Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#121
Ще вагаєтеся куди йти працювати? Цього року ми, як і всі попередні роки, продовжуємо набір працівників на різні посади від джуніора і до сіньйора. Так що пишіть.

Недавно знімали промо-ролик про нас. Але він не всім сподобався тому я його не викладаю. Але лишив троха фоток бекстейджу для історії:)








Замість нього хай будле наше офіційне відео

#122
«Перелетіти через всі Карпати на повітряній кулі? Та це неможливо!» - так нам говорили. Але цікава ідея запалює. А досвідчена команда зможе все! Організаторами були Микола Рубель та чемпіон України Валентин Щенявський. Разом з командою із десяти чоловік вони встановили новий рекорд України.

На кулі над Горами


Найвища наклейка Експлорера


Внизу хмари а тут така красота!


2500м. Швидкість 60 км/год


Кулі готові до старту


Було кльово!


Ось перший секрет. Вони взяли дві величееезні кулі що розраховані на 8 пасажирів кожна. І замість людей навантажили їх під зав'язку балонами з пальним. Маючи пів-тони газу на борту можна летіти хоч на Львів!

Запас пального в синій кулі


Запас пального в червоній кулі


А тепер спробуємо з цим всім взлетіти!


Місцем старту було село Довге(Бронька) Хустського району. Тут закінчується рівнинне Закарпаття та починаються перші горби. Сьогодні вітер північно-східний. То ж ми прямуватимемо в сторону Долини, Івано-Франківська область.

Заїжджаємо на місце старту


Так виглядає комплект Карлсона


Куля в складеному вигляді


Знімаємо один кошик


І другий


Кошик кладеться на бік щоб почати надувати саму кулю


Ми стартували із сільського стадіону. Дружня команда з десяти чоловік збирає дві кулі за пів години. Спочатку довго і нудно надувають звичайним холодним повітрям. А вже в самому кінці вмикають пальник. Буквально за кілька хвилин це безформне простирадло, яке щойно займало пів стадіону, вже тягне кошик у небо.

Розгорнули кулі по стадіону


Під'єднуємо її до кошика і вмикаємо Карлсона


Доволі швидко куля стає такою ось. Це ще холодне повітря


Під'єднуємо пальник


Далі потрібно зробити свердловину на газ


І буквально за кілька хвилин кулі стають кулями


Ото краса!


В цьому власне і другий секрет рекорду. Летіти потрібно взимку! Холодне повітря краще піднімає гарячу кулю. Відповідно менше витрачається газу. Влітку, наприклад, польоти можливі лише дуже вранці чи ввечері і то вони доволі короткі.

На цій червоній кулі летітиму я


Газуємо по повній


До взльоту готові!


Перша хвилина польоту а враження ніби нічого не відбувається: ти і далі стоїш на землі. Адже куля відривається надзвичайно плавно та беззвучно. А ще вона завжди летить за вітром. Тож навіть при швидкості 60км/год в корзині штиль а навколо абсолютна тишина. Нічого не свистить і не дує. Крім пальника, звісно що.

Па-па точка старту


Село Довге, вид на Схід




Буквально хвилина і вже така от висота!


Команда спакує речі і поїде нас зустрічати з іншого боку Карпат


Не встигли ми помахати всім рукою як куля сховалася в хмарах. Прилади показують висоту 1000 метрів. Це дивовижно. АН-2 витрачає на такий підйом аж п'ятнадцять хвилин.

Навігаційне обладнання пілота


Заправлений балон з пальним


65 км/год, 2500м




На висоті 2400м ми пробили хмари та нарешті поніжилися на сонечку. Вище 2500м не піднімаємося, диспетчер не дозволив. Температура нуль градусів, швидкість 67км/год! Якщо так і продовжувати, то можна аж під Львовом сісти. Але ж хочеться побачити гори! То ж ми знижуємося над смт. Міжгір'я.

Нічого не видно. Йдемо по приладах.


На сонці тепло, можна зняти шапку і погрітися


Наша тінь на хмарах


Найвища наклейка Експлорера!


Тут швидкість нижча, лише 20км/год. То ж досхочу фотографуємо ялинки, будинки та один одного. Особливо класно виглядає мацьопка куля на фоні масивних гір та долин. Автомобілі з частиною команди далеко позаду. Дороги тут так собі. До Міжгір'я їм ще їхати і їхати.

Наш капітан Микола Рубель


в горах сніг Є!




смт. Міжгір'я


Ото техніка пішла вперед!




нас наздоганяють!




По Карпатах я вже ходив, їздив, лазив та плавав. Тепер ще й літав! До мандрівки я готувався як до походу. Тому зібрав рюкзак з найнеобхіднішим, провсяк випадок. Зима ж надворі! Я ретельно виважував кожну річ, щоб не тягнути на кулю зайвий вантаж. Та, виявляється, в цьому не було потреби. Власна маса кулі з корзиною та газом аж півтора тони. Це більше ніж маса легкового автомобіля. Зайвих десять кілограм вона не помітить.

Далі будуть фото з Міжгір'я








Вежа коло Міжгіря. Наша наступна ціль


Ох вже та Синя куля. Весь час нас переслідує




Ми знову піднялися вгору щоб перелетіти Вишківський та Торунський перевали. На моє здивування тут частково зробили дорогу. Сподіваюся до кінця року дороблять повністю. Кинувши прощальний погляд на Міжгір'я ми заховалися у хмарах.

Самотня церковка далеко в горах


Біля неї будиночок місцевих прихожан


В церкві мав би бути інтернет


Відремонтована дорога через села


Зверху виглядає рівною


Нам туди, на Прикарпаття!


Синя куля вкрилася інієм


Піднялися повище щоб перелетіти гори


Я щасливий :)




Тут знову зросла швидкість і абсолютно нецікаво перша куля долетіла аж до Долина. Друга куля трішки не дотягнула і змушена була сісти в Мислівці. Тим не менші обидві кулі дали зимовим Карпатам жару! В сумі політ зайняв три години і ми зробили 90км по прямій. Всі щасливі та задоволені. До кулі одразу ж прибігли місцеві дітлахи зі школи. Відкритий урок вийшов на славу. А дані про політ ми передали в Книгу Рекордів України.

Карта Польоту


Старт в с. Довге


Вид з синьої кулі




Приземлення в Долині


Пілот рекордсмен


Дуже дякую дружній та досвідченій команді повітроплавців за таку можливість політати. Це було незабутньо! Особлива подяка тим хто залишався на землі і забезпечував всі логістичні питання.


#123
Цитата: YserL від 28.01.2021 20:59:18
По радону детектору були?

Можливо. Я спеціально не шукав. Там обладнання багато, все може бути :)

А хіба Радон забруднює навколишнє середовище? Це здається природній газ.
#124
Вчора побував у Львівській алХімічній лабораторії. Вона моніторить якість повітря та води у місті і заміряє викиди промислових підприємств. АлХімічна – бо здоров'я це золото! І саме на наше здоров'я вони перетворюють свої проби та реактиви.



