Topics

[Сама туристична карта міститься тут]

Частково логічне продовження теми "Карта Львова і області нашими очима!", проте створив нову вітку оскільки мова йде не зовсім про одне й те саме.

Сама туристична карта міститься тут.

Давно хотів зробити щось подібне. В першу чергу тому, що такою картою мені зручно користуватись самому ;D
З можливостей карти:
1. Повно слоїв карт, а саме карти Гугла, Яндекса, ОупенСтріту(ОСМ), Візікому та 2 топографічні карти(кілометрівки). В принципі можна додати ще(Мета, Мапія, Yahoo, Бінг т.д.), але я не дуже бачу в тому сенс, оскільки слабо уявляю як вони можуть бути корисні.
2. Шар об'єктів з Вікімапії(правда працює поки тільки в Мозіллі та Хромі =( ).
3. Шари картинок та погоди sinoptik.ua.
4. Лінійка, що міряє відстань напряму, дорогами, а також висоту на рівнем моря та перепад висот.
5. База даних з туристичними об'єктами. Вони позначаються на карті маленькими кружечками, клікнувши по кружечку відкривається стислий опис, пару фоток, рівень цікавості об'єкту та лінки на описи.
6. Туристичні об'єкти можна фільтрувати фільтром. Заодно фільтр відіграє роль легенди, оскільки на ньому розписано що який значок значить.
7. Додавати нові об'єкти, редагувати інформацію про вже існуючі, оцінювати рівень цікавості - може будь-хто.

В карті є ще кілька неприємних багів(як то відмова Вікімапії грузитись в Опері та ІЕ), не говорячи про те що хочеться добавити карті куди більше можливостей. Але я до 14 червня їду на море і зараз часу робити щось вже немає. От подумав викласти те що є, щоб ви глянули і розказали що думаєте :)

Зараз в базі десь під сотню об'єктів, які я використовував для тестування. Як приїду додому то буду додавати в базу масово цікаві для відвідування об'єкти, всі які знаю/нарию в інтернеті. Ну і звичайно правити та розширювати функціонал.

П.С. Ну і повертаючись до "карти нашими очима". Не думаю що на публічну карту варто наносити об'єкти як то бомбосховища, бункери, РЛС, військові частини і т.д. Можна було б зробити приховані категорії, до яких би доступ був лише у користувачів форуму з відповідними правами, відповідно можна було б переглядати на карті їх як разом з основними туристичними об'єктами так і окремо лише об'єкти форуму. Можна було б позначити на карті буквально кожну тему форуму.
Якщо буде до такого інтерес - то міг би взяти на себе все програмування та нанесення значної частини об'єктів.

[зараз якраз цвіте Долина Нарцисів]

Щойно нарив інфу про фестиваль середньовічної культури "Срібний татош".
Програма мені здалась доволі цікавою. Мають бути загарбники з Угорщини та Словаччини)

Фестиваль відбуватиметься в Ченадіївському замку(смт. Ченадієво під Мукачево) 19-20 травня.
Плюсом є зручне добирання зі Львова(на відміну від усіляких Кам'янців та Хотинів) електричкою майже під сам замок.

19 травня, СУБОТА:
________________

12:00 – 13:00 – Урочисте відкриття фестивалю. Парад учасників, представлення клубів, привітальне слово організаторів та почесних гостей;
13:00 – 13-10 – Театралізоване дійство;
13:10 – 13:45 – Виступ гурту «PECHERA»;
13:45 – 14:00 – Лицарський турнір. Масовий бій (буґурт);
14:00 – 14:30 – Виступ середньовічного театру «A l'entrada»;
14:30 – 16:30 – Відбіркові бої (продовження лицарського турніру);
16:30 – 17:00 – Майстер-клас з середньовічних танців;
17:00 – 18:00 – Показ мод;
18:00 – 18:30 – Завершення відбіркової частини турніру. Буґурт;
18:30 – 19:10 – Виступ гурту «PECHERA»;
19:10 – 20:00 – Виступ Олексія Шкуропатського;
20:00 – 21:00 – Виступ гурту «Kings & Beggars»;
21:00 – 22:00 – Виступ гурту «Elanor»;
22:00 – Фаєр-шоу;
Протягом дня (12:00- 18:00) будуть відбуватися:
* Екскурсії по замку Сент-Міклош;
* Середньовічні забави - стрільба з лука та арбалета, метання списа, фото в обладунках, танці, ігри;
* «Середньовічний ярмарок»;
* Майстер-класи коваля, гончара;
* Приготування автентичних страв.

20 травня, НЕДІЛЯ:
________________

10:00 – 10:15 – Парад учасників з України, Словаччини та Угорщини;
10:15 – 10:30 – Лицарський турнір. Масовий бій (буґурт);
10:30 – 11:00 – Казка про закохану королеву (Regina Amorosa) від театру історичного танцю «A l'entrada»;
11:00 – 12:30 – Лицарський турнір. Змагання вітчизняних команд за призові місця;
12:30 – 14:30 – Виступ гурту «Spiritual Seasons»;
14:30 – 15:00 – Майстер-клас з середньовічних танців;
15:00 – 16:00 – Показові виступи реконструкторів з Угорщини та Словаччини;
16:00 – 17:00 – Шоу козаків з Хортиці – українських лицарів;
17:00 – 17:30 – Нагородження переможців. Закриття фестивалю;
17:30 – 18:10 – Виступ ансамблю старовинної музики «Доля»;
18:10– 20:00 – Продовження концерту;
20:00 – Фаєр-шоу.
Протягом дня (10:00- 18:00) гості фестивалю зможуть відвідати екскурсії по замку Сент-Міклош, а також взяти участь в забавах давнини під звуки живої музики:
* Навчання танців середньовіччя;
* Стрільба з лука та арбалета,метання списа, фото в обладунках, танці, ігри;
* «Середньовічний ярмарок»;
* Майстер-класи коваля, гончара.

