Topics

Тема, яку обговорюємо, лежить тут.

Обговорення основної теми.

Може хтось має якусь інформацію про скульптурну групу, що стоїть біля Олеського замку? Хто її автор, що воно означає? Є версія, що вона встановлена на честь антипольського повстання середини 15 століття.

Монітор LG T710 PH, 17", в доброму стані, битих пікселів не має
Ціна 100 грн.



Принтер HP deskjet 3650, струменевий, кольоровий, в робочому стані. Без катриджів, блока живлення і USB-кабеля
Ціна 50 грн.







Сканер Mustek 2448CS Plus, в робочому стані. Бракує блока живлення і USB-кабеля.
Ціна 70 грн.







Клавіатура ps/2 Genius.
Ціна 15 грн.

Зацікавлені дописом userst (котрий, до речі, на контакт не йде і інформацією ділитися не хоче), минулої п'ятниці пізно ввечері ми пішли ловити привида. Були Hel_2, Дімася2808 i :-) - на роверах, explorer - на авто, а ZED, Mary і я - пішкарусом. Десь о 23:00 вже були на місці, тобто отут. Зайшли в ліс, де починається роверова траса, посиділи на колодах, поговорили про те-се. Настала пора братися до діла. Якщо вірити інструкції, то треба

чинити гам як звук кози і голосно воно часто появляется від дороги з вулиці. Появлялось вночі десь через хвилин 10-15.

Всі повимикали ліхтарики і почали голосно і відчайдушно мекати. Після третього гучного "Ббе-е-е-е Мме-е-е-е", що його волало сім горлянок, метрів за 50 від нас... ввімкнулися фари і якась закохана парочка поїхала шукати місця, де ночами менше вар'ятів. ;D ;D

Після короткої наради було вирішено прогулятися трохи лісом. Оце "трохи лісом" вилилося згодом в більш ніж 17 км пішки трохи лісом, трохи дорогою через Бережани, Волицю і Винники до Львова :) Йти вночі з ліхтариком через ліс - кайф невимовний. Вдома я був біля 4 ранку. Ось приблизний маршрут:



На жаль, фоткав я тілько телефоном, тому насалоджуйтеся тим, що є.
Скраю села знайшли закинутий триповерховий будинок, колишнє пристанище безхатьків. Всередині різні артефакти, зокрема олдові клавіатури часів Электроника МС 0511. В гаражі стоїть розбомблений Запорожець.









Табличка біля озера в Бережанах



Тютюнова фабрика в Винниках. Навіть вночі працювала і пахла тютюном.



А це ми трохи поматрасили на заправці перед фінальним марш-кидком до Львова





Перекрите перехрестя Личвківська-Пасічна і гучний колектор там же.





На цьому  у  мене все. Хто має ще щось сказати/показати, то дуже прошу.

Нагадую, що сьогодні повторно йдемо ловити того самого привида, тут є тема в Планах. Збір, нагадаю, о 12 вночі біля пам'ятника Данилу Галицькому. На цей раз все серйозно, будемо сидіти в засідці, пити коньяк аж поки щось не побачимо. Прошу відписатися, хто точно буде.

Обговорення
Альбом з телефонними фото

Тут тема, яку обговорюємо

Завдяки дружній підтримці в голосуванні форумчан і не тільки, ми з Христиною таки виграли весільне плаття, випередивши найближчих переслідувачів більш ніж вдвічі. Ще раз дякую, друзі! І велике дякую від нас працівникам салону Slanovski за їхній професіоналізм, тепле та душевне ставлення до клієнтів. Ви нас приємно здивували!

Вчора були в Києві, забирали плаття. Фоток сукні тут не буде, ще не час на то))) І не буде (поки що) промзон, колекторів і бомбіків, до них, маю надію, скоро доберемся. Кому не терпиться, то прошу до Генерала космоса в гості.  Кілька непоганих статей  є тут, наприклад.