Вхід в алХімічну лабораторію


Тут аналізують стічні води




Ці реактиви потім "перетворяться" на наше здоров'я




Лабораторія «державна», то ж я очікував побачити тлін, розруху та ветеранів поза-пенсійного віку . Натомість металопластикові вікна, сучасні газоаналізатори та зацікавлені погляди молодих дівчат.

Промислові газоаналізатори для контролю якості повітря


На кожен тип газу потрібен свій газоаналізатор


Сучасна термокамера


Вимірювач рівня pH


Для чого потрібна ця лабораторія? Наприклад їх дані про загазованість використовувалися при проектуванні малого транспортного кільця Львова. А в Зубру стали менше гадити після початку моніторингу. Вони регулярно вимірюють якість води аж в тридцяти шести ключових точках Львова. Це, наприклад, озеро в парку Горіховий Гай, Левандівське озеро, річка Марунька та інші. Якщо показники не в нормі то одразу б'ють тривогу.

Аналіз води з різних водойм Львова


Спектроаналізатор який визначає рівень забрудненості води та його складники


Заливаєш у нього воду і маєш ключові показники


Ухти. Цим спектроаналізатором можна ще й повітря досліджувати!


Спочатку повітря проганяють через цю колбу. Забруднюючі частинки осідають у воді. А потім спектрометром аналізують вже воду.


Роздруківки з точками моніторингу якості повітря в центрі Львова


Таке собі повітря. Краще ніж в Китаї, але гірше ніж у горах


Також вони виїжджають на виклики і вимірюють викиди з труб підприємств. Наприклад «Тойота Центр» на Кульпарківській. Труба їхньої котельні є нижчою за прилеглі будинки. Логічно що на верхніх поверхах смердить.

Чуйник вимірювача швидкості потоку в трубі


Вимірювальний блок. Важливо не тільки що викидають в атмосферу з труби, а ще й скільки викидають!




Допотопний вимірювач швидкості потоку в трубі. Якшо б раптом сучасний прилад зламався, все рівно поміряють. Просто дідівськими методами. Теж стосується і всього решта.


Цього року створили Львівську ОТГ. Лабораторії додалися нові точки для контролю за межами міста Львова. Та ж Полтва на об'їзній чи річка Зимна Вода. Скоро дізнаємося скільки і чого ми, львівяни, віддаємо світу. В 2021 році на вулицях міста планують встановити стаціонарні пункти вимірювання якості повітря. Це дасть змогу цілодобово моніторити львівський смог.

Далі будуть фото газоаналізаторів для моніторингу якості повітря. Хімічна лабораторія це не тільки колбочки та пробірки. Це ще й сучасне обладнання!


Всі ці газоаналізатори робочі та знаходяться в лабораторії


Половина з них вітчизняного виробництва


Вимірювач сірководню




А це один з закордонних приладів




Оксид азоту в нормі


На кожен газ свій газоаналізатор




Повітря з вулиці набирають в таку от ємність. Далі його приносять в лабораторію і вже тут аналізують


Як на мене просто великий бурбулятор


Лабораторія має спеціальний прилад для контролю кількості мікрочастинок в повітрі. Мікрочастинки продукуються здебільшого автомобілями.Ці частинки настільки малі, що вони не фільтруються легенями і тому напряму проникають у крові. А це канцерогени та важкі метали.  Мікрочастинки невидимі, але в рази небезпечніші за сіру пилюку та чорний дим.



Лабораторія володіє неперервними даними про стан довкілля Львова за останні 25 років. Можна порівняти якість повітря/води колись і тепер. Наприклад як вплинули автомобілі та новобудови та навколишнє середовище. Може екологія стала навіть краща, бо ж брудна промисловість у Львові зникла? Зараз ці дані доступні в паперовому вигляді. Тому, ВОЛОНТЕРИ відгукніться! Хто зробить їм СУЧАСНУ БАЗУ ДАНИХ з графіками та доступом через інтернет? Пишіть!

Приклад даних лабораторії. Горіховий гай +- норм. Є органічні забруднення але це не смертельно


Додам троха лабораторних артефактів. Нагадало історію на барі: "Налийте мені десять келішків по п'ятдесят грам. Потім він відсуває вбік другу і десяту стопки. Питаюся чому? - Бо друга погано заходить, а десята завжди зайва :)"


Шафа з витяжкою. Цього року її планують модернізувати


Точні ваги


Ще точніші ваги в боксі без пилюки та зі сталою температурою


Муфельна піч


Промисловий психрометр значно складніший за шкільний


Його калібраційні та повірочні пломби. Без них це буде баЛаболаторія :)


Не знав що в Мукачево був такий завод


А це вже колби для наливок :)


Я спитався: «Чи може до вас звернутися проста людина якщо є підозра на забруднене повітря-воду?». Їх відповідь: «Так, може. Навіть попри 100% зайнятість ми виділим час для такого одиночного аналізу". Лабораторія знаходяться на вул. Тесленка 4 або пишіть на Гарячу лінію міста.

Аж три таблички. Точно не помилитеся дверима


Орієнтир для справжніх дослідників Львова. Вхід в лабораторію в мене за спиною


Дуже дякую керівнику Ігорю Гуменному, Олександрі Сладковій та дружньому колективу лабораторії за проведену екскурсію! Так тримати!
#125
Якщо у Вас є стара радіола то не викидайте і не продавайте її. Краще відновіть! Так Ви освіжите старі спогади та отримаєте масу позитивних емоцій. А ще вона підсилює музику з телефону та обігріває кімнату не тільки теплим ламповим звуком.



Така техніка не старіє. Вона як ретро-автомобілі. Їй просто потрібен добрий «механік» щоб «перебрав». Наприклад змастив регулятори гучності аби не скрипіли, замінив висохші конденсатори щоб не гуділи, почистив контакти спиртом... Після цього у Вас буде «3 в 1»: радіоприймач, програвач платівок та якісний підсилювач музики.









Конкретно ця радіола 1973 року народження. Вона вищого класу бо має стерео підсилювач на лампах 6П14П по ультралінійній схемі та автоналаштування на радіостанцію. Це доволі рідкісна фіча. В радіолі є двигун який замість тебе крутить ручку частоти. А ти тільки тиснеш «ліворуч-праворуч» як у сучасних приймачах. Проте ці кнопки я не використовую. Бо «пройтися» стрілкою по теплому шклу з надписами «Вільнюс», «Рига» та «Прага» це ще те задоволення.









Якщо хтось захоче відновити подібну техніку то технологія проста. Спочатку без жалю замінюєш всі електролітичні конденсатори, вони своє віджили. Далі потрібно відновити усі потенціометри, причина та ж. Ну а в кінці дивимося чи немає явних поломок як ото розбитих ламп, обірваних дротів чи згорівших резисторів. Якщо все добре то буде працювати. В інтернеті є багато тематичних ресурсів по відновленню старої техніки.

Привіз в гараж


Нутрощі


Блок живлення окремим модулем


Троха є пилюки


Вид на блок живлення знизу


Дістав з корпусу


Радіола зверху


Радіоблок


Підсилювач звуку


Поворотна магнітна антена




Двигун автопідстройки частоти


Друковані плати радіоли


Радіомодуль


Автопідстройка частоти


Підсилювач звуку


Блок УКВ


Свою радіолу я повністю розібрав та вимив з милом геть усі залишки радянського союзу. Після чого все акуратно змастив, пропаяв і зібрав назад у корпус.