Група вконтакті, де можна знайти більше інформації: http://vk.com/silvertatoshfest

P.S. Якщо хто таки вибереться найближчим часом на Закарпаття, то зараз якраз цвіте Долина Нарцисів(пару днів тому починали цвісти перші квіти). От думаю відвідати її їдучи на фестиваль.

На початку березня побував на вишці освітлення Івано-Франківського стадіону "Рух". Погода якраз спортилась після кількох теплих днів, дув сильний вітер(а на висоті, де вітру нема всіляких перешкод як то будинки чи дерева, вітер ще сильніший), йшов сніг, вишку дуже хитало. Проте й задум був залізти туди власне в таку погоду :)

Відео:

В принципі, це найвища точка Франківська. Самі будинки в Франківську невисокі, навіть в Ужгороді є 16-поверхівка, а тут нема жодної. Телевишка, що велично видніється - вища і краєвид там кращий, так як знаходиться ближче до центру. Але її рахувати не можна, так як підніматися на включену телевишку дуже шкідливо для здоров'я.

Загальний вид в сторону центру: зліва міське озеро, воно замерзже(на початку березня там можна було кататись на коньках), внизу міський парк, в якому й розташований стадіон.


Вид в сторону стадіону:

Під стадіоном зустрів отаку банду:

Ще фото:









Тут окрім озера видно місцевий парк атракціонів в парку(знизу зліва).


З нижчого ракурсу:



Сам стадіон:




Не зрозуміло що тут забула ця машина:


З чортового колеса(з половини його висоти). Воно не годиться в жодне порівняння з львівським. З львівського видовищність просто зашкалює, а тут окрім верхівок дерев нічого не побачиш, хоча така ситуація в більшості українських парків розваг.


В парку:



А на одне з місцевих озерець вже прилетіли качки! Їх тут дуже багато, кілька днів перед цим походом половина озерця була замерзша і вони ходили прямо по льоді.

[Славськ]

Пропоную скласти такий собі списочок підйомників, канатних доріг та гірськолижних курортів Карпат. Поєдную це все разом, оскільки підйомники практично завжди прив'язані до гірськолижних курортів і без лижні їх знайти майже не реально.

Чесно кажучи в питанні орієнтуюсь не найкраще, бував лише на кількох об'єктах. Власне в рамках покращення своїх знань і хотілось би скласти такий список :)

Отже:

1. Славськ - найстаріший гірськолижний курорт українських Карпат, цим бізнесом тут займаються ще з початку 19 століття. Перші гірськолижні траси та підйомники на території України з'явились власне тут. І гір для спуску, і підйомників тут велика кількість. Славськ фігурує як основне місце проведення лижних змагань в українській заявці на Зимову Олімпіаду 2022. Зараз другий по популярності гірськолижний курорт в Україні.

2. Воловець. В 50-х роках 19 століття тут збудували найсучасніший та найкращий гірськолижний спуск в Австо-Угорщині. Зараз його звісно ж вже нема, хоча сліди від нього досі присутні. В 20 столітті Воловець втрачає свій статус гірськолижного курорту, який він не віднайшов і по тепер.

Славськ та Воловець - гірськолижні курорти України в 19 столітті. Ключовим питанням в їх успіху було зручне добирання залізничною дорогою Львів - Мукачеве.

3. Ворохта - як гірськолижний курорт почала розвиватись наприкінці 19 століття з появою залізничної вітки Львів-Станіслав(Франківськ)-Рахів-Сігет. Бурхливого розвитку зазнала в другій половині 20 століття, коли СРСР збудував тут базу для тренування професійних лижників. Зараз в Ворохті є єдина в Україні лижна траса з штучним покриттям, якісні трампліни для професіоналів. Окрім спадку від СРСР є й лижні траси та підйомники споруджені вже за незалежності.
Окрім того в Ворохті є канатна дорога!

Ворохта та Славськ - ключові центри гірськолижного спорту за часів СРСР. Далі йдуть сучасні курорти, які по суті продвинулись уже за незалежності. Характерною їх особливістю є те, що вони вже не орієнтувались на близькість до залізниці, а скоріше наоборот - зводились де земля була подешевше. Хоча після розвитку курорту земля там зрозуміло дорожчала(наприклад земля чи проживання на Буковелі - відчутно дорожчі ніж в Яремчі).

4. Буковель - збудований на початку 2000-них виріс у найбільший і найпопулярніший гірськолижний курорт України, відчутно обігнавши конкурентів. Входить в 20-ку найбільших гірськолижних курортів світу(принаймні таку інфу можна знайти в інеті). Також має найширшу інфраструктуру та найбільшу кількість підйомників, не зважаючи на те, що збудований з нуля окремо від населених пунктів. Активно розбудовується. Дорогий, попсовий і часто розвернутись ніде.

Далі йдуть менші курорти з меншою історією та інфраструктурою.

Львівська область:

5. Тисовець - Сколівський район. Фігурує в заявці на Зимову Олімпіаду 2022.
6. Ор'явчик - Сколівський район. Дуже близько до Тисовця, можна розглядати як одне ціле.
7. десь в Турківському районі - чув від друга що там щось недавно збудували. Назви не запам'ятав, треба буде перепитати.

Франківська область:

8. Яблуниця - Яремчанська міськрада. Є доволі значна кількість підйомників, близько до перевалу, Буковеля, Ворохти.
9. Верховина - є підйомник.
10. Косів - теж є.
11. Вишків - Долинський район.
12. Гута - недалеко від Франківська.

