Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Le-i-3o

#1
А можете місце сказати де в Загір'ї крейдо відклади можна поколупати?

Ато приходиться лиш акулячими зубами в Хоросно перебиватись)

При бажанні можна було б якусь спільну вилазку організувати палеонтологічну.
#2
Спелеологія в Україні так як і на нашому форумі, більшість знає що вона існує, хтось навіть більш менш орієнтується в тому що воно таке, а хтось навіть знає спелеологів і чув їхні божевільні історії про шкляви, розпори і життя на ПБТ(Підземному Базовому Таборі).

Хтось знає навіть назви найвідоміших печер, як то Млинки, Оптимістична, Кришталева, Угринь, Озерна, Атлантида. А хтось чув тільки про Страдч. А дехто встиг побувати у найвідоміших кримських печерах.

Але навіть досвідчений турист який бував в печері з спелеологами не чув скоріш такої назви як Перлинка.

Тож коли мені в квітні прийшла пропозиція долучитись до навчальної експедиції в Перлинку я навіть не задумуючись відповів "Ок, я звами!". Бо все що я знав про Перлинку це з розповідей Onyx що вона існує десь в Медоборах і вона вертикальна. А навчальний виїзд в вертикальну печеру це нагода підтягнути свої "нульові" знання у вертикальній спелеології.

Перше звісно що я зробив це почав гуглити інфу про печеру, тут, як не дивно, результат був не дуже успішний) Інфи мало є декілька статей в інеті на 2 абзаци створенні шляхом копіпасту з статті з Вікіпедії яка є абсолютно не інформативною і першоджерелом одного з основних фейків про печеру а саме цього фото:




Насправді перлин в печері ви зараз не побачите, і не впевнений що вони там були, просто на якомусь етапу розповідей про печеру хтось придумав собі що те що він там побачив схоже на печерну перлину і для ілюстрації колись прикріпилось це фото і так пішло поїхало.

Отож, якщо правильно то печера Перлинка це вертикальна печера тектонічного походження яка сформована в вапняках. І так щоб ви розуміли не в простих вапняках а великому бар'єрному рифі який простягався від території сучасного Підкаменю(Львівська область) через Тернопільську, Хмельницьку області, Молдову, і Румунію і тепер носить назву Товтри. Тріщина в якій сформована печера розміщується вздовж борта масиву вапняку, тобто кажучи по простому є мега велика каменюка від якої відкололась частинка і в цій тріщинці ви можете полазити. Але те що печера сформована у тріщині не значить що до її утворення не приклала руку "Мати всіх печер Вода". Вся печера вкрита вторинними натічними утвореннями, там немає яскраво виражених сталактитів, сталагнітів та сталагнатів як в Криму у вапнякових печерах але її стіни як ви хтось "виліпив" просто неймовірними "наростами".


Тож трошки про мою подорож:
Я долучився до Навчально-тренувальної експедиції у печеру Перлинка яка була організована Тернопільськими спелеологами, Спелеоклубом Лебіринт, Поділля та Кристал.
Вона тривала три дні з 16 по 18 квітня. Основна група з Тернополя приїхала на місце ще у Пятницю 16 квітня. Я ж мав прибути на місце 17 числа з досить цікавим добиранням.

Печера знаходиться в Заповіднику Медобори біля населеного пункту Крутилів біля Сатанова. Тож я мав на ранок суботи прибути у Тернопіль, там о 7 ранку сісти на автобус до Сатанова і там якихось 5км пройтись пішки до місця табору.

У Тернополі на автостанції мене чекав сюрприз, мій автобус скасовували і у мене був лиш варіант чекати до 12 години тоді ще 2 години дороги, з годину пішки, попав би я на місце десь на вечір і невідомо чи попав би у печеру. Бла Бла карів не було, був трошки розчарований був уже момент коли хотілось сісти на будь який транспорт до Камянець-Поділського і поїхати у рідну Атлантиду. Але на щастя знайшовся автобус на 8:00 який мав завести мене до села Красне, а звідти якихось 15км(які потім виявились 18км) і я б був на місці десь після 14 години.




Я довго потім кляв цю ідею іти пішки, адже дана місцевість то майже Карпати, дорога іде то вверх то вниз по мальовничому Поділлі.



