Львівська залізниця

Автор explorer, 08.05.2007 12:59:12

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Bottlehunter

ЦитуватиЦікаво було б знайти детальні підрахунки Укр залізниці по всій Україні

Навряд чи вони будуть достовірні. Деякі колії вели до промзон і були розібрані. Деякі належали (чи належать) військовим і, швидше за все, явно не облікуються. Та й сама Укрзалізниця часто демонтує паралельні колії, які не використовуються при маневрах.

А офіційний сайт каже, що експлуатаційна (найкоротша, виміряна тільки по одній головній колії) довжина залізничних колій України складає 22,5 тис. км.
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

У "Високому замку" за 9 серпня надибав на цікаву статтю про швидкісні поїзди (швидше навіть - рейкові автобуси), що їздили по Галичині до Другої Св. війни.

Нижче зісканована стаття. а тут лежить оригінал на сайті газети




Уривок телепрограми каналу ТВІ і старе відео, де можна побачити автомотрису





І ще одна стаття:

ЦитуватиПерші "торпеди" поєднували Краків із модним курортом Закопане. В 1936 році поїзд проїхав цю відстань (150 км) за 2 години й 18 хвилин - рекорд, не побитий досі. Пізніше були відкриті рейси "Краків-Варшава", "Варшава-Катовіце", "Варшава-Лодзь", "Львів-Закопане" та інші.
На Галичині станом на літо 1939 року "торпеди" обслуговували маршрути "Львів-Стрий-Дрогобич-Борислав", "Львів-Галич-Станіславів [Івано-Франківськ]-Коломия", "Львів-Красне-Золочів-Тернопіль" і згаданий на початку тексту "Тернопіль-Чортків-Заліщики".

Текст повністю тут.





Най жиє Гуцулія!

atom-heart

Всім привіт.


Одного прекрасного дня я, сидячи на роботі і читаючи експлорер, зрозумів шо то можна і загнити так перед монітором, і вирішив доєднатися до вас, а оскільки мій коллєга Євгєній цілих 5 років витратив на то шоб стати машиністом (а в кінці кінців став проджект менеджером) то першу так сказати вилазку вирішили зробити на всіма улюблену Львівську Залізницю.

Отже в одну недільку ми нарешті вибрались, почавши з вокзалу та прилеглих територій, а саме моста над локомотиво-ремонтним заводом (в кінці правого боку першого перону) де впринципі не знайшли чогось мега цікавого чи неординарного, за час стояння на тому мості повз нас проїхав 2м62 (в народі маруся) В(ладімір)Л(єнін)80 та декілька електричок. Також через грати подивились на ВЛ11 який до нас пригнали на ремонт (напевно) з Кривого Рогу. Накурившись та нафоткавши всьо шо нас зацікавило вирішили йти в сторону депо Львів захід, попутно ше сфотографували декілька електричок різних мастєй, машиніст одної з яких навіть вирішив запитати чого то ми фоткаєм так відверто його транспортний засіб, але тут не розгубився Євгєній і швиденько сказав шо ми студенти і навіть для впевненості сказав прізвище викладача (дивно, що нам повірили, студенти в неділію в 5-й вечора роблять диплом, як на мене досить не реалістично). Пофоткавши електрички та минувши вокзал вилізли на міст в сторону Левандівки. І тут побачили досить таки цікаве видовище, коли вагони з різним вантажем котяться своїм ходом без будь-якого локомотиву до того моменту поки не натрапляють на інші вагони. Виглядає це все досить круто та гучно:) Перейшовши міст попрямували в депо. При вході в депо зустріли все той же танк-паровоз 9П-460 який ше кажуть навіть може їхати своїм ходом. А далі було впринципі розчарування, тому шо ніхто особливо не був радий нас там побачити. Спочатку я спробував зайти до чергового і отримати його санкцію на то шоб тут пофоткати. Він з неприхованою байдужістю сказав фоткай шо хочеш поки тебе не виженуть, мені пофіг. Оскільки на вулиці цікавого нічого ми не побачили ломанулись одразу в цех по ремонту електровозів постійного струму, трошки там прогулялись і натрапили на інженера з техніки безпеки який явно нам не був радий, ми звичайно прикинулись знову студентами, і саме тому на не вигнали зразу, але до нас був прикріплений один з майстрів, який нам більше розказував про тяжку долю робітників депо та шоб ми звалювали кудись бо тут нічого  не заробиш. Потім ше була спроба пройти в депо клепарів, але тут ми вперлись в ворота та охоронця який нас не пропустив далі тих самих воріт. Ше була більш вдала спроба шось побачити в депо Львів схід, але це було декілька електровозів здалеку і навіть німалішої змоги залізти кудись в середину. Отакою от була моя перша вилазка, фото тут

Roy

З почином на експлорері, +.


