Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#961
Як і обіцяв, додаю фото аналізу з печаткою.

Приємно шо наша праця не пропала даремно. Дякую всім хто допоміг це поширити. Тепер головне шоб не спустили на гальмах.


#962
Чи встигнемо ми виготовити нові футболки до Чорнобиля? Хотілося б щоб вони там побували та набралися його енергетики. А потім потрохи її тобі віддавали все життя :)

Я жартую. Просто в дранті не дуже хочеться їхати.
#963
Отримав від akve їх нашивки з літачками.





Мені сподобалося що вони мають ззаді липучку. Відповідно можна легко прикріпити до деякого типу одягу. Ну а нашити то завжди встигнемо. Може і нам таке зробити? Що скажете?

До речі, нашивок маю з запасом. Хто в темі звертайтеся ;)
#964
Привіт Всім!

Щось в мене хотюнчик кудись запхати свого фотоапарата. То ж пропоную цю споруду. Збираємося коло неї на 19-00. В цей час там вже нікого не має бути, а хто і буде то на очі ніц не бачитимуть. Бо то пятниця вечір. Заліземо наверх, спробуємо шось сфоткати
#965
Точно буду! А можна деталі: що це має бути, що ми там цікавого побачимо і так далі... Бо просто підвал і горище то я можу і в себе на Яворівській показати :)
#966
Я звісно шо +1!

Бо для мене Чорнобиль це must have! Доволі часто в мому житті був діалог:

- Чим займаєшся?
- Досліджую всякі закинуті споруди
- А в Чорнобилі був?

І тут в мене face palm, бо я не був. Але завжди дуже хотів побувати!

Народ, приєднуйтеся. Буде цікаво та весело. Останні чотири спільні вилазки яскраве тому підтвердження. А ця наступна взагалі має бути мегабомба!

Дрогобич


Київ


Памір


Борислав


Так шо приєднуйтеся самі і кличте друзів! Але не зволікайте, кількість місць обмежена!
#967
Проплюсив. Не впевнений шо буду, але постараюся на 80%. Маю сидіти з Дзвінокю. Але старатимуся зі всіх сил :)
#968
Дякую! Так і зроблю!

Додав посилання на повний звіт. Завтра матиму паперовий варіант з печаткою.



#969
Птахофабрика коло Давидова зливає відходи прямо в ліс! Аміак в них зашкалює! Зробимо відомими цих «підприємців»! Більше фото внизу.

Викиди з птахофабрики в ліс


Аналізи зашкалюють!


Якось ми з Лесиком вирішили провідати бункер в лісі коло Давидова. Та туди ми так і не попали. Бо проходячи повз Птахофабрику досвідчене око дослідника помітило щось не ок!

Позаду птахофабрики тут знаходиться велика галявина. Виглядає так що зовсім недавно вона вся була перекопана. Сліди свіжі, чорний грунт ще навіть не присипало снігом. По периметру галявини вкопані бетонні кільця. У них з кількох сторін врізані оранжеві каналізаційні труби діаметром 100мм. У ці колодці з території птахофабрики тече бруднуватого кольору вода що смердить курами. На самій території птахофабрики видно відстійники, звідки власне вода і тече.

Територія птахофабрики зі сторони лісу


Вся територія позаду фабрики свіжоперекопана, в землю заклали оранжеві труби


Сюдою йде труба з птахофабрики у ліс


А це вже в лісі


Свіжа траншея для наступної труби


Тут труба з відходами виходить у ліс


Вид від колодязя коло птахофабрики на ліс


Підходимо до одного з свіжозакладених колодязів


Всередині є трьох сторін врізано оранжеві труби. Напевно щоб сполучити його з іншими аналогічними колодязями


Зразу поруч на території птахофабрики є відстійники. Вони сполучаються з колодязем що вище на фото


Всередині одного з колодязів активно тече жовта на вигляд рідина. Смердить курятиною.