Потенціометри регуляторів тембру. Хрипіли безбожно!


Місце під регулятори тембру


Тонкомпенсований регулятор гучності


Радіола без передньої панелі


Блок живлення з перепаяними конденсаторами. Додав їх в паралель існуючим. Щоб поменше було втручання


Відчищений компресором блок радіоли


Таким чистим він був хіба що з заводу






Звукознімач програвача платівок


Теж стерео


Голка відсутня :( Була ;)


Перше ввімкнення і я зрозумів чому люди платять тисячі доларів за лампові підсилювачі. Звук просто бомба! Так заперло що я аж по новій переслухав весь свій плейлист. На цій радіолі навіть «Радіо Марія» і то звучить привабливо!



Музика це насамперед емоції, а вже потім техніка. Транзисторні підсилювачі потужніші, надійніші та якісніші ніж лампові. Та вони не завжди дарують те відчуття ніби сидиш в залі поруч з музикантами.





Когось цікавлять технічні деталі – пишіть, проконсультую. Я щиро здивувався що та лампова схемотехніка досі не вилетіла з голови. Впевнений, з часом ці «пожилые» знання лише зростатимуть в ціні. Як і стара техніка.



Збираю радіолу в корпус


Під нею я колись повзав


Місце під радіолу. Зверху видно антену УКВ


В зборі


Задня панель. Колись йшла на експорт


Готово! Реставрація завершена


Радіолі лише п'ятдесят років. По історичним міркам це ніщо. Але для електроніки це кілька епох. Лампи, транзистори, бабіни, компакт –диски, iPod-и та смартфони. Радію що їх все ще можна під'єднати до старого доброго лампового підсилювача. Чого вже не скажеш про чорно-білі телевізори :(



Це покоління не знає що таке лампові приймачі
#126
Спускаючись під землю я не знав що опинюсь Там. Мій план був пройти з вулиці Дорошенка до вул. Чупринки. Спочатку все було як завжди: відкрив люк, вода під ногами, закручений підземний хід. Та невдовзі вдалині затуманеного тунелю я почув дивні звуки. Це не був звичайний шум води. Вчувалося багато різних Голосів які говорили всі одночасно. Я ввімкнув ліхтар на повну потужність та все рівно не зміг роздивитися що ж там. Далі було складне рішення.

Неочікувано-великий колектор на Брюллова


Я ходжу колекторами більше дванадцяти років. І ніколи нічого містичного не зустрічав. Я не вірю в духів, привидів та іншу потойбічну фігню. Можу годинами сам лазити по місцях на які іншим навіть через відео дивитися страшно. І нічого. Тому першою моєю думкою було: «Оооо, дігери влаштували собі на Новий Рік підземний сабантуй». Але потім подумав: «Стоп, які дігери! А я хто? Чому мене там нема! В цей колектор ще взагалі не ходив!».

Карта про що йтиметься


Дев'ятий колектор ми почали досліджувати ще рік тому. Пройшли від готелю «Львів» по вул. Городоцькій вверх. Там звернули до Університету і далі до вулиці Дорошенка. На жаль, вверх по Дорошенка піднятися не вдалося. Був дуже стрімкий схил та слизьке дно. Через рік Ваня і Костя дослідили люки на вулиці Дорошенка. Ми надіялися обійти слизьке місце по поверхні.

Той самий колектор і непрохідний підйом знизу


Хлопці виявили вхід у широкий горизонтальний тунель яким можна було вільно пересуватися. Вхід розташовувався прямо на проїжджій частині через що їх чуть не збила машина. В той вечір ми були повні рішучості продовжувати мандри. Але завершити справу завадила патрульна поліція.

Пошук входу


Перше січня, хто ще спить, а хто тільки лягає. Вулиця Дорошенка пуста повністю. Я цим скористався та абсолютно безпалівно заліз в той самий люк. Під землею переодівся та роздивився.

Гляньте в дзеркало ;) Нікого!


Машин немає. То ж цілком безпечно я внизу


Я знаходився під перехрестям вулиць Дорошенка – Бібліотечна - Шашкевича. Тут є злиття двох колекторів. Менший йде з вулиці Бандери. Більший примикає зліва зі сторони вулиці Брюллова. Далі це все разом тече по вулиці Дорошенка.

Місце старту


Колектор на вулицю Брюллова


Колектор на Бандери


Нижче по течії колектор на Дорошенка зменшується до 80-см яйця і різко пірнає вниз. Так вони проходять перепад висоти рельєфу. То ж йти з вулиці Словацького вверх по течії немає змісту. Це мале яйце не пройдеш. Аналогічно як і йти з місця де я спустився в сторону вулиці Бандери.

Вид вд вул. Бібліотечної вниз по течії


Білі нарости на стінах утворилися з грунтових вод. Вони буквально течуть по них. Шкода що на фото не видно


Звуження колектора нижче по течії


Ця ж ділянка на поверхні


То ж я вирушив великим колектором. Майже одразу він двічі різко повернув праворуч, повторюючи рельєф вулиці. Відносно невисоко були люки. Через один з них я побачив кут будинку на вул. Степана Бандери 6.

Колектор на площі Маркіяна Шашликевича


Залишки опалубки


Львівяни настільки люблять бруківку що навіть дно каналізації нею вистеляють :)


Поворот праворуч в сторону вул. Брюллова


Скоби такі собі


Люк відреставрований разом з площею. Ми майже на поверхні


Ще троха колектора


Вид знизу


І ще один люк. Вид зверху


На вулиці Брюллова тунель стає ще ширшим ніж був до того. До стелі руками не дістанеш. Це нетипово, бо йдемо ми проти течії, мав би зменшуватися. Напевно на цій вулиці малий кут нахилу колектора. Тому його зробили більшого діаметру бо вода тече повільніше. Власне в кінці цього великого тунелю я почув Голоси що лунали в перемішку зі звуком води...

Тут колектор зріс і в ширину і у висоту. Але дно стало брудніше...


Поворот "на Лонцького"


І далі пряма стріла. Видно скільки було води під час дощику 31-го грудня


Там в кінці чути Голоси


Маленько помалу, світячи ліхтариком в клуби пари я йшов на цей звук. Далеко вкінці тунелю було видно щось. Від цього щось і линув звук води. Але що це було я не міг розгледіти крізь туман. Йти було важко. Дно колектора стало забруднене та всіяне підводними каменюками. Приходилося це все переступати. З кожним кроком звук води приближався, а Голоси ні. «Може це мене плющить» - подумав я. Та газоаналізатор показував що все з повітрям норм. Та й Новий Рік я майже не «справляв».

З цього місця і йтиме звук води. А от Голоси...


Зрештою прийшлося всю увагу зосередити на дні та на своїх ногах. Я старався не послизнутися та не впасти. А також не порвати бахіли. То ж, непомітно для себе, я наблизився до невеличкого Полтвопаду. Він був штучний. Кілька великих брил на дні заважали воді текти. Утворилася загата і шум води йшов саме від неї. Звична ситуація у Львові.

