Вітаю всіх хто буває на форумі explorer.lviv.ua
Сюди потрапив зовсім випадково, Bottlehunter просив і радив розказати вам щось цікаве про Тернопіль, спробую це зробити.
Я людина від екстриму далека, але з історії міста маю чим поділитися.
Все, що тут публікуватиметься це перепост із мого сайту http://tarnopol.te.ua
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/33358/f7829564fd9a87cc300cfea75eb6794c.jpg)
Ніде більше в такому об'ємі та різноманітті (мова про мережу) ви не знайдете стільки інформації про історію мого рідного Тернополя, а тому - запрошую всіх кому ця тема близька.
Розпочну із найбанальнішої, найзаїздженішої інформацію, а саме Тернопільські підземелля.
У цій темі http://tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=176&t=64 я зібрав усю популярну інформацію про ходи, нажаль не встигаю усе це впорядкувати, а тому розкажу загальну ситуацію.
Згідно давньої легенди, яка із часом буде підтверджена документально старий Тарнополь побудовано у формі сузір'я Оріон, у формі неправильно 5 кутної зірки.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/33359/7jpg_6558406_3582780)
На кутах містяться ключові об'єкти:
1. Надставна церква
2. Стара синагога
3. Домініканський костьол
4. Старий замок
5. Середня церква
Усі ці об'єкти сполучені підземними ходами, у центрі (на ринковій площі) містився зал на 300 осіб, перші згадки про ходи знаходжу у спогадах про будівництво фортеці (Старого замку) у 1540-48рр., саме із цього періоду, а можливо і раніше (12ст.) беруть свій початок історії про підземні ходи Тернополя.
Ще у період міжвоєнної Польщі ходи провалювалися і ще тоді перебували під наглядом спецслужб. Відтак газети пам'ятають провали на Старому ринку.
Після того як місто у 1944 зрівняли із землею історія ходів на "тому сталася" бо всю систему було зруйновано як і сам населений пункт.
Варто також сказати про те, що під час німецької окупації ходи активно експлуатувалися, а тому по відходу ймовірно були заміновані, про що також є спогади, а тому будь які офіційні дослідження в цьому плані завжди ставилися під сумнів..
Детальніше про ходи можна прочитати у темі на форумі, лінк на яку я запостив вище.
А ось дві популярні картинки/малюнки ймовірного пролягання ходів:
http://tarnopol.te.ua/maps/pidzemellja.rar
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/33359/pidzemella_1)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/33359/pidzemella_2)
Розділ "Картографія" також допоможе краще зрозуміти яким було та стало місто після 2 війни http://tarnopol.te.ua/maps.html
Варто зауважити наступне: в 1900 році розробляється план каналізації міста, з того часу - ходи переплітаються із каналізаційними стоками і стають в рази довшими, старожили згадували про їх колосальні як для Тернополя відстані, від Кутковець під ставом і аж до Микулинецького кладовища та району вулиць Острозького та Микулинецької.
Не секрет, що багато із цих ходів досі існують та діють, проте в місті виходу, під храмами до прикладу - вони замуровані.
Найменш постраждали масиви Новий Світ та Район Рогатки, все інше було місцем активних боїв.
Щодо водойм, через Тернопіль протікає річка Серет та Рудка, друга захована під плитами у центрі міста і протікала тут до 80-их років, проте зараз там немає активної течії чи чогось в тому роді. починається від масиву Східного та джерела у парку Національного відродження і закінчується в парку Шевченка, де впадає у Тернопільський став.
Ходи час від часу дають про себе знати, найбільше провалів на старій ринковій площі, нещодавно був провал на вулиці Острозького http://tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=96&t=884 проте це максимум частина колектора і то сумнівно.
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/000t2xt4.jpg)
більше http://www.tarnopol.te.ua/gallery/thumbnails.php?album=223
відео про підземелля
Там щось говорили про замуровану стіну у підвалі, беремо перфоратор, кувалди і поїхали)))
Є сверло 80 см. :)
Треба раз і на завжди розвіяти легенди.
Дуже класно, поплюсив і дозволив собі трохи поправити пост, зокрема закинув фотки на Пікасу, жеби не згинули за місяць. Чекаємо продовження!
Цитата: YserL від 13.05.2012 22:18:05
Там щось говорили про замуровану стіну у підвалі, беремо перфоратор, кувалди і поїхали)))
Є сверло 80 см. :)
Треба раз і на завжди розвіяти легенди.
Старий замок / спортивна школа http://www.tarnopol.te.ua/gallery/thumbnails.php?album=321
Колишній Домініканський костел http://www.tarnopol.te.ua/gallery/thumbnails.php?album=289
та ні тут ніякі кувалди не пройдуть) навіть офіційно у місті на моїй пам'яті жодниз офіційних досліджень в цьому плані не проводили..нажаль..і мабуть не проводитимуть, все, що вціліло - це "приватний" сектор в який ніхто і нікого не впустить
для простих обивателів скоро відкриється стилізована кнайпа http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=276&t=1448
(http://s2.share.te.ua/b422502/iag18g8iqf.jpg)
(http://s2.share.te.ua/b422503/vuq8sjv9p.jpg)
Цитата: Bottlehunter від 13.05.2012 22:36:08
Дуже класно, поплюсив і дозволив собі трохи поправити пост, зокрема закинув фотки на Пікасу, жеби не згинули за місяць. Чекаємо продовження!
