Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#2221
Дякую! Справді, як виліз був на поверхню і подививсі на наступний день фото подумав - якась фігня. Причому повна фігня. Воно ж і близько не передає того що було насправді.  Та за кілька днів враження пройшли, фото стали дивитися інакше. Тоді й сів звіт писати :)
#2222
Що ж. Дуже приємно що вам небайдужа доля нашої БД. Тепер нелегке питання Вибору:кого з двох. Щоб було обєктивно і необразливо. А також корисно для БД. Жодного з вас я особисто не знаю. Тому думаю ніхто не образиться, якшо я за критерій візьму кількість повідомлень і рейтинг. Це досить обєктивні показники. Може бути багато повідомлень і низький рейтинг, або навпаки. В Флашкозбирача обидва параметри на висоті. Та й звітів він написав немало, проникся духом форуму.  Думаю решта учасників форуму мене підтримають.

Що ж! Успіхів!
#2223
Обговорення / Dynamited Cave
17.11.2010 09:00:52
Обговорення основної теми тут
#2224


Чи ніколи не мучила вас думка, що на Землі вже нема нічого нового, нічого незвіданого, цікавого? Що всі географічні відкриття зроблені ще в 19 столітті, всі океани досліджені в двадцятому, всі гори давно нанесені на карту, там обовязково хтось був до вас. Будь яка мандрівка – це лише повторення вже пройденого, лише наслідування і копіювання. Ти вже не можеш бути першовідкривачем. Мене мучила.



Довго, аж поки я не зайнявся 䳥герством та спелеологією. Подумати тільки, більшість великих печер відкрита та досліджена за нашого життя, ба більше, продовжують розвиватися та рости в реальному часі, сьогодні. Печери та підземелля – остання недосліджена територія, місця куди Людство змогло добратися аж тепер. І ти, маючи бажання та досвід, можеш брати в цьому участь, можеш цілком самостійно знайти кілька кілометрів підземного світу, відкрити свій кусочок Землі, назвати його своїм імям. Або бути хоча б серед перших, на кого не тиснуть досягнення минулих поколінь. Про 䳥Ґерство я взагалі мовчу, обєкти появляються і зникають, залишається лише їх опис.



Рухаючись по спіралі людство вертається звідки вийшло – а саме в печери. Все ж таки є щось в них притягуюче, чарівне. Невідовий затишок, потяг душі до камяних стін і нависаючих склепінь. А чи то тіло памятає, як грілося тут колись коло вогню і готувало мясо вбитого сусіда, поглядаючи тим часом на його жінку, а чи й то справді духи ховаються в земних пустотах. Два метри під землю – і ти в нішому світі, немовби переніс свої електрони в потойбіччя. Так тут гарно та незвично.



Виверження. Вулканічна лава починає стікати вниз. Зовнішня її частина дотикає ться до повітря, грунту, води і затвердіває швидше, ніж внутрішнся. Утворюються лавові труби діаметрами багато сотень метрів. Виверження припиняється, гаряча лава витікає вниз, труби закупорюються і утворюють пустоти під землею.Це і називається вулканічні печери. На відміну від гіпсових як ото Млинки чи Оптимістична вони значно значно більші. Власне не довші, а більші за масштабами. В окремі зали можуть вписатися цілі житлові масиви, проходи широкі і відшліфовані немов підземні колектори, на стінах патока застиглого шоколаду лави, між ярусами багато метрів провалля.Чув як їхні спелеологи приїхали в наші печери і зрозуміли що в них виявляється є клаустрофобія. Настільки відрізняється відкритий простір гіпсових і вулканічних печер. Як і техніка їх проходження.