Закарпатська область:

13. Драгобрат - Рахівський район поблизу Ясіні. Гірськолижний курорт на найвищій місцевості, доволі популярний.
14. Подобовець - Воловецький район. Плюсом є розташування біля одного з найкращих водоспадів Карпат - Шипітського.
15. Ізки - Міжгірський район. Збудований зовсім недавно. Позиціонує себе як борця за екологію. Був цього року - враження позитивне, дешево і, в порівнянні з іншими курортами, відчуваєш себе не частиною орди, а таки королем лижні ;D Проте підозрюю це заходи реклами для молодого і маловідомого місця, як буде в довготривалій перспективі хз.

Все... Більше не знаю нічого. Якщо хто може доповнити - буду радий.

[Львів]

Хотілось би скласти список висоток Львова. Інфу подібного типу бачив то там то сям, але спискам явно бракує повноцінності і згуртованості. От подумав може разом доповнимо?)
Також, думаю доречно в темі буде згадати й про область. Про область не можу не згадати в оновному тому, що найвищі будівлі Львівської області знаходиться зовсім не в Львові  :P Випадок щоб найвища висотка була не в облцентрі у нас чи не єдиний на всю країну. Проте почнемо таки з Львова.
Подивитись на будівлю можна клікнувши по назві, гляну де вона на Вікімапії -клікнувши по розташуванню.

Львів

Назва	Розташування	Висота (метрів)	Кількість поверхів	Тип	Рік готовності
Церква Ольги і Єлизавети	Привокзальна - пл. Кропивницького	85	2 (?)	церква	1903-1911
вул. Зубрівська 49	Сихів - в центрі Сихова трохи вглуб масиву	66	17	житловий будинок	2007
Успенська церква	Центр - біля Підвальної	66	2 (?)	церква	1591–1629
Ратуша	Центр - пл. Ринок	65	?	офіс (адміністративна будівля)	1851
просп. Чорновола 99	Чорновола - за Аресном по Чорновола	~60	16	житловий будинок	СРСР (?)
просп. Чорновола 103	Чорновола - за Аресном по Чорновола	~60	16	житловий будинок	СРСР (?)
вул. Панча 18а-18в	Чорновола - трохи вглуб масиву за Аресном	57	17	житловий будинок	2008
Податкова адміністрація	Стрийська	53	14	офіси (адміністративна будівля)	1986
вул. Пасічна 104	Південна Майорівка - перехрестя Вашингтона і Пасічної	~50-52	16	житловий будинок	СРСР (?)
Видавництво "Вільна Україна"	перехрестя Стрийська - Володимира Великого	~50-52	14	офіси (адміністративна будівля)	1973
вул. Чукаріна 6	Сихів - біля Шувару	50	15 (16?)	житловий будинок	СРСР (?)

15-поверхових будинків у Львові трохи є.

На Сихові, як от просп. Червоної Калини 49, висоту якому зазначили 48 метрів. Червоної Калини 40, по пам'яті точно такий же, а там далі є ще кілька подібних типових радянських будинків. Аналогічний будинок є біля Автовокзалу.
Взагалі, "Чукаріна 6", як мені здається, - точно така ж 15-поверхівка. Але її зазначили як 50 метрову і 16 поверхову чомусь. Може хто що скаже?
Якщо хтось знає про будинок понад 14 поверхів, або щось достатньо високе щоб позмагатися з 15-поверхівками - пишіть.

Доречі, 16-поверхівок у Львові таки всього 3? На Сихові жодної нема то все 15-поверхові?  :o

Львів. Інші об'єкти

Назва	Розташування	Висота (метрів)	Кількість поверхів	Тип	Рік готовності
Високий замок	Центр - г. Високий Замок	192	-	телевежа	1972

По області є багато чималих вишок вище 100м. Непогано б їх упорядкувати в список :)

Трускавець

Назва	Розташування	Висота (метрів)	Кількість поверхів	Тип	Рік готовності
готель "Карпатська столиця"	Окружна - виїзд на Борислав	101	20	готель	2010 (досі завершують)
Новобуд на вул. Суховоля 54б	центр західної частини міста, біля Бювету №2	71	18	житловий будинок (?)	будується
готель "Ріксос-Прикарпаття"	Південний-Захід	58	14	готель	2003-2005

"Карпатська столиця" - є найвищою будівлею поза Києвом, Дніпропетровськом та Донецьком. В Харкові та Одесі найвищі будівлі приблизно такої ж висоти, може на пів метра нижчі, може на пів вищі. Після цих міст йде пропасть на кілька десятків метрів.

Львів, завдяки костьолу на Привокзальній по найвищому будинку йде після Трускавця (з Харковом та Одесою), а по найвищій "нормальній" поверховій будівлі відстає ще від Броварів, Іллічівська та Запоріжжя.

Інформація буде поповнюватись...

Цікаво, створи обговорення)
Основна тема

Похід з Труханова до Кам'янецького водоспаду

[г. Тирса]

В п'ятницю пройшовся з Труханова до Кам'янки по хребті Ключ та околицями. Місцевість доволі багата цікавинками, нехай і не першого рангу.
В Труханів я попав уже під обід, тому сильно багато часу не було, але я все-таки старався вижати з цього максимум що міг)))

г. Тирса
Тирса знаходиться зовсім недалеко від окраїн Труханова. Гора не висока, підйом не складний. Головним достоїнством Триси в порівнянні з іншими вершинами округи є зовсім не висота, а те що верхівка гори не заросша лісом і звідси відкриваються непогані краєвиди. Ізюминкою цих краєвидів є скелі Довбуша.


В бінокль окрім скель непогано видно кілька сіл, що на Львівщині, що на Франківщині, та чи то Болехів, чи то Долину. Панорама з Тирси:




оз. Безіменне
Далі я вирушаю на пошуки озера. По дорозі уже трапляються каменюки.