дякую за правку
щодо річки Рудки
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/b028_3.jpg)
форум http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=74&t=479
центральна алея (праворуч) де зараз схована Рудка або те що від неї залишилося
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/33364/1318789567_9420955_4781940) (http://pixs.ru/showimage/1318789567_9420955_4781940.jpg)
якщо когось цікавить щось конкретне - буду радий підказати, розказати
бо матеріалів по історії Тернополя дуже багато, не встигаю все опублікувати
на початку цього року мав унікальну для себе нагоду познайомитися із автором 3D макету зруйнованого в Тернополі Парафіяльного костелу, згодом наробив шум в мережі та в місцевій пресі, написав перший офіційний реліз
детальніше тут http://tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=145&t=576
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/33365/652px-Kostel_parafialny_Ternopil_09)
(http://tarnopol.te.ua/kostel/kostel_3D.jpg)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/eskiz_kostel_Tarnopol.jpg)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/eskiz_kostel_Tarnopol_2.jpg)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/hampton_inn-01_28Kopirovat29.jpg)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/hampton_inn-02_28Kopirovat29.jpg)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/5_28Kopirovat29.jpg)
щодо Рудки
(http://s17.postimage.org/iaute5ljf/TERNOPIL.jpg) (http://postimage.org/image/iaute5ljf/)
де саме вона протікає від вулиці Довго до парку Національного Відродження точно не знаю
забув про колектор у парку Топільче
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/foto_024.jpg)
більше тут http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=218&t=1394
Цитата: вулкан від 14.05.2012 00:11:26на початку цього року мав унікальну для себе нагоду познайомитися із автором 3D макету зруйнованого в Тернополі Парафіяльного костелу, згодом наробив шум в мережі та в місцевій пресі, написав перший офіційний реліз
От гади червоно**пі. Таку красу зруйнували... >:(
Знашов на на цьому сайті (http://www.tourclub.com.ua/uk/) цікаву статтю - огляд незвичайних місць Тернополя, своєрідний дайджест. Автор - Ольга Терещук. Нижче наводжу статтю повністю.
Надзвичайні місця Тернополя
Часом трапляється так, що набридає абсолютно все - хочеться чогось нового, цікавого, якогось адреналіну, врешті-решт. Тоді в голові з'являються думки про те, куди можна піти, щоб отримати ці нові відчуття і враження.
Сотня
Скільки б вам не було років, вас гостинно приймуть на "сотні" ("стометрівці"). Хоча можна просто поспостерігати за тим, як там спілкуються самі неформали - байкери, готи, скінхеди та інші угруповання. Між собою вони, схоже, не ворогують, відтак, сидячи на зручному парканчику в своїх певною мірою дивацьких вбраннях, що виділяють їх із натовпу, мирно спілкуються. Зовні їхні стосунки нагадують теплі, родинні. Тільки-но починається "сотенне життя" - з ним з'являється і маса нових вражень і знайомств.
Циганка
Саме на цьому пляжі відбуваються традиційні байкерські "зібрання". Як всі вже, мабуть, помітили байкерів у Тернополі чимало, відповідно, значна частина з них може похизуватись "байками", які справді заслуговують на звання витворів мистецтва. Особливо приємно було бачити байкерів на "циганці" на День незалежності, коли всю їхню колону прикрасили жовто-блакитними прапорцями. Якщо вам цікаво, чим вони там займаються, приходьте на "циганку" у вихідні дні десь після опівдня, звісно ж, тільки у так званий "байкерський сезон", коли ще погодні умови не перешкоджають руху на мотоциклах.
Пам'ятник шарі
Що таке "шара", я думаю, пояснювати нікому не треба. А от "Пам'ятником шарі" у Тернополі називають кулі при вході у драмтеатр (що їх неформали ще називають "яйцями"). Отже, навіщо йти до "пам'ятника"? Трапляються ситуації у житті, коли "шара", або ж "халява", нам просто необхідна, і тоді, з вірою в диво, не завадить підійти до гладенької кулі (аналогічно "шара"-"шар"-"куля") і провести по ній долонькою, попередньо загадавши бажання, здійснення якого неможливе без "шари". Знаю точно, що до "пам'ятника" найчастіше ходять студенти в період здачі сесії - отже, якусь магічну силу він таки має. Принаймні поспостерігати за тим, як хтось інший натирає мозолі на "шарі", також цікаво.
Острівець кохання
Не той, що в парку імені Т. Шевченка, а той, що в "Топільче". І носить він свою назву не умовно, а цілком заслужено. Для того, щоб переконатися в цьому, достатньо піти в парк, коли вже хоч трохи стемніло. І, швидше за все, ймовірно, що в лівому його крилі ви не знайдете жодної вільної лавочки, де б не вирувало кохання. Вправляються в ньому і підлітки, і "бездомні" студенти, і молоді подружні пари. Часто біля цих лавочок у своїх візочках мирно посопують немовлятка. Атмосфера справді густо насичена коханням. До слова, праве крило "Топільче" відведене для влаштування там посиденьок з пивом чи банальних пиятик.
Собачі бої
Хоча назагал вони заборонені, все ж відбуваються, і у межах Тернополя зокрема. Відвідувати їх можуть лише обрані особи - ті, хто виставляє свого "бійця", або ті, хто має фінансовий інтерес, тобто може зробити чималу ставку на когось з учасників боїв. Якщо хочете подивитись, як б'ються пси - то вам влаштує "бій" місцева дітвора майже в кожному дворі буквально за копійки. Знайти справжнє видовище буде нелегко і, як я вже згадувала, недешево, але цілком реально.
Блакитна лагуна
Тут, неподалік від центру, збираються тернопільські гомосексуалісти. Зі зрозумілих причин не вказую, де саме воно розташоване - ті, кому воно потрібне, про нього знають. Контингент "лагуни" - чоловіки віком від тридцяти років, які можуть прийти зі своїми "друзями", значно молодшими за них. Інколи приїжджають представники нетрадиційної орієнтації з інших міст і навіть з-за кордону. Тут можна завести нові цікаві знайомства, а можна знайти і своє справжнє нетрадиційне кохання. "Вогники" трапляються щодня, крім вихідних, після дев'ятої години вечора. Отже, шукайте - і знайдете!
Капище
Це місце для жертвоприношень та проведення різних язичницьких обрядів та ритуалів. У Тернополі "капище" розташоване в парку "Топільче" в зоні, де стоять дерев'яні ідоли. Мій знайомий розповів, що був свідком того, як під час проведення одного відьомського ритуалу, виконання танцю та нашіптування заклинань жрицями просто на очах змінювалась погода. Коли саме відбуваються зустрічі на "капищах", достеменно невідомо, але цілком очевидно, що в дні древніх язичницьких свят там можна побачити чимало цікавого.
