Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#921
Дослідник Силіконової Долини

Якшо спитатися у людей на площі Ринок: що означає слово «Хабар» - яку відповідь ви очікуєте почути? Напевно «Взятка», «Пікнік на Узбіччі» - Стругацьких або скорочення від «Хабаровськ»? Ага, знову провокую? 😉 В останню чергу люди скажуть urban exploration. Те ж стосується і Силікону як матеріалу. Бо «Силіконова Долина» в уявленні пересічного обивателя - це буде радше заголовок для розділу на PornHub, ніж назва географічної місцевості де роблять мікросхеми. Тим не менше, в англійські мові, на відміну від української, ці два поняття мають різне написання та звучання.

Та в цій темі я говориму про дослідників. А тому хочу написати про відомого дослідника Силіконової Долини і індустрії в цілому. Але не про львівського Казанову що досліджував силікон тодішніх дам, про що ви напевно спочатку подумали - а про T.J.Rodgers.


Останні кілька днів, поки ще триває виборча компанія, я, проїжджаю перехрестя на Лугандонській вулиці. Дивлячись у щораз нову незнайому пику на білборді по центру я  ловлю себе на думко-фразі з Короля Літра: «А це що за гандон!». Напевно ви подумали те саме про Т.Ж. Роджерса.

А даремно! Тут зараз і починається оповідь про нього. Коли ти приходиш на роботу в Cypress Semiconductor, американську компанією з капіталізацією як в МВФ коли дає кредити Україні - то тобі першим ділом показують презентацію про особистіть T.J. Rodgers. Такий собі культ Cталіна. Чувак у 8 класі сконструював власну вибухівку і тепер лежить у лікарні з бинтом. Потім він навчається хімії у Шоклі , винахідника транзистора що так собі заробляв на життя після провалу і одночасно створення ним Силіконової Долини. Між іншим, я ці всі лінки сюди не просто так вставляю. Наполегливо рекомендую хоча б пробігтися, для подальшого розуміння тексту це необхідно.



Далі був пошук бабла і нарешті йому довірили мільйон і з цього почався Сайпрес. Довіру він виправдав. Хто не знає, саме Сайпрес показували Горбачову і його Делегації як типовий приклад Американської напівпровідникової галузі. І навіть в ті часи, один скромний ТЖ міг випускати кращі і більші мікросхем ніж вся ця «Наддержава». Але я мав говорити про дослідження. Тому з чого він почався таким і лишався наступних 34 роки. ТЖ завжди старався бути інноваційним, шукати нові напрямки. Він досліджував не тільки межі технології, а й людські. Ідея компанії - робити все настільки ефективно, наскільки можливо, навіть якщо це йде в розріз зі здоровим глуздом. Наприклад коли в індустрії прийнято робити ТО автобусам кожних 15 тисяч, то ми вкладемо мозги і рахуватимемо реальні оберти колінвала, температуру масла, крутний момент і ше купу всього, а не просто кілометри пробігу. Таким чином ми точно знатимемо коли зносилися деталі і їх треба реально міняти. Тобто виграємо додаткових 5-10 тисяч або просто гроші. Майже у всіх Aplle  стоять наші USB, iPod був би неможливим без нашого кругового слайдера, Тесла тач скрін, хто памятає Logitech мишки що працювали і на PS/2 і на USB одначасто – це все Сапрес.


Коли ТЖ пішов на пенсію, всі писали що Силіконова долина без нього ніколи б не була така як є зараз. І це правда. Вона була б нуждна і нецікаіва, без духу пригод і авантюризму. Не буду перераховувати коли ТЖ облажався. Але успішні його виходки це перекривали.

Наприклад
PQ&A – методологія розроблена на базі ТЖ і Біла Гейтса яку я вважаю одним з найбільший моїх надбань з цієї роботи. ЇЇ зараз в тій чи іншій мірі використовують всі в ІТ індустрії

Sun Power– коли ТЖ виписав персональні 750тис. компанії що вмирала і потім продав її за 10 мільярдів доларів. Зараз це четвертина світового ринку панелей і я колись змушений був змінити свої ініціали шоб не перекривалися з sun power.

PSoC – те з чого власне ера сучасних SoC і почалася і звідки виник Український офіс. Ідея проста. До цього всі робили окремо процесор, окремо периферію. А Сайпрес засунув все в один кристал і зробив конфігурабельним.

