Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#2301
Рух в сторону Європи продовжується. Сюгодні мну не продали в Супермаркеті флєшку коньяку, відставили її в сторону. Бо було тіко пів 10. Сказали шо можна лише після 10 години ранку. І до 10 години вечора. Так що є сенс тривати вдома побільше запасів, як колись. І бабульки в перехолдах задоволено потирають руки: робочий день з 7 до 10 і з 10 до 12 :) Роботяги мусять же ж заправлятися перед роботою
#2302
Ну бо місце ностальгічне, і для ностальгії в нього йшлося. Та й треба час від часу згадувати молодість. А до забудеш всьо і нематимеш що внуккам розповісти. :) А запал лишивсі, вгору з броциком йду ще й підскакую
#2303
Олег, візьми і мені. Прозору на машину і білу на каску.
#2304
Ууу, вітаю! Класна!
#2305
Все чесно: Береш кредит, пєш, гуляєш, не віддаєш і зразу попереджають на скільки сядеш :)
#2306
Обговорення теми яке безпосередньо зввту не стосується.

Дякую всім хто дочитав звіт до кінця :) Унфогівену можу дати в приваті ЖПС координати
#2307
Не все так погано, буржуї давно навчилися обходитися без підготовки. Саме так і є в Херсоні. Замовляєш плату сантиметр на сантиметр, платиш всього кілька гривень.

Якшо справді цікавлять контакти виробниців і ти в цій галузі новачок - заходь, подарую кілька випусків chip news, там зо 5 сторінок з рекламою, зокрема і всіх Українських мануфактурерів.
#2308
До Далі буде: Дякую! Завжди цікавило яка там дорога та влом було пиляти :) Тобто з Майдану в Сколе через Параску можна, але то треба або бігти, або на  3 дні. Бо я пробував в реверсному напрямку. ТО там аткі завали шо капець були. Простіше спуститися до дороги і піднятися знову.

До Цезара: Хатку звів один чоловік з Коростева. Недавно помер. В нього є два сини. Питатисі нікого не треба, головне лишити її чистішою ніж була до вас. Майже все літо там ночують як не мисливці то лісоруби. Зимов зазвичай вільна. Одним словом як і більшість карпатських колиб.

До Інкогніто: ідея хороша. Я про це думав. Алесамі ми ніц не зробимо, максимум дамо гроші. В Горганах тим займаєсі Василь Гутиряк. Колись му крапель помагав навіть. В нас ніхто. Потрібно мати Урал, загін з бензопилами шоб прочистити дорогу, майстрів шо то вміют робити. Колись питавсі в гуцулів під Петросом кіко то всьо коштує, казали що власник колиби заплатив 1000 баксів.

Думаю в місцевих які тою колибою активно користают найдесі розум і вони її поремонтують. Хоча якби по Бескидах господарював хтось як Гутиряк - я б му поміг. А то невідомо хто маркує так сяк маршрути, недоводить діло до кінця, не видає карти. З цими людьми я не хочу навіть звязуватися.

Обговорення там
#2309
Хребет гори Перекоп був останнім лисим кавалком Бескидських гір де я не був. Бачити його можна з г. Параски на південному заході. А ще зо три роки я не був на Плішці – місці схованому та магічному, яке манить дивовижним спокоєм та позитивною енергетикою.



Ця частина гір є туристично малоходженою, адже маршрутки в Коростів їздять рідко, а пішки зі Сколе треба 15 км по трасі пиляти. Не будучи таким дурним як минулий раз я підїхав машиноу у сам кінець села, що суттєво зекономило час і дало можливість пройти цей маршрут за два дні.



Отож, виходимо з села, минаємо КПП і маємо розвилку: наліво на Плішку, направа на Параску. Розвилка утворена природнім злиттям річок великої і малої Бутиблі. Між ними хребет Перекопу. Можна так зразу і йти, а можна пройти кілометр далі і після другого моста завернути лісовозною дорогою вгору направо. Це значно цікавіше і можливо швидше. Після недовгого підйому опиняємся на відрозі, яким назад і вертатимося.  В цьому місці ми вперше почули рев ведмедя. Але прийняли його за холітання дерев і тому не дуже налякалися.



