Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Golem

#281
Зробив на днях до свого Тавроджипа таку от примочку. Дозволяє регулювати яскравість підсвітки панелі приладів. Розмішується глибоко під пластиковою обшивкою і його ззовні не видно. Тим не менше, свою функцію він виконує на відмінно. Короткий опис:

---

Безконтакний регулятор Яскравості (БРЯ) це невелика плата із ємнісним слайдером розміщеним на одній стороні та компонентами на іншій яка дозволяє ругулювати яскравість лампи накалювання. Мікропроцесор вимірює положення пальця на слайдері та виставляє яскравість лампи відповідно до неї. Позиція пальця може відслідковуватися через більш як 4мм пластику і відповідно до неї регулюватися потужність навантаження в широких межах. Пристрій може бути заінстальований за допомогою двостороннього скотчу в інстуючу конструкцію без додаткових отворів чи елементів кріплення.

Вид зі сторони слайдера


Вид зі сторони елементів


Технічні характеристики:

-   Вхідна напруга............................7.5V - 30V
-   Вихідний Струм...................0A – 10A
-   Рівні Яскравості...........................255
-   Вихідна Частота.......................1200 Hz
-   Період запису в память..............10s
-   Товщина Оверлею....................1mm...4mm
-   Розміри плати.....................40mm x 12mm

БРЯ виставляє щілинність PWM у межах від 0 до 255 в залежності від положення пальця на слайдері. Якщо яскравість не змінювалася протягом десяти секунд то вона зберігається в памяті і виставляється під час наступного ввімкнення.

Яскравість може бути змінена двома шляхами. Позиція пальця на слайдері напряму відповідає вихідній яскравості. Це означає якщо ми поставили палець на початок слайдера то одразу ж одержимо нульову яскравість на виході. Якшо на середині – половину яскравості. Якщо в кінці – повну яскравість. Другий спосіб зміни яскравості полягає в доторканні до слайдера і плавній зміні позиції пальця.

Логічне питання: як такий маленький транзистор без радіатора може регулювати таке потужне навантаження? Відповідь: "Тому що ми використовуємо PWM". Широтно-Імпульсна Модуляція (PWM), це дуже ефективний шлях для задання рівня вихідної потужності з малими втратами.



Рівень вихідної потужності залежить від співвідношення часу вмикання і вимикання.  Потужність витрачається лише на перехідні процеси між цими двома станами.

Схема присртою показана на нижче



Вхідна напруга поступає на конектор J1 і далі йде на лінійний регулятор U2. Діод D2 захищає регулятор від напруги зворотньої полярності. Регулятор забезпечує стабільну напругу 5V для живлення мікропроцесора U1. Мікропроцесор вимірює ємність елементів слайдера Slider1....Slider8 і по цьому визначає позицію дотику. Програмний блок CSD з математичним апаратом усереднення сигналів від сусідніх сенсорів забезпечує 255 рівнів яскравості. R1 є резистором зворотнього звязку сігма-дельта модулятора. C2 це інтегруючий конденсатор для нього.

Транзистори Q1 та Q2 формують схему керування навантаженням. Транзистор Q1 ввімкнений по схемі верхнього ключа, ним керує транзистор Q2. Топологія верхнього ключа вибрана по причині необхідності керування заземленими навантаженнями, які часто зустрічаються в автомобілях. Внутрішні підтягуючі до плюча резистори всередині мікроконтроллера U1 обмежують струм бази для транзистора Q2. Коли транзистор Q2 відктритий тоді затвор транзитора Q1 зєднаний з землею і він є відкритий також. Коли транзистор Q2 є закритий тоді затвор транзистора Q1 підєднаний до витоку через резистори R2 та R4, тому транзистор Q1 є закритий. Резистори R2 і R4 визначають щвидкість закривання транзистора Q1, тобто потужність розсіювання на ньому. Менші значення цих резисторів завжди кращі, але їх зменшення обмежується граничними потужностями розсіювання на резисторах та Q2.  Світлодіод D1 призначений для моніторингу роботи пристрою без підєднання зовнішнього навантаження.

Схема підєднання пристрою показана нижче



Джерело живлення з напругою 12V показано для прикладу. Будь-яка напруга в дозволеному діапазоні може бути підєднана замість неї.

Пристрій змонтовано на двосторонній друкованій платі, яка показана нижче 1:5.






Всі компоненти розміщені на нижній стороні ДП. Лише вісім перехідних отворів зєднують елементи слайдера з мікроконтроллером.

Компактний дизайн дозволяє розмістити пристрій під паненню автомобіля. Кріплення може здіснюватися за допомогою двостороннього скотчу або клею. Ззовні на панель наклеюється декоративна прозора наклейка для візуального розпізнавання місця розташування регулятора та для кращого намацування в темноті.