Та найгірше не це. Найгіршим є те, що вся ця нефільтрована вода за їх задумом повинна впитуватися в грунт. Для цього і зроблені ці колодязі. Звісно що взимку грунт промерзає і впитує воду погано. Тому «горе інженери» і вивели додатковий злив у ліс що поруч.



Уявляєте, нефільтровані відходи птахофабрики течуть прямо у ліс! Притому що поруч є жилі будинки а в самому лісі функціонує джерело. З цього джерела регулярно беруть воду місцеві мешканці, іншого джерела питної води в них нема.

Ця ж мутна рідина за сто метрів спокійно витікає собі в ліс


Трубу тільки проклали і то вона вже собі зробила яр. А що буде з лісом якщо цей аміак литиметься протягом довшого часу?

Вид на ліс


Джерело в лісі


Я не полінувався і набрав воду для аналізу. Ось результат


Я вважаю що власники птахофабрики поступають негарно. Потрібно робити очисні споруди, а не зливати все у ліс. Порадьте будь-ласка як можна звернути увагу громадськості на це і змусити власників птахофабрики виправити ситуацію?
#970
Погоджуюся з Оніксом. Є позитивний досвід карти колиб в Карпатах Перед її публікацією теж було багато подібних дискусій. Але практика показала що ані величина сміття, ані кількість спалених колиб від публічності не зросла. Зато суттєво збільшилося число туристів в горах.

Ось приклад Про печеру під петросом: я (за порадою більшості) в свій час не публікував координати щоб її не спалити. Але за кілька років її хтось навіть наніс на maps me. І що? Стоять собі як і стояла. Ніц їй не є. А ми просто втратили додаткову можливість розвинути форум роблячи його корисним іншим.

UPD: Тема активна сьогодні до вечора. Потім її закриваємо шоб не плодити срач і холівари

#971
Урбан не загальне слово. Кожен розуміє що хоче.


#972
Цитата: Блондинка в кедах від 28.01.2019 20:05:28

Збереглися радянські мурали



Це місце в Дрогобичі називається Каменяр. За союзу і ранньої України колись була гарна вивіска, зараз якась нетойво. Там завжди продавали книжки.


Синагога радянського періоду, видно кончєні совєтські двері на вході які там простояли аж до реконструкції


Ну і тут я народився і ріс до 10 років. Будинок справа два дальніх вікна


Ще троха лінків додам на інші теми цього форуму для тих кого Дрогобич зацікавив.

Церква Святого Юра

Просто багато фоток Дрогобича від Олеся
#973
Цитата: Bottlehunter від 28.01.2019 13:02:36
Про Акіс і висміювання - думаю Голем сам про це відпише.

Так, там давним давно Урбан стоїть. Виправив був в перший же день. Перепрошую якшо когось образив.

---

Все перечитав. Виглядає що дискусія близька до завершення. Дякую всім хто висловився, а Батлхантеру за підтримку та розяснення.

Очевидно, нічого дійсно цінного, небезпечного чи чутливого ми(або тільки я) палити не будемо. Але впадати в маразм і ховати військову частину в Черепині, чи копр від шахти в центрі Стебника, чи дирку в паркані на Персенківці яку видно з вікна проїжджаючого поїзда, чи адмінбудівлю нанесену на вікімапію, чи список бомбосховищ 10-и річної давності чи ... (я можу ще продовжувати) - вважаю явним перебором. Але чомусь саме це мене і просили робити останнім часом. :(

Повторюся: кому не подобається "палити" обєкти - не паліть. Ніхто нікого не змушує. Головне лазьте і хоча би фотки викладайте!!! А то стільки вже було вилазок які навіть інстограм не побачив... :( Не кажучи вже про шось триваліше та цінніше як ото Форум.
#974
Вони просто прибрали сміття. Цілий та неушкоджений, чекає нашої лопати :)


#975
Дякую за ідею і за гарне її оформлення!