До озера я спускався по бездоріжжю вздовж яру, оскільки так була гарантія що вийду прямо до нього.


І ось воно, озеро-мрія Bottlehunterа, який й заразив мене ідеєю його відвідати.




Тут мене чекало кілька сюрпризів. Довкола озера була протоптана непогана стежина. Навіть в такій глуші було знайдено "індустріалізацію" у вигляді ось-такої труби, по ній вода з озера тече далі.


На протилежному березі було знайдено мангал та чи то напівзбудовану, чи то напівзруйновану колибу:


Краєвид з протилежної сторони.


В ту сторону веде доволі непогана стежка(дорога?), цілком можливо що сюди можна заїхати на автомобілі. Проте в ту сторону вглиб лісу я особливо не експлорив, оскільки мені було в зовсім протилежну сторону.
А головною несподіванкою стало ось це:


Помітив я ці дерев'яшки ще з протилежного берегу. Враховуючи дерев'яний "причал" на Мертвому озері(тому що біля Кам'янецького водоспаду), я подумав що це щось аналогічне для рибалок\купання. Підійшовши впритик з наміром вийти на "причал" зрозумів що це пліт ;D В голові прокрутилось, що дивлячись фотки озера в неті я десь бачив фото як хтось плаває на плоті(зараз вже важко згадати де саме).
Пліт виявився зовсім не міцним. Коли виліз взуття по підошві але підмокало. Рівновагу на плоті тримати реально, але далеко не вершина зручності. Очевидно давались в знаки втрачені пару полін, та те що в воді він перебував дуже довго й колоди промокли, ставши важчими.
Проте пливти на ньому у мене таки получилося. В якості весла використовував отой більший патик яким пліт закріплений на попередньому фото. Не зручно із-за тонкої форми палиці, проте гребнеш зправа, гребнеш зліва і 10 сантиметрів позаду :D

Водорослі трохи заважали, але так сяк виплив на середину озера:




З-під води то там то сям торчать куски скель(видно й на першому фото й на другому зліва,якщо добре придивитись), що свідчить що великі кам'яні брили є не лише в околиці, а й на дні самого озера. Трапляються й колоди, проте в значно меншій кількості ніж в Мертвому.


Веслом заміряв глибину всунувши його та свою руку в воду поскільки зміг. Сама палка довша за мене, десь 2 метра з копійками, дна не дістав. Тому зробив висновок, що озеро глибоке, а підводні кам'янюки - великі. Не знаю навіть чи ризкнув би тут купатись.

На плоті зняв кілька відео, знімаючи одне з них втратив рівновагу і трохи намочив одного черевика. Трохи полюбувавшись краєвидами поплив до протилежного берега де й пришвартував плота.




Обійшовши озеро знайшов стежину що вела в потрібному мені напрямку, вона колись була доволі непоганою, встеленою колодами дорогою.


Проте зараз нею проїхати можна хіба на велосипеді. Стежина доволі непримітна, проте на майбутнє пригодиться. Мені озеро сподобалось і наступного літа думаю навідатись сюди компанією на матрас.


хребет Ключ
Вийшовши на дорогу прямую в напрямку хребта Ключ і повертаюсь назад на рідну Львівщину. Тут мені вперше відкривається краєвид уже на долину Кам'янки.

На цьому фото усе як на долоні :)
Зправа покрита лісом - г. Ключ, найвища точка однойменного хребта та цієї моєї подорожі.
Псередині на задньому плані видніється хребет Парашка, з його вершинами(справа наліво): г. Парашка, г.Тимків Верх, г. Зелена, г. Оброслий Верх.
Ще лівіше, теж на задньому плані, - г. Корчанка. Ну а поміж Параскою та Ключем уже зовсім удалині видніється г. Великий Верх.
Зліва(на фото уже не видно) за річкою Кам'янка простягнувся хребет Зелемяка з його вершинами Зелемін, Лопата та Мутна.

Дорога далі веде в долину до Кам'янки, я ж звертаю вправо й трохи спускаюсь до каньйону. Тут знайшов ось таке містечко:


Взагалі Каньйон нормально відвідати не вдалося, через брак часу. Тим паче купу часу я провів на озері. Проте щось таки побачити вдалося:


Північніше Каньйону ростуть практично одні берези. Не так давно тут проводили доволі велику вирубку, звичайно ж без посадки нових дерев. Єдиним плюсом цього є те, що крізь такий негустий ліс можна щось побачити. Повернувшись на хребет я навіть ще раз побачив Труханів та скелі Довбуша.



Трохи далі знаходиться меморіал на братській могилі Січових Стрільців.


За меморіалом дорога перетворюється в стежку, а берези замінюються густим лісом. Тут крім лісу практично нічого не видно. Тому давлю на ноги. Якість стежки тут вражає! Так, це не дуже втоптана лісова стежка яка петляє туди-сюди, але на цій стежці немає жодного хочаб трохи проблемного місця. Повалених вітром дерев - повно, але:



І не ліньки кому було сюди аж пертися з бензопилою та прорізати прохід? Це мене дуже здивувало. Тим більше прорізи були не під транспорт, а саме під стежку. Що це популярний туристичний маршрут віриться важко, та й навіть маркування немає.

Йти тут одне задоволення - якісна стежка, перепадів висот майже немає. Але любуватись получиться хіба лісом, ні галявин з яких можна було щось побачити, ні якихось цікавих місць.
Стежка трохи обходить г. Ключ. На вершину гори я йти не став, там один ліс, тому робити це хіба для галочки що був, а часу на таке не було.

