Каплиця, або костел знаходиться в селі Ільник поблизу Турки. Зі Львова є прямий автобус, але на вихідних курсує лише раз на день, тому з добиранням до села, чого і варто було очікувати, не так легко. Але! але не так уже й важко, бо ви завжди можете доїхати до Турки автобусом (із Західної автостанції їздить щогодини) або електричкою, а звідти вже або пішки близько 11 км, або автобусом (о 13:30 рейс).
Раджу перед Ільником розвідати простори Турки, особливо мені там сподобався кар'єр, який розпочинає свою історію з 1960 року. Кар'єр забезпечував підприємства області будівельним камінням і щебенем. Мав свою електростанцію і залізницю. Зараз там заборонено купатися через велику глибину (20м), але для людей це не перепона, а тому місцеві (і не тільки) із задоволенням ніжаться на сонці у блакитній воді кар'єру. На жаль, моєму телефону і моєму фотоапарату не вдалося передати всю цю прекрасну палітру блакитного, але повірте мені на слово - вода в кар'єрі шикарного кольору. Тим паче ви з легкістю знайдете в інтернеті мільйон фото як доказ.
Ще якщо піднятися трохи вище, то на горі ви знайдете ще одне озеро. Воно менше, але якщо пощастить, то там можна побачити диких качечок. Цього дня я була надто лінивою, а тому відмовилася від споглядання птахів на воді і задовольнилася лише однією турківською водоймою.
Дорога на Ільник жахлива, відтак доведеться їхати довго, незважаючи на невелику відстань. Але тих пів години страждань по грунтовій з ямами дорозі вартує проїхати (або якщо хочете - пройти), щоб побачити дере'яний костел чи то каплиця (в інтернеті зустрічаються обидва варіанти).
Каплиця знаходиться просто посеред хат і таке враження, що це просто чиєсь подвір'я з красивими краєвидами на гори і річку.
Каплиця збудована у 1932-33 роках. Вже довгий час стоїть пусткою і, здається, будівлею ніхто й не збирається займатись. Статусу пам'ятки архітектури не має. Усередину каплиці можна зайти, де ви побачите купу сміття. Фото інтер'єру не зробила, оскільки тоді я керувалася лише естетичними інстинктами, а не дослідницькими. Через це була відкинута думка про можливість зафіксувати стан костелу всередині. Але ось тут ви можете побачити приблизну картину, тільки зараз там все більш зруйновано - http://www.derev.org.ua/lvivska/ilnyk.htm
Раджу перед Ільником розвідати простори Турки, особливо мені там сподобався кар'єр, який розпочинає свою історію з 1960 року. Кар'єр забезпечував підприємства області будівельним камінням і щебенем. Мав свою електростанцію і залізницю. Зараз там заборонено купатися через велику глибину (20м), але для людей це не перепона, а тому місцеві (і не тільки) із задоволенням ніжаться на сонці у блакитній воді кар'єру. На жаль, моєму телефону і моєму фотоапарату не вдалося передати всю цю прекрасну палітру блакитного, але повірте мені на слово - вода в кар'єрі шикарного кольору. Тим паче ви з легкістю знайдете в інтернеті мільйон фото як доказ.
Ще якщо піднятися трохи вище, то на горі ви знайдете ще одне озеро. Воно менше, але якщо пощастить, то там можна побачити диких качечок. Цього дня я була надто лінивою, а тому відмовилася від споглядання птахів на воді і задовольнилася лише однією турківською водоймою.
Дорога на Ільник жахлива, відтак доведеться їхати довго, незважаючи на невелику відстань. Але тих пів години страждань по грунтовій з ямами дорозі вартує проїхати (або якщо хочете - пройти), щоб побачити дере'яний костел чи то каплиця (в інтернеті зустрічаються обидва варіанти).
Каплиця знаходиться просто посеред хат і таке враження, що це просто чиєсь подвір'я з красивими краєвидами на гори і річку.
Каплиця збудована у 1932-33 роках. Вже довгий час стоїть пусткою і, здається, будівлею ніхто й не збирається займатись. Статусу пам'ятки архітектури не має. Усередину каплиці можна зайти, де ви побачите купу сміття. Фото інтер'єру не зробила, оскільки тоді я керувалася лише естетичними інстинктами, а не дослідницькими. Через це була відкинута думка про можливість зафіксувати стан костелу всередині. Але ось тут ви можете побачити приблизну картину, тільки зараз там все більш зруйновано - http://www.derev.org.ua/lvivska/ilnyk.htm