Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#401
Цитата: Drusja від 25.01.2020 18:37:40
Маю невеличку пропозицію. Якщо нас збирається така велика компанія, то не морочити собі голову з машинами і місцями, а взяти в оренду буса і їхати в розслабон :)

Побачимо ближче дати. Зазвичай половина бажаючих відпадають.
#402
Чи звертав хтось увагу на величезні тарілки поруч траси Львів – Тернопіль, в районі Золочева? Вони притягують до себе погляд та вражають загадковою космічністю. Одразу згадуються фільми про НЛО або польоти до далеких зірок. Ці два монстри діаметром двадцять п'ять та тридцять два метри не можуть не викликати побожного захоплення. Стоїш біля них наче дикун поруч чийогось космічного корабля. Для порівняння, діаметр звичайної «сателітарної» антени рідко коли сягає навіть одного метра. А ця аж тридцять два! Навіщо вони здалися такі великі? Куди спрямовані та за чим слідкують? Стало цікаво - тоді читайте далі!


Першою тут з'явилася ця антена. Діаметр 25м.


Далі була ця японська, на 32м. А потім для телебачення та інтернету використовувалася крихітка на 7м. Вона є на передньому плані.


Зараз ця антена має високу наукову цінність. Вона здатна працювати в комплексі з іншими закордонними антенами та приймати сигнали від далеких зірок.

Серед місцевих жителів ходить багато легенд пов'язаних з цим місцем. Що коли антени вмикають то навколо радіація і краще близько не підходити. Якщо тиск піднявся чи картопля не вродила то теж винні антени. Не кажучи вже про телевізор що «не показує». Що це глушилки-слідкувалки. Вони все підслуховують, а дещо й глушать.


Територія центру космічних досліджень, с.Сасів


Коли не було оптоволокна та інтернету то дзвінки з Союзу в Америку йшли через цю антену


Під 25-м антеною. Все виконано по військових корабельних стандартах

Юра з газети Діло домовився за інтерв'ю на цей загадковий обєкт. Ми з YserL також приєдналися. Година в дорозі до села Сасів і нам дорогу перегороджує шляк-баум. Зараз це режимний об'єкт, вхід лише по перепустках.


Паркуємося і йдемо брати інтервю


Поки не сіло сонце нам проводять огляд території


В круглій будівлі під поворотним пристроєм для 25-м антени

Об'єкт зараз скорочено називається «Центр Космічних Досліджень» і має дуже цікаву історію. Колись він називався «Азимут» та служив для спецзв'язку. Першу меншу антену тут поставили ще в 1975 році. Це, по суті, була така ж антена як на кораблі-шпигуні Юрій Гагарін, але встановлена на суші. Через неї йшла лінія зв'язку Москва – Вашингтон. Уявляєте, урядовий зв'язок з Москви до Америки був попри Львів! Сигнал з Кремля по кабелю передавався до Бродів. Звідти в с. Сасів і далі через антену на супутник Intelsat. В Штатах стояла аналогічна антена. Туди-сюди в ганялися як телевізійні та телефонні канали, так і зашифрований урядовий зв'язок.


Перша антена 25м


Аналогічна антена встановлена на кораблі. Фото з Вікіпедії


Всередині все по корабельному: акуратно і попри стінку


І хоч в приміщенні місця дуже багато, але вся апаратура зроблена компактно як на справжньому кораблі.


Покажчик наведення антени на супутник


Таких стійок було три на різних поверхах. Кожна з них могла керувати антеною.


Оооо! Нам сюди :-) !


Тут вже сучасніше обладнання для приймання і передавання сигналів


Блок-схема автоматичної системи керування антеною.


Дистанційно-керовані підсилювачі і джерела шуму


Робоче місце оператора антени


Лампочки світяться! Казали що все тут робоче. Просто не використовується.


Піднімаємося вгору до самої антени. По корабельному тісно та затишно. Видно гідродвигуни що рухали антеною.  (с)фото Станіслав Сніжко


Коли антена виходила на позицію то її піддомкрачували щоб зняти навантаження з сервоприводу. Також домкратами вони регулювалася по горизонталі.


Інструкція як направляти антену на супутник


Покажчик куди зараз «дивиться» антена








Червона кнопка запуску міжконтинентальних ракет в Бродах. Сховали сюди щоб ворог не здогадався.


Стоп-Кран


Ну що, вихід у відкритий космос?

