Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Alter

#61
    Назріла проблема (хоча ні, то не проблема, але все ж) купівлі електронної книги. Ціна - до 1500-1600 грн. Хто з власного досвіду що порадити може?
    Також думаю над тим, чи не купити за ті самі гроші планшет який-небудь (хоча здорова логіка підказує, що для читання Iriver (фірма все ж) "трохи дуже" кращий за аналогічної ціни планшетоподібну штукенцію). Короч, хто що скаже?
#62
Про те як московські діггери приїхали по Мінську пошастати.
Детальніше тут ,тут і ще тут.



Короч все списали на п'янку.
#63
Нарив досить інформативний сайт, де розказано як робити купу цікавих речей в послідовності від "А" до "Я"

Зокрема тут пропонується виготовлення сонячної батареї із пластикової пляшки, листа міді та кухонної солі. Наскільки воно реально хз, але концептуальних ідей там уйма!
http://www.culibin.net/solnechnyj-element-svoimi-rukami-iz-podruchnyx-materialov/#more-159

#64
Треба для власних потреб мінімум три мінімальні крокові двигуни. В основному вони водяться в принтерах у якості позиціонуючого приводу. У зв'язку із цим прохання - хто має справу із старими принтерами чи просто в когось щось непотрібне валяється або знаєте де взяти - прошу не викидати і здати на добре діло)

П.С. Було б іще добре якби із контроллерами, але на крайняк сам склепаю.

П.П.С. Домовимось ;)
#65
     Треба помаленьку і друге замовлення робити, адже бажаючих ще з минулого разу повно. Прохання ще раз поголовно переписатись, же би раз і точно.

Значиться приклади загального лого та нікнейму є там знизу. Роблю все шрифтом Stencil.

При замовленні прохання вказати:

1. Кольоро-графічна схема - любе поєднання RGB до ваших послуг. Бажано лиш вказати що, де і як.
2. Розмір - 12х3см. Можна замовити собі окремо (особисто в мене на бундесі тра меншу).
3. Варіант з липучкою чи без.
4. Кількість.

П.С. На днях взнаю точно розцінки та можливість виготовлення на якіснішому матеріалі. Хоча і ті так нічого дивляться... Орієнтовно одна без липучки буде десь так само вартувати, тобто 3-4 грн. З липучкою на рубля-два дорожче. Як воно буде точно - напишу найближчим часом. А поки що підписуємось, друзі ;)

#67
    Нарешті дойшли руки і до них. Мо хто на форумі ще знає точки, де можна не по фест карколомній ціні дістати сії капці? Цікавить модель саме 2005 року (там гачки, і трохи інша форма, плюс гортексова мембрана. У 2000 моделі такого нема).
Осьо вони, хто незнає.



П.С. Репліку не пропонувати, цікавлять нові або б/у зі станом 4+, 5.
#68
У зв'язку із великим ентузіазмом побудови Полтвотаніка треба трохи матеріалів. Особливо треба грубої фанери. У зв'язку з цим: мож хто має якісь кавалки грубої фанери (8мм і більше) або щось з того зроблене, і воно вже от-от піде на мусорник, прохання надати дані штукенції за велике СПАСИБІ  ;) на переробку в інтересах підкорення львівської підземної річки.

П.С. Знаю що з того напевно і так ніфіга не вийде, але рельно, мож в кого що валяється непотрібне по чердаках і підвалах, а то витрачати по 300 рублів за лист фанери якось неохота...
#69
     Значить тут пропонується обговорення напів-брєдової ідеї по створенню нєкого плавзасобу для подорожей Полтвою.
     Свої ідей, фе-коменти і все подібне в тому дусі прошу дописувати нижче.
#70
http://www.ois.org.ua/club/sport1009.htm
http://extreme-survival.com/index.php?page=2

Ось надибав сайти, на якому компактно, доступно та лаконічно викладено основні пункти виживання у екстрім-умовах. Багато чого почерпнув звідти для себе, тож моцно рекомендую.