Звісно ТЖ не робив нових географічних відкриттів, він не копав печери і не винаходив закон Ома. Але ж досліджувати можна і світ навколо тебе, людей у ньому, можливості його покращити. Цим він власне і займався та й продовжує ще.

Мені повезло, я двічі особисто спілкувався з цією людиною і доволі часто бачив по телепрезенсу. Навколо ТЖ завжди йшла аура Бога. Він все знав, був дуже властним і любив все контролювати. До зустрічі з ним треба було вивчити напамять PQ&A методику, знати відповіді на всі можливі питання а ще правильно вдітися. Це був напевно другий раз в житті після шлюбу коли я так одівався. А ТЖ, гад, прийшов в пляжній сорочці і Шльопанцях. Калфіорнаія нах!

Мені можна сказати приємно що людина, яка коштувала кілька мільярдів доларів, могла опуститися до того, щоб накричати на якогось рядового інженера з України. Не на мене, на інших 😊 Тим не менше. Він тримав порядок і дуже мотивував всіх працювати. Особливо своїми брудними біговими трусами що висіли на найвиднішому місці у чоловічій душовій.

ТЖ все життя бігав. Востаннє коли я його бачив, у вічі 67 років, він все ще продовжував бігати навколо офісу. Тяжко, майже йдучи, захекуючись. Потім після бігу весь потний і задиханий, з сивою волосатою груддю він всідався на своє шкіряне крісло, куди секретарка перед тим завбачливо постелила білий рушник, пив Mountain Dew і починав всіх ... ну ви зрозуміли. Час на мітинг з ним після пробіжки вважався найгіршим з усіх можливих. Дєдуля особливо не соромився свого тіла, на фірмі почував себе як в себе дома. Зрештою так воно і було. Тому під час пробіжки дівчата відверталися та мріяли що ті його шорти були хочаб троха довшими та менш обтягуючими.

Близьким до нашої тематики буде його вино з бункера. Маючи купу бабла він у пустелі зробив, можна сказати виносховише, яке витримає атомний удар. Та суть цього вина в електроніці. Замість людей весь процес бродіння контролює процесор і саме він визначає, що готово а шо ні. Коли переливати вино і коли його крутити в пляшки. Тобто кінцевий результат буде завжди однаковий і передбачуваний. Ідея хороша. Але люди скаржилися що вино було якесь несмачне 😊




У мене з ТЖ є багато спільного. Наприклад ми обоє любимо писати довгі простині. От тільки в ТЖ аудиторія була більша ~5000 гарантованих переглядів. Всі в компанії мали знати «Інвестор твоя мать» (Your mom Investor) чи FUT, FUR і  FUGL назубок. (fuck up transistor, fuck up resistor, fuc up glue ligic). Обоє ми авторитарні та любимо кричати на інших. На Сайпресі був навіть кодекс правил як поводитися перед лицем ТЖ. Наприклад коли він говорить якусь ахінею, то заперечувати слід було «Я ніколи не дивився на проблему під таким кутом». Обоє ми бігаємо та по своєму дбаємо про людей навколо.

Ну і наостанок для знаючих англійську. Ось вам офіційно скачаний кодекс будівника комунізму перекладений на українську ментальність. А, насправді, якби не ТЖ - то сидів би я голий-босий на шиї у батьків та харився собі на погану державу що розвалила всі заводи.

1.   CYPRESS IS ABOUT WINING.
2.   WE "DO WHAT'S RIGHT FOR Schedule."
•   We "follow the spec or wave it."
3.   WE MAKE UP OUR NUMBERS.
4.   WE MAKE THE WORST SEMICONDUCTOR SOLUTIONS



А тут без коментарів, на всіх мовах світу зміст двозначний :)
#922
Традиційно в порядку хто і коли записався в темі. Я звісно шо буду говорити аби було два заходи. Якшо вдасться.
#923
Екскурсія переноситься на один день на вівторок 12 лютого!

Прохання всім бути завчасно. З собою обовязково мати паспорти!

Екскурсію нам проводитиме Пінкевич Юрій Петрович Це директор і він забіганий. Тому він і попросив перенести візит на день, бо в понеділок ранок в нього дуже завантажений.

Наголошую що це є діючий і режимний обєкт! Нас туди впускають виключно з доброї волі директора і завдяки спільним знайомим. Тому всередині слід поводитися культурно та старатися нікому не заважати. 

