Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - _Tarik_

Сторінок: 1
1
Привіт усім !

Зібравшись в 2 ночі на левандівському озері, було вирішено шатати бомбарь. Сходивши на розвідку стало ясно, що охоронець дуже сильно п'яний і єдиною серйозною загрозою можлива присутність камер.

Перекинулись через паркан, де нас недоброзичливо зустрів песик. Так як він був один, а нас 4, він пішов далі спати у будку. Ну от і сама територія.
Наша маленька банда  ;)



Завод дуже великий і цікавий. Але нашою ціллю був не завод, а бомбік, який виявився не зовсім там де ми шукали. Котельня, в ній горить світло. Йдемо дуже тихо. Роздоріжжя, вирішуємо куди йти. Вирішили йти направо, попутно заглядаючи в різні щілини. Побачили щось схоже на наклон, але це виявилась підземна частина теплотраси. Нагулявшись півтори години на заводі, ми знайшли ВШі і наклон. Закинулись і побачили пустий бомбік  :(



Для індивідів пояснюю, місце я спалив, бо хабарати там просто нічого. А щоб винести нари через ВШ і через КПП треба дуже постаратись.
Сірі, красиві герми :



Загалом є 2 зали з нарами і більше нічого цікавого. Навіть плакатів немає ((((

Придившись можна побачити, що тут був пожежний щит :





Також є ФВУ, немає світла, води і т.д. Грубо кажучи ПРУ і то з великою натяжкою

Дякую за увагу

2
Ушатавши 2 сховища, було вирішено що додому іти ще рано. І тут Вєргаз згадав про пусте, але сухе сховище під хлібзаводом. Прийшли на залаз, перекинулись, підбігли до вентшахт, закинулись і побачили ФВУ:



Виходимо в основний зал, такої пустоти я не бачив дуууже давно:



Є світло, пусті кімнати і вафля, яка веде до дерев'яного наклону:



Почілвши вилізли і розійшлись по домах

3
Поки всі нормальні люди спали (в тому числі і чопи) я і мій товариш Сєрий ушатали нетипове сховище. Нетиповість його в тому, що вхід знаходиться на висоті 2 поверху, після чого за гермою іде спуск вниз, ще одна герма і саме сховище. Сам об'єкт - це по-факту прямий коридор з допоміжними кімнатами по боках.
Є вода і світло, працює так-собі, але добре що хоч би є

Ну що ж, заходимо, вмикаємо світло і роздивляємось склад ЦО:



Доволі дивний факт, сховище виносили, про що свідчать перевернуті ящики з майном ЦО. Але тарен в аптечках, костюми хімзахисту і купа різних речей залишилось в великій кількості. Одним цікавим експонатом була КЗД (каляска захисна дитяча):



Далі виходячи з кімнати складу ЦО над головою я побачив плакат:



Наступна кімната це типова ФВУ:



Далі був класний медпункт:





А тепер дизель, на вході герма:


 
А ось і сам апарат:



Побавимось ?) :



Класна герма, я такі бачив у місті тільки на пунктах зв'язку, дуже подобаються такі )):




Ну що ж, вимикаємо світло і спокійно виходимо, біля залазу стояла дивна тачка, якої не було коли ми закидувались, трішки почекали, вилізли, перекинулись через паркан і задоволені пішли по домам.
Саме сховище класне, хоч і все в плісняві. Пофоткав заради історії, так як скоро його не буде. Дуже атмосферне місце.

4
Проходячи повз територію одного НДІ мій друг Сєрий запропонував мені і Дімі чекнути бомбарь, так як вдень на території бачив ВШі. Ми дружно згодившись перекинулись через паркан під камерою, перебігли дорогу біля КПП і от ми у ВШі. Зустріла нас закрита гермофорточка  :-\ Придивившись я побачив УЗС, а в ній ще одну гермофорточку. Довго розбиравши барикади печерних людей, накінець-то відкрили залаз. Заходимо, оглядаємось. Вмикаємо світло, яке світило більш-менш нормально. Першим нас зустрів клас ЦО:





Плакати, стільці, крісла і так далі, кошерно :)) :



В одній з кімнат стояла ось така пАдруга :