Ми просто пройшлися містом, але не забували дивитися під ноги, піднімати голову і заходити в різні непримітні кутки. Це завжди приносить свої дивіденди у вигляді гарних вражень і незвичних відкриттів. Зробив кілька цікавих фоток, хочу зі всіма поділитися.

Під ногами - люки. Нові і старі.











Над головою - радянські вивіски, гарно збережені







А так виглядають дворики будинків неподалік центру. Майше в кожному - ВШі.







Київські графіті мені завжди подобалися - оригінальні і часто в несподіваних місцях







А так зараз виглядає Андріївський узвіз. Повний рейвах, хмари робітників і техніки, де-не-де бродять одинокі туристи з наляканими очима. На все це сумно дивляться продавці різного краму і завжди скептичний та незворушний Булгаков















Покаталися на фунікулері. Мені дуже сподобалися старенькі вагони такого незвичного рейкового транспорту. Літери "Л" і "П" означають лівий і правий вагон. Тут є історія київського фунікулера.

Все наразі. Тут є більше фото.
Обговорення створимо при потребі. Потреба настала

Розумію, що пишу трохи пізно, але чи не хоче хтось піти сьогодні зі мною подивитися на привида, що про нього написав userst в цій темі - http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,2943.msg33454.html#msg33454

Пропоную збиратися в 23:00 на початку Зеленої, під'їдем тролейбусом до моста на Сихові, далі пішки. Відписуйтеся, бо самому страшно йти ;)

Взято звідси.

Головне управління у справах сім'ї та молоді Львівської ОДА не змогло виконати вимогу прокуратури Львівської області - надати інформацію про кількість неповнолітніх осіб, що належать до субкультур «гопників», «готів», «скінхедів» тощо.

У надісланій на ім'я начальника головного управління вимозі за підписом заступника прокурора Львівської області А. Палюха вказується, що прокуратура Львівської області проводить «перевірку щодо негативного впливу на молодіжне середовище субкультур». Відтак заступник прокурора запитав інформацію щодо «кількості неповнолітніх осіб (груп, об'єднань), які сповідують субкультуру «гопників», «готів», «скінхедів» тощо»; крім того, заступник прокурора попросив зазначити, «які офіційні заходи проводились цією категорією осіб впродовж 2011-2012 років».

3-місний намет (спокійно влізають четверо) Forrest Nevada. Юзався два роки, бережно та акуратно. Дефектів не має. Без кілків, зате зі всіма шнурками.

http://hotline.ua/sport-palatki/forrest_nevada_ft2038/ - кого цікавлять характеристики.

Причина продажу - купівля Hannah Stash.

Ціна - 170 грн. Тільки для Есплорера :)

Прочитав вчора в одній газеті:

Львів'янин Роман Дзедзик на Великдень здійснив пробіг зі Львова до Івано-Франківська. На все про все — 13 годин. Саме за стільки годин він вирішив подолати понад 140 кілометрів. За словами самого Романа Дзедзика, ідея пробігу виникла  спонтанно.

Захотілося теж пройтися пішки, що ми - не леви?! Можливо 140 на перший раз забагато, а от із Золочева до Тернополя (біля 60 км) якраз. Можна розтягнути на 2 дні, з ночівлею. Йти можна не попри трасу, а через села, так цікавіше. Ну і взагалі, можливі варіанти, про які прошу дописувати нижче. Виходити, в принципі, можна і в цю суботу з поверненням до Львова в неділю ввечері.

Спорядження, в принципі, стандартне - спальник-карімат-кілометрівка-компас-аптечка-намет(а може в якісь розвалюсі заночуєм)-поїсти

Хто що на це скаже?

Основна тема тут

Велике дякую всім, хто був. Дякуючи вам я чудово провів час. Всім плюси!

Давно вже хотів провести ніч, гуляючи різними цікавими місцинами Львова. Минулої ночі все нам вдалося якнайкраще, давно вже так не відпочивав. Ми - це ZED, Mary, Hel_2, Дімася2808, Я і на додачу ще :-) Так-так, Смайл не пропав і не виїхав жити в Талалаївський район Чернігівської області. Він живий-здоровий, ганяє у вільний час на ровері і передає всім вітання.