Пройшовшись ще трохи хребтом я зліз з хребта на дорогу. Це єдине місце де користувався GPSом, усе інше в маршруті сумнівів практично не викликало. Дорога вела в долину Кам'янки повз "Острів Пасхи".



Острів Пасхи
По дорозі зліва проводилась вирубка і тут практично поле... Добре видно, уже згаданий мною, хребет Зелем'янка:




Сам "Острів Пасхи" це море величезних каменюк поміж лісу. Тут також проводилась вирубка, але давншіе і каменюки добряче заросли березами. Бродити тут не дуже приємно - море ожини, повалених дерев(нехай і невеликих) та мінімум стежок.





Вилізти на каменюки великих проблем не складало, значно важче було пересуватись по ожині та хмизі поміж ними




А тут залишки чиєїсь ночівлі


Починає темніти і я спускаюсь дорогою далі вниз. Дорога доволі крута, промайнула якось на диво дуже швидко. Проте думаю підйом тут був би не таким вдалим... Не тільки тому, що підйом, а ще й тому що дороги розвітлюються кілька разів і при підйомі обирати далеко не завжди слід самий заїзджений прямий варіант. Самий заїзджений веде до поточної вирубки... а здавалось би заповідник "Сколівські Бескиди".

Вихожу в долину р. Кам'янка


Було десь по п'ятій. Через темноту переживав я не сильно, дорога очевидна вниз по напівасвальтованій дорозі. 5км до шосе, а там маршрутки  на Львів ходять до 9ї години. Також думав, що може зловлю попутку.
Проте цим роздумам здійснитись було не дано, десь перед Живою Водою назустріч їхала маршрутка осліпляючи мене своїми фарами. Я пройшовся до водоспаду, фото правда вийшло зовсім не вдале:


Там й зачекав поки маршрутка повернеться з Кам'янки та на ній добрався до Львова. Намотав за цю прогулянку 21 км.

Обговорення

Сторінка клавіатури,де можна її закачати

Плюси:
+ додаткові символи, яких інколи бракує;
+ додаткові символи з англійської розкладки, із-за яких відносно часто приходиться переключатись на англійську й назад);
+ російські літери, можна видаляти російську розкладку, навіть у випадку якщо вона вам час від часу потрібна(а переключатись між 2 розкладками значно краще ніж між трьома);
+ особливо актуальна для WindowsXP, де нема розширеної клавіатури від Microsoft.

Недоліки:
- кілька хвилин на закачку та встановлення;
Мінусів більше нема оскільки жодних можливостей звичайної клавіатури вона не ріже, все залишається на своїх місцях.

Також варто зазначити, що розташування частини додаткових символів не намальоване на клавіатурі, що ускладнює їх знаходження(їх можна підглянути на шпаргалці, або віндосовській електронній клавіатурі). Хоча розташування частини додаткових символів співпадає з позначеннями цих символів до англійської та російської клавіатур.

Сама клавіатура:

Опис

[Смотричський каньйон]

Кам'янець - одна з топ цілей українців, які хоч трохи люблять подорожувати. Щеб пак, адже місто 3є в Україні за кількістю пам'яток. Доречі, хто вгадає після яких міст? :P Більшість з цих пам'яток дислокуються в старому місті. Проте мова тут піде не про це. Кам'янецький замок, найпривабливіше місце в місті, розташований поза старим містом, з яким з'єднаний Турецьким мостом, найстарішим мостом України. Проте мова тут піде і не про нього. Чому? В основному тому що все це уже давно описано мільярдами слів та мільйонами фотографій. Повторюватись не зовсім бачу сенс. Тут мова піде про об'єкти менш значимі, проте все-таки доволі цікаві. А якщо вже їхати подивитись на Старий замок, то чому б не заглянути й на них?

Всі об'єкти знаходяться в радіусі пів кілометра від замку, складність добратись до деяких з них полягає хіба в Смотричському каньйоні, себто глибокій ущелині.

Смотричський каньйон

Сам Смотричський каньйон уже тягне на багато! Власне йому завдячує своє існування місто. Обвиваючи Старе Місто неначе змія він малює на шляху ворога гігантський рів. Таке розташування й було причиною процвітання середньовічного Кам'янця, коли усілякі Проскурови були легкою здобич'ю для ворога. Зверніть увагу, що й інші значні міста тієї доби завдячують це свому вдалому розміщенню на височинах, як то Львів, чи Київ.

Смотричський каньйон став і причиною занепаду міста, коли військові справи відійшли на другий план, він значно ускладнив побудову житлових масивів та транспортних шляхів, а без хороших транспортних шляхів Вінниці та Проскурови Кам'янець і обігнали. Фоток власне каньйону не буде, бо фоток й так забагато, а каньйон добре видно на багатьох з них.
Через каньйон в 60х рр. прокладений найвищий в Україні міст "Стрімка лань", який є частиною траси Хмельницький - Кам'янець - Чернівці.

Нова фортеця
Коли з'явились якісні пушки, замки у їхньому класичному вигляді стали не такими вже й неприступними. Кілька пушок могли швидко зробити диру в чималій стіні. Тоді з сторони поля в Кам'янці й будують нову фортецю. Її розвалини добре збереглися й сьогодні, відразу видно наскільки іншого типу була ця споруда. Будівля неначе зарита в землю, а її внутрішні приміщення - неначе тунелі.








На уламках фортеці постають нові замки:


Фортеця чимось трохи нагадує форт Тараканів (якщо порівнювати залишки на сьогодні), хоча є значно старішою. Будували її поляки, архітектором був голандець. Вдалося взяти фортецю лише 1 раз - туркам, при дуже чисельній перевазі, докладніше про історію фортеці можна почитати тут.



