Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#821
Надибав нині дуб на районі. Обхват 3 метри 40 см. Коефіцієнт для дуба 1. Тобто йому вже мінімум 300 років. То ж пасувало б зробити його памяткою природи місцевого значення.






#822
Вигляд на індустріальну Зелену та Фак Парк з готелю Соната. Все клікабельне.

Панорамка всього і зараз


Окремо міст на Сихів


ЖК Пасічний

#823
Машина для обсмажування какао та кави. Тут пише шо вона дуже рідкісна. Виробник існує і досі.

Судячи з вигляду її хочуть здати на брухт. А зараз лежить собі гниє в дворі на Промисловій 52. А запросто могла б прикрашати якийсь тематичний ресторан чи кавярню. Дякую Гандзі за допомогу в розшифровці що це!












#824
На місці колишнього Бункера на площі Двірцевій схоже що буде станція "Залізничний Вокзал"








#825
Додам троха фоток зсередини самого бункера

Тут колись був фонтан та паркувалися машини


Схожий на робочого?


Ех, гарне було місце шоб сховатися від вокзальної суєти. І побілка теж на стінах була




Один телефонний кабель висить обірваний




Цікаво чи це все виріжуть і зроблять наново чи воно ще робоче




Па-па, до зустрічі після реконструкції!

#826
Так, нам теж рекомендували Екскурсію. Що там дуже цікаво, вони розказують про кожного з ведмедів і все таке. Але ми не хотіли чекати тому пішли так.
#827
Притулки бувають різні: туристичні, політичні, для безхатченків, для неповнолітніх, а ще - для ведмедів. Притулок - це місце де ти в безпеці, де є захист та розуміння, де ти почуваєшся майже як ... «Дома Жиррр!»  - сказали б ці Ведмеді якби вміли говорити.



Мати Тереза стала відомою давши змогу бідним людям провести останні дні свого життя з гідністю. Ведмежий притулок в селі Домажир займається приблизно тим самим. Вони збирають/забирають по всій Україні покоцаних життям та людьми нещасних ведмедиків і займаються їх реабілітацією.

Домажир це лише 15 хв автом від Епіцентру на Городоцькій, як їхати на Новоєврейськ чи Сраковець. Гарна асфальтована дорога, багато вказівників на цей притулок, є де запаркуватися. Якщо добиратися маршруткою то лише 2 км йти пішки від траси. Або можна зробити велотур зі Львова в Домажир через Ясниська.

Одразу при в'їзді кидається в очі що все тут зроблено по сучасному. Охайні будиночки, турнікети на вході, оцинковані огорожі. З нас двох взяли 105 грн по пейс пасу і ми пішли шукати ведмедів.


«Ото дурні! Краще б поїхали в зоопарк чи цирк. Там ще купу іншої звірини можна побачити» - дехто подумає. Та, насправді, є величезна різниця між звичайним зоопарком і притулком Домажир. В більшості зоопарків немає того відчуття коли ти сам на сам з твариною в дикій природі.

А тут кожен ведмідь має пурєдний кусень свого лісу в якому вільно їсть, спить, сере і все решта чим вони там займаються. Друга відмінність від зоопарку це вузька спеціалізація. Притулок займається медведями і лише медведями. Ніяких тобі білочок, зайчиків чи мавпочок. Тут про ведмедів знають усе, є необхідні умови та спеціалісти. Це як майстер що все життя ремонтує лише Харлеї. Так що ці ведмеді попали в своє царство небесне ще за життя.

Більшість з них були народжені в неволі і все життя провели у мацьопких клітках, де немає толком як розвернутися. Це як закрити людину на все життя у туалеті та передавати їй їжу через вентиляційний отвір. Не життя а суцільна мука. Надодачу цих тварин часто використовували як наживку при тренуванні собак. Не те щоб я був проти собаководів, але ведмедів реально шкода. Або заставляли їх працювати нон-стоп на панелі у цирку. Як наслідок за 20+ років свого життя ці бідні тварини здобули багато травм: як фізіологічних, так і психологічних. Тому їх тепер потрібно посилено лікувати.



А ми ж шпацеруємо свіжим, весняно-підлітковим лісом з ще першим пушком на гілочках. Зліва сітка паркану, справа теж паркан. Посередині гравійна доріжка. Зламати цю огорожу для дорослого медведя що дві пасіки обікрасти. Та до сітки підведена електрична напруга. В повітрі літає легкий запах горілої шерсті та смаленої медвежатини 😊.

Аж раптом боковим зором помічаємо дві здоровенні коричневі туші, що з усієї дурі несуться прямо на нас. Швидкість така, що їсти вже не буде кого, бо затопчуть до смерті. В мені прокинувся древній інстинкт самозбереження, який за роки блукання по Полтві був троха згас. А що як електрику в селі вимкнули, а притулок немає своїх упсів на охорону периметру?

Втікнути від ведмедів нереально, бігають вони куди швидше за людину. Лізти на дерево – без шансів. Ця скотина хоч і важка та з великою дупою, але викарабкається будь-де. Люків в каналізацію, щоб сховатися, у лісі теж немає. Битися з ними розкладним ножиком Victorinox??? Так шо нас врятує лише наглядач з перцевим балончиком або охоронець із пістолетом. Якщо добіжить та попаде звісно що...