П.С. Якщо хто дариє щось подібне (всмислі не все підряд з гугла по списку, а конкретні вирішення певних проблем у достатньому викладенні без словесного поносу), прохання закидати сюди і лінк, і короткий опис того, що ж там все-таки є.
#71
Основна тема

ЦитуватиНа жаль фотографій мало, тому що ми не дуже багато фотографували, оскільки нас переповнювала жага досліджування.

Ну не доліджування, а дослідження. Як на перший раз, то сайдьот)
Так що ж ви там ще такого понадосліджували, крім фоток зі сторони? Хоча б посилання на Вікі дайте, чи що, а то воно якось скромно дивиться.  ІМХО.  Ось.
#72
Лазячи в безмірних просторах нету вирішив погуглити за тим славнозвісним Планом щоб детальніше ознайомитись іі бути "в курсі".

    Так от, ось тут http://www.feg.org.ua/ua/cms/projects/development_of_regions/lvov_city все дуже гарно розказано про те, як фірма «Monitor Group» запропонувала наному Місту вирішувати комплексні його проблеми. Перечитавши те все вздовж і впоперек, доганяю, що ставка буде робитись на:1) Туризм; 2) Кластерну систему господарювання; 3) Зовнішні інвестиції. Тобто розвиток місцевої економіки буде представлений лише приватним сектором, тоді як основні ресурси будуть кинуті на то дурне "еуро", і все з ним пов'язане.
   
ЦитуватиПроект розглядав 15 ключових економічних кластерів у Львові, з яких кластери туризму та бізнес-послуг були обрані як локомотиви економічного зростання міста. Вибір двох кластерів не означає, що регіон повинен займатися винятково цими секторами економіки. Одним із завдань проекту є створення в місті власного потенціалу, передача місцевим фахівцям знань і методології кластерного підходу, що дозволить регіону надалі самостійно з достатнім ступенем ефективності розвивати й інші галузі економіки. Кластерна модель економіки приваблива для інвестицій і здатна забезпечити високий рівень життя громадян.

    Міськрада недавно затвердила той план http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?lviv_maye_strategiyu_rozvitku_do_2025_roku&objectId=1239170, отже це значить що Дух юного експлорера з готовністю чекає поповнення дестройних промислових об'єктів (якщо ,звісно ж, їх в кращих традиціях не порозпродають чортам під хвіст під всякі там склади і т.д.), благо учасники форуму знають десятки таких прикладів, одже доводити щось тут думаю не варто.

    Короче поєздець підкрався незамітно. Хата валиться, дах тече, діти голодні, але ж ні, ми купляєм і садим квіти, гості ж бо прийдуть! Авось тими принесеними цукерками і шампанським те все потім компенсуємо! Отак мені те все бачиться. Хоча мож аналітики думають і інакше, але реалії саме такі. І всі те бачать. А хто не бачить, хай посерфить по звітах.
     Гроші вкладаються у великий знак питання...

Як співав В.С.Висоцький
Цитувати"Обидно мне, досадно мне! Да ладно..."
#73
Всяке-Різне / ВЗЛОМ???
14.11.2011 22:22:47
    Ото лиш щойно замітив, що при нажиманні на будь-яку фотку із будь-якого звіту тебе зразу кидає за на http://fotky.com.ua/

    То є запланована річ? Якщо так, то коли появляться баннери про збільшення достоїнства за 2 дні на 40 см, радикальні методи похудання на 40 кг за 2 дні та воздушку з розривними кулями 0.40 калібру?
#74
Осьо обговорення отої теми.
#75
Цю вулицю знають всі, але далеко не всі знають, що вона свого часу була задвірками Львова, таким собі монашим гетто.

Основний матеріал взяв звідси.
http://www.mankurty.com/melnik1/12.html

    Я і гугло-перекладач перевели на рідну солов'їну. Трохи відредагував.
    Отож.


