Messages

Знаю що ходити під її стінами зі сторони вул. Архітекторської вельми небезпечно - вже зо п"ятий рік поміж дерева натягнута смугаста огороджуюча стрічка, а над головою от-от і впаде щось із даху.

Ех, не втримався щоб не кинути кавальчик із тої другої статті. Зачіпає за болюче, хоча й хороша тема для "мєсного" холівару.

Треба пам'ятати, що фабрики і заводи у Львові створювались не членами комуністичної партії, а українцями. Працею цілого покоління українців були створені унікальні заводи, вискотехнологічна та наукомістка продукція, яких була гордістю Радянського Союзу. Окрасою промисловості були: "Кінескоп", Електрон", "Конвеєр","Мікроприлад", "Львівсільгоспмаш", "Автонавантажувач" і "ЛАЗ". Українська держава зобов'язана була зберегти цей промисловий потенціал для майбутніх поколінь, натомість ми отримали злочинну «прихватизацію».

Під час дискусій з прихильниками перетворення Львова в центр туризму, часто виникає запитання чи розуміють вони що таке «додаткова вартість». Торговельний капітал створює лише частину додаткової вартості у формі торговельного прибутку. В основному додаткова вартість та додатковий продукт створюється у виробництві. Як відомо, саме виробництво матеріальних благ та послуг відіграє вирішальну роль у розвитку суспільства. Послуги ще одне улюблене слово сучасних експертів. Перетворимо Львів на центр бізнес-послуг, ІТ-послуг, секс-послуг і т. ін..

    Цікава загально-пізнавальна статейка. Все-таки цікаво дізнатись історії тих почасти вже і безіменних руїн, залишків промисловості минулого століття, якими так багатий та водночас бідний Львів.

      В економічному відношенні Львів на початку XX століття являв собою ремісничо-торгове місто зі слабо розвиненою промисловістю. За часів польської влади на першому місці за кількістю підприємств і робітників були швейна і взуттєва промисловість, на другому будівельна, на третьому харчова, на четвертому металообробна. На одне підприємство припадало в середньому 10,4 робітників. Згідно з даними польської офіційної статистики, у Львові в 1926 р. було 111 середніх і великих підприємств, на яких працювало 7006 робітників. Серед найбільш значних львівських підприємств слід назвати машинобудівний завод спілки "Зеленєвський Фіцнер і Гапнер", деревообробний завод, електростанцію, кондитерську фабрику "Бранка", фабрики "Контракт", "Аїда", газовий завод, металеву фабрику "Арма", взуттєву фабрику "Га фота", залізничні майстерні, млини "Аксельбрада" і "Марія Гелена", воєнні підприємства тощо.

      У 1910 році було прийнято рішення про організацію окремого банку для кредитування промисловості. Підприємства, які належали місцевим власникам, стали частіше звільнятися від сплати місцевих податків. Під впливом промислового пожвавлення на початку XX ст. певних змін зазнала економіка Львова.   Збільшення кількості населення, зайнятого в промисловості, відбувалося переважно у зв'язку з розширенням дрібних підприємств. Напередодні Першої світової війни в місті діяло близько 100 промислових підприємств з кількістю робітників понад 20 осіб. Всього на цих підприємствах працювало 8-9 тис. осіб. Ще більше зросла кількість зайнятих робітників і підприємств, які використовували парові машини і мотори. Потужність використовуваних двигунів за цей час майже потроїлась. Будівництво великої (потужністю 10 тис.кВт) електростанції дозволило розширити використання електромоторів.

      Галузева структура фабрично-заводської промисловості, як і раніше, була пристосована переважно до вузьких місцевих потреб. Тут були представлені всі основні галузі, крім легкої, яка залишалася й надалі на стадії ремесла. Як видно з даних промислового перепису 1910 р. й анотованого покажчика промислових і торгівельних фірм, найбільшими підприємствами Львова залишилися залізничні ремонтні майстерні, які істотно не розширили виробництво і мали близько 1000 робітників. З машинобудівних підприємств найбільшим був завод з виробництва обладнання для спирто-горілчаних і деревообробних підприємств та винокурень, на якому працювало до 200 робітників і використовувалися локо-мобілі потужністю 85 к. с. У передмісті, на Левандівці, діяв лісопильний завод, де також працювало близько 200 робітників.

