Messages

1) +1  8)
2) без ночівлі  :(
3) пп відправив 8)

[проїзний не діє на швидкісні потяги]

Мав нагоду побувати в цих краях і от декілька фото з місць де можна побачити замки Хоеншвангау та Нойшвайнштайн.

Добирання досить легке, якщо знати певні тонкощі.

Вилітаємо Люфтганзою до Мюнхена, рейс LH2551 на 12-ту.
(Зворотній LH2550 був в 8-45, подбайте вчасно потрапити в аеропорт до вильоту за 1,5-2 години ! )
Фото цього літачка є у темах про аеропорт.
Сервіс дозволяє попередньо взяти посадочний квиток (boarding pass) через програму на телефоні біля вікна і ближче до переду.
Якшо берете на касі / check-in то хто зна де вам дістанеться місце.
Ручна покладь - я був з рюкзаком (який на зворотній дорозі не вліз на верхню поличку тому мусив ставити собі під ноги)
Рідину проносити заборонено, всередині вам запропонують бутерброд / напої (кола, сік, вино, вода).



Коли прилітаємо в аеропорт, як відомо, проходимо паспортний контроль.
(коли вас привезуть у термінал дивіться вказівники до виходу в місто, тому що переважна більшість буде йти до входу у транзитну зону)
Якщо штампів мало, будуть питати чого приперся, страховку, оренду житла, зворотній квиток та, іноді, наявність грошей.
Йдемо на S-Bahn - залізнодорожну мережу, вхід поряд, там так і пише - S-Bahn.
Квитки купуємо в металічних автоматах, там все інтуїтивно ясно,
і якщо ви плануєте поїздку в один день то раджу взяти проїзний на 1 день за 25 євро,
та безплатно роздрукувати листок з маршрутом, можуть бути пересадки.
З проїзним будьте уважні - проїзний не діє на швидкісні потяги!!!
Його можна брати на декілька людей (до 5ти) то так виходить дуже дешево.
Він має бути підписаний, провідник сам дасть ручку для підпису якщо у вас нема.


До залізничної станції Мюнхена з аеропорта десь 40хв і ~20євро.
Мені здалось, що це копія львівського приміського вокзалу помножена на 4.
Одна із станцій. Всі потяги такого типу і причому це вже застарілий тип.


По часу - вже обід, тут часовий пояс -1 година по відношенню до України, оптимальний варіант зняти житло, пройтися містом.
Мені місто не дуже імпонувало тому фото маю не багато. Дизайн - Ctrl-C / Ctrl-V, скло, бетон, однотипні будинки.
На наступний ранок купуємо квитки і слідуєм до міста Fussen. Тут сідаємо на 78 автобус.
Будуть туристи, тому тут можна керуватись "стадним рефлексом" :)


Підходимо потоком до кас.



Розцінки для внутрішнього відвідування наступні.
Можна нічого не платити, ходити по внутрішньому дворі замків допускається.


Першим відвідуєм Хоеншвангау.

Уперше замок згадується у ХІІ столітті як фортеця Шванштайн (Schwanstein), що належала лицарям Шванґау.

У квітні 1829 року кронпринц Баварії, майбутній король Максиміліан II (1811–1864)
відкрив для себе ці місця під час пішохідної прогулянки і, зачарований навколишньою природою, у 1832 році придбав руїни замку.
Основні кімнати розташовуються у колонах замку, там є підзорна труба біля спальні короля у яку він дивився на верхній замок що будувався,
є іконостас, мега-крісло для читання, зал героїв з картиною битви на якій нема крові, є кубки/чаші з сотнями гербів(тих хто на нього скинувся ))) )

Фонтан лебедя, так як назва замку перекладаєтсья як "Високий лебединий край"

Є фонтан з левами.


Всередині фото не можна робити, але до значка я зробив парочку.
Якщо ви купували в касі квиток для екскурсії то на квитку пише час,
і при настанні часу-Ч ви підходите до турнікету, лазер зчитує штрих-код і ви проходите всередину.

Після екскурсії по Хоеншвангау вирішив пройтися протоптаною стежкою і опинився на гірці.

Поруч була група французьких туристів, коли попросив шоб сфотографували мене на фоні замків
то всі хором мене розмішили, бо вираз лиця певно в мене був ну дууже серйозний)))
Один з ключових моментів таких подорожей.
На задньому фоні видніється Нойшвайнштайн, ююю))

Спустився з гірки до озера Alpsee.