Цитуватиі швиденько сказав шо ми студенти і навіть для впевненості сказав прізвище викладача

Згадав, як я колись притворявся студентом 52 училища, для того щоб увійти в довіру машиністам, щоб покататись на локомотивах, тепловозах чи електричках. Цікаво було кожного разу, якось задавали питання по фаху, від яких я "губився", а було таке що приходилось і локомотивом керувати, до того ж у нетверезому стані.  ;D
Вже якось постаршав, в студенти не годжусь, тому легенду в разі чогось треба придумувати зовсім іншу.  :)
Meine Ehre heißt Treue

Alter

Порадував сайт залізниці. Тепер можна взнати наявні поїзди, ввівши вихідними даними початковий та кінцевий пункти, а також інтервал шуканого часу. Погодьтесь-зручно.
http://www.uz.gov.ua/passengers/timetables/
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.

Bottlehunter

Дві машини зі Стрия. І незрозуміла для мене рейка.





Най жиє Гуцулія!

Sensei

Місяць назад зустрів такого трансформера в Золочеві
Скупий платить двічі - дурний ходе двічі.

linuxoid

Цитата: Bottlehunter від 18.11.2012 11:43:51
Дві машини зі Стрия. І незрозуміла для мене рейка.

Судячи з дроду, що йде то тієї рейки вона виконує роль шини заземлення.

stylet

Цитата: linuxoid від 18.11.2012 17:10:32
Цитата: Bottlehunter від 18.11.2012 11:43:51
Дві машини зі Стрия. І незрозуміла для мене рейка.

Судячи з дроду, що йде то тієї рейки вона виконує роль шини заземлення.
Більше всетаки схоже на вмонтований в рейку термометр опору, для того щоб бачити температуру на цифровому термометрі який десь стоїть в приміщенні до якого і йде той провід. Когось позбавили необхідності ходити надвір і знімати покази з звичайного термометра який швидше за все вставляється в приварену трубку зліва. Такі термометри  опору до речі виробляє "Термоприлад" той що на Науковій, доводилося кілька разів їздити в відрядження до них по схожі штуки.

Alter

Міряти опірним термометром температуру повітря надворі є аналогом оли б замість штангенциркуля на виробництві використовували шкільну лінійку. Мінусом опірних термометрів є їх низька чутливість. Їх використовують в основному там, де нема як запхати звичайного, плюс є великі діапазони вимірюваних температур. Особисто сам бачив такі термометри на муфельних печах (до 1200 С), парогенераторних котлах (300-600 С), ну і так по кафедрі валялись.

А нащо там тоді рельса? :o Тим більше зі шпалами? Краща теплопровідність?) Цікавий метод.
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.

stylet

ЦитуватиМіряти опірним термометром температуру повітря надворі є аналогом оли б замість штангенциркуля на виробництві використовували шкільну лінійку. Мінусом опірних термометрів є їх низька чутливість. Їх використовують в основному там, де нема як запхати звичайного, плюс є великі діапазони вимірюваних температур. Особисто сам бачив такі термометри на муфельних печах (до 1200 С), парогенераторних котлах (300-600 С), ну і так по кафедрі валялись.

А нащо там тоді рельса? :o Тим більше зі шпалами? Краща теплопровідність?) Цікавий метод.

В продовження попередньої теми:
Смію непогодитись з Alter -ом, термометри опору мають досить широке застосування, залежить від типу його характеристики (100М мідні, діапазон вимірювання -50 ... 150 С, 100П платинові, -200 ... 600 С) разом з цифровим термометром показує температуру до десятих градуса і класом точності 0,5 шо точніше за звичайні термометри крім лабораторних. Наприклад в нас на заводі такі стоять для контролю і разом з перетворювачем для регулювання  температури 16 тарілки ректифікаційної колони де зміна робочої температури становить 2 градуси.
Сказане Вами напевно більш характерне для термопар, принаймі з ними не доводилось мати справу.
А виміряють температуру самої рейки тому що вона має досить велике теплове розширення, а не повітря. Для підтримання колії в робочому стані. Наприклад коли довший час тримається спека обмежують швидкість руху поїздів тому що можливе таке явище як температурний викид колії http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D1%89/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B4_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%97