    Землі вулиці Бандери у XVIII столітті належали Чарторийським, а на початку XIX ст. їх майно розділили на кілька частин. Одна з них дісталася князяю Сапега.
    Вулиця (правда, без назви) зазначена в плані міста вже в 1750 році. Приблизно в 1840 році вона почала називатися «Новим світом». Ця назва поширилася на весь район, аж до вулиці На Байках (нинішньої Київської).
    На той час це була польова дорога, що проходила серед численних ставків і трясовин. Сучасна забудова почалася тільки в останній чверті XIX століття. У 1886 році вулиця була названа ім'ям Л. Сапєги, польського державного і громадського діяча, який багато зробив для розвитку Галичини. У липні 1940 року вулицю назвали Комсомольській, з 1944 - вулиця Сталіна, з 1961 - вулиця Миру, з 1991 - вулиця Степана Бандери.
Трамвайна лінія на вулиці - з 1894 року.
    Будинок № 1 побудований в 1890 році за проектом К. Яновського. Тут знаходилася казарма жандармерії. За часів буржуазної Польщі в будинку було воєводське управління поліції, зрештою - міське теж. 2-й відділ контррозвідки («двушка») займався боротьбою з комуністами.
Боковим фасадом будинок виходить на вулицю К. Брюлова.Раніше називалася Лопніцького. Офіційно тут розміщувався VI комісаріат поліції, а неофіційно - політична в'язниця. «Потрапити на Лопніцкого» - цей вислів багато що значило.

    У будинку № 3 на вулиці Бандери колись знаходився Нафтовий банк, заснований в 1913 році. У 1933 році його капітал становив півтора мільйона злотих - величезні гроші на той час.

    Будинок № 8 - колишній костел і монастир Марії Магдалини. Наприкінці XVI століття земельну ділянку входив в згадувану Сікстівку.
У 1600 році тодішня власниця А. Петроконская подарувала землю разом з двором і садом, із забудовами монахам-домініканцям. У той час ділянка називався «100 полів». Тут повинна була розміститися семінарія. Всупереч рішенню магістрату, ченці почали будувати дерев'яний костел. Міська влада запротестували - укріплене місце на горі, потрапивши в руки ворога, могло становити небезпеку для Львова. До того ж землі церкви не обкладалися податком. Одне слово, таке будівництво - прямий збиток. Дійшло до того, що в 1612 році натовп міщан розігнав будівельників. І все ж костел добудували - в 1615-1630 рр.. Але не дерев'яний, а в кам'яний. Будинок семінарії знаходився поруч і згідно з традицією - дерев'яний.
У першій половині XVIII століття семінарія і частина костьолу згоріли. Почалася добудова. Костел (те, що залишилося) став вівтарною частиною. Зведений новий фасад з двома вежами. До речі, це єдине культова споруда у Львові, під час будівництва якої врахували закони акустики. Неофіційно костьол називався «Домінікани за стіною».
     Під час секуляризаційним реформи Йосифа II в 1786 році костел зробили парафіяльним, а в монастирі була в'язниця для жінок легкої поведінки (закрита в 1922 році).
    У 1870 році вежі костелу увінчалися сучасними шоломами. Через десять років знизили рівень грунту і побудували сходи з терасою.Нині в костьолі - органний зал Львівської консерваторії, а в монастирі - корпус № 16 політехнічного інституту.

    Будинок № 11 збудовано у псевдоготичному стилі в 1883 році для школи. У 1914-1915 роках тут знаходився госпіталь російського Червоного Хреста.

    Будинок № 12. Головний корпус Львівської політехніки.Побудований в 1873-1877 роках за проектом Ю. Захаревича. В інтер'єрі - розписи за ескізами великого польського художника Яна Матейка, виконані його учнями. Політехніка виросла з трикласного технічного училища, заснованого в 1817 році. Згодом воно було переіменовано в Реально-Торгову Академію, а в 1846 році - в Технічну Академію. Назва «політехнічний» з'явилася в1921 році.
В установі викладання велося німецькою мовою. Це практично виключало доступ до навчання представників «нижчих» класів. У 1871-72 навчальному році ввели польську мову і тільки за Радянської влади викладання стало вестися на рідній мовою.Навчання в інституті коштувало дуже дорого. Крім того, для українців за часів буржуазної Польщі був встановлений «нумерус кляузус» - відсоткова норма відбору в інститут. Вона становила всього п'ять відсотків. У всі часи Львівська політехніка була кузнею висококваліфікованих кадрів. Нині в інституті навчається близько 30 тисяч чоловік. Для порівняння - в 1893 році в політехніці було 207 студентів. Інститут справедливо вважається одним з кращих в Україні.

