Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Electri4king

#1
Назбиралось вже доста тих ключів, тому можу пороздавати за символічні 50 грн за штуку. Є 12шт. Метелики по 30 грн, хоча такі певно нікого не цікавлять..

#2
Є можливість задешево взяти БЖ призначені для зарядки акумуляторів на базових станціях.

Модель: К48-36 (тернопільський завод Інтеграл)
Напруга: регульована 38,8-58,8 В
Струм: 36 А

Ціна: 400 грн

Можна спробувати їх начинку постаратися переробити хоча б на 24 В. Якщо комусь цікаві такі пишіть в приват.
#3
Є в наявності відомі американські сухпайки MRE в одиничному екземплярі. Один MRE розрахований на один прийом їжі. Упаковка MRE розроблена таким чином, щоб витримати найважчі умови і зберегти вміст.
Є 24 види меню сухпайків США, які нумеруються відповідно від 1 до 24. Їх упаковують в коробки по 12 штук. 


Наявні меню з №13 по 24, тобто всього лише один сухпайок одного меню.

Ціна питання одного 200 грн (дійсні для вживання до 12.2021)
При забиранні усіх 12 менюшок ціна опуститься до 180 грн за штуку.
Хто впевнено планує брати, прошу відписатися тут +
Якщо набереться потрібна кількість людей, і будуть ще бажаючі, можна буде другий список меню виставити.


(фото для прикладу з інтернету)


Що міститься в MRE?
Кожна упаковка включає:
- основну страву (наприклад, спагетті чи рагу з яловичини)
- гарнір (рис, кукурудзу, картопляне пюре і т.д.)
- крекер або хліб
- спред (арахісове масло, желе або сирний спред)
- десерт (печиво або пиріг)
- цукерки (M&Ms, Skittles або Tootsie Rolls)
- напій (ізотонічні соки, какао, молочний коктейль, кава, чай)
- гострий соус або приправа (в деяких меню)
- безполуменевий нагрівач (щоб нагріти страву)
- додатки (ложка, сірники, вершки, цукор, сіль, жувальна гумка, туалетний папір і ін.)
Харчова цінність кожного набору MRE становить близько 1250 калорій (13% протеїни, 36% жири і 51% вуглеводи) і становить 1/3 від рекомендованого щоденного споживання вітамінів і мінералів. Тобто, для того, щоб отримати повноцінний денний запас необхідних вітамінів і мінералів, треба з'їсти три набори MRE.

Як їсти MRE?
Як і вказано в самій назві цього продукту "Meal, Ready to Eat" (їжа, готова до споживання), усе в наборі можна їсти без необхідності варити чи нагрівати (однак, напої набагато смачніші, якщо до порошку додати води) :) . Основну страву і гарнір цілком можна їсти холодними, хоча нагрітими вони більш смачні (для цього можна скористатись спеціальним безполуменевим нагрівачем, який іде в комплекті, або ж нагріти на воді). Як і на більшості американської продукції, на MRE є детальна покрокова інструкція як правильно його зготувати, що до чого додавати чи прикладати.
#4
Привіт всім! Не так давно вирішили поповнити свої запаси акумуляторів типорозміру 18650 для своїх ліхтарів і зупинилися на цій пропозиції.

Купівля акумуляторів тільки від 100 шт, а так як мені стільки і близько не потрібно, пропоную розкинути партію між тими кому потрібно.

Акумулятор Samsung INR18650-29E 2900mAh (тривалий розрядний струм — 2,750мA).








Ціна — 30 грн/шт.

Інформація, графіки — туть.

Поки купують — Electri4king (20 шт), ІНТРОВЕРТ 997 (20 шт). Залишається 60 шт які необхідно розбити між кимось. Якщо не вийде набрати люду, то шукатиму собі інші пропозиції.
#5
Є у цьому місті декілька житлових будинків, підвали яких тісно пов'язані з торговими приміщеннями на перших поверхах. В один з таких мені дозволили спуститись і побродити з камерою не більше години. Все це файно, тільки стан його вже не такий, який би вартувало очікувати..

1. Бігом спочатку пробігаюся по всіх приміщеннях і вже після того беру фотоапарат в руки. Довжина тунелю — 50 метрів. З настанням дев'яностих, потреба в цих громіздких приміщеннях відпала — все цінне винесли, доступний метал зрізали, і підвал переобладнали більше під будинкові потреби (вода, тепло, електрика). Під ногами в більшості сухо, але є й добряче зболочені місця.


2. По боках тунелю, почергово вклинюються просторі кімнати, де, можливо, й знаходилось складське. Прямо, на фотографії знаходиться шахта вантажного ліфта (з протилежної сторони тунелю аналогічно), настільки глибока, що мене сюди й вагались впускати щоб не булькнув. Справа знаходиться розваленозамурований прохід на сходову клітку, яка вела колись до торгового місця — магазину (зараз вона забарекажена дерев'яними балками, а приміщення колишніх магазів в руках ППешників на різних потребах).


3. Вставляв двометрову палицю — до дна не дістав. Можливо є ще нижчі рівні?)


4. Колхозу тут, шо мама не горюй. Труби як ті черв'яки — в любі місця запхані.


5.


6.


7.


8. Проходимо через проміжну кімнату.


9. Усюди стоять такі постаменти. Для чого вони я лише здогадуюсь. Скоріше за все стояв циклон для очищення повітря, повітропровід кріпився до стіни і виходив в стелю на рівень 1,5 поверху, де й проходять всі комунікації (тому другий поверх будинку не зовсім на другому). Далі коробом все йшло до витяжної установки, яка міститься в окремому відсіку будівлі.


10.


11. Основна кімната (?)


12. Каналізейшин or no? І плафон від вибухозахищеного світильника, дві штучки якого ще висіли в одній з кімнат, але при евакуації й забув зазняти >:( В деяких навіть ще згнивші люмінесцентні світильники лежали.


13. Тільки захисну сітку скоріше.


14. Докази моїх здогадувань. Не винесли так як коридор завузький.


15.


16.


17. Знайшов де можна увімкнути світло.