Alter

Цитуватитому що можливе таке явище як температурний викид колії

В такому випадку чому зразу не застосувати тензометр на строго визначеній довжині рейки і бачити безпосереднє розширення, ніж завідомо включати сюди похибки, що безумовно будуть при вимірюванні температури?
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.

stylet

Цитуватичому зразу не застосувати тензометр на строго визначеній довжині рейки і бачити безпосереднє розширення
Досить слушна і правильна думка, але думаю залізниця дуже консервативна структура, тому як в них повелося так їм і краще поставити контрольну рейку на кожній дистанції колії і при досягненні певного значення давати якісь накази по цій дистанції. Так би мовити "краще перебздіти чим недобздіти" :)
Якраз знайшлася стаття до даного питання http://www.magistral-uz.com.ua/articles/termometr-dlja-kolii.html
Дивно що вони стверджують що нема приладу для вимірювання напружень, тензодавачів ніби більше ніж досить ???

Alter

Терзометри використовуються для зняття даних про незначні переміщення. Але якщо переміщень нема, то це далеко не значить що нема і напруження. І виміряти його в такому випадку, коли нема зовнішниіх проявів, є вельми і вельми проблематично. ТАк що коли хто знає як це зробити - вам пряма дорога у відділ патентування.
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.

Lesyk

Цитата: :-)
Тензодавачам дуже погано живеться від вібрації. Так само як і ТСП, ТСМ та термопарам. Хоча останнім трьом не так критично як першим - стоять же в підшипниках, але якщо давачем вгребти по чомусь сильно, або просто зачепити кінцем штанги, на якому вони закріплені - то треба платити гроші за новий, в той же Термоприлад (хороша контора, але не спішать оновляти свій асортимент, через що в задниці, от якби хтось в них вклав, наставив на шлях істинний, то було б всім вигідно, окрім забугра, а то більш витривале ніж забугор; заходив до них якось по роботі, попросив показати за одно що в них є, помацав, покрутив в руках, красота місцями, але виходить дорого, бо штучний товар, так інакше б взяли цілу жменю, а то забугор розлітається при падінні ;D). Тому той ТСМ, в окремій рейці, по якій не їздять, і стоїть. Та й не роздавить ніхто.
Використовують термометри опору та термопари в якості первинних приладів скрізь, де є потреба в автоматичному регулюванні чи фіксації температури. За наявності бажання співрозмовників можу зазняти встановлені поруч забугорні манометричний термометр та ТСМ. А звичайні (ртутні, спиртові) скляні термометри майже нікуди не пхають. Хіба інколи в підшипники, і в лаболаторіях стоять, а ще в коморах різних.
На котлах ставлять всяке. У відповідних місцях для відповідних задач. Останні десятиліття, спочатку за бугром, а тепер і в нас, внаслідок реконструкцій, КВПешники і АСУшнии зустрічаються із тим, що міряють параметр із високою точністю, а от регулюють грубо, внаслідок чого клас точності 1 цілком достатній.

manfred

На сторінці 2. Це мотриса начальника залізниці. Пересувний пункт управління залізницею. Придбана ще коли начальником залізниці був Г.М. Кірпа. Обладнана компютерною технікою і системами супутникового зв'язку. Дозволяє здійснювати управління залізницею під час інспекторських поїздок. Місце постійного базування ТЧ-2 депо Львів-Захід, за головним двірцем станції Львів.

На фото на ЛЛРЗ - кузов промислового кар'єрного електровоза типу Д100 або секцій  кар'єрного тягового агрегата. Докладніше - дивіться книгу Ракова локомотиви і МВПС залізниць СРСР.

Дуже вдячний хлопцям за цікаву інформацію.

