Messages

[markys99]

А це - серпень 2016р.

Фотки від колеги markys99

Транспортування:










Монтаж здійснювався (чи може й ще здійснюється?) двома кранами:

Основний - Liebherr LR1600/2 фірми Mammoet:



Допоміжний - Grove GMK6250 фірми Форштаг:

https://youtu.be/wwn48UnsVpg

...Чи є якісь новини коли планують запустити це все знову?

Все - не знаю :) Але телескоп ЛЛС працює - наприклад він працював у ніч з цієї суботи на неділю...

Там є серйозні проблеми з лазером, але астрономи часу не гають і проводять фотометричні спостереження супутників.
В кінцевоу варіанті така станція має бути роботом, ось і вчать (програмують) компи, під"єднані до телевізійних камер при телескопі, тримати ШСЗ на перехресті...

На Сонячний телескоп примонтовують ПЗЗ-камеру.

Зоряний АЗТ-14 (на якому екскурсії найчастіше проводять) реставрується, поки він розібраний цього літа маюь ремонт всередині купола.
По ремонті почнеться його монтаж.

Як тільки почую якісь новини про відновлення роботи телескопа, чи пристрою при нім, повідомлю.

І відео як їде дах над ЛЛС:

http://www.youtube.com/watch?v=_Bc-e0w7p5Y

Сьогодні був на своєму колишньому місці роботи, а тому можу виконати свою давню обіцянку - показати трохи фоток обскрваторії і ззовні і зсередини.

Хто був там, то знає, що першими, після воріт, житлового будинку, готелю та адмінкорпусу, відвідувача зустрічає метеомайданчик географічного факультету:

Альбом «Заміська станція спостережень ЛьвАО у Брюховичах» bohdan-astro на Яндекс.Фотках









Далі - телескопи:

1) Два білих куполи - над зоряними телескопами АЗТ-14 і 80-см, який монтується, а також на невелискому стовпі - камера для фотографування Сонця:






















2) Сонячний телескоп (ремонтується)  добре "замаскувався":








3) Ну і нарешті рідна мені Лазерно локаційна станція (ЛЛС):













Телескоп ЛЛС - ТПЛ-1М (діаметр головного дзеркала - 1м), на його монтуванні також встановлені камери широкого поля зору та ФЕП - фото-електронний помножувач, що перетворює світло на струм:









[url=http://fotki.yandex.ru/users/bohdan-astro/view/414574/]







Знята бленда телескопа:


Лазер - EKSPLA SL212 (532нм, робоча частота - 5Гц):









Місце першого оператора, завдання якого коректувати рух телескопа, веденого компом з метою попадання лазерним променем по супутнику:








"Мозок" ЛЛС - місце роботи 2-го оператора. Він слідкує за часовими воротами, службою часу та програмою ведення телескопа:

Служба часу - атомні годинники + GPS-приймач:


Зліва направо - стійка з блоками крокових двигунів та синхронізації дзеркал  передавача та приймача, розміщених на оптичній осі телескопа,
монітори 2-ох компів (ведення та реєстрація через часові ворота) та телевізійних камер, стійка з блоками приймання та фільтрації (часові ворота) сигналів з ФЕП та частотоміри:








ЛЛС з"єднана через вузенький коридорчик з комплеском фотометрії штучних супутників Землі (ШСЗ), остаточною метою якої є визначення форми ШСЗ за кривою блиску. Тут також є фотополяриметр, який дозволяє вимірювати поляризацію відбитого від ШСЗ світла.









Основним телескопом фотометрії є двооб"єктивний телескоп, що був колись частиною лазерного дальноміра ЛД-2. Два субтелескопи зараз проходять модернізацію і зняті з монтування:












Ну і ще раз ця частина комплесу зовні.  Тут також видно два стовпа, на одному з яких встановлений купол фотополяриметра (теж набазі двооб"єктивної системи) та менший стовп - реперна точка Львівської Політехніки - саме на цьому стовпі встановлюється дисковий GPS-приймач для проведення ряднів спостережень:












4) Колись не дозволялося будувати близько будинки біля телескопів, оскільки вночі світло з їх вікон перешкоджало спостереженням. Зараз ця заборона вже не діє:



[more]


5) Ну і наостанок - будинок президента "Карпат", який видно при в"їзді і виїзді з обсерваторії:

Наскільки я знаю, точність показів навігатора залежить від бажання американського президента і їх же міністерства оборони. Туди вводяться випадкові похибки, особливо по висоті. А от точність для військових нато обмежується електронікою. Супутники то всі американські.  Десь була стаття про то російська.
...

Наскільки я чув розмови GPS-ників з політеха, коли США проводять військові операції потужність сигналів з супутників значно зростає.

