Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#981
Безкоштовні обійми такі безкоштовні...

#982
300 грн від мене вже в Пивничці.
#983
Ану спробую вгадати: то камера від трактора К-750?
#984
ЦитуватиP.S. Хотілося б дізнатися повний зміст, бо стоїть обмеження.

Там фото одного з старожилів форуму, який заснув у процесі... гм, назвімо це відпочинком від досліджень.
#985
http://igormelika.com.ua/ - багато фотозвітів про мандри з небанальними текстами. Рекомендую.
#986
Досліджувати туалети не так легко, то напрочуд виснажливе заняття!!!

(посилання відкривається не у всіх  ;))
#987
Алгоритм дій при "зустрічі" з міліціянтами, права та обов'язки працівників міліції та затриманих (рос.)

http://ua.livejournal.com/1330550.html
#988
Маєш на увазі льотати по місту з дикими криками "У*обуйте з дороги, гальма не працюють"? Конєчно же я за!
#989
Лощина - один з найбільших ядерних бункерів в Україні. Більша частина об'єкту схована на 25-30 метрів під землею. Лощина має приблизно 50 підземних кімнат, з'єднаних між собою довгими коридорами. Колись це був військовий центр зв'язку, що пояснює величезні розміри цього місця.

Я прибув до Львова пізно ввечері після довгого переїзду з Варшави та зустрівся з Фляшкохантером і дивовижною командою львівських Експлорерів. Найперше ми пішли промочити горло в паб "Андерграунд" (це місце заслуговує окремої розповіді), а після цього запакувалися в авто та поїхали на околицю міста, де й розміщений бункер (Не знаю, чому Вільям подумав, що СКА - то околиці. Напевно таке враження справив безлюдний вечірній Клепарів та темний і страшний спортивний комплекс, через який ми йшли)

Вхід, який ми вибрали, був затоплений по коліно, але, на щастя, хлопці зі Львова взяли для мене бахіли і їхньої висоти якраз вистачило, щоб пройти. Ми перевзулися і побрели в темряву. Поверхня під водою була завалена сміттям, тож йти там було весело та незграбно. Після кількох хвилин продирання через сміття рівень води почав зменшуватися. Ми підійшли до довгого коридору, що вів до основної частини бункеру. Тут було двоє дверей, один прохід вів прямо в основний коридор, а інший направо, в бічну кімнатку, звідки, через інші двері, теж можна було потрапити до головного коридору. Хлопці розповіли, що ця кімната була призначена для дезактивації людей перед входом до приміщення.

Більша частина підземелля була сухою, не зважаючи на те, що з плином часу тут мало що залишилося. Більшість металу була вкрадена на металолом, а місце добряче засмічене. А ще, схоже, хтось нещодавно розпалив тут вогонь. Треба сказати, що палити що-небудь в закритих приміщеннях, типу цього, взагалі не надто розумна ідея. В одному з коридорів бункера був дим, ми були змушені швидко його проходити.

Але, не зважаючи на це, це місце дивовижне. Весь комплекс неможливо порівняти до чогось схожого в Ірландії. Більш ніж 50 кімнат вздовж довгих коридорів, більшість порожні, але все ж де-не-де залишилися оригінальні важкі гермодвері, залишки механізмів та навіть набір радянських повітряних фільтрів.

Одні зі старих гермодверей.




Стара радянська лижва, знайдена серед сміття та щебеню.




Запас повітряних фільтрів, що зберігався в одній з кімнат бункеру.


Після приблизно годинної прогулянки коридорами, ми повернулися через затоплену секцію на свіже нічне повітря, спакувалися та повернулися до машини. Наступною була відома львівська підземна річка - Полтва.
#990
Цитата: :-) від 26.05.2014 16:11:40
Цитата: Bottlehunter від 26.05.2014 14:58:24
Підземелля, бомбосховища, незвичні місця Полтави та не тільки - в цьому ЖЖ: http://zhorkins.livejournal.com/
"Юний дослідник" у якого "дєдваєвалстрануразвалили".