Триста метрів відрогом і перед нашими втомленими лісом очима відкривається безмежний простір навколишніх гір. Є можливість гарно роздивитися всю Параску, видно Росохацькі полонини. Орявчик і Гору Кремінь, під якою будемо ночувати. Хоча й осінь та все ж тепло шоч засмагай, легенький вітерець роздуває волосся, краєвиди наштовхують або на ностальгічні спогади як там був, або на тяжкі роздуми де це є :) Туткій падаємо на обід. Можна б і лишитися заночувати, та  попереду ще пів дня, та й поводу вниз йти далеченько.









Вертаємся до свого відрогу і відносно незаваленою гірською алеєю прямуємо до гори Бердовач. Тут вже йде вирубка лісу то ж доцільніше скористатися готовими лісовозними дорогами і зробити гак, який зекономить купу часу.




Йдемо весь час за течією річки аж поки не оминемо свою гору Бердовач і не побачимо старе закинуте відгалуження вправо. Звідси до хати 2,5км, йти весь час тримаючить правої сторони стежки. Дорога дещо завалена, тим краще: менше людей про хату знатиме.







Ця хата в мене повязана з кількома цікавими спогадами. Моїм жовтим чугунієвим базарним ровером, на якому Любко мав необережність поїхати в гори. Хоч я його від цього і відмовляв. Боявся шо поломиться або ровер, або Любко. Це був мій перший гірський двопідвіс зі стальною рамою і якшо не помиляюся – перший виїзд Любка в гори на ровері. Тоді дорога не була ше так завалена як тепер, але все рівно вони тягнули десіть метрів броцик, спускалися вниз – десіть метрів ровер і так по колу. :) Зате з яким я захопленням і подивом дивиусі тоді на їх фотографії. Адже в горах ніколи не був, а шоб така прикольна хата серед гір стояла і нічия... Одним словом я заздрив.



Потім 2004 рік. Нарід з яким я майже вже жив в кімнаті поломиусі в гори і саме на Плішку, Свєткувати Люпка ДН. Той раз я якось прокохав. Та й Любко не сильно мене кликаe. Тим не менше вперше в гори я пішов саме з ним і саме на його ДН, тільки роком пізніше, на Кукул. Далі я купив си нормального ровера, їздив на роботу і навколо Львова. В гори боявсі, щоб не вмерти і не гальмувати всіх інший. А тому вирішив чухнути на Плішку про яку чув від Любка, але не знав де вона.  Так туди і не втрафив, за 100м від потрібного повороту зробили нову лісовозну дорогу, пішов на неї.





Потім згадував як я косив від Армії і не зявлявся місяцями в Дрогобичі. А тому мав багато часу лазити вихідними по Горах. Карпатський Трамвай, хребет Бескид, стаття, потім з Глобальним, Льоліком ну і само собоу Любком поломилисі сюда. Було класно хоч і тяжко, всі про шось говорили, ніхто не харився. Тоді відбулося знайомство з цією хатинкою, перша акція «Запали свічку», тоді ж вперше ми довідалися де ця хатка на Карті.



Є тут щось особливе. Чому га висоті всього 970м на невеличкій ділянці не росте ліс, якщо навколо на вищих горах – росте. Чому хоч з хатинки ніц і не видно тут не нудишся, хочеш бути ще і ще, просто слухати тишину, займатися звичними справами, які перестають бути рутиною.





Цьгого разу все було на найвищому рівні. Хатка ціла, хоч і потребує заміни даху. Якшо цього не зробити – найближчі кілька років вона зігниє. Запашне сонячне повітря, рики медведя на узліссі. Саме так, Місько  суттєво полегшив нам задачу піднятися останніх 400м до хати, а також заставляв не забувати дома ліхтарики. Таке було враження шо він ховається за найближчими деревами і спеціально голосно рикає, аби  з нас вийшов весь кал і ми були смачніші :)





І наостанок. До початку села йти дві з половиною години. Можна піти в іншу сторону і вийти в Тисовець. Ну і є сенс сюди вернутися і пошукати ще одну колибу поруч. ЇЇ видно з Перекопу.

Мої Фото 1 і 2
Фото Любка

ПС: Не боюсі шо хтось прочитає сей звіт, знайде хату і там насере. Вона може сама за себе постояти і ще має захисника Міська, який не пустить кого попало до хати. :) Але карту викладу.
Соррі шо велика, але інакше по ній зблудиш ;)
#2310
Ну ми (тобто фірма Сайпрес) вже коло 4 років робимо в Херсоні. 10 баксів за дециметр квадратний. 5 клас точності, зеленка, сілк. виглядає як нормальна плата масового виробництва. Термін тиждень або два. Єдине шо в них деколи запойні дні бувають і тоді проблеми з металізацією перехідних отворів. Тоді приходиться харитися і пропаювати їх вручну. Або посилати назад і чекати ше тиждень.