18. Короба, що простягались з правої на ліву стіну, можна побачити як обрізані.


19. Справа я так розумію аварійний вихід, за дверима металева драбина.


20. Тепловий лічильник, вперше в житті такого призначення бачу.


21.


22. Прийшли і сказали щоб вже на вихід йшов. Навіть не помітив, що швидко година пройшла. Яке їхнє здивування було, коли побачили увімкнуте світло) Випрошую ще паро кадрів і випльовуюсь.


23. Ще кімната з аварійкою.


24. По дорозі ще в щитову забіг.


25.


26. 380 В, які розходяться по під'їздах.


27. На EXIT
#6
На закінчення року пообіцяв собі, що мушу таки написати про свою досить незвичну тему захоплення — так що ось Вам такий подарунок на передноворіччя!

Місце з фотографії

Так вже трапилось в моєму житті, що за відносно недовгий період свого існування я встиг впихнути свого носа в чималу кількість сфер зацікавлення, в тому числі і енергетичну складову. Любов до електроніки і електрики проявлялась у мене з самого дитинства, а подорослішавши — лише поглибилась..

Увага! Автор закликає бути розсудливими і адекватними в любому Вашому хобі. Підійматися на електроопори заради красивого краєвиду або екстремальної фотографії — завжди ризик звалитись вниз, обмаститись іржею з голови до ніг, ну і якщо Ви номінант на премію Дарвіна — то ще й пожаритись на опорі як літній шашличок (за іронією долі частіше гинуть люди по професії причетні до електрики ніж номінанти).

Дядечко Струм жартувати не любить, і другий шанс не кожному дається..

1. Перехідна анкерна одноланцюгова опора № 63 ЛЕП 110 кВ, маршрут якщо не помиляюсь — електрична підстанція (далі ПС) «Львів-2» -> ПС «Львів-14»  (координати — 49.8835834, 23.9477894).


З чого все почалося?

Перший курс навчання, в голові одна дурість, формули вчити не хочу, і мучусь від невизначеності — "чи сюди я поступив?". Їдучи чергового разу після навчання в своїй електричці додому, втомленим поглядом оглядаю що ж там знаходиться за вікном. І тут (за стільки часу!) я помічаю вдалині значну кількість металевих опор електропередачі які все наближаються в сторону залізниці. З відкритим ротом оглядаю лінію яка в мене над головою пролітає і всю дорогу думаю, куди ж вона може пролягати.

2. Перехідна анкерна одноланцюгова опора № 57 ЛЕП 330 кВ, маршрут — транзитна ПС «Львів-Західна» -> ПС «Яворів-330»  (49.8830356, 23.7127662);
Перехідна анкерна одноланцюгова опора № 73 ЛЕП 110 кВ, ПС «Львів-14» -> ПС «Кам'янобрід-Тяга».


3. Анкерно-кутова № 41 тієї ж лінії. Пам'ятаю як на цій просіці зустрів мисливців і побачив козулю по якій вони намагалися поцілити. Відчуття ще ті були, коли почув постріли за спиною..  (49.8872939, 23.6521322).


Приїхавши додому увімкнув комп'ютер і почав проглядати куди ж та ЛЕП проходить. Як пізніше виявилося, це магістральна лінія електропостачання у моєму рідному районі.
Щось закоротилось в мені.. "Як це так? Такий важливий об'єкт і я нічого про нього не знаю і ніколи не бачив..?".

Після цієї фрази, можна сказати, і настала в мене манія піших подорожей вздовж високовольтних ліній електропередачі — High-Voltage Travelling. Зацікавлення, яке не кожен може зрозуміти, а іноді ще й не так.

4. Проміжна № 68  (49.886886, 23.7594581).


Що ж це за таке хобі?

Основна мета цього захоплення — дослідження маршруту повітряної лінії, визначення нумерації опор, огляд нетипових конструкцій, ну і звичайно неперевершені вигляди горизонту в поєднанні з цими металевими створіннями. Особисто я отримую велике естетичне задоволення від того, що мої очі бачать в ході подорожі.
Також, частиною нашого заняття є й промальовування опор на діючих картах — тим самим ми фіксуємо свій результат за потрачений день і допомагаємо іншим схожим туристам у визначені маршруту.

5. Дослідження нових маршрутів особливе по-своєму — ніколи не знаєш що на тебе чекає за новим поворотом траси високовольтної магістралі (на фото — проміжна № 8 330 кВ, 49.9119341, 23.5550791).


Як виглядає день «високовольтного» туриста?

Нічого особливого! Наперед завантажені супутникові карти, їжа й вода в рюкзаку, ну і звичайно фотоапарат, без якого ніяк!
Складно передати ті відчуття, коли о 6 ранку (а іноді й раніше) підіймаєшся з ліжка, щоб весь наступний день провести в постійному русі ніг, проходячи через ліси, поля, болота.. десятки кілометрів, крок за кроком, опора за опорою.

Насправді, в більшості випадків, за далекого розташування лінії такі туристи не проходять їх повністю, а всього лиш відвідують унікальні, з їхньої точки зору, місця, придатні для хорошої фотографії.

6. Пробиратись через непрохідні хащі й поля доводиться часто — такі ділянки обходяться любими можливими варіантами.


Увага! Висока напруга!

З повітряними лініями пов'язана одна важлива річ — охоронна зона. Це зона, розташована по обидві сторони ЛЕП від крайніх проводів, у вигляді ділянки землі, водного простору, що включає в себе також повітряний простір над даною ділянкою. Величина охоронної зони залежить від місця прокладення лінії електропередач (вздовж суші, через водойму), її конструктивного виконання (кабельної або повітряної), призначення (силова лінія або лінія зв'язку), класу напруги лінії.



Відстань ОЗ для повітряних ліній:

  • 35 кВ — 15 метрів;
  • 110 кВ — 20 метрів;
  • 150 кВ, 220 кВ — 25 метрів;
  • 330 кВ, 400 кВ, 500 кВ — 30 метрів;
  • 750 кВ — 40 метрів.
Для чого введено поняття охоронної зони ліній електропередач? В першу чергу для забезпечення безпеки людей щодо можливого ураження струмом, нанесення травм в разі пошкодження даної лінії, а також для запобігання можливого негативного впливу електромагнітних випромінювань на організм людини.

