Messages

Цікава стаття про порятунок дуба, якому 280 років: майже у центрі Львова, внутрішній двір

роки минають, даху нема, руху по передачі християнам-католикам також. міська рада зробила трошки піару, ми також і три крапки...

Тустань.
Дуже цікава виробниця вітчизняних люків

[в т.ч. 9-11 липня]

Назва і ймовірний формат події заінтригували, шо я аж загуглив! :o
Натрапив на більшу к-ть інфи, та дещо інші дати проведення (наскільки я зрозумів, ще узгоджуються в т.ч. 9-11 липня). З того всього шо побачив\читнув, мені підходить. Я б поїхав,якшо від нас хтось точно іще відправиться.

[співставив]

Гадаю, пора закрити гештальт Рясного у цій темі! Торік я натрапив на вільнодоступний аерознімок Рясного (вул: Шевченка,Рясненська,Брюховицька), де серед іншого розгледів і цей форт. Відтак, вважаю шо це є найновіша з доступних фоток його, бо вона датована серпнем 1944. Тому я співставив її+скани мап часів совка шо є у цій темі+онлайн-мапи і зробив заміри+розрахунки. Це все мене повело шукати рештки форту на місцевості.


Перш ніж вирушити туди трошки звернув у закинуте поле, де знайшов кавалки цеглин з написом "189. cegie.." i "iss" - очевидно шо це загальновідомий Reiss. На дальному плані - ГСКБ "Автонавантажувач". Місце знахідки. Не факт шо вони були частинами форту, але таку дрібну знахідку по дорозі туди розцінив натяком і добрим знаком.



Співставлення трьох мап і розрахунки мене привели у дворик хостелу. Так, так - у тій пром. глушині є хостел. Довкола нього все забудоване чи недоступне і лише якісь старі дуже непомітні руїни-блоки-каменюки, шо поросли травою, я вважаю шо є останніми залишками форту. Надто вже вони не вписуються у екстер'єр цього тупика.






Ймовірно все це вже лишиться надвого в землі чи де там його вивезли/знищили за совка. Та наближається чимала забудова тих місць майбутнім індустріальним парком, і якшо пощастить, то у котлован впустять а-гів, які шось таки найдуть і зроблять якусь кімнатку зі знахідками, як це є у трц Форум. Або ж натраплять на залишки не взірваних арт. снарядів.

[Це НЕ поховання, а пам`ятник 1932 р. Детально про нього можна прочитати]

Ось такий пам'ятник знаходиться в Рясне на вул. Брюховицькій:



По вигляду дуже схоже на поховання, хоча можу й помилятися.
Судячи по надпису, поховані тут польські Орлята:

Це НЕ поховання, а пам`ятник 1932 р. Детально про нього можна прочитати тут

Відома у Франції співачка початку 2000их, натрапив на її кліп і не має значення місце зйомки, а рішення задіяти там повітряного гімнаста. Виглядає незвично, і круглий резервуар в цеху нагадує циркову арену.

[По роду своєї діяльності]

Розподільчий щит віденської фірми Сіменс-Гальске 1910р.Таких щитів по Львову є досить багато, всі в різному стані.Ось такий витвір інженерії і історіі міста я зовидів на вул. Пекарській.



По роду своєї діяльності,я завжди мріяв заглянути в середину. Мрія збулась  ;D





Троха не потемі, вибачайте!!!
https://zaxid.net/u_lvovi_demontuyut_polski_transformatorni_budki_n1404824

По темі, цілком по темі.
І я її продовжу, так як у кінці 2016 року По роду своєї діяльності відвідав обговорення заміни цих будок на нові. З того часу їх не дуже й оновили, хоча йшлося про масове і ретельне оновлення.

Так собі рік. Хоча хотілось би згадати про якісь події, поки локдавню сиджу на післясвятній дієті.
Перша за все це поїздка у Калуш. Звично шо різні депутати-начальники Львова вживу спілкуються з адмінами форуму aka діячами ГО. Втім у травні я був частиною такої делегації у славному прикарпатському місті, нас приймали місцеві депутати і бізнесмени.

Великим здивуванням для мене було виявлення об'єкта ДСВ у межах Міста, поблизу рідного мікрорайону. Сам по собі він досить нудний, але не писати про такий було б грішком. Виправив. Згодом у ше одного нашого юзера виникло зацікавлення ним, і в приваті питав координати. Дрібничка, та приємно!!