За всі 11-12 кілометрів які зайняли мені десь 2 години в потрібну мені сторону не рухалось жодного авто, бажаної попутки до Сатанова не було.
Воно й не дивно, дорога не дуже популярна ;D


На вїзді до Сатанова, річка Збруч в даній своїй частині завжди виконувала функцією кордону.







Оборонні споруди Сатанова


Далі ще якихось пару кілометрів і я у мальовничих Кутилах, любуюсь красотами Медобор і тішусь що та авантюра з туристичною прогулянкою на 15 км, яку я вже разів 15(по разу на кілометр) прокляв завершена.





Мальовничі види села Кутилів



Наш табір був розміщений неподалік екологічної стежки "До Пущі Відлюдника" неподалік цілющих джерел.





Як бачимо на схемі стежка проходить біля самого входу в печеру.

Тож прибувши в табір застав там тільки Василя Тернопільського спелеолога з Спелеоклубу Поділля який залишився на чергуванні у таборі, а решта учасників завершували свій дообідній вихід в печеру Перлинка і п.Христинка яка знаходиться трохи далі та є менш дослідженою, це також тектонічна тріщина, але без вторинних натічних утворень.


Вся група зібралась на місці, ми пообідали, тай почали готуватись до виходу.




Ще 15 хвилин і ми на місці біля входу в печеру перевіряємо спорядження і готуємось до спуску













Тут я хотів би наголосити, що ПЕЧЕРА ПЕРЛИНКА НЕ Є ТУРИСТИЧНИМ ОБ'ЄКТОМ, ДЛЯ ЇЇ ВІДВІДАННЯ ПОТРІБНІ ВІДПОВІДНІ НАВИКИ ТА СУПРОВІД ДОСВІДЧЕНИХ СПЕЛЕОЛОГІВ!!!
і НІ ЗАЯКИХ ОБСТАВИН У НЕЇ НЕ МОЖНА ПРОБУВАТИ СПУСКАТИСЬ САМОМУ БЕЗ ВІДПОВІДНОГО СПОРЯДЖЕННЯ

Насправді весь мій досвід вертикальної спелеології це поїздка у Печеру Малімон Каньйон(про яку тут і можете почитати), це було давно і неправда як то кажуть. А тут хороший такий собі тренувальний відрізок на вході до печери, "вхідний колодязь" трошки більше 15 метрів і на цьому відрізку було організовано навіску так що на ній було два місця в яких потрібно перечепитись між точками кріплення.
Техніка якою користуются спелеологи при проходженні вертикальних відрізків печери називається СРТ, або техніка одного шнурка.
Ось схематичне зображення як навішуєтеся шнурок:



А детально про саму техніку СРТ можете почитати тут

Власне одним з завдань цієї експедиції було покращення навиків техніки СРТ, а для мене то особливо, бо я мів лише їхати строго в низ і жумарити наверх) досвіду перестібання на мотузці у мене не було.



Далі більшу частину печери ви можите пройти без мотузки, місцями потрібно буде пройти вузькі місця, десь потрібно буде пройти вертикальну розпору,  але загалом дуже технічно складних відрізків немає.





Троха замучений, ну а що ви хотіли нормально в ночі не спати, потім 15км пішки і ще по печері лазити)







Пробуємо просунутись у перспективний хід





Пересуваємось по печері







Усіх Кажанів порахували і звіт скинули Руфусу ;)



Далі трохи фото Вторинних натічних утворень у печері




















Для себе я зробив такий висновок: п.Перлинка це такий собі Крим у мініатюрі, більше ніде на західній Україні ви не зустрінете Печери такого типу з такими вторинними утвореннями в середині.

Пробули в печері ми декілька годин спробували всі можливі ходи, частина групи пройшла доволі таки складний відрізок горизонтальної частини у глиб печери розпорою.

Навчально тренувальна ціль експедиції була виконана. Враження отримані. Пора нагору.





На поверхню вийшли уже затемна, зняли навіску та зібрались у табір.



Вечір був проведений перед багаттям за обговоренням результаів експедиції та сучасним викликам які постають перед спелеологією вцілому.