    Будинок № 14 - середня школа № 1. До Радянської влади - єдина у Львові державна гімназія з українською мовою навчання. Вона заснована в 1787 році при університеті. Спочатку мова викладання був німецьким, з 1848 року - українським. У даному будинку гімназія знаходиться з 1906 року. На ті часи це було більше, ніж звичайний середній навчальний заклад. В умовах жорстокої національної дискримінації гімназія була єдиним джерелом підготовки кадрів з числа українців. Свого часу тут працювали А. Вахнянин, І. Верхратський, Ф. Колесса, М. Возняк, С. Людкевич, Д. Лукіянович. І її випускники можуть зробити честь будь-якій школі. Варто тільки назвати імена С. Тудора, В. Бобинського, Ю. Велікановіча.

    Будинок № 24 привертає увагу своїм трохи незвичним виглядом.Побудований він в кінці XIX ст. в 1913 році за проектом архітектора Ф. Каслер. Був відомий у Львові як «будинок Фінклера» - по імені його власника.

    Будинок № 28. 5-й навчальний корпус політехнічного інституту.Мало хто знає, що метал, використаний в його оформленні, - титан, той, що використовується для виготовлення броні космічних кораблів. Дивно, але проект розробили самі студенти.

    Будинок № 32 - колишній монастир св. Терези. Побудований в 1855 році. Протягом довгого часу тут знаходився експериментальний завод політехніки. Нині - кафедра автомобілів.

    Будинок № 91. Ділянка ця освоювався дуже довго. Спочатку він був у приватному володінні, а з 1881 року перейшов до міста.Спроба продати його з аукціону не вдалася - ніхто не хотів купувати суцільне болото. Тоді вирішили будувати школу. Проект був готовий в 1891 році. Зараз тут - середня школа № 55.





Від себе додам, що прямо за органним залом, як писалось вище, є навчальні корпуси політехніки. Так от, десь з рік назад там на третьому поверсі була пожежа, горіли якраз ті аудиторії, що знаходяться на межі із органням залом. Оскільки перекриття там старе, дерев'яно-глино-солом'яне, то після того всього часто під час пар можна було крім голосу лектора чути приємні мелодії того ж таки органу...
    Також, хто зауважив, навесні цього року було проведено таку собі рекультивацію кавалку подвір'я коло наукової бібліотеки. Повирубували дерева, вирівняли землю, встановили статую Матері Божої (прохання не обгажувати сей факт). Це робилось для відновлення історичної справедливості, адже ще до "совєтів" тут ця статуя стояла, а так як саме це місце свого часу було межею міста, то сама статую ніби благословляла всіх в'їжджаючих та виїжджаючих. Зараз студенти вимолюють оцінки)

Ось. Варто також зауважити, що там є досить розвинута частина підземелль, і зараз деяку частину з них використовують як склади, а інша частина або так далеко, що туди впадло щось таскати, або настільки мала, що там лиш людина пройде, і то зігнувшись. Найближчим часом постараюсь вициганити туди собі кавалок доступу, і прогуляюсь там із фотіком та фонаріком. Мейбі навіть звіт будьо)
#77
    Отож нарешті буде такий собі звітик про "Сільмаш".

    Для початку скажу, що оті всі епічні басні про його історію, значення для Львова, продукцію, рейди рекету і ментів, та і взагалі решту історій будуть писатись потім, так як зараз викладу коротенький звітик про те, як мені невтрималось, і полізлось туди самому.

     Значиться нині мені дуже захотілось подивитись на ті трущоби не через забор, а зблизька. Ну і провести таку собі розвідку боєм. В глибоку дупу не заліз, бо на то були свої причини, але про те згодом.

     Почалось все з того, що вивалився із маршрутки, і, цокочучи зубами від недитячого дубака надворі, почвалав оглядати забори на наявнісь не сильно запальних місць інсталу. Ідеальних не знайшлось, бо надворі була друга година по пообіді, і всі активно кудись йшли (їхали), печально понуривши голови, сповнені важких та сірих дум...