Я +1 на екскурсію(чи вилазку) бо теж прописаний коло Камянки біля НТОН-у. І багато років поспіль бігав ранком (за дівчатами звісно шо ) попри той завод.

А до фанери то в мене взагалі любов з дитинства, у 7 років я був вирізав бабусі лобзіком тарілку з фанери. Ніколи тоді не міг повірити що з круглого поліна можна зробити плоский шпон. Зараз я вже дорослий і знаю що все можливо. Але все рівно хочу це побачити на власні очі!
#976
Цитата: Khimik від 28.01.2019 10:49:10
Щось якось пропустили процес йодування. Чим? Як?

Все буде ввечері детально описано для своїх ;)

Значне пожвавлення в темі дрогобицьких євреїв виникло після виходу в 2011 році Українського перекладу книжки Анджея Хцюка "Атлантида: Розповідь про Велике Князівство Балаку. Місяцева Земля: Друга розповідь про Велике Князівство Балаку"

В ній дуже яскраво описано життя Дрогобича перед ДСВ. Заодно згадується Шульца і Штаєра. А так як Штаєр дожив був аж до наших днів(2015р) то всі його дуже любили, нагороджували, зняли фільм та запрошували на виступи :) Відповідно ця людина на старість мала багато радості та уваги. Цілком заслужено. Логічно і правильно що під шумок відновили ще цю Синагогу. Я з того сі дуже тішу.

Книжку можу дати почитати. Кусок про Карпати є тут

Великий плюс Зелі за фільм про Вилазку! Ну і ще пару світлин від мене



ПТН ПНХ


Уважно слухаємо екскурсію


Як все рівно виставили! Востаннє був за союзу і купував на 2 поверсі з батьками подушку. Любив і спав з нею багато років. Вона ще й досі час від часу пригоджається в гостьовій.


Костел десь далеко


Наш Зеля-охоронець


Марічка озвучила фалічну асоціацію з цим памятником


От для чого хлопцям борода!


Тільки в Дрогобичі! Закупився на десять років наперед хоча і знаю що йод звідти вивітрюється значно швидше.


Легендарний Дрогобицький ковбасний завод


тут тримали худобу яка потім йшла на мясо. Сморід стояв на кілька кілометрів навколо


Зовсім поруч є незакриті ворота


Ого, а хтось вже тут побував до нас і до Орка :)
#977
Зїздили мегакруто! Звіт тут
#978
Дуже буду вдячний якщо інші учсники форуму теж висловлять свою думку. Не обовязково коментувати один одного, на початках пропоную постаратися просто прочитати позицію кожного.
#979
Цитата: Svyatodiy від 26.01.2019 23:02:25
Отож, основне питання таке: як ти плануєш розвивати форум, коли об'єктів просто не буде?

Це некоректне питання, воно містить в собі недоведене твердження. :) Але я хід твоїх думок зрозумів. Постарайся зрозуміти і ти мої, вони викладені кількома постами вище.

Я вже неодноразово писав про своє бачення розвитку форуму. Це максимальна активність, суспільно-корисна діяльність (як ото з ПЗК було чи Аптека що Рой виклав), розвиток індустірального туризму, дослідження історії, залучення нових користувачів.

А як ти збираєшся розвивати форум?

Бо форум він є спільний, а не мій чи ще когось.

---

Спробую підсумувати. Є два протилежні табори, дві думки. "Палити чи не палити?! Питання б.. ці за..ть" В принципі все нормально, одна єдиноправильна позиція партії довела свою неефективність ще при Союзі. Пропоную  знайти компроміс. Кожен лазить як хоче і пише(чи не пише) що хоче. Якщо комусь не підходить моя позиція то все ок, це не означає що треба випилюватися з форуму. Я людина доволі толерантна. Тому пропоную мене на потенційно "палівні" вилазки просто не брати. Я не ображатимуся і всім буде добре.