Фортеця - найвища точка Кам'янця і звідси відкриваються непогані краєвиди на старий замок та околиці:




З боку фортеці замкова стіна виглядає блякло і зовсім в хаотичних дірах, здається що ці діри утворились в замку внаслідок руйнування, проте це не так. Частина з них призначенні для атаки із укріплення. А решта просто обманки, щоб ворогу треба було не лише поцілити в невелику диру за якою ховається захисник, а щей вгадати за якою саме дирою цей захисник є, а яка просто "частина фасаду".

Джерело "Маріїнське"
У пропасті під фортецею знаходиться джерело "Маріїнське". Власне до нього вели підземні тунелі з замку, а потім і фортеці. Над джерелом досі є кам'яні споруди(ті що по центру трохи далі):


Саме джерело. Доречі, в самій річці вода трохи смердить, а з джерела можна пити.


Пам'ятник семи народностям та хрест



Якщо перебратись на інший берез річки(тут кілька кладок, проте її можна й перестрибнути) та вибратись нагору, то тут розкинеться поле, а навпроти замку розташувались пам'ятник семи народностям та доволі величенький хрест.



Ці пам'ятники зведені уже за незалежності. Тут на форумі десь читав, що це сонячний годинник - ні, просто такий собі витвір сучасної архітектури  ;D
Всередині таки можна прочитати утворені сонцем написи:


Оскільки "українці" вирізьблено з південної сторони - то прочитати нашу національність можна практично цілий день, на відміну від росіян та євреїв, тінь від яких можна побачити хіба на землі. Вирізьблені тут як нації, які володіли містом фактично тут не живучи (литовці, турки), так і нації що ніколи не володіли містом, проте складали вагому частку в його населені (євреї, вірмени).

Проте великим плюсом сюди дертись є не тільки пам'ятники, а й чудові краєвиди що звідси відкриваються:



А ось вид з замку на пам'ятники:


Чого ще бракує вибагливим експлорерам? Правильно,  трохи індастріалу та хоча б один водоспад ;D
Спочатку навідаємось до водоспаду.

Водоспад

Назву водоспаду я не знаю, хоча думаю що така є. Знаходиться він ось тут


в самих-самих хащах, тому рівень його відомості впевнено наближається до нуля. Зараз читач напевне думає, щось типу: "та... будуть там пару камінчиків, я от в Карпатах бачив...", а от і ні! Водоспад доволі непоганий  :) Не Шипітський  звичайно... але непоганий.
До водоспаду веде видима стежка:


Але попасти стежкою до водоспаду ззовні без знань доволі складно, я нею тільки вийшов, а туди пробирався по прямій крізь хащі на звук води. Власне чуйка на звук водоспаду й привела мене сюди, ззовні водоспад взагалі не видно.



Вигляд водоспаду, навіть на фотці, так і манить під ним зкупнутися  :D Проте зробити це не получиться, вода в річці не сильно, але смердить >:(

Дерев'яна церква

Трохи в сторону міста, під замком є дерев'яна церква. Для галичанина це наврядчи велика справа, а туристу з східної та центральної України може й бути цікаво.


Тут же куча кладок через Смотрич, та невеличке озерце.


В одному з дворів мені пощастило знайти ось таку махіну:


Електростанція

Під самим мостом видно ось таку споруду:


Що це ГЕС догадатись дуже не складно, проте на всяк випадок тут побував капітан Очевидність:


А от про те що ГЕС не працює капітан повідомити чомусь забув. ГЕС знаходиться під самим Турецьким мостом. Міст доречі не через річку, а просто через ущелину. Річка протікає повз один бік мосту, розвертається і обтікає усе Старе місто, а потім повертається до мосту уже з іншої сторони і протікає знову паралельно. Висота між рівнями води з однієї і з другої  сторони - доволі поважна. Це і помітила радянська влада  :-\ Проте виручка енергії тут зрозуміло яка, яби не позоритись ця електростанція не позначена навіть на жодній економічній карті УРСР.

Вигляд на шлюз знизу:


Околиці:


Електростанція. Другий бік.

Якщо піднятись на міст на спуститись з нього з іншого боку, то можна побачити інший бік шлюзу.



Сам стік води:


Тут я зробив невелике відео. Його знайду і викладу потім.

Обговорення

Топік

Їздив сьогодні в передгір'я і зрозумів одну річ - сезон експлорингу завершується. Удень ще нічого, а от зранку мені було добряче зимно :-X Що буде через тиждеть-два і так зрозуміло. Звичайно можна напялити на себе шапку вушанку, проте це уже явно не те...
Це трохи сумно, проте всюди є свій позитив. Літом я постійно відчуваю, що щось не встиг, а от зимою проблем з часом менше  :) Можна і вділити більше зусиль роботі, і до весни краще підготуватись вишукуючи щось нове й цікаве, і про побачене розповісти  :)

У зв'язку з цими моїми роздумами вирішив накарлякати кілька звітів на форумі(звичайно не усі в один день). Про сьогоднішню вилазку з певних причин публічно в інтернеті писати хочу не дуже, тому напишу про одну з попередніх.