...
А цей синій кран Liebherr було привезено з Іспанії. Від здатен підняти !!!800 тон!!! вантажу. При чому сам важить 200 тон. Висота гусениць 2 метри. З ним пов'язана ще одна цікава історія. Турки залили фундамент і почали дальше будувати, а трубу центрального водогону не винесли подалі від стадіону. І вийшло так, що труба діаметром 1,8 метра, що подає воду на половину Львова знаходиться за 20 метрів від стадіону на глибині 80 см. Було необхідно якось цей важкий кран перевезти через неї, не роздусивши її. За допомогою розрахунків, одного вечора тиск в трубі був піднятий до 8 атмосферр і кран успішно переїхав через неї, не роздавивши. Зараз трубу виносят за 200 від стадіону.
...

Ось фотки, взяті з stadion.lviv.ua:




Інструкцію по крану можна знайти тут: http://www.liebherr.com/CR/ru-RU/products_cr.wfw/id-10940-0/measure-metric/tab-7835_1504?file=%7e%2fcatXmedia%2fcr%2fDocuments%2f149eacee-b3bf-4446-bb7b-3ab1c4734668.pdf

Максимальна в/п LR1600/2 - 600т, у даній конфігурації ( S48м+W54м  ) макс. в/п 154т при вильоті 20м та 80т при макс. вильоті 72м.

Далі по масі. Маса кожної плити противаги - 10т. По світлинах видно, що кран має по сім плит противаги з одного та по сім з іншого боків = 140т. Далі між гусеницями крана з кожного боку знаходяться по три такі ж плити баласта (60т). Отже тільки маса баласту та противаги складає 200т! Далі, поворотна та опорна платформи в сумі - 74т. Гусениці - 2x38т. І того в сумі без стріл(!) маса крана складає 350т!

Якщо добавити стріли, то маса напевне перевалить за 400т!


Що за "компетентний" кадр вам лапшу на вуха вішав?!!!

Та ні, звук був, як від турбін, а не від трансформаторів... То було дуже зранку...

А блок дійсно виглядає фундаментально і вражаюче. Високий  корпус - то котел, а нижчий, де кран БК-1000 одиноко стоїть, то генераторна.
Відчуття від побаченого дуже вражаючі!

Ніхто не знає, що за мостові крани під дахом котла? Власне ними котел збирали, та не дозбирали :(

У  суботу, 9 жовтня, був я з колегами з Києва, любителями техніки, на Новояворівській Сірці. Першим пунктом призначення було місце стоянки крокуючих екскаваторів. Добралися зі Львова. завдяки інформації на цій гілці, без проблем і блукань, за що дякуємо! На територію ми пройшли вільно. Там дивне враження, бо ніби все завмерло, але є місця з життям... Добралися до крокуючих екскаваторів. Їх там зараз три - два великих 20-90 (20 кубовий ковш і 90м стріла) та один менший - 6-45 (6 кубів ковш, 45м - стріла). Баштовий кран БК-1000 (в/п 50т!) у прекрасному робочому стані і часами працює по буднях як над ремонтом, так і над демонтажем екскаваторів. Зокрема, один з 6-45 був розібраний, його деякі деталі лежать, готові до транспортування в Донецьку область, але щось там згрошима, які були в "Надрах" і в результаті його перевозка завмерла. Завантаження і привіз вантажів на ту площадку здійснювався по залізничній колії, яка знаходиться мій коліями баштового крана БК-1000.

Біля екскаваторів ми познайомилися з дуже добродушним сторожем,я кий колись працював в екіпажі одного з крокуючих екскаваторів, то ж він нас пустив до машинного відділення 20-90 і все прекрасно розказав. Я більшість з машинного відділення зняв на цифрову камеру - після обробки викладу то відео тут.

А зараз просто фотки:

Фотографії в альбомі «Новояворівська Сірка» bohdan-astro на Яндекс.Фотках






















































































































Далі ми вирішили підїхати до місця демонтажу одного з підприємств сірки, де нам зустрілися рідкісний гусеничний кран TAKRAF RDK-28 виробництва НДР та 50тонний мостовий кран у цеху, який демонтується. Всередині цеху - величезна яма з водою:












































Недалеко від цього місця ми знайшли цехи Сірки, що демонтуються двома гусеничними кранами МКГ-25БР. Біля в"їзду на майданчик лежали елементи стріли третього такого крана. А де він сам? - запитав я в працівників. "А он, за вами",  - відповів один з них. Я обернувся і на свій подив побачив в зарослях чагарника крана...

Фотографії в альбомі «Новояворівська Сірка» bohdan-astro на Яндекс.Фотках







































На останній фотці видно повно сірки біля екскаваторів, що вантажили її на вагони...

Відео по опрацюванні додам пізніше.