Майовка
Місце зустрічі традиційних відьом. З давніх-давен одним з обов'язків кожної відьми, котра себе поважала, було відвідування щотижневого шабашу. На нього вони збиралися на мітлах, вилітаючи з комина свого дому, попередньо змастивши тіло маззю, виготовленої із суміші трав та жиру покійників. Слово "майовка" походить від назви місяця, коли відбувається Великий шабаш - перша ніч травня. Зараз традиція проведення "майовок" дуже змінилась - ніякої мітли, комина і жиру покійників. Але щотижневий шабаш залишився обов'язковим. На "майовку" можуть потрапити лише відьми, яких у Тернополі, до речі, досить багато. Кожна група "майовки" складається з 12 осіб, включаючи жерця чи жрицю ("білі" відьми). "Чорні" ж відьми об'єднуються в "ковени" з 13 осіб на чолі з Верховними жерцями. Де і коли відбуваються "майовки" - знають лише відьми. Відомо тільки, що "групи" "білих" відьом намагаються за опосередкуванням своїх знань та вмінь допомогти людям, а ковени - навпаки, нашкодити. Вони ворогують між собою, тому кожна "майовка", по суті, є стратегічним планом протистояння групи "ковену".
Ось так поволі ми переходимо до місць для тих людей, яким бракує для повного щастя адреналіну. Можна, звичайно, покататися на "Чортовому колесі", але в Тернополі є значно страшніші місця. Приміром, Микулинецьке кладовище. Якщо потрапити в потрібний час в потрібне місце, то там ви, в кращому випадку, наштовхнетесь ніс в ніс із привидом, яких, за переказами, тут повно. Але, наскільки відомо, це не найстрашніше. Вряди-годи там можна зустрітись із місцевими сатаністами, які інколи люблять "повідриватись" на Микулинецькому кладовищі.
Заяча тропа
Так в народі називають центральну алею в Топільче. Там "полюють зайці". Це чоловіки, які в силу певного психічного відхилення отримують максимальне сексуальне задоволення від публічної демонстрації своїх принад. Ексгібіціоністи (так їх називають "по науці") зазвичай одягають плащ на голе тіло, а коли "жертва" підходить ближче - різко його розстібають. Якоїсь фізичної шкоди вони завдати не можуть, але, як зізнаються очевидці, шок після "заячої тропи" залишається надовго.
Будинок із привидами
Це домівка, розташована на "Дружбі" у приватному секторі, десь в межах вулиць Волинської-Луганського. Який саме будинок, з'ясувати не вдалося (можливо, це і добре). Відомо, що збудований він на місці колишнього кладовища, а це, як відомо, не найкраще місце для житла. Як розповідають старожили даного масиву, тільки-но звели цю будівлю, вона відразу стала епіцентром усілякої нечисті - звідти чулись моторошні крики, виття, вночі там блимало світло (хоч електрика ще не була проведена), а довкола дому часто кружляв вихор. Власник будинку все ж ризикнув оселити свою сім'ю там. Та коли згадані вище страхіття не припинились, а всі речі жителів дому почали літати по кімнатах, меблі "танцювати", мов живі, звідти всі втекли. Дім довго стояв пусткою, та з часом його купили. Подейкують, що там оселилась жіночка, яку духи не турбують, або вона просто знайшла з ними спільну мову...
Бермудський трикутник
Про нього я чула лише раз, але те, що чула, - доволі моторошне. Один чоловік, який в силу обставин вночі мусив ходити через центр, помітив: коли вибрати правильну позицію, то можна побачити прозорі стінки, що з'єднують пам'ятники Франку, Шевченку та Пушкіну. Знаєте, є такі зошити із зображенням на останній сторінці, яке можна побачити, піднісши зошит до кінчика носа і повільно віддаляючи його. Ось цим особливим поглядом можна побачити після півночі цей "трикутник". А в ньому - кишма кишить всякими привидами. Можливо, що вершинами "трикутника" є не пам'ятники, а щось інше, адже будівлі не дозволяють побачити це достеменно. Привиди в "трикутнику" людей, що ходять біля них, не чіпають, просто шмигають поруч, як білі кульки. Не знаю, скільки разів той чоловік спостерігав "Бермудський трикутник" і в якому стані, але якщо вам це цікаво - спробуйте "намацати" прозорі "стіни".
Кримінальні ями
В Тернополі є місця, де найчастіше трапляються різноманітні трагічні події. За спостереженнями начальника бюро судмедекспертизи, дорожньо-транспортні пригоди найчастіше трапляються на вулиці Тарнавського. І ніякої містики - там просто жахливе освітлення вулиці. Топляться найчастіше в озері неподалік пивзаводу. Однак не варто проводити якісь паралелі з цією обставиною (з пивзаводом). Просто там є місце, де мілина несподівано обривається - за нею глибока яма від снаряда.
А от бандитським кварталом Тернополя по праву можна вважати "Бам" - там найчастіше грабують, нападають, ґвалтують. Причина та ж, що й спричиняє до аварій - погане освітлення вулиць.
Кінець цивілізації
Є в Тернополі старе-старе польське кладовище неподалік від Микулинецького (дехто вважає, що саме воно є найстрашнішим). Закінчується воно лісопосадкою, а за нею і є та панорама, котру називають "кінцем цивілізації". Як мені розповіли, візуально це надзвичайно моторошне і таємниче місце, яке наштовхує на роздуми про вічне. Чомусь мені видалось, що "кінець цивілізації" - це найстрашніше...
Ольга ТЕРЕЩУК
Цитата: Bottlehunter від 04.06.2012 18:35:57
Знашов на на цьому сайті (http://www.tourclub.com.ua/uk/) цікаву статтю - огляд незвичайних місць Тернополя, своєрідний дайджест. Автор - Ольга Терещук. Нижче наводжу статтю повністю.