Але народ - лазьте!!! Лазьте і діліться своїми враженнями у будь-якій формі. Пройшов тиждень з останнього ЛАЗ-у, а хоч хтось щось написав? ;) Хоча б в для своїх...  А ще мене про розвиток форуму питають

---

На рахунок людей шкільного віку. Вони лазять, завжди лазили і будуть лазити! Наші батьки лазили в свій час, навіть без інтернету і форуму. Причому часто доволі успішно. Ти ж сам кидав відео з ЛАЗ-у де ходять нне з ФОруму ;) Причому де є вхід я не палив ;)

Ось ці двоє, наприклад, якось нам все розказали що і як на "обєкті". Потім цілий день лазили разом. Дуже грамотні хлопці були. Тому я б не оцінював людей судячи з їх віку. В декого і в тридцять клепки бракує.




2008 рік. Якшо хтось з вас читає форум - дайтеся будь-ласка знати.

Тому нехай молоді читають форум, нехай набираються ще чогось корисного, окрім лише координат. А потім і приєднуються до нас. От і буде вам розвиток форуму. А обєкти то штука наживна. Впаде, наприклад, десь там в Штатах ринок акцій і матимете у Львові кілька нових точок для інсталу .
#980
Звіт за Дев'ять Стопок

Згідно анекдотів, навіть двійочник та прогульщик Вовочка знав три основні формули з хімії. Ми їх теж ще добре знаємо та пам'ятаємо, хоча тільки в жартах і використовуємо. Ці формули – це як перше побачення ....з Хімічкою: скільки б їх не було після того, але перші забути неможливо. 😊 Заінтриговані?! Тоді ось список після фоток:







1) Формулу води H2O
2) Формула спирту C2H5OH
3) і...... Бінго! Формула кухонної солі NaCl

Три заклинання які знає кожна сучасна освідчена людина. З першими двома пунктами ніби все зрозуміло. Всі пробували і вживали. Але вся сіль цього звіту криється саме в третьому пункті.

По ліриці досить, переходимо до справи! Чому я почав про хімію і про формули ? Та все просто, тому що звіт буде про Дрогобицький Сільзавод! Це реально круте та діюче підприємство з 13 століття, чию сіль колись їли пивовари що засновували Клепарів; і ту ж сіль я купив нині собі додому, десять пакетів зараз. Правда стан виробництва такий, ніби з моменту заснування підприємства звідти гроші тільки викачували та ні копійки не вкладали. Але це Україна, дєтка!

Ви ще досі не в'їхали навіщо нам були потрібні всі ці формули??? А дуже просто! На папері кухонна сіль це лише натрій + хлор. Але на практиці все значно складніше. Смак солі кардинально відрізняється від місця та методу її видобутку, типу кристалізації та чистоти кінцевого продукту. Під час екскурсії наші язики у всьому цьому могли самі переконатися! Хто поспішив і набрав солі посередині техпроцесу потів дивувався чого це вона раптом пожовтіла? А чого очікувати від підземних вод в центрі великого міста з особняками без каналізації навколо? 😉

Навіть в ідеальних умовах, під землею сіль не є в чистому вигляді. Там завжди присутні домішки грунту, органіки та інших хімікалій. Навіть один міліграм ціаніду може зіпсувати смак цілого мішка доброї солі. Тому усі ці відстійники, випарювачки та дробилки – неспроста! Та й дуже важливою є та любов, з якою вони цю сіль роблять!

Усміхаєтеся, не вірите мені як англійським вченим? А ви самі зробіть експеримент. Підіть в Епіцентр та й купіть мішок 25 кг таблетованої солі для басейнів за 150 грн ;) Хімічна формула та ж, 100% NaCl без домішок. І ціна вигідна, всього лише 3 грн за 500 грам. В басейні розчиняється чудово без залишку, не то що Донецька сіль. Але пробуєш таблетовану на смак - і щось не то, це як сипати в чай підсолоджувач замість цукру. В борщ таку сіль не даш однозначно!

