Messages

Старі машинки мають щось таке чого не мають сучасні . Тому вони і вартують відновлення . Сучасні якісь несправжні , пластикові може навіть пластилінові . Звичайно що економічні , комфортні , надійніші , безпечніші і т.д. Але старі моделі кайфовіші . Керуєш справжнім залізом . Вистояним . Як хороше вино . Таке авто для кайфу .

Молодець . Гарна машинка . На фото де з наметами коло річки , шо за місце ? Дністер ? Сам люблю так відпочивати .

Така зброя існує . http://weaponland.ru/news/indijskaja_armija_poluchit_ruchnoe_oruzhie_cornershot_streljajushhee_iz_za_ugla/2010-02-26-141 - це перша-ліпша зсилка .
Виникає питання надійності зброї . Чи не розвалиться конструкція в відповідальний момент . Використовувати для зброї старі запчастини напевно також не надто добре з міркувань надійності .

Але в будь-якому разі я вітаю ентузіазм розробника . Декілька ідей :
1. Викоритовувати для прицілу лазерну указку суміщену зі стволом . Камеру використовувати тільки для того щоб дивитися куди вказує указка .
2. DC-DC . Я би рекомендував щось таке http://arduino-ua.com/prod605-DC-DC_ponijaushhii_konverter_3A . Основна перевага - імпульсний перетворювач , тому високий ККД , батарейок на довше вистачить .

Якщо є бажання зробити щось неординарне з цього корпусу і запхати туди плату з USB , то я би радив використати звичайний USB кабель і втикнути його в USB розєм на платі .
В випадку якщо на платі нема розєму а є підведена USB лінія то взяти USB кабель відрізати розєм і припаяти найкоротшими провідниками на плату . USB розєм має металевий екран (shield) . Він зєднаний з опльоткою . Цей shield треба підєднати  до корпусу . Корпус і землю на платі можна зєднати дросселем (спеціальним високочастотним дросселем) або резистором . Зєднання має бути чим ближче до розєму .

Техеспо перебрався в інший офіс : вул. Героїв УПА 71д , тел.244-04-62 , 245-45-24 . Це територія колишнього заводу кінескопів .

to axizep :
Не факт що на висоті кількох кілометрів буде працювати GSM . Діаграма направленості антен базових станцій спрямована вздовж земної поверхні . На висоті переважно нема абонентів мобільного звязку . Тобто спостерігати за рухом кулі в реальному часі буде не можливо . Уважно передивися відеоролики які є в пості . Я це чув десь там .

Контакти Техекспо :
http://clientclub.org/id5773/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE_%D0%9D%D0%BF%D0%BA%D0%BF
м. Львів, вул. Антоновича, 112,
79057
Тел.: (032) 2953948
Факс:(032) 2952165
E-mail:techexpo@lviv.gu.net

Я завтра уточню на роботі контакти Техекспо . Не впевнений що це актуальні .

Ровер типу "Турист" чи "Старт-Шосе" дуже навіть добре для подорожей і саме за рахунок легкості ходу . Я сам колись багато сезонів відкатався Туристом . Потім був один гірський зараз інший гірський . Тому можу казати що Турист дуже навіть рулить .
Для день-два подорожі великого багажника не потрібно . Сучасні намети , спальники легкі . Харчі , казанки і т.п. возити з собою не доцільно . Все одно ровером їздиш там де є хоч якась цивілізація а значить магазини чи кафе .
Зараз зима , не сезон . Маєш час перебрати-змастити ровера .
Потепліє давася чути .

GPS - правильна думка . Питання як сигнал трекера передати на землю ? Я думаю через 27Мгц або 433Мгц радіо .
Є фірма "Техекспо" . Базуються в корпусах колишнього заводу кінескопів . Вони можуть поставити електронні компоненти з сайту http://www.tme.eu/ua/ або digikey . З tme час доставки приблизно тиждень .
Якщо будете збиратися на трекер , радіо і т.п. я підтримаю .
Стосовно лугів , кислот , водню то є стрьомно . Бахнути може .

устрічатися чи обговорювати тему тут особливої різниці немає . Але при зустрічі досягти спільної думки легше .

При реалізації проекту перш за все необхідно чітко визначити МЕТУ . НАПРИКЛАД .  Запустити кулю з обладнанням .  До складу якого буде входити 2 фотокамери , 1 відеокамера ,  годинник , GPS приймач , термодатчик , передавач . Передавач передає дані в такому-то форматі , на такій-то частоті (чи в такій-то системі),  з такою-то періодичністю . На землі в цей час чергує команда з таким-то обладнанням . Дані повинні відображатися на моніторі компа і логуватися . При приземленні ящика з обладнанням на землю необхідно організувати пошуки і вилучення SD карток з фото і відео . Про передачу відео в on-line прийом і запис не йдеться ( бо це не є вимога) . Нагадую що я говорю "НАПРИКЛАД" . Це сформовано після перегляду як організовуються аналогічні запуски . ВИМОГИ мали б якось погоджені між учасниками проекту . Тобто треба  вияснити що ми хочемо .