Пряме посилання на статтю http://www.tourclub.com.ua/uk/info/local-lore/ternopil-region/ternopil/places_of_interest_Ternopil
ЦитуватиНадзвичайні місця Тернополя
...і все нижче по списку - надто все перебільшено. Тернопіль - прекрасне, тихеньке (відносно) місто, і показувати його у такому світлі є по меншій мірі недостовірно. Короч як співали Гадюкіни - "Файне місто Тернопіль!" ;)
Цитата: Alter від 06.06.2012 23:12:15
...і все нижче по списку - надто все перебільшено. Тернопіль - прекрасне, тихеньке (відносно) місто, і показувати його у такому світлі є по меншій мірі недостовірно. Короч як співали Гадюкіни - "Файне місто Тернопіль!" ;)
Та чого ти - ну перебільшено трохи, такі собі міські легенди, подумаєш. Зате цікаво. По Франківську он донедавна ще справжній вампір ходив, поки солдати Совіцької армії йому могилу огнємьотом не спалили - і нічо, ніхто не дивується.
Минулої суботи, тобто 9 червня, ми з Христиною мали приємність відвідати Тернопіль. На порядку денному було погуляти містом, знайти витік підземної річки Рудки в озеро та можливі входи до неї, а ще відвідати нову кнайпу "1540", що нещодавно відкрилася.
Їхати планували на день, тобто зранку виїхати, ввечері повернутися. Підходящої електрички не було, їхати можна було або автобусом з Автовокзалу на Стрийській (близько 50 грн за квиток) або поїздом Москва-Ужгород, що виїжджає з головного вокзалу о 8:45 та їде близько двох годин. Е-квиток повідомив, що плацкартний квиток до Тернополя в цьому поїзді коштує 48 грн. В касі виявилося, що 24. Тобто комісія сайту в цьому випадку складає аж 100% вартості квитка!!! О прикрий світ! Гідра капіталізму відростила свої щупальці і розмахує ними на всі боки!
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1512)
Їхалося, проте, досить рівно. Поїзд загальмував в Тернополі. А на пероні нас зустрів Тарас, він же вулкан в нас на форумі, автор Тернопільського форуму, історик, краєзнавець і музикант. Хлопака просто фанат своєї справи, ні на мить не припиняє дослідження Тернополя і знає в місті кожен кутик. Ще раз велике тобі дякую за цікаву екскурсію та чудову компанію!
Як театр починається з вішалки, так і місто починається з вокзалу. Тернопільський вокзал чистий, прибраний і з помірними цінами на воду-чай-тістечка-пресу. А виглядає він з висоти пішохідного мостика над коліями отак:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1868)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1871)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1874)
Отакий крик душі ми побачили на стіні. Щодо різних малюнків на стінах, то їх в центральній частині мало. Можливо, не там шукали. Промислові райони (наприклад, місцевий БАМ) мали б бути більш розмальовані невідомими для загалу майстрами маркера і бальончика.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1516)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1529)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1523)
Під час війни Тернопіль був зруйнований трохи менше ніж геть-чисто. І в цьому його біда. Місто, що мало нецілих 40 тис. населення, розрослося і розбудувалося вже після війни. Відповідно, старих будівель майже не залишилося. Але гуляти по ньому все одно дуже цікаво, особливо коли маєш досвідченого і ерудованого провідника збоку. На жаль, добру частину екскурсії Тараса я просто не запам'ятав, тому прошу доповнити, якщо упустив або перекрутив щось суттєве.
Колони і наполовину замурована брама в одному із внутрішніх двориків:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1527)
Стара цегла і каналізаційні люки, що їх можна побачити на вулицях міста.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/1111111)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/222222)
Вид на вул. Опільського. Червоний будинок з білими вікнами був збудований в 1898р. Справа від точки фотографії знаходився костел, перетворений після війни на швейну фабрику. Зараз територія закинута, але охороняється. Я зробив кілька фоток з-за воріт. За словами Тараса, під костелом збереглися моцні підвали, проте доступ до них зараз закритий.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1530)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1532)
Найбільш незрозуміла і абсурдна табличка, яку я колись бачив. Каже, що ворота треба кОпати ногами.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1533)
Красивий флюгер на даху будинку
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1538)
Вказівники та інформаційні таблички в Тернополі були спроектовані львівськими спеціалістами
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1542)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1614)
Цей червоний будинок розташований в мікрорайоні, що називається Новий Світ. (http://wikimapia.org/#lat=49.5627172&lon=25.5899953&z=15&l=37&m=b) За неперевіреною інформацією, тут розміщувався один з відділів НКВД, а в підвалах катували людей. Тому будинок має недобру славу.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1557)
Ворота заводу Опілля, що розташований на березі ставу. Збоку є магазин зі свіжим пивом, просто з заводу.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1559)
А ось як виглядає місце, де проходить Рудка. Я був трохи розчарований. Сподівався, що в Тернополі є підземна річка, хоч трохи схожа на Полтву - з прохідною частиною, бруківкою та хідниками-бортиками. Виявилося, що канал, куди стікала каналізація, а потім ще й хімічні відходи з виробництва, просто накрили бетонними плитами та залили асфальтом. І Рудка не втікає в став, а просто в нього впирається. Через тріщину в одній з плит було видно, що відстань до води - близько півметра і течія дуже слабка. Можливо, у вехів'ї течії ситуація дещо інша, поки що це залишається невідомим.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1567)
По місті курсують нові тролейбуси ЛАЗу і старі "Шкоди". Якби не напис "REHAU", це фото можна було б датувати серединою 70-тих.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1601)
А ось і кнайпа "1540", названа за роком заснування Тернополя. Розташована під торговим центром "Артріум", на -2 поверсі. Інтер'єр розробляли дизайнери львівської "Криївки", і, мушу сказати, це їм вдалося. Ціни приємні і демократичні. Наприклад, пиво "Дядя Вася", що вариться Микулинецьким заводом спеціально для закладу, вартує 8 грн за півлітри, Микулин-900 - 10. Сирна тареля коштувала 38 грн.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1618)
Підвали внизу широкі і з досить високою стелею.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1626)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1634)
