Всім привіт, добігали кінця останні теплі вересневі дні. На вулиці було сонечко і хотілося жити, дома сидіти на вихідних не варіант, тому не довго думаючи, трохи пошукавши в інтернеті, знайши цікавий обєкт біля франківська.
Набираю колегів, падаємо в машину, і за пів години - ми на місці.
Наполегливо рекомендую під прочитання цієї статті пісню: https://www.youtube.com/watch?v=TA_6hxtg99M
Додає атмосферки)
Локація:Івано-Франківський Домобудівний Комбінат
Хто захоче спокійно знайде де це.
Територія охороняється, ми застали як мінімум 3-ох охоронці. Два вояки, які не хоітли розмовляти взагалі, сказали йти звідси На**й. Ми обійшли завод, на іншому кінці було КПП, вирішили спробувати ще раз, підійшли, там сидів дідок років за 70. Спочатку теж виганяв нас, але розговорилися з ним, і виявився нормальний чоловік. Сказав не бушувати, сказав що нас не бачив, і якщо хтось питає то ми самі, але пропустив нас.
Єдине що сказав, на виході показатися йому, щоб знав що все ок, і що ми вийшли вже.
Попадаємо на територію, природа забирає своє, дерева і кущі розміром в 3-4 поверхи, зарослі крани, дерева на дахах цехів.
Перша будівля - по здогадках - трансформаторна, дещо навіть залишилося, не все винесли.
Ідемо далі, будівля - цистерни. Напевно в свої часи зберігались якійсь рідини, зараз підвальні поверхи затопленні, а ті по яких можна ходити, треба дуже акуратно. Підлого провалюється, та і взагалі дивно як воно ще тримає всю цю вагу.
Збоку маленький будиночок, заходимо, і бачимо що в цілій кімнаті немає підлоги, і все залито водою. Бачимо прохід, ідемо туда, темно, нічого не зрозуміло, бачимо якійсь ліжка чи то дивани, камін. Камін? Що тут забув, бомжі зробили собі "притулок" - Баня, доходить за пару секунд і все стає на свої місця. Баня, предбанник, басейн.
Ідемо далі, збоку великі будівлі 9поверхів +-, знаємо що якось можна попасти на верх, але як - незнаємо, шукаємо. Все закрито, забито, на колодках але є розбите вікно, бачимо за ним сходи на верх - нам туда. Залізли, подивилися, сходи до самого верху - вперед.
На поверхах де не де провалилась підлога, з кожним поверхом жим жим все більше і більше, старі, гнилі, скрипучі сходи, але знаємо, є вилаз на верх. Треба шукати.
Піднімаємося на останній поверх, проходимо акуратно попід стіну в кімнату, і бачимо перед собою коридор - довгий коридор який іде в повітрі і зєднує собою різні корпуси.
Спускатися вниз? Чи йти далі? Стрьомно, в підлозі дири, висота 9-10 поверх +-
Ладно, йдемо далі, акуратно, головне не дивитися вниз)
Перейшли цей перехід, куда далі? Бачимо десь за колонами є прохід, знову сходи, бачу світло вгорі, драбина. Лізу. ЗНАЙШЛИ - знайшли вихід на дах. Наполегливо рекомендую не особо висовуватися, тому що збоку є діюче підприємство, і з нього вас буде спокійно видно, тому як тільки вилізли, впали на землю, проповзли в іншу сторону, де нас не буде видно. Який же це кайф, не описати словами, дивіться фотки.
Спускаємося вниз, бачимо величезний ангар, але як попасти? Виходимо на вулицю, шукаємо залаз, є. Бачу посеред ангару стільці, як в школі колись, в актовій залі - така фотка мастхев.
Вже почало темніти, і ми вирішили що пора на вихід. Ідемо по дорозі до КПП, тишина і тут хтось з кущів оре:"Мужики, ви куда блять"
Ми чуть не обісравшись бачимо діда з КПП який сидить в кущах, чи то ягоди збирає, чи в туалет приперло, кажемо, дідо, то ми, ми підходили до вас, він каже, нічого не знаю, ідіть звідси, кажу та йдемо, якраз до вас ішли. Каже, нічого не знаю, нікого не пускав ідіть нах звідси.