Відповідно до статистики і результатів досліджень встановлено, що тривале перебування людини в межах охоронної зони ЛЕП призводить до порушення діяльності серцево-судинної, нервової, ендокринної, нейрогормональної, імунної та інших систем і органів організму людини.

7. Очевидне порушення санітарної зони — будівлі розташовані заблизько до ліній 110 кВ (Львів, вул. Сяйво, 49.8375725, 23.976658).


В охоронній зоні ЛЕП забороняється:

  • проводити вибухові, земляні, меліоративні роботи;
  • саджання дерев;
  • складання сміття, ґрунту, соломи, снігу і т.п.;
  • поливати сільськогосподарські культури, виливати агресивні речовини, які можуть привести до руйнування кабельних ліній або опор повітряних ліній;
  • закривати існуючі під'їзди до ліній електропередач;
  • допускати тривале перебування людей;
  • здійснювати будь-які дії, які можуть привести до порушення нормального режиму роботи електричних мереж;
  • проводити монтаж/демонтаж різних конструкцій, будівель, споруд, комунікацій без попереднього узгодження з організацією, яка обслуговує ЛЕП, що проходять поблизу місця планованих робіт.
Лінії електропередач несуть в собі смертельну небезпеку, особливо це стосується високовольтних ЛЕП. Тому, перебуваючи в безпосередній близькості, слід дотримуватися наступних правил безпеки:

  • забороняється наближатися до лежачого на землі оголеного проводу, так як висока ймовірність того, що він знаходиться під напругою. Якщо людина наблизиться до проводу на відстань менше восьми метрів, то потрапить під дію крокової напруги і попаде під ураження електричним струмом. Якщо провід виявився на відстані менше 8 м від людини, то слід залишити небезпечну ділянку, пересуваючись «гусячим кроком», не відриваючи при цьому ніг одна від одної.
  • також слід пам'ятати про те, що існує таке поняття, як допустима відстань до частин електроустановки, які знаходяться під робочою напругою. Наприклад, при надмірному провисанні оголених проводів, людина, при наближенні до них на неприпустиму відстань може бути уражена струмом через електричну дугу.
  • забороняється наближатися до ЛЕП, які знаходяться в аварійному стані або мають ознаки пошкодження. Наприклад, якщо чутні потріскування, видно електричну дугу, лінія може в будь-який момент пошкодитися і завдати шкоди людині.


Основні елементи повітряної лінії (ПЛ)

Конструктивно повітряна лінія складається з трьох основних елементів (фундамент, грозозахисний трос, розрядники, заземлюючі пристрої, арматура — все це ми упустимо, так як в даному контексті вони навряд чи будуть цікаві простому читачу):

Опора
Розрізняють декілька видів опор ЛЕП які відрізняють за своїм призначенням і будовою:

  • Анкерні — найбільш привабливий вид опор. Анкерні опори призначені для сприйняття горизонтального навантаження між двома іншими анкерами;
  • Проміжні — опори, що сприймають на себе вертикальне навантаження від лінії;
  • Перехідні — встановлюються в місцях перетину через перешкоди (залізниця, річки, інші ЛЕП);
  • Кутові — встановлюються в місцях повороту високовольтної траси (траса — ділянка землі на якій споруджена ЛЕП);
  • Кінцеві — опори, встановлені на кінцях і початках маршруту ЛЕП. Після цього лінія поступає на портал підстанції і пристрій ВРП.
Перехідні, кутові й кінцеві зустрічаються лише у анкерному вигляді.

8. Перехідна анкерна дволанцюгова опора № 7 ЛЕП 35 кВ. Лінія нова, прокладена декілька місяців тому для потреб сонячної електростанції «Яворів» і включена в існуючу мережу.
Ланцюг А — СЕС «Яворів» -> ПС «Яворів-330»
Ланцюг В — СЕС «Яворів» -> ПС «Прилбичі»



9. Проміжні дволанцюгові тієї ж лінії в сторону вихідної ПС.


10. Анкерно-кутова одноланцюгова в сторону ПС «Яворів-330».


11. Перехідна анкерна тристійкова одноланцюгова № 10 ЛЕП 750 кВ, Хмельницька АЕС -> ПС «Західноукраїнська». І поруч її сестричка по номіналу з Рівненської АЕС  (49.420047, 24.2425132).


12. Проміжна № 22 ЛЕП 35 кВ, ПС «Яворів-330» -> тягова ПС «Шкло-Тяга»  (49.9396036, 23.5316473).


13. Проміжна анкерна одноланцюгова ЛЕП 35 кВ, ПС «Дрогобич-5» -> ПС «Дрогобич-28A» -> ПС «Солонсько-88»  (49.3341592, 23.5283589).


14. Анкерно-кутова № 62 ЛЕП 35 кВ з «парасолькою» внизу, для перешкоджання несанкціонованому підйому на опору  (49.9028445, 23.6088628).


15. Траса проміжних анкерних дволанцюгових опор ЛЕП 220 кВ, Добротвірська ТЕС -> ПС «Львів-Південна».
Лінії з класом напруги 220 кВ і вище відносяться до системоутворюючих мереж і входять до складу національної енергетичної компанії, а розподільчі мережі 110 кВ і нижче — обласним енергопостачальним компаніям та незалежним енергопостачальним організаціям.



В залежності від кількості несучих ліній, опора може бути у дволанцюговому або одноланцюговому вигляді. На дволанцюгових опорах йдуть дві паралельні лінії (два ланцюги), які довгий проміжок відстані можуть іти разом, а потім відгалузитись (не завжди!) і піти окремими опорами в потрібному напрямку. Опора з якої здійснюється відгалуження так і називається — відгалужувальна).
Ланцюги (кола) прийнято позначати буквенно — коло А і коло Б, а відповідні сторони опори маркуються.

16. Розташування лінійних проводів на опорі може бути різним, на картинці — для прикладу.