Вид під панеллю


Вид ззовні


Код програми дуже простий, містить лише одну головну функцію.


void main(void)
{  
   //--> Initialization
   PWM8_WritePulseWidth(bBrightness);            // Read stored in ROM value
   PWM8_Start();                                 // Start PWM8
   
   Drive_1_GlobalSelect_ADDR |= (Drive_1_MASK | Drive_2_MASK);    // Connect pin to bus
   
   M8C_ClearWDTAndSleep;              // Clear Watchdog and Sleep Timer
  M8C_EnableWatchDog;              // Enable Watchdog
   M8C_EnableGInt;                               // Enable Global Interrupts
   
   TX8SW_Start();                                // Start Debug Information transmitter
   
  CSDADC_Start();                                // Start CSD user module
  CSDADC_SetDefaultFingerThresholds();           // Initialize filger thresholds
  CSDADC_InitializeBaselines();                  // Initialize sensors baselines
 
   // --> Non-ending loop is here
   while (1)
   {  
     CSDADC_ScanAllSensors();                     // Scan All sensors
   CSDADC_UpdateAllBaselines();                 // Update all baselines for them
   
     //--> Position calculation
     if(CSDADC_bIsAnySensorActive())              // Check for touch
       {  
        wPosition=CSDADC_wGetCentroidPos(1);     // Calculate touch position
      
       if (wPosition != 0xFFFF)                 // Check for error
          {
           if (wPosition > RESOLUTION) wPosition=RESOLUTION; // Check for over range
         
           bWriteFlashFlag=1;                            // Set Flash write flag
         
           PWM8_Stop();                                  // Stop PWM8
           bCurBrightness=(BYTE)wPosition;               // Convert position to BYTE
           PWM8_WritePulseWidth(bCurBrightness);         // Write new brightness
           PWM8_Start();                                 // Start PWM8
         } // end if wPosition
      } // end if SensorActive

   //--> Flash Writing
    if (bWriteFlashFlag != 0)             // Check is writing to flash new brightness
      {
       bWriteFlashFlag++;            // Increase flash flag that add some delay
      
       if (bWriteFlashFlag == SAVETIME)        // Check for write condition
          {
          bWriteFlashFlag=0;              // Do not write to flash next time
         
          fwStruct.bARG_BlockId = 127;    // Block Id to write, use last block
          fwStruct.pARG_FlashBuffer = (char *)(&bCurBrightness);
          fwStruct.cARG_Temperature = 20;                          

          bFlashWriteBlock(&fwStruct);                  // write new brightness
         }
      } // end bWriteFlash
      
    //--> Transmit Data
    TX8SW_PutCRLF();                     // Start condition
      
    TX8SW_Write((char *)(&CSDADC_waSnsResult), CSDADC_TotalSensorCount*2);   // RawCounts
    TX8SW_Write((char *)(&CSDADC_waSnsBaseline), CSDADC_TotalSensorCount*2);   // Baselines
    TX8SW_Write((char *)(&CSDADC_waSnsDiff), CSDADC_TotalSensorCount*2);     // Differences
      
    TX8SW_PutChar(0xFF);                   // Stop Conditions
   TX8SW_PutChar(0xFF);
   
    M8C_ClearWDTAndSleep;                                 // Reset WatchDowg
  } // end while(1)
} // end main function


Для досягнення найкращої роботи пристрою необхідно настроїти його чутливість. Якшо чутливість зависока тоді яскравість міняється коли палець ше в повітрі, шо не дуже зручно. Коли чутливість занизька тоді потрібно дуже сильно тиснути на елеменнти слайдера.

Чутливість може бути змінена шляхом модифікації параметра "Finger Threshold" в CSD модулі. Мікропроцесор посилає рав дані, бейслайни та діференси через пін P1[0] (SDA точка). Стандартний UART TX може приймати дані, швидкість передачі 115200 baud, 8 bit даних, no parity. Програма "Multichart" є рекомендованою для використання при ввідлагодження. Тим не менше будь-яка інша відповідна програма може бути використана..

Покрокова інструкція першого ввімкнення:
-   Підєднати 12V живлення до J1
-   Виміряти напругу на C5.Повинно бути 5V. якшо ні – слід перевірити полярність і правильність монтажу.
-   Виміряти анпругу на C2. Повинна бути 1.2V. Якшо ні – перевірити чи запрограмований мікроконтроллер та правильність монтажу.
-   Підєднати до піна P1[0] (точка SDA) до входу UART RX використовуючи зовнішній транслятор рівнів або USB-UART місток.
-   Запустити програму "Multichart" або будь-яку іншу підходящу утиліту.
-   Рав Дані повинні бути в діапазоні 300...3000. Бейслайни повинні бути рівними рав даним а діференси - нуль



-   Шум рав даних повинен бути не більше 10 точок від піку до піку
-   Тепер слід доторкнутися до слайдера. Відношення сигнал.шум повинно бути в межах 5...15



Якшо діференси значно вищі за це значення слід збільшити параметр Finger Threshold. Якшо діференси значно нижчі тоді слід збільшити роздільну здатність та час сканування. Більше деталей про тюнінг чутливості можна дізнатися з документації до CSD.

Відео на YouTube що демонструє роботу ємінсного регулятора яскравості.



Дизайно повністю Open Source. Скачати всі потрібні файли можна тут:

Проект
Плата
Опис на Українській
Опис на Англійській

Думаю якби занести на якийсь автобазар чи мебельний магазин (там теж 12В лампочки в шафи встроюють) розійшлися б як пиріжки. Інше застосування - регулювання швидкості обертів вентилятора пічки, дуже часто дискретні позиції не відповідають бажаному.
#282
Їхав в неділю на лижі троха єншоу дорогоу ніж завжди. Зувидіу цікавий обєкт в лісочку. Не мав часу підїжджєти, тому вирішив подивитися на вікімапії шо то таке.

