Пройшов ще раз цей же маршрут. З Ділового до Квасів за 3.5 днів. Одну добу просидів на ПІМ, отже в дорозі був 2.5 дня.
Люди йдуть 7-9 діб цей маршрут. Йшов неспіша від 19 до 5 привал на ніч. ну і ще зупинявся посеред дня на годину, пів. Тобто, не поспішав. Мав тиждень часу, думав пройдусь, помилуюся природою... та не виходить в мене повільно проходити.
Отож 15 годин добирався до Ділового. О 3:40 ночі був під прикордонною частиною, за дозволом. Казали чекати до 8. Минулого ж разу видали о 4. Отож, махнув рукою і рушив на маршрут.
О 4 ночі за Діловим вийшов на погранпост. якого попереднього разу не було. Йшов без ліхтаря, хоч була ніч, але очі звикли. Погранка вимагала дозвіл, показав їм паспорт, який вони не перевірили,
та роздруковану заяву яку надсилав в Ділове на отрмання дозволу. Пропустили. Ще біля Пікету (Межипотоки) 5 чоловік йшло і питали чи маю дозвіл. Махнув, що маю. Біля Стогу погранка спала ще, тож ніхто не перевіряв.
Отож, за 5.5 годин, о 9:30 уже був на Попі Івані Мармароському. По дорозі зустрів багато груп різних туристів і одиночок, які цей підйом розділили на два дні.
Під попом в колибі зупинився на добу. Перечекав грозовий фрон, пофотографував вдосталь.
Будиночок на 5 чоловік, супер. Проте мушкари стільки, що ніякий спрей не допомагав.
По дорозі до Попа.
Будз цього разу не купляв. Бачив ведро з молоком, жах, сантиметр гною зверху плаває.
Вечеря
Декілька фото з ПІМ
Червона рута, або рододендрон карпатський
Сон-трава, багато її.
Нарцис вузьколистий
Місцями лежить ще сніг, на Чорногорі і на Мармаросах.
Туристів хмара, значно більше ніж минулого разу. Групами 8-20 чоловік. Є і одиночки, поляків одиночок бачив. Біла Говерли групу індусів зустрів, чоловік 6-7. Бородаті, як типові сикхи. Один розмовляв ламаною українською, піднялись з Заросляка, хотіли ночувати під Говерлою з боку Несамовитого, біля джерела. А на наступний день йти на Несамовите. На ПІЧ не планували. Веселі хлопці.
Стіг, свою половину ромуни вирізали, ліс. Ночував під вирубкою. Це 28 км. від вершини ПІМ, пройшов до 19 цей відрізок. Зустрів 4 групи від 8 до 15 чоловік. Йшли дуже повільно. Ну гроза з градом на годинку
зачепила. Десь о 15 годині, другий день поспіль.
Коні під Стогом. Спершу побачивши мене налякались, відбігли метрів на 200 далі по дорозі. Тоді ж я почав підходити до них посвистуючи і вони позитивно мене сприняли.
Це вже на підйомі на ПІЧ.
Тут народу ще більше. На Попі дві групи по 20+ чоловік і це лише з одного боку будівлі. І стільки ж з іншого. Куди не глянь всюди групи туристів туди сюди по маршруту ходять.
Збирають цвіт рододендрону, машинами, і вивозять на Румунію, десятками мішків.
Загинули на маршруті під час грози.
Шпиці
Біла, червона рута біля Шпиць. Більше ніде таку не зустрічав.
Сон-трава на Шпицях. Біля Несамовитого більше 20 палаток. Зо 200 чоловік і здоровенний пласт снігу лежить. Діти покупались в озері, покидались сніжками і знову побігли покупались. Просто рай. Як не дивно,
на маршруті чисто, навіть дуже. Деякі колиби розвалились, деякі нові поставили. Ті купи сміття, по 3-5 метрів які були на Несамовитому минулого разу, усі прибрали. Мабуть, спалили. Зате посеред долини височіє груда
ржавілих концервниз банок, висотою в людський ріст, і діаметром метрів 5. Мабуть, зібрали з усієї околиці і зробили таку собі піраміду.
Ночував під Говерлою в наметі, тож за день пройшов від Стогу, з протилежної сторони, до Говерли. Приблизно 30+ км. Будиночок під Говерлою пліснявий, трухлявий, неприємний запах.
Вийшов з під Говерли о 6, і приблизно о 13 був в Квасах. Це 20+ км.
Капличка на екопункті "Перемичка".
