eXplorer.lviv.ua

Тематичні матеріали => Література => Тема розпочата: gor_qkop від 12.09.2009 14:15:09

Назва: Шукаю книжку!!!
Відправлено: gor_qkop від 12.09.2009 14:15:09
Шукаю книжку Андрія Крижанівського "Історія електрифікації Львівщини", якщо в когось є, чи може дістати буду дуже вдячний. Готовий опрацювати при вас протягом кількох кухлів пива чи філіжанок кави...
Назва: Re: Шукаю книжку!!!
Відправлено: inkognito від 12.09.2009 15:41:09
  Знайшов тільки кавалок, вставляю далі. Дуже би хтів усю книгу перечитати. Першоджерело тут (http://www.loe.lviv.ua/ua/krok_v_istoriju/istoriya_elektryfikatsiyi_lvivschyny/).  Автор ще здається для газети "Перець" писав якшо не помиляюсь.

========================================================================================================

   Загалом ХІХ сторіччя вважається віком електроенергетики. Динамічний розвиток наукових досліджень в електроенергетиці в поєднанні з практичними дослідами та впровадженням електротехнічних винаходів у життя не міг обминути місто Львів, яке на той час переживало пору свого розквіту.

   Епоха електрифікації Львівщини розпочалася 22 лютого 1894 р. коли на електростанції постійного струму було змонтовано 2 пароелектричні блоки потужністю по 200 кінських сил (к.с.). А 31 травня 1894 року лініями електропередачі побіг струм і вулицями Львова вирушив перший електричний трамвай. Разом з цим розпочала відлік історія нашої компанії, яка сьогодні має назву ВАТ "Львівобленерго".

   Львівська електростанція постійного струму, збудована у 1894 р. на вул. Вулецькій, теперішній вул. Сахарова, справа — градирня. Фото 1907 р.

   Ще у 1893 році було затверджено кошторис будівництва електричного трамваю - 660 тис. корон та 220 тис. корон на електростанцію. Задуми втілювали в життя з нагоди Крайової виставки, яка мала свідчити про бурхливий технічний прогрес в Галичині. Львів чекав на приїзд 1 млн. гостей, серед котрих мав бути і імператор Франц Йосиф І. На той час у Львові вже існували лінії кінного трамваю, проте він не вписувався у загальну коцепцію виставки.

   Упродовж 1893 –1894 рр. Віденська акціонерна фірма "Сіменс - Гальске" побудувала електростанцію постійного струму потужністю 400 к.с., що відповідало в сучасних одиницях виміру потужності 300 кВт. Для електричної тяги трамвайної колії протяжністю 8 км було закладено 36 км кабельних ліній постійного струму 500 В. В 1896 році місто викупило електростанцію та електричний трамвай і заснувало підприємство з назвою Міські заклади електричні (МЗЕ). Директором новоствореного підприємства став Йозеф Томіцький, родом з Білої церкви, що на Київщині.

   У 1900 році мережа постійного струму зазнала значного розвитку. Потужність модернізованої електростанції збільшили до 1000 к.с. При будівництві оперного театру в його підвалі було змонтовано 2 акумуляторні батареї по 250 к.с., від електростанції до театру було прокладено живлячі кабельні лінії на 220 В. В період з 1900 по 1910 рр. для електропостачання будинків та вулиць Львова було додатково прокладено 150 км кабелів постійного струму напругою 220 В.

   Згідно з духом ринкових відносин підприємство МЗЕ ретельно усувало конкурентів. Так, в 1906 р. за 950 тис. корон був викуплений кінний трамвай. До 1908 р. всі його лінії були електрифіковані, а в січні 1909 р. на базарі були продані останні 60 коней. Для централізації електропостачання МЗЕ викупило будинкові локальні електростанції, що існували в центральній частині міста. Зокрема, було викуплено електростанції, які живили Галицьку ощадну касу (Пароагрегат електростанції постійного струму. Фото 1900 р. Музей етнографії та художніх промислів на пр. Свободи), готель "Імперіал", де працював перший у Львові ліфт, і торговельний комплекс "Пасаж Гаусмана" (проїзд Крива липа). На цей же час припадає і перша серйозна аварія в схемі електропостачання міста, коли внаслідок пошкодження газовою службою силового кабелю виникла пожежа в акумуляторній станції оперного театру, що викликало паніку в місті і острах населення перед електрифікацією своїх будинків. "Gazeta Lvovska"у декількох своїх номерах публікувала матеріали розслідування цього випадку міською поліцією, яка на той час виконувала також функції технічного нагляду. Газета повідомляла про низку технічних заходів, виконаних Міським електричним підприємством для запобігання подібних аварій, зокрема монтаж легкоплавких запобіжників і дистанційних рубильників.