Трошки додам про печеру Христинку, вона знаходится далі по руслу збруча ближче до населеного пункту Іванківці, майже коло [urlhttps://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3560.msg52476.html#msg52476]Іванківецьких Штолень(про які на форумі можна почитати тут)[/url], мені нажаль у неї не вдалось попасти.

Тож Христинка це такаж Трішчина як перлинка але її стіни не вкриті НАтічкою, мабуть тому що в місці її розміщення робота води відбуваєтся по іншому і по стінах печери не стікала мінералізована вода якаб моглаб утворити такі вторинні утворення як в Перлинці.







Якщо дуже грубо і так не сильно по науковому то історія Печер Христинка і Перлинка виглядає десь так:

Спочатку було Море!
А потім у морі формувався мільонами років великий барєрний риф, вмирали всяки молюски, корали, амоніти, белемніти. Вмирали тоннами і Риф ріс.
А потім море відійшло і риф став Товтрами, прекрасними горбами на Поділлі.
Потім під дією якихось тектонічних сил Товтри потріскали з середини, тріщини розширювались обалювались каміння, його заклинювало у тріщинні і так формувались ходи у печері.
НУ і ще десь по між тим або після тогоо появляєтся збруч і починає точити Товтри на Свому шляху в місці де знаходятся печери.
Десь у цей період Дороги Христинки і Перлинки розійшлись. Христинка перестала "саморозвиватись" а Перлинка ще досі отримує абгрейд у виді натічки на своїх стінах.

Ще раз наголошу то всьо дуже приблизно і не дуже по науковому.

Вода яка проходить через товщу вапняку і формує Натічку у Перлинці, а також тих її залах які ще не бачило Людське око, виходить назовні у вищезгаданих цілющих джерелах


Щодо цілющості джерел то вожливо це так і є, але орально я б багато тої води не вживав, у потічках біля джерел знайшов купу свіжих(ще не трухлявих) гілочок які вкриті мінеральними наростами.
Це свідчить про надзвичайно велику мінералізацію води.

Ранок, табір, іде демонстраціє довжилезних обєктивів фотокамер)



На ранок ми поснідали попили кави та помаленьку почали збирати табір.
Декілька фото Збруча біля табору











Поки ми збирались частина групи встигла відвідати Печеру відлюдника.







Підсумок такий: Печера перлинка є Яскравим прикладом тектонічної печери з вторинними утвореннями, вона не розкрила себе ще навіть на 10% а також як свідчить її сусідка Христинка на території Медобор таких печер може бути багато.

Я познайомився з крутою командою СК "Кристал" та іншими Тернопільськими спелеологами.

Відкрив для себе Медобори.

І як приємний бонус знайшов свій перший Амоніт



Команда нашої експедиції у повному складі



Дорога до дому







До зустрічі! Найближчим часом спробую розповісти про свої наступні пригоди під землею
(Частина фото була любязно надана учасниками експедиції)
#3
Бачився з Юрою 17 квітня під час робочого виїзду в печеру Перлинка організованого ним. Планую відвідати даний захід.

Юра зараз шукає відповіді на правильні запитання щодо майбутнього Української Спелеології. Працює над відкритістю кадастру печер та понорів, і спелеології загалом для всіх охочих.

Рекомендую відвідати даний захід.
#5
Випередив мене)

Від себе пропоную якщо захід не відбудется просто відвідати печери ключа як варіант у неділю скажімо.
#6
Цитата: Artalp від 25.11.2020 10:26:50
Дякую! Буду з другом. Більше підходить варіант прибути в суботу. Виїздимо з Дрогобича через Стрий. Є місця в машині... Пишіть можемо підібрати. Маю ще декілька питань, якось би зконтактувати з автором.

Відписав в ПП дзвоніть.
#7
Привіт усім! Нещодавно писав на форумі про те що Українскі спелеологи відновили свій інтерес до печер на хребті Ключа.

з 2 по 6 грудня на хребті гори ключ будуть проходити Тренувальні Рятувальні Навчання організовані Українською Спелеологічною Асоціацією та її рятувальним загоном.

Організовує їх Юрій Касян, спелеолог який організував попередні експедиції на ключ, людина яка вперше пройшла під землею відмітку 2000 метрів в печері Воронья-Крубера найглибшій печері світу, організувала 15 експедицій в цю печеру і завдяки його експедиціям українці першими в світі пройшли відмітку 2000 метрів під землею у печерах.

