Історії з копу

Автор Roy, 16.02.2011 23:43:05

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Roy

Хоббі в нас таке, що зачасту нас "заносить" в різні невідомі краї та місцини. Дуже часто стаємо свідками різноманітних подій.
Тому, хочу щоб у цій темі ми ділилися пригодами, котрі траплялися з нами.





Поділюсь дечим і я.
Якось на житомирщинні з камрадами шукали в полі спалений німецький хутір. Знайшли орієнтир - а саме, старий цвинтар, котрий одиноко майорів на горизонті. Цвинтар дуже старенький, повністю заріс. Захотів я туди залізти...
Отже заліз. Пролізши крізь густі зарості, я остовпів...Остовпів не від побачених сумнівних павуків, та гадюки, котра спочивала недалеко, а від перевернутих старих надгробків та велетенських дір в землі. Навколо з-під землі виглядали людські кості, та череп. Витягнув фотоапарат, щось клацнув. Дуже моторошне місце, мене просто якось "викинуло" звідти.
От і робота чорних археологів на лице. Правда дира в землі виглядала трохи дивно, можливо лисяча нора.
Фото (сорі за якість)




фрагмент тазової кістки






А тут, братська козацька могила. Розташована позаду території колгоспу. І також, кожного року активно розкопується нелюдами.
Поховані козаки тут які брали участь у повстанні Криштофа Косинського (бою під Пяткою). Ймовірно поляки догнали, та й полягли вони тут у нерівному бою. Або ж, козаки Северина Наливайка, котрі також брали участь у повстаннях.




Meine Ehre heißt Treue

Roy

Коп, це в певній мірі спілкування з природою)

Ось недавно така красуня вмостилася на голову апарату...

Meine Ehre heißt Treue

Roy

Зовсім недавно вибрались на коп по місцях ПСВ я, yar-79 та Swordlord.
Все було чудово, навіть знахідки цікаві були. В лісочку, на горбочку підняли 2 цинка трьохлінійок, пару обойм "трьох" тупокінцевих , манліхера трохи. От такий от патронний день.







Далі yar-79 ще попались холостяки Калашнікова  5,45 мм:



Слід зазначити, що під час копу з нас соломкою пили кров кровосмокчущі тварі, у вигляді бомків, комарів та ще якихось жирних комах, завбільшки з шершня. Всі нещадно вбивались при першій ліпшій нагоді, чи то лопатою по спині друга, чи рукою собі по писку. Забили таке число комах, що мабуть грінпісу це б явно не сподобалось. Били їх сотнями, сотнями. ;D

В лісі зустріли цікавий вулик, котрий інкрустований в дерево. В потужному стовбурі дуба, вирізані дверцята, і відкривши їх можна побачити структуру вулика та соти. Бджіл не було звісно.

Вертаючись назад, з лісу, Swordlord по заліхвацьки почав штурмувати намулену калюжу, котра як виявилась не усім вантажівкам під силу.

Очевидно що сіли в ній.



Всі спроби порятунку були марними, підкопували, дошки підсовували, цеглу підкладали. Всі спроби зазнали фіаско.
Ми в глуші, село далеко.

І що робити в такій ситуації? Правильно, сісти перепочити  :)


А далі було найцікавіше, звідкись на наше щастя взявся трахтор. Почалося наше визволення:   ;D


Визволення, звісно ділилось на кілька спроб, тільки третя була успішна.



Swordlord ласкає свою свіжовизволену травмовану тачку. Після такого грубого ставлення машина потребує ласки.




то всьо називається так:


Лише коли машинку підрихтували, тоді скупались в ставку.

А вже потім, змивши  з себе піт та пилюку, поїхали в одну місцину, на берег однієї річечки...

З.І. Слід віддати належне авто Максу. Мало б яка легковушка таке пережила без наслідків, кашлянула, та потому повезла нас в путь далеку.