Абстрагуйсі від дєда і страни. Таже не всіх дурних війна забрала. Більше про об'єкти Польтави я толкового матеріалу не видів.
#991
Підземелля, бомбосховища, незвичні місця Полтави та не тільки - в цьому ЖЖ: http://zhorkins.livejournal.com/
#992
Привіт. В Липівку можна поїхати, наприклад. Напиши коли збираєшся, можливо знайдеться компанія)
#993
Цитата: inkognito від 23.05.2014 09:16:36
ЦитуватиА центром вписаного в трикутник кола є точка перетину його бісектрис.

Не знав, що у кола бувають бісектриси  :)

Тоді перепишу цю фразу отак: Центром вписаного в трикутник кола є точка перетину бісектрис трикутника. Так добре?
#994
ЦитуватиЧи я коректно тебе розумію: серце Галичини десь коло Болехова?

Так, саме біля Болехова. Більше того, позавчора по обіді знайдений під підлогов бібліотеки Стефаника австрійський таємний державний документ каже: "Є достовірні відомості, що бойківський Грааль захований посередині уявного трикутника поміж сакральними галицькими містами Брошнів, Битків і Болехів, а саме..." Далі в папері проїла дзюру миш і не мож ніц прочитати. В ліпших традиціях Дена Брауна, я здогадався, що центром трикутника є центр вписаного в нього кола. А центром вписаного в трикутник кола є точка перетину його бісектрис. Провівши нехитрі розрахунки, я виявив, що то має бути альбо в Рожнятові, альбо на дні Рожнятівського водосховища (мапа.) Мусимо врахувати трохи похибку, бо не знаємо, чи той чоловік, що ховав бойківський грааль добре вчивсі в школі.

#995
Хороший план, містере Фікс!

Я в суботу їду в саме серце Галичини, готуватися до виборів. Крім того, ми, бойки, мусимо час від часу побувати в Болехові, бо інакше втрачаємо веселість і життєвий оптимізм.

Гарно вам провести час!
#996
Плани в силі, погоду синоптики обіцяють добру.

Отже, субота, 15:00, Винниківський ліс.
#997
Якщо такі ровери, як ти написав, то тобі пряма дорога в Ваш магазин. Там того добра багато.

А скільки нині одна стипендія, якщо не секрет?
#998
Газовий завод у Волі

Довідка від Фляшкохантера: Воля - це частина польської столиці, розташована на заході міста. Колись це був потужний промисловий район. Три колишні підприємства перетворені сьогодні в музеї. Це Музей Промисловості на колишній фабриці, Музей Варшавського повстання в старій електростанції та Музей газифікації на Газовому заводі. Саме про цей завод і йде мова в цьому дописі.

Енергетичний коментар від Смайла: Газ на Газовому заводі видобували методом газифікації вугілля. Спрощено процес виглядає так: у великий герметичний баняк кидають вугілля, і підпалюють частину. Кисню всередині бракує, вугілля тліє, вуглець з вугілля в результаті горіння окислюється не повністю. Тобто на отримуємо не СО2, а СО, який сам по собі непогано горить. Також можливе утворення горючих сполук з воднем. Утворений газ відсмоктують в трубу, очищують від твердих частинок, охолоджують і подають в газову мережу, тобто цьоці Касі, яка варить на ньому борщ.

Будівлі, в яких побував Вільям по-правильному називаються Газгольдери. Всередині там був великий металевий ковпак, під який подавася газ, для зберігання. Для герметичності ковпак був занурений у воду, схематично конструкція виглядала так:



У Львові теж колись був Газовий завод, на теперішній вул. Газовій.




Наступним пунктом мого списку був старий Газовий завод на Волі, дуже оригінальна місцина, яку я здибав на кількох дослідницьких сайтах. Більшість будівель були зведені поміж 1886 та 1888 роками, щоб забезпечити газом громадян Варшави. Сьогодні в будівлях підприємства зробили музей, але два великі газові колектори на південно-східному кутку території залишилися закинутими та забутими. Зараз вони закриті та потрохи руйнуються.

Вже в сьомій годині ранку я оглядав територію з-за огорожі. Голова трохи боліла, причиною тому була весела нічка напередодні. Я зустрів групу студентів з Франції, а потім ми разом виявили, що горілка в Польщі несподівано дешева.

Я знав, що охорона базується недалеко від закинутих будівель, а крім того є ще два пси, що бігають по території. Тому й прийшов так рано, надіючись, що всі вони зранку будуть ще спати.





