Messages

Гуд. Молодець! Обовязково піду туда!

Всі знають шо на Кукулі були шанці і всі знають шо вони копані-перекопані. Вчора Любко розказував як вони ходили з Кукула на Говерлу через Кознєску. Дорога там дуже паршива, завалена буреломом ще й з великими перепадами висот. Тому й не користується популярністю у туристів. Так от. Майже на початку цієї дороги вони бачили напевно шо місце табору військових. Бо є і колючий дріт і залізяки всякі. Лядик буквально відгорнув ногою листя і знайшов гільзи. Саме місце троха в стороні основних шанців шо йдуть хребтом, див приаттачену карту, знаходиться в районі стовпчика 10/7. Можу тому й більш ціле лишилося.

Добиратися якшо поїздом - то Івано-Франківськ-Рахів в Вороненку а звідти на хребет. На місці будете десь за 2-4 години. Автом - по дорозі на Заросляк за форельним господарством вверх біля біологічно-пізнавальної стежки. Будете на місці десь вдвічі швидше але з більшим перепадом висоти.

[підзаконних актах]

Пофіг. Недавно Залазив/вилазив тим входом двічі. Ніяких траблів. Також вчора вилазив вдень біля Памятника Грушевського (читай Мартовича). Купа людей, кілька разів на мене наступали поки той люк відкрив :) Далі пішли в тій всій спорязі до Білої скелі де стояв бус з переодівальнею.

Цікавий момент: ніде на люках не пише шо лізти туда не можна. Хоча в Кракові пише. Закон забороняє проникати на чужу приватну власність, але якшо вона означена як така. А цього нема, жодної таблички. Заборона проникати на обєкти водоканалу є у їх підзаконних актах, незнання який звільняє від  відповідальності. Просив би юридично грамотних людей прокоментувати.

ПС: Та дивна табличка і човни були встановлені Кауфманом. Цього року має бути ше кілька, зокрема облаштування кабінету мера в Полтві. :) Шнурок висить і досі.

Шо можу сказати - велике Дякую! Накінець то, перший звіт в нас на форумі з зони. З цікавістю переглянув фотки, багато з них вже вєдіу в інших звітах. Посміявя в душі з фотографів - снобів, які видають свої світлини з зони за мегаексклюзив, а насправді точно такі ж є у вас :) Маєте від мене плюса і за цінний досвід по організації мандрівки, способів пересування і ночівлі.

Якшо можна - напиши, будь-ласка, що і скільки ви з собою брали, квитки, номери поїздів. А також карту (кілометрівку) з маршрутом. Думаю багато кому воно стане в нагоді.

Гм. Цікаво. :) Шо всі знайшли в тій Парасці, від кількох людей чув про біг туда. Особистий рекорд - година і 50 хвилин з 20кг броциком. Але то пішки.

Ого. Не знав про тебе того. Особисто себе стараюся юзати акуратно, шоб надовше вистачило :) І якшо шось не працює як слід - якнайшвидше фіксити, по можливості

Йоу! Похвально. Сам бігаю, вже третій рік.

Не знаю як в тебе з тим, але якшо тільки починаєш - рекомендую почитати. Шоб біг додавав здоровя, а не забирав.

Справжний дослідник засмагає тільки на рубероїді :)

Так, можна. Думаю на Акелу троха замалі будуть бо він аж 45 носить, а ті чітко 43 :) ну але най приходить поміряє. Виробник хтось з наших, не памятаю вже. а в тебе який розмір?

Особисто мені не подобаються всі з них. Не передають дух і ідеологію Експлорера. На мою думку в нас інформаційний ресурс, метою якого є обєднання однодумців, сприяння обміну інформацією та організації дозвілля. Зацікавлення користувачів включають не лише протигази, ломики і лопати. А й шось більш загальне. Адже цікавимся ми й історією, горами, військовими обєктами, індастріалом і багато багато іншого.

Тим не менше згідний шо логотипу нам бракує. Тому буду вдячний всім за варіанти. Остаточний логотип визначать самі ж користувачі. Конкурс триватиме поки не буде вибраний переможець, тобто конкретного терміну немає.