Вода чиста-чиста. Ахтунг! є качки які об'їдають туристів).

Відпочивши, я попрямував у замок Нойшвайнштайн.
Можна йти пішки, вгору, 20хв, а можна найняти карету.

Іііі . випадково піднімаю голову вверх і бачу ..

Нойшвайнштайн - колишня резиденція останнього короля Баварії Людвіга II,
і був побудований на його замовлення на знак пошани до композитора Ріхарда Вагнера.
Замок Нойшванштайн стоїть на місці двох фортець, переднього і заднього Швангау.
Король Людвіг II наказав на цьому місці за допомогою вибуху опустити плато скелі приблизно на 8 м
і створити тим самим місце для спорудження «казкового палацу».
Після побудови дороги і прокладення водопроводу 5 вересня 1869 був закладений перший камінь величезного замку.
У 1883 році будівництво палацу було завершене, було закінчене також оздоблення 1, 2, 4 та 5 поверхів.
Навесні 1884 року король вже міг жити в своїх покоях на 4 поверсі,
де Людвіг II провів чверть усього часу за останні два роки до своєї смерті.
Всередині двору доволі просторо.

Пам'ятка.

Обійшовши замок праворуч, можна потрапити на оглядову площадку де відкриваєтсья вид на ті місця де ми щойно були.

Логіка підказала шо треба йти "з потоком далі" і це виводить нас на місток.
Перед містком - дошка з цифрами 0(зелений) і 400(червоний колір).
Це означає, що місток є переповнений.

Оцінивши ситуацію я зрозумів що є доріжка далі, і на містку людей 40-50.
Прийняв рівшення йти і ...

Так, той самий пейзаж, який хоч раз кожен бачив в житті.
Піднявшись ще трохи в гору пейзаж стає більш заворожуючим, повітря холоднішим, час зупиняється.

Насолодившийсь та відпочивши, повертаємось назад у Fussen тим же 78 автобусом, він буде стояти допоки не буде заповнений на 100%.
Я сів в 17-15, в 17-24 був у місті а потяг мав бути в 18-05.
До Мюнхена 2 години їхати.
Випадкові фото. Зверніть увагу на перехід - дорога/тротуар.

Також авто там на кожному кроці. Ніхто нікуди не спішить
і якщо будете спізнюватись і бігти, то очікуйте що на вас будуть дивитись великими очима.

Ну а потім повертаємося у зворотньому напрямку, попередньо закупивши сувеніри.
Простий магнітик вартує від 3,60євро (це найдешевша ціна яку я бачив; на середині шляху до Нойшвайнштайн)
Готель, ніч, міцний сон, ранок, потяг, аеропорт і виліт.

PS:
*Інтересне почуття коли ти маєш соло-похід і усвідомлюєш,
що відповідаєш тільки ти сам за себе - безпека, харчування, планування, навички спілкування.
*Щодо спілкування - досить інтересно, відпадають нюанси інтонації, стереотипи, захисні механізми, говориш з людиною нормально, відкрито.
*Можу сказати шо після екскурсії важливість відвідин якихось розвалюх значно знизилась і не представляє інтересу.

[Краєзнавство та Історія]

Пропозиція щодо розміщення звітів з-за кордону.
Для прикладу звіти нещодавні з Праги.
Він є у

Краєзнавство та Історія
Львів, Західний регіон та вся Україна

і перенести, наприклад, у

Закордонний туризм
Звіти з всього світу

Це буде складно запиляти?

Біля Політеху на Глибокій всяке було.
Те шо підсунуть дичку малоймовірно.

Гелеві акумулятори приймають на Перфецького, 7ач = 30 грн.

[кудись]

А мені б акуми від УПСів кудись здати, жаль викидати.

За два акума 18А/г можна отримати 200грн.

Panasonic зелені(3000мА/г)
Samsung рожеві(в мене такі чомусь розряджаються швидше за Панасонік).
Ціна за один не нижче 100грн.
Якшо маєш стару батарею від ноута можеш розібрати, іноді є живі банки.
Зарядка - від USB TP4056 з захистом, шукай на барахолках або в радіомагазинах.
Опт - 12грн, роздріб 30грн.

На вул. Стрийській сонячні промені не дають розгледіти колір на світлофорі (~11-13години).
Водіям нічого не видно і вони їдуть, створюючи рух як на індійському перехресті .

всілякі на вулицях пристають

не пристають, а пропонують поговорити.

