Франківський Домобудівний Комбінат
Хто захоче спокійно знайде де це.

Територія охороняється, ми застали як мінімум 3-ох охоронці. Два вояки, які не хоітли розмовляти взагалі, сказали йти звідси На**й. Ми обійшли завод, на іншому кінці було КПП, вирішили спробувати ще раз, підійшли, там сидів дідок років за 70. Спочатку теж виганяв нас, але розговорилися з ним, і виявився нормальний чоловік. Сказав не бушувати, сказав що нас не бачив, і якщо хтось питає то ми самі, але пропустив нас.
Єдине що сказав, на виході показатися йому, щоб знав що все ок, і що ми вийшли вже.

Попадаємо на територію, природа забирає своє, дерева і кущі розміром в 3-4 поверхи, зарослі крани, дерева на дахах цехів.
Перша будівля - по здогадках - трансформаторна, дещо навіть залишилося, не все винесли.

Ідемо далі, будівля - цистерни. Напевно в свої часи зберігались якійсь рідини, зараз підвальні поверхи затопленні, а ті по яких можна ходити, треба дуже акуратно. Підлого провалюється, та і взагалі дивно як воно ще тримає всю цю вагу.

Збоку маленький будиночок, заходимо, і бачимо що в цілій кімнаті немає підлоги, і все залито водою. Бачимо прохід, ідемо туда, темно, нічого не зрозуміло, бачимо якійсь ліжка чи то дивани, камін. Камін? Що тут забув, бомжі зробили собі "притулок" - Баня, доходить за пару секунд і все стає на свої місця. Баня, предбанник, басейн.

Ідемо далі, збоку великі будівлі 9поверхів +-, знаємо що якось можна попасти на верх, але як - незнаємо, шукаємо. Все закрито, забито, на колодках але є розбите вікно, бачимо за ним сходи на верх - нам туда. Залізли, подивилися, сходи до самого верху - вперед.
На поверхах де не де провалилась підлога, з кожним поверхом жим жим все більше і більше, старі, гнилі, скрипучі сходи, але знаємо, є вилаз на верх. Треба шукати.

Піднімаємося на останній поверх, проходимо акуратно попід стіну в кімнату, і бачимо перед собою коридор - довгий коридор який іде в повітрі і зєднує собою різні корпуси.
Спускатися вниз? Чи йти далі? Стрьомно, в підлозі дири, висота 9-10 поверх +-
Ладно, йдемо далі, акуратно, головне не дивитися вниз)
Перейшли цей перехід, куда далі? Бачимо десь за колонами є прохід, знову сходи, бачу світло вгорі, драбина. Лізу. ЗНАЙШЛИ - знайшли вихід на дах. Наполегливо рекомендую не особо висовуватися, тому що збоку є діюче підприємство, і з нього вас буде спокійно видно, тому як тільки вилізли, впали на землю, проповзли в іншу сторону, де нас не буде видно. Який же це кайф, не описати словами, дивіться фотки.

Спускаємося вниз, бачимо величезний ангар, але як попасти? Виходимо на вулицю, шукаємо залаз, є. Бачу посеред ангару стільці, як в школі колись, в актовій залі - така фотка мастхев.

Вже почало темніти, і ми вирішили що пора на вихід. Ідемо по дорозі до КПП, тишина і тут хтось з кущів оре:"Мужики, ви куда блять"
Ми чуть не обісравшись бачимо діда з КПП який сидить в кущах, чи то ягоди збирає, чи в туалет приперло, кажемо, дідо, то ми, ми підходили до вас, він каже, нічого не знаю, ідіть звідси, кажу та йдемо, якраз до вас ішли. Каже, нічого не знаю, нікого не пускав ідіть нах звідси.
Так впринципі і закінчилась наша подорож.
Дякую за увагу, всім гарного дня, і цікавих прогулянок ;)

Всім дай боже
Так як сумління не дозволяє чоловіку з України в 2024р. ділитися своїми поїздками в інстаграмі, тим паче за кордон, пишу пост сюда.
Розказую все від початку і до кінця, можливо по хронології, з датами.
Діло було в 2024р. Родос, Греція, я і моя жИнка поїхали в медовий місяць.
Трохи про все, готель (all in) + літак з Познані = 1600 eur на двох, на 7 ночей.

Готель - https://maps.app.goo.gl/W2P1exnAbQGCSQyw7
На 24 рік - 5-ти зірковий готель ( по факту 3-4 максимум). Їжа непогана, різноманітна кожен день.
Сніданок, обід, вечеря - кожен день різні.
Алкоголь - +-12 коктейлів, + пиво, вино,( місцеві), + віскі, ворілка, джин, ром, текіла. З 10 ранку до 24. Все +- норм, але або не доливають, або розведено.
Номер - +-2010 рік, чисто, але не дуже сучасно.