Ззовні кидався в очі напівкруглий ангар, пустий. Його добре видно на фотці. І 4 приземлені будки, дуже схожі на ракетні шахти але з квадратними кришками, а не круглими. Все виглядало досить закинуте і проглядалося з траси лише через відсутність листя. будка на Вїзді цілком може бути КПП,  ангар шоб ховати якусь техніку. І будки на неприродньо однаковій відстані одна від одної стоять.

Хто з Франкіуська: шо то таке? Чи вартує під час наступної вилазки на лижі туда заїжджати?

лінк на Вікімапію
#283
Обговорюємо тут.

Фото гарні, типово подібні на решту таких обєктів :) Дякую за звіт від мене +
#284
"Як Львів відкритий для світу - так само і Полтва - відкрита для нечистот. Принаймні зараз. Тобто ми самі ходимо по власному калу. В Європі вже кілька міст відмовилися від подібної практики і перетворили підземну річку на окрасу міста. Ми хочемо добитися надання Львову гранту від європейської організації на реалізацію цієї ідеї.

Але перед тим слід привернути увагу громадськості до проблеми, спровокувати її. Це вже наша справа, митців. Ми плануємо цього року зробити кілька інсталяцій на тему Полтви. Наприклад висипати перед оперним пісок і в плавках грати волейбол ніби на пляжі, чи поставити біля Коперника вишку ніби добуваємо газ і повісити плакати "Нам не потрібний Російський Газ, маємо свій" чи влаштувати на Західному Бугові змагання на байдарках, але шоб спортсмени були в хімзі, а перепони шо треба огинати - в туалетному папері :) І в тому роді.  Минулий рік ми спробували, поставили Човни біля Зеньковецької.

До того як получити грант треба всіляко звернути увагу громадськості до цієї проблеми. Водити Екскурсії в Полтву - купа бюрократичних перещкод, ліцензії і все таке. Але якшо сказати шо це ми робимо просвітницьку і ознайомчу діяльність - буде зовсім інше. Крім того якшо вони зрозуміють шо і їм троха капне з того гранту - то погодяться значно легше.

Також можна почати з символічного облаштування витоку Полтви, з встановлення табличок, лавочки і все таке
"

Така от розмова була з паном Олесем Дзиндрою із Музею Ідей. Взагалі то навіть не розмова, я уважно слухав і підтакував, а пан Олесь розказував десь з півгодини. Плани в нього грандіозні, а шо з того получиться - буде видно. Принаймні перформанси пройдуть точно. Я розказав про наш перформанс з протигазами :) Йому сподобалося. Запропонував щоб ми висовували свої ідеї, а він допомагатиме реалізовувати. Таке то. Не виключено шо років через двадцять наші фото колектора будуть вже історичними :)

Назагал ідея здорова. Насправді стоки займають далеко не весь обєм річки, дуже багато природньої води. Під час дощу колектор наповнюється теж виключно нею. Тож є сенс пустити природню воду природньою течією а гамно - по трубам на очисні поруч , всередині чи під основним руслом.

Я пообіцєу помагати, зводити їх туда. До речі, хочуть ставити круту постановку в Оперному, де Полтва - буде важливим елементом. Буде відео, де ніби люди йдкть по Полтві, заходять в Лівий Берег, далі за кусіси - і от вже артист на сцені :) Треба буде сходити.
#285
Вчора перед поїздкою на Камулу купував зрання гумові рукавиці в Епіцентрі. Бо інакше, за висловом Ярослава, "руки перетворяться на сосульки". Вже майже при виході на каси чую ззаду: "добрий день Андрій!". Обертаюся, переді мною незанйомий чоловік. Він відрекомендувався паном Євгеном, сказав шо читає наш форум, шо впізнав мене по фірмовій футболці і шо йому приємно познайомитися. Що ж, я від здивування практично втратив дар мови. Сказав шо мені теж приємно і ми попрощалися. Але забув сказати шоб приєднувався до вилазок.

Що ж, приємно що люди вже на вулиці впізнають. Головне шоб це були не ППС-ники :)

Цікаво було б почути, може хтось ще має якісь подібні історії? Діліться!
#286
Гора Камула - найвища вершина Подільської височини. 471 метр. Приємна природа, буковий ліс. Недалеко від Львова, чудове місце для відпочинку. В тому ж лісі знаходиться місце стародавнього городища, місце стоянки та боїв козаків і татар, місце розташування бойового монастиря і затятих боїв ПСВ і ДСВ. Це все ми довідалися з допомогою металошукача та везіння. :) місце копане-перекопане, але тим не менше.

Назагал гарно провели час. Їхати туда рекомендую через Бібрку, значно краща дорога. Ну а далі - слід орієнтуватися на місцевості. Підйом тривав хвилин двадцять, йшли по снігу, троха попочили ноги. Але на самій горі снігу майже не було, тож працювати було легко. Поки Ярослав викопував всяке залізо з землі, ми палили вогень і просто дихали свіжим повітрям. В тому ж лісі знайшов велику яку глибиною кілька метрів. Можливо криївка, бо яма глибока, велика і квадратова. Але зараз це довести практично неможливо. Також є залишки фундаменту монастиря, потенційно цікаве місце для копання.

