Колективним рішенням було визнано, що в Полтву ми не йдемо (ймовірно несприятливі метеорологічні умови) – тому із Зелею вирішили запропонувати перейтись районом заводу «Іскра», потому до Полярону, а вже відти до «Львівприладу».
Насправді погода була зраня супер і цілком могли йти в Полтву, Чугайстер вибач (у Полтву наразі пропоную йти якщо не меньше доби перед цим суха погода була, жити дуже просто хочеться)
Напередодні увечері із мною зконтактувався Андрій AKA Mazafaka та виявив готовність йти з нами, вітаю нового активного колєгу на експлрері!
Отож, в суботу зраня ми здибались об 07-30 із Андрієм навпроти ТЦ «Іскра» на Психові, а Зеля нас чекав коло заводу жарувок «Іскра» - ми швиденько туди підійшли дорогою зустрівший колоритну особу жіночої статі котра бажала нам усяких благ і запрошувала стати нас зятями – бо у неї дочка як виявляється є. Ми вирішили не користуватись нагодою (бо маму вже бачили), побажали їх щастя та здоров'я та поспішили відкланятись. Тим не менше, незадоволена «теща» нас переслідувала до місця зустрічі із Зелею.
Зустівшись із Ігором, ми оціними оперативну обстановку – нам на територію Іскри не пробратись – завод активно працює, купа сторожів, собак та камер. Вирішили йти дещо далі по Зеленій, в район незбудованого мікрорайону «Пасічний». Ситуацію, що там твориться можете зацінити по фото, що будуть далі в постах.
Тим не менше, два корпуси невідомого мені заводу ще збереглись, проте із низ було витягнуте усе більш-менш цінне, проте свого масштабу корпус не втратив. Із одного боку корпус примикає до відновленого будинку (там де страйк колись добрі люди ганяли часто по вихідних), з другого боку була котельня, доволі масштабна (хоча її комин як мінімум у два 2-2,5 рази нижчий ніж той, що ми бачили на «немирівській сірці». Посередині службові приміщення та цехи, по центральному коридору без проблем би проїхав «Урал».
Усього в комплексі було три поверхи(третій розвалений зовсім), кожен поверх як мінімум по 6 - 9 м. висоти. Наробивши купу знимок всередині, ми видерлись на дах.
УВАГА! УВАГА! УВАГА! Якщо хто планує туди йти – пильнуйте, що у вас під ногами. Справа у тому, що на поверхах бетон у певних місцях товщиною лише 1-2 см, багато де протерся, торчить арматура. Стрих у свою чергу складається просто із металевих пластин товщиною у пару міліметрів, що наварені на опорну арматуру. Зверху пластини або залиті сантиметровим шаром бетону+смола зверху або смолою+щебінь зверху. Реально можна завалитись і пролетіти 6-7 поверхів донизу, тому ДБАЙТЕ ПРО СВОЮ БЕЗПЕКУ і ходіть якомога далі один від одного (шоб не створювати лишнього тиску на гнилі та ржаві елементи конструкції). Оркім цього на території є охорона та пси, і вони як як я бачив роблять регулярні обходи території – тому не паліться якшо підете.
Після того, як ми видерлись на сам стрих і ще піднялись по 3-ох арматурних сходах (то вже ух як високо – перша площадка на комині булла практично коло нас) - наробили фоток Сихова та прилеглих територій і успішно пішечки звалили на Луганську до Полярону, подорозі засмакувавши пару снеків із ковбасов на кільці коло ДБК.
Не встигли ми зайти на територію Полярону і зробити хоча б 10 фото, із ТВД нас запас сторож (тут сам винуватий – у мою зеркалку попала вія і поки Зеля та я пробували звільнити зеркало від непотрібного артефакту), сторож вже до нас підійшов і чемно попросив не робити йому проблем.
Ми чемні дослідники – і якщо проблеми, то тільки для нас – некоректно щоб хтось отримував «тумаки» та «пенделі» за нас. Пішли ми звідти, обійшли корпуси Полярону коло банку і Сихівського мосту, вийшли на Угорську, де між двома корпусами «Полярону» є міні-КПП і застукали у двері. Представившись простими дослідниками, добра та адекватна охорона впустила нас на територію і дозволили «фотографувати, але не попадатись на камери «тої другої охорони», що із ТВД. Репліки опускаю...