На річниці треба ходити, чоловіче, а не казати - "якшо ти не знаєш мого ніку, то ти не можеш бути з експлорера" і втікати.

Клас, собі збираюсь таке запиляти.  :)

 цю вебсторінку видає TL-MR3020 ?

А чому є пропуски на графіку і на певній ділянці лінії є без перепадів?

[Roy]

Roy, з днюхов! Творчості і натхнення :) :beer: :beer: :beer:

Непоганий ресурс по старих картах Польщі і заходу України.

http://igrek.amzp.pl/mapindex.php?cat=wig100

Є карта Львова за 1921 рік.

міг би підійти десь на 19-30  ::)

[Інтроверт997]

Після центру, ми, Інтроверт997, Soulstorm, STALKER та DeZer - вирішили зробили вилазку в Красне на об'єкт 811. Прийшовши на підзамче виявилось що електричка в 9й вже поїхала а наступна в 10-40. Вирішили їхати з АС2 - там квиток вартував 30грн, а автобус мав бути аж в 11-30. Повертаємось до підзамче, купуємо квитки за 10грн до Красного. Люди потрохи збираються. сіли в вагон, я трохи задрімав. Вийшли в Красному, зробили перекус і вирушили до об'єкту.

Йдемо по тернопільській гілці колії. Повертаємо ліворуч на асвальтовану дорогу. Трапляються роздавлені вужі.


Пройшовши трохи далі по дорозі бачимо ось це -


Пройшовши пару добрих кілометрів в напрямку Петричів, бачимо ось цю красу


Є малопомітна дорога на територію. Заходимо.


Розміри розрядників вражають.


Іноді розрядники з'єднані по декілька штук підряд.


Розмір кріплення до бетонного блоку.


Підходимо ближче.


Бачимо відповідні таблички - напруженість поля 300В/м.


Ракурс знизу. Велич.


Хвилевод. Підозріваю обплет навколо петель робився вручну.


Хвилеводна лінія. Копіпаст ще той)


Антени по сусідству розташовані на пригірку.


На величезному ізоляторі півметра в діаметрі є точно, можна побачити надпис -
Изолятор №3. Тип ОЭ-1500. Рас. нагрузка 1500т. 1970г. Вес 1380кг.


Починаємо підкоряти висоту.


Прольоти на початку даються важкувато.
Довго встановлювали якийсь оптимальний режим - підйом-відпочинок. Як пізніше виявилось, оптимально пролізти секцію одного кольору і перепочити.
Добрались до кола, по якому можна ходити, і яке знаходиться на висоті 100метрів.


Тінь антени від сонця утворювало всім відомий знак)).
Ліворуч біля кущів можна побачити STALKERa, що приглядав за речима.


Хороші краєвиди.


Масив антен. Лісосмуга тернопільскої гілки.


Ось так виглядає передавальна лінія зверху. Поруч дорога для транспорту.


Хлібзавод в красному, звідти ми вийшли.


Вигляд донизу із кола. Розрядники зліва просто круть.


Пройшовши коло "по колу", піднімаємося догори.


Решта метрів долалися дуже швидко. Дув вітерець.
Літала якась здоровезна птаха. Добре шо тут не було її гнізда, бо нам би дісталося.
І добравшись до верхівки нам відкрився чудовий краєвид.


Власне антени.


На різних висотах є такі ліхтарі.


Не встиг я оглядітися як інтроверт видерся на саму верхівку там де кран.
Саме дивно що якогось страху висоти не було.
Адреналіну як такого я теж не відчував.
Засмучувало що мало місця, щоб зробити якусь більш-менш адекватну фото.


Зазняв потяг, який як змія прудко виповз з лісосмуги.


Краєвиди
Вигляд на Острівчик-Пильний.


Вигляд на Тернопільську гілку залізниці.


Вигляд на Петричі та Закомар'я.


Вигляд на Петричі.


Вигляд на с. Гумниська. Отака назва ))))


Вигляд на ліс між Петричами і Утішковим.


Вигляд на Утішків.


Вигляд в сторону Львова. Затуманеність атмосфери недає розгледіти далечінь.


Тракторист обробляє поле.


Так виглядає залаз на верхівку. Сама антена є дуже стійка, нехиталася.


Напрощання зробили селфі(у Soulstorm) і зробили фотоног.


