Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#3241
Так, в Полтві є багато сталактитів і сталагмітів(ті шо ростуть знизу вверх). Але хочу тебе розчарувати - всі вони гарні в обєкті і нічим особливим не відрізняються на поверхні :)
#3242



Якшо десь поблизу і є обєкт, по якому можна лазити годинами не натрапляючи на то саме місце, в якому зайшовши в цех мусиш шукати новий вихід, бо до старого дуже довго вертатися; в цеха якого лежать прилади, двигуни, дроти а навколо є ще мегавишки подібні високому замку, очисні споруди, крокуючі екскаватори, ТЕЦ і купол антен - то це тільки комбінат Сірка в Новому Роздолі.





Ніколи б неподумав шо в нас, під самим носом у вуйків та діггерів, може існувати така оаза індастріалу. Навіть сам комбінат Сірка заслуговує на тижневе вивчення, не кажучи про обєкти що його оточують. Місто Новий Розділ, як і Новояворівськ, було створене навколо промислової зони, яка після союзу залишилася нікому не потрібною. Створивши, тим самим, заповідник індастріалу. Прекрасна природа, ліси та озера вкупі з корпусами, трубами та конвейєрними коридорами створюють дуже особливу атмосферу затишного парку, по якому можна годинами просто собі крокувати і насолодужватися всім цим різноманіттям.



Проходимо КПП. Охорона тут є, але до туристів з фотоапаратами відноситься досить привітно. Принаймні дві зміни з трьох. Тож спокійно проходимо всередину і прямуємо до найбільшого, закритого цеху, куда попадаєм майже через дах з сусіднього будинку. Довжелезне та високе приміщення навіває релігiйні думки. Сонце крізь припавші пилюкою шиби, накопичення речей внизу, тишина - все це заставляє мимоволі стишити голос, нагадує Єзуїтський собор. Є два висотних крани, більше десяти шнеків заввишки 3 метри і завдовжки десять, кілька барабанних млинів. Особливої уваги заслуговують бічні кімнатки де зберігаються тонни документації, ЗІП-у, електрики і всього такого.






Адміністартивне приміщення безпосередньо примикає до цеху. В ньому кілька поверхів заповнені душами та шафками для особистих речей робочих. Дивне відчуття створюють старі плакати з комісаром Катаньйо, героями серіалу Санта Барбара та іншими тогочасниим героями. З цього корпусу можна попасти на дах, з якого ше на один дах і звідти вже на найвищий дах головного цеху.





Порослий березами завдовжки з 500 метрів дах дає змогу оглянути всю навколишню територію. А оглядати є шо. Завод був дуже щільно поубдований, кожен клаптик землі зайнятий чимось корисним для виробництва. Є 4 круглих відстійники, багато напівзруйнованих корпусів по переробці та транспорутванні сірки. ВИдно терикони, крокуючі екскаватори, ще один великий комплекс будівель заводу складних мінеральних добрив. З протилежного боку зауважуємо червоно білий купол піднятий над землею - якісь антени або РЛС. Завтра вирішуємо перевірити. Проходжаючи дахом під теплими променями осіннього сонця, вдихаючи свіже лісове повітря перемішане запахом сірки, екзистенціюючи від навколишніх червоних пейзажів розумієш, шо ти зараз щасливий. Дивлячись на пейзажі навколо так і хочеться підійти до краю даху, сісти звісивши ногив сторону найбільшого скупчення обєктів і дрочити :) Настільки тут добре.




Далі йдемо оглядати решту дрібніших будинків, заходимо головний центр керування, ше багато обладнання і йдемо в сторону заводу мінеральних добрив. Дорога займає близько 50 хв, проходить повз лінійку озер обліплених рибалками. Завод характерний тим, шо його труби видно дуже задлеку де б ти не находився. Всього їх три, по кількості підрозділів заводу. Перша, шо схожа на високий замок,  слугувала вихлопною трубою виробництва сірчаної кислоти. Відповідні баки просто гігантських розмірів знаходяться поруч. Далі ше два цехи. Все ніби охоорняється, але сторожі доброзичливі, по пятках не ходять. А дир шоб залізти вистачає.





ночували на останньому поверсі адмінбудинку з шикарним виглядом на захід сонця і його відбиття в плесі озер. Дровами слугували купи паркету, стіл теж знайшовся. Охоронці нам ніц не казали, адже будинок їм не належить. Ранком з бодуна пішли ми з ІНкогніто шукати вхід в бомбосховище, вентшахти від якого натикані навколо. Один з входів знайшли досить скоро, але після спуску в бетонний тунель він закінчувався закритими гермодверима які навіть не думали піддаватися.