Ізолятори
Ще одна важлива частина ПЛ. Для людей які не розуміють для чого вони призначені — пояснюю: ізолятори, як елементи повітряної лінії, необхідні для ізоляції самої опори від напруги на лінії. Опори, як правило, є гальванічно з'єднаними з землею (заземлені), тому, що пускати напругу на неізольовані опори, і що вставляти перемичку в гнізда домашньої розетки — результат однаковий, тільки десь він менш масштабний, а десь більш (де і як саме, я надіюсь ви здогадаєтесь).

17. Ізолятори між собою не мають електричного контакту — стержні, якими вони кріпляться один з одним, знаходяться в цементно-піщаній суміші кожної тарілки, а безпосередньо тарілка в тій же суміші вміщується у шапці ізолятора, до якої вже кріпиться наступний елемент гірлянди.


18. Для того щоб гірлянда не розлетілася і всі ізолятори не повипадали як сірники з коробки, їх в пазах шапки скріплють замками, які на дають вийти стержням назовні.


19. Заземлення опори до спеціального заземлювача — обов'язкова процедура для запобігання від ураження струмом людини в разі пошкодження робочої ізоляції. Обрив проводу, перекриття і пробій ізоляторів, все це призводить до появи потенціалу на опорі, а отже й крокової напруги і напруги дотику. Заземлення також використовується для відведення імпульсних струмів в землю під час удару блискавки в опору або грозозахисний трос.


20. Свіжий фундамент проміжної.


21. І не зовсім свіжий..


22. Коротке замикання «на землю» на лінії 6 кВ.


Ізолятори також мають широку специфікацію за конструктивом і матеріалами. Їх кількість на гірлянді визначається номінальною напругою лінії. Тут закономірність проста: чим більша напруга — тим більше ізоляторів. Так як проводів у нас ТРИ (трифазний струм, як не як), то гірлянд також ТРИ. В залежності від опори і матеріалу ізолятора (а також багатьох інших факторів, наприклад, забрудненості повітря), їх кількість варіюється:

  • 35 кВ — від 3-х до 5-ти шт.
  • 110 кВ — від 6-ти до 8-ми шт.
  • 150 кВ — від 9-ти до 12-ти шт.
  • 220 кВ — ≈ 14 шт.
  • 330 кВ — ≈ 16-20 шт.
  • 400 кВ — ≈ 23 шт.
  • 500 кВ — ≈ 25-30 шт.
  • 750 кВ — ≈ 40 шт.
Ну і звичайно, раз я заїкнувся за різні матеріали з яких виготовляються ізолятори, то повинен і показати їх.
На даний момент зустріти ізолятори можна лише трьох типів — це фарфорові, скляні і полімерні. Перші вже віджили свій період і на нові лінії не встановлюються. Тим не менш вони до сих пір висять на ЛЕП різних номіналів, так як являються найпоширенішими. Основний недолік таких ізоляторів це їхня маса і складність виявлення дефектів. Зі скляними такої проблеми немає — вони і легші, і прозорі, і міцніші. Єдине що, не можуть встояти від умільців-влучників, які полюбляють перевірити міткість стрільби зі зброї (так так, і такі майстри є). Полімерні ж ізолятори являються найсучаснішими, найлегшими, найпростішими у встановлені і найстійкішими до вандалізму.

23. Скляна підтримувальна гірлянда ЛЕП 750 кВ.


24. Натяжна гірлянда на ЛЕП 330 кВ і захисний екран справа від неї.


25. Фарфор (два з трьох) і скло, ЛЕП 110 кВ. Здалека вони здаються зовсім невеликими..


26. Але це лише здалека.. Важить одна така тарілка 5 кг!


27. У мене вдома ціла колекція ізоляторів, але ці поки що найбільші з усіх.


28. Фотографії з полімерними ізоляторами толкової не знайшов, тому нате вам опору з ними (збільшуйте), ЛЕП 110 кВ, ПС «Яворів-330» -> ПС «ПВС-600»  (49.9099236, 23.488555).


29. Конструктивний вигляд їх.


Провід
З проводом теж не буду сильно вас заморочувати і розкажу лише найголовніше.

30. Дволанцюгова проміжна 110 кВ + демонтований один ланцюг ЛЕП (скільки кВ — здогадуйтесь самі).


Провід на високовольтних лініях використовують неізольований комбінований марки АС (АЛЮМІНІЙСТАЛЬ). Якщо докладніше, цей провід представляє собою конструкцію з скручених алюмінієвих дротів навколо оцинкованого сталевого сердечника. В сталеалюмінієвих проводів сталева серцевина забезпечує необхідну механічну міцність, так як сам алюміній являється м'яким металом і розтяжне зусилля без руйнування в декілька разів менше. Ну і звичайно, із збільшенням лінійної напруги, збільшується і переріз використовуваної жили.

Ще є один нюанс стосовно кількості проводів. На повітряних лініях 330 кВ і більше здійснюють розщеплення фаз, коли замість одного фазного проводу великого перерізу підвішується кілька скріплених між собою проводів меншого перерізу. Роблять це для усунення появи протяжного коронного розряду. Поява такого явища окрім того, що призводить до додаткових втрат в проводах, то ще й створює додаткові спотворення початкової синусоїдальної форми струму, на роботу з якими мережі змінного струму не розраховані.

31. Коронний розряд на ЛЕП 330 кВ.


32. Магнітна індикаторна викрутка під дією наведеного струму лінії. Люмінесцентними лампами в такому місці можна просто засвітити територію.
Жаль, досі так і не спробував побавитись ними..



Зазвичай в кожній фазі ПЛ напругою 6-220 кВ підвішують по одному проводу, ПЛ 330 кВдва проводи, розташованих горизонтально, ПЛ 500 кВтри проводи по вершинах трикутника, ПЛ 750 кВчотири проводи по кутах квадрата або п'ять проводів по кутах п'ятикутника. Однак при необхідності збільшення пропускної здатності лінії число проводів в фазі може бути збільшено незалежно від класу напруги лінії. Також при необхідності число проводів в фазі може бути зменшено.