Їздив я літом в Солотвино. Саме Солотвино враження не справило, з попереднього мого візиту багато змінилось і переважно в кращу сторону, проте Солотвино залишається все тією ж дирою. Маючи такий лікувальний потенціал, воно могло би позмагатись з Трускавцем, проте порівнювати його бодай з Моршином важко...
Тобто чудові сольоні озера з лікувальними властивостями, не менш оздоровчі лікувальні шахти - все це Моршин переплюне, а от інфраструктура та вигляд міста... все це якесь смт Гірник: головна вулиця що веде до озера - не заасвальтована. На щебні в ряд стоять місцеві румунки з табличками "здам кімнату"; озера... ну дуже не доглянуті; в шахту так як би я хотів мене гуляти не пустили, а так як пустили - не вразило.
Проте... писати я хотів не проце і навіть не зовсім про Солотвино. Але почнем все ж таки з нього. Солотвино розташоване поблизу румунського кордону. Кордон - річка Тиса. І от на березі цієї річки я знайшов ось це:



Враховуючи присутній у мене в руках бінокль - це мабуть було найцікавіше місце що я побачив в Солотвино. Вилізти в саму "кабінку" не вийде - замок стереже :P Проте підлізти під саму неї - цілком. Таких вишок вздов кордону море то тут то там, проте ця - особлива! З неї відкривається чудовий краєвид на румунське місто Сигіт. Сигіт - не якесь там село, а доволі величеньке місто розташоване при самому кордоні, за Австрії Сигіт і Солотвино практично були одним містом.

Вид на Сигіт:



Добре видно як близько Румунія(протилежний берег річки)


В Румунії я не був, тому місто роздивлявся довго, подумки порівнював з архітектурою Солотвина(а тут доречі більшість населення румуни, правда на відміну від українських угорців, вони добре розуміють українську). Враження словами важко передати, так само як фотками передати побачене в бінокль. У Румунії, доречі, теж є радянські п'ятиповерхівки, але зовсім не такі як в СРСР.

Якщо кому місцезнаходження вишки цікаве, то вона отут:


Зовсім не далеко від митниці. Щоб потрапити до Румунії слід мати візу, вона оформляється в Чернівцях(зі слів митників, а так можливо й у Львові).
Йдучи від вишки помічаю ось таку калітку:


Через дорогу, прямо навпроти калітки краєвид ось такий:


Це ж треба, добігає за 3 секунди, перекидає смітєвий пакет і за 3 секунди назад до столу ;D Мене щиро здивувало, як така кількість тари може не привертати уваги з боку місцевих бомжів.
Ось набережна в смт Дубове:


Як бачим закарпатські українці теж жбурляють сміття де поближче. Але навпроти власної хати?  :o Я розумію, що мабуть не він це викинув, але невже йому приємно це бачити й чути носом кожного дня  :-\ Ну це я знов згадав про враження від Солотвина. Доречі, так і не запосатив самого кар'єру. Кар'єр - тому, що озера солені з'явились відносно недавно. Тут добували сіль відкритим способом - залишились ями, у них дощ накапав води - утворилось озеро, а оскільки у глині що на дні озера повно солі - от озеро й стало солоним закарпатським морем. Кар'єрів таких тут кілька, глибина може за пів метра змінитись від "по коліна" до "зручками" - слід ковша екскаватора :) Проте втонути тут важко й дитині - сіль тримає на воді ще краще морської води. А от ногу покалічити об місцевий "пляж" - дуже легко, не говорячи уже про те як добре на ньому лежати-загоряти :-\
Як на мене то самі кар'єри треба перепроектувати, зробити нормальний пляж, дороги, т.д. І це все принесе дуже хороші прибутки...



Звідси ми перенесемся в Тячів. Знову на кордон... якого тут раніше не було, а була одна держава і був міст.




Зараз залишилась лише половинка мосту. Українська половинка мосту. Мосту більше ста років. Щось подібне було раніше й в Солотвино, але не так давно солотвинський міст відремонтували(на ньому більше одної машини вшир, доречі, не поміститься) й зробили там митний пункт. А в Тячеві реліквій стоїть.
Підійшовши до мосту бачим що:



Напис скоріше захищає не вас від лиха, а державу від вас. Типу усе на ваш ризик, ми власник моста вас попереджали :P Проте жодних заборон я тут не помітив. Тобто залізти на міст поміж проволкою можна, половинка ж на українській території. Знайти міст не складно, він на самому півдні Тячева, я наніс його на Вікімапію.

Прямо за мостом розкинулась непогана гірка:



Поруч з мостом стоїть ось така автоматична гідрометрична станція "Тячів"  :)




Вгадати її призначення просто - попереджати повені. Вздовж Тиси доречі йде доволі висока дамба, що захищає місто від води якщо раптом що.
До води ведуть якісні сходинки, а вздовж них показник рівня води.



Такі станції появились на Закарпатті як гриби після дощу. В прямому сенсі після дощу :)

Ось, наприклад, аналогічна станція "Нересниця"

Станції доволі цікаві. Принцип роботи не особливо складний.

Наприкінці 90х тут була просто гігантська повінь. Багато хатів змило взагалі, проте змило не лише хати.


Перед вами 2 опори моста. Моста Тячівської вітки вузькоколійки, яка ще й досі існує практично на усіх картах, навіть тих що створювались давно опісля 90х, як от Гуглкарти, Візіком, Яндекскарти. У всіх них ще й станції показані.
Вузькоколійка тут була збудована ще за Австрії(тоді вона була звичайною залізницею, адже усі залізниці були вузькоколійками), залізниця тягнулась майже до самого головного хребта Карпат. Їздили нею і місцеві жителі(з залізницею в Мокру Німецьку переїхало багато німців) і деревина. Радянський союз перевів колію на широку, тут йому переробляти було ліньки, проте залізницю залишили й використовували. Пасажирське сполучення (себто станції) зникло ще за царя гороха, перевозили переважно ліс та промислові вантажі (зокрема вузькоколійка обслуговувала вертолітний завод в Дубовому). Ліс за це вузькоколійці й помстився... Його вирубка спричинила паводки, а паводки в 1998му спричинили руйнацію вузькоколійки :) Україна відновлювати її не взялась, тим паче наука ж уже придумала таке чудо, як лісовози ;)
Проте що нічого не зробили після паводків теж сказати не можна.