    Спершу зайшов на автозлом, типу порозпитувати мол чи є у вас кондиціонер від УРАЛа. Продавець витаращив на мене очі, довго хапав повітря відкритим ротом, але потім повів мене до дядьків, які безпосередньо і займаються розбором напівмертвих машин. Звісно ж що того, що я їм поназивав, вони не понаходили, так як сервоприводу стояночного тромоза від мазди-шестьорки не існує в природі, але проки вони чухали свої голови, розгадуючи цю явну провокацію, я тихенько роздивляюсь все навколо, візуально оцінюючи кордони того ж автозлому і місця, які звідти проглядаються. Оцінив. Підходять дядьки. Кажуть що в нас такого нема, але, УВАГА (!!!), вони подзвонять на базу, і за пару днів підвезуть того сервопривода. Я про себе усміхнувся, але кажу мол нє, не треба, не хартесь, я зайду "папожже", авось і з'явиться.

    Вийшов звідти, посміявся, відчув що надворі все ж таки зимнішає, тому тра рухати поршнями. Знов ходжу під заборами. А там все машини і машини. Отож вичікую момент, коли їх найменше, і перескакую двометровий бетонний паркан. Запригнув біля отої "башні").


   Під ногами купа листя, яке нагло шарудить, якісь деревця, як штахети, обступили зі всіх сторін, купа мусору і т.д. Короче все стандартно для закинутих будівель.



Власне сама купа мусору. Естетизму ніякого, але сам факт свіжої землі, недавніх слідів грузовиків, а також добре вкатана та незаросла грунтовка наводить на певні думки.





Ось. Ну а далі, як то кажуть, понеслось. Оглядаюсь в пошуку жидомасонів. Нікого нема. Вроді. Завалюю через вікно у найближчу будівлю.





Всередині типово пейзажна розруха.















Артефакти ;D





Судячи зі всього то є тупа адмінка. Тож досить швидко надоїдає оте монотонне топання прогнившою підлогою, і бажання змінити картинку приводить мене надвір.

Надворі.









З отакої цегли там все зроблено. Колекціонерам тої ж таки цегли на замітку)



А далі починається царство вугільного пилу. Починаю розуміти, що знаходжусь в будівлях, де колись була котельня, а може навіть і цілий ТЕЦ, котли якого годували отою занавіснілою пилюкою. Вона ревльно всюди. Картинки нагадують Бедюзьку шахту. Осьо вона http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3965.new.html#new.

Інсталяційно-евакуаційна дзюрка.



Власне самі цехи.



ІМХО котел. Смайл?



Тонкий натяк на те, що в разі чого швидко свалити звідси не вийде.



Далі царство сірості та грязюки.









Чудо-труба, яка нагло левітує.



А де Моноліт ???



Таблички часів, коли людей ще товаришами називали...





Далі поліз надвір в пошуках нових враженнь.






    Роздивляюсь, роздупляюсь, прислуховуюсь... Тихо. Вроді. І ось тільки я встигаю ступити три кроки в сторону отих ялинок, що на останній фотці, як тут з-за них виходять два дядьки у камуфляжі, а десь позаду йде ще один із собачкою. Тут-то до мене доходить, що оті сліди на вугільній пилюці були абсолютно не бродячих псів, а отої великої рогатої зубато-хвостатої худобини, що плентається ззаду. Перші два охоронці мене замічають, щось там кричать. Благо задній не побачив.
    Короче історія із розряду "дайош біг з перешкодами". Все якось сомо собою проминає повз мене, якась невідома сила мене сходу перекидає через забор, далі пробіжка за стадіон, відхекування...

    Ось так.

    Обговорення тут.

http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4926.0.html
#78
Плани / Сільмаш
08.11.2011 20:14:58
Субота. Старі корпуси заводу. Деталі ближче до вихідних.
Осьо воно на карті, щоб відрізнити від Сільмашу на Рясному.
http://wikimapia.org/#lat=49.8314915&lon=23.9865929&z=18&l=0&m=b
П.С. Сумарно не більше 4 чоловік. Причини, думаю, зрозумілі.
#79
Отож вилазим ми з лісу, по шустрому орієнтуємось на місцевості, і валим до найближчої маршрутки.
І тут бачимо смачний кавалок чи то котельні, чи то якогось заводу.