33. Перемичка, що з'єднує два розщеплені проводи однієї з фаз ЛЕП 330 кВ.


34. Одні з найпоширеніших марок проводів: АС 300/48 (300 мм2 — загальна площа поперечного перерізу алюмінію, відповідно — 48 мм2 відповідає перерізу сталі), АС 400/51, АС 500/64.
Віднести конкретний провід під суто одну лінію не можна, так як в залежності від передаваної потужності він може використовуватись на різних по номіналу лініях. Так, на відгалуженнях ліній 330 кВ може використовуватись АС 300/48, а при виході з електростанції такої ж ЛЕП — АС 500/64. На лініях 750 кВ часто зустрічаєш АС 400/51, а на 400 кВАС 500/64. Ось так. На фото в реальному розмірі зображено діаметри цих проводів.



35. Підійдемо поближче до демонтованої опори.


36. Ого! Хочете вірте, хочете — ні, але по цьому проводі колись бігало 110 000 вольт! Щось він дуже тоненький як на мене.. (Гаразд гаразд, напруга не біжить, біжить струм. Але провід все одно тонкий. Чому? — читай далі)


Загибель птахів на ЛЕП

Особливість конструкції опор повітряних ліній електропередач призводить до ураження електричним струмом крилатих на опорах ПЛ 6-10 кВ. Мало того, що від струму кожного дня гине сотні птахів, так це ще й призводить до аварійного вимкнення всієї лінії, із-за чого виникають перебої в енергопостачанні споживачів. Випадки таких вимкнень трапляються і на лініях більших номіналів — 35-330 кВ. Для того, щоб звести ризик таких позапланових ситуацій до мінімуму, опори ЛЕП оснащують різними варіантами захисту.

37. Протиприсадні шипи на траверсах над ізоляторами (правий ланцюг) запобігають сидінню птахів в небезпечному місці. Пернаті друзі сидячи люблять своїм послідом позасирати ізолятори, тим самим збільшують ризик виникнення дуги і додають проблем монтерам з обслуговування розподільчих мереж. Екологічні та природоохоронні організації не вітають використання таких пристроїв вказуючи на їх травматичність для лелек і інших великих птахів  (опора — 49.3390652, 23.5389107).


38. Ще один захист — ковпаки для тарілчастих ізоляторів, які також захищають гірлянду від пташиного посліду.


39. По обидві сторони, неподалік від ізоляційної підвіски, на проводах видніються невеличкі гирьки — це гасники вібрацій, призначені для захисту алюмінієвих і сталеалюмінієвих проводів від можливих пошкоджень внаслідок втоми від напруження, що викликаються вібрацією (тьфу, тавтологія).


40. Гніздо лелеки на тристійковій кутовій опорі 330 кВ  (49.9024057, 23.6215281).


В Україні є чимало організацій, які займаються захистом птахів, вивченням проблематики їх загибелі на ЛЕП і висуненням пропозицій з покращення конструкцій на користь птахів. Але, якщо бути чесним, на практиці це мало впроваджується :(

Захисні приспосіблення на ПЛ 6-10 кВ омину, вони для цієї теми не цікаві.

Про мародерів і тд.

41. Обірваний фазний провід, що приземлився на автодорогу й тепер висить на розтяжці між двома деревами.


42. Страшна картина, брррр...


Осінню 2016-го монтерами Львівобленерго було остаточно демонтовано недіючі лінії 2х110 кВ, що простягались колись від електропідстанції «Яворів» до підстанції на південно-західному березі кар'єра, яка забезпечувала електрикою західну сторону промділянки сірчаного заводу. Підстанції як такої вже давно не існує, так само як і декількох металевих (анкерних) опор від неї. Зато в мене є ще фотографія тієї місцевості за 2014 рік де чітко видно непорушність лінії.

43. Вдалині навіть видніється кутова опора — найвища в правій частині фотографії.


44. 2017. Дві лінії справа обрізані. Про ці ЛЕП і йде мова.


Яке моє було здивування коли я побачив таку картину. Зовсім не думав що її коли-небудь демонтуватимуть.

Насправді, "демонтуватимуть" — дуже голосно сказано. Вони всього лиш обрізали провід залишаючи частково його на кожній опорі. Що ж стосовно самих опор, то скоріше за все їх нікуди не забиратимуть — сильно затратне це діло.

45. Меншає проводів вже і на третій лінії, що тягнеться до бази ПВС-600. Третя опора вже перекосилася.


Так як на опорах залишився провід, то відповідно це не могло не спокусити любителів металоздачі. Через два тижні я їхав знову тим напрямком і побачив як нахально з усіх опор висять вже "обскубані" проводи, в тому числі й на анкерних, де вилізти і спиляти болгаркою простіше простого. Поблизу проміжних залізобетонних стоять як драбинки, так і збійки з дерев. Обчищали скоріше в нічну пору доби.

46.


47. Збійка з дерев. Важко представити яким чином вони зрізали провід будучи на такій конструкції)


Ну і тепер основна різниця на око. Зліва знаходиться сама стальна жила, яку я видав вам за повноцінний провід (вище) і яка залишається після металістів, ну а справа — цілий провід, покритий алюмінієвими жилами, що використовується на ЛЕП 110 кВ.

48. Знайди 10 відмінностей.


49. Розпущені жили.


50. Не повезло і самій опорі, гайки щезли..


51. Коли ходив шукав де той провід-таки впав, не помітив як торкнувся плечем об нього, і побачивши це — миттєво відскочив в бік. Ось така в мене рефлекторна реакція на подібні речі, що зробиш)


Подібне мені чомусь нагадало недобудовану підстанцію на 330 кВ за Дрогобичем. До неї підведена лінія і навіть гудить коронка але в Укренерго вона рахується як незадіяна. З багатьох опор обікрадено металеві кутники і арматуру. Місцина мені сподобалась була)

Найменування об'єкта
Завершення будівництва ПС 330/110 кВ «Дрогобич» з ПЛ 330 кВ Західноукраїнська — Дрогобич
Строки виконання, роки
2018
Плановий період (прогноз) введення в експлуатацію об'єкта будівництва/реконструкції, МВА/км
400 МВА (2018)

52. Територія ПС представляє з себе невеличку Прип'ять зелений сад (добре це видно з супутникових карт)  (49.395907, 23.4404469).