Meine Ehre heißt Treue

yar-79

Гарно провели час! Макети будуть зачьотні, як почищу, виставлю декілька!

reyka

буде шо згадати... :)
а 5,45 зовсім свіженькі.
Мільйон сердець
одне биття
Карпати Львів
на все життя!!!

yar-79

Одного дня вирішили ми з"їздити в Моршинські ліси, копнути по ПСВ...Місця там цікаві, окопи всі всипані гільзами, воювали тут завзято та криваво! Правда місця ці, давно копані-перекопані, але фортуна деколи повертається лицем і до нашого брата. Подзвонив Рою, та запросив його на шашлик та коп. Дорога до Моршина була файна, тому десь за хв. 40 були на місці. Копали довго і завзято, Рою не дуже везло в той день, а от мені фортуна посміхалась постійно ;) Спочатку в одній ямці дві монети по 1 крейцеру, потім німецький штик (бучер), а потім навіть загублений якимось німцем гаманець і три монети 3, 3 і 30 крейцерів, мало не забув, копнув ще цікавий підвіс, з яким зберігся кусок шкіри ременя, ото колись була якість!
Фото з подорожі, небагато, але то всьо.  Фото знахідок потім докину, бучер зараз в чистці...

goom

Як я розумію ви були позаду санаторія Пролісок в районі міського озера, якщо так , то мусите знати по другу сторону обїзної дороги за метрів 250 від дороги є ще одні німецькі позиціїї.

Roy

Власне і були по другій стороні, де окопи всіяні маузерівськім настрілом. А що біля проліску, як там ехо війни?
Meine Ehre heißt Treue

goom

Там теж знайти шось крім гільз вважається великим успіхом. Минулої осені там підняв кришку від котелка, а там де були ви ножни від штика і німецькі кусачки для перерізання колючого дроту. Далі по трасі, минаючи с Лисовичі на горбі де закінчується Львівська і починається Ів.Франківська, позаду зупинки береш стрімко в ліво - там 1 СВ. Навпроти зупинки цвинтар УСС - позад нього в лісі тоже варто пройтись. Будеш їхати давай знати ;)

Roy

Їздили недавно з Яр-79 на береги Полтви, коло Львова, трішки покопати, з надією знайти деякі артефакти по ЧК.
Хоча були на природі, на полях біля річки, все ж, перебуванням на свіжому повітрі це не назвеш. Весь час нас супроводжував стійкий несвіжий запах нашої рідної Полтви.
Коротеньке відео з залізничного моста через річку прикладається:


Радує, що громада Львова вибирає безпечний секс, проте зовсім не радує той факт, що гумові учасники безпечного сексу продовжують свій шлях далі за Львів і аж до Балтійського моря. В нечистій воді цього чомусь найбільше.

Інколи наш регіон можна називати не просто Заходом, а диким Заходом.
Ходили ми собі по полі, ходили, ям великих не робили. І тут, дивлюсь в нашу сторону впевнено крокують такі персонажі: хвацький Дід з рушницею, якийсь бахур на фірі і звісно Бровко - злісний сторож. Першим дід підходить до мене і питає за дозвіл.
Це все відбувалося на полі, частково порослим бур'яном, під супровід запаху Полтви.
-Який саме дозвіл?
-Шо ви тут копаєте, тут йде моцний кабель!  (("не рой кабель")  ;D))
-Перепрошую, ми шукаємо практично на поверхні, метою якого є пошук монеток серед сміття та корків.
-То є приватна власність, а ну марш пішли з мого поля, вже про Вас знає участковий та голова Сільсовєту!

Далі знову словесний нестримний понос, ситуація накалюється. Я розвертаюсь, йду в іншу сторону, де не приказав строгий дід. Натомість він взів обидва курки двухстволки і казав шо "встрелить мені по ногам".