У 1986 році японська компанія NEC встановила другу, більшу антену. Вона дивилася на схід. Таким чином з цього місця можна було одночасно тримати зв'язок як з Америкою, так і з Китаєм. Ну а далі історія відома. Хтось посмів придумати оптоволокно і всі ці космічні технології стали непотрібними.


Японська антена


Вхід в приміщення під антеною. Японці англійської не знали, букву S переплутали. Але для історії так навіть цікавіше


Сигнал з космосу падає на антену. Він відбивається від неї і направляється в дзеркало. Воно по центру вгорі на трьох ногах. Штир на дзеркалі це громовідвід. Прийнятий сигнал відбивається від дзеркала в центр антени. Там є круглий отвір закритий радіопрозорим покриттям. По системі дзеркал сигнал передається вниз у апаратну.


Частина хвилеводів меншої антени

За незалежності об'єкт належав телевізійникам - качав зомбоящик та зомбонет: тому особливої цінності не ніс; то ж занепадав. В 2017 році це все віддали центру космічних досліджень.


Моє покоління дивилося телебачення прийняте цією ось антеною. Зараз залишився лише кістяк. Вона неробоча.

Для чого була потрібна аж така велика антена? Хіба не можна було обійтися меншою?  - резонно спитаєте Ви. Справа в тому що чим більша антена тим краща в неї чутливість. Тому що вона збирає енергію з більшої площі. А чим краща чутливість тим слабший сигнал можна прийняти.


Громадіна! Гляньте на дерева внизу для масштабу!


На будівлі видно направляючі по яким антена обертається навколо своєї осі. Вище є двигуни та механізм щоб повертати її у вертикальній площині. Труба по центру це система дзеркал які направляють сигнал в апаратну. На все про все йде лише 7кВт електрики. Коли антена виведена на потрібну точку то вона фіксується штирями. Таким чином знімається навантаження з механізму та двигунів.

Другою перевагою великих антен є їх вузька діаграма спрямованості. Вони як невидимий лазер, «світять» в одну точку. Коли така антена приймає сигнал від далекої зірки, то це є сигнал лише від цієї зірки. А не ще від десятка сусідніх світил. Форма поверхні тридцятидвохметрової антени витримана з точністю до кількох міліметрів.


Так виглядає каркас антени зблизька. Дуже важливо дотриматися правильної геометрії поверхні.


Карта неба куди можна направити антену

Чому РАДІО, а не звичайний оптичний телескоп? Тому що всесвіт постійно розширяється. Світло від далеких зірок зсувається вниз по спектру у радіодіапазон. Це називається ефект Доплера. Тому радіотелескоп на землі бачить те, що побачила б людина очима якби її послали в космос до цієї зірки.


Серце антени 32м. Ми зараз під її центром. Ці чорні трубки це хвилеводи. У них попадає прийнятий сигнал з антени через систему дзеркал (в трубах). Тут він подається на приймач. Він на фото внизу такий блискучий. Повітря в хвилеводі осушується щоб не утворювався конденсат. Для цього є ці дві прозорі трубки.


Японський осушувач ще на місці і робочий


Поруч є радянський осушувач


Частина сучасних приймачів.

Зараз ведуться активні роботи по модернізації великої антени. На сьогодні вона має кращі технічні характеристики ніж коли була побудована. Більшість замовлень виконують українські інститути та заводи, таким чином стимулюється наша наука. І взагалі я приємно вражений атмосферою на об'єкті. Видно що людям, що тут працюють, цікаво. Їм хочеться це довести до пуття, хочеться щоб все знову запрацювало. Вони витрачають свій час і сили на нас, цивільних. Водять, показують, розказують про плани на майбутнє.


З телевізійної частини центру зробили музей. Це лампа біжучої хвилі. Вона підсилює високочастотні сигнали. Японська!


Майбутні експонати музею


Стійки що використовувалися для телебачення і радіо


Ого! Ото схему замутили чисто по галицьки!


Музей телетехніки що тут лишилася. Молодці що не викидають. Схожу техніку ми бачили на Високому замку.


Tektronix це зараз крута фірма шо випускає вимірювальне обладнання. А тоді звичайні монітори.


Тут колись контролювали що і як вони приймають та передають


Звісно що урядовий зв'язок йшов зашифрований


Стійка модуляторів. PSK - phase shift keying. Фазова модуляція по нашому.


Дуже дивно шо апаратура для контролю якості телевізійного сигналу закордонна. Можливо з Америки ми приймали NTSC і тут на місці конвертували у вітчизняний SECAM.


Ця штука створює на виході довільну частоту яку задали.