Спустившись вниз ми майже годину ффтикали на підвищенні, де залишили машину. Якась неймовірна енергетика в цього місця, аж не хотілося їхати. Та й краєвиди, я вам скажу. також шикарні. Весна, курча.

Для тих хто захоче їхати туда поффтикати - викладаю карту з
Бескиду
Там же і фотоальбом самої вершини. Ми мали з собою лише 2км карту, де вся область була позначена зеленою плямою з назвою гори, тож думали шо ми були на вершині. Хоча вона значно далі.
#287
Пост від користувача ":-)"

Спочатку ознайомтеся із цим.
Так от, дзвонив щойно на ХАЕС, питав що і як, яким чином і коли можна зорганізувати екскурсію туди.
Пані з милим голосом все мені розповіла і сказала, що буде рада бачити. :-*
Тому потрібно визначити:
-час поїздки (лише будні, на вихідних туди прохід ваще заборонений) з врахуванням часу "реакції" тамтешнього начальства, яке підписуватиме допуск на АЕС - думаю +2-3 тижні;
-учасників поїздки.

Щоб стати учасником потрібно надати певні паспортні дані (ПІБ, серія, №. "Виданий і т.д." не потрібно). Це якщо громадяни України. Якщо ж громадяни інших держав - то соррі, там трабли, я за таке наразі не беруся. Дані мені в приват.

Вартість:
-доїзд - плацкартний вагон якогось ранішнього поїзда до Славути (~50 грн в одну сторону в досить мажорному поїзді). З пересадками в Здолбунові думаю буде досить незручно, але дешевше - електринами до Великого Кривина~25 грн в одну сторону.
-екскурсія - на халяву!!!!!111111111111 :D

Обов'язки:
організацію допуску та вибір оптимального типу транспорту беру на себе, головне вчасно подайте та точно всі данні і не вийожуйтеся, що на цьому автобусі не їхатимете, бо він не того кольору. ;D


P.S.
А ще там недалеко є місто Острог, де я напевно багато цікавих об'єктів архітектури. На жаль жодного разу там не був. Але можна і туди на кілька годин прогулятися.

Попрошу модераторів додати опитування про транспорт. п.1 - Поїзд, п.2 - електрина п.3 - комбіновано.
#288
Оригінал тут
"
є пропозиція не витрачати дисковий простір та час на перепост тих боянів, а вішати сюди виключно авторські, або хочаб дотичні до теми ресурсу картинки.

Для решти є просто купа ресурсів (з яких то все масово сюди чомусь копіюється).

http://www.artlebedev.ru/kovodstvo/idioteka/2010/02/12/
http://www.exler.ru/bannizm/
http://demotivation.ru/
http://demotivators.org.ua/
http://fishki.net/
...
http://www.google.com/
"

Так. Згідний. Фото на яких є посилання на інші сайти як ото демотиватор чи фішки вішати нема сенсу. А як стане бракувати місці на Диску - підцензурувати існуючі теми.
#289
Все робилося як завжди швидко і на вчора, але приємно шо є результат
#290
Думаю багато хто помічав, що будь-яка менш-більш цікава тема обростає купою навколотемних дописів. Які  стосуються основноїх теми обговорення лищ опосередковано. Але загромаджують основну тему величезною кількість повідомлень, роблячи її малочитабельною і значно ускладнюючи користування форумом.

Відтепер прохання до всіх користувачів дописи які напряму не стосуються теми повідомлення розміщати тут. А з основної теми робити лише лінк на нове місце. Це значно розвантажить основні інформаційні розділи.

Прохання з розумінням віднестися до цієї ініціативи і не додавати роботи адміністраторам та модераторам. Користувачі які ігноруватимуть цю вимогу спочатку одержуватимуть попередження і після третього буде бан на три дні. Але, сподіваюся, до цього не доходитиме. Також сюди поступово переміщатимуться дописи з вже існуючих тем. Без попередження авторам, звісно :)
#291
Думаю багато хто помічав, що будь-яка менш-більш цікава тема обростає купою навколОтемних дописів. Які  стосуються основноїх теми обговорення лиш опосередковано. Але загромаджують основну тему величезною кількість повідомлень, роблячи її малочитабельною і значно ускладнюючи користування форумом. Особливо гостям.

Відтепер прохання до всіх користувачів дописи які напряму не стосуються теми повідомлення розміщати тут. А з основної теми робити лише лінк на нове місце. Це значно розвантажить основні інформаційні розділи.

Прошу з розумінням віднестися до цієї ініціативи і не додавати роботи адміністраторам та модераторам. Користувачі які ігноруватимуть цю вимогу спочатку одержуватимуть попередження і після третього буде бан на три дні. Але, сподіваюся, до цього не доходитиме. Також сюди поступово переміщатимуться дописи з вже існуючих тем. Без попередження авторам, звісно :)
#292
Гумор / Вибір 2010
07.02.2010 23:38:33
Сиджу у Львові бо напала срачка - якраз є нагода проголосувати. Але проголосувати за тигрЯника - рука не піднімається. Проти всіх чи не прийти - теж за нього виходить. А за кастрЮЛЮ - принципово не хочу. Шо ж робити? Є вихід. І він на фотці внизу.