Як я вже писав, невідомо чи всіх нас пустять за раз. Можливо треба буде розбитися на дві групи. Першими йтимуть ті, хто швидше підписався на форумі. Поза чергою йдуть спільні знайомі що помогли це організувати а також загальновідомі фанати цієї справи (всі їх знаємо).
#924
Казав що буде старатися. В нього ще є своя основна робота. Я йому запропонував свою допомогу, щоб звертався якщо шо. Процес триває.
#925
Дзвонив Юрію Садовому. Він процес почав. Обіцяв до кінця зими все закінчити. Бо каже що весною болото буде і йому самому неприємно буде спускатися. Так шо все під контролем :)
#926
Що ж, ніхто більше не зголосивсяю Посилаю нині дані в Прикордонслужбу. Створю групу в телеграм з учасниками щоб зручно було координувати
#927
1100 :) на українських номерах!
#928
Цінна інформація від Руфуса. Поставив йому плюса заочно.

"Вежа не перевищує 100 метрів,  тому там освітлення і нема. Навіть якщо брати висоту над рівнем моря, то все ок."

ну і карта Аеропорта і контрольних точок







#931
Цитата: Khimik від 04.02.2019 23:35:01
Говорив з диспами.

Мінімальна висота прольоту тої зони становить 428м. В теплу погоду. Коли холодно там ще вище. І навіть якшо взбреде йому опуститись ниже то в нього є система gpws яка його попередить і він піде уверх.

Зрозуміло! Дякую!

Чи це стосується тільки великої авіації? Як на рахунок всяких кукурузяників?
#932
Так, це мудра думка! Сам літав на навчальних літаках з інструктором. Ці літаки зазвичай йдуть низько над землею, мають просту навігаційну апаратуру тому всякі там ЛЕП, труби ТЕЦ і неосвітлені вежі можуть становити реальну небезпеку.
#933
Додам троха нічних фоток з горища на бічній Володимира Великого, зроблені на телефон. Де саме це було сказати не можу, бо сусіди навіть не здогадуються що існує іще одна копія ключа туди наверх. Тому відкривали замок ми тільки коли піднімався ліфт. Щоб звуки глушити. А хто з тут присутніх там вже був або здогадався - то тримайте таємницю будь-ласка ;)

Дивлячись на ці нічні фото та порівнюючи з тим що бачив кілька годин тому але своїма очима - я починаю розуміти як виглядає світ для людей, що сьогодні забули свої окуляри дома.

Вдалині видно Наукову зі Спорт-Лайфом


Взліт Літака з Аеропорту


Високий Замок не такий яскравий як чиясь ялинка перед нами на подвірї


Ми тут пємо каву наче в космічному потягу а в тій найяскравішій будівлі Софт-Серву кипить робота
#934
Руфус скинув координати контрольної точки аеропорту. Це тут 49,8104198, 23,9579878

Звідти до вежі 15.9 км. На 900 метрів задалеко згідно нормативів.
#935
Їхатиму завтра на роботу то заскочу. Може є якісь телефони на будках з апаратурою
#936
Цитата: Roy від 04.02.2019 22:32:41
Скажіть юридичну адресу, і я підготую листа.

Дякую! Головне шоб вони не почали відмазуватися типу якшо міряти не від взлітної смуги а від диспетчерської вежі тоді буде  15.01 км і тоді правило недійсне :( Простіший варіант просто обдзвонити МТС і Київстар. Та вежа належить здається МТС. І по хорошому попередити їх.
#937
Якшо хтось сприйняв це серйозно - забудьте. Сни це сни, їх серйозно не можна трактувати. Я щиро бажаю щою цю вежу підфіксали. Для цього і писав все це аби привернути увагу.

Додаю фото ліхтарів на вежі. Всі дроти обрізані.







Ну і ось цитата Руфуса який працює в аеропорту: "Привіт. В твоєму дописі про літак,  що впав є помилка. Приаеродромна територія це коло радіусом 15 км. Освітлення на високих спорудах встановлюють їх власники. Аеропорт тільки їм може вказати, якщо такого нема."

Ця вежа попадає в 15 км рівно рівно.
.