Мій улюблений звіт 2020 року це львівський маловідомий медзаклад 110-річної давності. Наодниці дослідив його і знайшов один маленький артефакт, але щиро радів такій знахідці.

Трохи попвнював Пісенник Дослідника...

Один зі своїх звітів з 2019 року я у 2020 адаптував для сайту Ф-ї старого Львова, - там непогано пішло.

а і чуть не забув про в/ч у передмісті про яку є старенький звіт, але сусід розповів що вона вже давно такою не є, бо там ШРОТ! Поїхав-побачив-описав.

я!!! +++!!! бляха-муха!! Скільки маю спогадів з тим "будинком піонерів":))) і тепер оця чудова нагода по-іншому його побачити!!

Літак

Ми по карті ходимо туди-сюди,
старих гільз ніколи не побачиш ти
Не відкрила мапа літака сліди
Вже пізно – треба йти (2)
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай
Йдемо
Вже загниває твій літак
Він дає останній знак
Вже загниває твій літак
Давай йдемо
Вже загниває твій літак
Залишмо тут GPS-маяк,
Де загниває цей літак

За хвилину слід ловити будемо
GPS-маячки загубимо
Не нарили ми там уламки
Вже пізно – треба йти (2)
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-лай
Йдемо
Вже догниває твій літак
Він дає останній знак
Вже загниває твій літак
Давай йдемо
Йдемо
Вже загниває твій літак
Залишмо тут GPS-маяк,
Де загниває цей літак
Давай йдемо

Я п'ю до дна
Почув з якоїсь машини приспів, шо починається з таких оптимістичних слів і мелодія дуже давня і проста, а я саме до лісу йшов, - виникло натхнення і спершу приспів придумав, а вдома - все решта. Вийшла направду застільна пісня - для Сніданків та Річниць.

Пригадай як усе починалось, було все як вперше та знов
Як у планах писали, а потім зібрались, разом пішли на об'єкт
Як дружно палили інстали
І навіть не брали хабар
А потім пили, і кожен хто п'яний, фоток ніяких не мав

Приспів
Я п'ю до дна на всіх річницях
За тих, кого плюсить адмін,
За тих, які строчать звіт.
І як нема ідей для плану і для звіту,
То той хто заходить, статистику робить, за нього я також п'ю!

Даремно нас чопи лякали
Так скаже вам юзер любий
Бо чопа боятись потреби немає,-
він і як ти бухий!

Візьми важкого лома,-
Він точно поможе втекти
Та гірше усього закинути форум і здохнути вдома з нудьги!

Приспів
Я п'ю до дна на всіх річницях
За тих, кого плюсить адмін,
За тих, які строчать звіт.
І як нема ідей для плану і для звіту,
То той хто заходить, статистику робить, за нього я також п'ю!

[ЧИТАТИ ТУТ]

ALBUM INŻYNIERÓW I TECHNIKÓW W POLSCE
Альбом інжинерів і техніків у Польщі виданий у 1930их роках. В ньому статті та реклама присвячені промисловому розвитку міста.
Перші 2 сторінки - про водогін, і станцію у Волі Добростанській.
А потім 4 сторінки присвячені розбудові каналізації Міста. Є ФОТКИ! Більшість з них підписані, наприклад знимка будівництва корита для Полтви десь біля площі Різні
ЧИТАТИ ТУТ

[1.]

Цієї весни склались кілька обставин аби я ним зацікавився, побував і описав.
1. У квітні ФСЛ виклали кілька фоток з його відкриття, шо було аж у 1910 р.!! Хто б подумав, шо він вже досить старий!?  ::) :o Мало того, за ті 110 років (!!) був і є закладом охорони здоров'я. Уривок з офіційної іст. довідки:
Медики-фтизіатри старшого покоління згадують, що у 30-х роках минулого сторіччя у м.Львові, на вул.Замарстинівській 274, функціонував санаторій для хворих на туберкульоз, збудований за типовим проектом.