Один із залів присвячений львівському скульптору Іоану Пінзелю. Кімната прикрашена скульптурами майстра, а посередині стоїть круглий стіл з дев'ятьма дерев'яними кріслами.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1629)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1628)
Одна з кімнат оформлена у вигляді тюремної камери. З в'язниці спеціально привезені нари і залізні двері з засовом.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1667)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1675)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1677)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1685)
На стіні висить полиця з юридичною літературою часів Союзу, там же стоять два протигази. Яким боком протигази стосуються буцегарні, не розумію.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1679)
Ще кілька фоток з кнайпи:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1630)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1638)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1655)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1660)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1664)
Стара фотографія зображує фонтан в центрі міста. Такзваний "грибок" зараз на реконструкції.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1666)
Пам'ятник працівникам водоканалу
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1688)
А цей "телевізор" встановлений на честь трагічно загиблого журналіста Ігоря Пелиха. Весь час показує фрагменти телепередачі "Галопом по Європах", де Ігор був ведучим. На жаль через яскраве сонце картинки не видно.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1695)
Зелений будинок
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1707)
Як виявилося. Тернопільським ставом ходять два прогулянкові катери - "Герой Танцоров" та "Капітан Парій", котрий тільки нещодавно відремонтували і знову спустили на воду. А до ремонту він мав отакий вигляд:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/1243615903eb02ea78ffcb364070e592.jpg)
Зараз же катер виглядає цілком непогано, ми мали честь випробувати його в ходу. Квиток коштує 10 грн., час поїздки близько півгодини. Кораблі курсують від причалу біля Замку до причалу біля дальнього пляжу, там пристають до берега, вивантажують-завантажують бажаючих і повертаються на базу. Кататися в жаркий день на верхній палубі - невимовне задоволення.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1714)
Вид на Тернопільський замок
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1755)
Побратими Снуп Дога на палубі. В Тернополі їх взагалі є дуже багато, це студенти місцевих ВУЗів.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1762)
Чуваки з зустрічного корабля чомусь на нас сварилися
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/34078/DSCN1760_1)
Далі ми пішли оглядати Микулинецьке кладовище і старий єврейський цвинтар. Але про це буде окрема тема, дещо пізніше. Хотілося б ще колись побачити Промзону, але на неї півдня явно мало. Стінгер свого часу аж три дні по місті гуляв, ось його звіт. (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3213.msg20708.html#msg20708)
В мою розповідь влізли далеко не всі фотки і враження, тому прошу тицькати на Посилання на Пікасу. (https://picasaweb.google.com/107214025285832863516/2012?authkey=Gv1sRgCPLs3sq01ru6NA#)
Тут є обговорення (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,5591.0.html)
Стаття в "Тернополі вечірньому" про Підземелля Тернополя. Текст копіюю до нас повністю, щоб не згинув з часом. Першоджерело знаходиться тут. (http://www.t-v.te.ua/korysne/pro-tayemnichi-pidzemni-galereyi-mista-znaye-josip-svinko/)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/000syakp.jpg)
Про таємничі підземні галереї міста знає Йосип Свинко
Ніхто уже не сумнівається у тому, що підземелля у нашому місті існують. Статті зі спогадами та розповідями очевидців про це неодноразово з'являлися у місцевих ЗМІ. Та де саме "ховаються" таємні переходи і куди вони ведуть, достеменно відомо не було. З'ясувати це питання вдалося професору кафедри фізичної географії ТНПУ Йосипу Свинку. Нашому виданню він розповів, яким чином відбувалися дослідження, і де необхідно шукати підземні тунелі.
- Йосипе Михайловичу, коли вперше заговорили про існування тернопільських підземель?
- Повідомлення на цю тему зустрічалися ще у польських газетах. Під час відбудови Тернополя після Другої світової війни будівельники часто натикалися на провалля, коли закладали фундаменти будинків. Загалом, є чимало спогадів про загадкові підземні тунелі і зали. Але належно обстежити їх заважали завали, стінні перешкоди, застереження людей... Едуард Гронський, колишній головний архітектор Тернополя, розповів, що під час закладання фундаменту кооперативного технікуму натрапили на високий, викладений у середині білим каменем, підземний хід, яким можна було пройти майже 250 метрів, а далі він був завалений. Такий самий хід знайшли і під будинком №20 з протилежної сторони вулиці Руської. Усі ці підземелля за вказівкою влади одразу засипали та замуровували.
- Чи не збереглися в архівах офіційні документи про наявність підземель?
- Офіційних документів немає. Свого часу це питання в архівах досліджував журналіст Ростислав Крамар, а в 1997 році в "Тернопільській газеті" з'явилася його стаття. Можливо, і були якісь документи, але після війни їх спеціально знищували. Розповідали, що під час війни у підземеллях переховувалися євреї. Тому тодішня влада дала вказівку все засипати і забетонувати.
- Скажіть, будь ласка, чи були спроби дослідити наявність підземель?
- Так. Після серії публікацій у колишній "Тернопільській газеті" у 1998 зібралася ініціативна група ентузіастів-фахівців з різних галузей. До неї входили архітектори, конструктори, спелеологи, будівельники тощо. Але їм не вдалося провести дослідження через відсутність фінансування.
- Статті також надихнули вас на дослідження?
- На початку 2000 року я разом із групою студентів методом ментальної біолокації вивчав біополя різних дерев. Тоді у мене і виникла думка: "Чи не можна таким же методом вивчати розломи у земній корі?". Щоб підтвердити свої здогади, разом зі студентами-операторами ми провели експеримент. Поблизу села Підвисоке Бережанського району є вапняковий кар'єр. Він має великі тріщини завширшки 10-15 сантиметрів, а зверху, метрів на 15, залягає глиняна товща. Я вирішив дослідити чи можна зверху, не бачачи цих розломів, зафіксувати місце розташування тріщин. Працювало лише четверо людей. Ми переконалися, що за допомогою біолокації можна виявляти тріщини у гірських породах навіть на великій глибині. Тоді виникла упевненість, що таким чином можна віднайти підземні ходи.
- З чого розпочалося дослідження підземель?