Це такий от складний декодер звуку був на телебаченні



Україна - це космічна держава. Космос - зона наших національних інтересів. Тому останніми роками ведуться активні роботи по відновленню української космічної галузі. Центр співпрацює з іноземними фахівцями, плануються спільні наукові проекти. Дуже приємно що армія в нас прагне бути західного взірця. А саме - комунікувати з цивільним населенням, показувати чим вони займаються, вести просвітницьку діяльність. А не як в Союзі де все було «ніззя» і «сєкрєтно».


Екскурсія об'єктом. (с)фото Станіслав Сніжко

Наприклад недавно вони з приймаючої антени «зробили» передавальну і послали дитячі мрії в космос. Що з цього вийшло можна прочитати тут. Військова таємниця від цього не постраждала. Але дітям було приємно і люди тепер розуміють що армія з народом.

Звісно є дані які розкривати не можна. Ми не фотографували обладнання зблизька, нам не розповідали про склад частини, точні технічні параметри антен і тому подібне. Зрештою нас це не дуже і цікавило. А от залізти на саму антену...


Вид на японську антену з радянської


Ще якась менша антенка заховалася в контейнері

Нам пощастило зустрітися з вченими які саме зараз працюють на антені. Вони встановлюють нове обладнання, проводять дослідження її характеристик. Звісно що ми нічого по темі запитати їх не могли. Та й навряд чи зрозуміли би їх відповідь 😊 Але попросити включити антену щоб покрутилася... Чому б і ні!



Сказати що це неймовірно - це не сказати нічого. Ти стоїш такий маленький внизу, а величезна багатотонна тарілка розвертається до тебе обличчям, націлюється на твою макітру і починає уважно слухати... найпотаємніші думки! Повірте, це запам'ятовується!



На завершення ось відео з Золочів.Нет з цього об'єкта.


І повноцінна годинна екскурсія з ТСН. Вони навіть зайшли на саму тарілку антени!


Також дякую колективу центру за чудовий прийом! Ми реально вийшли всі заряджені та наелектризовані, наче ті антени і справді щось випромінюють. Щось таке позитивне 😊


ПС. А радіації там нема. (c) Фото Юрій Рудий
#403
Цитата: explorer від 24.01.2020 19:24:37
+1 але було б круто позаду мати не глобус а мапу Львова :)


Любе голубе. Головне шоб бажаючі були. :) Звісно шо робити для одного Львів розводло і ЛАЗ, для іншого Волинь і металошукач, ще для іншого дахи та стійки з апаратурою то анріал. Але просто поміняти тло на Львів можна. Мені головне щоб був надпис Експлорер. А тло то таке.

Ціна 600 грн. Написано також у першому повідомленні.
#404
Цитата: Le-i-3o від 24.01.2020 12:00:39
Теоретично в нього можна ще годинниковий механізм додати можна, і буде окрім Естетики щей практика)

Так. Там посередині воно доволі товсте. Кілька сантиметрів. Механізм сховається без проблем
#405
Надоїло дивитися на коврик? ;) Знайомий зробив офігенне Лого Експлорера з дерева. Вийшло солідно та красиво. Чудово вписалося в інтер'єр. Мене реально заперло! Є тепер куди втикати :)

Якщо хочете таке саме собі додому - пишіть "+1". Або більше :) Діаметр 30 см, вільха. Ціна 600 грн.

На правах реклами: Андрій має станок який може вирізати з дерева ЛЮБЕ! Він також сам робить макет. Це все у вільний час, бо вдень сидить поруч зі мною на роботі. Партії виробів починаються від 10 штук. Тому якщо потрібний цікавий сувенір на якусь річницю - звертайтеся! Дам його контакти.









#406
Дуже простий і доступний дах на перехресті Стрийська-Наукова. Зверху нічого аж такого не побачиш. Але коли все так доступно то гріх не злазити.

Церква Бориса і Гліба. Колись тут стояв літак - кінотеатр.


Дах пологий і має поручні для більшої безпеки


Під горищем ніхто не живе. Тому спокійно йду далі, не нашумлю


Львівська "силіконова долина"


Любуємося краєвидом поки висотки не звели


Ну так, кому потрібні ті антени у вік цифрових технологій.


Кран на ЛАЗ-і теж доживає своє. До нього з усіх боків підкрадаються будмайданчики


Той же кран з іншого боку. Видно як розчистили місце. Минулого року ми ще тут продиралися.