Будучи в Штатах вирішив я на власні очі побачити що таке вулканічна Печера. Тим більше тут є Петро що ніяк не  може вговорити нікого зі знайомх америкосів склавти му компанію. Тіпа я хочу бачити як мої діти закінчать коледж і все таке. Їхати було далеко аж в глибокі гори Орегону, де потрібні повноприводні автомобілі а американські та гуцульські села нічим не відрізняютьсі. Як і якість доріг. Опису на печеру в інтернеті мало: фото, координати і примітка що не кожна машина підїде під вхід. Так воно і було. Довго і нудно блукали ми мережею грунтових доріг та снігів аж поки доїхали метрів 500 до входу. Та-та, хтось подумав шо ми матрасники. Нічо подібного, для спуску в печеру необхідно досить багато нелегкого спорядження, тягнути яке на собі не надто охота.







Якби не бачив вхід на знимці – ніколи б не догадавсі шо тут печера. Яма захована серед камяних нагромаджень і є не більша, ніж може пролізти людина. Та попадаючи всередину одразу випростуєшся і офіфігваєш від навколишніх масштабів. Навіть потужні ліхтарики не всюди досвідчують до країв кімнат. Гігантські Камені під ногами часом прихордиться перелазиити на четвереньках, Невідомі відгалуження високо над тобою, містки в повітрі та загадковий блискіт стін.





Йдемо вперед не зупиняючись, постановляємо фотографувати по дорозі назад та не можемо стриматися. Таке все красиве та незвичне, неохота втратити мить здивування. Чуємо – десь далево чиїсь голоси. Підходимо ближче – а й справді, американські спелеологи. Як ми потім довідалися вони раз на рік мають планову вилазку в цю печеру, от ми й перетнулися. Значить сам Бог велів. Дійти до кінця без них нам би не вдалося, шнурка виявилося було потрібно значно більше, ніж 2 людини здатні були понести на собі. А їх тут ціла експедиція, печеру знають добре. Назагал провівши з ними 12 годин під землею вкотре переконався що всі люди – однакові. Не буває американців і словян, негрів та латиносів. Бувають погані та хороші, працьовиті та ліниві. Спілкування, погляжди на життя, пригоди, світ – жодної різниці. Навіть лиця чимось подібні на Кристалівців та Борманівців. Ну але то таке. Обмін досвідом та технологіями вязання вузлів, жарти та й просто цікаве проведення часу разом.





То що печера красива а кожен зал інакший – факт. Але доступ до цієї краси тільки з міцними мязами та надійною спорягою. Чотири вертикальні спуски та один колодязь, купи каменів з хорошими перепадами висот, майже Ґоргани. Печера має лише один відомий вхід, він же і вихід. Та враховуючи різну техніку проходження спусків і підйомів нудно не було. Перший перепад – короткий, кілька метрів. Спускаєшся на шнурку і навіть не помічаєш коли земля. Зате другий – довгий з вертикальною ділянкою без опори на стунку. І найскладніше – перехід, коли йдеш сприраючись ногами об стінку і тут раптом треба все пустити та кілька разів гойданутися на страховці, щоб потім повиснути безпомічно в повітрі на шнурку.







Та найтяжчий етап – проходження Чорної діри, як її називали америкоси, і наступного спуску за нею. Чорна діра – це вертикальний колодязь, пять метрів в діаметрі і 30 метрів в глибину. Проходиться його по одній з внутрішніх стінок, найтяжче на виході, потрібно підтягнутися на руках тримаючись лише за камені, а ногами намацуючи нову опору. Зірвешся – полетиш вниз, гепнешся з розгону об стінку і повиснеш на страховці, добрячи стиснувши область паху. Приємного мало. Тож обнімаєш стінку мало не як кохану дівчину. Зразу після колодязя вузька перемичка і спуск вниз. Тобто перелізши сам маєш перетягнути броцик, перечепити шнурки і спуститися на вісімці.





Та те, що відкривається тут очам вартує всіх цих старань. Починається довгий та крутий підйом на гору величезних каменів, майже як Карпатська вершина але під землею. Десь пятдесят метрів над тобою ледве видно стелю, навколо лавова порода. Далеко вверху є бокові коридори з десяток метрів заввишки. І куди вони ведуть? Відчуваєш себе мурахою в космічному кораблі, купа всього навколо, так далеко і так цікаво. Аж проситься думкка побудувати тут якийсь надсекретний військовий обєкт. Пустоти є, завіз гінсокартону, наставив коробок та й маєш. Вхід один єдиний, охороняти легко. Радіохвилі назовні не проникають. Шпіонити важко.



