Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#461
Стан сільзаводу сьогодні:



#462
Цього року випала нагода відвідати другу частину SF-88 - закинуту військову частину в горах. Кожна подібна ВЧ протиповітряної оборони (біля 265 по всій країні, https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_Nike_missile_sites) мала дві частини. Перша локація (Control Site) - власне місце запуску ракет, переважно розміщувалася в долинці. Друга (Launch site) - ВЧ з радарами, що стояли якнайвище, щоб засікти моцкальські бомбардувальники.

Ось чудове відео з бадьорою музикою на фоні знімали якраз в тій ВЧ, про яку тут йде мова



Найперше відвідав туристичний центр, розміщени, схоже, в будівлі, яка колись була церквою, і взяв собі безкоштовну карту з пішохідними маршрутами. А далі - пішки через невисокі гори.





Краєвиди навкруги просто фантастичні - океан і зелені горби.

Ці місця завжди належали армії Штатів після того, як їх відібрали в месиканців, а затока біля Сан-Франциско була важливим стратегічним пунктом. Відповідно, все узбережжя просто всіяне колишніми військовими об'єктами всіх часів, найвідомішим з яких мабуть є Алькатрас. Наприкінці 70-тих на цих землях заснований Національний парк Голден Гейт. Частина військових об'єктів була перетворена на музеї, а частина так і стоїть закинутою і переважно відкритою для огляду.





Маршрути марковані, закинута ВЧ теж присутня на вказівниках



Вхід, тобто вузенький прохід поміж високою сіткою. Десятки разів таке бачив в американських бойовиках)))



А ось і сама ВЧ. Як на місце, яке бачило останнього солдата біля 40 років тому - цілком непогано. Насправді ж - порожні коробки, повністю забиті графіті.





Опора радару



Вертолітний майданчик



І кілька фоток зсередини












Альбом на Imgur

І на завершення ще одне військове відео, зняте в 1954 році. Теж з музикою, достойною фільмів Джорджа Лукаса. Тут ракета Nike-Ajax весело збиває бомбардувальник на навчаннях.





#463
То просто супер))) Дезера поплюсив)
#464
Цитувативсілякі на вулицях пристають

Можна трохи розгорнутішу історію? Дуже цікаво)
#465
За три останні роки мого фотографування люків по різних містах назбиралася величенька колекція: http://imgur.com/a/NBw0V

Нижче кілька найцікавіших:

Лас Пальмас, Канарські острови






Лодзь, Польща


Це теж Лодзь, не зважаючи на російську мову) Знайшов в одному з двориків в центрі


Одеса


Сан-Франциско




Будапешт




Гданськ






#466
А загалом сплав сподобався? Наступного разу ти б знову сплавлявся з якимись організаторами чи просто взяв собі надувний човник і компанію друзів?)
#467
На мою думку, найкрутіший звіт за останні півроку. Молодці!
Сподіваюся, місце не скоро рознесуть.
#468
Народ, якщо хто ще раптом не бачив нашої сторінки в ФБ, то прошу заходити і запрошувати друзів.

https://www.facebook.com/explorer.lviv

Ми б дуже хотіли досягнути 1000 фоловерів цього місяця (наразі є 954)
І якщо маєте якісь ідеї щодо її покращення прошу не встидатися і дописувати нижче)
#469
ЦитуватиМіністерство інфраструктури України спільно із партнерами з Німеччини та Швейцарії, а також за підтримки Закарпатської облдержадміністрації, впроваджує пілотний проект із введення в експлуатацію історичного потягу Боржавською вузькоколійкою.

Більше тут:
http://zik.ua/news/2017/06/06/na_zakarpatti_zapustyat_v_ekspluatatsiyu_istorychnyy_potyag_na_borzhavskiy_1109089
#470
І що, як все пройшло?
#471
Сторінка Болехова з унікальними фотографіями на сайті Єврейської культурної спадщини

http://shtetlroutes.eu/uk/town/bolechow/



#472
Завдяки старанням Electri4king додали на форум зручний мод для завантаження фото. Як ним користуватися, описано тут: https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,666.msg50378.html#msg50378

Далі працюємо над покращенням рідного форуму)
#473
Кілька простих кроків, щоб додати фото в допис на форумі, якщо ви не хочете заморочуватися з різними фотосховищами:

1. Натисніть "Додати зображення в повідомлення" відразу під полем для вводу тексту. З'явиться діалогове вікно для завантаження фото.



2. Натисніть "зі свого комп'ютера" або на синю стрілочку зверху і виберіть одне або кілька фото, які хочете вставити в допис

3. Натисніть "Завантаження", лінки на фото автоматично вставляються в кінці допису. Вітаю, більше нічого робити не треба!



4. Перед завантаженням кожне з зображень можна за бажання попередньо відредагувати: змінити розмір, додати опис тощо.








#474

Знайшов оце на компі старі фотки, вирішив написати кілька слів про цікавий закарпатський об'єкт.
Діло було два роки тому. Ми дружньою компанією попхалися в похід Мармаросами, і як результат на третій день опинилися в Рахові. До відправлення поїзда було ще купа часу, вирішили поексплорити околиці.



Треба сказати, що розваг в Рахові не так вже й багато) Найперше ми собі знайшли затишний барчик недалеко від вокзалу і перекусили. Інтер'єр і кухня - якраз такі, як я люблю.