Зібралося нас аж дванадцятеро. Могло бути і вдвічі більше, та вони на жаль проспали ранкову електричку. Вартість екскурсії 30 грн з людини, оплатити необхідно в ратуші. Потім йдемо десь 5 хв в сторону Карпат. Сам сільзавод виник на місці колишнього солоного ставка, що тут був за княжих часів. Вулиця й досі так називається «Солоний Ставок». З часом місто розбудовувалося, ліс вирубали, ставок висох. Але солі далі хотілося. Тому прийшлося копати в глибину.





Вхід на Екскурсію як заЛаз


Хтось килим тріпає раз на рік, дуже брудний




Виробництво працює таким чином. Є шахта на глибину 50 метрів. Двадцять п'ять з них заповнені грунтовими водами, це типовий рівень для побутових свердловин. По шахтних мірках вона зовсім неглибока. Тим не менше, верхній щабель драбини стволу працівники забирають, аби шукачі пригод не спускалися туди пошукати глибинний насос на свою голову.

Під землею є природня соляна лінза що йде вздовж вулиці Солоний Ставок від церкви Юра і до Пожежної частини. Перпендикулярно до лінзи, тобто зверху Бориславської вулиці вниз до центру тече підземна річка. Ця річка розмиває існуючу соляну лінзу утворюючи чудову ропу з концентрацією 300 грам солі на 1 літр води. Дебет такого ствола приблизно 3 куби ропи за добу. Якщо відкрити кришку копра і прислухатися - то добре чути плюскотіння цієї підземної річки.

Електричним насосом ропу викачують у великий басейн-відстійник. Тут тверді частинки грунту та інші нерозчинні елементи опадають на дно або вспливають. Далі відносно чисту ропу подають на випарювання. Це процес коли під дією тепла вода перетворюється в пару а сіль залишається. Є правда один момент – Дрогобицький хлібзавод. Він купує в завода чисту ропу і напряму додає її в тісто. Ціна такої солі виходить дешева бо не витрачаються кошти на випаровування, та й хлібзавод економить на воді.

Копр, тут сама шахта


Всередині, під нами 50 метрів провалля в соляну ванну






Парує сіль


Тут я зроблю ліричний відступ. Усі напевно знають що людина без води може прожити 2-3 доби а без їжі майже місяць. Та не всі знають, що без солі та ж людина загнеться за наступні 2 місяці. Ти будеш дертися на стінку та лизати штукатурку, лиш би мати хоч щось солене. Саме тому всі древні поселення завжди були поблизу солеварень, а не десь у відкритому степу. Саме тому у середньовіччі велися соляні війни. Та навіть у 17 столітті професія чумака, що розвозив сіль по селах, мала престиж теперішнього ІТ-шника. Ситуація з сіллю кардинально змінилася лише з винайденням залізниці і здешевленням її транспортування.

Так от, колись солі потрібно було багато і на всіх. Тому Дрогобицьке виробництво ще німці були механізували і сіль випалювали газом у величезних басейнах. В ті часи з градирень утворювалися хмари пари які випадали дощем на город моєї бабці. Бульба там не в'янула навіть у найжаркішу спеку. А тато мене ними дурив коли я питав «А звідки беруться хмари?». Та з часом газ подорожчав, як і електрика. Тому виробництво готової солі в донецьких шахтах стало більш рентабельним. А Дрогобицька сіль по ціні перевершила морську і виробництво потроху занепало. Хоча як на мене скільки там тої солі треба, за делікатес не шкода дати 15 грн / 500 грам.

Відстояну ропу далі подають у невеликі ванночки під якими, наче казани зі смолою у пеклі, поволі горять сирі дрова. Ропа має жовтуватий колір іржі з какао. Після випалювання получається білосніжна сіль яка, правда, вимагає ще додаткової підсушки та чистки. Уся пара йде в повітря, неекономно. Краще було б нею опалювати навколишні будинки. Керівництво заводу про це знає і старається втілити у життя енергоощадні технології.