- Спершу перечитав спогади, які були надруковані раніше у пресі. У багатьох з них йшлося про те, що ходи тягнуться від замку. Тому взялися досліджувати старе місто. Усі дослідження ми проводили з цікавості і на громадських засадах, а тривали вони приблизно півроку. Ми пройшли центром міста і виділили сім основних ліній, які добре проглядаються, зокрема від катедри до замку; від замку до скверу "Старий ринок", що між будинками на вулицях Старий ринок-Замкова-Руська; від замку через східний край готелю "Тернопіль" до скверу "Старий ринок"; від Замку до майдану Волі; від будинку з магазином "Каштан" через майдан Волі до катедри; від Церкви Різдва Христового через житлові будинки по вул. Руській, № 20 і №18 через дорогу до будинку на вул. Замковій, 11; від Надставної церкви на схід через подвір'я будинків вздовж Руської до вул. Кардинала Сліпого. Найкоротші ходи сягають 175 метрів, а найдовшим виявився тунель від Надставної до вул. Сліпого, що сягнув 575 метрів. За нашими вимірюваннями, підземелля розташовані на глибині 5-6 метрів, висота їх становить півтори-два метри, а ширина коливається від 2,5 до 3 метрів, а подекуди і до 4,5 метрів.
- Чи є одне центральне місце, куди сходяться всі підземелля?
- Таким можна вважати сквер "Старий ринок". У цьому місці картина із біолокаційними лініями виявилася найбільш заплутаною. Тут сходяться дві лінії від Замку, одна від Надставної церкви, одна від кооперативного технікуму. Окрім того, ми виявили чотири лінії, які перетинають Замкову і під п'ятиповерховим житловим будинком №16 виходять у сквер. Причому, ширина кожного із підземних ходів тут коливається від 2,5 до 4,5 метрів. Ще у 80-х роках у цьому будинку почали тріскати стіни. Думаю, саме наявність підземних ходів стало причиною просідання землі, і як наслідок - будинок почав давати тріщини.
- Говорять, що є підземний хід від замку на протилежний берег озера?
- Такі версії існують. Але, як геолог, скажу, що у ті часи, коли будували підземелля, зробити було це неможливо. Навряд чи у XVII столітті люди могли прокопати хід під річкою, і далі до гори - аж до Кутківців. Якщо і був хід, то він міг йти до очерету на березі Серету, щоб за потреби була можливість сховатися у хащах чи набрати води. Прокопати хід під річкою дуже важко також через те, що там залягають девонські відкладення, які мають численні тріщини.
- Ви самі переконалися, що підземелля є. Чи розповідали про результати досліджень представникам влади?
- Ні. Я просто опублікував їх у спеціалізованих виданнях, довів, що підземелля дійсно існують. Хоча до мене за допомогою і роз'ясненнями уже кілька разів зверталися будівельники.
- На вашу думку, якою є потреба у подальших дослідженнях і відкритті підземних галерей?
- Зараз настав такий час, що їх можна відкривати. Наприклад, у Рівному, де також є підземелля, працівники краєзнавчого музею проводять у них екскурсії. Думаю, наші підземні галереї також можуть стати привабливим туристичним маршрутом. Окрім того, це було б не тільки цікаво, а й корисно. Наприклад, місця розташування підземних ходів необхідно знати будівельникам. Для цього необхідно провести детальніші біолокаційні дослідження, щоб деталізувати розміщення підземель на карті великого масштабу. Також необхідно здійснити геодезичні, геологічні та гірничотехнічні дослідження. І все це необхідно відповідно фінансувати.
До Bottlehunter - дякую за добрі відгуки
Трохи доповню та прокоментую написане
Добратися в Тернопіль не складно, електричка зі Львова їде вранці, в обід, потім десь в четверій + із Тернополя, якщо я не помиляюся ще в 8 годині, єдине проблема це час, стає біля кожного слупа, а тому триває це близько 3 годин. З поїздами також проблеми нема, хіба по обіді як і з Львова є кілька годинне вікно, вийняток - це літній сезон та сучасні реформи укрзалізниці. Також можна добратися автобусом, транзитних маршрутів чимало.
Тернопіль або Тарнополь (TARNOPOL) як його називали на польський манер весно 1944 року, впродовж 40 денних боїв було знищено на 85 %, люди, будівлі, вулиці..радянська армія та німці "постаралися на славу", най би їх трафило..
А все могло були зовсім по іншому, якби не паскудний поспіх на Берлін, Тернопіль можна було взяти в облогу та не руйнувати будинків і не вбивати стількох людей. Натомість Гітлер оголосив його містом Фортецею (він доречі бував у Тернополі), а Сталін наказав взяти за будь яку ціну. Детальніше про ці події можна почитати у книзі пана Семеніва, яка називається "Тернопіль у вогні. Хроніка подій весни 1944 року (2011)" http://tarnopol.te.ua/books/book_8.html та німця Герта Фріке http://tarnopol.te.ua/books/book_13.html
Від тих часів збереглася відео хроніка 1944 року, яку я практично розібрав по нитках, використавши усі мені доступні та відомі джерела та матеріали http://tarnopol.te.ua/video/video_9.html
Відчути яким є сучасний Тернопіль найкраще за допомогою цих роликів
Отож, поруйнований в 1СВ та знищений у 2СВ Тернопіль активно відбудовується у 50-их роках. Уже в мирний час руйнується чимало пам'яток старовини, фізично знищується інтелігенція, натомість місто заполонили росіяни та тотальна кількість селян, робочі руки які були вкрай потрібні на побудованих заводах, а саме Оріон, Сатурн, Ватра, Комбайновий, Фарфоровий, Текстерно..більшість із них зараз перетворилися на привиди.
Проте від сумного до сучасного та доброго..Як писав Bottlehunter: "Як театр починається з вішалки, так і місто починається з вокзалу"
ось такий вигляд мав у 1914 році. Двірець желізничний
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35492/E_4al2snv6E)
Другу лінію штреки проклали уже німці, саме залізниці Тернопіль завдячує своєму економічному зростанню в кінці 19ст. та біді 1944 року.
щодо
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35492/DSCN1527)
бульвар Шевченка, 1 - комплекс будинків зведених до 2СВ, тут мешкав освітній заклад Товариства Народних Шкіл, а також Подільський регіональний музей (http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=152&t=1638), заснований у 1913 році, згодом на його базі було утворено сучасний обласний краєзнавчий музей, який наступного року святкуватиме 100 років, до цієї події я із знайомими зробив ось такий матеріал http://tarnopol.te.ua/video/video_5.html
ось такий вигляд мала бурса у ті часи..