Вимоги:
- Простий
- Виразний, красивий та щоб добре запамятовувався
- Нічого спільного зі Сталкером, Метро та іншими іграми, фільмами ну і рештою розкручених тем. Логотип має бути ориганільним.
- Логотип НЕ повинен передавати всього, чим ми цікавимся. Це тільки його зіпсує. Окремі елементи для  ПОВИННІ бути, але не треба робити солянку. Він повинен просто запямятовуватися і можливо натякаим на якусь з наших тем.

Зрештою, в неті є купа книжок по розробці логотипів. :) Не буду повторюватися.

Яскравий приклад як НЕ потрібно робити з вибором логотипів можна подивитися тут За два роки логотип так і не зроблений. Бо замість того шоб зупинитися на чомусь одному і доробити його до людського вигляду, кожен пропихав свій.

Ок. Пропоную виїжджЄти об пів 9. Роя я підберу біля Церкви Аннти, Стінгера біля Компютерного всесвіту чи де му зручніше по Городоцькій.  Далі поїду на 700 річчя і в Сторону Рівного. Ромчик і Санечка кажіть де Вам зручніше.

Після відвідин Форту можна буде ше глянути на Замок хто не був. Або просто посмажити ковбаски на природі, сам форт знаходиться в досить симпатичному ліску.

Решту шо скажуть?

Йоу! Є ідея. Поїхати туда Таврольотом. Тим більше на неділю гарну погоду передають. Правда буде тіснувато, але значно швидше. Якшо підписуєтеся - постараюся завтра зганяти в Дрогобич шоб неділя була вільна.

Вийшла ше одна стаття про Полтву за Участі Експлорера. Кандидат в тему "Гумор". Не судіть строго, просто посмійтеся :)

Оригінал тут

Лінк на PDF

"Якщо впадеш у воду, наступна зупинка — очисні споруди"

"Львів'яни щодня ходять вулицями міста, гуляють, і навіть не здогадуються, що під ними існує величезний світ. Де можна так само гуляти", — усміхається львівський дигер Андрій Риштун, 26 років.



Дігерами називають людей, що подорожують штучними підземеллями. Андрій пропонує провести екскурсію підземною річкою Полтвою. Колись вона текла вулицями Львова. На початку ХІХ ст. у неї стали зводити каналізацію. У 1870-х після чергової повені ріку почали замуровувати, аби вберегти людей від малярійних комарів і смороду. На зламі ХІХ і ХХ ст. Полтву повністю сховали під землю.

У суботу ввечері Андрій паркує свою червону "таврію" біля театру Заньковецької в центрі міста. Дістає з багажника зелений рюкзак. Ідемо в напрямку пам'ятника Шевченку. На пішохідній частині просп. Свободи три великі металічні пластини. Андрій піднімає одну з них. Умикає ліхтар і стрибає всередину. Опускаюся за ним. На вузьких кам'яних сходах переодягаємося в гумові військові штани й куртки з комплекту хімзахисту.

У підземеллі тепло, десь +20°С. Надто неприємного запаху немає. Повітря трохи затхле.

— Тут не так уже й брудно, — заспокоює Риштун. — Ти уяви — на одну маленьку какашку з бачка зливаєш 10–20 літрів води. Крім того, миєш руки, посуд, приймаєш душ. Багато води сюди потрапляє фактично чистої. Мене тут тільки лимони дістають. Люди чомусь привикли дольки лимонів із чаю в каналізацію зливати. Багато непотребу у воді тоне, і не видно. А лимони спливають.

Спускаємося сходами донизу. Штольня нагадує тунель метро. Має 3 м заввишки і близько 7 м завширшки. Старі кам'яні стіни, аркове склепіння нагадують мури фортеці. Попри стіну з обох боків тротуари, завширшки більш як метр. Теж із каменю. Між ними тече стрімка річка.

— Якщо впадеш у воду, наступна зупинка — очисні споруди, — застерігає Риштун. — Хоч і неглибоко, до півметра, але швидкість, як у гірській річці. Протягне, як по гірці аквапарку, пару кілометрів. Виступів немає — не зловишся, а береги гладкі й слизькі від намулу.