   Із зростанням навантажень електромережа постійного струму 220 В виснажила свої можливості. Тому в 1907 році за ініціативою Й. Томіцького був виконаний проект нової електростанції змінного струму і міської кабельної мережі на 5 кВт. В 1908-1910 рр. на території Персенківки було споруджено електростанцію змінного струму потужністю 6000 к.с. (4500 кВт), яка існує дотепер.

   Паливом для електростанції було сілезьке вугілля, а з 1930 року, після будівництва газопроводу Дашава-Львів – природній газ. Воду для котлів подавали з джерела "Софіївка" в парку "Залізні води". У 1940-х роках для водопостачання Львівської електростанції, в зв'язку з її переходом на режим роботи з відбором гарячої води опалення, була споруджена гребля на річці Щирці і утворено озеро "Глинна Наварія". Для будівництва нової електростанції Львівський магістрат надав у 1907 році Міським закладам електричним кредит у сумі 10 млн. корон. МЗЕ протягом усього свого існування сплачувало проценти за користуванням капіталом і погашення позики.

   Грандіозне будівництво електромереж велося і на вулицях Львова. Протягом двох років було збудовано три розподільчі пункти, до яких підключено 80 трансформаторних підстанцій.

   З введенням електростанції змінного струму розпочався поступовий демонтаж електромережі постійного струму. В 1916 р. електростанція постійного струму припинила свою роботу, а на її місці для живлення тягової мережі трамваю було змонтовано випрямлювальну підстанцію. Одночасно для потреб австрійської армії в І Світовій війні, було вилучено весь свинець з акумуляторних батарей постійного струму (190 т) і демонтовано магістральні кабельні лінії, що живили вузлову підстанцію в підвалі оперного театру (71 т міді).

   Під час боїв за Львів у листопаді 1918 р. значних пошкоджень зазнала електростанція та кабельна мережа.

   Бої у місті на теперішніх вулицях Дорошенка та Коперніка призвели до пошкоджень кабельної мережі та трансформаторних підстанцій. Як наслідок, електропостачання міста та рух електричного трамваю до травня 1919 р. було припинено.

   У післявоєнні роки МЗЕ проводило інтенсивну роботу по нарощуванню мережі електроосвітлення і збільшенню кількості абонентів. Тогочасний тариф на електроенергію був досить високим. Ціна 1кВт/год як за часів Австро-Угорщини, так і в Польщі дорівнювала ціні двокілограмового пшеничного хліба. Заохочувалося збільшення споживання електроенергії: при місячному споживанні 100 кВт/год і більше, тариф знижувався в 4 рази. Як подарунки видавалися електропобутові прилади, що й надалі збільшувало електроспоживання. Через високий тариф, основна маса населення обмежувала себе в електроспоживанні, і коли у 1940 році тариф було знижено до 25 копійок за 1 кВт/год. проти 70 коп. в 1939 р., то споживання електроенергії в побуті зросло на 52 %.

   МЗЕ було прибутковим підприємством. Заробітну платню своїм працівникам воно, єдине серед комунальних підприємств міста, виплачувало авансом на початку місяця. На теперішній вулиці Панаса Мирного було споруджено ціле котеджне містечко для електриків, яке збереглося дотепер. Підприємство сплачувало лікарняні, проводило доплату працівникам по кількості дітей і оплачувало їх навчання до 18-річного віку – тобто надавало соціальні пільги.

   Замислюючись над подальшою перспективою розвитку електромережі на теренах області, МЗЕ приходить до рішення про розподіл підприємства на суто електромережне та трамвайне. Залишивши Міському електричному трамваю свою попередню базу на теперішній вулиці Нечуя-Левицького, МЗЕ в 1933 році будує нове приміщення на теперішній вулиці Вітовського (зараз будинок СБУ).

   У 1928 році для електропостачання водонасосної станції "Карачинів" водозабору м. Львова було збудовано повітряну лінію напругою 30 кВ від Львівської електростанції. Це стає початком обласної електромережі, що відділилася від Міського електричного підприємства у 1932 році і отримала назву Підприємство львівської окружної мережі, з головною базою у Львові по вул. Тургенєва.

