Messages

не те слово :)

та, актуально)) бо поки що нічого не знайшов

На Лесі Українки, магазин Ролада, там і продаж і прокат

Народ, а чи хтось має старі непотрібні роликові коньки, які не шкода викинути, можливо без коліс? Я збираю пару ходулів для виступів і мені від роликів потрібні стяжки, що затягуються і фіксують взуття на платформі

Вибачте друзі, але все це хєрня, Альтер правий, я вдома використовував звичайний телефон в режимі безпровідної камери, працює по віфі, можна користувати як з нетбуком, так і з іншим андроідофоном, ставив на радіокеровані машинки, ганяв по квартирі, і імхо там якість навіть ліпша ніж на ч/б камері, як не подобається віфі і два смарта, то береться тупий телефон з модульною камерою, типу як в моторолах раніше були такі поворотні, виймається, допаюється шлейф і тули її куди хочеш, а телефон грає роль дисплея, чим більший екран - тим ліпше

Та чорну стару ще два роки тому вже виробляли малими партіями і то десь за кордон, а потім взагалі перейшли тупо на нову, а старі трохи ще на складі залишалися, але думаю не довго, далі пішли гамасятієнси...

Звідки у Вас така інформація ?
Здається все є в наявності - і чорні Терри старої модифікації, і чорні Терри нової модифікації (як з BT, так і без BT)

працював, знаю...

Та чорну стару ще два роки тому вже виробляли малими партіями і то десь за кордон, а потім взагалі перейшли тупо на нову, а старі трохи ще на складі залишалися, але думаю не довго, далі пішли гамасятієнси...

Пару років тому ремонтував дві Прип"яті, можу взяти поколупатись, схему маю :)

SANECKA показав от такий ТРУ-Львівсько-радянський фен, монументальний, як і все за союзу, та багатофункціональний, можна і голову посушити, і цвяшок забити, і в голову комусь дати, і допит якогось сепаратиста провести з ректальними тортурами ;D

Дякую за наводку, поверхневий огляд з лопаткою теж дав свої результати :)

Їздив тіки шо туда, обшукав всю територію, з працівників лікарні ніхто нічого не знає, кажуть що то не в них, і дачної ділянки жодної я там не знайшов :-\ можливо шось наплутали в статті...

У Львові знайшли масове поховання Пересильної тюрми СРСР.

Працівники меморіального музею "Територія терору" спільно з фахівцями комунального підприємства з питань національно-визвольних змагань та жертв воєн "Доля" проводять ексгумацію поховань пересильної тюрми №25.

Поховання виявив торік власник дачної ділянки, який планував побудувати тут будинок. "Під час земляних робіт власник ділянки виявив скелет людини, після чого звернувся до музею "Територія терору" та КП "Доля". Ми провели пошукові дослідження, що дали підстави стверджувати про масове захоронення, - розповів Святослав Шеремет, директор КП "Доля". - Зараз уже другий тиждень фахівці під керівництвом Володимира Харчука проводять дослідження".

Наразі фахівці виявили чотири ряди захоронення, а також зазначають ймовірність, що захоронення можуть поширюватись на територію значно більшу, ніж досліджувана. "Ми можемо стверджувати, що маємо справу зі спецкладовищем НКВС, де ховали в'язнів пересильної тюрми", - розповів Шеремет.

Під час проведення розкопок були виявлені жіночі скелети та скелети маленьких дітей. Фахівці зазначають, що їм вдалось виявити велику кількість немовлят, що поховані разом з жінками. Усі були поховані в дерев'яних ящиках, часто по декілька людей в одному. Разом із скелетами знаходять ампули від ліків та металеві бірки з номерами ув'язнених. В деяких є сліди трепанації черепа.

"В переважній більшості поховані тут були українцями, однак, серед них можуть бути полонені німці, власівці, засуджені за різноманітними вигаданими статтями червоноармійці, а також полонені вояки УПА, - зазначив Тарас Чолій, директор музею "Територія терору". - На даній ділянці ми переважно знаходимо поховання жінок, дітей та навіть немовлят. Вони, скоріше за все, були звичайними селянами, яких в повоєнний час радянський режим планував масово вивезти в Сибір. Також це було пов'язано з боротьбою проти Українського визвольного руху, тут можуть бути похованні родичі повстанців".