Тоді можна приступати до ОЦІНКИ і РЕАЛІЗАЦІЇ проекту . Завдання можна розділити і розпаралелити . Наприклад .  Група 1 займається електронікою і тестуванням електроніки . Група 2 логуванням і відображенням . Група 3 куля і гелій , запуск , погодження . Група 4 парашут , механічне розміщення , термоізоляція . Тобто групу 3 не колихає електроніка , термоізоляція і т.п. але куля , гелій і дозвіл на запуск мають бути . В той же час група 1 має розробити електроніку ,  група 4 зробити термоізоляційний ящик і разом (група1 + група4)  це все мали б протестувати при низьких температурах . Для реалізації було б добре погодити хоч якийсь план або терміни . Ще раз повторюся це тільки наприклад .

Задача запуску обладнання в стратосферу екстра неординарна . Тому чим більша кількість людей візьме участь в проекті тим краще . Якщо хтось є добрий фахівець в електроніці чи програмуванні  (беру що мені ближче) чи в в чомусь іншому,  завжди добре коли його роботу передивиться,  а ще краще протестує , можливо поправить , інший фахівець . Коли довго працювати над чимось одним "очі замилюються" ,  і власних помилок не видно . Навіть якщо хтось і не фахівець , то перегляд , тестування , і точка зору сторонньої особи також є дуже цінне . Наприклад ми маємо фотокамеру і підєднанне електронне обладнання що активізує фотокамеру що 10 секунд . Треба перевірити чи фотокамера здатна працювати при низьких температурах на протязі довгого часу . Кладемо фотокамеру з обладнанням в морозильну камеру . Де  є - 20 С . Чекаємо якийсь час (кілька годин) щоб вирівнялась температура , запускаємо обладнання на ~4 години . Після того треба продивитися чи фотокамера не загнулася а морозилці , і чи всі знімки є якісні . Бо неякісні знімки з стратосфери нам не потрібні . Робота марудна , але якогось фахівця для того не треба . Такої роботи буде багато . Від якості такого тестування дуже залежить успіх проекту в цілому . Це все тільки наприклад .

Коротше . Проект цікавий , і він може бути реалізований . З фінансової точки зору також . Але не можна нехтувати складністю проекту . До цього проекту може долучитися будь-хто не залежно від кваліфікації . Більше залежить на дисципліні (самодисципліні) . Треба починати організовуватися : вимоги , план виконання , план тестування і т.д .

Я також хочу прийняти участь у цьому проекті . Я міг би допомогти з електронікою , програмуванням ( всілякі GPS , мікроконтролери , щось залогувати на компі , радіокерування і т.п. ) .
Звичайно , фінанси також .
Ця тема має великий інтерес . Тому є сенс найближчим часом зустрітися (можливо на тих вихідних) ,  вияснити що ми хочемо і братися за реалізацію .

Я також шукаю подібний будинок в селі . Оглянув два обєкти : с. Велика Воля  коло Миколаєва і с. Волуйки коло Олеська  . На загал такого типу нерухомість некондиційна , особливим попитом не користується , недорога (тобто на ній не дуже заробиш) , тому оголошень багато нема . Ціна більше залежить від хотілки продавця ніж від обєктивних факторів , таких як стан будівлі чи площа ділянки . Але хто шукає той знаходить . Я думаю є сенс зконтактуватися .
Якщо є якась інформація хто продає хату (ділянку)  в Гаваретчині , мені було б також цікаво . Був в цьому селі , їздив до гончара , місцевість дійсно гарна . Але , як мені здалося , село дещо закинуте .

Питання від чого треба захищатися ?
Якщо від напруги понад 12 вольт то підходять будь які швидкодіючі випрямляючі діоди . Тобто і MBR0540 і BA159 в такому випадку підходять . Але треба обмежити струм через діоди . Наприклад послідовно на лінії А , В поставити резистори . Опір має бути не дуже великий  щоб сигнал не надто спотворився . Перевірити осцилографом .
Якщо від електростатичного розряду (ESD protection ) то не підходить жоден . Для захисту від ESD використовують зовсім інші діоди . Вони мають і характеристики діодів і характеристики швидкісних стабілітронів . Також для захисту від ESD використовують швидкісні супресори  ( двосторонні стабілітрони ) .
Якщо це є перший випуск плати то особливо перейматися питаннями захисту не варто . Достатньо добитися основної функціональності . На платі можна залишити вільні контактні площадки (коло конектора ) . Коли все запрацює тоді вже впаювати захисні компоненти і перевіряти захист . Для тестування ESD треба спеціальне обладнання . Якщо такого обладнання нема , і протестувати нема як , то паритися тими діодами не варто . Бо навіть найшвидші діоди змонтовані не належним чином не будуть виконувати свої функції .
Що би я додав до схеми так це послідовно діод + індуктивність на +12 , і конденсатори (нема жодного) . Діод як захист від переполюсовки індуктивність як захист від стрибків струму . Після діоду і індуктивності між +12 і землею паралельно керамічний конденсатор 0.1мкФ і електроліт 10мкФ . На МАХ3483 треба додати 0.1мкФ на живлення .
Я би радив прочитати :
http://en.wikipedia.org/wiki/Decoupling_capacitor