Чіткого плану куди рухатися і що ламати які об'єкти оглянути ми не мали. Зібралися на кінцевій "сімки" на Вахнянина, коли вже почало сутеніти і посунули.





Одноповерхова занехаяна диспетчерська будівля на трамвайній зупинці стала першим місцем, куди ми впхали носа. Двері збоку були відчинені, всередині темний коридор і десяток замкнених дверей по обидва боки. За одними, найбільш зацофаними і зловісними, в кінці коридору горіло світло. О, - думаю, - зараз постукаю (чи то пак "запукаю", як казали колись ві Львові) і спитаюсь как прайті в бібліатєку. Відчиняю - а там віходок з брудним унітазом. Фейл.

Наступним до огляду мав стати закинутий польський будинок, що має номер Вахнянина, 13 (символіно, еге?). Отут він на мапі. Але на вході, коли ми вже почали підніматися дерев'яними сходами, почулися хрипкі і п'яні голоси не найкращих представників населення Львова. Окей, не будемо їм заважати, йдемо далі, на Винзавод, підвали фоткати.







Як виявилося, радянська адмінбудівля Винзаводу була збудована на старих феншуйних підвалах. З товстими стінами, арками, кількома залами. В двох кімнатах стоять бетонні ємності, роміром десь 1х2 метри і глибиною більше 2 метрів. Не знаю, для чого вони могли використовуватися.
Місцями цегла пообсипалася. Клеймо вдалося знайти тільки на одній: Pohulanka











Полазили ще трохи по верхніх поверхах, тим часом добряче стемніло. Ми пішли до спорткомплексу Університету, маючи на думці влізти у ВШ, що перед входом.





На трибунах стадіону розгорнули шнурки, щоб потестити. Трохи полазили вверх-вниз, аж поки на шум не прийшов охоронець. Прийшов не сам, а з патиком, собакою, цибуляним запахом і надлишковою вагою. І почав виголошувати довгий монолог з матюками. Довелося згорнутися та рухатися далі. У скверику біля російського посольства була проведена коротка нарада з Живчиком і печивом, в результаті було вирішено спускатися в Залізну Воду. Заінтриговані? Тоді чекайте звіту від  ZED'a, тому що колектор - занадто епічна річ, щоб тіснитися в одній темі з всілякими там підвалами ;)

Хто має ще фотки з вилазки, докидайте.

Тут обговорення.

Пропоную завтра зібратися та прогулятися трохи зранку, по дорозі заглядаючи в усі доступні дірки. На 9:00 зранку Incognito та Yserl збираються на трамвайній зупинці біля Добробуту і їдуть вверх по Зеленій. Далі ми маємо здибатися на початку Дністерської (біля базарчику) і піти в напрямку Чорнобильської лікарні.

Можливі місця до відвідування: підвал лікарні, закинута будівля неподалік, два бомбіки на Луганській, територія ДБК та Лісокомбінату, etc.

Отже, хто сильний духом та спраглий до пригод, приходьте на 9:00 зранку до Добробуту або на 9:30 до на початок Дністерської.

Скинув мені Onyx вчора дві дуже цікаві книжки, спішу поділитися зі всіма.

Перша - "Метафізика Карпат", автор В. Єшкілєв. Прочитав її за вечір і дуже жалів, що нема поки продовження. В книзі розповідається про "місця сили", що існують в Карпатах (наразі тільки про Івано-Франківську область), мольфарів, давні капища, чудотворні джерела, ікони і т.д. Найбільше мені сподобався опис Франківська з метафізичної точки зору і історія про вампіра, який ходив по місту, аж поки його могилу не випалили вогнеметом)))

Завантажити .pdf

Друга книга - дослідження Адама Грегорі Кіркора 1847р., називається "Покуття з археологічного погляду". Її зараз читаю, дуже цікаво. Автор досліджував природні та історичні пам'ятки на території сучасних Тлумацького, Городенківського, Снятинського і Коломийського районів Івано-Франківської області.