Пройшов засмічену ділянку. Вид за течією. Тут звук Голосів зник


«І де ж Голоси?» - подумав я. А й справді, вони цілком зникли. Їх не було чути ані на пройденій ділянці, ані переді мною. Я виглянув у люк та побачив що зараз знаходжуся на вулиці Вербицького. Тобто колектор оминув пам'ятник Маркіяну Шашликевичу і пішов акурат вздовж тюрми на Лонцького. А це була ще та катівня! Тоді прав людини не дотримувалися і робили що хотіли. От тобі і Голоси...

Люк знизу


Те ж місце зверху


Під люком той самий колектор


Після вулиці Вербицького колектор різко звузився і став прямокутним. Його профіль дуже нагадує старий польський колектор на вул.Липинського. В кількох місцях старий колектор перетинають сучасні труби. Це може бути газ чи вода. Що то що то є зле. Але хай буде на совісті тих хто їх тут проклав. Зараз труби це своєрідні привиди Полтви в брудних рваних «простирадлах».

Звуження колектора. Може саме через цю сучасну трубу і проникали Голоси?


Йдемо вузьмим тунелем


Перша перешкода


За нею ще одна


Цікаво що колектор далі йде прямісінько через подвір'я УкрСибБанку. І звідти по вул. Котляревського до вул. Київської. На вул.Котляревського є невеличкий перепад висоти який мав би заважати воді текти. Але його компенсували глибиною залягання колектора.

Люк на Котляревського


Як все будувалося


І тут мене осінило! Поруч же проходить славнозвісний колектор річки Вулька на перехресті Сахарова-Вітовського. Але поляки не кинули каналізацію туди. Хоча це було значно простіше зробити бо рельєф сприяє. Ні, вони заморочилися і весь Новий Львів вивели через горб на вулицю Дорошенка. Тому що вже на той час колектор на Сахарова-Вітовського не справлявся! Зрештою так і правильніше. Бо по Дорошенка це «коротка дорога» до очисних споруд. Стоки не мандруватимуть Львовом вулицями Франка, проспектом Шевченка на Свободи.

Затоплення перехрестя Сахарова-Вітовського. 1913 рік. Дякую Гриць Совків


Я чув шо Київська повністю прохідна, там нормальне чисте яйце. Хотілося б на це подивитися. Та, на жаль, завадив мул. Прямокутний колектор є замулений наполовину. Зрештою як і на вул. Липинського. По мулу важко йти, але це пів біди. З кожним кроком з мулу виділяються бульки метану та інших газів. Це справді може бути небезпечно. Тому я вирішив не робити ЛьвівВодоканалу аж такий новорічний подарунок і повернув назад. Краще напишу звіт, а вони хай слідкують за своїм господарством.

Замулений колектор на Котляревського


Дорогою до виходу Голосів більше не було. Тільки но я відкрив люк щоб вилізти - як чиїсь дбайливі руки взялися його закривати назад. Я не розгубився. Висунув назовні свою оранжеву каску. Потім показалася моя замурзана моська. Далі я неквапливо поставив на дорогу оранжевий конус аби машини об'їжджали і вдавано грубим голосом спитав:

-   Що за Х*я?
-   Я перепрошую. Я не знав.... Думав люк хтось забув закрити і хотів поправити.

Вилажу троха нижче ніж залазив


Що за Х*я?


Пару кроків і я вже на місці


На вулиці Вербицького є три кабака. Голоси цілком могли лунати звідти. Наприклад, проникнути через дощоприймачі, зливні труби в підлозі чи просто через незакриті двері туалету. А коли за гостями приїхала поліція через маски в карантин то Голоси раптово пропали. Інакше п'янки так раптово та швидко не закінчуються. В яку з цих версій вірити: Тюрма на Лонцького чи сабантуй це вже на Ваш розсуд.



А я для себе зрозумів шо колектор на Брюллова і Котляревського прохідний та, на жаль, замулений. В сильний дощ він прийме лише половину води. Решта стікатиме природнім рельєфом на перехрестя Сахарова-Вітовського. :(

Недаремно ж вулицю назвали Глибока


Попередження. Спускатися в колектор смертельно небезпечно. Не повторюйте це самі! Якщо ж дуже кортить побачити полтву то пишіть в приват.
#127
В нас є багато класних фоток з Полтви. А хорошого відео мало. Ще й такого яке б, разом з лого Експлорера, на цілу Україну показали. Так шо насолоджуємося!


Класні фото в кадрі це Роя.

Ну і бекстейдж. Зайшли ми в центрі, вийшли там же. Бо мороз курча. По поверхні особливо не походиш. Треба виходити коло машини і швидко переодіватися бо ж спотіли. Внизу там жарко.



Внизу пара як в сауні. Бо надворі мороз тому є багато туману-конденсату


Навіть попри туман щось та таки вдалося сфоткати


Це мені так здається, чи там щурі щораз більше дирку прогризають?


В старій середньовічній притоці


Сходили до притоки на Валову, потім вернулися назад і пішли до входу коло Форуму. Знову назад і познімали місток. Звідти пішли в дев'ятий колектор на Городоцькій. Там і зняли всіх наших щуриків теле-зірок.

Колектор під вулицею Городоцька нижче від вулиці Менцицького


Тут можна пройти в гумаках. Через верх не набереться


Граната на місці


Щур-суперстар


Прямо до Вокзалу. Ліворуч до університету


Нам ліворуч само собою ;)


Далі в 9А на Стефаника до упору і назад. Тут я для камери спробував попіднімати загати в колекторі. Вода на очах почала спадати і повертатися в призначене їй місце. Значить це не так і важко. Головне хотіти.

Чистий колектор


Зараз буде і тут чистий. Але сміття пасувало б винести нагору.


Ну і зняв вхід на Стефаника. Бетонну плиту вони скинули в колектор. Тепер там купа сміття. Зверху поставили металевий лист і засипали землею. Щоб того входу навіть слід простив. М'яко кажучи не по господарському. А кудою подавати будматеріали в колектор? Через люк???

Металевий вхід присипаний землею. Навколо парк і гуляють діти. Через десять років метал прогниє і сюди обов'язково хтось провалиться.


Брили бетону в колекторі. Замість того шоб чистити колектор, Львівводоканал навпаки сам його і засмічує


Короче сумно. Звіт не пишу бо всі ці місця вже мною були описані. Просто гарно погуляли і провели час.

Так біг що аж шапку забув в машині


До наступних подорожей
#129
Так як тема називається "потік Залізна Вода" то має бути відео самого потоку. Ну і інших потоків цього парку. Насолоджуємося!

Вихід з під землі


Це не глина, а іржа що є в воді


Правдива залізна вода! Яка потім йде в каналізацію


Ну і саме відео
#131
Уявляєте, одна з найкрасивіших гір Ґорґан є водночас ще й однією з найдоступніших. Практично будь-хто може на неї піднятися та спуститися за один день. І наробити багато пейзатих фоток. Саме в честь цієї гори і названо цілий гірський масив. Та пошук в Гуглі дає мало результатів - значить не попса. А ще на ній стоїть закинута військова вежа. Звідти такі пейзажі, які в Ґорґанах бачать лише птахи та квадрокоптери!