Нечасто доводиться плювати на флюгер


То як колись бійниці в замках будували, так само і тут бортик зробили. Внизу є щілини для стволів ;)


Щілина для стволів


Так насправді цікаво спостерігати за тою метушнею. І куди вони всі спішаться...


В принципі більше тут нема на що дивитися. Ліземо вниз.

#407
Несподівано для мене наша фантомна залізниця набрала 21тис. переглядів за два дні лише на одному сайті. Це не рахуючи репостів у львівських пабліках. Думаю назва "Фантомна" зіграла свою роль. Дякую Дімі за неї :)

Найцікавіше що нічого нового я там не написав, все було ще рік тому викладено на форумі і у фейсбуку. Думаю вся справа у поданні. У них WordPress і гарне оформлення. Наприклад звіт про Левандівку в нас взяв тисячу переглядів, а там точно той самий звіт взяв девять тисяч за той самий час.

Зібрати докупи матеріал про тунель мені зайняло 4 години. І годинку в обідню перерву на фотки тунелю. До чого я веду? Не виключено що й інші наші теми теж підуть, якщо їх гарно подати. Он як загальновідома Медова Печера була розійшлася.

Вирішив скопіювати статтю сюди, хай буде для історії.

"
Підземний Хід під Фантомною Залізницею

Чи можна пройти від Чортових скель до Винниківського озера не ступаючи на асфальт? Більшість львів'ян впевнено скажуть що ні. Адже між цими двома об'єктами пролягає дорога Львів – Винники яку ну ніяк не оминеш. Прокачані краєзнавці ще згадають про залізницю Львів – Перемишляни яка колись мала міст над цією дорогою. І лише спортсмени-марафонці впевнено дадуть відповідь – «Так, звісно що можна!»


Дорога Львів – Винники і залишки залізничного моста

Адже вони знають про існування підземного ходу. Він прокладений під дорогою та фантомною залізничною колією в районі повороту на Винниківське озеро. Таким чином ліс Вульки та Чортові скелі мають свою «пішохідну доріжку». Уявляєте, можна забігти у ліс в центрі Львова на вул. Лисенка, а вибігти аж коло Медової Печери жодного разу так і не ступивши на асфальт. Все це є можливим завдяки тунелю.


Тут під дорогою та залізничним насипом проходить тунель


Вхід у тунель зі сторони Вульок, вид праворуч від автомобіля


Тунель під залізничним насипом


Вихід з тунелю, сторона Чортових Скель. Це є ліворуч від автомобіля. Рюкзак для масштабу який є справжній розмір труби.

В травні 2019 року цим підземним ходом успішно пробігло кількасот учасників Lviv Ultra Trail марафону, включаючи і автора цієї статті. Хоча ще донедавна тунель був наполовину засипаним землею та будівельним сміттям. Таким би і залишався якби не хлопці з орг-команди Lviv Ultra Trail Marathon. У них все просто: що це за марафон без підземного ходу?



Слово «Дигер» походить від англійського слова "dig" – копати. То ж коли потрібно помахати лопатою досліджуючи нові підземелля - то це до дигерів. Так Богдан Стадник і я долучилися до підготовки першого Львівського Ультра-Трейл марафону.


На початках копали стоячи на колінах


За дві години інтенсивної праці винесли купу тачок битої цегли та пластикових пляшок. Стало можливим розігнутися.


В паралель з тачками працювали відрами


Землю ми вивозили австрійську ділянку тунелю де стелі вищі. Заодно ми зробили плавний забіг щоб спортсмени не поламали собі ноги на тих каменях.

Винниківське озеро колись живилося потічками з лісу «Жупан». Саме так тоді називався ліс навколо Чортових скель. Під час прокладання залізниці Львів – Перемишляни для всіх цих потічків зробили тунелі. Найбільший з них получився в районі Винниківського озера. Красивий тунель з тесаного каменю мав довжину приблизно тридцять метрів і висоту п'ять метрів.


Дорога на Винники і потік що живив озеро на карті 19 століття


Те ж місце але на сучасній карті. З дуже великими труднощами вдалося знайти карту де цей потік ще позначено. На більшості карт він уже відсутній.


Вихід з тунелю, вид в сторону Вульки


Зараз ми десь під залізничним насипом


Ділянка тунелю між залізницею та дорогою


Зробив селфі щоб показати розміри тунелю

Під час реконструкції дороги Львів – Винники тунель продовжили бетонними трубами. Це, звісно що, було не так красиво як тесаним каменем, ну але вже як є. Таким чином сумарна довжина тунелю склала 45 метрів.