Та, на наше щастя, медведі не стали перевіряти на міцність енергосистему України. Вони неочікувано різко зупинилися лише за кілька сантиметрів від огорожі. Мало не торкнулися її своїми вологими носами. Скажу чесно: ми хоч і не всралися, але проперділися таки пурєдно. Посміявшись один з одного йдемо далі.



На жаль чи на щастя, але маленьких ведмежат тут немає. Всіх ведмедів ще на вході каструють. Це перепустка в рай. Тварини, що виросли у неволі, не вміють самі добувати їжу. Відповідно, не зможуть навчити цьому і своїх медвежат. А місце в раю не безмежне.

«А ти ростеш, старієш, вмираєш
А тої правди так і не знаєш...»

Співав Скрябін про ведмедів-кастратів. Та крім сексу і людятини ведмеді ще дуже полюбляють їсти арахіс, фісташки та інші горіхи 😊 Тому якщо потрібно надовго чимось зайняти ведмедя, щоб могти спокійно поприбрати його екскременти - то на землю розкидують жменю дрібних горіхів. І поки ця скотина довго та нудно вибиратиме їх з трави язиком, то можна з нею хоч селфі робити.



Зараз притулку десь коло десяти ведмедів. Майже всі живуть у одиночних вольєрах. Деякі мирно гріються собі на сонечку, деякі міцно сплять глибоким валерянним сном, а деякі парами лякають туристів. Як ті що ми бачили.

Насправді мені було цікаво пройтися лісом, що кишить ведмедями. Я навчився їх знаходити далеко в кущах, звикнув до поведінки та динаміки руху, почав розрізняти сліди та кал ведмедів, просто помилувався цими чудовими істотами.

Наостанок додам що люди тут працюють дуже привітні, територія доглянута, є озеро, будка з морозивом та дитячий майданчик. Гарна точка щоб прогулятися на вихідних з сім'єю.
#828
Похвально! Бігаєш? Може хочеш приєднатися до марафону?

Ну і в тему про здоровий спосіб життя приаттачу тут стару добру статтю. Може комусь ще пригодиться.
#829
+1 практично будь який час
#830
Вирішив нагадати Нелегалу про 102 роки ;)
#831
Цитата: lemberg89 від 11.04.2019 20:17:41
класний у вас тут форум :) багато цікавих об"єктів. цілий день перечитував теми на форумі)))

сподобався цей об"єкт. цікаво було б на нього подивитись/пофотографувати вночі. можливо є бажаючі туди з"їздити?

Дякую. Стараємся :) Пиши тему в плани!
#832
Або використати вже існуючу майстерню Станом на 20 січня вона пустувала
#833
Цитата: Wolff від 10.04.2019 17:26:52
Вул. В.Великого магазин .. Океан..  доживає останні години. Розумію що не дуже історична цінність але все одно шкода.


Так, дехто виріс коло того. Для ниц це цінне як память. Дякую що запостив сюди. А то останнім часом все йде тільки в телеграм і в телеграм.
#834
Як Ви думаєте, що є спільного між водопадом «Кам'янка» що коло Сколе і туризмом в Калуші? Справді нічого? 😉 Якраз навпаки! Водопад Кам'янка це один з найменших та далеко не найкрасивіших водопадів Карпат. Він знаходиться глибоко в лісі, донедавна туди навіть дороги не було. Та місцеві його активно розкручують от уже останні двадцять років. Як наслідок, бідна Кам`янка перетворилася в мега-туристичну точку. Мало який автобус з відпочиванцями минає її стороною.



Те саме може статися і з Калушем. За нього взялася команда креативних та енергійних людей. Вони розробляють різні напрямки туризму починаючи від Дзвонів, вікових дерев та історичної спадщини і закінчуючи індустріальним туризмом. Додаємо сюди зручне розташування попри трасу і бінго! Треба вже бігти купувати там квартиру в центрі під Хостел, поки вони дешеві.

На фестиваль було запрошена багато пердставників преси. Вони професійно все описали та відзняли.





Я ж хотів би закцентувати на людях та їх сприйнятті мене. Раніше, коли я розповідав про Полтву, Лощину та індустріальний туризм загалом - то на мене, зазвичай, дивилися квадратними очима. В кращому випадку казали «А що там може бути цікавого?», а деколи навіть крутили вказівним пальцем в районі свого мозку. Зараз же навпаки. Типовими запитаннями були: «А скільки Ви берете за екскурсію?», «Чи можна привезти вам автобус людей?», «На які об'єкти Ви водите?» і тому подібне. Я з радістю всім відповідав та запрошував приєднуватися до нас.



Назагал враження від фестивалю дуже позитивні. Багато нових знайомств, ідей та й просто приємно проведений день. Дякую Віктору Павліву за старання та організацію! Не дочекаюся наступного разу 😊









#835
Несторов був перший, чий літак не розвалився в повітрі при виконанні цієї петлі. Зараз мертва петля така ж складність, як і розігнатися на автомобілі до швидкості 100км/год. Та, як бачимо на ТБ, наші сусіди вперто гордяться минулим 1913 роком. Замість того, щоб дивитися у майбутнє. І хоча весь світ вважає, що радіо вианйшов Марконі а Мерву Петлю зробив Пегу, деякі люди і далі живуть у власному світі. Руському...