Як почути звуки всесвіту


Пейзато!


Дві однакові гори


Влад залип


Хребет Горгану


Карта як йти до гори Горган


До підніжжя гори Ґорґан (1579м) можна під'їхати автомобілем будь-якої прохідності. Від Львова до села Осмолода три з половиною години на авто. Далі минаємо міст і слідуємо по синьому маршруту. Проїхавши дев'ять кілометрів ми залишаємо авто коло хатинки лісорубів за ще одним мостом. З цього місця і аж до самої вершини веде пряма, як стріла, дорога. Її протяжність всього лише три кілометри. Це як з центру Львова на Високий Замок. Звісно що є невеликий підйом, все таки гори. Зате які краєвиди з вершини! Зблудити чи піти не туди тут неможливо. Маршрут простий та добре промаркований.

Коли готуєшся зайти в офіційний чат Експлорера


Вежа в селі Осмолода


Інша вежа на горі Горган


Точка старту


Колянич і нормальна дорога вгору


Вище починається сніг. Робимо привал


Опа, попалися якісь акумуляторні батареї


А от і НУП з обладнанням. Був


Перші види на гори


Чітко можна розрізнити лінію снігу


Ех, пейзато тут. Може далі не йдемо?


Колянич - повелитель Дронів


Що означають ці туристичні матюки: Ґорґани, Чорногора та Бескиди? Це давньослов'янські заклинання якими назвали райони в горах. Схоже як у Львові є Погулянка, Сихів та Клепарів. Район Ґорґан є найдикішим та найбезлюднішим. Тут немає ні доріг, ні сіл, ні полонинського господарства. Зате є дрімучі ліси та дикі звірі. Люди теж зустрічаються, але рідко. В основному попадаються туристи та лісоруби.

Дикі Горгани




Перед самою вершиною дорога вироджується в стежку. Засніжену стежку






А от і "цукерка на палочці".


Почали бігти до неї на всіх парах


Коли ми побачили Вежу то "Нас не догонят"


В Ґорґанах можна тижнями ходити та так нікого і не зустріти. Особливо якщо мандрувати не там де всі. Що ми власне і зробили. Адже в гори для того і йдуть аби відпочити від міської метушні. Або комусь щось довести, та це не наш варіант.

Горганська Вежа


Залаз на вежу відкритий


Ваня як завжди перший


Ооо, ми зараз в Аватарії! А це саме ті забуті вагончики з операторами


Хребет Горгану


Ігровець


Звідти ми прийшли. Видно наших доходяг




Останній підйом. Руки вже замерзають


І ми на вежі!


Одна антена дивиться на північ в сторону Осмолоди


Надписи на Антені


Антен ту насправді дві. Вид на Захід Сонця


Горган і Гори


Агов! Піднімайтеся Вже!


Безстрашний


Цього разу вже не холодно




Ну і я теж десь маю бути в кадрі


Ваня намітив собі вже наступний похід


Вид з Антени


Дуже навіть Годний обєкт!


Вид в сторону хребта Горгану




Так! Ми це зробили!


Вершина гори «Ґорґан» місцями лиса, місцями вкрита лагідним жерепом. Тут стоїть висока металева вежа. Поруч є дві будки для обладнання, шкода що без вікон та дверей. Аналогічна вежа також є на горі Топас та в самій Осмолоді. Колись вони служили на калібруванні Пістрялівської РЛС. Зараз все обладнання демонтовано, вежі не охороняються. Будь-хто може піднятися наверх та побачити Карпати з висоти пташиного польоту на власні очі! Овул, Сивулі, Грофа, Молода... Та тут все видно як на долоні. Металоконструкції вежі додають пейзажам особливого шарму.

Я люблю Експлорити Гори!


Приємно шо наклеяка буде все це бачити цілодобово


Пора лізти вниз. Рукавиць нема


До речі, з рюкзаком залазити незручно. Мало місця.


Спуск. Є руфінг, є сталкінг а є леддерінг. Це тривале лазання по драбинам


Поки я спустився одну канапку вже встигли зїсти :)


Наш обідній стіл


Ну що, в кого з нас кращий підігрів?


Навіть взимку по снігу вийшла проста одноденна прогулянка. Назад можна вертатися іншою дорогою, щоб було цікавіше. Або продовжити мандрівку далі по хребту Ґорґану. Чи заночувати в будиночку лісорубів коло річки. Варіантів багато на будь-який смак.

Колянич


Голем в дикій природі


Цього року тут проходили змагання


Він проговорився що не любить Рево


А так як Рево не було то ми пили сніг


Спускатися вниз по снігу одне задоволення


Сніг це завжди радість для дітей






Ми туди йдемо?


Є ідея. А давайте злітаємо за рево!


Але мені бери тільки Love Is!


І без рево не повертайся!


І по чому в них там рево?


Ходи сюди мій маленький.


Сказали що продають з вісімнадцяти. А дрону навіть і року нема.


Дякую Вані, Вергазу та Коляничу за витривалу і веселу компанію! Фраза дня: «хочу Рево» :)

Три богатиря :)
#132
На запитання: «Куди мені поступати?» я завжди відповідаю: -«Куди лежить душа». На мою думку не потрібно гнатися за модними трендами типу економіст, юрист чи програміст. Якщо це не твоє - то через силу багато не досягнеш. А от займаючись тим що тобі подобається ти станеш успішним в будь-якій галузі.

На жаль людина не завжди знає що є її. В школі нічого не перло а зараз треба щось вибирати. Тоді є сенс піти де викладачі нормальні і конкурс поменше! На «непопулярних» напрямках студентів цінують і ніхто їм мозок не виносить. Це, в свою чергу, дає змогу таки знайти себе поки вчишся.

В 1999 році на «Радіотехніку» конкурсу не було взагалі. Люди мені говорили: «Куди ти дитино йдеш! Заводи закриті, будеш все життя телемайстром працювати!». З ремонтом телевізорів якось не склалося. Зате наклепав 30+ патентів США на винаходи.

«А може таки пристроїти своє чадо в якийсь медичний чи на програмування»? – думають деякі з батьків. «Чомусь та й навчать!». Може... Але толку зі «спеціалістів» яких нудить від виду крові чи алгоритмів небагато. Через п'ять років вони дарують батькам диплом і йдуть займатися чимось іншим. А час та гроші витрачені в топку.

Це був ліричний вступ бо на днях вдалося побувати на кафедрі матеріалознавства Львівської Політехніки. Їй вже 200 років. Туди я потрапив не як абітурієнт, а як дослідник Львова.

Це доволі цікава будівля в центрі міста на вулиці Устияновича 5. Попавши всередину я здивувався як у сюди ще досі екскурсії не водять! Крім круглої зали та підземних лабораторій я тут побачив багато історичної машинерії. Можна досхочу насолодитися технічною естетикою початку століття та наробити гарних фото. А хтось серед цього всього ще й вчиться :)

10 корпус політехніки з цікавим напівкруглим фасадом




Сходи у підземелля




Підземна лабораторія


Старенька пічка а ще працює!