Зате з іншої сторони знайшли в схилі ще один вхід, який йшов метірв 100 в сторону будинків. Закінчувався ввігнутими дверима, як і в Бомбіку на Чорновола. Двері були привідкриті на кілька міліметрів, але закисші. після недовгої роботи вони піддалися і ми попали в наступну кімнату, де ще двоє дверей, також закритих. Після маніпуляцій з ручками та ломиками ми попадаємо в генераторну. Стоїть дизель, електродвигун вентиляції, вимикачі. О курча, та ми тут перші!







Все оглянувши та обфоткавши пробуємо пройти в другу кімнату. Складність в тому, шо вона надійно закрита і на ній нема ручки. Але не біда. Знамаємо ручку з вже відкритих дверей і пробуємо знову. Фіг там, рухається не більше ніж на кілька міліметрів! Через деякий час ми здогадалися шо пхати треба в сторону закривання, а не відкривання. тоді двері зрушилися і ми попали всередину. А там. На столах стоять акуратно поскладані протигази, на стінах висять плакати. Проведена електрика, вентиляція. Зручні крісла шоб перечекати негоду стоять рядами. На складах повно протигазів трьох типів і ше кілька типів фільтрів до них, напевно від різних видів отруєння. Інший кінець бомбіка виходить прямо на сходову клітку прохідної! Дотримання основних правил лазання по обєктах, а саме не вмикання світла та дотримання тишини, забезпечили відсутінсть запалу зі сторони сторожа, який мирно куняв неподалік, бачачи в снах чи то 100 грам і кума, чи то перемогу Динамо на Євро-2012. Йдучи геть ми все закрили 1:1 як було до нас.

(c)Зеля


Наступними були крокуючі екскаватори, які, очевидно, і добували сировину для підприємства безпосередньо з землі. Обидва неробочі, хоча електрика до них підведена. Один розібраний, другий цілий. З вишки екскаватора відкривається чудовий вигляд на навкрлишні осінні поля, озера, терикони. На найвищий з них було досить приємно піднятися.



Йдучи паралаельно териконам попадаємо на очисні споруди Нового Роздолу. Вони дуже сильно відрізняються від Львівських. Вода проходить спочатку грубу механічну очистку на решітці, потім відтстоюється в невеликих продовгастих відстійниках, а потім розприскується над резервуарами з шутром великою кількістю міні-душів. Як нам пояснили, це третя, біологічна стадія очистки. Бо поміж тими каменями живуть такі спеціяльні хробаки, які і зїдають ту всю нечисть.

Фото Інкогніто(c)


Пробуючи вернутися на перше місце базування заходимо на територію ТЕЦ. Шоб не виглядати некультурними спочатку хочемо когось знайти і спитатися дозволу, але  нема :( Тож спокійно все оглядаємо, всюди заходимо. Вражають величезні радіатори з яких виходить тепла вода і бачок з якого виривається пара на кілька десятків метрів вверх, осідаючи потім на нас у вигляді дрібного дощу. Саме ці два агрегати і створюють основний шум. Решта станції тихонько собі жужжить нікому не мішаючи.




Збираємся і їдемо далі в сторону Нового Роздолу і Радару. Після кількох спроб пошуків дороги ми врешті вписуємся у потрібний нам поворот і попадаємо до кулі. Шо цікаво, усі мєєєсні люди казали, шо не знають що це таке і шо то шось військове. Ми ж, приїхавши, бачимо антени мобільного звязку на опорах купола. Територія обгороджена, але нічого не помальоване в зелений колір. Проходимо через відкриті двері. На подвірї стоять кілька автомобілів з тернопільськими і львівськими номерами. Який в сраку військовий обєкт, нема ніякої охорони, взагалі нікого. Ми все оглядаємо та фоткаємо, йдемо до наступного напіврозваленого обєкту поруч.Але туда нас не пускають, військова таємниця. Вона напевно заключається в тому, шо тут вже давно нічого нема.
Фото Зелі(c)



По дорозі у Львів заїжджаємо в Пятничанську вежу. Вона в хорошому стані, непогано відреставрована. За 3 грн з чоловіка нас пускають всередину, всюди проводять і розказують. ВИявляється від вежі йшов підземний хід в сусідній ліс, це десь кілометр. І коли вежу реставрували в 80-их роках все це засипали бо було в аварійному стані. Але сам факт, половину тунелю можна було ще тоді пройти. Нам навіть показали вхід у нього з підвалу вежі. Також розказали шо на подвірї десь в колодязі закопані скарби вежі, але поки шо їх ніхто не найшов, напевно тому шо глибоко.