53. Навіть згори не вдається щось сфотографувати, мішають дерева на території. А підійти ближче мішає бровко.


54. Навколишня територія — джунглі.


Ось такі пироги хлоп'ята і дівчата)

Під кінець

Звичайно, в рамках цієї теми неможливо передати всю здобуту інформацію, так як хобі малопоширене (я можливо єдиний в області хто такою дуристикою мається ;) ) і викладати її серед товариства, яке не цікавиться цими речами, вважаю зайвим.

Ціллю теми було донести хоч трошки інформації про ті речі, які ми бачимо кожен день і абсолютно не звертаємо на це уваги, а вони грають дуже важливу роль в нашому повсякденному життєвому колообігу. Адже що трапиться, якщо перервати електропостачання? Ми над цим не задумуємось, аж допоки вдома чи на роботі не пропаде електроенергія. Наше теперішнє життя вже неможливе без електрики і ми повинні знати речі пов'язані з нею.

Я ж собі поставив за ціль, наступного року обов'язково відвідати карпатські магістралі і поїздити за межі Львівської області, в особливості у Дніпро, Запоріжжя і по нових проектних ЛЕП 750 кВ.



55. Організований перехід ПЛ 2х110 кВ під ПЛ 330 кВ  (49.8385568, 23.816911).


56.


57. Тренувальні (макетні) опори під ПЛ 330 кВ на підстанції Львів-Південна.


58. МАМАДАРАГАЯ — відчуття коли бачиш такі дороги. Додому повернутись чистим не вдасться ніяк.


59. Анкерно-кутова двостійкова дволанцюгова № 55-56 110 кВ  (49.9416026, 23.5597676).
Ланцюг А - Новояворівська ТЕЦ -> ТП «Яворів-12» (на даний момент відключена)
Ланцюг В — Новояворівська ТЕЦ -> ПС «Яворів-330»



60. Проміжна опора ЛЕП 10 кВ і проміжна 2х35 кВ.


#7

Цікавість над цим об'єктом в мене з'явилась ще в серединах 2000-х. Тоді, будучи малим шпінгалєтом, я часто разом з сім'єю сідали у маршрутку і їхали в татове село. І ось, одного разу їдучи туди я запримітив з вікна маршрутки один цікавий поворот дороги, який вів до невідомого мені місця. Цікавість в мене тоді була вище гори Говерли. Поворот-то не простий: гарно укладений асфальт, вузенька дорога, стрункі високі ялини (яких вже не стало) по її боках. На жаль, живучи в іншому місті і будучи таким малим й мови не було щоб туди піти і глянути. Кожен раз їдучи я звертав на нього увагу і всю наступну дорогу губився в догадках що ж там може бути (а я ще тоді носом чув, що це не просте місце!). Але проходив час, я все менше звертав на це увагу, а згодом і взагалі забув за нього..

(об'єкт знаходиться на території заповідника)


Пройшло більше десяти років як я згадав, що є ще в моєму краї одне місце, куди я так хотів навідатись і глянути на нього. І згадав абсолютно раптово, сидячи в кілометрі від об'єкта і читаючи про заповідник у Вікіпедії!

(вах, які красиві місця відпочинку вибирали собі партійці)


Сталося це минулого року, де я, набравшись тої дитячої цікавості і наглості в одному мішку, пішов рознюхувати незвідане. Та не так сталося, як гадалося - на території були люди, чиї голоси я почув біля найбільшої цікавинки комплексу, тому прийшлось таки евакуюватись з надією що я сюди повернусь і не один. Так і сталось: цією весною разом з bodyabighit ми дослідили що собою представляє цей об'єкт, навідавшись декілька разів - щоб відзняти відео про сам комплекс і зробити фотографії, як для звіту, так і для ролика. Тому погнали!

(помилуватись територією не вдасться - вона заросла і занепадає)


,,Рыбное хозяйство. Вход и въезд запрещен" - саме така табличка колись висіла на воротах відлякуючи людей, а на папері - щось зовсім далеке від рибного господарства...

База відпочинку почала працювати у 1978 році. Збудували її дуже швидко, менш, ніж за два роки, а керівником проекту був не хто інший, як людина, що пізніше стала головним архітектором Львова – Василь Каменщик. Кожен об'єкт був поділений на ділянки і кожна ділянка закріплена за якимось начальником. Кожен місяць на подвір'я з'їжджались 15 ,,волг", це приїжджали на нараду відповідальні за будівництво.

Побудовано було три корпуси. Перший, шикарний корпус - для секретаря обкому партії Віктора Добрика, в другому корпусі розташовувалось 17 номерів, закріплених за другим секретарем обкому партії Василем Святоцьким, головою міста Львова В'ячеславом Секретарюком, начальником обласного управління КДБ, обласного управління міліції, заступником голови облвиконкому та секретарем облвиконкому. Третій, останній, корпус займав голова облвиконкому Тимофій Талішевський.

До бази був підведений газ, пробурена свердловина для постачання питною водою. Був побудований каналізаційний колектор і локальні очисні споруди. Встановлене центральне опалення, проведений телефонний зв'язок. Свого часу на базі було 30 прямих, львівських, телефонних номерів.

Після завершення будівництва базу, площею сім гектарів, обнесли огорожею та виставили міліцейську охорону.

1. Контрольно-пропускний пункт


2. З внутрішньої сторони


3. Проходимо декілька десятків метрів по асфальтованій дорозі. Якщо комусь цікаво - лампи в ліхтарях ще цілі


4. Звертаємо в бік і попадаємо на третю, по порядку, будівлю - для голови облвиконкому. Стан її трохи кращий плачевного, фотографувати нема що


5. По дорозі до другого корпусу зустрічаємо трушний ліхтар. Вцілівших можна по пальцях порахувати


6. Ось і другий. Станом він не відрізняється від попередньої будівлі. Саме ці дві орендувала львівська компанія СофтСерв, яка нібито проводила ремонт, у оренді наступної їй було відмовлено


7.