Бетонне продовження тунелю під автомобільною дорогою


В порівнянні з австрійським тунелем це бетонне кільце виглядає крихітним. Але, повірте, воно прохідне і навіть пробіжне!


Перевірка тунелю на прохідність

Як ми знаємо ця гілка залізниці занепала та перетворилася на фантомну. Вона ніби ще є, а по факту її давно вже розібрали. З часом тунель хтось засипав будівельним та побутовим сміттям. На момент нашого прибуття бетонні труби були непрохідні, а від води, що ними мала б текти, залишився лише слід на карті. Та за кілька вечорів наша команда з п'яти лопат, трьох відер і однієї тачки все це гарненько розчистила. Тунель став прохідним як колектор Полтви.


Тунель до розчистки був наполовину заповнений будівельним сміттям


Проміжний етап розчистки тунелю. Просто грунт копати легко. А от биту цеглу і пластикові пляшки це є дуже сило-часо-затратно.


Цей же тунель після розчистки

В день змагань кілька сотень спортсменів успішно пробігли розчищеним тунелем. Тому не прийшлося перекривати дорогу Львів – Винники для чергового марафону.


Вхід в тунель


По дну тунелю колись йшов кабель. Станом на 2011 рік він ще був в цій трубі


Підйом та перехід з австрійського тунелю в радянський. Бетон на дні тунелю свіжий, цьогорічний. Зараз якраз проводяться роботи по укріпленню узбіччя дороги над тунелем.


Вихід з іншої сторони

Якщо Вам скортіло прогулятися/пробігтися фантомною залізницею та її тунелем то обов'язково ще відвідайте .... автобусну зупинку яка поруч. Вона оздоблена автентичною мозаїкою з рибами в стилі магазину «Океан» що на вул. Володимира Великого. Можливо навіть автор мозаїки був той самий. На жаль ця мозаїка, як і фантомна залізниця, поступово руйнуються та зникають з ландшафту міста. То ж не проҐавте поки вона ще є.


Запилюжена мозаїка на автобусній зупинці коло автомобільного знаку "Львів"


Навіть в такому стані ці фрески ще доволі яскраві та цікаві


Видно тріщину в стіні. Скоро ця частина мозаїки відпаде☹


Як бачимо зупинка тут є доволі велика. Частина мозаїки вже обвалилася.

Підземний хід, який я щойно описав, це не єдиний у Львові. Є ще, наприклад, вулиця Тунельна аж з трьома тунелями під залізницею. Та найцікавіший хід знаходиться одразу поруч головного вокзалу. Він починається з паркінгу на площі Двірцевій, проходить під усіма перонами і виходить вже на Левандівці. Це є найкоротший шлях з вокзалу на вулицю Широку. Недалеко, також, ще є дворівнева залізнична розв'язка. У Львові зараз таких немає для автомобілів, а от для поїздів збудували ще сто років тому.


Тунель на вулиці Тунельній. Вибачте за тавтологію. 😊 Автор Тарас Дзедзей


Автор Тарас Дзедзей


А Ви знали що всі колії тут лежать на насипі?


Проходимо далі вперед і бачимо тунель під коліями


Гм. Цікаво куди він веде ...


Тунель виходить на іншу сторону перону коло паркінгу


Пройшовши трохи цим тунелем в сторону залізниці можна побачити дворівневу розв'язку на колії. Цей насип спеціально зробили щоб поїзди могли розминатися не перетинаючись та вільно виїжджати до перонів

А які маловідомі підземні ходи знаєте Ви? 😉 Пишіть в коментарях.
"
#408
Цитата: Johnny від 22.01.2020 21:45:37
І я би може приєднався. Якщо назбирається народу то можу авто взяти.

Було б супер! Напиши будь ласка скільки місць вільно.
#409
Файно є! Я за тиждень до поїздки створю чатик. Утрясемо всі деталі
#410
Привіт Всім!

8-9 лютого їду в Оптимістичну. Це найбільша гіпсова печера в світі.

Попасти туди не дуже просто. Зазвичай напрягають або шось носити або кудись копати. В цей разу буде виняток. :)

Житимемо там на місці, є хата. Виїзд зі Львова о 7 ранку. Мій джиммік вже повний. Може хтось бажає скористатися нагодою і скочити на своїй машині? Цезар попередньо писав що буде. Зголошуйтеся!

#411
Пішохідний міст що тоді завалився вже відновлюють. Додам кілька світлин які не увійшли в цю статтю.