(c) Globetrotter


Вертаємся у Львів повні вражень. Реально, і обєкт, і погода, і компанія - все відповідало один одному, принісши нам максимум задоволення. І, на відміну від решти обєктів, сюда можна вертатися ще і ще, бо завжди побачиш шось нове. Правда потрохи починають і його розкрадати та розбирати на цеглу, але охорона з тим бореться.



Всі фото тут

ПС: Нафоткавши 350 фоток мій апaрат сів. Тому все шо після бомбіка ффтикайте на фотках інших учасників. А я їх потім в свій звіт повставляю.
#3243
Зараз в Новому Роздолі. Кращого місця для гри не придумаєш. Щільна індастріал забудова, ну просто величезні розміри, є кілька відкритих бомбіків, жодного опору з сторони охоронців.
#3244
Чекаємо!

Ми вже стоптали всі ноги обходячи красоти Сірки, реально - найкарщий індастріал обєкт з усіх шо я видіу. Індсатріал тут повсюду, незайманий металістами, прикрашений природою. Його тут багато і, що головне, нема спокуси обійти його всього. Тому є сенс вертатися ше і ше. Так шо чекайте звіт. А покишо фото з нашого місці стоянки.


#3245
Останнім часом сильно збільшивсі обєм робіт по модеруванню форуму. З одної сторони це повязане із значним збільшенням активності учасників, з чого я страшно сі тішу. А з іншої: користувачі часто відповідають не в тій  темі, перетворюючи звіт в обговорення якоїсь іншої проблеми. Чи створюють теми з назвами, шо не розкривають її суть.Через це потім дуже важко буде знайти потрібну інформацію на форумі.

Тому попрошу всіх звернути увагу на наступні пункти:
- Створюючи тему проаналізуйте в якому розділі вона має бути. Плани - в Планах, а не Інженерних спорудах. А бомбік в Бомбосховищах, а не у Всяке-Різне. Не знаєте - спитайтеся адміністрацію в ПП.
- Створюючи тему в звітах проаналізуйте чи це дійсно звіт, а не просто перелік фото. ЧИ містить він детальний опис обєкту, карту його знаходження, інформацію про нього. Сумніваєтеся - краще створити в загальній темі. А потім я перенесу.
- Завжди давайте точну назву теми. Наприклад замість "На ці вихідні" слід писати "Вилазка в Лощину на 21.01.09". Це значно полегшить пошук теми в майбутньому.

Додаючи відповідь подумайте:
- Чи стосується вона теми
- Якшо описаний матеріал цікавий і Ви плануєте туда полізти, створіть відповідну тему в Планах
- Повідомлення яке містить тільки "+" під звітом не несе жодного інтелектуального навантаження, а тільки додає довжини сторінці. Плюс можна поставити і тихо :)

Дякую за розуміння.

ПС: Далі буде по мірі виникнення нових... :)
#3246
Гарно злазили. Але за люк на Чорновола незачот. Я ж попереджав, шо вдень туда не варто пхатися бо то робочий обєкт. Тепер не здивуюся, якшо цегла там лежатиме постійно і шоб залізти в нього треба буде спочатку її знімати, а потім назад ставити. Шоб ніхто не догадався і не наставив ше більше цегли. Так шо давайте думати не тільки про себе і свою вилазку, а й про тих, хто лізтиме потім за вами. І вести себе троха обережніше.
#3247
Нічо, ми ж їдемо не останній раз ;) Ше встигнеш. А раз вже проговорився - то мус звіт привезти!
#3248
Саме таких 1:1 нема. Лівий верхній має асиметричне розташування бортиків, характерно і для Львова. Але він має явно круті спуски, а у нас всюди вони пологі майже під 45 градусів. Другий має бортики однакової ширини, пологіше дно. Дуже подібне на гілку під памятником Шевченку. Але там викладено бруківкою, а не цеглою. І розміри троха більші по висоті. Хочу звернути увагу всіх на верхній рівень води - вищий за зріст середньої людини.

Загалом від мене дуже великий + за це. Креслення корисні, адже відображають пропорції, методи проектування, закладені матеріали. Акшо найдеш ше - сміло викладай, багато хто(і я в тому числі) будуть дуже вдячні.