      На початку XX століття у Львові з'явилися два великих підприємства паперових виробів:  фабрика цигаркових гільз, та фабрика паперових виробів. Великим комбінатом з виробництва різних будівельних матеріалів була фірма І. Левитського, де працювало близько 800 робітників. Ці та інші великі фабрики і заводи були острівками серед сотень дрібних підприємств і кількох тисяч ремісничих майстерень.

      Наприкінці 30-х років ХХ ст. найбільшими підприємствами у Львові були скляні заводи "Львів" і "Леополіс", які мали відповідно 400 і 350 робітників, три шкіряні заводи ("Пелліс", "Дермата" і "Новость"), де працювало відповідно 200, 150 і 75 робітників. У харчовій промисловості міста найбільшими були кондитерські фабрики "Бранка", "Газет" і Гефлінгера, на яких було відповідно 485, 290 і понад 100 робітників, консервний завод Рукера (500-600), пивоварний (370), державний спирто-горілчаний завод Бачевського і спирто-дріжджовий завод, де працювало по 100-300 робітників та ряд менших підприємств.

      Металообробна промисловість у Львові була представлена старими залізничними і трамвайними ремонтними майстернями, крім того, тут діяли заводи електротехнічних виробів "Контакт" і приладобудівний Ромера, пожежного устаткування "Унія строжацька", водяних насосів Кунца, вимірювальних приладів Булка, низьковольтних електроламп "Люкс".

      В 1946 р. стали до ладу заводи "Львівсільмаш", телеграфної і телефонної апаратури, вимірювальних приладів, інструментальний і мотороремонтний заводи, а також трикотажна, склодзеркальна, макаронна фабрики та інші підприємства. У 1947 р. дав першу продукцію механічний завод віконного скла, електро-арматурний, завод газової апаратури, завод водомірів, завод парфумерної посуди. В 1948 р. розпочали виробництво завод автонавантажувачів, а також картонажна фабрика і жировий комбінат. Різноманітність природних ландшафтів спричинила територіальну зумовленість розвитку промисловості.

      У промисловому відношенні тривалий час у Львові виділявся північний район, розташований поміж горбами Розточчя на сході, Кортумовою горою на заході і річкою Полтва. Він має досить рівну поверхню, що сприяло промисловому будівництву. Додатковими чинниками, що діяли в цьому ж напрямі, були близькість до залізничної станції Підзамче, розташованої з північного боку Високого Замку в самій гущавині житлових кварталів, та менша земельна рента, бо ця територія до 1931 року не входила до міста. Тому на тлі розкиданості промислового виробництва та відсутності певної промислової цілісності в межах районів і навіть кварталів північний район відзначався більш виявленим промисловим характером. У другій половині XX століття він формувався як район легкої та харчової промисловості. Тут було зосереджено шкіркомбінат, лакофарбовий і газовий заводи (розташування яких було зумовлено пануючим у Львові напрямом вітрів), харчові підприємства великий млинкомбінат, маслозавод, м'ясокомбінат, кондитерська фабрика, рибокоптильний, пивоварний, лікеро-горілчаний заводи, а також скляні підприємства, розташування яких пояснюється наявністю поблизу піску. В 1962 році на базі цих підприємств створено виробниче об'єднання "Райдуга".

      Другий, західний сектор промислового району, територія якого в основному збігається з межами Залізничного адміністративного району, був основним у Львові осередком машинобудування. Його транспортні потреби обслуговували станції Львів-Головний та Клепарів. Розгалужена залізнична мережа, близькість до центра і зручні транспортні зв'язки з ним сприяли розміщенню тут великих металообробних підприємств. Тут успішно працювали в 60-80-х роках минулого століття завод автонавантажувачів, паровозоремонтний, завод ім. Леніна, "Львів-сільгоспмаш", мотозавод, завод "Електрон". Порівняно незначну групу становили підприємства харчової промисловості: хлібозавод, жировий комбінат, молокозавод, кондитерська фабрика. Крім цього у 80-ті роки ХХ ст., за межами міста сформувався промисловий вузол "Рясне", який увійшов у склад західного промислового району. Забудова тут здійснювалася за рахунок підприємств, які виносилися з житлової забудови.

      Третій, південний сектор тяжів до залізничних станцій Персенківка та Скнилів. Економічну основу його становли підприємства електротехнічної та енергетичної промисловості (завод "Іскра", ізоляторний завод, завод електропобутової апаратури), а також автобусний завод. Тут зосереджувалась група цегельних заводів (що пояснюється насамперед наявністю сировини) та  завод будівельних матеріалів.

