Ніч. Олешки. Сидим на зупинці і ось підїзжає автобус. Виїхали з Олешок і через Голу пристань доїхали до села Геройське.
А далі пересадка на автобус з вищим кліренсом і на косу. Виїзжаєм з Геройського, асфальт тут закінчується і починаються піски.
Поки їхали почало світати. З вікна автобуса відкрилися дуже гарні краєвиди. Жаль не фоткав нічого але можливо є фотки в тата. З ним я і їздив.
В с. Покровці водій зупинив автобус щоб відпочити. Вже було повністю світло. Ну а ми вийшли оглянути місцевість. Трохи прогулявшись сіли снідати на березі Ягорлицької затоки. Звіти я тоді ще не писав і тому багато не фоткав. Поївши пішли назад до автобуса чекати водія. Виїхали з Покровки і направились на косу. В самому кінці автобуса був диван, лежачи на якому мене підкидало на пів метра. І ось нарешті приїхали. Виходим з автобуса і йдем в сторону кемпінгу "Гармонія" де орендуєм палатку. В тата виявилось багато фоток з цієї подорожі, тому я й пишу цей звіт.
В дорозі. Десь на межі Херсонської і Миколаївської області:
(1)
Підїзжаєм до Покровки:
(2)
Стоянка на Покровці, наш автобус:
(3)
Ягорлицька затока:
(4)
(5)
Підїзжаєм до кемпінгу:
(6)
Орендована палатка:
(7)
Наш обід:
(8.)
Їжа тут досить сольона, бо вода береться зі скважини
прямо біля моря.
Йдем гуляти по берегу:
(9)
На пляжі хтось зробив квіти з ракушок:
(10)
Відійшовши трохи від берега натрапили на озеро:
(11)
Більше ніж по коліна води тут не було:
(12)
Болото засмоктує по коліна і ще воно досить сильно штиняє:
(13)
Ще на озері було дуже багато пташок, але сфоткати їх поблизу
не вийшло.
Біля озера росте чевона трава:
(14)
Далі вирішили сходити на самий кінець коси, 6 км від кемпінгу.
Йшли по берегу:
(15)
Край коси. Одне з небагатьох зроблених мною фото:
(16)
(17)
І зовсім вже край:
(18)
На горизонті видно материк, с. Очаків і Рибаківку. З права Дніпровський лиман, а з ліва Чорне море.
Пробував зумити берег, видно маяк і вітряки за ним:
(19)
Пора повертатись в кемпінг. По дорозі назад знайшли дуже цікавий артефакт - бетонна баржа.
Досить рідкісна штука. Скоріш за все 30 - 40-их років.
(20)
(21)
(22)
(23)
(24)
Пофоткавшись йдем далі до табору.
Вечором вийшли на берег фоткати захід, він тут дуже гарний:
(25)
Сонце над протилежним берегом:
(26)
(27)
На наступний день пішли гуляти в глиб коси. Знайшли ще одне озеро, вже навіть не памятаю де.
Через озеро проходила міні-коса:
(28)
(29)
Потім ще ходили на лиман:
(30)
Там на березі водились маленькі рачки, вони аж кишіли в піску і чіплялись за ноги. Коли вже приїхав в Львів,
то виявилось що це були морські блохи (гаммаруси) і що вони могли нормально так покусати ;D
Далі вже не памятаю що і як було. Просто добавлю ще фоток.
Бики на пляжі:
(31)
Пам'ятник захисникам кінбурна:
(32)
Чайки:
(33)
Місцевість:
(34)
Аварійний причал:
(35)
Ще одна чайка:
(36)
Місцева флора:
(37)
Місцевий хабар:
(38)
Такі ракушки лежать тут в піску через кожні пару метрів. Деколи навіть по дві - три.