Завантажити .pdf

Якщо будуть якісь проблеми із закачкою - обидві книжки є в мене, можу скинути.

Сьогодні гуляли тут, зробив кілька фото. Правда, якість не дуже, бо вже сутеніло. Загалом місце симпатичне, гарна тут атмосфера, не зважаючи на купи сміття навколо.

Дві напіврозвалені бетонні споруди, обкладені де-не-де дрібною плиткою стоять одна напроти іншої. Всередині і ззовні розмальовані непоганими графіті. Можна піднятися на другий поверх, а якщо дуже захотіти і запастися скалолазним спорядженням  - то й на дах. Може хтось знає що тут мало бути? Припускаю, що якась спортивна споруда...

На карті тут.

Обговорення поки не створюю, як хто має що сказати по темі - пишіть сюди.

Гуляв вчора на Погулянці, здибав цікаве місце в ярку недалеко від церкви (на карті приблизно тут.) На деякій відстані один від одного розташовані три квадратні люки, розміром приблизно метр на метр, покриті зверху тонкою бляхою. Трохи відігнув бляху, під одним лючком був ще один, з грубого заліза. Під іншим - просто цегляна кладка з намулом на дні. Третій люк не рухав. На території вкопані залізні стовпчики, очевидно, тут колись була огорожа.

Може хтось знає що тут могло бути, для чого ці колодязі? Водозабір? Чи може каналізація? Чи аварійні виходи з 3-поверхового протиядерного-антитатарського бункеру, де в мирний час за невелику плату можна зберігати закрутки, бульбу і цибулю?

Взято звідси.

Ще новина до теми

А тут відповідна тема на форумі залізничників. Дуже рекомендую до прочитання.
Мені ці поїзди дуже сподобалися візуально, мрію побачити і помацати їх "наживо". Цікаво, коли у Львові з'являться? І чи не розваляться по дорозі через невідповідність радянським стандартам? :)



Новий корейський потяг «Hyundai», який проходить випробування на залізничній ділянці Харків-Полтава, вже отримав зовнішні механічні пошкодження. Через зіткнення з пероном на одній зі станцій на Золочівському напрямку потягу розпороло кузов та двері.

Про це пише ТСН з посиланням на відвідувача форуму zdsim.kiev.ua. За даними форумчанина, у поїзда також вже відсутній один «ріг», який, за інформацією свідка події, також полетів від зіткнення з пероном. Одна з причин — негабаритний винос корпусу «Hyundai» під час проїзду кривою по роз'їзду.

Крім того, «Hyundai» так і не досяг обіцяної максимальної швидкості в 160 кілометрів. Він зумів розігнатися всього до 140.

«А на на ділянці між станцією «Шпаківка» та станцією «Звичайна» корейський «диво-потяг» зірвав близько 400 метрів контактної підвіски і з м'ясом «вирвав один пантограф, розтрощивши при цьому всі його кріплення», — повідомив відвідувач форуму.

Нагадаємо, 17 грудня 2010 року Південна залізниця і компанія Hyundai підписали контракт про постачання 10 міжрегіональних електропоїздів у 9-вагонній комплектації для впровадження в Україні швидкісного руху. 6 поїздів буде поставлено до чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, а ще 4 — після його проведення.

Південна залізниця має намір підготувати ремонтно-екіпірувальне депо Харківської вагонної дільниці для обслуговування міжрегіональних швидкісних електропоїздів Hyundai, двоповерхових електропоїздів Skoda і поїздів локомотивної тяги з новими вагонами «Україна-2» до 10 березня.

Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП) створений 16 квітня 1974 року, на даний час є науково-випробувальною установою, філією Національного Центру управління та випробувань космічних засобів Національного Космічного агентства України.