От так от було, ситуацію ми з Яром розрулили так сказать. Правда, в діда були всі шанси получити фіскарьом по карку. Але слава богу це так не сталося.

В багатьох людей вже намалювалося кліше - людина з МД чорний археолог, або ще гірше, просто ворог.

Зате потім вийшли на невелий клаптик поля, де троха накопали монеток, поясків, срібний перстеньок аля гопнік стайл т інші приємні дрібнички. Яр-79 підняв цікаву запальничку по ПСВ, а я гарний лендлізовський  гудзик, теж по ПСВ.

Вона рідна


Початок. Ранок. Ех, як свіжо!  :)


На початок


Наш підсумок:



Найцікавіші знахідки почистимо і викладемо згодом.
Meine Ehre heißt Treue

Roy

Ще одна представниця фауни, на цей раз заторможена змія,  дуже схожа на гадюку.  Ближче не мав бажання фоткати.  :)
На місці спаленого хутора, у Рівненській області. Люблять змії такі місця, мабуть через велику кількість порожнин у грунті.

Meine Ehre heißt Treue

Broliant

Ну Ви і ходите. "Бергер" набитий шо ппц, ніби на тиждень. Фіскар такий що ним можна траншею рити а знахідки копійочки.
Саперка та мінімум споряги!

07Ігор07

Кожному своє.
А фото старі. Що саперка більше не копає?

Roy

Ех, дороги-дороги..


Крізь метрової висоти трави пробираємось в напрямку старого поселення


Крізь чортополохи


та інші, понівечені сонцем рослини


Ось така ціль. Чорненька грядка на невеликому схилі


Ну і знахідки, не заставляють на себе чекати. Зібрано найцікавіше з кількох осінніх виїздів. Небагато, але все ж приємно.
Невеликий мікс з КР, ЧК, середньовіччя та царизму.


Багатою на оздоблення виявилась козацька люлька. Виявлена була візуально.


От такий от вусатий дядько витесаний :)




Ніколи не міг подумати, що стану прихильником сироїдства.  :) Все сталося цієї осені.
Ходиш осінніми полями, голодний, знахідками чи без і тут..морквочка, капусточка, кукурудза - сире, і таке смачне. Особливо кукурудза. Солодка, а варена вже не та, тверда і без смаку.
Тому час від часу набирався сміливості позичати сей смачний провіант у невеликих кількостях.

Моркву достатньо промити водою, яка завжди має бути при собі у флязі. Земля все таки.


Про фрукти я мовчу. Особливо на поліссі, є дуже багато покинутих садів, з смачними сортами яблук та груш.
І ще плюс для північних країв, це мисливські пристанки, де можна "нормально" відобідати, відкрити портал і вперед, до нерозвіданих місць!  :)



Далі буде...
Meine Ehre heißt Treue

Roy

Meine Ehre heißt Treue

Bottlehunter

Цитата: Roy від 20.03.2014 12:27:33
Запахла вєсной  :) - http://forum.violity.com/viewtopic.php?t=1132137&sid=977c767b2937a587c8a63a3ac93d1b15

Навіть полінувавсі скопіПЕЙСтити на рідний форум?  Встидав-би сі!

А звіт файний.
Най жиє Гуцулія!

Roy

А шо, так сі зле читаєцці на вотчині археологічного руху?  ;D

Наступний звіт буде цілком і повністю тут.

Дякую.
Meine Ehre heißt Treue

Roy

Хто б міг подумати, Брюховичі, серед корків, гільз та куль.

Бронзовий ніж, культура Ноуа 1260-1000рр. до н.е.

Meine Ehre heißt Treue

Roy

Коп на новий, 2015 рік. Дещо вже довелось видовбувати з землі. Хвала фіскарсу :)

Римські денарії, провінційна бронза, заготовка зооморфної фібули, хрестовключена лунниця - вплив християнства на язичницьку культуру.

Meine Ehre heißt Treue

313 Гості, 0 Користувачів