Отож він запропонував що в рамках даних тренувальних навчань виділить трохи часу і повчить нас спелеотехніці.
Запрошення дійсне для усіх бажаючих форумчан.
Що для цього потрібно? ТА лиш бажання, це буде абсолютно безкоштовно. Потрібно буде лиш прибути на місце, комплектами спорядження нас спорядять.

Отож 5 грудня в суботу з самого рання потрібно бути біля водопаду Кам'янка.

Я пропоную такий варіант організації події:

В п'яницю вечором одною з останніх маршруток виїхати на Дубину.
Зупинитись на базі Карпати. Ночівля 100 грн. з людини.
Субота ранок 9 година ми у таборі навчальних зборів і дієм згідно з графіку який нам представлять.
Вечором повертаємось на тур базу Карпати ночуємо, святкуємо.
Неділя 6 грудня діємо згідно з того що самі заплануєм.

Пропозиція по графіку приблизна, звісно можна добратись і своїм транспортом, і в суботу зранку, але так щоб не пізніше 10 години бути на місці.
Чого і як нас навчать скільки це займе і який графік на 5 грудня я напишу додатково коли буду бачити чи є бажаючі і скільки їх.
Ночівлю на турбазі можливо потрібно буде скоригувати якщо будуть якісь там карантинні обмеження.

Тож до 29-30числа мені потрібно написати скільки нас буде, тому чекаю плюси у темі до даних чисел.
Нагода повчитись чогось нового у професіоналів буває не часто тому думаю не варто нею нехтувати, за цей час можна спланувати свої справи так щоб бути вільним 5 грудня.
Дана можливість це так якби Шумахер пропонував повчити нас на формулі 1 ганяти.

Тож чекаю активних плюсів і далі будем планувати детальніше.



#8
"Мекка" Української Спелеології перемістилась на Львівщину - Такими б мали б бути заголовки усіх новин, на всіх інформаційних ресурсах, якби вони писали про спелеологію)

Так нещодавно на Львівщині в Сколівському районі в районі хребта гори Ключ відбулась крута подія. Експедиція УСА(Української Асоціації Спелеології) по дослідження печер на Хребті гори Ключ.







З одною з цих печер та історією їх дослідження Golem знайомить нас у цій темі.

Я ж спробую коротко розповісти чому подія така крута, які її результати та передумови.

В Україні ми маємо два Спелео-туристичних райони це Поділля та Буковина а також Крим.





Фото взяті з доповіді Андрій Пилипюк, Ігор Колотуха СТАН, МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОГО
СПЕЛЕОТУРИЗМУ УКРАЇНИ


Якщо просто пояснити, то Поділля це Гіпсові Горизонтальні печери, а Крим Вапнякові вертикальні які відповідно потребують більш серйозної підготовки та досвіду у їх дослідженнях.

А маленький Хребетик Ключа з своїм потенціалом і можливостями ніде не відмічений, мало ким згадуваний і забутий у спелео-світі навіть своїми першовідкривачами та дослідниками Львівським Спелеоклубом Циклоп. 

Чому ж на Ключ ніхто не повернувся після Циклопу аж до сьогодні? Ну, по-перше у Львові місті яке найближче до Ключа окрім Циклопу інших спелеологів не було(ну так щоб масово). Для чого іншим Спелеоклубам чи спелеологам їхати на Ключ якщо у кожного хватає роботи у своїх печерах під боком, чи у Криму. Для чого досліджувати неперспективний Ключ з голими стінами якщо тебе чекають Кристали Атлантиди, нові кілометри Млинок, Підземні озера в Озерній, Можливість обєднання Озерної з Оптімою. А Крим, Карабі Яйла взагалі поділена на квадрати між спелеоклубами, групами спелеологів і кожен досліджує і шукає печери на свому.

Іншого спелеоклубу у Львові так і не виросло а Циклоп замкнувся у Слові Горизонтальна Спелеологія. Відповідно навіть ті львів'яни які хотіли навчитись вертикальної спелеології у Львові з циклопом цього зробити не могли, а коли росли з іншими спелеоклубами то Ключ..та який ключ якщо у тебе є Крим.