А де можна скачати книгу ,,Історія Львівської залізниці ''.

manfred

Колись на базах запасу знаходилося в резерві дуже багато паровозів. Але після ряду аварій на паросилових установках залізниць України, в яких використовувалися паровозні котли, було прийнято рішення порізати всі паровози. На базі в Хирові не залишилось ні одного, на базі в Снятині не знаю, на базі в Стрию ні одного. База запасу ст. Долинська під Кривим Рогом повністю ліквідована. А там зберігалося близько сотні паровозів. Залишився від неї тільки паровоз серії Э на постаменті. Навіть колії розібрали. До недавна ще були діючі паровози в депо Щорс. Звідти пригнали в музей натурної техніки на приміському вокзалі ст. Львів танк-паровоз Ь-2137.  Паровоз Л-3535, який був в діючому стані, перегнано в музей залізничного транспорту в Києві. А зараз з його допомогою проводять 2-ох годинні ретропоїздки навколо Києва. В сусідній Росії на базах запасу є ще досить паровозів, які стараються не нищити. В нас їх ріжуть-бо це більше сотні тонн готового металобрухту. База запасу ст Чорний Острів П.Західної зал ще було до недавна 6 паровозів серії Э. Наприклад, в сусідній Польщі досі діє залізничний вузол у Вольштині повністю на паровозній тязі. Ще пройде трохи часу і для ретропоїздок на паровій тязі в УКраїні будуть запоршувати машиністів із Росії. В нас їх ні в жодному залізничному ПТУ не готують. В Німеччині, наприклад, історичний локомотив ,, АДЛЕР'' знаходиться в робочому стані. На вузькоколійці в Варнегороді працює 5 паровозів 1895 року випуску. На російському заводі ,,Луганськтепловоз,, в Луганську могли б для ретропоїздів виготовляти паровози. Але тільки для Росії, а нам зась.

VeNick

Цитата: manfred від 16.01.2013 10:44:17
Паровоз Л-3535, який був в діючому стані, перегнано в музей залізничного транспорту в Києві. А зараз з його допомогою проводять 2-ох годинні ретропоїздки навколо Києва.
Даний паровоз був в неробочому стані, в нього потріскали труби в котлі, але до 150 років Львівської залізниці його відігнали в депо ім. Т.Г. Шевченка на реставрацію. До річниці його не встигли відреставрувати, але все ж таки відреставрували хоч і з запізненням і на даний момент він стоїть в цеху Локомотивного депо Львів що по вулиці Левандівській
УКРЗАЛІЗНИЦЯ

Roy

Ось шукав в неті певну інформацію про поїзди Хюндай, і натрапив на цікаву інформацію про те, як - Двоповерхові поїзди курсували між Ковелем та Львовом ще в 1961 році.  Причому тягнув ті вагони радянський паровоз.  :)


Нижче копіпаст з сайту ПроКовель.



ЦитуватиКовельська залізниця багата на свою історію, адже побудували її ще в далекому 1870 році. Однією із складовий найстарішої Львівської залізниці Ковельська магістраль стала в 1953 році. А вже через вісім років у 1961 на станцію Ковель прибув перший і єдиний в тодішній Україні двоповерховий пасажирський поїзд.

Курсував він лише між двома містами: Львів та Ковель, але один раз на тиждень, у неділю, обов'язково вирушав у передмістя Львова, адже саме цього дня люди прагнули після важких робочих буднів відпочити у мальовничих куточках нашого краю. До речі, у вагонах були лише сидячі місця, а другий поверх ще й обладнаний столиками. Поїзд з багатьма двоповерховими вагонами німецького виробництва тягнув за собою радянський  паровоз-трудяга. Саме такий зараз знаходиться на постаменті, як пам'ятник, в районі привокзальної площі Ковеля.


Двоповерхові вагони Німецька Демократична Республіка передала тодішньому Радянському Союзу у формі репарації, тобто компенсації за нанесену шкоду чи збитки державі. Такі ж вагони ще курсували на Уралі та між Москвою і Рязанню.

З часом (а це лише кілька років) вони були зняті з маршрутів. Один з тих німецьких чудо-вагонів, які жодного разу більше не експлуатувалися у СССР, зараз знаходиться на збереженні в одному із депо Челябінська (Російська Федерація).

І ось лише тепер після майже 50-річного забуття щось подібне з'явилося вже в незалежній Україні. В кінці травня дві швидкісні двоповерхові електрички курсують маршрутами: Дніпропетровськ-Донецьк та Дніпропетровськ-Харків. Виробили їх у Чехії. Поїзди розвивають швидкість до 160 км / год, складаються з 6 вагонів по 126 місць у кожному. В електричці передбачені  місця першого та другого класів – другі поверхи двох вагонів є першого класу, а решта – другого. А ще – вони обладнанні місцями для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями.



Meine Ehre heißt Treue

Drusja

Хто б міг подумати з 31 секунді видно стару пошту у Брюховичах а далі колишню шкільну бібліотеку.
>>>>>>>>>> Не довіряй нікому <<<<<<<<<<

349 Гості, 0 Користувачів