8. Цього архітектурного красеня ми і шукали! Перша, по рахунку, будівля, для першого секретаря обкому партії


9. Триповерховий корпус. Витонченість споруди в мене викликає просто захват


10.


11.


12. Попадаємо в середину через майже залочені двері. Ще за тиждень до цієї фотографії батареї стояли на місці, в ролику це добре видно. Я в шоці..


13. Кухня


14.


15. Їдальня. Знову ж таки відпиляні батареї..


16. Лабіринт з дверима. В будівлі всі двері і приміщення позначені своїми номерами - загалом їх більше 40


17. Стан можете оцінити самі. Штукатурка обвалюється, грибок на стінах, паркет від сирості надувся величезними гулями. Видно сліди ремонту, гіпсокартон, пвх-труби. В цій будівлі було проведено декілька міжнародних форумів: на першому було закладено грунт для створення на українсько-польському кордоні багатостороннього автомобільного пункту пропуску «Краковець», на другому – обмізковували облаштування СЕЗ «Яворів», на третьому – взялися за організацію міжнародного біосферного резервату «Розточчя» під егідою ЮНЕСКО


18. Конференц-зал


19.


20. Ця люстра це найбільше, що мені сподобалось в будівлі


21.


22.


23. Сходи нагору. Ними ми пізніше скористаємось


24. Більярдна. На поверсі ще знаходиться технічна кімната


25. Праворуч - гараж


26. Спальня на третьому поверсі


27.


28.


29. Дерева за декілька десятиліть виросли до таких розмірів, що не видно тієї краси яку вони закривають. До речі, що то за вид їх я так і не визначив


30. Єдина фотографія, яку так і не вдалось нормально зняти із-за п'яного автофокусу. Це камінна кімната


31. Камін. Боюсь представити скільки років в ньому не горів вогонь


32. Спускаємось в підвал. Комунікації, газ, вода, світло.. Кімнати для ремонтників. Нічого цікавого


33.


34. Якщо пройтися ще далі за перший корпус, можна попасти до свердловини. Вона відгороджена окремим периметром


35. Насосне приміщення


36. Повертаємось назад. Ще дещо залишилось


37. Спостерігати за заходом сонця тут просто неймовірно. Маєте вільний час - ведіть дівчат сюди! (на сміття уваги не звертаємо:)


38. Невеликий ставок для купання. Цікаво глибину поміряти. Ставок відділяється від основного шлюзами


39. Спортивна площадка


40. Погано видно, але далі знаходиться баскетбольне кільце і парочка турнічків. Огорожу майже не видно, заросло все вщент, окрім, як бачите, футбольного відсіку - хтось тут таки бігає якщо натоптано (сумніваюсь що охорона)


41. Ушатана альтанка. От в принципі й все..


Спасибі Бадяничу за те, що склав компанію туди, тому що ходити з кимось це не те саме що сам, і за деякі тут представлені фотографії; і ІНТРОВЕРТу за камеру.
А ті хто ломанеться туди - вмійте швидко бігати або вилазити по дереві, тому що ризик зустрітись з (ні, не з лісниками) дикими тваринами великий, особливо під вечір. Саме ми і наткнулись були на крики лося в 200 метрах, який нас обійшов (не забуваємо що це заповідник!).
#8


ЦитуватиСправа тягнеться ще з 2000 року, коли право на будівництво отримала наша сусідка-пенсіонерка Віра Вольф. Але насправді за нею стоять хлопці, які «опірилися» і сьогодні є помічниками нардепів. Тоді на тому місці нічого не було, просто сквер. Саму ж ділянку реалізували з перших аукціонів ЛМР. Ділянку віддали для будівництва індивідуального житлового будинку – двоповерхового особняка, бо за законодавством 2000 року не можна було приватній особі купити землю під будівництво багатоквартирного будинку.
...
Надія на справедливість з'явилася у 2010 році, коли забудовник втратив чинність своїх документів, бо так і не розпочав будівництво, проте будівництво відновили із новою силою у 2011 році. А після трьох судових позовів, жоден із судів не виніс рішення про хоча б призупинку будівництва.
...
У листопаді 2011 року ділянку почали загороджувати. Люди довідалися, що планують зводити 16-ти поверховий будинок і намагалися запобігти цьому, але фізично не вистояли перед кремезними тітушками, яких нагнав забудовник. На будівництво подали до суду, бо забудовник взявся до робіт по третій категорії складності – 9 поверховий будинок, а насправді планував звести більшу кількість поверхів – 4-ї чи навіть 5-ї категорії складності. Ми цей суд виграли 5 січня 2012 року. А наступного дня Держахбудконтроль їм видав дозвіл на будівництво за новою категорією. Після цього люди звернулися до суду та міського голови – Андрія Садового. І міська рада таки подала до суду на скасування дозволу, де громада виступила третьою стороною. У ході справи також з'ясувалось, що в забудовника відсутній дозвільний проект з міністерства культури. Відсутність цього проекту є важливою підставою для скасування дозволу на будівництво. Втім вочевидь не в Україні, бо жоден суд навіть не спромігся зупинити будівництво, доки триває розгляд справи.
...
Сейсмічні норми Львова не дозволяють будувати таких будинків у місті, і не існує таких засобів, щоб у випадку пожежі гасити 17-типоверхову будівлю. Сам забудовник досі ніде не декларує, що будує 15-ти поверховий будинок, а тим часом вже завершив 16 поверх і взявся за спорудження 17-го. Від усього цього люди просто зневірилися.
Люди зневірилися й фактично на позитивне рішення суду чи волі чиновників вже не очікують. Перший суд, апеляція та касаційний суд у 2014 році зайняли неправомірну сторону. Сьогодні у новому акті на право власності забудовника вже йдеться про будівництво житлового будинку, але навіть такої класифікації у законодавстві не існує. Вчора ж апеляційний суд, після трирічного розгляду справи, відмовив громаді знову. Пославшись на те, що ця справа суду загальної юрисдикції.