Ідемо попри річку в тому напрямку, звідки щойно йшли поверхнею. Від страху впасти у воду притискаюся до брудної стіни. Андрій — попереду. Під ногами чисто й сухо.

— Коли у Львові злива, то тут води по стелю — вона виходить через люки наверх, — каже. — Потік такий, що змиває все. Найти щось цікаве в Полтві — неможливо. Нам траплялися хіба вдавлені машинами каналізаційні люки.
   
Найекстремальніша частина — вихід на поверхню. Поряд люка може стояти патруль. Можуть накласти штраф

Біля Оперного театру стеля стає вищою на 2 м. Через різкий" перепад висоти тут утворився водоспад. Гул води чути за кількадесят метрів.

Андрій присідає і показує на підлогу:

— Це стара австрійська цегла. Підземелля будували довго, у різних місцях його поверхня різна. Більшість колекторів у центральній частині робили за Австрії. Частину — за Польщі, між 1920-м і 1940 роком. Радянська частина — у новіших районах. Там переважно стандартні бетонні конструкції.

Чую тихий писк — два пацюки нишпорять біля наших ніг. Андрій присвічує їх ліхтарем, і вони швидко ховаються в темряві.

— Зараз найекстримальніша частина — вихід на поверхню, — каже дорогою назад Риштун. — Поруч люка може стояти патруль. Можуть накласти адмінштраф — ми ж проникаємо на територію водоканалу. Нас кілька разів ловили, але міліціанти благородні попадалися. Махали рукою і казали: "Якщо подобається, то лізьте у своє гімно". А раз смішний випадок був. Ми в новому районі ходили, вирішили подивитися, що зверху. Підняли кришку, а то стадіон, люк якраз біля воріт. Чоловіки у футбол грають. Зупинилися, дивляться на нас. Ми помахали рукою і сховалися назад.

Виходимо на поверхню близько 23.00. Вулиця безлюдна, нас ніхто не помітив. Андрій каже, підземелля Львова досліджують із півсотні дигерів. На карті вже 60 км ходів. Екстремали виношують ідею сплаву на човні підземною Полтвою. Мріють зробити ріку ще однією туристичною родзинкою міста.
                  
         
П'ять правил дигера

• Лізти під землю тільки в суху погоду. Під час дощу колектор заливає водою.

• Мати з собою кілька ліхтарів про запас. Без світла важко знайти вихід.

• Новачки йдуть у підземелля тільки з досвідченим провідником.

• Не користуватися відкритим вогнем. Процес гниття супроводжується виділенням метану. Це вибухонебезпечно.

• Мати з собою документ, що засвідчує особу. Це полегшує спілкування з правоохоронцями.

Автор Андрій Янович. Дякую йому за обєктивне висвітлення (хто мене знає особисто - 1:1 по моїх словах) і живе почуття гумору :)

Йоу! Дєкую, гарний звітик. А Ви не питалисі в них шо то за бачок там так димит на вулиці?

Молодці. Особливо остання фотка заперла. А в бомбік  під адмінбудівлею не навідувалися? Цікаво шо там і як. :)

До Зелі: виклади побільше фоток Новороздільської ТЕЦ сюда

Ооооо, файно! Фотки мають бути цікаві, особливо з ТЕЦ. Про то пропоную написати 2 окремі звіти. Один про Сірку, інший в тему про ТЕЦ. Наразі всім зачот. Я, правда, в той час їздиту у гори де ше падау сніг і де вперше заглох мій тавроліт :( Ну але потім всьо було добре. На комбінати міндобрив, як я зрозумів, не заходили.

Пропоную закрити дискусію. Так як вона віддалилася від теми. А максісу, якшо він бажаю продовжувати полемізувати, перейти на територію парашутистів

Отримав карти і завантажив їх на форум. Скачати можна звідcи

Друкуй і ті і ті! :) КОжен си вибере до смаку і кольору поверхні, на яку наклеюватиме. Думаю всі розійдуться, а як сі лише - наклеємо одну десь на  ментовський бобік :) :) :)