Чи вважати слово "..Й" голосом в підтримку кандидада - навряд чи. ЮзерЛ скаже точно. Але шоб не було конфлікмів я вписав ше кусок букви У в галочку, а це - точно зайві позначки і мій бюлетень буде недійсним.

ПС: В себе дома виявив двох прописаних осіб. Власне я, Євгенійович, і ше одного чувака, що був Євгеновичом. Думав проголосувати ..єм двічі - але вирішив не вдаватися до фальсифікацій. :)
#293
Маємо ше один дружній ресурс  www.karpaty.com.ua Це один з найстаріших і найбільш поважаних ресурсів про Карпати. І дуже приємно шо лінк на Експлорер тепер є в і Друзях у Карпат. Дякую Назару за підтримку! А решта експлорерівців мають змогу почерпнути корисну інформацію звідти. Є дуже багато цікавих статей по спорядженню, техніці туризму, звітів з вилазок.

ПС: Для тих хто не знайшов, лінк зліва внизу і розділі "Друзі та Партнери"
#294
Знайшов в ЖЖ досить цікавий репортаж про економіку Львова. Приємно шо в ньому досить багато використано наших матеріалів. Читати тут
#295


Хто не бачив Пікуя - той не бачив ...нічого. Але якшо ти і видерся на сам Пікуй, то це ще не факт шо ти з нього щось побачиш. Два роки підряд Пікуй дає на себе зайти і два роки підряд ховає все навколо за чорнезними хмарами та туманом. Сергій Копанський кілька раз на рік водить туристів на Пікуй. Ясне діло шо я з ними б нізащо не пішов. Якби не Ярослав Козак, який подзвонив і запропонував прогулятися на вершинку протоптаною групою стежкою. А чом би і ні! Хоча по складності це дорівнює шпацеру з Шевченка на Високий Замок, зате яка компанія!




По дорозі заїжджаємо в Заклад подивитися на замок Скарбека, зустрічаємся з Назаром, веб-майстром карпати.ком.юа і мчимо в Біласовицю. Як ми не старалися їхати повільно щоб стежка була протоптана якнайкраще, тим не менше в Біласовиці два автобуси туристів ще тільки збиралися виходити. Погода хороша, внизу кілька градусів морозу, на вершині видно стовпець.



Сходження можна починати з різних точок села, всі дороги все рівно ведуть на Пікуй. Але найоптимальніша в плані пологість\довжина шляху починається за 500м після широкої галявини де зручно залишити свій транспорт. По містку переходимо потічок і різко йдемо вгору. Через 5хв підйому Ярко зупиняється і каже: "Ось тут мої учні завжди вмирали". Сміємося, бо не так вже і багато ми пройшли. Але коли за кількасот метрів наздоганяємо перших останніх учасників сходження розуміємо всю правдивість їх слів. Адже інтервалу між нами повинна була бути година, не менше.




Дивуюся, багато кобіт йдуть в черевиках на 10см підошві. Воістину, хлоп би вже давно плюнув і сів під смерекою пити горівку. А вони йдуть. Практично ні в кого нема бахіл, натомість намотоють скотч на ноги. В кого висока халява - це помагає. Але в кого низька - робить ще гірше, бо штанина лишається привязаною до ноги, а сніг вільно попадає у шкар.Гарно споряджені та підготовлені ми з легкістю обганяємо голову якоїсь сільради під Жовквою, японських туристів в китайських кедах, дівчат на каблуках і хлопів в дублянках. А вони ще й дивуються чому нам не холодно без шапки і светрів, коли в самих піт ллється чолом.





Виходимо на першу відкриту галявину і розуміємо шо будемо мати нині дулю, а не шикарні краєвиди з Пікуя. Шкода. Підживлюємося канапками, щоб копанський встиг протоптати нам дорогу до вершини і шоб не плентатися в хвості і помалу йдемо. Пригадую як я мучивсі минулого року, коли снігу було в кілька разів більше, а топтали го тіко ми і Славко. А зараз стоїш на вершині зовсім не втомлений і не спотівший і думаєш: "Все атки добре що я вибрався в гори". Дме сильний вітер, -10 градусів, тож спускаємся вниз.




Підйом зайняв нам дві з половиною години, спуск півтори. З поправкою на відсутінсть стежки підніматися треба буде на годину-дві довше. Літом піднятися можна взагалі за 2 години. Поїсти можна ранком по дорозі в Біласовицю на обїзній Сколе в Ala-Minute. По дорозі назад - в симпатимчній корчмі на перевалі. В самій Біласовиці є файна База "Пікуй", номери від 60 грн. 8-050-666-79-11 Тобто можна їхати на два дні, покататися на Плаї.

Всі фото тут

Карту викладаю не як кілометрівку, а як фото з гугла. Бо на кілометрівці ніц не видно, а тут якраз добре.
#296
Рік тому коли починавсі експлорер я наполіг на тому, жеби розділити Гори і мандрівки індастріалом, під землю і тому подібне. Бо для гір існував Бескид. Але тепер, на жаль, з сайту туристичного Бескид перетворився на сайт метрологічний. Тобто всі там лише міряються піськами і до туризму мають дуже мале відношення.

Хтось ще може сказати шо є Карпати. Ком. Юа. Але це не то, самі ж розробники на нього забили, старезний движок та й атмосфера трохи не така.