#412
Давненько я не навідувався до ПолтвянОго. Стало цікаво як він там поживає. А з ним і весь лівий берег Полтви коло Макдональдса.

1)   Рік тому було сфотографовано місце можливого прориву водопроводу у Полтві. В пості також пропонувалося написати скаргу на гарячу лінію міста Львова.

Скаргу так і не написали. А самостійно за рік часу з цим ніхто нічого не зробив. Як бачимо тече і далі.


Чи може краще лишити без змін? Бо зараз у Полтві є всі вигоди щоб жити. Туалет, опалення та кондиціонер ітак завжди були, а тепер ще й питна вода знайшлася.

Якщо серйозно то навпроти готелю «Львів» є стара притока з вулиць Мстислава Удатного - Лазневої. В тій притоці зі стелі стабільно тече чиста на око та приємна на смак вода. Чи це якесь підземне джерело з площі Різні, чи десь водопровід прорвало я не знаю. Рік вона тече це точно. Фонтан на площі Різні був вимкнений. Всі фото робилися взимку.

Автентична бокова притока Полтви з тесаного каменю в сторону вулиці Лазневої. Попереду місце де тече


Це ж місце зблизька. Далі притока замурована і в ній йде яйце малого діаметру


Вода що тече на вигляд прозора, смак теж ок


Вихід з цієї притоки в Полтву. Очевидно що притока куди старіша за бетонний сракофаг самої Полтви. Її туди просто приєднали.


Ось фотка ноги щоб можна було уявити масштаб споруди


Температура в Полтві зазвичай в районі 18-20 градусів. Це взимку дуже тепло, а влітку якраз прохолодно. Ділянка колектора, де тече вода зі стелі, є однією з найсухіших у Полтві. Тому що основні стоки йдуть кількома метрами нижче бортика. Також неподалік води є сходи на поверхню що закриваються металевою плитою. Вихід надійно заварений в чотирьох місцях. Так що можна тут сміло «селитися». Ваш міцний сон хіба що щурі потривожать.

Вид з апартаментів "Львівська набережна"


Вода тече десь там коло Кумпеля


2)   Йдемо вниз по течії до чільного місця у Полтві. Я маю на увазі бортик коло Макдональдса. Тут зупиняються ті хто звалився у воду. Цей бортик колись перенаправляв всі фекальні стоки Полтви в четвертий колектор на вул.Липинського. А вниз по Чорновола йшла вже відкрита аж до 1966 року ділянка. В дощ вода переливалася через бортик і скидалася в природнє русло річки Полтва. Зараз ще можна побачити сліди від масивної решітки яка колись перекривала вихід з колектора.

Перехід ширшого яйця у вужче коло моста на Чорновола


Цей тротуар у Полтві чимось нагадав наші дороги після зими


А ось і бортик який перегороджує Полтву. Об нього всі зупиняються хто сюди впав. Праворуч під водою є перелив в 4 колектор на Липинського. Вдалині видно закінчення яйцеподібного колектора.


Яйцеподібний польський колектор має такі от пази в бетоні. Напевно що тут колись стояла решітка. Бо пази розташовані симетрично з обох боків колектора


Я от подумав, напевно що Євреї неспроста переховувалися у Полтві. Якби вони могли просто втексти в навколишні ліси та села то так би і зробили. Очевидно що ця решітка їм заважала.


Восени журналісти мене запитували чи чистять Полтву. Зараз я з впевненістю можу сказати що бортик коло Макдональдса не чистили дуже давно. Ось відео з НТА, липень місяць. Якщо його порівняти з теперішніми фото за січень місяць то видно ті самі характерні великі куски сміття на тих же місцях. І те ж сміття є навіть на фото з 2009 року!

Сміття коло Бортика. Січень місяць. Видно куски кабелю та квадратний кусок чогось.


Квадратний кусок чогось зблизька.


Сміття коло Бортика, Липень місяць Той же квадратний кусок чогось і ті ж кабелі


Тут внизу починається четвертий колектор на вул.Липинського і до очисних споруд. Якогось видимого потоку води на око не помітно.


Ну і Бінго! Ці ж кабелі в квітні 2009 року!!!


На фото 2009 року видно що бортик в загальному брудний. У четвертий колектор вода тече щось не дуже, принаймні тоді вона переливалася через верх бортика. Це чорне довге внизу схоже на ізоляцію від кабелів яку сплавили в каналізацію. А самі кабелі напевно здали. Квадратного чогось тоді ще не було.