Йдучи досить довго то вверх то вниз камяними горами добираємся до останньої зали – Rainbow Room. Найкрасивіша, найбільш овальна кімната метрів 200 завдовжки з шліфованими водою стінками. Ще й досі в одному місці є невеличкий водопад. І, що найприємніше, вертикальний двадцятиметровий спуск, задоволення приносить немало. На відміну від підйому.



Це був останній зал, далі всі ходи засипані. Як я помітив, їх спелеологи не надто спішать розкопувати печери. Навіть в цій достатньо лолазити по всяким бічним ходам і цілком ймовірно буд ть нові зали. Просто навколо вулкану печер десятки, краще досліджувти вже існуючі і залишати їх нетронутими. Та й особливо уважне відношення до природи, навіть про сміття і не йдеться.



Покидаємо печеру достатньо втомлені та повні вражень. Як завжди дванадцять годин минуло непомітно. Надворі холодно, всередині тепло. Може недаремно древні люди жили в Печерах? Спальники  маємо, мо не будемо виходити? Прощаємся з нашими американськими Друзями, обмінюємся контактами і по ЖПС йдемо до машини. Втома і ніч, а ще незнайомий ліс.



Як це не дивно, але пройшли ми в печері не більше двох кілометрів. Основний час пішов на подолання технічних етапів. Та нам там здавалося ніби вона має всіх десять. Йшли ми весь час вниз, тобто по висоті зробили метрів 200-300, не менше. Якщо хтось буде в Штатах і захоче її відвідати – ось координати  45° 57.657 W 121° 41.922. Доїхати можна асфальтом майже під саму печеру. Дякую Петрові за унікальний для анших теренів досвід. А також за можливіть Експлореру відзначитися і тут.



Фото на Пікассі
Американські фото Дещо якісніші за мої.

Обговорення тут
#2225
Я-Я, дуже сподобалося! Тягне на крутий фоторепортаж. :)
#2226
Тим не менше нам це на руку. :) Фільм про Полтву, Рекалма Форуму, відносно простий вхід і все атке
#2227
Думаю всі знають нашу БД обєктів. Її колись був написав шановний UserL, обєкти в основному пододавав я. Але потім у звязку з відсутністю часу забив на то. А жаль. Гугл прекрасно індексує базу даних, та й простим користувачам вона спрощує пошук потрібних обєктів.

Так от, потрібен доброволець хто потратить кілька днів свого часу і добросовістно пододає нові обєкти. Попереджаю зразу, на 1 обєкт йде від 15 хв до півгодини. А за рік їх назбиралося огого. А потім слідкуватиме за станом форуму і раз на місяць чи частіше, оновлюватиме базу. За це отримуватиме моральне задоволення і повагу інших учасників форуму.
#2228
Вічна тема: чим підсвітити в підземеллі шоб гарно все пофоткати чи відзняти. Думали ми якісь фари мутити, але було лінь. Особливо корпус робити.

Тут мені на очі попалася така от штуковина. Купив не роздумуючи. Як вони кажуть Хенді, гарний міцний корпус, ціна 30 баксів і, що головне, має вхід на 12В, можна брати з собоу зовнішні акумулятори і працювати скільки влізе. 1360 люменів, стандартна автомобільна H3 лампа. Акум в корпусі, зарадка. Рідних батарей вистачає ненадовго, не більше 30хв. Але ж за той час можна наробити купу фоток!!! МОжна взяти запасну від УПСА, це додаткова година роботи.

Але написав то всьо я не для того, щоб нарід заздрив. Сам я фоткаю мало, то ж купив більше для того, щоб ділитися з іншими, а потім ффтикати на їх фото. Короче, шо я відмазуюся, сам же ж зразу взєу її в печеру шоб пофоткати. КОроче позичу бажаючим за кілька пив :)

Кажу зразу - вона тяжка. То ж на вилазки її тєгати нема сенсу, більше на стаціонарні фотосесії. Або імітувати мента на дорозі з фарою :)

Фото на мою гавномильничку з печери додаю. Видимість метрів 10 навколо.