А багато хто з учасників Експлорера активно займаються туризмом і хотіли б мати куда викласти свої звіти. Тому відтепер Експлорер розширює тематику своїх постів. В Природні Обєкти можна викладати грунтовні звіти з турпоходів. Але хочу застерегти. Теми типу "Як я з кумом їздив на річку пити горівку" будуть безжально видалятися. Звіт повинен насамперед містити карту, детальний опис як добратися, орієнтири, фотографії. Один з прикладів якісного звіту

Так шо вперед, на підкорення нових вершин, глибин та швидкостей!
#297
Авто-вело-піший маршрут по заказнику Бердо приваблює тим, шо там: гарно, легко і чисто. Боржавські карєвиди, рівний хребет, захід з обох боків з перевалів, набір висоти мінімальний і ніхто там ніколи не ходить. Тому й не смітить. Дуже рідко можна зустріти якусь пусту пляшку чи пачку цигарок.



Хребет простягається від Тухольки(на Трасі в Чоп, не путати з Тухлею біля Славська) до Лавочного. Зі сторони Тухольки на сам хребет йде нормальна асфальтована дорога. Шоб на неї попасти при вїзді в село слід їхати прямо, коли основна траса повертає направо. Той трасою зо 5 км, зупиняємося на найвищій точці перевалу, дорога йде через шляк баум на південний схід. Зі сторони Лавочного слід піднятися до перевалу витоків річок Стрий-Опір. Їдемо майже в кінець лавочного. Біля деревяного містка наліво і різко вверх. На полонині побачимо хрест і столик біля нього, далі вийдемо до ЛЕП і попри неї наліво. На перевалі 10м біля хреста йде дорога вверх на північ, нею і йдемо. Пройшовши 20 хв лісом попадаємо на сам хребет, далі через 2 горби Станеша, Плай, Бердо і спуск на перевал до тухольки. Всього 12км.

В напрямку Тухолька-Лавочне зразу після шляк бауму дорога йде по галявині в кінці якої підйом. Попадаємо на горб, зліва білий паркан якогось газового обладанння. Сходимо з горба і йдемо на південний схід камяною автомобільною дорогою. На неї можна заїхати і автомобілем з сторони перевалу, але там стоїть шляк баум. Хоча місцеві якось їздять.



Нікуди не звертаючи йдемо второваною автомобільною дорогою, проходимо маленький лісок, спускаємся троха вниз, попадаємо на галявину. З цієї галявини зліва видно гору. Назви вона не має. хоча виглядає красиво. Йти на неї не потрібно, це бічний відріг хребта. Дорога завертає наліво і згодом починається незначний підйом на хребет. Десь кілометр лісом.

Вийшовши з лісу основна дорога йде західніше, тобто прямо. Та нам потрібно на горб шо зліва від нас. тому в зручному місці не скидаючи висоти йдемо цим горбом, згодом попадаємо на второвану дорогу і ось вона - вершина. Це і є Бердо. Найвища точка хребта. Звідси можна оцінити, який ми б зробили гак якби пішли прямо :)



Все навколо - немов дитяче уявлення про світ, втілене у ландшафті. Адже не знайдеш жодних потворних ліній, жодних некрасивих дерев. Навіть обпалені блискавкою штурапки - і ті органічно вписуються в ландшафт. А чого вартують шикарні боржавські краєвиди усіяних афенами полів. Чи хмара з дощем, який лиє над сусіднім селом. Чи клуби пару, шо вириваються прямо з-лід ніг, утворюючи невеличкі хмаринки зовсім поруч. Від дощу все намокло, але від цього стало ще більш яскравим і виразним, прямо як в спогадах про дитинство.

Година рівним хребтом - і ми на Станеші. Звідси вже чітко видно ВВ, Тростян, хребет Бескид, якшо добра погода - величну Боржаву. Продовження маршруту - до перевалу в Лавочне, а далі якшо дозволяє час - хребтом Бескид з вершиною Явірник і на Станцію Бескид. А якшо ні - просто в Лавочне.



Маршрут прохідний для матрасів любої категорії мякості, а також дітям, хворим з велосипедом та іншим. Окрема категорія - Джиппери, саме завдячи їм на хребті трава була втоптана шо значно полегшило пересування.

Зустірли ми і мє-є-є-єсних, які рвали "ягоди". Кілька ключових фраз: "Таде то був вуж, то гадина!", "Та нє, нема ведмедів, тільки двоногі", "Ну ти кажи нормально ягоди, а не афини якісь", "тебе як гадина вкусить ніяка лікарня не поможе, тілько до бабки йти", "а шо то ви самі он як повзувалисі, а вона в тапочках йде. Дайте їй хоч шкарпетки якісь" ну і інше.



Будучи на автомобілі рекомендую спуститися в сторону Нижніх Воріт. Дорога симпатична, є на шо поффтикати. Якшо дозволяє час - відвідайте ше водоспад Гуркало. Для цього після Сколе в Дубині поверніть наліво на Корчин. Виїхавши біля памятника далі їдемо прямо, перед мостом і зупинкою поверніть наліво. Далі камянистою дорогою весь час прямо. Переїжджаємо річку один раз (Таврія проїхала) далі через болото і коли виїжджаємо на широку галявину в кінці якої річка, - ми на місці. Переходимо річку і зразу за 10м маленьким поворотом направо, в ліс. Йдемо стежкою, ше два рази переходимо річку і ми біля Водопаду. Тут можна досить непогано покупатися, поробити фотки. Ні в якому випадку не йдіть прямою широкою дорогою - там водоспаду нема ніде.