Так впринципі і закінчилась наша подорож.
Дякую за увагу, всім гарного дня, і цікавих прогулянок ;)
Набираю колегів, падаємо в машину, і за пів години - ми на місці.
Наполегливо рекомендую під прочитання цієї статті пісню: https://www.youtube.com/watch?v=TA_6hxtg99M
Додає атмосферки)
Локація:Івано-Франківський Домобудівний Комбінат
Хто захоче спокійно знайде де це.
Територія охороняється, ми застали як мінімум 3-ох охоронці. Два вояки, які не хоітли розмовляти взагалі, сказали йти звідси На**й. Ми обійшли завод, на іншому кінці було КПП, вирішили спробувати ще раз, підійшли, там сидів дідок років за 70. Спочатку теж виганяв нас, але розговорилися з ним, і виявився нормальний чоловік. Сказав не бушувати, сказав що нас не бачив, і якщо хтось питає то ми самі, але пропустив нас.
Єдине що сказав, на виході показатися йому, щоб знав що все ок, і що ми вийшли вже.
Попадаємо на територію, природа забирає своє, дерева і кущі розміром в 3-4 поверхи, зарослі крани, дерева на дахах цехів.
Перша будівля - по здогадках - трансформаторна, дещо навіть залишилося, не все винесли.
Ідемо далі, будівля - цистерни. Напевно в свої часи зберігались якійсь рідини, зараз підвальні поверхи затопленні, а ті по яких можна ходити, треба дуже акуратно. Підлого провалюється, та і взагалі дивно як воно ще тримає всю цю вагу.
Збоку маленький будиночок, заходимо, і бачимо що в цілій кімнаті немає підлоги, і все залито водою. Бачимо прохід, ідемо туда, темно, нічого не зрозуміло, бачимо якійсь ліжка чи то дивани, камін. Камін? Що тут забув, бомжі зробили собі "притулок" - Баня, доходить за пару секунд і все стає на свої місця. Баня, предбанник, басейн.
Ідемо далі, збоку великі будівлі 9поверхів +-, знаємо що якось можна попасти на верх, але як - незнаємо, шукаємо. Все закрито, забито, на колодках але є розбите вікно, бачимо за ним сходи на верх - нам туда. Залізли, подивилися, сходи до самого верху - вперед.
На поверхах де не де провалилась підлога, з кожним поверхом жим жим все більше і більше, старі, гнилі, скрипучі сходи, але знаємо, є вилаз на верх. Треба шукати.
Піднімаємося на останній поверх, проходимо акуратно попід стіну в кімнату, і бачимо перед собою коридор - довгий коридор який іде в повітрі і зєднує собою різні корпуси.
Спускатися вниз? Чи йти далі? Стрьомно, в підлозі дири, висота 9-10 поверх +-
Ладно, йдемо далі, акуратно, головне не дивитися вниз)
Перейшли цей перехід, куда далі? Бачимо десь за колонами є прохід, знову сходи, бачу світло вгорі, драбина. Лізу. ЗНАЙШЛИ - знайшли вихід на дах. Наполегливо рекомендую не особо висовуватися, тому що збоку є діюче підприємство, і з нього вас буде спокійно видно, тому як тільки вилізли, впали на землю, проповзли в іншу сторону, де нас не буде видно. Який же це кайф, не описати словами, дивіться фотки.
Спускаємося вниз, бачимо величезний ангар, але як попасти? Виходимо на вулицю, шукаємо залаз, є. Бачу посеред ангару стільці, як в школі колись, в актовій залі - така фотка мастхев.
Вже почало темніти, і ми вирішили що пора на вихід. Ідемо по дорозі до КПП, тишина і тут хтось з кущів оре:"Мужики, ви куда блять"
Ми чуть не обісравшись бачимо діда з КПП який сидить в кущах, чи то ягоди збирає, чи в туалет приперло, кажемо, дідо, то ми, ми підходили до вас, він каже, нічого не знаю, ідіть звідси, кажу та йдемо, якраз до вас ішли. Каже, нічого не знаю, нікого не пускав ідіть нах звідси.
Так впринципі і закінчилась наша подорож.
Дякую за увагу, всім гарного дня, і цікавих прогулянок ;)