Петрос
Екопункт "Рогнеска"
Зараз якраз хороша пора відвідати цей маршрут, поки ще все цвіте. Отож, захопливих усім мандрів і сприятливої погоди. : )
Люди йдуть 7-9 діб цей маршрут. Йшов неспіша від 19 до 5 привал на ніч. ну і ще зупинявся посеред дня на годину, пів. Тобто, не поспішав. Мав тиждень часу, думав пройдусь, помилуюся природою... та не виходить в мене повільно проходити.
Отож 15 годин добирався до Ділового. О 3:40 ночі був під прикордонною частиною, за дозволом. Казали чекати до 8. Минулого ж разу видали о 4. Отож, махнув рукою і рушив на маршрут.
О 4 ночі за Діловим вийшов на погранпост. якого попереднього разу не було. Йшов без ліхтаря, хоч була ніч, але очі звикли. Погранка вимагала дозвіл, показав їм паспорт, який вони не перевірили,
та роздруковану заяву яку надсилав в Ділове на отрмання дозволу. Пропустили. Ще біля Пікету (Межипотоки) 5 чоловік йшло і питали чи маю дозвіл. Махнув, що маю. Біля Стогу погранка спала ще, тож ніхто не перевіряв.
Отож, за 5.5 годин, о 9:30 уже був на Попі Івані Мармароському. По дорозі зустрів багато груп різних туристів і одиночок, які цей підйом розділили на два дні.
Під попом в колибі зупинився на добу. Перечекав грозовий фрон, пофотографував вдосталь.
Будиночок на 5 чоловік, супер. Проте мушкари стільки, що ніякий спрей не допомагав.
По дорозі до Попа.
Будз цього разу не купляв. Бачив ведро з молоком, жах, сантиметр гною зверху плаває.
Вечеря
Декілька фото з ПІМ
Червона рута, або рододендрон карпатський
Сон-трава, багато її.
Нарцис вузьколистий
Місцями лежить ще сніг, на Чорногорі і на Мармаросах.
Туристів хмара, значно більше ніж минулого разу. Групами 8-20 чоловік. Є і одиночки, поляків одиночок бачив. Біла Говерли групу індусів зустрів, чоловік 6-7. Бородаті, як типові сикхи. Один розмовляв ламаною українською, піднялись з Заросляка, хотіли ночувати під Говерлою з боку Несамовитого, біля джерела. А на наступний день йти на Несамовите. На ПІЧ не планували. Веселі хлопці.
Стіг, свою половину ромуни вирізали, ліс. Ночував під вирубкою. Це 28 км. від вершини ПІМ, пройшов до 19 цей відрізок. Зустрів 4 групи від 8 до 15 чоловік. Йшли дуже повільно. Ну гроза з градом на годинку
зачепила. Десь о 15 годині, другий день поспіль.
Коні під Стогом. Спершу побачивши мене налякались, відбігли метрів на 200 далі по дорозі. Тоді ж я почав підходити до них посвистуючи і вони позитивно мене сприняли.
Це вже на підйомі на ПІЧ.
Тут народу ще більше. На Попі дві групи по 20+ чоловік і це лише з одного боку будівлі. І стільки ж з іншого. Куди не глянь всюди групи туристів туди сюди по маршруту ходять.
Збирають цвіт рододендрону, машинами, і вивозять на Румунію, десятками мішків.
Загинули на маршруті під час грози.
Шпиці
Біла, червона рута біля Шпиць. Більше ніде таку не зустрічав.
Сон-трава на Шпицях. Біля Несамовитого більше 20 палаток. Зо 200 чоловік і здоровенний пласт снігу лежить. Діти покупались в озері, покидались сніжками і знову побігли покупались. Просто рай. Як не дивно,
на маршруті чисто, навіть дуже. Деякі колиби розвалились, деякі нові поставили. Ті купи сміття, по 3-5 метрів які були на Несамовитому минулого разу, усі прибрали. Мабуть, спалили. Зате посеред долини височіє груда
ржавілих концервниз банок, висотою в людський ріст, і діаметром метрів 5. Мабуть, зібрали з усієї околиці і зробили таку собі піраміду.
Ночував під Говерлою в наметі, тож за день пройшов від Стогу, з протилежної сторони, до Говерли. Приблизно 30+ км. Будиночок під Говерлою пліснявий, трухлявий, неприємний запах.
Вийшов з під Говерли о 6, і приблизно о 13 був в Квасах. Це 20+ км.
Капличка на екопункті "Перемичка".
Петрос
Екопункт "Рогнеска"
Зараз якраз хороша пора відвідати цей маршрут, поки ще все цвіте. Отож, захопливих усім мандрів і сприятливої погоди. : )