Власне звідси.

Любителям пофілософствувати на історичну тематику, а також для загального розвитку, раджу почитати ще цю статтю.

Я також не прихильник подібних "стихійних" ринків.
Як мінімум антисанітарія + повна невідповідальність за якість представленого товару.  А також відсутність усієї детальної інфи про товар, та будь-якої іншої допомоги при виборі, яку може надати супермаркет. А також у випадку, якщо товар виявиться *не зовсім тим що хотів* ніхто навіть і не згадає про закон про захист прав споживачів.

Поціновувачі Луркмор'я відчують весь шик посту.
А хто не відчуває цього - раджу перчитати усі наведені мною статті.
Lot of Love!

    Еко всі чистоплюями поробились! Ніхто і не заставляє там м'ясо купувати, але все ж більшість товарів, представленої на тому ринку, були фрукти та овочі, і якщо комусь огидно бачити біля домашніх яблук руки бабусі, яка їх виростила, то гумові перчатки Вам на руки і протигаз на голову. Якщо на то пішло, то чим менше порохів на продуктах опиниться на тому ж привокзальному чи шуварі? Чи може той папірчик, за які заплачено гроші, гарантує вам стерильність товару і його відповідність санепідемнормам?
    Я за те, щоб бачити у місті ринки, де будуть продаватись "свої" товари, домашні. Хоча так, цей базар був схожий на гадючник, особливо ввечері. Така вже людська вдача - якщо ззовні красиво, то і всередині зашибісь. А хто буде розмахувати транспарантом на користь супермаркетів і китайської картоплі з яблуками, то хай почитає статті типу http://ua.glavred.info/archive/2007/11/09/123835-5.html чи http://u-news.org.ua/774-magazini-truyat-ukrayincv-prostrochenimi-produktami.html.
    А назагал є ніс-очі-голова і руки,

    Проголосував. Але, як на мене, такі речі ніц не дадуть. Максимум - компанія визначить локацію із найбільшою кількістю потенційних користувачів економ-рейсів. На ділі буде вельми серйозна конкуренція за збільшений пасажиропотік у Львів, + євро, і не факт що дешевші вирулять. Корупція, і як наслідок - монополія.
    Нагадує ситуацію коли минулого чи позаминулого року росіяни застрягли через погодні умови у своєму Шереметьєво, і хотіли роз'їхатись по домах, відповідно пропозиція клієнтури для таксистів зросла, а ті, замість зниження цін задля привертання людей, створили таку собі монополію шляхом гуртового заломлення такси курсом вверх. Тому не виключено що і в нас таке не може статись.

В Україні, ба в усій Європі(окрім Ісландії) їх немає взагалі. При чому гарантовано, оскільки нема вулканічної активності.

Напевно варто згадати Італію із її постійно пчихаючою Етною. Тому така категоричність у ствердженні відсутності геологічної активності є дещо сумнівною. Та навіть і вулканів не треба - район Середземного моря знаходиться на стику Євразійської та Африканської тектонічних плит, причому африканнська постійно рухається на південь, "ниряючи" під Європу. Численні, хоча і не настільки серйозні, замлетруси на території України є певним підтвердженням, що де-не-де, а таки щось там внизу може хлюпнути магмою, і якщо там опиниться вода, то можливий файний пшик ;)

Перед святами закинув замовлення. Як будуть готові, то дам знати і закину в Пивничку. Чекаємс...

Блін, вже в який раз питаю - що йде в сторону Бойківської? Доки прохідність можлива?

Який приблизно діаметр колектора під Бойківською? Прохідний?

Один з нанотехнологічних методів для боротьби із тибренням лампочок.

ГП-5, хімза, бахіли, Смайлова Л-1.

+
А дальше в сторону Сахарова до Кн. Ольги що йде?

Таке питання вони всі будуть на липучку,чи можливо одну без липучки зробити?

Можна і без.

П.С. Нагадую, що на днях забираю гроші і роблю замовлення, так що потім буде пізно.

Їжджу через Тернопіль, можу привезти.

западини там великі є 2, в одну патик 1м влазить, але не як в пустоту

Ну так а які після вибуху пустоти можуть бути? Все ж обвалилось.

http://www.iga1.ru/pribor.html

Дороге правда... Мо краще тими ж самими паличками-щупами-індикаторами? :)

А так то дійсно краще яму шукати в комбінації із МД і саперкою.

