Військова радянська фортифікація часів Другої Світової війни. Він менш досліджений, ніж Київський укріпрайон (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,7305.0.html//url). Найбільш відомою спорудою Коростенського укріпрайону є командний пункт "Скеля" (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=2120.0//url) у Коростені. А от про ДОТи КоУРу знайти детальні репортажі нереально. Для уявлення про укріпрайон можу запропонувати хіба що статтю в
газеті інформагенстві "Сегодня" (https://www.segodnya.ua/ukraine/progulka-po-dotam-korostenskogo-rayona-yarkie-foto-1131278.html/url).
Звичайно, що відрізнялось за типом і кількістю споруд від КиУРу. Хоча були і схожі елементи (наприклад, бронезасувки, амбразури). Самі ДОТи були менш різноманітні, ніж у Київському укріпрайоні (там, начебто, не було спостережних пунктів з бронековпаками). "Мінних груп", тобто, ДОТів з підземними ходами теж не було. Але є сподівання на кращу збереженість, враховуючи віддаленість від великих міст.
Укріпрайон складався з 427 кулеметних ДОТів, 26 — артилерійських напівкапонірів (начебто, це більше ніж в КиУРі - хоча не впевнений), 14 командних пунктів і всього лише 1 сховище.
Цікаві факти по цей укріпрайон.
- До складу оборонного поясу входило аж 455 ДОТів(!!!). Це притому, що в Київському укріпрайоні було лише 246 ДОТів.
- Якщо ДОТи КиУРу замасковані в рельєф (схили, земляні вали) і засипані землею, то в КоУРі ДОТи на видноті.
- Протяжність укріпрайону з півночі на південь — понад 110 км. (наміряв по карті).
- Деякі ДОТи розташовані на території Білорусі.
- Нумерація. Найбільший номер ДОТу - 769(!).
- Перед основним оборонним поясом, на віддаленні 25 км.(!), був збудований Ємільчинський вузол оборони.
Мінус (чи плюс?) — віддаленість від цивілізації. ДОТи розкидні по селах — на громадському транспорті не доїхати. Це треба або похід, або на машині.