Процес фотодрочу:



Також в сховищі є ФВУ, санвузли, склад ЦО, медпункт і виходи в будівлю. Більше фоток закине Діма

5
Наслухавшись про те, який той бомбік файний – було вирішено іти шатати. Заходимо на парковку, бачимо ВШу. Чекаємо 10 хвилин і закидуємось всередину. На розвідку пішов я і 2руфс, на поверхні нас чекав Ілля. Сам ракохід доволі сильно затоплений і не зручний, тому я старався якнайшвидше його пролізти, хоча я все рівно намочився. Вимовивши купу нецензурної лексики через те, що ми побачили далеко не годний бомб я  пішов далі. Ось декілька фото:



Далі була класична герма:



Зал 1 і відчинені двері в душ:



Гермофорточка:



Далі до нас приєднався Ілля, який якимось чудом розрізав собі палець так сильно, що весь час з нього лилась рікою кров. Зрозумівши, що посохнути не вийде – ми пішли назад по ракоходу з водою, де я класно промок до ниточки. Сам бомбарь максимально унилий і пустий, тому ловити там нічого. Для любителів холодної води, але класних місць для посиділок – саме те.

6
Привіт усім. Сьогодні я розкажу про свій незапланований похід на гору Тростян. Одного вечора я з illya_ief i 2roofs подумали сходити в гори, довго думаючи не дійшли висновку. Вирішили сідати на електричку сполученням «Львів-Мукачево» і вийти десь там, де нам найбільше сподобається. Наша електричка відправлялась з приміського вокзалу о 7 годині 15 хвилин ранку. Нас мало їхати більше 7-ми чоловік, але поїхало 2-є. Про це трішки пізніше. О 6 годині ранку мені почав надзвонювати illya_ief, так як він подумав, що я просплю, так як я не спав нормально 5 днів. Я в цей ж час надзвонював 2roofs, який мирно спав в ліжку, що нас не на жарт обурило. Зустрівшись з illya_ief я пішов за їжою і рештою потрібних речей в гори, після чого прийшовши на вокзал, сіли в електричку та поїхали. Трохи поспавши ми прокинулись від дзвінка 2roofs. В цей час ми вже проїхали ст. Скнилів. Домовились зустрітись на станції Сколе, щоб піти на гору Парашку. Дорога була не довгою, але монотонною, приїхавши на станцію двері не відчинились у 3-х останніх вагонах. Електричка поїхала не висадивши нас та ще купу людей. Це дуже сильно не втішило illyaief, тому він вирішив зривати стоп-кран. Зупинивши поїзд в нуль прямо посеред дороги, ми пішли розбиратись з машиністом, але зустріли помічника, який виявився надзвичайно хорошим хлопцем. Помічник пішов розбиратись з дверима, а один чоловік по імені Осип запропонував сходити на гору Тростян, що біля Славського. Так, як ми були налаштовані іти хоча би кудись, ця новина нас втішила. Пішли ми трішки не цивілізованою дорогою, а точніше прямо по снігу з кущами, піднявшись до центру гори, чоловік по імені Осип пішов, а ми відпочивши та поївши пішли далі. Йшли ми трасою для лижників, що додавало певних незручностей. А саме дуже слизько і снігу по коліна мінімум. Види були дуже чудові і було зовсім не холодно.  Піднявшись практично до 950 метрів, ми побачили вишку, тож вирішили іти туди.

Перша точка де ми відпочивали:



Чудові краєвиди:





Піднімаємось ще вище:



 Десь на висоті 1100 метрів почалось найвеселіше. Ми промокли і сильно втомились. Перепочивавши декілька раз ми все-таки дійшли до вершечка, а потім і до самої вишки. Під час того, як ми підіймались, нам дзвонив 2roofs, та розпитував куди іти. На вершечку ми зігрілись, почілили і зустріли 2roofs, який вламався на цю вишку.