Ну і не одним Кримом та Поділлям жили українські спелеологи, Кавказ, так уже після розпаду СССР і так саме Українські спелеологи Пройшли психологічні 2000км глибини описавши найглибшу печеру у Світі Воронья-Крубера.

То де там Ключ? Обідно звісно, але десь там далеко і про нього уже майже всі забули. Так Правильним Львівським туристам відомо що на Ключі є печери, багато хто про них чув, дехто знає де входи, одиниці навіть лазили. Але це все без "Спелео-мети" так би мовити.

Анексія Криму закриває дорогу для основної маси Спелеологів "материкової" України туди. Ну не те Щоб зовсім, дехто продовжує туди їздити. А місцеві кримські спелеологи до речі активно співпрацюють з Окупаційною владою й особисто з рук Хуйла отримують мільйонні гранди на розвиток кримських печер >:(.

Криму Анексований, на Кавказі і в Турції реалізуються круті спелеопроекти започатковані Українцями. Про ключ поки не згадують, потихеньку повертається інтерес до Одаєва. В Одаєві проводяться серйозні навчання по спас роботам та дні спелеології які колись були у Криму.

І тут наш такий не дуже приємний 2020, карантин, закриті кордони спричиняють такий собі попит на своє, підкріплений "голодом" до досліджень.
Паралельно масло в Вогонь ще до Карантину підливає Golem своїми звітами з Ключа та найвисокогірнішою печерою на Попі Івані.
І от з початку літа Юрій Касян починає ряд експедицій які мають на меті відновити роботу над кадастром печер Українських Карпат.

Першою була експедиція на Вухатий Камінь у червні а далі Перша експедиція на Ключ у серпні, розвідка, так би мовити. В цій експедиції фактично керувались описами Golema з даної теми, за що форуму гарно подякували.

І от осінь з 31 жовтня по 6 листопада близько 40 спелеологів тусили біля водопаду Кам'янка кожного дня розбігаючись як мурашки по хребту Ключа для опису відомих і в пошуках нових печер. Люди враженні і захопленні тим що побачили, за словами деяких це була наймасовіша експедиція УСА в Україні від початку Анексії.

За час експедиції було віднайдено входи у 29 печер!!! Як нових так і відомих.
21 з них в районі мертвого Озера та Острова паски і 7 в районі Каньону на Хребті Ключа.
В 11 печерах була проведена Топозйомка.

Результати одним словом дуже круті.
Ми з Руфусом приймали участь в експедиції, я паралельно як член УСА.

Ми в один з днів разом з спелеологами з Київського Слеоклубу, які доречі є паралельно давніми членами ACIS(і що вони робили у Полтві коли повертались з карпат, мабуть і так усім зрозуміло) відвідали печеру Пілігрим та пошукали перспективні входи неподалік неї.

По дорозі на Ключ


БІля входу у Пілігрим



У пошуках нових входів Оглянули 2 мальовничих Каньони що є на Горі ключ





















Ось така тріщинка яку, мабуть, більшість обминула б є входом у печеру






Початок закладено, Спелеологія повертається на ключ і при чому масово!
І уже відома наступна подія це будуть Навчальні Рятувальні Роботи з 2 по 6 грудня. Нас до речі теж запрошують буде тема у планах.
Всім успіхів у дослідженнях і до зустрічі на Ключі.
#9
Нарешті на Форумі є звіт з цієї вежі. Молодці хлопці мега плюсів вам до карми
#10
Не знаю з яким там Le-i-Zoo Golem біжить а я точно буду) +1
#11
Я теоретично можу теж виїжати в неділю.
#12
+1 якщо не помилився в обрахунках і є місце ще.
#16
Уже артефакт але ще не давнини. Сербська 4, давно уже таких не бачив.

#17
Незнаю чи ще десь у місті можна зустріти такий пам'ятний хрест, окрім цвинтарів. Вул. Персенківка, навпроти девятого номеру.
Є в когось якісь ідеї, як його вік визначити?



#18
Не зовсім по темі, але дуже схоже.
Вул. Замкова 1

#20






Статуя Святого Антонія на Погулянці дуже цікаво як вона туди потрапила,  є в когось якісь ідеї?