А монумент тут стоїть по простій причині. Коли Нестеров вистріляв усі патрони і не зміг збити ворожий літак, то він не придумав нічого кращого, як протаранити його своїм літаком. Обоє впали і загинули. На логічний вчинок Героя мало схоже, більше на порив емоцій. Ну і то був просто розвідчик

Проїжджав в тих краях нині, то й вирішив заглянути. А чому б і ні, я там ше не був. Об'єкт масштабний та легкодоступний. Є де запаркуватися. Кущі ховають його від траси, то ж почуваєшся майже як в Чорногірській обсерваторії. Навколо мальовничі сосенки та зелена трава. Гарне місце щоб випити.

Серед великих плюсів мушу відзначити практично відсутнє сміття навколо крім будівельного. Зразу видно що тут вже провели суботник і поховали все в ями за територією комплексу. Ну і стелла тут куди аварійніша ніж у Львові. Але ж не падає курча :)


Жовківська Обсерваторія


"А я на небі, мила моя на небі"


Дорога від обсерваторії до Стелли






Ідеальне місце для пікніка


Я колись такі стели в школі на парті малював


Правдива мертва петля має бути в одній вертикальній площині


На кого ж впаде цей літак?


Пора йти до машини

#836
Цитата: zelja від 08.04.2019 15:18:10
+ на 42 км ;)

Ура! Це як гранату давали в ДСВ одну на двох. Хтось з Експлореру таки точно добіжить до фінішу!
#837
Привіт Всім!

Василь Фітсак задав мені питання по Новороздільській Сірці.

"
От читав про комбінат в Н.Роздолі. досліджуючи дзвони, знайшов декілька таких які були відлиті там.  На одному є напис: "РВС Сірка". Чи знаєш щось про те де там лили чавун? І що означає абревіатурка РВС?
"

Гугл нічого толком не знаходить :( Можливо хто там був більше разів допоможе Василеві. Буду дуже вдячний, тим більше це дуже класний чувак! Він страхував в Калуші, особисто цього року рятував туристів на горі Піп-Іван (начальник гірничо-рятувальної служби обсерваторії), досліджує вікові дерева та піклується старовинними Дзвонами. Ну і просто хороший знайомий :)

Можливо на Дзвонах писало не "РВС а "РВО"? Гугл знає багато лінків на "РВО Сірка". Хоча логіки в цьому нема, напевно просто співпадіння. :(
#838
Бігав нині в тих краях. Заодно і зробив кілька знимок. Вирішив викласти, бо останні 3 роки ніхто ту ніц не писау. Правда з того часу мало шо змінилося. Але і ця інформація корисна. Шкода що наш класичний мега-індустріальний обєкт потроху руйнується!

Все що залишолося від збагачувальної фабрики Новояворівської Сірки


Підводний Човен в Степах України


Цілком підійшов би під офіси


Готельний комплекс Сірка! "Ми завжди у Вас на слуху!


Ця стеля чекає чергової річниці дЕстрорера


Башенний екскаватор призначався для осблуговування крокунів. Тому в нього два троси з кінця звичсають


Тут старт і фініш пробіжки


Та ж фабрика але вигляд збоку


Екскаватори маленькі маленькі, майже як пісюн на морозі


А це вже оббіг озеро довкола.




Справи такі. Навколо озера є проїзна дорога для велосипедів, мотиків чи машин (який сенс?). На ЦЗФ заїзд вільний, охорони нема, як і шо красти. НАйближчі люди далеко і за парканом. А от самі крокуни охороняли навіть в неділю ввечері. + дві собаки. Хоча паркану нема і є вільний прохід до озера. Якщо не дертися на щоглу екскаваторів то сторожа ні при чому.

Ну і озеро зараз активно оточують сонячними електростанціями. Реально масштабні проекти на кілометри в довжину. То ж скоро там і бігати особливо то і не буде де. :(
#839
Що ж. В рамках підготовки до марафону я взявся аквтино розрухувати свої батони. Бо вони, за зиму, встигли майже зростися.

Для уникнення спокуси "А ну його нафіг, йду до машини", яка дуже часто присутня на стадіонах та інших коротких дистанціях, я бігаю кільцевими маршрутами. Звідси свалити на половині ой як не просто :) Тому приходиться бігти до кінця. Насправді коли маршрут цікавий біжиться значно легше.



А якщо серйозно то фізуха - один з необхідних навиків дослідника. Підтягнутися на драбині до входу, спуститися вниз по балках на розтяжках чи банально втікнути від сторожа :) - дуже навіть корисні вміння. Так що приєднуйтеся, 9км пробіжить більшість з вас! Ну і ще є час підготуватися щоб пробігти не останнім!
#840
Ще троха мостів вам у стрічку :)



Міст знаходиться тут Дорога до нього жахлива навіть для Джимміка