   В період 1932-1936 рр. за проектом відомого професора Львівської Політехніки Г. Сокольницького інтенсивно забудовувалася окружна електромережа в прилеглих до Львова містечках Винники, Дубляни, Зимна Вода, Янів, Жовква, Брюховичі та інших. В ці роки було збудовно 10 підстанцій напругою 30 кВ і 330 км повітряних ліній електропередачі. До 1941 р. обсяги окружної мережі зросли вдвічі. Потужність Львівської електростанції зросла в 6 разів.

   У роки війни електричне господарство міста зазнало втрат. Було вивезено до Німеччини 2 турбогенератори і 2 трансформатори львівської електростанції, повністю всі запчастини з кольорових металів і 107 км демонтованої мідної мережі вуличного освітлення.

   Після війни на Львівській електростанції було змонтоване обладнання, яке вивезли вже в зустрічному напрямку – з Німеччини, з електростанції Одерталь. В обласному архів зберігся звіт перевалочної бази трофейного обладнання електростанцій, яка була розташована у Львові на ділянках загальною площею 15 га. Загалом на базу надійшло обладнання, перевезене більш як на 2300 електромашинах та у 700 вагонах. Його розвантажування та відправку на електростанції СРСР здійснювали працівники електромереж, військовослужбовці, полонені німці. Зокрема, обладнання з м. Блюхамер відправлено на Челябінську ТЕЦ, з м. Хайдебрек – на Лисичанську ТЕЦ, м. Крапец – на Зуєвську ДРЕС, з м. Освєнцім – у "Кемеровенерго".

    З введенням в 1949-1953 рр. перших міських пвдстанцій напругою 30 кВ ("Львів-1", "Львів-2", "Львів-4") починає створюватися міське кільце 30 кВ, переведене пізніше на напругу 110 кВ. В цей же період були введені повітряні лінії, які з'єднали Львівську електростанцію із Бориславською, а також Жидачівською і Роздільською ТЕЦ, що значно підвищило надійність електропостачання міста Львова. До цього в місті був дефіцит потужності, що змушувало вводити почергові вимкнення окремих районів. На промислових підприємствах міста було 18 діючих електростанцій сумарною потужністю 2100 кВт, які після реконструкції мереж і усунення дефіциту потужності були ліквідовані.

     Грандіозна робота по будівництву електромереж до кожного населеного пункту Львівщини була здійснена з вводом Добротвірської та Бурштинської електростанцій на початку 70-тих рр. З усіх наявних на сьогоднішній день, 73 % ПС 35-110 кВ ВАТ "Львівобленерго" було споруджено упродовж п'ятдесятих – сімдесятих років ХХ сторіччя, що дозволило повністю завершити формування мереж централізованого електропостачання всіх споживачів. Ще 22 % ПС збудували у 80-их роках.

     Сьогодні електропостачання Львова здійснюється від Єдиної енергосистеми України. Віддаючи належне її творцям, нам залишається із вдячністю згадувати початки електрифікації Львівщини та захоплених цією ідеєю піонерів міського електричного підприємства.

     За матеріалами книги начальника виробничо-технічного відділу ВАТ "Львівобленерго" Андрія Крижанівського "Історія електрифікації Львівщини".
Назва: Re: Шукаю книжку!!!
Відправлено: Golem від 12.09.2009 15:45:29
Гарно і цікаво написано. Одержав задоволення від читання. А також розширив свої знання і про техніку, і про історію, зокрема чому Озеро Наварія має таку чудернацьку форму.

До Єгора: якшо найдеш і заграбаєш книжку - обовязково дай почитати :)
Назва: Re: Шукаю книжку!!!
Відправлено: gor_qkop від 12.09.2009 18:01:54
эээх, бачу доведеться йти в центр мыської історії і фоткати там...
Назва: Re: Шукаю книжку!!!
Відправлено: gor_qkop від 30.09.2009 13:01:10
Ну щож, книжку вдалось знайти лише частково - фактично тільки про дорадянській період, але може комусь буде цікаво А.Крижанівський "Історія електрифікації Львівщини" (частина) (http://explorer.lviv.ua/img/History%20of%20electrification%20in%20Lviv.pdf), книжка практично є бібліографічною рідкістю, оскільки після видання весь тираж був викуплений Львівобленерго і в масовий продаж вона не потрапила...
Назва: Re: Шукаю книжку!!!
Відправлено: inkognito від 30.09.2009 13:22:34
 Дуже-дуже дякую, приємно буде почитати. Якраз "Шоа у Львові" закінчую читати.