ПС: Звіт з печери скоро буде.
#2229
Переніс. Всі старі лінки з обговорення і на нього працюють.
#2230
Шановні друзі !

Сердечно запрошу¤мо Вас на
Міжнародну науково-практичну конференцію: Львівська Полтва – стан та перспективи, яка пройде 19-20 листопада 2010 року у Львові в приміщенні конференц-залу по вул. акад. Богомольця, д.6. 

Перший день конференції висвітлить історичні, соціокультурні та технічні аспекти стану Полтви, а також надасть можливість з перших вуст почути про схожий досвід інших міст.
Під час семінару, наступного дня, учасники працюватимуть над визначенням потенціалів Полтви у Львові. Їм буде надана можливість розвинути та презентувати ідеї щодо майбутнього Полтви та методів реалізації її соціальних, економічних, екологічних та культурних потенціалів.

На конференцію запрошено міжнародних експертів з питань ревіталізаці§ міських річок в Європі.
Ідея проведення конференції та семінару була ініційована Музеєм Ідей, львівською громадською організацією у складі проекту "LeoPoltwis", який розпочався ще 2008 та має на меті порятунок львівської ріки Полтви, як осередка культурного та соціального життя міста.

Організатором конференції та семінару є cпільний українсько-німецький проект Німецького товариства технічного співробітництва (GTZ), що займається розвитком міста та оновленням старої частини Львова.
Семінар співорганізовує Центр міської історії Центрально-Східної Європи - це неприбуткова організація, що підтримує громадські та культурні ініціативи і займа¤ться дослідженням історії міста.

З детальною програмою заходу Ви можете ознайомитися на сайті www.idem.org.ua, а також заповнити формуляр-підтвердження участі в конференці§ та семінарі і надіслати його на:
електронну адресу: Maryana.Boryk@gmail.com
або факсом: +38 032 275 13 08
або на адресу: м. Львів, вул. Богомольця 6/6

Анкета тут

Перепощено звідси на прохання Організаторів.
#2231
Чи крім запаху був чутний шум? Тобто цікавить  чи це продовження основного коелктора, чи якийсь локальний гавнозлив. Якшо шум великої кількості води - значить продовження. Не виключено шо ми не там шукали. Біля Залізниці Колектор може йти не в Сторону Брюховицького лісу як ми думали, а повертати на Захід, себто наліво щоб захопити Рясне 2. Чи були ще шахти? Переважно вони йдуть з кроком кількасот метрів. В будь-якому випадку дякую за дуже цікаву знахідку.
#2232
Заліковий Опис. З приємністю переглянув фото. І погодка якраз супер для фотографування. Ніхто не заперечує шоб перенести його в Звіти?
#2233
Виявляється на Сайпресі є свій Доктор Хауз. Недаремно ж хтось повісив цю табличку з натяком шо ми тиряємо їх хавку :)
#2234
18 січня виходить в Вівторок. Святкувати будемо напевно після роботи. Питання тілько в Місці. Галицьких Дерунів пропоную не розглядати. Не тому що там було зле, просто аби була якась різноманітність.
#2235
Це тому що коли переносилася тема, створилася нова з перенапрямленням для неї. Відповідно нових дописів нема, а нові теми є :) Я вже витер тему з перенапрямленням. Ну і якшо не зникне то проблема фіксається просто. Заходиш в розділ, далі дивишся на якій темі є стрілка і клямцаєш на ній. Або тупо "Позначити всі повідомлення прочитаними" в горі форуму.
#2236
Залік. Отаке я люблю. Тут створили тему з місцем, за кілька днів вже все розвідали :) Я оригінальну тему об'єднав з звітом. Вийшло незле. Від мене + і подяка ботлехантеру за ще одне місце!.
#2237
Почитав розділ про Гопніків. Автор Прямо науковець чи психолог. Здебільшого якщо нема переваги в силі - так себе і вів з ними. Але це було більш на підсвідомому рівні. А ту все по пунктах розписано :)
#2238
Дякую! Звіт мене реально потішив. Теплий і літній, а також досить інформативний, все ніби ясно.  Поставив ти плюса. Знаю що колись ми хтось присилав фотки як лазив десь під дорогоу, але вже зара не найду їх. Ти туда часом не спускавсі?
#2239
Думаю тобі треба написати Zippo в приват.
#2240
"Всім привіт. Думаю багатьом нашим форумчанам відомо, що з 23 жовтня в нашому славному місті відкрився критий картодром "Апекс", що по вул. Бузкова 2. В спортивно-розважальному комплексі окрім картингу є також ролердром, тир та спорт-бар.
В будні дні (пн-пт) розважальний комплекс розпочинає свою роботу о 14:00 в вихдні (сб-нд) та святкові з 11:00 і працює все це до 24:00 хіба це не прекрасно? Ги.
Загальна площа комплексу - 4300 м? з яких: 2400 м? - картодром, 680 м? - роллердром, 60 м? - тир, решта сорт-бар та коридори.