У п"ятницю, 8-го жовтня, я був у Києві по справах. Десь о 23год. зі своїми колегами з Києва - любителями техніки, виїхали автомобілем назад - до Львова. У нас вже був попередній намір заскочити майже по дорозі на Добротвірську ТЕС.  Причиною, яка нас туди тягнула, була недобудована черга станції.

Оскільки ми в тій, чи іншій мірі є фанатами закрема кранової техніки, то нам було відомо, що недобудований котел будувався надхвичайно рідкісними і цікавими на сьогоднішній день кранами СКР3500 (читай інфу і дивись фотки тут: http://www.techstory.ru/krans/skr3500.htm та http://tcfs.ru/modules.php?name=Forums&file=viewtopic&t=82&postdays=0&postorder=asc&start=0 ). Ось деякі фотки СКР3500 на ДТЕС з світової павутини, які вдалося знайти одному з моїх київських колег:







На світлинах два вищі крани - власне 100-тонні СКР3500ЭМ, а нижчий - 50т (або 63т) БК-1000 (див. інфу тут: http://www.techstory.ru/krans/bash/bk1000_foto.htm )


Ми вже знали, що тамтого року був з двох тільки один СКР, а зовсім недавно повалили і порізали на лом другого СКР3500. І все одно вирішили заглянути на ДТЕС. Підїхали ми до ДТЕС збоку ще вночі, зупинилися біля недобудованої пожежної частини і там прямо в автомобілі поснули, чекаючи сходу Сонця. Як ЧСонце зійшло нам відкрилася наступна картина на ДТЕС, яка супроводжувалася бульсуючим монотонним гудінням генераторів станції та випаровуванням всього - землі, води в каналах, димарів станції... Ми підходили впритул до загорожі станції, за нами постійно при цьому стежив охоронник за кущем, а рибалка на одному з каналів порадив нам не заходити на територію, бо ті сторожі дійсно пострілюють. Ми послухали поради, а тому фотки були отримані тільки здалеку.




































Далі ми проїхалися перед входом на станцію



і вирішили подивитися на неї з іншого боку - зі сторони покинутого заводу:





Там теж ми довго не затрималися, оскільки у зовсім покинутому місці, після нашого приїзду з"явився джип, наповнений лисими квадратними особами... На офіційну охорону вони мало змахувавли. Лишається тільки здогадуватися хто то такі. Долі ми вирішили не випробовувати. Поки що...


Прошу дописувати в ОБГОВОРЕННЯ, цікаву та корисну інформацію властиво сюди, в цю тему.

ОК! Дякую! Значить - поїдемо :)

Я з любителями техніки з Києва збираємося поїхати зробити фотосесію тих крокуючих екскаваторів та крана БК-1000, що біля них.
Колеги з Києва збираються автомобілем  їхати, то ж маємо бути впевнені, що ті екскаватори та кран ще там є. Скажіть, будь ласка, хто знає,
чи вивезли тільки один екскаватор, чи всю згадану техніку звідти? Буду дуже вдячний і по поїздці зроблю тут фотозвіт.

+ вах, дякую Богдане за таку інформативну відповідь. Просто приємно читати.

і дають при довгих рядах спостережень точність по X i Y до міліметрів

Страшенна точність як на мене (не астронома і не геодезиста, а простого інженера-радіотехніка). Навіть прийнявши усі можливі завади на шляху сигналу із супутника до точки його прийому виглядає шальоно фантастично. Довгі ряди спостережень то які власне? Чи можна окреслити їх виміри? І взагалі цікаво було б мати інформацію яким чином здійснюються виміри такої точності! (бо як на мене хмари на N-й висоті чи скажімо Сонячна активність внесуть тут свою лепту, і вона явно міліметрами вимірюватись не може). Дякую!

Довгі ряди спостережень в даному вмпадку - це 2-3 тижні безперервних спостережень на GPS-приймачі з метою набору статистики. Якщо потрібно щось виміряти з великою точністю, то потрібно ті виміри зробити багато раз, щоб виключити випадкові похибки. Чим більше раз - тим краще.
Хмари GPS-приймачу не заваджають, бо для радіохвиль у діапазоні GPS небо навіть у погану хмарну погоду оптично (чи точніше радіо-, але говорять - оптично :) ) тонке - радіохвилі просто не звертають уваги на хмари - проходять крізь них.

Так, кожна задача вимагає свою точність. На літаках, чи кораблях і до метрів може бути, та й там неможливо при їх динаміці досягнути високої точності. А от для дослідження рухів земної кори - міліметри потрібні. А для такої точності потрібні довжелезні ряди спостережень.

Зразу по ходу виникло питання. Чи впливає різна температура повітря на різних шарах на точність? Тобто чи швидкість світла в повітрі залежить від температури?