До Інкогніто: той люк знаємо, позначений на карті. Під час весняної вилазки пробував відкрити зсередини - але тоді не зміг. Молодці шо відкрили, це досить зручний вхід в колектор.
#3249
Хавка та ПММ вде куплені та заватнажені. Зі мноу їдуть  Зеля, Тарас та Ромчик. Виїжджєємо об 10, дасть Бог - будемо там в 11.
#3250
Тема починалася з зичення бахіл, а закінчилася плануванням спільної вилазки. :) Зараз Ви вже певно зібралисі і десь підземлеу :) Тему в плани переносити не буду, ітак ніхто вже не приєднаєсі. Най тут і буде.
#3251
Дякую за опис. Часто його бачив, але ніколи не випадало злазити. Читаючи ваш опис згадав про якусь диспетчерську що знаходиться на вуличці між дудаєва і Грушевським. Якшо йти вночі, через два вікна видно стіну, повністю заставлену різними лампочками, приладами і пеермикачами.
#3252
Я буду виїжджати о 10. Може взяти 3 чоловік. зголошуйтеся, або в порядку реєстрації.
#3253
Казанок бери. Решту мож лишити дома. Хіба би на трубу полізли, то з нижньою страховкою. Але думаю до того не дійде. :)
#3254
Дякую. Інформація цікава. Не буду казати шо цим займуся всерйоз(маю вже роботу), але в фоні можливо.
#3255
Ноу проблем, думаю багатьом буде цікаво!
#3256
Грунтовно. Думаю Інкогніто на осноці цього може сміло створювати відповідну тему у Спорядженнях "Шо з собою брати у похід". Цього року в нас походів було достатньо, є певна статистика. Тема буде корисна новачкам.

Мій досвід(загальний для всіх походів):
- Переважно всі мають проблеми з зарядкою телефонів, батарейками фотоапаратів, відсутністю або надміром контактів в китайських ліхтариках. Тому прошу людей про це подбати завчасно.
- Ні в якому випадку не можна забувати ложку. Їстимете руками, бо позичити не буде в кого.
- На всіх повинна бути одна і більше сокира чи відповідний ніж
- Завжди незле мати рулон - другий туалетного паперу. Пригодиться сушити шкари(особливо зимоу), розпалювати вогонь, витирати руки і стіл.
- Завжди маю при собі дощовики. Крім затуляння дир в вікнах-дверях, настилки на стіл ще досить непогано захищають від дощу і вітру.
- Шнурок. Хоча б в когось одного мусить бути.
- Штопор якшо плануються дівчата. Знаєте як то буває, "червоне то любов, а біле то міцне..."

Ну і зрештою, брати з собою слід не все те, що може пригодитися. А то, без чого не зможеш обійтися.
#3257
Ти мене не правильно зрозумів. В самого руки не з поясниці ростуть, тай й по професії електронщик.


Я не робити хочу металошукач. Мені набагато цікавіше придумати шось зовсім нове. Їх магнітні детектори літали і літають на супутниках навколо землі, реєструючи її магнітне поле. Плюс, шо мене дійсно зацікавило, так це теоретична можливість одержання зображення контуру обєкта під землею і відсутність громіздкої антени.
#3258
Наш Львівський інститут випускає дуже цікаву річ. реєстратор магнітного поля землі.

Може бути використаний в якості металошукача. перевага - компактний розмір, нечутливість до грунту і його нерівностей. Недоліки - не відрізнятиме типи металів, різна чутливість для діамагнетиків і парамагнетиків. Зате є можливість використовувати ферозондові та індукційні сенсори в парі, шоб спочатку знайти сам обєкт, а потім визначити його параметри.

Інший цікавий момент - можливість графічного визначення контурів обєкта. Принаймні потенційна. Не знаю чи в них реалізована. Ідея в тому, шо провівши по Х і У ми, подібно сканеру, матимемо зображення обєкта. Адже ферозондовий реєструє відхилення поля землі в певній точці.
#3259
Всім "прошу" :)

Декому казау, але більшості забув. Прасувати футболки слід вивернутими навиворіт. Тому що плівка наносилася термічним способом і тому лищатиметься на гарячій прасці. Або й взагалі не прасувати, як це роблю я :)

#3260
Я б не рекомендував спускатися саме через цю дзюру в будній день вобід. Все таки подвіря установи куда люди ходять за довідками :) Якшо вже вдень - то краще біля білої скелі чи Шевченка.