Що таке матеріалознавство? Це наука про те, з чого складаються речі якими ми користуємося. Як формуються різні метали та сплави і коли вони таки зламаються. Або не зламаються... Раніше воно було потрібно для виробництва автобусів ЛАЗ та автонавантажувачів. А зараз це будуть матеріали для танків, гармат і 3D принтерів.



У медиків бацили, у механіків зрізи




Що станеться якщо не знати  матеріалознавства :)


І таке тут теж досліджують


Зламаний зразок матеріалу


Деталь можна розтягнути, а можна і розірвати


Доволі непоганий 3D принтер на кафедрі


Напевно комусь був потрібен новий корпус до насоса


Або нестандартне кріплення для велофляги


Особливо мені сподобався мас-спектрограф. Він показує з якого матеріалу зроблена та чи інша деталь: тип сталі, кількість домішок і так далі. Так ось як китайці все копіюють!



А ви знали як перевіряють деталі на міцність? За допомогою спеціальних машин їх розтягують, царапають, ламають. Ще по них з розгону б'ють молотком а потім все це плавлять. Таким чином контролюється якість матеріалу з якого складається, наприклад, лезо ножа чи броня танку. Або розробляється новий матеріал.

Твердоміри в чохлах бо зараз локдаун


Плавильні печі




Схоже на цех по переробці КМ-ок


Всі печі електричні. Тому поруч з кожною електрошафа з обладнанням


Виглядає як сейф з амперметрами


Рідкий азот. Не тільки нагрівають, а ще й охолоджують


Думаю пиво  тут теж би непогано зберігалося ;)


Це крута супер-пупер піч яка може розігріватися до декілька тисяч градусів і плавити будь-яку сталь


А це блок живлення від цієї печі


Далі просто пофотографував багато гарних коробочок




Машина для вимірювання міцності на розрив. Може дослідити як стодоларову купюру, так і гартовану сталь


Я їм повірив на словах і свої гроші сюди не вставляв


Подвійний міст для вимірювання ну дуууже малих опорів


Все зроблено з любов'ю. Просто не можу надивитися так тепло і по ламповому


І ще досі працює


Ним можна виміряти опір такої от деталі. А опір характеризує матеріал з якого вона зроблена


Машина яка бє по деталі з фіксованою силою


Зразки до дослідження


Ще одна машина тортур над залізом


Заготовки для цікавих дослідів


Колись шкали були механічні. Сила та розтяг деталі писалися на папір самописцями.






Не все тут старе. Є сучасна лабораторія яку обладнали французи. До речі, вона працює «на винос». Тобто тут будь-хто може замовити аналіз з чого складається, наприклад, поршень від загиблого літака.



Мікроскоп для дуже дрібних речей


Або глянути на місце перелому, чи після травлення...


Вимірювач твердості поверхні


А це надточні ваги для зважування КМ-ок :)


Цією штукою можна протестувати зносостійкість екрану Вашого телефону.


Якщо екран оригінальний то подряпин лишитися не повинно


Так от, якщо у вас потекли слюньки то здавайте ЗНО з математики та української мови і гоу. Світ рухається вперед, матеріали також. Не пропадете ні в Україні, ні за кордоном! Особливо якщо знати Китайську мову ;)



Чи просто приходьте сюди на екскурсію та викладайте фотки у ФБ.

Висловлюю вдячність за орґанізацію дружньому, зґуртованому колективу кафедри ПМОМ ІМІТ.
#133
Ну все, пляцки всі зїли. Можна в цю тему щось написати :)

Додаю сюди фото і відео з цього походу Район Погулянки.





Не знаю чи це сезонне, але щурі так розплодилися і знахабніли що бігли по кілька нараз назустріч. Не дуже охотно сходили з бортика у воду аби дати дорогу дігерам. Глянемо що буде весною.
#134
Дякую BatGirl за такий чудовий звіт! Печеритав двічі :)

Ми якось сиділи після музею з RZDS на кухні і я кажу що приїжджає Женя з Кривого Рогу та хоче на якийсь дах. От всі одноголосно і вказали на цю будівлю. Ще й сходили за кілька днів перед тим провідали залаз. За що велике дякую!

Додам кілька своїх світлин. Дув сильний вітер та було по душевному тепло. Два дні перед тим ми лазили в Полтву і на Гостру. То ж сам факт що в Жені ще було бажання лізти на кран заслуговує окремого плюса! Ну а Влад то взагалі молодець! Наклеяв нашу накелйку на сам кінець крану!

Ратуша нервово курить там внизу


Ми на рівні високого замку :)




Стоїть тут ще з весни


Ото вид з моєї колишньої гуртяги!


Хватить тут все фоткати, ходи до нас на чай!


Шкода буде якщо це знесуть. Такий вид пропаде!


Щоб ви розуміли який тут вітер!


Але прапор міцний як і наша держава. Не порвався!


Джим на місці


Настя напевно подумала: " і З ким я зустірчаюся?"


Among VergUS






Наклейка Експлорера на годних об'єктах!




Вергаз на Стрілі.




Безстрашний!


Настя тим часом оділа на себе все що було




І таки дочекалася своєї зігрівайки!


Місце, комапнія і настрій були годні! Фото з Женею не викладаю. Вони вже є в попередньому пості.
#135
В підсумках 2020 року багато хто писав що мало лазив через Ковід. В мене теж трохи звузилася георгафія подорожей, більше всередину країни. Що, в принципі, не так вже і зле.



То ж тримайте пісню про те, що заважає декому з нас лазити.

То Covid



Привіт, Covid, ти знову наступаєш.
Я радий що давно вже так і добре тебе знаю.
Всіх знов закрили, не підемо на каву
Як на початку року будем з дому працювали

Скора вниз, на інфекційну повертає,
Бібікає сердито, бо пацієнтів має,
Ну, а площа Ринок спати не лягає,
В штабі засідає, обмеження приймає...

Приспів
То Covid, новий вірус, про нього різне кажуть:
Приезжим из востока на карантин покажуть.
То Covid, ціле місто, закривати пізно
Хворобу не зупинить, не має в цьому змісту,

То Covid заразний, підступний, хитрий дядько,
Кожного заставить похаритись на згадку.
То Covid - Корона, Варшава й Барселона,
По-галицьки говорять, наші в них прививки роблять.


Маска-Носогрійка пахне цигарками,
Духами, антисептиком і гострими словами,
Аеропорт скучає, шумом небо не дзюравить,
Всі рейси скасували, за кордон ніхто не валить.

Ну, а Сихів-Сихів, в тролейбусі напчихав,
Набилися бабульки із запахом цибульки,
А стара Пекарська, я нею нагулявся,
Як ПЛР здавав і за вакциною питався.

То Covid, шановні, вдівайте модні маски,
Костюм і окуляри, щоб дотягнуть до Паски.
То Covid недоречний, вірус небезпечний,
Я тішуся, шо з вами ходжу цими вулицями.