Всі фото тут
#298

Сопітські полонини виглядають привабливим місцем для одноденної мандрівки навіть при поверховому огляді карти. Розташовані на висоті понад 1000м в глухій частині Карпат без залізниці і навіть близьких автомобільних доріг. Малозгадувані на туристичних сайтах, проте з розкішними краєвидами на тяжкопрохідну частину Сколівських Бескид, що навіть на карті як «Нетрі Громового лісу» позначені. Відносно легкий підйом та спуск пологими відрогами хребта, в той же ш час зі значним набором висоти і елементами продирання та орієнтування роблять це місце ідеальним для одноденної зимової мандрівки щойновипавшим снігом.



Добиратися можна як зі сторони Східниці, так і з траси Стрий-Сколе. В останньому випадку за Верхнім Синьовидним повертаємо направо і далі прямою дорогою аж до Підгірців. Тут тримаємся лівіше і нездалою дорогою сунемо в Сопіт, про що повідомляє малопомітний знак на бетонному підвищенні. Переїжджаємо міст і ми в селі. Маршрут починається з його кінця, куди доведеться з кілометр їхати вузькою камянистою колією попри потічок.

Переїхавши річку паркуємо автомобіль коло містка, переодіваємся і рушаємо дорогою на південь. Після незначного горбика виходимо на галявину, з якої вже видно весь хребет і шлях підйому та спуску. Йти будемо по плавному відрогу зліва, спускатися – по такому ж справа. Обидві дороги сходяться до однієї з крайніх хат.



«Йоув, а ви куда ото зібралися. Там же ж ведмідь!», - зустірчає нас місцевий мешканець. «Та ми вашого медвідя рухати не будемо», - відповідаємо йому жартома. Але все насправді значно серйозніше. Прямо коло його хати, якраз там де ми будемо спускатися на снігу видні численні ведмежі сліди. Таааа, село і справді глухе, раз скотина така нахабна, шо не цурається по ньому отак собі розгулювати. Чоловік ніяк не міг повірити, шо ми знаємо куда треба йти і шо ми подолаємо цей маршрут до темноти. «Та там снігом всьо придавило, гілки поламало по дорозі взагалі не можна йти!» Заспокоюємо його шо в нас є і досвід, і спорядження та й ідемо далі.



Гірське зимове повітря має яскарво вираженим опяняючий ефект. Йдеш як під кайфом, все навколо якесь нереально красиве, яскраве. Не звертаєш уваги наі на сніг та завали, ані на труднощі продирання між гілками. Тому три години підйому минають легко та непомітно. Складних моментів нема. Єдине шо після вершинки 900м треба піти дорогою направо, а не прямо.




Полонини починалися довго та поступово. То вирине кусок, то сховається. То стежка йде лісом – то знову по хребту. Аж врешті перед нами відкривається великий рівний засніжений простір. Де-не-де з-під снігу стирчать вершечки ялинок, сонце відблискує тисячами сніжинок, горобина яскраво пробиваєтья з- під снігу, асоціюючись з калиною та стрілецькими могилами. Приємно споглядати хребет Середній, яким я вже двічі блудив йдучи на Майдан, долину річки Стрий з навколишніми горбами в білу крапочку, Новорічні Ялинки в пуховій ковдрі. Стільки снігу шо відчуття нового року так і проситься в наші закручені погодніми змінами голови.






З подоланням висоти 900м почалися проблеми з снігом, тобто його надміром. Якшо до цього його було не більше як по коліна, то тепер місцями наддуви сягали метра і глибше. Йти можна було або копаючи його, або повзучи рачки, як де було легше. Хребет Сопітських полонин має дугоподібну форму, тому не треба дивуватися коли він плавно звертатиме праворуч. За цим поворотом нас чекав неприємний різкий вітер і повна відсутність оголених від снігу ділянок. А ше кабан.




Так-так, саме кабан захоплено випорпував шось з-під смереки, не звертаючи на нас жодної уваги; дозволивши піідйти на відстань10м.Ми зупинилися і завмерли. Зробили кілька фотографій, рісля чого наш хряк підвів голову і плавно, наче балерина поскакав собі в кущі, залишивши нам на згадку лише спогади та запах прілого листя. Так от чиї сліди ми бачили в такій кількості протягом всього підйому!




Раз хряку тут файно смакувало, то чом би й нам не перекусити. Після смачного чаю(в місті такого не скуштуєте) і канапок з сиром, ковбасою і варенням нараз на обід ми рушили на штурм решти хребта. Але не так все просто. За годину долали не більше кілометра по GPS. Глибокий пухкий сніг, повалені дерева, живопліт з нагнутих до землі гілок – такими були наші останні метри по Сопітських полонинах. Напевно сильний вітер викликав у місцевих нежить, після чого вони сопіли вночі. Звідси і походить назва села та полонин.