Підйом-спуск зайняв близько 1,5 години. З рюкзаком лізти напряжно.
Мені з фотосумкою було більш-менш, коли я її перекручував собі на живіт.
Спустившись, вмить випили воду, що була знизу на землі і сповнені вражень вийшли в напрямк Утішкова.
Було чути як від'їжджає наша електричка.
Йдучи по дорозі натрапили на джерело, до якого треба повернути праворуч з дороги що веде до колії.
Вода без смаку, прохолодна.



Вигляд з джерела на антену.


Добрались до залізниці в Утішкові. На КПП в чергового запитались коли наступна елекричка, на що він відповів що десь в першій ночі. Нам це несподобалось і ми пішли на маршрутку в центр села(ще +15хв від переїзду)котра мала відправлятись в 17-20. Є магазин, де можна купити поїсти.
Маршрутка доречі є під номером 811)

Дякую за компанію Інтроверт997, Soulstorm, STALKER.
Це було круто.
Треба мати хоч якісь рукавиці, запас води, захист голови від сонця.

Були там. Скоро буде звіт  8).
Ніде нема даних про висоту.
Є 11 прольотів(розуміти - проміжки з одним із кольорів черв./біл.) з 9 секціями по орієнтовно ~2 метри.
та 2 прольоти (верхній+нижній 8 секцій по ~2 метри)
Разом - 11*9*2 + 8*2 + 8*2 = 234 метри.

Колесо(так, по ньому можна ходити!) - знаходиться на висоті ~96 метрів.

[ІНТРОВЕРТ 997]

прийшовши на трамвайну зупинку я побачив ІНТРОВЕРТ 997, Блондинку в кедах та STALKERа. Всі були в позитивному настрої  :) і ми вирішили висуватись. В STALKERа був GPS на телефоні, а в Блондинки карта маршруту. Узгодивши план походу ми вирушили.

Спустившись вниз від зупинки, ми зайшли на територію концтабору де було багато сміття і багато ям. Був бус і люди - певно теж цікавились історією.
Видерлись вверх по схилу, де була огорожа тридцятки.


Свинарник біля тридцятки


Продираючись хащами ми вийшли до входу колишнього складу боєприпасів, в якому ми пізніше ховались від дощу. Нині склад використовується якимось підприємством, цуциків нема, а на прохідній була лише якась господиня, заклопотана своїми справами.


Вийшовши з території складу натрапили на знак з дядьком і лопатою, по якому хтось постріляв.


З роздоріжжя де стоїть трикутний знак ми вирішили звернути на Кортумову гору, нагло видершись вверх по схилу і вилізли біля склепів. Пройшовши доріжкою трохи вище нам вікрився чудовий краєвид.
Зі сторони Левандівки наближався дощ, під який ми потрапили.


Труби Львівхімсільмашу


Зазнимкував автобуси. Мають досить непоганий стан.


З кортумової гори видно костел та подактову та хмарочос біля гуртожитків політеху.


З кортумової гори ми пішли до дач, де зустріли дачника, який розказав про нинішній стан дачного масиву. Також він показав ключ до сараю. Можна уявити, який тоді може бути ключ до дому).


Равлик який любить пиво. Правильний равлик.


Спустившись вниз від дач ми пішли стежкою, яка вела вглиб яру, в напрямку тиру. Знайшли джерело на території.


Інтроверт дегустує джерельну воду)).


Побачили колоду з чудо-грибами.


Цією доріжкою вийшли до будови де робили тарілочки-мішені для стрільби. Будова розвалена і заросша. Тому ми далі прогулялись на галявину північніше від тиру.


повернулись до будови де робили тарілки, доріжкою пішли далі і вийшли біля трикутного знаку на роздоріжжі. пішли вище і потрапили на стрільбище. Там чоловік вчив жінку стріляти по тарілках-мішенях. Надиво в неї досить непогано виходило.


Дерево на території тиру, що контрастно виділялося на фоні зелені


Спустились по вулиці Купчинського донизу і пофоткали колію, що веде до головного вокзалу.


Колія до підзамче


Також по вулиці Купчинського ми знайшли колонку для води, які колекціонує в сусідній темі STALKER.

Опісля прогулянки пішли до заправки ОККО біля СКА, і з'їли по хотдогу. Попрощались із Блондинкою і втрьох вирішили заінсталитись в Лощину.
Але це вже зовсім інша історія(фото закину в відповідну тему).

Всім дякую за компанію. Непогано розвіявся після робочого тижня.

може здибаємось об 11 ?  ::)

+  8)

Закрито.

Звіт в процесі.