То Covid заразний, прийшов і в нашу хатку
Кожного заставить похаритись на згадку.
То Covid - Корона, Варшава й Барселона,
По-галицьки говорять, наші в них прививки роблять.

Приспів

То Covid, Covid...

Навіть Полтвяний на карантині.


Мене Женя запитала: «Як в тебе народжуються ці пісні?». В більшості випадків я просто випадково чую якийсь кусок в новому вигляді. І тоді вже свідомо допилюю весь решта текст.

Наприклад ця пісня про Ковід. Я був на нараді, ми шось говорили про карантин. До нас приєднується новий учасник і каже «Привіт!». Причому воно звучить 1:1 у тональність пісні Скрябіна. То ж рима «Привіт-Covid» з'являється сама по собі. Ну а далі have fun і пісня готова!
#136
Цитата: Ser Gio від 05.01.2021 22:35:05
П.С. А можна поцікавитись, чи реально так само пройти до іншого витоку Полтви по вул. Бойківській (потік Вулька якщо не помиляюсь)?  :)

Гарне питання. Ми колись пробували пройти проти течії по Сахарова. Там вище Романицького вузьке і дуже стрімке яйце. Але не факт що потім на Бойківській воно не стає знову широким. Так деколи роблять на стрімких ділянках, наприклад вул.Дорошенка (звіт скоро буде). Ну але цього на Бойківській ше ніхто не перевіряв. То ж пройдися і повідкривай люки. ;)
#137
А ви знали що тротуари в Полтві настільки широкі, що там можна гуляти за руку з дівчиною?! Не вірите, ось фото. Як Вам така романтична прогулянка підземним Львовом ;)

Колись цими хідниками їздила фіра. Вона привозила будматеріали та забирала мул з колектора. А зараз тут прогулюються дігери та нечасті туристи. Але наш пост буде про похід до витоків Полтви на Погулянці.







До нас в цей колектор ще ніхто не ходив. Всім було очевидно що він веде в тупик на Погулянку. А ще він такий слизький та брудний, що там може бути цікавого? Але недавно я задумався: «чому в ньому так багато води?». Адже на Погулянці кілька хатів і цвинтар. Вони фізично не можуть згенерувати такий потік. А тут ще й Олександра Сладкова задала питання про чисту воду в Полтві. От і з'явилася причина для ще однієї вилазки.

Ура! Полтва!


Що фоткала Женя


І куди я її завів




Ми Пасікою завжди ходили до місця де широкий колектор переходить в яйцеподібний. А далі починалася пряма кишка Львова. Мокро та брудно. То ж далі і не йшли. Але на різдво приїхала вгості Женя з Кривого Рогу. Вона захотіла побачити якийсь жестяк. Нуууу ок, сама напросилася...







Як ми знаємо, Полтва формується з потоків Сорока та Пасіка. Пасіка тече по вулиці Костя Левицького і зливається з Сорокою на початку проспекту Шевченка. Багато хто вважає саме Пасіку витоком Полтви у Львові.

Витік Полтви?


Раніше я вважав шо арковий колектор з бортиками йде до перехрестя з вулицею Мечнікова. Та, попіднімавши троха люки, ми пересвідчилися що він прокладений аж до перехрестя вулиць Погулянка та Вахнянина. Щоправда ті бортики зроблені тут для якихось карликових дігерів. Людині нормального зросту йти ними дуже важко. А по воді йти незручно. Там слизько та багато каміння. Далі після перехрестя починається високе яйце.









Вихід який я свідомо палю для всіх терористів


Знаєте куди він виходить?


До консульства країни агресора!


Притока з Мечнікова


















Колектор прокладений вулицею Погулянка. Поруч ще видно характерні люки та чути звук води. Майже одразу нас здивували два кришталево чисті потічки зі сторони вулиці Вахнянина. Оптично чисті, я не говорю про їх біологічну чистоту. Прозорість води була така ж як і в Карпатах. На жаль цієї води заледве вистачить щоб живити один скромний фонтан. Не вистачить на повноцінну річку. Але це і є ті природні води Полтви що були колись!







Увага! Ліворуч чиста притока води в Полтві








Ні сечі ні какашок!


Наша глибина під землею на вулиці Погулянка




Йшли ми собі монотонно проти течії як Женя почала помічати запах пива. Після багатьох років дігерства я запахів давно вже не відчуваю. І Ковід тут ні при чому. Та навіть мені зараз захотілося перехилити гальбу бурШтинового напою. А вдалині вчувався звук Полтвопаду.











Фууу як тут противно


Сонце, я тебе фоткаю!








Закінчення колектора на Погулянці




Десь за тридцять п'ять хвилин чалапання ми опинилися коло колишнього будинку «Піонерів». Крім наклейки експлорера на Даху там поруч ще є характерний люк з отворами для прив'язки. Тут сходяться дві круглі бетонні труби менших діаметрів. Одна йде зі сторони будинків на вул Погулянка. Води в ній мало і вона характерного гівнистого кольору.

Брага?




Звідти ми прийшли


Злив з сторони Парку


Праворуч пішло до новобудов. Ліворуч з Пасічної


Колектор до новобудов Погулянки


Друга труба формує 90% вод цього колектора. Вона приходить зі сторони парку Погулянка. Вода в ній несеться з величезною швидкістю. Дуже нагадує напірний колектор на Стуса. Вона має світло-коричневий колір і піну. Це більше схожа на Брагу ніж на каналізацію. Склавши все докупи ми припустили що це колектор з вулиць Пасічної-Вашингтона. І саме сюди зливає свої стоки Перша Приватна Блюварня. От і пахне пивом. На око, стоки тут куди брудніші ніж у Львівського пива на Клепарівській. Дріждзавод не може бути, він має окремий колектор на очисні споруди.



Далі можна повзти хіба що навкарачки і в цьому немає сенсу. Стало зрозуміло що початок Полтви тепер знаходиться аж в Першій Приватній Блюварні. Раніше тут тік непримітний потічок Пасіка з парку. Львів розбудовувався і стоки з Пасічної направили в цей колектор. Тоді ж його і закрили під землю.

Колектор з Пасічної. Там повертає праворуч


Вихід в центр міста


Вирішив забратися і щаглянути всередину


Заодно і для масштабу діаметру труб


Наклейка Експлорер на Годних обєктах!


Не знаю чи це сезонне, але щурі так розплодилися і знахабніли що бігли по кілька нараз назустріч. Не дуже охотно сходили з бортика у воду аби дати дорогу дігерам. Ну і були ще руйнування колекторів. Я про них повідомив водоканал. Обіцяли усунути. Тому покищо не викладаю тут фото. Бо моя ціль допомогти місту, а не піаритися на йог опроблемах. Але якщо ніц не зроблять то я їх попередив.

Двоє чорних очей!




Погулянки нам було мало! Тому ми ще пробіглися в центр до Оперного театру. Адже Полтвяному стукнув перший рочок! Йому в подарунок ми принесли новий фільтр до протигаза і табличку «Заражено». Якщо хочете мати селфі з Полтвяним то пишіть Вані

Щоразу знаходжу тут щось нове


Пістолет?