Проміжна форма зберігання солі


Старі газові випаровувачі




Зато дах не гнитиме


Сюдою колись стікала сіль










Після випалювання сіль висипають у «бетономішалки». Тут її додатково розмелюють і досушують газовими пальниками. Дивовижне видовище: круглі залізні чаші із золотим порошком всередині. Фоткати тут не можна.



Останній етап виробництва це фасування у модні білі пакети автоматичною машиною. Раніше, коли виробництво було масовішим а сіль випалювали газом, то працював велетенський кульовий барабанний млин. Пакети фасувала німецька машина. Та, на жаль, зараз об'єми вже не ті тому це все невідомі порізали на метал.













Сам сільзавод знаходиться у затишній долині між двома дерев'яними церквами, одна з них та що Юра і занесена в Юнеско. Це величезна територія на якій завжди видобували сіль іще з часів князів і Хрестових походів. За рахунок цього земля має дивовижну і дуже позитивну енергетику так що не хочеться звідси йти. Та що гріха таїти, мій батько та інші дрогобичани полюбляють зрізати дорогу через діючий сільзавод. А заодно і набратися позитиву. Тому ця територія має величезний потенціал для розвитку туризму. Кемпінг, соляні озера влітку, соляні воркшопи взимку, фестивалі йоги та інших східних практик, квести хто більше з'їсть соліта корпоративи. Та щоб цей потенціал використати потрібно спочатку вивести завод зі стану руїни що от-от розвалиться і перетворити його в сучасну точку інтересу для туристів.

Та є тут і свої труднощі. Перша проблема – це територія, сам завод є лакомим куском землі в центрі міста для новобудов, а друга проблема – це екологія навколо. Тому завжди знаходиться той хтось хоче закрити завод назавжди. Покищо безуспішно і це гуд. Бо цього не слід робити ні в якому випадку. Буде як з Шахтами в Калуші: не працювали лише 15 років і тепер пропали навіки. Зараз, коли вони захотіли їх знову відновлювати для туристів то хапаються за голови - де ж ми були раніше! Простіше зберегти зараз ніж відновлювати потім.

Також навпроти самого заводу стоїть гаражний комплекс з використаними шинами, акумуляторами, мастилом та іншою отрутою, що йде напряму в землю. Та й сама долина заводу оточена двома річками-ванючками які течуть з приватного сектору. Такий собі дрогобицький варіант Полтви, але не заізольований в бетоні. Тому якшо і розвивати тут туризм  - то починати треба саме з екології.

Все все, вже закінчую 😊 На гербі Дрогобича гордо красується дев'ять стопок. Екскурсоводи кажуть що із сіллю. Але давайте пограємо в Dixit. В кого з вас слово «стопка» асоціюється саме з сіллю, а не з чимось іншим - сміло ставне мені мінус в карму. Подивимося завтра на результат. ;) Так шо в історії багато загадок: наприклад солене гарно йде з пивом, а свій монастир недалеко від солеварні в Дрогобичі був 😉    А де монастир там і пиво 😊 А ще завод Дрогобицької ковбаси. Це така ж всесоюзна легенда як і ЛАЗ. Що там що там виробництва вже давно немає, а от ковбаса то випускається і досі!

На заводі ми отримали стільки позитиву що настрій нам не зіпсувала навіть тру-циганська кафешка на базарі. Дрогобич класне місто і треба ще якось сюди вернутися. Бо: на Ратушу не піднялися, Костел майже пропустили, Нафтопереробний не бачили, та навіть жодне бомбосховище не провідали! Зато була в нас ще синагога, мандрівка вуличками і церква Юра. Про що напевно детально напишуть інші учасники.

Докидайте сюди будь-ласка ваші звіти і фото!