Останні повідомлення

#11

Що ж, разок на сезон можна шось запостити :)
Вулиця Волоська (одразу позаду Стрийського ринку). Як бачимо,  3ій, 4ий поверхи теж стали "тунелями", хоча ше не надто рагульськими. Певно десь пізній совок.
Додам адресу до колекції і пригадаю як приблизно рік-два тому дізнавсь одне з призначень таких мостів.
Справді, будівельний прийом як зробити будинок дешевшим по тодішнім міркам, але Казанцева десь описала детальніше практичну складову такого прийому.
Між основною житловою частиною будівлі та ІНШОЮ (житло прислуги, комори-склади, ліфти для підйому вуглів на опалення) робили такі переходи, аби рухатись туди саме по мостах, а не через парадний вхід у житло чи через весь під'їзд+двір. Це зменшувало перешкоджання руху людей у різних напрямках. А ту частину, що не для житла, називали офіциною.
А у цьому будинку якраз той випадок: офіцина має окремі входи (з Волоської, але там зараз всякі магазини тощо), а парадний вхід у під'їзд житлової частини - з іншої вулиці (до речі, якраз на ній і є прописана його адреса).

#12
Допоможіть будь ласка,як подивитися карти?
#13


Зовидів таку в Дрогобичі
#14
Агенція туристичний Львів
#15
Вітаю народ,чи є якесь цікаве місце у Львові(високе чи бункер) з цікавим краєвидом?Хотілося б щось нове побачити
#16
Нещодавно у влозі Чаплинського промайнуло фото, певно цього ж оригінального корпусу:

#17
Старого велетня оголили

Значну частину життя прожив буквально навпроти саме цього корпусу заводу. Від мого тодішнього будинку до того сплячого велета приблизно 150 метрів. Великим він був, бо був малим я. Сплячим - бо там нічогісінько не відбувалось. Часи такі. А мали б робити телевізори, чи щось інше. З мого вікна було дуже добре видно шпарину від верхнього поверху до першого, вона мала незначну ширину, яку я був охочий перестрибнути з розбігу. Тоді по ТБ щотижня у фільмах бачив саме такі небезпечні стрибки. Та для цього був потрібен очевидець-напарник. Ніхто з потенційних охочих не цікавився велетом, навіть між дорослих. Тому не було ніяких відвідин тіла велета. Тоді ще марили якимось відродженням, а робітники показували фоторафії з місця праці. Дехто з них таємно виніс наліпки-прикраси до телевізорів та й роздав дітям. Ті, хто мав хист до трудового навчання, додали їх у свої колажі-аплікації.

Хоча сусідом велета був кухар-кондитер, який помагав годувати творців того великого сплюха поруч. Він єдиний у районі, хто вмів робити  молочні коктейлі. Щоправда, йому помагав совєцький апарат і його кухня вся була совєцькою на вигляд. Та це не зупиняло щасливих батьків святкувати у нього хрестини, а молодят - весілля. Коли ж у найближчої церкви був храмовий празник, то також йшли до цього кондитера. Він дуже передчасно вмер, навіть не чахнув, а раптово. Його двері досі так і не відкривали. Та ще є двері сусідів-підприємців, які час до часу змінюють власників та КВЕДи. Але там не так цікаво, і нема приємних запахів.
 

Згодом я переїхав, і став рости, - велетень для мене ставав меншим і нецікавим. Ще за кілька років перервали його сон: територія була стоянкою, потім автосервісом, АЗС. А всередині велета взагалі почали СТРІЛЯТИ. 2 чи 3 роки там вправлялись у страйкболі. Можна було навіть влаштуватись на роботу до них. Діловитому велету-сусіду вчепили на лоба і потилицю сині букви, шоб не забував своє ім'я. То ними він також заважає спати, навіть деяким сусідам-людям.

І врешті цього року стало зрозуміло: велета скоро не стане. Спершу його роздягають і ми бачимо ребра й інші частини скелета. Потім швиденько розкладуть і його всього. Тоді почнуть будувати торгово-розважального велета. Він буде барвистим, жвавішим, живішим і привітнішим. Він буде радий дітям, і матиме що їм запропонувати. Такі часи. Часи, коли про давніх сірих велетів пам'ятають старожили. І їхні спомини зовсім не ностальгійні. Бо ностальгувати за велетами не хочеться. Краще сподіватись на оптимізм їхніх футуристичних наступників.


#18
На Замарстинівській, біля озера, неподалік виїзду з міста, лежить такий от бетонний блок метри з три довжиною



Знаходився він на цьому місці, принаймні, ще у 70-х роках (з дитинства пам'ятаю його тут), і, напевно, й раніше. Тоді ще розповідали, що в час війни він перегороджував дорогу, а отже, імовірно, з'явився тут у 39-му і був свідком битви за Львів у вересні того року. Так це чи ні, напевно сказати не можу - можливо, хтось знає більше?
#19
Література / Re: Улюблена книга
Last post by weirdaline - 05.07.2023 12:32:51
Файно.
Наразі Панаса Мирного - "Лихі люди" читаю.
Якщо цікаво, в Інтернеті є безкоштовна версія
#20
Інфо з відкритих джерел:
1) Антени типу АРРС (АРРТ) – для довгохвильового діапазону (довжина хвилі 2000-700 метрів).

2) Антени типу "Зоря" - це спрямовані антени середньохвильового діапазону радіочастот (довжина хвилі 540-200 метрів). В нашому 811 випадку є 27 вишок і це "Середня Зоря"("Средняя Заря")
Максимальна конфігурація зустрічається у:
Радіоцентр №5 Душанбе Орзу, 27+27+12 вишок , координати - 37.538132559530126, 68.79471485573747
Додатково, Велика Зоря може містити 37 вишок протяжністю більше 2.5 кілометри! Координати - 52.412070753616035, 103.68326049838743

3) Антени типу СГД, СГДП, СГД РН – для короткохвильового діапазону частот (довжина хвилі 160-10 метрів) - це вишки які видні з залізниці, їх є 7 штук.
Абревіатура - Синфазна Горизонтальна з Рефлектором Настроєним, Д - розшираний діапазон.

Також цікава інфа по ізоляторах
Цитата: DeZer від 27.05.2016 14:09:16Розміри розрядників вражають.

ЦитуватиПеред монтажем за ІВ (ізолятор відтяжний) збирається і випробовується на спеціальному стенді прямо на будмайданчику. Тяга у відтяжках до 14т за проектом. При випробуванні на кожний ізолятор дається поступове навантаження до 40т (на фото можна побачити домкрат у правому плечі, лівому обмежилися підпорою) на півгодини. І потім поступове розвантаження, щоб не тріснув. Процес проходить протягом будівництва щогли 3-4міс., кількість ізоляторів близько 400шт.
... 5 ярус має 12 розтяжок по 12тонн кожна ...

210 Гості, 0 Користувачів