Boris Laktionov <pcb@cdmaua.com>

Приклади плат внизу.
#2311
По Людській ціні не пораджу, бо добрі речі коштують дорого. Армований алюпміній з радіатором знизу дає реальний приріст швидкості закипання. В кілька разів.
#2312
І я приплюснув Ботлехантера :)
#2313
На автобазарі помітив велииику кількість світлодіодних лямпочок до автомобілів. Освітлення салону, задній стоп і все атке. Сітлодіоди там стоять 0.25.0.5Вт. Ціни від 30 до 70 грн. Ясно шо китайські, але в одній лампочці за 30 грн є 4-5 світлодіодів. + механічне оформлення і підкладка.
#2314
Я б злазив з задоволеннм. Але по культурному, з Шахтарями, кисневими балонаим і всім чим положено. Як вони. Цілком можливо шо є якісь екскурсії. Якшо хтось знає  як це зробити - буду дуже вдячний! Приєднуюся з своїми 4 кулесами.
#2315
Правильна стаття. Назагал для дорослої здорової людини без алергічних реакцій укус гадюки що водиться в Карпатах не є смертельним. Болючим і тяжким, але не смертельним. Для дітей - так, для дорослих - найчастіше ні. Чув історії коли людину саму в горах кусла змія, починалася паніка. Від укусу на 1-2 години людина може осліпнути. Відповідно в паніці починав йти назад, в якийсь час сліпнув але не зупинявся а йшов далі, після чого розбивався з якогось урвища. Тобто правильна порада якшо глибоко в горах - не панікувати, сісти і почекати кілька годин, розбити намет чи дійти до колиби. Ітак лікарі дуууже далеко.
#2316
Ну шо можу сказати: ходиш в гори - молодець. Мінімалізм - теж молодець. А шо люди замерзають там навіть вілтку - не враховуєш. Чорногора то така штука шо серед спекотного дня найшли хмари, подув вітер 30м\с, впав сніг з градом і мокрий одяг на тобі перетворився в лід. І ти сидиш замерзаєш та молишся щоб вийшло сонце. Не кажучи про випадки коли навіть дуже досвідчені туристи ламають собі ноги на рівному місці чи сліпнуть від укусу змії, добре шо є кому їх тягти вниз. Ходити по горах не тяжко, а приємно. І найстрашніше зустріти там можна хіба шо натовп пяних місцевих хлопців. Бо нема в лісі гіршого звіра ніж пяна людина. Хочеш справді повиживати - поступай в СПТУ, спробуй там вчитися, ходити на всі пари, не давати списувати і закінчити на червоний диплом ;)
#2317
Приколи приколами. Але 80%-90% знайомих мені активних людей - ІТ-шники. ;) Тобто коли людина цікавиться ще чимось крім пива і телевізора, подорожує, шось організовує, саморозвивається і так далі. Тобто стереотип явно застарілий і саме тому нам смішний. :)
#2318
Троха гумору на тему програмістів
#2319
Не секрет що велика частина учасників форуму - ІТ-шники. Хтось пише баги в коді, хтось їх тестує, хтось потім описує в документації а ше хтось - слідкує за ґосподаркою, на якій то всьо мало б працювати. Троє адміністраторів і модератор форуму - теж ІТ. Особисто я роблю глючні накладки на дисплеї по яких нарід тикається жирними пальцями.

Вітаю вас всіх з Днем програміста

Аби вам подобалося шо ви робите, як ви це робити і з ким це робите. А також рівень винагороди.

Відомо що зараз розглядається новий варіант податкового кодексу в якому зовнішньоекономічна діяльність не підпататиме під єдиний податок. Простіше: будучи приватним підприємцем людина не зможе отримувати гроші з-за кордону і платити лише 200 грн податку.  Натомість віддаватиме більше 50% державі і ще змушена платити бухгалтеру шоб це рахував. Все це насамперед вдарить по ІТ-шниках, велика частина яких саме по такій схемі і працює. Що ж, шара скоро має скінчитися і нема на то ради.

А покишо доїдаємо свої ананаси та рябчики, доформатовуємо диск сусіду і йдемо на роботу пити пиво :)

Вітаю Всіх!
#2320
За згадку Експлорера нагадати не забули? ;)