Messages

Отут розвалини з бомбіком, охороняються.

А отут інструментальний цех, фотки якого Ройко виставив двома постами вище. Там теж є охорона.

Та, з космоса усе виглядає більш привабливіше!

Про потенційну приватизацію залізниці. Основний сюжет ТСН про то. Решта - в неті. Рекомендую вдуматись.

http://tsn.ua

Дану схему вже "відкатали" на Укртелекомі - спочатку з державного перевели в публічне товариство (ПАТ), а потім почався "дерибан" по-повній...

Дякую за пораду!

Це для ремонту пристрою потрібно чи для саморобки? Просто, якщо для саморобки, то на ридіобазарі є повно подібних з виведеними ножками.

Для "саморобки". Маю парочку таких і хочу використати в своїх проектах, але не знаю яку напругу подавати...

Друзі, допоможіть ідентифікувати семисегментне табло на чотири цифри із знаком попереду цифр.





І, можливо, підкажете де взяти для нього контактну площадку.

ЛАЗ-3210 Опытный (1994 год)
Микроавтобус с пластмассовым кузовом.
Ото тоді криза була...

От якби тоді вони почали їх випускати і зайняли б нішу маршрутних перевезень замість "пижиків" та вантажних "мерсів"...

[Влада довела людей до відчаю. Народ почав самоорганізовуватись...]

Влада довела людей до відчаю. Народ почав самоорганізовуватись...
Одним із найбільш дієвих чинників самоорганізації виявився інтернет ресурс!
Ось так це було: http://mybirky.blogspot.com/2012/01/blog-post.html

Історія така:
Ще за Совітів с.Бірки обслуговував автобус №44.
Коли почався маршрутковий бум, №44 продовжили до с.Рокитно, а до Бірок почала курсувати  маршрутка №86. І все було чудово!Маршрутки №86 та №13(що обслуговували Брюховичі) конкурували між собою на більшій половині маршруту і це було на руку пасажирам, бо водії намагались перехопити пасажира щоб "обломати конкурента".

Але щастя було не довгим... Десь років чотири тому №86 був ліквідований і даний маршрут почав обслуговуватись АТП 14630, яке вже на той час обслуговувало маршрут №13. Справа в тому, що Начальник Управління Транспорту та Зв'язку п. Шкурган М.І. був (перед тим, як зайняти посаду в Управлінні) директором того самого АТП 14630! Отож, розумієте, як легко було взяти під свою "опіку" маршрут до Бірок і позбутися конкурента.

І тут почалося...Спочатку маршрутки №13(б) ходили не по-графіку. Через деякий час почали їздити лише у часи пік, -  зранку і ввечері. У вихідні та святкові взагалі перестали виходити на маршрут.  А ще через деякий час вирішили, що люди можуть 2км перейтися до Брюхович і там сідати на 13 маршрут. І №13(б) був ліквідований.

Протягом всього часу було написано десятки скарг та звернень від громади, Сільради та просто громадян. Спочатку можновладці давали якісь відповіді, обіцяли, що всьо буде ОК, а пізніше взагалі перестали реагувати.
І тут в управлінні транспорту змінилось керівництво, яке попросило потерпіти "ще трошки", бо незабаром буде Нова Транспортна Система у Львові де ми врахуємо всі ваші побажання. Але нічого не змінилося і більше того - також не реагували на звернення Бірківської сільради.

З подіями, що розгорталися 1 лютого 2012 у с.Бірки, можна ознайомитись тут:

http://mybirky.blogspot.com/2012/02/10212.html

http://www.lodtrk.org.ua/?pg=2339

http://zik.ua/ua/photoreport/2012/02/01/331578

Невже наша влада зацікавилась природними об'єктами(на цьому не заробиш)? Цікаво хто займається печерами, якісь природоохоронні структури?

Дана мікросхема (ULN2003) складається з серії електронних ключів з захисними діодами на виході. Я так розумію, що дана мікросхема використовується для керування (вкл./викл) крокових двигунів. Діоди захищають ключі від самоіндукції, яка з'являється в обмотках двигуна.
Отож, дану мікросхему можна замінити іншими ключами, головне правильно підібрати параметри ключів (струм, напруга, T, швид. перемикання,...) і після ключів поставити захисні діоди, які не будуть пропускати досить солідний струм самоіндукції.

А 13б з літа цього року(2011) все таки зняли! І бідним людям не має як добиратися на роботу з Бірків. А влада (місцева) вже півроку піариться на тій проблемі, а "віз і нині там".

Якось через заднє місце розроблені нові маршрути.  Не стане таких чудових маршрутів як 31 та 38, якими можна було добратись до політеха,  університета, та в центр...
Таке враження, що маршрути складені таким чином щоб їздити тільки з пересадками...