[Джерело]

07.10.2015 спеціалісти Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області призупинили будівництво 15-поверхового будинку.

З того часу величезна будівля з терасою і відкритим басейном на останніх поверхах, стоїть мертво ріжучи око львів'янам. На жаль, ДАБІ не займається знесеннями об'єктів. У них немає ні техніки, ні спеціалістів, які б проводили демонтаж, та й в Україні не було ще випадків, коли б зносили навіть поверхи у забудові...









Але для нас ця будівля не так цікава в плані архітектури, як в потенціалі шикарних панорам на місто. Тут, як то кажуть, краще один раз побачити, нiж сто раз почути.

1.


2.


3. Вид на північно-східну частину міста. На фоні дзвіниця церкви Покрови Пресвятої Богородиці


4. Сторона на Винники. Хто знайшов колесо огляду - молодець!


5. Труби і огромезна будівля видають місце одразу. Податкова і ТЕЦ-1


6. Довжелезний коридор "панельок" вдалині - вулиця Наукова


7.


8. Новий Світ


9. Улюблений район міста


10.


11.


12.


13.


14. Початок вулиці Княгині Ольги


15.


16. Гуртожиток №1 Львівської політехніки в купі з поліклінікою


Недавнє наше рекогностування засвідчило, що на території присутні бездротові розтяжки у великій кількості, тому якщо ви перелізли через ліс колючого дроту і повитирали руки від солідолу об стіну, це ще не гарантія успішного інсталу. 90% способів пробратись на будівлю залочені та й в купі з різними видами, такої собі, сигналізації. Ну і звісно ж охорона, куди без неї... Охоронці, які швиряють цеглою і ледь не закипають від злості. Хоч він і отримав своє за таку звірську поведінку, але будьте з тим уважні, бо розбита голова нікому не потрібна.

Взяли участь у вилазці (перелічу всіх з ким був) - Vasi4 (березень 2016), ІНТРОВЕРТ 997 (травень 2016, червень 2017), Soulstorm (червень 2017).
#9
Хто б міг позичити даний девайс на наступний тиждень (на його кінець) за чоколяду? Напишіть в приват.
П.С. Хто багатий на здохлі літій-іонні акб від ноутів і кому не жалко їх - заберу з радістю :)

#10
Припало до душі заїхати в це місто по дорозі до Тернополя, і власне дослідити цю лікарню. Розказувати сильно нема що, та й інфи як кіт наплакав. Хіба хтось має чим її доповнити ? будь ласка











Котельня







Всередині труби(чи це взагалі водонапірка ???) є і драбина і сходи







"Коробки" для трубопроводу, які тягнуться відповідно до котельні





Частина п'ятого поверху подружилась з четвертим



Вигляд на готовий корпус зі сторони дороги. Все знатно заросло, не видно навіть дорожнього покриття. Вікна 50 на 50, цілі й побиті. Коли знаходишся внизу поблизу корпусу, то краще не опускати очі і бути обачним щоб згори щось не прилетіло)





Всередині досить таки "стрьомновата" обстановка.. Постійно щось шумить, падає, ллється, стукає, гудить. Якесь моторошне відчуття що за тобою хтось ходить.. Без ножа в руці неможливо йти)





Єдині дві металопластикові віконні рами, які і то не уціліли



2?4 поверхи



Окрім вентиляції в стінах живе проводка яку ще не видерли)



Трохи Зборова)







Труба біля котельні

















Ось такою виявилась раптова поїздка в Зборів) Всі фотони тут
#11
Що ж вирішив днями проїхатись в Старий Самбір щоб подивитись на цю красоту зблизька. Раніше ніколи на власні очі й не бачив чогось подібного, тому для мене це було цікаво)

Отже, проект називається "Вітер Карпат". Суть цього проекту - це будівництво трьох вітрових електростанцій на території Західної України, загальною потужністю 79,2 МВт. Капітал на їхнє будівництво - 123 млн. Євро. Загалом в Ст. Самборі має бути чотири таких вітряків, але одні говорять що 8, а ще інші - що десять (:D). Для експлуатації взято турбіни Vestas V 112/119 потужністю 3300 кВт і висотою мачти – 119 м.

Загальні показники:

• Встановлена електрична потужність - 13,2 МВт
• Склад основного обладнання - 4 х Vestas 112
• Річне виробництво електричної енергії - 38,0 млн. кВт/год.
• Річний відпуск електроенергії - 37 млн. кВт/год.
• Капіталовкладення - 20,5 млн. Євро
• Термін повернення капіталу - 7 років
• Зменшення викидів СО2 - 32 тис. м3

Ось і фотографії..













Краєвиди з гори відкриваються просто шикарні.





























Підходити до другого не було потреби, та й народу там було чимало..















Майданчик під третій вітряк





















Добудувати решту вітряків мають до кінця цього року, тому буду й надалі слідкувати за цим проектом. Наступний звіт вже з усіма вітрячками і ще й з висоти ;D
#12
Гуляв собі селами, шукав шось цікаве і натрапив на цю колишню фермочку..













































паро панорам






В недалекій відстані від Лісновичів знаходиться ще село Галичани, он там і знаходиться ще одна покинута ферма, яка ще добре збереглась де-не-де, але дослідити її вже не було часу. Тому як тільки буде можливість, піду туди і обфотографую все ;)
#13
вдалося якось там побувати в вересні минулого року. в принципі виглядає все закинуто, але на території ще були люди, і це здається тільки ті що охороняли. коли ще лежав в лікарні в листопаді то попався мені був один дядечко з тих пустомитів, от в нього був запитався щодо заводу, він же відповів що завод працює і ніхто нічого не закривав. ну по крайній мірі щодо інформації цього місця я абсолютно пустий.

всередині зверху там і справді трошки стрьомновато бути. через велику кількість всяких дир, трубопроводів і нерівностей поверхні по якій ходиш здається враження що ти провалишся вниз. а так то вилізти можна аж на сам дах







вот так-то))
































а це походу той самий що згадувався тут залізобетонний завод.. зайшов був і сюди на хвилиночку