Якомога швидше і тихіше я переліз через паркан і прошмигнув у двері найближчої будівлі. Всередині газовий колектор абсолютно порожній, і це означає, що все, що ти бачиш. потрапивши туди - це величезний порожній простів, що простягається на один поверх під тобою та чотири високі поверхи догори. І виглядає це чудово!

Навколо кожного рівня по всьому периметру всередині прокладений круглий дерев'яний тротуарчик. Дерев'яні дощечки постарілися та зігнили, до того ж, на тротуарчику не бракувало дірок. Справа від мене доріжка виглядала ще більш-менш, мою вагу мала б витримати. Та стан дощечок зліва від мене був паскудний, це означало, що мені треба було б пройти три четверті периметру будівлі, щоб дістатися до драбинки, яка вела до верхнього ярусу. Я почав свою мандрівку, але дощечки почали прогинатися трохи занадто, щоб цю прогулянку можна було назвати комфортною. Довелося поспішно відступити.

На протилежній від мене стороні будівлі були ще одні двері, я вирішив, що було б добре обійти газовий колектор ззовні і дістатися до них. Звичайно, були непогані шанси наткнутися на охорону та собак, але оскільки ранок ще тільки почався, я надіявся на краще.

Я прокрався через кущі по периметру, а коли дійшов до дверей, побачив, що з вагончика охоронців їх мало б бути дуже добре видно. Але було тихо, я здійснив швидеий ривок до дверей і на дерев'яний тротуарчик. Тепер шлях до драбинки був значно коротший, і вона виявилася цілком в дорому стані. Принаймні, якщо порівнювати з дошками, по яких щойно довелося йти. За хвилинку я вже вмостився на балках і розглядав порожній простір під собою.





Сидячи нагорі, побачив охоронця, що робив обхід території надворі. Він не заходив всередину, та навіть якби і зайшов, то мене навряд чи побачив би. Я зробив ще кілька фото, намагаючись якнайкраще зняти золоті сонячні промені, що світили крізь вікна. Обійти периметр газового колектора я забоявся, дошки виглядали надто ненадійні.





Після фоографування я почав потрохи злазити. Почекав хвилинку біля дверей, щоб переконатися, що охорони немає поблизу і вискочив надвір. Вхід до другого колектора був відразу навпроти мене.Виглядала ця будівля точнісінько як попередня, але перший поверх був затоплений. Я зустрічав раніше чудові фото, на якому всі вікна будівлі відбивалися у воді. Але через те. що я знаходився недалеко від охоронців, вирішив виходити з території. Тепер трохи жалкую, тому що можна було зробити гарні знимки, зайшовши в будівлю. Якщо все буде добре, обов'язково сюди повернуся.


#999
Цитата: Driver від 06.05.2014 11:06:05
Бомбезно! Я так розумію здійснилась давня мрія? І хто був експло-приводом вагончика?

Той, що на першому відео, мав потужність одну фляшкосилу  ;) А той, що на другому, розганяли Цезар і Xaolas
#1000
Недалеко від с. Залісся, що біля Бібрки,  в лісі є кілька розвалених цегляних будівель. Це - недобудована база відпочинку штабу ЗОК. Інформація неточна і отримана з не так щоб дуже достовірних джерел. Тобто від чувака, що відпочивав там разом з сім'єю. За його словами, будівництво тут почалося наприкінці 80-х і припинилося з розпадом Союзу. Тут по-особливому гарно, але не через розвалини, а через незвично чистий сосновий ліс і пахуче повітря. Не смітіть тут, будь ласка, коли вирішите тут відпочити. Зрештою, як і будь-де на природі.

Зручного під'їзду автомобілем сюди немає, зустрічалися тільки хлопці на позашляховиках, що гасали лісовими дорогами. Зі Львова можна дістатися маршруткою з АС-5, що на ДБК (вул. Зелена). Підійде будь-яка, що йде в сторону Бібрки, квиток коштує 5 грн. Потрібно вийти на початку села Залісся, повернутися трохи назад по трасі та навпроти каплиці звернути направо на лісову дорогу, що потім переходить в асфальтовану. Півтора кілометри лісом - і ви на місці.

Місце на мапі

Фотоальбом

Кілька фото