На другий день перебування зловив в барі КУКАРАЧА))) - по нашому - таракан. Дуже вибачалися. Запропоновували вечерю в дорогому ресторані, - ок, завтра напишу як там.

UPD. Було смачно, нахавали десь на 150EUR)) Не мега ВАУ, але прикольно.



Загалом, на третій день перебування* досить непогано, їжа, алко, море, чіл, молодість, круто, наразі 8/10.
( день коли я пишу пост це третя доба в готелі (18.08.) Далі буде доповнюватися.


Так ось, третя доба, власне чому я пишу пост.
При готелі є оренда транспорту, чоловік який здає, назвався Каландеус ( вроді)
Скутер, 300сс ми взяли в оренду за 35Є на день.
І поїхали навколо острова, загалом за день мотнули 220 км.
Почали тако ( фото будуть або підписані, або пронумеровані)
Заправилися на 18євро - на 2 євро розлили, тому що пістолет не вибив коли був повний бак.
Поїхали в музей - замок.
Замок, навколо нього стінна, навколо стіни місто, місто досі діюче, реально живе, там живуть люди, там, кафешки, бари, магазини, машини і тд, і навколо міста ще одна стіна, як в середньовіччі.




















Далі по дорозі, пляж, нічого цікавого.

Далі (Seven Springs)
Роздороіжжя, на ліво - one big swamp(цитата британців яких спитав шо там), далі не йшов.
На право - підземна річка (відео), і вихід на "велике" озеро, смердюче, і пересохле, але все ще озеро.
Звідти тільки відео, а відео нажаль на форум не можна закинути(((

Далі, нічого цікавого +- 70 км.

Пообідали

Наступна точка, - шовкова фабрика. Далеко від цивілізації. Руїни, Побачили красивий надпис (ПТН ПНХ), послання майбутнім поколінням. ( https://www.greeka.com/dodecanese/rhodes/sightseeing/old-silk-factory/)

























Їдемо далі.

Родос Парк, "велике" колись озеро. Посеред острова.






Їдемо далі.

Наступна зупинка - закинутий готель в Салакаосі.

Шукав інформацію в різних джерелах. Грецькі, німецькі, італійські, англійські сайти, ніде немає детальної інфи, загалом кажуть так.
Був інвестор, в 70-х роках, почали будувати, майже закінчили, але зупинилися, десь теж в 70-их. З того часу так і стоїть.
Кажуть хотіли розбудовувати гірськолижний курорт.
Мармурові сходи, ціла проводка, і відкритий басейн, люкс в 70-х.
Дуже цікавий обєкт, в наступні дні постараюся розпитатися старий персонал готелю що вони паматають, і чи можуть розказати детальніше про цей обєкт.
UPD: Так нічого про цей готель і не дізнався. Ніхто нічого не знає, або не хочуть чомусь розказувати.












































Далі - поверення в готель. 11 годин в дорозі, і багато місць. На сьогодні 18.08. Вистачить.
В море, поїсти, спати.

Доповнення, згодом.

21.08
Взяли скутер ще раз в оренду, на цей раз зганяли на "натуриський" пляж. Нічого цікаво, але прикольно, свобода, нікого нічого не напрягає, ніхто ні на кого не заглядається + напевно один з небагатьох піщаних пляжів на Родосі.

Зганяли в контактний зоопарк, закину що там нафоткав.
Найприкольніше - це лемури. Провідниця казала що це один з 3 зоопарків в Європі де лемури контактні і з ними можна погратися.

















Якщо щось пропустив - то пропустив) Дивіться фотки, і вибачайте що розказую зараз про свої подорожі, але вирішив поділитися.

Закінчю на такому прекрасному краєвиді. Шкода що не можна закинути відео, багато чого прикольного не попало в допис бо на відео.
Якщо щось придумаю - то дозакину.

Їхали ми з Тернополя в ІФ, і дружина каже по дорозі є закинутий дитячий табір, ми не сумніваючись ні на хвилину вирішили - газуємо туда. Знаходиться орієнтовно 20-25 км від Тернополя, зїзд до табору коло моста через річку з угарною назвою, "Серет"
Ну просто річка - серет)

Думали що там вже все рознесено давно, але насправді дуже все збережено, хоча природа забирає поступово своє.
Фоток багато не робив, відео знімав, нижче закину скріни з відео, того сорі за якість.

Насправді територія досить велика, по тому що нам розказав НЕ сторож дядя Гєна - 6 гектарів.

Збудований табір був від якогось заводу, але з розмови з дяді гєною я за 4 рази що перепитував так і не зміг зрозуміти від якого.
До 2014 року він ще працював, а потім його закинули. Збудований десь в кінці 70х років.

Більшість будиночків закриті, але лаз знайти можна, або думаю якщо попросити дядю гєну то він з задоволенням проведе екскурсію.


Всім гарного дня, і гарних емоцій.