Розміщений біля м. Дунаївці Хмельницької обл. Розташування на мапі. В минулому це - військовий пункт контролю і управління космічними апаратами.

Ось їхній сайт.

Думаю, варто написати їм листа з проханням про екскурсію. Раптом вийде  ;)

Вирішив нині прогулятися трохи, бо з тою сидячою роботою скоро стану "больна і лиса, пузата офісная криса" :) Давно вже хтів потрапити на Винзавод, що на Погулянці, а точніше - отут. Кілька фото погребів, вкопаних у схил яру виклав на форум колись Рой в цій темі.

Спустився зі сторони Зеленої, пройшов трохи парком - і от вже я біля крОсивої дірки в огорожі. Старався поводити себе якнайтихіше, хоча листя під ногами оглушливо шурхотіло, заставляючи сорок на деревах стрекотати як зварйованих. На території чути було рух, мене тут навряд чи хто радий був би бачити. На всякий випадок придумав собі легенду, що хтів пройти на Погулянку з Зеленої, та трохи не туди повернув :D Ну але всьо обійшлося добре, ніхто мене не завидів і не гнав копняками аж до кінцевої "сімки".

Труби котельні. На одній зверху цікавий флюгер, на ньому вирізані з бляхи фляшка і стакан. Причому стакан - як пів тої фляшки.





Пролажу в дірку та йду до місця, де має бути перший погріб. Внизу по ярі розкидані залізні бочки та цистерни, більші і менші. Є і залишки якихось цегляних будок, де ті джелізні ємності раніше стояли. Сам підвал зроблений у вигляді букви Ге, під ногами бита цегла, прогнилі залізні бідони, автомобільні колеса і різна біда. Є навіть здоровеча дерев'яна бочка, що, цілком можливо, пам'ятає ще Найяснішого Цісаря. Повітря сире, холодне і затхле, таке справжнє зимове повітря. І пахне машинним мастилом (його бойчуки ще шміром називають,ага).














Цегла трапляється переважно стара, я хотів знайти клеймовану, знайшов тільки половинку. Опізнайте напис, хто зможе, в нашій темі про польську та Австрійську цеглу такого, здається, немає.



Далі, щоб не вертатися назад, йду вгору територією заводу до вул. Олеся. В цій частині порівняно безпечно, з решти території вона не проглядається. Але і цікавого нічого тут нема, крім, хіба що, асфальтованих галявин і колекторного колодязя. Висота труби приблизно 50 см., потік тече зверху в бік заводу, люк давно покотився в невідомому напрямку. А пахне чисто як Полтва, я його, власне, за запахом і знайшов :)







Потім переліз через бетонний паркан і несподівано опинився біля другого погреба. Мені здається, він не є такий старий як перший, зроблений явно в радянські часи. Всередині майже нічого цікавого.











Але найбільше вразила сьогодні ось ця будівля. Адміністративний корпус Винзаводу, ззовні непримітний, проте всередині виявилося безліч цікавих речей. Там була їдальня з кухнею, кабінети працівників з різним мотлохом всередині, оригінальна гіпсова ліпнина, пожежні шланги звисали з третього на другий поверх як удави Каа. До вікон, що дивилися на територію заводу я старався не підходити, на території були люди.





















Отут обвалилася стеля, вийшла така собі тераса з піаніно, з видом на Центр творчості дітей та юнацтва. Бетонні плити ледь тримаються, на вітрі колихаються штори, висять люстри. Все виглядає затишно і мило. Помітні сліди перебування малолітніх шукачів пригод, але такі, акуратні.









Зустріч з Бейсиком і перфокартою. Згадав школу і одну з серій Футурами, де Бендер потрапив на острів з морально застарілими роботами.









Ото і всьо, folks.
Під кінець обійшов ще територію Винзаводу по периметру, виявив кілька придатних до інсталу місць. Їх, а також багато інших фоток, що не помістилися сюди, можна подивитися на Пікасі.

Обговорення тут.

Набуваймоси! Най жиє Гуцулія!