Як бачите, по лівому березі є доволі непогана дамба. Вона й захищає жителів села від річки. До паводків на місці цієї дамби були хати.

Взагалі, південь Тячівського району - доволі цікаве місце. Зокрема тут зконцентровані практично всі цікаві печери Закарпаття: масив Угольки та Черлений Камінь(про який мені не вдалось зібрати достатньо інформації для відвідин, а місцеві жителі нічорта не знають, тому відвідати не вдалось), і дуже цікава гора Апецька на яку по асфальтованій дорозі можна виїхати практично будь-чим(бачив Жигуля і Ланоса), і навіть вертолітний завод. Про це я можливо розповім якось іншим разом.

Північ району для мене більшим чином місцевість ще не зовсім побачена, хоча цікавих об'єктів там кілька є, зокрема цікава інфа по тамтешній ділянці лінії Арпада викликає бажання туди навідатись.

Обговорення

Хочу відвідати ось цю місцевість: http://wikimapia.org/#lat=49.1583585&lon=23.3601093&z=14&l=37&m=b

Конкретніше 2 об'єкти:
- недобудована ГЕС радянських часів на річці Стрий;
- водоспад Лазний.

Поїздочка на 1 день, з собою гумаки для розширення можливостей експлорингу(якщо нема - 1 пару можу позичити). Час поїздки в стадії вирішення, але хотілось б щоб це був будень наступного тижня(якраз погода ок).

Шукаю 1-2 співучасників дійства.

Фото:

Враховуючи що тут з'явились посилання на усілякі жжшечки про об'єкти під всякими Москвами вирішив додати ще одну.

Блог про поїздки Донбасом  :P

Донбас якби ближче Московлянції, якби невід'ємний кусень нашої батьківщини, і якби ну дуже вже багатий на усілякі індустріальні і не тільки об'єкти.

Головна тема блогу - поїздки протагоніста містами, містечками, заводами і дирами Донбасу. Оповідає він і про промислові об'єкти, і про місцеві особливості та проблеми, і про настрої людей, і просто про своє враження від побаченого.

Хоча блог якби має трохи політичне забарвлення, і там часто трапляються і матеріали іншого спрямування - мені це ні трохи не заважає, тим більше політичні погляди у товариша проукраїнські  :P

Також, це - найпопулярніший блог жителя Донецька, що мене не може не радувати.


Блог оновлюється доволі часто. Приведу тут фотку та цитату з його недавньої поїздки в Алчевськ:

Возле комбината ко мне прицепился охранник. По роду деятельности я не раз сталкивался с охраной в самых разных местах, мне попадались охранники-быки, охранники-ослы, охранники-петухи (в хорошем смысле), но в Алчевске я впервые столкнулся с охранником-слизняком. Пока я ходил и фотографировал завод, он плелся за мной сзади и канючил, чтобы я убрал фотоаппарат, не делая при этом никаких попыток воздействовать на меня физически.

С самого начала я показал ему журналистское удостоверение и объяснил, что по Конституции мешать мне он не имеет права. После этого охранник принялся звонить по мобиле каким-то своим товарищам и спрашивать у них, что со мной делать. Пока я фотографировал, он докладывал в трубку о моих действиях: «Я ему говорю, шобы он все зачехлил, а он прямо тока шо втупую профком сфотографировал».

Розглядав військовий аеродром і натрапив на це чудо радянської архітектури  ;D




Знаходиться в Луцьку.

Так-так, на перший погляд звичайнісінька дев'ятиповерхівка, яка мало чим відрізняється від тої у якій я скромно живу. От тільки у моїй 3 під'їзди, а у цій десь в районі 50ти  :P

Дві найбільш віддалені точки будинку знаходяться на відстані більше кілометра! А сама довжина будинку(оскільки він у формі "Г") - 1.7 км. І це без "ніжок", які відходять то туди, то сюди. У внутрішніх двориках будинку розташувались ще кілька 9поверхівок, кілька дитсадків, кілька супермаркетів і навіть одна школа  :D
З фото видно, що будинок 9ти та 5ти поверховий у різних місцях.

Трохи переваривши доступну інформацію можна сказати, що будинок планувався у такому довжелезному вигляді, а не утворився добудовами то тут то там. Тобто, будували його звичайно поетапно, але планували та проектували як одне ціле. Збудований був в 70х.

Для порівняння найдовший львівський будинок подібного типу має ледве за 300 метрів (буква "Г" біля автовокзалу). Корпуси Політехніки з їхньою П-подібною формою мають 700 метрів в довжину і 300 метрів по довжині, проте це уже не те, та й поверхів тут тільки 3-5.

Хочеться якось побачити цю сороканіжку своїми очима, спеціально ради цього в Луцьк їхати не хочеться, проте як буду в тих сторонах обов'язково відвідаю :)

Поруч з будинком стоїть ось такий бонус:

Основна тема:


Є біля мене, перехрестя Пасічної та Лисеницької, перед новозбудованою церквою.

Міська рада планує знести фонтан перед Залізничним вокзалом Львова, а на його місці поставити цю дівку(священники уже забашляли чиновникам, так що хто ще немає фоток на фоні історичного фонтану - спішіть).

До подібної архітектури(створеної в наш час) відношусь дуже негативно.

Хотілося б поїхати кудись просто на ягоди(ну і відповідно шашлики і т.д., але це вже можна майже у будь-якому лісі).

Особливо цікавить малина. Проте також чорниця, ожина т.д.

Теоретична місцевість: мабуть передгір'я десь в сторону Сколого чи Турки. Не сильна глуш, щоб можна було нормально доїхати, проте не густонаселені місця, щоб ягоди не були визбираними! Також менш важливе, проте якщо там немає комарів то це великий плюс.

Може хто знає такі місця?  ::)