Саме так і продумано, щоб робити пересадку. Дуже зручно перевізникам. І це все подається "під соусом" - розвантаження центральної частини міста. Хоча, яка різниця чи з пересадкою чи без приїде " умовна тисяча" пасажирів до центру? Доречі, чув, що ту схему розробили за "грубі гроші" десь у Европі.

Гарно написано... сильно! +
Гадаю можна започаткувати рубрику: "Легенди сучасного Львова"

П.С. Яка назва заводу?

Ось відео, яке демонструє, що в Африці небезпеку слід очікувати навіть від найбільш мирних мешканців!

Файний звіт! + Чекаю на продовження!

Ось такі яскраві та сильні враження залишились від Африки. Дуже сподіваюся потрапити туди ще раз.
По-правді кажучи щоразу спливають з пам'яті все нові історії та факти. Гадаю можна було б книжку писати :). Але я на цьому зупинюся. І з радістю відповім на питання.
А на останок розповім про ще одну «прикольну» ситуацію в яку можна втрапити відвідуючи Зімбабве.
Вже лечу додому. В аеропорті прохожу реєстрацію на літак. На митниці мене повідомляють, що потрібно купити якусь ліцензію. Питаюсь: «Для чого?».
- За перебування у країні.
- Так я ж вже платив, коли купляв візу.
- То для того, щоб в'їхати у країну, а для того, щоб виїхати треба ще заплатити 20$.
-  Ніде такого немає, щоб за виїзд з країни треба платити!
- У нас такі закони!
Пішов у ларьок купляти якусь там ліцензію. Ціна 20$. Питаюсь:
-   Чи можна заплатити Зімбабвійськими Долярами (їх нац.валюта).
-   Ні тільки долари США.
-   Я з України. У нас ходять гривні. Може вам дати гривні?
-   Ні тільки долари США.
-   А де мені їх взяти я не живу в Америці у нас не має долярів.
-   Тільки долари США.
Тобто, якщо турист не має долярів США, то він вже не зможе виїхати з країни і втратить квиток.
Але насправді я був готовий до тої ситуації, то я так «зіграв вар'ята» - хотів побачити, що буде, якщо людина не має долярів.
Мене, батько мого друга, попередив щоб я мав присобі 20$. Якщо я матиму 100$ (а саме так в мене і було, то ж він розміняв мені "сотню" хоча це йому було не дуже вигідно, бо у Зімбабве всі хочуть дрібні купюри), то здачу 80$ мені дадуть зімбабвійською валютою і масти собі голову! То ж я  дав рівно 20$ і з відчуттям виконаного обов'язку пішов на посадку у літак.

Під кінець нашої подорожі ми пропливли декілька десятків кілометрів моторним човном вверх по течії до штучного озера Каріба. Навіть перепливли на другий берег Замбезі і таким чином я ще побував у Замбії, правда нелегально...
Так господарюють у Замбії:

Мене дуже манила своєю красою Замбезі. З'явилась нав'язлива ідея скупатися в річці. Друг сказав, що там плавають крокодили, гіпопотами, змії, риби-тигри (tigerfish у них зуби як у котів – великі та гострі) і т.д. Але я наполагав, що необхідно знайти якийсь варіант, бо хлопці в Україні дуже сміливі і нічого не бояться! На що, друг відреагував, що неварто «сміливість» плутати з «дурістю», але погодився допомогти. І моє купання виглядало так: ми обережно зайшли у річку по-пояс, я поплив проти течії, таким чином, що відносно берега я загишався на одному місці. Товариш тримав списа і пристально дивився у воду навколо нас. Він мав у разі небезпеки мене негайно попередити і при необхідності спробувати відбити атаку.
Адриналіну було навалом!

Вдосталь «накупавшись» ми вже збирались йти, але тут несподівано до нас прийшли слони і почали пити воду. На берег вийти неможливо і залишатись у воді небезпечно. Вийти на берег у іншому місці ще більш небезпечно, бо треба йти по воді, а на березі може «щось» відпочивати. Неприємна ситуація. Ми максимально наблизились до слонів, перечикали поки вони нап'ються і вийшли на берег. Все, купатися більше тут не буду.

«Croc's Hunting»

А це я біля чудернацької акації. Після того, як мене зазнимкували, друг попередив, що з такими деревами слід бути дуже обережним, бо їх полюбляють змії, їм легко на них вилазити.(Не зрозуміло чого він це сказав після, а не до? Мабуть не хотів зіпсути знимку)

А ще мені пощастило на "тихому полюванні" з такими тваринами:

А цей кадр мені дався не легко. Прийшлось декілька разів переховуватись, то в кущах, то за деревами (а у савані не так просто це зробити, бо можна легко стати чиїмось обідом), щоб як можна ближче підійшли зебри.