Він також додав, що працівники музею звертатимуться до МВС, що володіє архівом Пересильної тюрми, з проханням надати доступ до документів. Це дозволить ідентифікувати імена похованих тут людей та повідомити родичам про їх долю.

Пересильна тюрма №25 діяла на території Львова з 1944 до 1955, виконуючи роль концентраційного табору, куди звозили засуджених в повоєнний час людей. Тут формувались ешелони, які відправлялись до концтаборів "Гулаг". Умови в пересильній в'язниці були жахливими, антисанітарія та погане харчування, що спричиняло високу смертність серед в'язнів. Мертвих в'язнів під покровом ночі вивозили на околиці Львова та закопували в дерев'яних ящиках.

Фото - Сергій Бобра, Гал-інфо.





















Львівська пересильна в'язниця №25 (Джерело)

Збудована за зразком таборів ГУЛАГу восени 1944 р., на вимогу «СМЕРШ» 1 Українського фронту, за залізничним насипом, по лівому боці вул. Полтв'яної, 45 (тепер проспект Чорновола). Частково була використана територія гетто, яке діяло за німецької окупації по обох боках вулиці. Табір-тюрма мала 21 барак, був обнесений триметровим цегляним муром.
З кінця 1945 р. тюрма перейшла у розпорядження Відділу виправно-трудових колоній (ОИТК) Управління НКВД, а з березня 1946 р. перебувала у підпорядкуванні УМВС Львівської області. Сюди звозили засуджених в'язнів з усієї Галичини, Буковини, Закарпаття. Тут формували ешелони для відправки етапів до стаціонарних таборів ГУЛАГу - в далеку Північ, на Схід.
Серед в'язнів «пересилки» значну кількість становили непрацездатні - хворі, виснажені та скалічені після тортурів у слідчих в'язницях, особи похилого віку, вагітні жінки. Були й поранені при захопленні, рани яких під час слідства не гоїлися. Таких в'язнів на етап не брали, вони місяцями залишалися на місці. Смертність була висока, особливо серед народжених тут немовлят і стариків. Були випадки самогубства, вбивства при спробах втечі. Антисанітарні умови та мізерне харчування також не сприяли виживанню. Камери розмірами 25-40 кв.м заповнювали до 60 в'язнів. Спати через брак місця вдавалося лише по черзі. Туалет справляли у камерах.
Нерідко для з'ясування якихось обставин слідчі різних в'язниць вдавалися до допитів уже засуджених осіб. Допитували їх прямо в «пересилці», від непокірних потрібні їм свідчення добували тортурами.
Не вдалося виявити документів про місця поховання 445 в'язнів, які померли чи загинули у пересильній тюрмі. Свідки стверджують, що у перші повоєнні роки їх закопували на цій же території, вздовж залізничного насипу. Пошукові роботи тут ще не проводилися.
Перша знайдена пошуківцями в архівах УМВС документальна згадка про «повноцінну» діяльність закладу міститься в особовій справі Гриніва Василя Івановича, народженого в 1911 р. в с. Гринівка Богородчанського району Станіславської (тепер Ів.-Франківської) області. Зазначено, що він помер у вагоні етапного ешелону з Львівської пересильної тюрми, і тіло його для поховання здали на станції Харків 31.12.1944 р.
На початку 1947 р. не території в'язниці стала до ладу обласна лікарня МВС (поштова скринька №17). У книзі смертності цієї лікарні перший запис датований березнем 1947 р., останній – 28.04.1953 р. Число загиблих у цих обох установах, складене з актів особових справ та лікарняної книги померлих, складає 1268 осіб. Серед них 17 немовлят. 83 в'язні померли на етапах.
Останнє поховання з пересильної в'язниці зафіксоване 19.10.1954 р. «ОИТК МВД №25» була ліквідована 4.06.1955 р. Територія колишньої катівні була відведена під обласну лікарню інвалідів війни. З 1995 р. тут розміщують різні приватні бізнесові та розважальні установи.
Як свідчать зазначені архівні документи, поховання померлих у різні періоди проводили на різних кладовищах: Янівському, Левандівському, Замарстинівському. На діючому Янівському міському кладовищі для цього виділялися спеціальні місця – між могилами або на краях. У цвинтарну книгу такі поховання після війни не вносили, а за якийсь час ці місця відводили під нові цивільні могили, щоб і сліду від них не лишалося. На 49 полі львів'янка Дарія Коцур і литовка, які відвідують сусідні могили своїх родичів, досі таємно зберігають від підзахоронення одне з таких поховань, яке не має документального підтвердження. Вони доброчинно оформили і доглядають цю могилу. Левандівське цивільне кладовище, що біля церкви, давно недіюче. Свідки, опитані членами «Пошуку», вказують на кілька імовірних місць, відведених у цьому мікрорайоні для таємних поховань, але виявити ділянки поховання також не вдалося.
Замарстинівське спеціальне кладовище пересильної тюрми та обллікарні МВС виявлене за свідченнями очевидців, що підтвердили згодом і архівні знахідки. Пошуком встановлені 265 імен похованих там в'язнів, досліджені їх анкетні дані, звинувачення, вироки, лікарняні діагнози. Не вдалося лише отримати план розміщення номерних могил, такі документи досі залишаються під грифом таємності. Під час ексгумаційних робіт Львівський «Меморіал» виявив там у 1996 р. 20 останків, у 1999 р. ще 124. Вони урочисто перепоховані на Марсове поле Личаківського кладовища. Але не вдалося встановити, кого саме з наявного списку жертв удалося перепоховати. Дослідження кладовища вимагає продовження.