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/tarnopol-01.jpg)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/Tarnopol_287329.jpg)
зараз тут все занедбано, офіси і т.п.
У підвалі одного із будинків відкрили мистецьку галерею "Бункер Муз", графік роботи якої вловити практично не реально. Читають віршики, експонують сучасне мистецтво, картини, фото. Безкоштовно звісно.
щодо каналазіції міста..
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35492/ddfkkekd7)
1898р. Міська влада розпочала будівництво каналізації, відсутність якої давала про себе знати як у помешканнях, так і на вулицях. Першу каналізаційну лінію проклали на Руській, Микулинецькій і Смиківецькій вулицях. Досі на багатьох вулицях міста можна побачити на каналізаційних люках накривки з написами: "Kanalizazia miasta Tarnopola".
Кам'яниця доктора Вітошинського http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=124&t=1377
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35492/DSCN1530)
Єзуїтський костел
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35492/dUHOhb5jUaM)
Тут діяла швейна фабрика, перебудоване приміщення наскільки мені відомо "пустує", свого часу хотіли якийсь духовний центр чи щось в тому роді, але це лише балачки
Будинок старої пошти, якому в 1939 "давали" 100 років віку
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35492/DSCN1707)
(http://tarnopol.te.ua/dovidnyk_1/39.jpg)
(http://www.tarnopol.te.ua/gallery/albums/userpics/10001/67~3.jpg)
Тут (Шевченка,21) знаходиться лемківське та польське товариство, перше облаштувало музей-кімнату http://tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=143&t=592
___________
і останнє, я не історик, а екскурсовод)
якщо хтось надумається їхати у Тернопіль - буду радий показати місто :)
Хтів-бим приїхати, на цей раз Промзону дослідити трохи))
У вівторок пізно ввечері був проїздом на вокзалі, бачив грунтовний ремонт колії на самому вокзалі. І машини там дуже цікаві були. На жаль, фото не робив, темно було. Не маєш випадково знимок того історичного процесу? :)
Куди піти та на що подивитися у Тернополі?
Найбільший в Україні музей політичних в'язнів / безкоштовно / вулиця Коперника / http://www.tarnopol.te.ua/gallery/thumbnails.php?album=314
Обласний краєзнавчий музей / Майдан Мистецтв / платно / http://tarnopol.te.ua/video/video_5.html
Художня галерея / вулиця Сагайдачного / безплатно
Художній музей / вулиця Крушельницької / платно / http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=118&t=197
Музей Лемківщина / бульвар Шевченка / безплатно, хіба напроситися
Мистецька галерея "Бункер Муз" / бульвар Шевченка / безплатно
Арт Майстерня "Коза Дереза" http://www.youtube.com/watch?v=YM-8-NagXlE&feature=player_embedded http://tarnopol.te.ua/img/kd.jpg
Генделики
Ноєв Ковчег / вулиця Живова / http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?p=4326
Арт бар Коза / бульвар Шевченка
ПАБ "Файне місто Тернопіль" / бульвар Шевченка
Тернопільська кпайпа 1540 / вулиця Й.Сліпого
Шинок / парк Шевченка
Природа/транспорт
5 парків: гідропарк Топільче (є звіринець), Шевченка, Відродження, Загребелля, Старий парк
Тернопільський став - 2 пасажирських катери
Річка Серет - у парку Топільче можна покататися на катамаранах
Національні та місцеві пам'ятки архітектури
Місцеві http://www.tarnopol.te.ua/forum/viewtopic.php?f=39&t=605
Національні
Надставна церква
Домініканський костел
Домініканський монастир (зараз архів)
Церква Різдва Христового
Старий замок
Природа: Стара липа (вулиця Листопадова), Тернопільський дуб (мікрорайон Оболоня)
Цитата: Bottlehunter від 23.09.2012 13:03:58
Хтів-бим приїхати, на цей раз Промзону дослідити трохи))
У вівторок пізно ввечері був проїздом на вокзалі, бачив грунтовний ремонт колії на самому вокзалі. І машини там дуже цікаві були. На жаль, фото не робив, темно було. Не маєш випадково знимок того історичного процесу? :)
нажаль пром зону Тернополя я знаю погано =) плюс там можна зламати собі шию) але показати що і де ніяких проблем не становить, головне домовитися на перед :)
щодо колії..фото не маю, я пропустив ту подію, не був в центрі
цього літа у Тернополі відкрили кілька об'єктів
- Світло-музичний фонтан на бульварі Шевченка http://www.youtube.com/watch?v=P-4v5Tnrrag&feature=related
- Додали нові зірки на Алеї зірок, що на вулиці Сагайдачного http://www.youtube.com/watch?v=v-hy_A3lYBo&feature=related
- На набережній ставу відкрили Алею чемпіонів (це відбулося після завершення чемпіонату світу з водомоторних видів спорту) http://poglyad.te.ua/foto/yaku-aleyu-vidkryyut-sohodni-na-naberezhnij-ternopolya-fotofakt/
- На Валовій планують відкрити пам'ятник Ігорю Гереті, саму вулицю відремонтували http://gazeta1.com/index.php/uk-UA/126-novini-dnya/4613-na-valovi-vstanovlyat-pamyatnik-igoryu-gereti
- На бульварі Шевченка встановили 2 лавки у вигляді козаків http://lypa.te.ua/2012/09/07/u-ternopoli-zyavylys-lavky-u-formi-kozakiv/
більше про фонтани Тернополя http://uk.wikipedia.org/wiki/Фонтани_Тернополя
Минулої неділі знову їздили до Тернополя. Фонтани на цетральній алеї вже відреставровані:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4379)
І катер по озері ще ходить, хоча кататися на верхній палубі вже не так приємно як влітку - через холодний осінній вітер.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4387)
Вуличні музики грають веселий фолк
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4399)
А ще ми відкрили для себе нову кнайпу - "Буфет", розташовану в самому центрі міста, на вул. Старий Ринок, 3. (http://wikimapia.org/#lat=49.5518949&lon=25.5878066&z=18&l=37&m=b) Інтер'єр і страви стилізовані під 70-ті роки (минулого століття, звичайно ж). На стелі висять догори дригом гітара, чайники та радіоприймачі, а люстри зроблені зі скляних пляшок від кефіру.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4402)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4404)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4418)
Страви смачні і порівняно недорогі - добряча порція дерунів вартує біля 15 грн, 12 коштує і великий смачний чебурек. А ще там роблять суперовий глінтвейн.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4431)
Стіни обклеєні старими газетами, на столі під склом стоять журнали "Перець". Мені, як любителю читати за обідом, це дуже сподобалося.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4420)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4426)
І всілякі радянські артефакти на полицях.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4413)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4415)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4416)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/35755/DSCN4428)
Ось як проходять вечори в кнайпі "1540". Мені здається, така атмосфера панувала у Львові в 90-тих і якраз такої музики, простої і драйвової, не вистачає зараз. Гурт "Сержант Блюз", за барабанами, до речі, Тарас, він же вулкан. Але через невдало встановлену камеру від Тараса видно хіба палички :) Дякую за настрій, приїжджайте до Львова на кунцерт!