Нагадаю що на очисних спорудах спеціально перекачують частину стоків з Полтви в четвертий колектор. Це розбавляє концентровані промислові стоки у цьому колекторі та полегшує їх подальшу фільтрацію. Колись за Польщі всі стоки з Полтви самостійно текли по четвертому колектору. Для цього і був побудований цей бортик щоб направляти в нього всю воду. Схожа конструкція є зроблена в колекторі на Левандівці.

3)   За кілька метрів після бортика овальний колектор закінчується і починається прямокутний. Кидається в очі як охайні польські бортики під ногами перетворилися на криві бетонні блоки. На початку нового колектора є напис на стіні «1966 рік». Перед зливом з ПЗК буде напис «1970 рік». Тобто цю ділянку колектора будували аж 4 роки. На ній траплялося доволі багато металевого інструменту на бортиках. Цікаво, він тут ще з часів будівництва лежить?

Перехід радянського колектора в польський коло Макдональдса на пр.Чорновола


Видно різницю по висоті між двома колекторами


Польський бортик


Радянський бортик. Відчуваєте хто думав про людей що сюдою ходитимуть, а хто не дуже?


Нижче по течії з люка висить якийсь чи то кабель чи то шнурок. Рибу ловлять?


Вид на висюльку за течією. Я її пам'ятаю ще з 2009 року. Шкода що фото не збереглися.


1966 рік – початок будівництва радянського колектора.


Одна з фекальних врізок виходить на бортик. З неї тече доволі сильний та неприємний потік прямо на голову. Йдучи сюдою станьте та почекайте трохи. Цей потік має періодичність і раз на кілька хвилин припиняється. Таким чином його можна пройти не намочившись.


Ломик на польському бортику


Чийсь напильник знайшовся


А це і ломик і напильник разом. Радянський колектор.


Зараз ми на ділянці навпроти кільця Чорновола – Липинського, західна сторона. Видно що колектор повертає праворуч


Ось є люк для прив'язки


Стоїмо коло люка. Люк виходить на пішохідну частину вулиці коло Бомбосховища.

Тут колектор чітко дає праворуч, на проїжджу частину. То ж на картах OSM є помилка. Їх, напевно що, малювали по природньому руслу річки. А його посунули праворуч під час забудови цього району.


За поворотом колектор йде прямо як стріла. На око висота 3,5 метри. Ширина 7 метрів.


1970 рік


Притока коло Ельдорадо. Над нею є люк нагору.


Ця притока тече прямо на бортик. Невже не можна було дати на пів метра більше труби?


ПолтвянИй


Ну і завершуючи звіт хочу сказати що з ПолтвянИм все добре. Трохи висока вода його покрамсала, але загалом він на місці та в чудовому гуморі. Навіть пісню для однієї нашої знайомої придумав:

«А я у Полтві,
Мила моя у Полтві,
Люба моя у Полтві
Відколи я вхід знайшов.

А я у Полтві,
Знов у підземній Полтві,
Мила, давай зі мною -
Гуляти там знов, і знов!»

#413
Закинутий Форт Тараканів у кліпі групи 1914 "C'est mon dernier pigeon"

#414
Дякую! Дуже цінний допис. Ось тут є весь фільм. Садиба ще в цілком пристойному стані, як і сад коло неї. Можна побачити яке воно все було прикольне раніше.

Я хоч і патріот, але дивлюся на речі реалістично. Скільки за незалежності було зруйновано замків, старих садиб, згоріло церков і все таке. Значно більше ніж за 70 років до того 😞 Чого лише вартують Поморяни та Червоногородський замок. Зараз хочуть Дрогобицький сільзавод забудувати.

То ж давайте мандрувати, дивитися на це поки воно ще є, викладати світлини для тих кому цікаво. І, по можливості, піднімати хайп щоб влада щось з тим робила.
#415
Перед Новим Роком вийшло інтерв'ю зі мною у виданні Діло. Я розказував багато про Експлорер, як все виникло, яка його ідея, чим ми займаємося. Закликав людей до нас приєднуватися.

Почитати можна тут

Стаття в PDF


#416
Тема людям зайшла. Маємо 1300 переглядів лише на форумі менше ніж за тиждень. Також репостнули photo-lviv i galnet

Я ж докину фото очисних залізниці на початку вулиці Широкої. При нагоді треба буде напроситися всередину.