Сам вершечок :



 Поки 2roofs лазив, ми насолоджувались чудовим краєвидом та робили купу фоток. Так, як ми могли б не встигнути на електричку, ми пішли швидким спуском, а саме скотились з гори висотою в кілометр по дорозі, де підіймаються на підйомниках лижники та патрулі. Оперативно спустившись, сходили по їжу, поїли, сіли в електричку додому і дали телефон 2roofs помічнику машиніста для підзарядки. Та й поїхали до Львова. Дякую всім за чудово проведений день. Все-таки в походах в гори є щось своє, більш цікавіше за звичайні екстримальні захоплення, тому я почну активніше підкорювати вершини Карпат

2roofs i illyaief докинуть ще фото і тексту

7
Одного вечора, я та ще 2 особи побачили дивний венткіоск на території одного підприємства. Зрозумівши що до чого, прив’язали мотузку до металевої конструкції і почали спуск під землю.  Вода на дні нас здивувала, так як коли я падав в цей ж венткіоск її не було. Трошки акробатики і ми вже серед дуже гарячих кабелів (в прямому і переносному сенсі) :



Продовжуємо іти. Потрапляємо на розвилку:



Зі всіх боків тупики, ідемо прямо:



Серед цих пейзажів згадується механік СЦБ Шевчук і його пісні. Доходимо до дверей, акуратно відчиняємо і йдемо далі:



Пост №3:



Вихід в цех:



Система пожежогасіння:



))



За нами двері в кімнатку монтерів, на них стояв геркон, так як до того ми зірвали все, що рветься – вирішили відкривати двері. Шатали, шатали і не відкривши пішли назад.



Ще трішки фото:







8
Здоров всім ))
Давно не було заводів, а саме їхніх сховищ. Сьогодні я покажу фото з об’єкту, в який хотів потрапити 3 роки, а все виявилось дуже просто )). Закинулись на територію, собака ніяк не перестане гавкати. Ніч. 3 тіла на території шукають вш, запилюємось, пролазимо через УЗС. І от ми в сховищі. Нажаль ФВУ не фоткав, так само, як і дизель ((

Звичайна герма і вафля, класно виглядає:



Далі я захотів глянути на склад ЦО, картина впринципі типова на перший погляд, протигази і таке подібне:


 
Але якщо придивитись, то можна зрозуміти, що багато цікавого просто гниє, наприклад одна цікава річ яка у мене в руках:


 
Ще трішки видів:
 


Насправді бомб далеко не найкращий і не великий, але всеодно дуже жаль такі об'єкти. Але в нас є ще купа цікавих місць )

9
Десь серед Львова загубилось сховище. Надзвичайно маленьке, але цікаве. Сховище добре охороняється, тому і досі вціліло. Ідучи по вулиці я і 2roofs згадали про цей бомбік. Стоячи біля одного з входів в нього, було прийняте рішення іти на розвідку. Так як герма була відкрита, ми чарівним способом опинились всередині. Першим ми побачили склад ЦО (цивільної оборони):



 Заходимо через двері в сітці, бачимо лопати, та ще купу всього. Дивимось направо – бачимо санітарний пост:



Ще якась незрозуміла мені кімната:




Виходимо, бачимо красиву вафлю:




Маленький вузл зв’язку:



ФВУ:



Нари:



Так як часу було обмаль, було прийняте рішення покидати об’єкт з перспективою повернення в майбутньому. Також в дослідженні мені допоміг lvivsky_digger, який докине сюди ще трішки фото

10
одного теплого сонячного дня я блукав містом у пошуках пригод, десь біля форуму я помітив новенький Джимік та Голема з ССРДЗС і Іллею. Як виявилось, вони вилізли з Полтви, та їхали далі шукати пригод. Я вирішив дружелюбно скласти компанію. Поївши дуже класної шаурми, ми попрямували до вокзалу зустріти Вергаза і його подруг, а вже через декілька хвилин опинились у бомбосховищі:



трішки годного сохрану:



ну і класного приладдя:


і звісно ж робоча ФВУ :



Ось так ідучи біля вокзалу, знайшли залаз у бомбік. Дякую всім хто був у цей день і за гарно проведений час !

11
Пропоную на наступних вихідних зібратися та прибрати там

12
Всім привіт ! В мене назбиралося декілька фото з Парусу на Кульпарківській, якими хочу поділитися. Наперід вибачаюся за якість   :-\ бо фоткав на телефончик














Сторінок: 1