Далі трохи побродили головною вулицею і зустріли місцевого діда. Поговорити з ним видавалося неможливим - відсутність критичної кількості зубів аборигена, закарпатська говірка і дещо підвищена кількість алкоголю в крові робили своє. На щастя. з нами був Ромчик. То людина з унікальною суперсилою знаходити спільну мову з будь-якими представниками соціального дна. Ромчик з дідом мило побалакав, через три хвилини вони вже були ліпші друзі, а через п'ять ми дізналися, що велика труба на іншому березі річки стоїть на території закинутої картонної фабрики! От туди ми і пішли.







На території нікого не було, тож ми могли собі вільно гуляти і від нудьги фоткати залишки підприємства.

Трохи історії, взятої звідси: http://www.rakhivnews.in.ua/novini/9842-nazad-u-minule-rahvska-kartonna-fabrika.html


Цитувати
1946 року у Рахові починаються підготовчі роботи по будівництву картонної фабрики. Рахівська картонна фабрика побудована на берегах Тиси, через що пізніше були проблеми із відходами, що скидували просто у річку. Це було одне із перших підприємств, побудоване після возз'єднання Закарпаття із Радянською Україною.

Головні цехи, у яких працювали рахівчани – картонно-ящиковий, механічний, транспортний та ремонтно-будівельний. Фабрика мала своє енергетичне господарство – потужну ТЕЦ.

Знаковою датою для підприємства був 1952 рік, коли містяни дали країні перший картон. У 1955 році фабрика відзначилася рекордом 10 тис. тон картону в рік.

Так, підприємство з кожним роком било нові рекорди. У 1957 році було вироблено 500 тис. штук картонних ящиків під вершкове масло, а вже в 1958 році — 4 млн. 300 тис. штук.

За роки семирічки на вищий рівень піднялись механізація та автоматизація виробництва, що дозволило збільшити випуск валової продукції у два з лишком рази, випуск картону — на 47%, а картонних ящиків — у три рази; продуктивність праці за цей період зросла на 76%.

Надпланової продукції було випущено на суму понад 4 млн. крб., а в цілому у 1965 році фабрика дала продукції на 10 млн. 99 тис. карбованців. Збільшення випуску продукції сприяло впровадженню передової технології та нової техніки. Всі роботи по модернізації фабрики колектив провів власними силами. Рахівські картонники добре оволоділи своєю професією, стали досвідченими майстрами.

Станом на 1968 рік на фабриці працювало 997 людей. Підприємство працювало переважно на переробці макулатури та м'яких порід деревини. Продукція картонників надходила майже в усі країни СРСР.

Продуктивність працівників фабрики вражала. Так, наприклад, якщо у 1952 році виробіток на одного робітника складав 2571 крб., то в 1966 році він зріс до 15 572 крб., а випуск валової продукції за цей період збільшився з 540 до 10 099 тис. карбованців.

З кінця 1967 року фабрика працює за новою системою планування та економічного стимулювання.

Картонна фабрика – це було ціле містечко: житлові квартали, восьмирічна школа, дитячий комбінат, водолікарня, їдальня, Будинок культури, стадіон, плавальний басейн та оранжерея.

За радянських часів фабрика була одним із найуспішніших підприємств краю, втім після розпаду СРСР ситуація почала погіршувалася.

У зв'язку з тим, що не була проведена модернізації обладнання, яке було завезене по репарації з Німеччині у післявоєнні роки, а саме обладнання було виготовлене 1906 року. Тому продукція не відповідала сучасним вимогам та були втрачені ринки збуту (цим терміном користувалися у СРСР, замість продаж). А для модернізованої лінії гофрокартону (пакувальний матеріал, що відрізняється малою вагою, дешевизною, але високими фізичними параметрами) не вистачало поставки сировини, тобто макулатури.

Спочатку фабрика перебувала у корпоративній власності, а потім у акціонерній. Так, потужне підприємство повільно перетворилося у велику купу цеглин.

На сьогодні власником території картонної фабрики є УКРГАЗБАНК. Продаж ділянки планувався у 2016 року, однак територію так і не продали. А кілька місцевих підприємців хочуть викупити ділянку для реалізації інвестиційних проектів.
Наразі на території фабрики діє тільки котельня, яка не перебуває у власності банку.



В принципі, більше нічого додати. Ось кілька фото з території.











































Оце і все. Хіба ще Лінк на карту.


#475
Та яка міна, то димовуха)
Не думаю, що хлопці при здоровому розумі колупали би ломом протитанкову міну)))
#476
Маю рюкзак на 70 літрів, троха потертий, але надійний. Можу позичити.
#477
Дуже шкодую, що не зміг залишитися надовше.

Дякую всім за теплу компанію, Декстеру та іншим причетним за організацію, Андрій74 і Student за пиво і шашлик.

Сподіваюся, через рік знову зберемся  ;)
#478
Цитата: tyomich123 від 16.05.2017 15:46:27
Я думаю якщо таким пару раз проколять колеса, то потім вже будуть думати

Проколювати колеса - не вихід. Ти не маєш права пошкоджувати чуже майно.
#479
Залаз в кращих традиціях "русскіх дігеров", яким пофіґ на тих, хто буде після них. Не робіть так більше, будь ласка. Або якщо все ж таки робите, то не згадуйте слово "Експлорер" в райвідділі)
Радий, що всі живі і здорові. Ще радий, що батькам впаяли штраф)
#480
Шикарна історія, люблю такі.
Таких горе-провідників треба нещадно банити при зустрічі), тут до біди недалеко.
От, наприклад, "команда" організову екскурсії Полтвою, де непідготовленому втопитися - як два пальці об асфальт http://lvivunderground.blogspot.com/2015/04/blog-post_83.html