По закінченню полонин дорога йде троха лісом, досягаючи чи то четвертого чи то пятого відомого мені Високого Верху в Карпатах, найвищої місцевої точки, після чого по відрогу плавно йде вниз аж до села. Потрібно було пройти 450м. МИ застосували систему два по пятдесять. Це коли один топче сніг 50 кроків і потім його змінює наступний. Але й з такою прискореною методикою після 40 хв нам лишалося 200м. А вже порядно сутеніло, на полонини насувалися хмари. Тому було прийнято рішення різати хребет і йти вниз, плавно здаючи вліво, шо мало б привести нас в ту саму кінцеву точку.




Тактика подіяла, рухатися ми стали значно швидше. Дія наркотичного повітря, про яке згадувалося на початку, минула. То ж вже не було того припливу сил та бадьорості, кілометри минали повільно. Десь посередині спуску ми натрапили на добротну втоптану кабанячу стежку. Після того, як переконалися, шо мудрі тварини завжди обирали оптимальний шлях йшли далі тільки нею. Найгірше, правда, було внизу нижче 700м, де кущі і молодняк. Низькому кабану вони не заважали, а нам приходилося продиратися або обходити.



О 6 годині ми вийшли на дорогу з сінокосів до села. Спуск вниз до вже знайомої хати був коротким. Сумарний шлях зайняв 9 годин. Здивуванню господаря не було меж. Повірив нам шо ми там справді ьули лиш коли побачив фотографії. А як зачув за хряка – аж розцвів. Сказав шо: «Підемо завтра го провідаємо». А шо не сезон їм всерівно, «у нас тут завжди сезон». От таке воно село Сопіт.



Підсумовуючи, всього вийшло 12км. Маршрут дуже цікавий та легкий влітку і, водночас, якраз підходящий для переходу на зимовий режим. Якшо спочатку кутався в куртку і було то холодно, то зажарко. То під кінець дня було весь час нормально незалежно від навантаження, температури і куртки. Шо і потрібно було досягнути на весь подальший сезон.



Дякую Миколі та Ксені за хорошу компанію і допомогу в проведенні походу. Фсі фото тут

ПС: Живих ведмедів ми так і не побачили, хоча були і сліди в снігу, і поцарапана кора на деревах. На жаль, а чи то пак на наше щастя. А може вони просто не такі глухі як кабани?




Похід відбувся в Жовтні 2009 року. Перенесений сюди з Бескиду.
#299
Ше зліта планував туда попасти. Основна ціль - побачити поверхню місяця з хорошим зумом. гАстрономічна Обсерваторія знаходиться в Брюховичах на горі, неподалік траси. І от вчора випала нагода.

місяць гарно можна спостерігати лише в безхмарну погоду і в районі 21-25 чисел. Потім він стає занадто сильно освітлений, зникають тіні і практично нічого не видно. Також можна подивитися на Марс і Сатурн. Правда можливостей телескопа недостатньо щоб побачити рельєф. Але принаймні шо це диск а не точка видно 100%

Дадько що проводив екскурсію дуже гарнго і багато всього розказував. І про зірки, і про астрономію, і про будову телескопа. Виявляється що після того як навівся ан якусь зірку слід одразу ж включити вбудований в телескоп двигун, який його рухатиме і компенсовуватиме обертання землі. Інакше картинка весь час буде рухатися. Розповідав як вони знаходять нові планети, як за допомогою Фотоелектронних помножувачів міряють інтенсивність світла зірок.

Розказував про установку яка за допомогою лазерів дозволяє вимірювати відстань до штучних супутників землі з точністю 6см!!! Єдина діюча в Україні! Вона може використовуватися, зокрема, для калібрування GPS приймачів.

Щоб попасти туда, їдучи з Брюхович Вокзалу у Львів на Замарстинівську перед залізничним переїздом і Чебуречною з Озерами слід звернути з головної дороги лівіше, але не зовсім вліво, а власне лівіше. І далі прямо, потім під знак цеглина прямо і за вказівником направо. Зрештою. На вікімапії все гарно видно.

Coordinates: 49°55'5"N   23°57'13"E

лінк на Вікімапію


Думаю Коржик викладе телефонні координати того працівника, який так чудово нам проводив сЕкскурсію і не взяв за це нікопійки. Вибачайте шо нікому не сказав, бо самі примазалися до іншої екскурсії. Та й місця в машині ітак не було. Кому цікаво - дзвоніть, домовляйтесь. І викладуйте свої враження!

- перших два фото - Обсераторія
- Апаратура реєстрації інтенсивності зірок
- Телескоп
- місяць без зуму
- Прицілюємся
- Так воно виглядало з зумом. Соррі за розмитість, ужос як зимно було + нестиковка оптики фотіка і обєктива:)
- Диск Марсу. Та ж причина Розмитості. Оком видно значно краще.

До речі, максимальний Зум 400Х або 33,3 фотоапарати Зелі :)

Додано: Виявляється Люди з "манівців" беруть по 10 грн з людини за екскурсію в Безкоштовну Обсерваторію. За Організацію. Так шо ходіть краще з експлорером, в нас тут Безкоштовно. :)
#300
Що ж. Святкування відбулося і досить вдало. Людисок прийшло аж 23. Була нагода з ними поперезнайомлюватися. Випили у тих дерунах всьо пиво, зїли по 3 порції смачних, круглих і жирних. Ну і зрештою весело провели час. Дякую всім за присутність і хороший настрій!

Фоток багато в мене нема. Думаю інші учасники доповнять.