З 1946 року на цій базі функціонували туб.стаціонари для різних форм туберкульозу (а з 1988р. до даного часу – дитяче стаціонарне відділення ММО «Фтизіопульмонологія»). В області і у м.Львові було створено протитуберкульозні диспансери із стаціонарами, почала проводитись масова піркетизація дітям.
2.  ...у сер. травня проїздивши у справах Замарстинівською повз нього я не побачив на брамі якої-небудь таблички, шо вказує чим є ця група будівель і руїн...
3. ...a це цілком закономірно, бо де-юре незрозуміло кому належить санаторій! 30 квітня прокурорка області писала:
судимось за два та упереджуємо незаконне відчуження ще п'яти об'єктів нерухомості, у яких були розміщені лікувальні корпуси ліквідованих:
• Медичного об?єднання «Фтизіопульмонологія»,
• Львівського комунального шкірно-венерологічного диспансеру.
Йдеться про приміщення лікарень на вулицях:
? Лемківська, 24
? Устияновича, 14
? Замарстинівська, 274,  81, 83
? Личаківська, 233
? Кордуби, 4а
З'ясували, що у лютому 2008 року Львівська обласна рада, без встановлених законом підстав та поза волею дійсного власника (Львівської міської ради), своїм рішенням вилучила 7 приміщень закладів охорони здоров'я у Львові із власності міста у володіння області.


щоб упередити продаж у аналогічний спосіб ще п'яти приміщень, загальною площею  майже 5000 м², ініціюємо їх повернення у судовому порядку до комунальної власності міста.

Наближаючись до його території вирішив за собі мету знайти хоч якийсь артефакт, натяк, доказ, слід про його роботу в ті давнi довоєнні часи.

Хоч санаторій відкривали в селі Голоско, я б сказав шо він є ПІД ГОЛОСКОМ (у цьому мікрорайоні є така вулиця): бо заклад фактично на околиці колишнього села і заодно міста Львова, якшо рухатись зі Львова у сторону Брюх, то на парній стор. Замарстинівської після нього лиш один двір, і той - нежитловий. Втім, з іншої сторони від санаторію живе досить відомий сусід. Але хто це тут я не афішуватиму.

Перш ніж вирушити на об'єкт, погуглив про нього і прочесав мапи. А державна мапа земельних ділянок показала шо за ним закріплено 7 га землі! Навіщо їм стільки? Що на цих лісових гектарах: якісь альтанки для дихання відносно лісовим повітрям, теренкури для оздоровчих прогулянок?

гугл-мапс зберегли, шо кілька літ назад при вході на його територію була хоч якась табличка, звідки можна було б дізнатись про заклад охорони здоров'я на цьому лісовому схилі. тепер є лише попередження про заборону СТОРОННІМ В'ЇЗДУ сюди. Що ж, я не їду, а заходжу пішки...

Варто звернути увагу на рельєф території: тут є можна сказати три рівні, три тераси: на найнижчому - сад (про нього трохи згодом) і будиночки менші,- їх одразу видно увійшовши в браму. Алейка від неї веде прямо до сходів що підіймаються на верхній, третій, рівень схилу - на цій терасі основні корпуси. Зліва від брами другий рівень, на цій терасі досить захаращено, чимало руїн, серед яких у одному з будиночків купка "слоників", позаду них увагу привертає майданчик зі смiтниками, на яких абревіатура "КЗ ЛОР" гласить, що тут все належить обласній раді.






Більш охайним серед хатинок виглядає дезнінфекційне відділення з дахом цікавої форми.

Хатки праворуч від головної алейки - старі проте накриті у наші часи, переважно замкнуті.



Хоча є виняток. Ближче до схилу головні корпуси - світлі та доглянуті будівлі. Під більшою бачив припарковану "копійку" в нормальному стані.
Аби не привертати уваги її власника, що мабуть працює тут і не захоче мене тут бачити, залишаю цю частину території. Зрештою за совка і дотепер тут лікують, його ремонтували, вкладали ресурси і про його давню історію тут в подвір'ї мало шо нагадує. Тим паче перш ніж побувати тут, натрапив на публікацію про ремонт і загалом нормальні умови всередині. Більше офіційно-стерильних фото його приміщень зсередини і ззовні - тут
Тому йду оглянути оті гектари, що в глибині лісу.

Безлюдність і переконаність що тут все-таки хтось працює і когось лікує нагадують мені уривок "Санаторію під клепсидрою" дрогобицького Бруно Шульца:
"Стосунки в Санаторії з кожним днем стають нестерпніші. Ніяк не заперечиш — ми просто потрапили в пастку. З часу мого приїзду, коли передо мною, новоприбулим, явлено було якісь види гостинної запобігливости, керівництво Санаторію не завдає собі найменшого труду, щоб залишити нам хоч би оману якоїсь опіки. Ми просто полишені самі на себе. Ніхто не турбується про наші потреби. Я давно виявив, що проводи електричних дзвоників уриваються тут-таки над дверима і нікуди не провадять. Служби не видно. Коридори і вдень, і вночі занурені у темряву і тишу. Маю сильне переконання, що ми — єдині гості в цьому Санаторії та що таємничі й дискретні міни, з якими покоївка хряскає дверима кімнат входячи або виходячи — то просто містифікація."