П.С. Мо хто де в неті бачив нормальні і дієві схеми якихось самокльопи на основі використанню інфразвуку? Думаю лиш такі девайси тут щось дадуть.

Принцип действия ГРЛПЗ основан на зондировании физической среды электромагнитными импульсами амплитудой 1 (5-10, версия -Pro) КВольт длительностью порядка 2-8 наносекунд и регистрации амплитуды и временной задержки отраженных сигналов от границ раздела сред с различной диэлектрической проницаемостью. ГРЛПЗ способен зондировать грунт на глубину до 15 (30-50, версия -Pro) метров.
Зондирующий сигнал, излучаемый антенной ГРЛПЗ, распространяется под поверхность земли, затухая по мере распространения, и, встречая неоднородность, частично отражается в разных направлениях, в том числе и в направлении приемной антенны. Уровень принимаемых сигналов зависит от коэффициента отражения сигнала от подповерхностной неоднородности. Коэффициент отражения зависит от того, насколько электрические параметры неоднородностей отличаются от параметров окружающей среды. Чем больше это отличие, тем больше отраженный сигнал. Часть сигнала проходит дальше и отражается от следующей неоднородности и т.д., до полного затухания сигнала.

Порився щойно по форумах - краще ті 300 метрів перекопати- -роботи менше буде.

    Йой, скільки букв, і всі чужі. Можна було просто головне звідти виокремити ;)

    Але взагалі-то тема була про те "що б Ви робили за пару годин то Того?", а причини, припущення, гіпотези, розрахунки... Скільки людей - стільки і думок, а нажитись на них бажаючих також немало. Нагадує мені як американці після Другої Світової Війни до Антарктиди свій флот послали, тіпа шукати там секретну базу німців. А результаті їх покоцали нло (по гіпотезі німці таки його зробили), а як доказ вони наводять свідчення очевидців (матросів, фотографії), покоцаність флоту та авіації і таке всяке. Короче типу їх розстріляли. А потім, через декільа років "просочується" інформація (відео) про те як американці на своїй мегосекретний базі інопланетянина ріжуть (бігав там по кукурудзі випадково, заблудився).

    Можу навести ще купу фактів, які дуже гарно вписуються в картину попередньої дезінформації населення щодо певного роду загроз, для боротьби з якими треба буде що? Правильно! Гроші! Але не потім, коли війна з інопланетними загарбниками почнеться, а прямо вже, превентивно! Чуєте чим пахне? То-то. Так що у мене відношення до кінця світу, як певної дати дати, дуже і дуже скептичне.

Х-з хто і чим міряв,

Міряли чи то самнепідем станція чи то ще якась шарашка з розряду "Тих Самих". В результаті викинули бідні тялєвізори :-\ А мож в них рівень радіації від розміру хабара залежав, то невідомо.

Доречі, незнаю чи то тут інфа проскакувала, але читав про годинники, в яких зробили вічний люмінесцент на основі якраз саме тих радіоактивних зараз. От там-то можна собі уявити як би біля дядька із таким годинником ДеПешка би заклацала. І що саме цікавіше, партії тих годинників розійшлись по світу, а про вплив того "люмінесценту" дізнались десятками років потім.

    Та що ви того бідового компаса вчепилися! Дядько склепав якусь лєву і швидше всього ненастроєну агрегатіну, яка показує фон у 20 раз більший, і такий кіпіш. Там же ж по суті і фонити-то нема чому. Хіба би його ліквідатори для навігації по ЧАЕС використовували. Ще би до туалетного паперу придерлись, ій Богу! Є набагато небезпечніші штуки.

     Один дядько розказував що ще на початку комп'ютеризації притаскали до Львова партію компів для навчання, а моніки (звісно ж CRT-шні або "телевізори") взагалі якісь лєві були. Так після пів години роботи у всіх починались головні болі. Почали перевіряти, і виявилось що вони так фонили, що по всім нормам цивільного захисту повинні були бути давно захоронені у радіоактивному звалищі.

Сміх сміхом, але я от догнати не можу який в тому смисл: якщо рана терта і кров не сильно валить, то і перев'язки хватить, а те що інтенсивну кровотечу такий метод зупинити може - я в тому щось сумніваюсь. Та і стрьомно воно у фактично відкриті судини хімікати заливати.