Тут також було дуже цікаво - Андрій АКА mazafaka віджигав на тих стільцях, на котрих ми мали можливість бачити красиву дівчину під світлом сонця, що заходить (читайте пости Golem'a). Ті шо професійний фотограф робив.
Знайшли троха hardware'у на вже на першому поверсі, із ностальгією згадав стару х86 архітектуру, 8-ми та 16-ти бітну ISA-шину (навіть був один монстр, із шиною МСА, 8086), математичний со-процесеор котрий дивно ніхто не видрав із мамки.
Окрім цього Зеля на «Поляроні» зробив стратегічні запаси нетравленого текстоліту та ємних конденсаторів (номінал зараз просто не пригадаю). Далі окрім трьох поверхів пустих залів (тут також увага, купа дир) ніц не знайшли та піднялись на стрих.
Була вже година перша і реально небо почало затягатись хмарами, парило нещадно – наробили фото навколишніх територій, mazafaka демонстрував чудеса бойових мистецтв на прикладі старої цегли, фото у Зелі) і спустились донизу. Як спускались, зобачили вхід у бомбік, зразу за будков охорони, на жаль туди нас не пустили – думаю просто по причині вичерпання нашого часу. Тре буде взяти горівки та пару гривень та сходити ще раз, думаю охорона пропустить без проблем.
Потому ми ся розбігли, на Львівприлад вже не було як йти – скоро мав дощ починатись, субота на вулиці і закосити під шукачів роботи вже ніяк – тому ми і розбіглись...
Котельня, місце де стояли котли
Дах знизу, як я писав, пильнуйте зверху
Зал, другий поверх
Ймовірно кабіна управління посеред залу
Зеля і зал другому поверху, вид від будки управління
Спочатку думали що то балони, але потому виявилось шо все добро із кераміки
Крісло великого начальника у залі на другому поверху
вентиляція тут була реально крутою...
коптьорко, другий поверх
Вид на Сихів через будову
перший стрих будівлі, на задньому плані відновлена будівля, а ще далі Майорівка та вул. Дж.Вашингтона
Труба котельні, до Немирівської не дотягує явно...
Вид на Сихів із найвищої точки коплексу
кавалок того, що залишилось від Полярону із сторони Луганської
mazafaka жжот на тому самому кріслі.
Полярон, другий поверх
Ймовірно вхід у бомбік, зразу за будою охорони
корпус Полярону, вид на третій поверх із сходової клітки
фарба реально ся лущит.
Вид на Сихівський міст із стриху "Полярону"
Кавалок "Полярону" де нас не пустили, вид зверху
Jump'n Mazafaka
от я значить однов рукою її нагинаю, а другов по карку зверху
водонапірна башта на Новому Львові
Високий Замок та повний пакет НТВ :)
і в бонус - центр міста Лева вчора увечері, година коло 21-00, ледве до хати добігли
ще одне схоже фото
Всі Фотки (http://photo.qip.ru/users/d108.qipru/150066641/)
Супер! Гарна вийшла прогулянка.
Фотки Зелі як завжи дуже душевні.
Молодці Хлопаки! Так тримати! Кусаю лікті шо не зміг піти з вами. Андрію зачот за вдалу першу вилазку. Фото гонські. також правильно зробили шо не полізли в Полтву, то якби грянуло - змело аж у Балтійське море.
Єдине шо маю зауваження до цегли - не впевнений шо її треба було валити, не ми одні ж ходимо індастріал. Прийдуть інші, а там вже всьо розвалено. Це таке загальне праивло для всіх обєктів.
Конденсатори зачотні, на радіобазарі коштуватимуть не менше 10 грн. Якшо, звісно, не провисихали до цього часу. Якраз в якийсь підсилювач гарно підуть.
Якшо поломитеся дивитися той бомбік - обовязково постараюся приєднатися.
(http://d108.qipru.users.photofile.ru/photo/d108.qipru/150066641/xlarge/152023708.jpg)
Тут колись стояв наш офіс, білий будинок в додатку. Потім його розібрали ТВД-шники. А нам дали новий, перероблений з котельні.
(http://d108.qipru.users.photofile.ru/photo/d108.qipru/150066641/xlarge/152024429.jpg)
"В очах у нього Щастя" (с) Класик
супер! Фотки класні!
На розрушеному заводі біля Іскри, написи на стіні помаранчевою фарбою не зустрічали? ::)