По дорозі в ліс бачу старий фруктовий садок,між дерев стежка, що веде до брамки лише для пішоходів.



Рухаючись вверх на схил натрапляю на краєвид, в якому домінують новобудови на малоголосківських пагорбах.

Ліс довкола огорожі закладу густо зарослий, і навіть якшо моя теорія про теренкури має право на існування, то нічим не підкріплена, - маркування нема. Тому фоткаю балкони і труби, що поєднуючи будівлі нагадують мости.



Але, після кільканацяти хвилин прочісування лісу натрапляю на якусь огорожу і металеві труби, - це вже цікавіше. Обходячи таку малу архітектурну форму здогадуюсь,що це - санаторний водозабір.

Обходжу його і...БІНГО! На водокачці бачу назву фірми-виробника, написане латиницею. ЦЕ і є те, що я шукав, той самий доказ того, що об'єкт є тут настільки давно!! Адже за України чи за совка навряд чи встановили б помпу NK Rudolf!?

Із відчуттям розкритої таємниці та виконаного обов'язку спускаюсь і фоткаю яскраві гойдалки і качелі біля найбільшого корпусу.

Ця водокачка мала б право бути унікальною частинкою тематичної підбірки, але у неї є прив'язка і спец. огорожа, тому будучи такої невільною, вона туди трохи "не вписується".

Цікаво глянути на ту рухлядь і поїхати у Калуш: двічі там був і це були дві чудові пригоди!

У центрі Львова зберігся один такий, про якого чимало відомо і зараз триває його реставрація. Цей сеердьновічний межовий камінь - колона Сикстів, що на перетині Бандери і Дорошенка (між двориком біб-ки Політехніки і Органним залом).
Більше про його давню історію тут, a тут - про сучасніші пригоди і відновлення пам'ятки.
Моя фотка з осені 2019. Зараз наче вже відкрили її повністю й можна розглянути відреставрованою.

[На форумі ніхто не пише]

На форумі ніхто не пише

Це Весняна нудьга
Не їжджу нікуда
І п'яним в драбадан
Я не заходжу в чати...

Холодна погода
У бункерах - вода
Шоб не зійти з ума,
Я звіти почитаю...

Приспів
На форумі ніхто не пише
На вилазки ніхто не йде

В нас нові юзера
В них пусто в головах,
Були в нових місцях, -
І впадло їм писати.

А старі юзера,
В них свіжо в головах
Вони вже хочуть йти
Де ми ше не бували...

Приспів
На форумі ніхто не пише
На вилазки ніхто не йде

[Пісня про коп.]

Пісня про коп. Натхнувся звітом Голема :)

Якщо вранці вийти в поле,
де ніхто давно не оре,
де не запасуть, оооо!
І дістати аську, деус
то монетка там найде вас-
Це вже доведено, оооо!

От! Новий робо-коп!
найшов шось, чи найоб!?
І не розбереш, - поки не копнеш:
яму або грот,
Яму або грот...

І нема чого лякатись
Шо прийдуть до вас лягаві
Бо - їм це вже все одно, саме так!
Може "чорні" тут копали,
Але ви цього не знали,-
Пох! Покопайте знов, ооов!

От! Новий робо-коп!
найшов шось, чи найоб!?
І не розбереш, - поки не копнеш:
яму або грот,
Яму або грот...

Чи то яма чи траншея,-
По коліна чи по шию -
вглиб! Копай, бо ти вже звик, ооо!
Чи значки, чи то монетки, -
Розклади це все і швидко
Їдь на новий коп , ооов!

От! Новий робо-коп!
найшов шось, чи найоб!?
І не розбереш, - поки не копнеш:
яму або грот,
яму або грот...

Про майже закинутий монастир на Персенківці.

[Вилізли на дах]

Викладу нарешті я фоточок трохи
Загальне фото на підступах


Біб-ка де все і сталося. У кутку під вікном натрапили на місце, де ймовірно найбільше горіло.





Пригодився? А він взагалі придатний був?


Витримав пожежу


Вилізли на дах



Хто і навіщо лишив той бутиль? Що у ньому? Невідомо, - ми не чіпали його.


Цікаві залишки від кушеток. Може лишились тут з часів монастиря (1930ті рр.)




Цегла і черепиця марковані там


Знахідка десь на третьому поверсі


З вікон протилежної сторони добре видно кіптяву над вікнами.