Із знайденого на березі був зроблений сувенір:
(39)
(40)
Було все це літом 2019 року. Що зміг згадати про то і написав. Сподіваюсь вернусь сюди ще раз :)
А татові дякую за фотки і класну поїздку
А далі пересадка на автобус з вищим кліренсом і на косу. Виїзжаєм з Геройського, асфальт тут закінчується і починаються піски.
Поки їхали почало світати. З вікна автобуса відкрилися дуже гарні краєвиди. Жаль не фоткав нічого але можливо є фотки в тата. З ним я і їздив.
В с. Покровці водій зупинив автобус щоб відпочити. Вже було повністю світло. Ну а ми вийшли оглянути місцевість. Трохи прогулявшись сіли снідати на березі Ягорлицької затоки. Звіти я тоді ще не писав і тому багато не фоткав. Поївши пішли назад до автобуса чекати водія. Виїхали з Покровки і направились на косу. В самому кінці автобуса був диван, лежачи на якому мене підкидало на пів метра. І ось нарешті приїхали. Виходим з автобуса і йдем в сторону кемпінгу "Гармонія" де орендуєм палатку. В тата виявилось багато фоток з цієї подорожі, тому я й пишу цей звіт.
В дорозі. Десь на межі Херсонської і Миколаївської області:
(1)
Підїзжаєм до Покровки:
(2)
Стоянка на Покровці, наш автобус:
(3)
Ягорлицька затока:
(4)
(5)
Підїзжаєм до кемпінгу:
(6)
Орендована палатка:
(7)
Наш обід:
(8.)
Їжа тут досить сольона, бо вода береться зі скважини
прямо біля моря.
Йдем гуляти по берегу:
(9)
На пляжі хтось зробив квіти з ракушок:
(10)
Відійшовши трохи від берега натрапили на озеро:
(11)
Більше ніж по коліна води тут не було:
(12)
Болото засмоктує по коліна і ще воно досить сильно штиняє:
(13)
Ще на озері було дуже багато пташок, але сфоткати їх поблизу
не вийшло.
Біля озера росте чевона трава:
(14)
Далі вирішили сходити на самий кінець коси, 6 км від кемпінгу.
Йшли по берегу:
(15)
Край коси. Одне з небагатьох зроблених мною фото:
(16)
(17)
І зовсім вже край:
(18)
На горизонті видно материк, с. Очаків і Рибаківку. З права Дніпровський лиман, а з ліва Чорне море.
Пробував зумити берег, видно маяк і вітряки за ним:
(19)
Пора повертатись в кемпінг. По дорозі назад знайшли дуже цікавий артефакт - бетонна баржа.
Досить рідкісна штука. Скоріш за все 30 - 40-их років.
(20)
(21)
(22)
(23)
(24)
Пофоткавшись йдем далі до табору.
Вечором вийшли на берег фоткати захід, він тут дуже гарний:
(25)
Сонце над протилежним берегом:
(26)
(27)
На наступний день пішли гуляти в глиб коси. Знайшли ще одне озеро, вже навіть не памятаю де.
Через озеро проходила міні-коса:
(28)
(29)
Потім ще ходили на лиман:
(30)
Там на березі водились маленькі рачки, вони аж кишіли в піску і чіплялись за ноги. Коли вже приїхав в Львів,
то виявилось що це були морські блохи (гаммаруси) і що вони могли нормально так покусати ;D
Далі вже не памятаю що і як було. Просто добавлю ще фоток.
Бики на пляжі:
(31)
Пам'ятник захисникам кінбурна:
(32)
Чайки:
(33)
Місцевість:
(34)
Аварійний причал:
(35)
Ще одна чайка:
(36)
Місцева флора:
(37)
Місцевий хабар:
(38)
Такі ракушки лежать тут в піску через кожні пару метрів. Деколи навіть по дві - три.
Із знайденого на березі був зроблений сувенір:
(39)
(40)
Було все це літом 2019 року. Що зміг згадати про то і написав. Сподіваюсь вернусь сюди ще раз :)
А татові дякую за фотки і класну поїздку