Буду тільки радий якшо її підфіксають. Ну але якшо ні то ні, ви мене зрозуміли ;)
#938
Цитата: Блондинка в кедах від 04.02.2019 17:37:24
73 метри - не маленька вежа. Не знаю якими є авіаційні вимоги, але, мабуть ти правий, ця вежа повинна підсвічуватись. Було б добре дізнатись ці норми +
вежа не безхозна: на ній є обладнання мобільних операторів і, мабуть, не тільки. Можливо орендарі чи орендодавці просто забули або забили увімкнути підсвітку  ::)

Дякую за уточнення! По конструкції на вежі колись було світло. Значить воно було для чогось потрібне. Але зараз дроти порізані :( буду дома то викладу фотку. Ну і всі навколишні, значно менші по висоті та значно більш віддалені по відстані від аеропорта вежі мають червоні маячки. А ця скільки там живу то завжди чорна
#939
Я живу на нудній околиці Львова де окрім п'янок та полювань ніколи нічого цікавого не відбувається. І у мене є мрія! Я мрію аби тут сталася якась визначна подія і Хоросно увійшло в історію. Щоб я мав куди зводити на екскурсію гостей, щоб моє село знали всі таксисти, щоб навколо розвинулася туристична інфраструктура.

Вчора мені приснився сон. Надворі ніч, вітер та завірюха. Я прокидаюся від звуку вибуху та незвично-яскравого світла у себе в кімнаті. Визираю у вікно та бачу в полі куски фюзеляжу що охоплені жовтими язиками полум'я. Мені все зрозуміло. Я швиденько одіваюся, кидаю в багажник Джипа теплі покривала і всі наявні в домі аптечки та їду на місце трагедії.

Надривається роздатка перемелюючи мокрий сніг, двірники працюють на повну та все рівно нічого не видно. Їду через поле навпростець орієнтуючись на відблиски вогню. Раптом бачу чорну постать інопланетянина зі щупальцями та хоботом. Похитуючись з боку в бік постать йде мені назустріч. Давити чи не давити?- думаю я і продовжую свій рух. Та доволі скоро у світлі фар я роздивляюся пілота військового літака в баро-костюмі та з характерним патрубком від протигаза на закривавленому обличчі. Він щосили махає мені руками аби я не їхав далі, бо там розлите пальне.

Саджу його в авто аби грівся а сам йду визволяти другого пілота. Від удару літака об вежу мобільного зв'язку його катапульта заклинила та не спрацювала. Вправно орудуючи болторізом вигризаю його з броне-крісла. Подумки дякую Богу що дав мені таке цікаве хобі як Експлорер. Помагаю йому дійти до машини і, вже їдучи з ними двома додому, викликаю усі рятувальні служби.

Далі інтерв'ю, виступи на телебаченні та нагороди за мужність. З усіма ними я ділюся своєю мрією. Після розслідування катастрофи як подяку за подвиг мені залишають шасі, крило та інші крупні уламки цього літака. Звожу їх до себе на подвір'я та до кінця життя маю пасивний дохід.

Раптом я прокидаюся. Сумно визираю у вікно та, крім чорного силуету Деревацької вежі на оранжевому фоні засвіченого Львова - нічого більше не бачу. І тут мене осінило. А мрія ж то моя не така вже і нездійсненна! Я ж живу недалеко від аеропорта. Наді мною цілий день здійснюють взліт та посадку літаки. А на їх шляху стоїть такий собі істукан - сімдесяти-п'яти метрова вежа без освітлення. Я знаю що це вже не територія Аеропорта тому її ілюмінація не є обов'язковою. Та тим не менше, для біди багато не потрібно.

У Львові є авіаційно-ремонтний завод. Під час випробовування щось піде не так, військовий літак зіб'ється з курсу та зачепить чорну примару. Чи наприклад у погану погоду collision avoidance system скомандує одному пілоту піти вверх а іншому вниз, у вежу. Або просто пасажирський літак уникатиме турбулентності та скине висоту. Чи навпаки, не зможе її набрати через overload duty-free товарами та лід на закрилках.

Деревацька Вежа коло сокільник


Вежа на горизонті: Обід


Вежа на горизонті: Вечір


Вежа на горизонті: Ніч


Якшо не пофіксати освітлення вежі то моя мрія колись таки та й здійсниться. І ми матимемо ще один літак у Хоросно для туристів.
#940
Подзвонив Юрію Садовому. Розказав шо група в нас вже є. Він обіцяв почати процес. Дата буде та яка йому зручно. Бо він хоче з нами і тому помагає :)

В пятницю його пінгану ще раз за статус апдейт.