#417
Дякую всім хто прийшов! Було дуже цікаво! Звіт тут


#418
В Золотій Підкові з'явився новий об'єкт. Їдучи на Золочів не оминіть музею Анатолій Недільський. Дуже імовірно що, потрапивши туди, решту музеїв будуть Вам вже нецікавими. Ви проведете весь день тут та поїдете собі щасливі додому.

Чому? Бо В чотирьох будинках він зібрав величезну кількість старих книг, речей побуту, картин, карт та просто старовинних приколів. І майже всім цим можна користуватися! В цьому музеї кожну річ треба взяти в руки, роздивитися, спробувати який трьохсотрічної давності папір на дотик.

Тобто ти проживаєш частинку свого життя разом з цією річчю, а не просто дивишся на неї через запилюжене шкло. Повірте, це зовсім інше відчуття! Це як дивитися на дівчат з монітору, а що вживу ;) До речі, дівчат я згадав недаремно. Анатолій планує тут скоро відкрити ще «Музей галицької еротики». Впевнений що це буде бомба!

Marta Gul Гуль представила в Анатолія Недільського свої графічні роботи. Чудова обкладинка книжки Книжки "Туристичні Креативи" теж її авторства. То ж я дуже вдячний Марті за запрошення та можливість представити свою працю. А також познайомитися з чудовими людьми та гарно провести час. Мартусині Ангелики експонуватимуться там протягом місяця. Не прогавте нагоди побачити їх вживу!

Автор і винуватець виставки


Країна Уранія. Повірте що по тих клавішах треба бити добряче щоб щось відбулося


Було по зимовому тепла атмосфера


ну і як без оранжевого шолома


Показую де Полтва


Манеж для маленький дітей


Автентичні ляльки молодий та молода після весілля


Ого! Раритет! Тільки от всередині ніц не було записано


Компактні кишенькові видання з Золочева


Хоч і сумна, але весела картина


Як і веселою була атмосфера на презентації


колись в дитинстві читав Чайковського. Прикольно було побачити оригінал


Шкільна література


Ух карапузи! А ще впізнаються автобус ЛАЗ та Волга на задньому плані


так так. Стародруки тут лежать просто на сходах


Якщо за триста років їй ніц не сталося, то і від мого пальця теж не буде


думаєте диск від Болгарки?


Це насадка для музичної шкатулки з мелодією!




Щось про святе прищачення написано. Більше не розібрав


памятаєте залишки муру на Підвальній коло Федорова? Ось як воно колись виглядало. Як тут все з тих часів змінилося!


Гм, цікаво за що її хотіли спалити?


Чомусь "і оцта" написано




Мій персональний ангелик від Марти


Сайт музею Перед відвідуванням краще задзвоніть
#419
Проїжджав тими краями і вирішив навідати черниць :) Додаю кілька фоток яких не було у попередників

Вид з навчального корпусу на гуртожиток і виробниці приміщення


Це підвальчик той що під двома здоровими деревами




Стара цегла в маєтку


Такими темпами маєтку тут скоро не буде


Продублюю власне сам маєток. Щоб було зрозуміло про яку саме споруду йдеться.


Вхід в підвал


Вихід на горище. Все той самий панський маєток.






Вже практично перед закриттям


Кругла вежа всередині


Приміщення навчального корпусу


Сумно насправді як можна прокохати та рознести цілий комплексю Зараз це все хіба що розвалити і наново збудувати.





#420
площа Галицька



Дах хоч і шифер, але в міру стрімкий.


Автентичні двері в підїзді


підсилювач ВОЛІ. :)


А ось і він. Вимкнеш нечайно і всі залишаться без волі :)


Залаз на дах


Вечірня площа Галицька


Мирська суєта там внизу


Цей Ощадбанк в мене тепер назавжди асоціюватиметься з походом по 12 колектору Тоді я на нього знизу з люка дивився.  До речі він є на фото ;)


Цей же  дах але вранці.


А ось і зєднання 14 і 16 колекторів.


Люблю ранки. Всі ще сплять. А ті що є то привітні і несхарені днем. І пробок немає.


Катедра і ратуша


Обідно троха. Всі дахи тут бляшані і перекриті. А цей шиферний :(


Причому шифер цей далеко не в найкращому стані


Ще цей готель би підмарафетили. А то виглядає так ніби ремонт ще за совка робили :(


Типу я тут був. :) Інакше не повірять, скажуть що фотки монтерів Волі викладаю як свої


Приємно так дивитися на вулицю з даху і розуміти що під нею ти недавно був. Головне Рево пити після даху, а не до нього. Бо ще скотишся звідти нечайно вниз :)