Центр міста






Полтвяний теж на Карантині




Вітаємо з першим Полтвороком!




ну що, достоїш до наступних туристів?


Ну і прив'язка до поверхні та природні води Полтви

Люк за сто метрів до злиття двох малих колекторів на Погулянці


Під люком


Колись тут була криниця питної води на Погулянці


Потім совєти побудували поруч свою


Погулянка і длалі продукує чисту воду! Вид навпроти винзаводу


Насправді води з Погулянки збираються у великий резервуар. Але так як їх нема кому відкачувати то вони спукаються в колектор






Але вона вся стікає в кіналізацію


Ну і наостанок кілька приколів. Репутація Експлорера у Водоканалі після чергового звіту Голема


Вечірній чіл після вилазки


Ну і сучасна Карта Погулянки


А як течуть колектора. Дуже нетипово що колектор йде не по найнижчій точці ландшафту.
#138
Був там сьогодні. Всі при слові НУП вставали на вуха. Включаючи проректора медуніверситету та головного прораба ремонту Пекарської. З ними я спілкувався особисто. Вони казали що я підозрілий тіп і зразу їм не сподобався :)

Очевидно шо служби вже виїли їм мозг за той НУП. Бо обє'кт робочий, закручений на всі гайки, помальований свіжою фарбою  та під тиском. А тут ремонт! Додам свіже кольорове фото на згадку.



Ну і це дуже нетиповий НУП. В місті я їх ще не зустрічав.
#139
Хто вкрав моє Рево?

Пісня про незмінний спонсор більшості вилазок RZDS


Хто вкрав моє Рево?
Невже це я взяв поліцейське рево?
Хто вкрав моє рево?
Страшно признатися, украли поліцейське рево.



Нас прийняли патрулі,
Ми лежали на на холодній гермі.
І Пентагон образи не стерпів,
Він не стерпів.
І тихесенько на баночку присів,
Він присів.
Я повторюю,
Тихесенько на баночку присів.

Вергаз питав:
Хто вкрав моє рево, придурки?
Вкрали моє червоне рево?
Ну хто вкрав моє рево
Я ж вас ще не бив!
Вкрали моє новеньке рево!

Нас не любив патруль цей вже давно,
For WTF I don't know.
Ми тричі вже приймались в бомбарі,
А для полазок, нєт це не так собі.
А для полазок, для Експлорер,
Це не так собі.
Я вам кажу.



Я не крав їх рево, товаріщ Вергаз.
Ну нaфіга воно мені нада?
Не крав я їх рево

Це я вкрав у них рево!
Дєвчонкі поєхалі с нами!
Я триста раз украв у них рево!

Нам знову закортіло закладух,
ТуРуфс вже спить, а Святодій знов припух.
Нікуди ніколи не ходить
Вирішили слати двох Андрюх,
А в патруля триклятого неначе нюх.
А в патруля, ой бля, триклятого неначе нюх.

If I am not drinking I dont play...

#140
Я ще минулого року хотів лишитися того Експлорера. Так Вергазу і казав коли зимою йшли разом в Полтву. Та якось не склалося завязати... І не шкодую. Рік вийшов дуже позитивний та продуктивний.



Спочатку пішов пост «Підземний хід під Фантомною Залізницею», 30К+ переглядів. Це заохотило писати ще.



Потім, завдяки моїй популярності через яку багато хто мене не любить, вдалося першому з Експлорера попасти на антени Залочева.



Далі правдиве пиво, печера Оптимістична і на початку березня до Експлорера приєднався Андрій. Він показав Криївку коло Миколаєва за яку я йому дуже вдячний!





Несподівано для мене книжка про збиті літаки стала черговим хітом. А раз вже написав книжку то треба і літаки шукати. Чим ми і займалися цілий рік. Свого піку це досягнуло на пошуках HE-111. Тут я пообіцяв створити музей.







Під час вручення книжки Stanislav згенерував ідею зробити пиво Експлорер. Пиво вийшло годне! На мега-пянці я потоваришував з Цезарем. А за дегустанцією пива на Запрещьонці ми з Вергазом, Ваньою і Таріком схрестили старий Експлорер і новий KLR в «eKspLoreR-811». Так з двома хорошими компаніями і почав літній сезон.





Далі були Кізі-Увлоги, Радіотелескоп в Шацьку та Одеса в Стилі Експлорера! Решту літа непомітно пройшло в басейні коли RZDS то приїжджало шось зичити, то привозило це назад. Джиммік майже не пострадав.









За серпень з цікавого було хіба що Мукачівська РЛС. А так то одні пянки, цікаві гості та покатушки.











Потім я взяв нового Джима, якраз гарна нагода завязати. Але здалося б прокатати на ньому всіх хто їздив на старому. Тому пішов Новоявірівськ, Теребовля і так далі. Закінчилося все в Зоні з ящиком Рево. І взагалі: якби не RZDS і Джимміки то цей рік був би такий же унилий як і фізіономії деяких учасників форуму.









Осінь пройшла в облаштуванні музеєю. Робота йшла легко і в задоволення. За пять років що я живу в Хоросно, гості в мене ще так часто не жили. Було дуже душевно і я щиро вдячний всім за цей час. Потім мега відкриття і перші кілька тижнів навала відвідувачів. А далі стало легше і ми змогли подорожувати на Топас і Гостру.









Потішили вибори. Зубра, до якої Експлорер безпосередньо причетний, була розтиражована сотнями тисяч агітлистівок різних кандидатів. Кращого просування ідеї очищення річки не придумаєш. Тепер всі Сихівчани знають що є така проблема і що її потрібно вирішити. І мені приємно що я до цього долучився.





Ну і Полтва само собою. Лазив туди цілий рік безперестанку, писав звіти. Що, між іншим, всіх закликаю робити. Водив і депутатів і Блогерів, і RZDZ і фотомоделей. Нічого погано Полтві не сталося. Бо вона була залочена ще в 2019 році акурат після зустрічі водоканалу і делегації ГО. Навпаки, такої уваги як в 2020 році вона ще ніколи не мала.

Не Сус, але троха переглядів набрало






Під кінець, за заслуги перед Полтвою і Зуброю мене потішили «людиною року». Вихідець з Дрогобича який мешкає в селі Хоросно став Львівянином яким можна пишатися :))) То ж тепер я коронований «дігер в законі»:) Лазити, хабарити і ламати мені вже не можна. Максимум світить Полтва, природні обєкти та розвиток урбан-туризму. Але є й свої плюси.



То ж чим рік почав тим і закінчую :) Тобто постом про ще один залізничний тунель. А також роздумами що давно вже пора завзязати. Ну може хіба що під Цитадель і на Високий замок зацікавить.... Легально ;)




(с)Рой

Насправді я щиро вдячний всім хто цей рік був зі мною і  проти мене. Потрібні і ті і ті. За 2020 рік на Експлорер-і зявилося багато нових учасників, в тому числі і дівчата. Це мене тішить.

З побажань – щоб в 2021 ще й Нові адміністратори додалися!

Слава Лому! - Бахілам слава!


З новим ЕксплоРоком Вас!