http://www.intersil.com/content/dam/Intersil/documents/an13/an1325.pdf

Львів-Тернопіль колись на ровері катався . До речі , може спробуєте ровером . Місцевість рівнинна ровером зручно . Траса трасою . Можливо цікаво спробувати відстань . Асфальт . А там де асфальт там нічого цікавого нема . Є багато чого цікавого але не на трасі . А те що цікаве займає час . Проста "пробіжка" не вийде . Я би , може ,  більш ретельно вибирав маршрут . Золочівщина і Тернопільщина багаті на різноманітні памятки .
На рахунок  ночувати в "розвалюхах" - в мене були проблеми . Раз місцеві прийняли мене за наркомана , другий раз власник "розвалюхи" хотів спровадити мене до міліцейського відділку . Добре мати при собі якісь документи . Краще в своєму наметі .
В будь-якому випадку , не йти нікуди - це найгірше .

оптосенсор сенсор як в миші

Звичайно питання скільки треба варити і чи тільки бензонасос . Але я би робив . Основне, звичайно , кузов , щоб не сильно ржавий був . А все решту робиться . Запчастини не повинні бути дорогі , машина проста , з ремонтом проблем не повинно бути . Я думаю мають бути відповідні сайти , форуми де можна знайти всю потрібну інформацію .  А продати по ціні металолому завжди встигнеш .

Ті табла що на фото підключити буде проблематично . Вони включаються через контакти на струмоведучій гумі . Напевно краще скористатися порадою і пошукати на радіобазарі з виводами . З приводу напруги . Треба взяти звичайний тестер . Поставити в режим вимірювання опору і потикати по контактах індикатора . Якщо сегменти блимають значить індикатор справний і буде працювати . Напруга не дуже критична . Якщо напруга замала індикатор буде показувати але контрастність буде малою . Якщо напруга завелика буде дуже контрастно показувати але сам індикатор напевно не довго поживе .

"Хочу зразу розвести під корпус," що мається на увазі ? Я би таке паяв на макетній платі , DIP- корпуси , просто і дешево . Для атмел в мене є написані функції для I2C і UART .  I2C (SMBUS) для ATXMEGA під ІАR .  Пробну 30-денну ІАR версію можна з сайту зтягнути . UART є для attiny , atmega , atxmega . Можу поділитися .

Подібні використовували I2C to GPIO . На процесорі бракувало вільних виводів . І2С має мати мастера на шині  . Читай сторінка 2 пункт 2.2 . Там пише що той міст slave тільки. А датчики це як ? З одної сторони І2С датчик , другою стороною в СОМ порт ? Не буде працювати бо датчик теж slave . З датчиками це просто робиться на мікроконтролері , в якого є I2C master i UART .

Пасивна чи активна антена залежить більше де буде встановлено приймач . Якщо відкритий простір можна пасивну . 20-501А , судячи з документації , антенний розгалужувач . Якщо одна антена то він не потрібний . З чисто практичних міркувань я би брав активну антену . Антенні кола мають бути узгоджені з входом приймача . Найпростіше підконектити SMA конектор до входу приймача короткою 50 омною доріжкою . Правда на активну антену ще живлення треба подати . З пасивною - хіба десь буде приклад як антену під"єднати до приймача . Як приклад як взагалі під"єднувати антену можна глянути в документації на U-Blox http://www.u-blox.com/en/download/documents-a-resources/u-blox-6-gps-modules-resources.html . Навіть якщо будуть використовуватися інші модулі там багато корисного . Взагалі якщо це якась одинична розробка , я би шукав щось з вбудованим конектором або з вбудованою антеною . Щоб не гратися з високочастотними колами . З цифрової частини там все просто . Протокол NMEA добре описаний в неті . Зі сторони антени можливо будуть потрібні танці з бубном . Особливо якщо нема відповідної апаратури .

Я робив буржуйку з 200п бочки . Все нормально , не прогоріла за 2 роки . В середину поставив решітку з металевих прутків , перід заклав цеглою , залишив внизу отвір на піддув . Плюс такої пічки що швидко розігравається і добре гріє поки горять дрова . Палити треба без фанатизму . Про пожежну безпеку не сперичаюся - до одного місця . Є ще маленькі чавунні , на базарі продають . Але вони погано гріють . Булерян однозначно краще . Я би більше переймався як димохід зробити . Це складніше ніж буржуйку поставити . І від димоходу сильно буде залежати як буде горіти .