Само собою зрозуміло, що оминути нагоди залізти в дупу, не повно металолому, залізобетону, епічних арок, мусору та симпатичного екскаватора всередині ми не змогли. Тому залазимо "інсайд".

В "інсайді"

























Ось власне і все. Оскільки час піджимав, то на експлоринг було хвилин 15-20. Єдине що можу сказати, то те що місце не загаджене місцевою гопотою, перший поверх загратований, там щось активно роблять, сліди дестрою свіжі, рівно як і сліди від гусениць трактора.
Осьо воно є http://wikimapia.org/#lat=49.8038777&lon=24.077611&z=17&l=0&m=b

П.С. Потім зустрівся із ZED'ом, і ми повалили на один відомий всім заводик на Рясному. То вже буде серія №3
П.П.С. Лінк будьо певно аж під вечір.
#80
Отож, же би скористатись з останніх днів золотої осені, разом з Pacem'ою вирішуємо поблудити по лісі, завидіти кавалок фантомної залізниці, зацінити винниківське озеро в таку пору року ну і просто погуляти.

Першим ділом добираємось до Тракту Глинянського. До перехрестя із залізничною колією. Там і вигружаємось.



Погода супер, надворі ранок, тож завзято топаєм собі далі. Через мертів 100 по правому борту бачимо щось вельми цікаве. Швидше за все то був якийсь старий склад.















Повсюду видніються відмітки квестерів.
Топаєм далі.



Потім натрапляєм на обгороджену територію, з табличкою "Вхід заборонено", колючим дротом, кунгом з охоронцем, шлагбаумом і всяке таке. Поки охоронечь відвернувся, ми швиденько проскакуємо в нього за спиною. Никаємось в кущах.

Отаке чудо архітектури та аерографії вкупі)



Далі бачимо таку картину - купа техніки, робочих, металолому, і всі разом вони мутять якісь цистерни.







Никаємось в тих же ж  кущах, шустро рухаючись в сторону лісу.
Осінній ліс, та ще і за такого освітлення і погоди то є я вам скажу вельми красива штука. Ось ряд фото того всього.






Мєсні)











Коментів те все не потребує, адже це чистої води краса, і портити її язво-лицемірними коментами є ІМХО негарно та неестетично.

Короч чвалаєм далі, виходимо на насип "фантомки"...



...і добираємось до відомого переїзду. Фоткаємо і злазимо вниз. Власне злажу саме я, і саме на мене була націлена жидо-масонська підла акція у вигляді падаючих каменюк з-під рук на голову і все решта. Розмір каменюк - з добру вгодовану одиницю львівської бруківки. Падаю на дупу, скидаю із себе каменюки, перевіряю себе ж на цілісність і валю дивитись, куди ж це я все-таки приземлився.











Не очікував тут знайти таку кишку довгу.







Далі йдем в стонрону озера. Воно або пересохло, або його спустили. Хз.











от так-то!



Знов ліс. Реально заворожує...



Знов мєсні. Якість паршивенька, бо фоткав на макс. зумі метрів десь із 70. При наближенні ті кури різко втікали.







Знов топаєм лісом.

...проходим буреломи (реально на вершинах горбів ніби цунамі пройшлося - все поломане)...



...яри (в реалі вони виглядають глибшими)...



...річечки і спряжені з ними болота...







На тому власне і все. Трохи поблудили в районі Медової печери, але все ж вірна карта, компас та якийсь дядько із собакою підказали нам вірну дорогу до цивілізації. Вилазимо ми з лісу, збираємось розходитись по домам, аж тут натрапляємо на ІНТЄРЄСНЄЙШИЙ об'єкт, пропустити який ми ну аж ніяк не могли. Але то  вже зовсім друга історія...

П.С. Другу серію серіалу "Пригоди на свої другі 90" див.по посиланню http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4888.msg29029/topicseen.html#msg29029

П.П.С. Фоток багато, опису мало, тому прохання не бакланити, адже нема там що описувати в таких прогулянках, я ж не поЄт)))