 ;D

Знайшов недавно в дівчини в сараї старий іржавий кухонний ножик (був потрібний для сільсько-господарських цілей), заточив його, порубав ним всякі кущі та зарості кропиви, і шось мені він так сподобався, що вирішив дати йому друге життя, забрав до дому ;D





почистив та відкислотив від іржі, вирішив зробити йому ще захист для руки, жеби від кропиви захищало :)



Після лакування та збірки вийшов такий собі пірацький тісак ;D

як варіант вихід газу, газового місцеродовища, на заході області таке часто зустрічається

Прошу, скиньте посилання на сайт, щоб замовити і таку штуку, тобто лопатку і собі і брату )))

Десь там є  :)

та, правда, я ж її не гризу, я нею копаю :)

Мало не забув: якщо хтось надумає купити  урановий лом (доречі, в китай магах я бачив комплект уранової лопатки і лому, разом там трохи дешевше виходить) -  його не варта топити в ртуті, бо уран реагує з ртуттю утворюючи амальгами, а амальгами урану є дуже токсичними.

та то ж скільки ртуті треба, цілу ванну :o я в кітайсів стільки не бачив в магазинах, хіба в нас десь в секретних бункерах винниківського лісу нашкрябати

АЛЕ ЦЕ ВСЕ РАДІОАКТИВНЕ!!!

Збіднений уран (U²³⁸) малорадіоактивний через дуже великий час піврозпаду, він практично не несе шкоди, якщо його не їсти.

та, правда, я ж її не гризу, я нею копаю :)

А може хтось сказати про титанові лопати?

Титанові зараз вже не популярні, зараз в треді лопати зі збідненого урану. Збіднений уран мало радіактивний, зате дуже міцний (броня танків Абрамс містить збіднений уран). Єдиний мінус - такі лопати трохи важкі, але це вибір всіх справжніх проффесіоналів. Здається, я на розетці бачив, якщо не розібрали, точто є в китайських інтернет магазинах - доставка до 2-х місяців

Та, уранові лопати дуже хороші, користуюсь такою, дуже задоволений, брав в придачу до свого уранового лома, купляв на Аліекспрес, там такого добра вистачає :)

я собі вже склав "шось типу України" з того що в підвалі валялось :)  Швейцарський TENSOR