Ціни на картинг:

(будні дні)
з 14:00 до 18:00 - 5 хв. - 35 грн.
з 18:00 до 24:00 - 5 хв. - 60 грн.

з 14:00 до 18:00 - 10 хв. - 60 грн.
з 18:00 до 24:00 - 10 хв. - 70 грн.

(вихідні та святкові дні)
з 11:00 до 24:00 - 10 хв. - 85 грн.

В заїзді одночасно можуть приймати участь 5 картингів. Всього їх 10 шт. Потужність кожного - 240 см?/8 к.с. Довжина траси картодрому 360 м.

Ціни на роллердром:

(дорослі) будні дні         (діти до 10 років) будні дні
 ч
ас     вхід    прокат           час     вхід    прокат
30 хв -   10        12              30 хв -    5         8
60 хв -   17        22              60 хв -   10       15
120 хв - 22        42             120 хв -  15       30
*+15 хв -           11             +15 хв -             7

(дорослі) вихідні дні      (діти до 10 років) вихідні дні
 час     вхід    прокат           час     вхід    прокат
30 хв -   15        12              30 хв -   10        8
60 хв -   27        22              60 хв -   15       15
120 хв - 42        42             120 хв -  20       30
+15 хв -             14             +15 хв -             9

Після 2-гої години катання на роликах кожна наступна година у будні - 20 грн., вихідні - 30 грн. (у вартість включений прокат роликів 10 грн/год.)

Тир:
На даний момент в тирі є кілька пневматичних гвинтівок та пістолет. Ціна. Один постріл - 1 грн. Планується також арбалет та світло-шумо-розривні набої (мабуть шось цікаве...)

Доїхати до спортивно-розважального комплексу "Апекс" можна наступними маршрутками:

№7А  Автовокзал – вул. Ст
рийська – вул. Хуторівка – вул. Сихівська – вул. Зелена – вул. Дж. Вашингтона – вул. Пасічна – вул. Личаківська (АС-6).
№24  вул. Грінченка – вул. Б. Хмельницького – вул. Липинського – проспект В. Чорновола – проспект Свободи – вул. Зелена – вул. Сихівська – проспект Червоної Калини – торговий центр «Зубра».
№30 Дитяча поліклініка – проспект Червоної Калини – вул. Сихівська – вул. Зелена – вул. Дж. Вашингтона – вул. Пасічна – вул. Личаківська – проспект Свободи – проспект В. Чорновола – вул. Липинського – вул. Б. Хмельницького – вул. Грінченка – вул. Щурата – вул. Миколайчука.
№ 52 вул. Суботівська – вул. Широка – вул. Сяйво – вул. Городоцька – вул. Виговського – вул. Наукова – вул. Хуторівка – проспект Червоної Калини – вул. Сихівська – вул. Зелена – вул. Дж. Вашингтона – вул. Пасічна – вул. Тракт Глинянський – агрофірма «Провесінь».
№55 вул. Личаківська (АС-6) – вул. Пасічна – вул. Дж. Вашингтона – вул. Зелена – вул. Сихівська – вул. Хуторівка – вул. Виговського – вул. Патона – вул. Ряшівська – вул. Городоцька («Склади»).
№62 ст. «Підзамче» – вул. Б. Хмел
ьницького – вул. Гайдамацька – вул. Під Дубом – проспект В. Чорновола – проспект Свободи – вул. Зелена – вул. Сихівська – проспект Червоної Калини – торговий центр «Зубра».
№63 вул. Скрипника – проспект Червоної Калини – вул. Зубрівська – вул. Зелена – вул. Дж. Вашингтона – вул. Пасічна – вул. Личаківська – проспект Свободи – вул. Куліша – проспект В. Чорновола – вул. Під Дубом – вул. Варшавська.
№76 вул. Чукаріна – вул. Хоткевича – проспект Червоної Калини – вул. Сихівська – вул. Зелена – проспект Свободи – проспект В. Чорновола – вул. Підголоско.
№94 вул. Миколайчука – вул. Мазепи – проспект В. Чорновола – проспект Свободи – вул. Князя Романа – вул. Зелена – вул. Сихівська – вул. Кавалерідзе – вул. Скрипника – проспект Червоної Калини.
№96 торговий центр «Зубра» – проспект Червоної Калини – вул. Сихівська – вул. Зелена – вул. Дж. Вашингтона – вул. Пасічна – вул. Личаківська – проспект Свободи – проспект В. Чорновола – вул. Під Дубом – вул. Замарстинівська – вул. Лінкольна – вул. Мазепи – вул. Грінченка.
Та інші...

тел. ? 032 2453706  ? 050 4307930 (офіційний с
айт комплекса поки в розробці)

Гоночний сленг (для розгрузки мозгу і просвіщенія, ги-ги):
"Дослати в туза" – в'їхати в зад
"Звонити в бампер" – наздоганяти
"Тошнити" – їхати повільно
"Як на зустрічну" – дуже швидко обганяти
"Валити на всі гроші" – їхати не піклуючись про те, що при аварії ви можете віддати свій карт на металобрухт
"Шептати" – їхати дуже повільно і акуратно. Приклад: Там тільки пошепки, інакше вуха (вуха - читайте далі)
"Вуха, зробити вуха" – перевернутися на дах. Приклад: Там треба було пошепки, а ми дубасили, зробили вуха.
"Дзвонити в бампер", "Гріти спину" – їхати на хвості у раніше стартувавшого і не мати можливості його обігнати.
"Глобальні вуха" – перевертання на дах після якого ви "зібираєте машину в совочок, сідаєте на маршрутку і їдете додому"
"Помчав як тухлий вітер" – швидко зірватися з місця
"Сморід, дим, вогонь" - багато шуму з нічого, багато дій, пилу і шуму при невисокій швидкості
"Іскрити" – показушно швидко їхати, метушитися.
"Вистрілити як з рогатки" - зірв
атися з місця дуже швидко помчати зі старту
"Гонсчег" – пілот який швидко і багато говорить, а їде не дуже ...
"Покійник", "Стояновці", "Тошноти" – пілоти яким дзвонятьнят в бампер (див. вище)
"Вазочка" (взяти вазочку) – призовий кубок
"Косячить" – їхати з помилками, брудно
"Вкатиться" (вкотився у трасу, він вкатають в цю трасу) - знайти максимально швидку траєкторію проходження кола.

Відтепер нам не потрібно витрачати зайвий час та кошти на дорогу в Луцьк, щоб покататись в "Адреналін сіті".

Ну і накінець сама приємна новина. Для членів Львів Екстрім клуб - знижка 10% Для тих хто не член клубу я приопив кілька флаєрів з 10% знижкою, але їх кількість обмежена, тому кому не вистарчить - пардон."

Взято Звідси Публікується на правах дружньої підтримки. Зрештою, думаю багатьом з наших учасників також буде цікаво.