Світильники з старих кефірних пляшок!!!
Саме з тих пляшок з фольгованим корком??? Кефір, що тоді розливався
від довшого стояння розділявся на фракції: смачнющі драглі та сироватку.
Кажете Старий Ринок, 3 ? Плюсанув.
P.S.
Це не теперішня емульгована фігня, що радше нагадує білу фарбу для дерев'яних парканів.
Проект "Міста. Мій щоденник". Дуже гарно зняті чотири сюжети про Тернопіль та тернопільські печери. Рекомендую всім до перегляду.
Цьгого разу в Тернополі відвідали Музей політичних в'язнів та парк Топільче.
Музей розташований недлеко від вокзалу, на вул. Коперніка, 1 (На мапі. (http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=49.553378&lon=25.597769&z=18&m=b)) Експозиція музею знаходиться в підвалах колишнього слідчого ізолятора. В камерах облаштовані різноманітні тематичні експозиції, присвячені визвольному рухові, дисидентам, революціонерам, побуту в'язнів тощо. А екскурсію нам проводив чоловік, що свого часу тут перебував.
Вхід до музею безкоштовний, файним тоном є залишити кілька гривень доброчинного внеску та написати відгук до спеціальної книги.
Віртуальний 3-d тур. (http://3dmisto.in.ua/?p=540)
Фотогалерея. (http://www.tarnopol.te.ua/gallery/thumbnails.php?album=314)
Кілька фото зсередини. Камера з портретами в'язнів, що тут перебували. Вітрина зі знаряддями тортур та великий жестяний баняк-"параша" в кутку. Дерев'яні двері - єдині у всії в'язниці, що збереглися ще з тих сумних часів.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6291)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6292)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6289)
Кімната, присвячена дивізії СС Галичина. Оголошення часів німецької окупації із закликом вступати до бойових підрозділів.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6296)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6295)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6293)
Дірка в стіні справа від дверей - для наглядачів, щоб могли спостерігати за всією територією приміщення. Згідно тюремних правил, наглядач не мав права під час нічного чергування заходити далі, ніж поріг камери.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6298)
Коридори СІЗО
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6319)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6299)
Тісні та вологі приміщення карцерів. Сиділи тут тільки по одному, жодних лежанок чи стільців не передбачено. На бетонну підлогу наливалася брудна вода для більшого "комфорту" в'язня. Продуктовий пайок під час перебування в карцері становив шматок хліба та дві склянки води на добу.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6313)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6300)
Зал, присвячений повстанським криївкам. Найцікавішими для мене були макети реальних криївок, що були розміщені переважно на території Тернопільської області. Ось в цій, наприклад, зимував командирський склад УПА. Фантазія тих, хто проектував схрони, гідна подиву: потрапити сюди можна було тільки відсунувши певний камінь в підвалі будинку, вентиляція здійснювалася через дупласте дерево. На нього ж була виведена і антена для прийому радіо.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6301)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6302)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6303)
Вхід в цю криївку був через колодязь, вище рівня води
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6304)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6305)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6307)
Ховалися повстанці і в тернопільських печерах, про це розповідають кілька інформаційних стендів
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6310)
Йдемо далі. Макет концтабору на Півночі, одяг та взуття в'язнів
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6321)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6322)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6323)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6324)
Церква, зроблена з сірників
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6318)
Залишаємо вдячні відгуки в спеціальному журналі та йдемо далі, до парку Топільче. По дорозі треба підкріпитися, для цього якнайкраще підходить Стара піцерія, (http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=49.549692&lon=25.589406&z=18&m=b) що на Шашкевича, 1. Заклад з вигляду нагадує совковий буфет, а купувати тут варто піцу і томатний сік. 10 гривень і купа щастя - такої смакоти більше нема ніде! І тому всі в Тернополі знають, що це таке і де куплено:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6327)
Дитяча залізниця та пам'ятники ОС Андроїд (тільки антена на голові одна, напевне, якісь старіші версі)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6333)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6335)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6337)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6338)
Дерев'яні скульптури в парку
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6345)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6351)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6352)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6353)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6354)
Післяслово. Тернопільська промзона чекає відважних дослідників, рівно як і тернопільські колектори. Хочу поїхати туди зі спорядженням, орієнтовно через три-чотири тижні. Якщо хтось має бажання, прошу дописувати в приват, будемо планувати вилазку.
Посилання на альбом. (http://plus.google.com/u/0/photos/107214025285832863516/albums/5883356165523735777)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/5469/39192/DSCN6348)
Виявляється, у Тернополі є Музей історії водопостачання та водовідведення міста. Розташований він на подвір'ї місцевого водоканалу на вул. Танцорова, 7.
Більше інформації за посиланням: http://nter.net.ua/alarm/v-muzeyi-vodokanalu-eksponati-yaki-sluzhili-ternopolyanam-desyatki-rokiv/10337