Звичайно залежить. Від метеопараметрів (тиск, вологість, температура) залежить коефіціент заломлення середовища, який визначає відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла у середовищі. Лазерний промінб суттєву частину шляху при локації супутників, проходить у астмосфері, показник заломлення якої з висотою змінюється.  Таким чином промінь лазера рухається з різною швидкістю  на своєму шляху. Якщо цього не враховувати, то можна помилитися на десятки метрів! Практияно ж на ЛЛС стоїть метеостанція (в Брюховичах при ЛЛС - комп"ютеризована), яка дає метео дані на рівні телескопа. Далі використовуючи модель земної атмосфери Марріні-Мюррея отримують їх зміну з висотою. Метеодані необхідно відсилати замовнику (у даному випадку НАСА) разом з результатами оброблених спостережень.

Ну і про GPS.

Один мій знайомий час від часу бере свій ЖПС, йде на Високий Замок, висота та координати якого відомі з вікіпедії, і так перевіряє його точність. Само собою шо реальна висота там невідомо яка, адже це штучний насип, може осідати. Теж стосується координат, місце досить обємне, +- скакатимуть покази. Тобто до чого я веду. Чи є у Львові точка, куда можна було б принести GPS приймач, поставити його на визначене місце і подивитися на точність, при певній кількості супутників. Ну і, звісно, порівняти точність приладів від різних виробників.

З Брюховичах прямо біля тої ж ЛЛС (метрів 7-10 від стіни супутникового павільйону) знаходиться стовп з балкончиком. Це є так звана реперна точка, координати якої встановлені з великою точністю і періодично ці дані перевіряються геодезистами з політехніки з допомогою дисковидного GPS-приймача, що встановлється жорстко на той стовп. У компіляції з даними по інших реперних точках роблять висновки про рух континентів, чи окремих їх ділянок. Так от, ті геодезисти сидять під час вимірювання тижнями біля того GPS (деже прецизійного!), щоб набрати статистику. Я сумніваюся, що ваш знайомий тижнями сидить на одному місці на Високому Замку зі своїм напевно не дуже точним GPS. :), а потім через рік приходить точно (!) на те ж саме місце. Звідси можна робити висновок про точність :)

А взагалі GPS працюють в радіодіапазоні і дають при довгих рядах спостережень точність по X i Y до міліметрів! Але - вони дають поганий результат по висоті (Z). У цьому допомагають GPS системі ті ж ЛЛС, телескопи яких, включно з Брюховицьким, є теж реперними точками.

Обсерваторію в Брюховичах можна розділити на чотири частини:
1) Лазерно-локаційна станція (ЛЛС),
2) Зоряний телескоп АЗТ-14,
3) Сонячний рефрактор та камера для фотографування сонця,
4) Метеостанція.

Багато тут було вже сказано, тому я постараюся говорити тільки про ті речі, які не згадувалися.

Зараз про ЛЛС

ЛЛС складається з:
- телескопа, діаметром 1м (найбільший на Західній Укрїні) на альт-азимутальному монтуванні, який має складну систему динамічних дзеркал,що забезпечують передачу лазерного імпульсу на головне дзеркало, а потім приймають відбитий промінь і спрямовують його на ФЕП (фотоелектронний помножувач).
- імпульсного лазера Ekspla SL212 - 532нм довжина хвилі, потужність - 150мДж, розроблявся для локації Місяця, робоча частота вистрілів 5Гц,
- комп"ютеризованих систем керування телескопом (спостереження відбуваються дуже швидко для більшості супутників, деякі з них проходять над станцією за 2хв.! ) та формування старт-стопової логіки, яка формує так звані часові ворота длявідсійювання фотонів фону.
- служби часу з GPS-приймачем.

Фактично по кожній частині ЛЛС можна читати окрему лекцію. Але то хіба під час екскурсії можна організувати. Тут скажу лише, що фактично точність вимірювання відстані до супутника,за умови наявності нормальної оптики, залежить від точності вимірювання часу між моментом старту (вистріл лазера) до моменту стопу (реєстрація відбитого від супутника сигналу). Тому прецизійний вимірювач часових інтервалів працює на пікосекундних точностях.
відстань до супутника змінюється постійно і тому важить не сама відстань. а різниця між виміряною і розрахованою на момент вимірювання відстанями.

Дана ЛЛС Lviv-1081 знаходиться в сітці ЛЛС НАСА.
Далі буде...

Ха, я на тій обсерваторії жив і працював біля 7-ми років :) Працював якраз на лазерному дальномірі,
брав участь у його інсталяції.
Пориюся в своїх фотоархівах - виставлю.
А якщо цікавлять якісь питання з астрономії, чи астрофізики - прошу дуже - питайте!
В тому числі і про інструменти обсерваторії.