Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Roy

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 »
141
Нарешті.
Добрався до фотографій, котрі були зроблені в суботу в місті Ужгороді, у присутності таких дійових осіб  як Rufus, Композиторка, Блондинка в кедах, Greenlion+2 і звісно мну.  :)

Поїздка і пригоди почалися ще в дорозі, в поїзді під аромат кон'ячку, з смаком сирокопченої ковбаси, дерунів та яблучного пляцка. Тоді вже мені й намалювався характер нашої вилазки.

Близько сьомої ранку випакувались з поїзда. Короткий сон в поїзді ще більше нас розморив. Вирішили, до поки не зійде сонце трохи "подосипати" на вокзалі.


В фойє вокзалу я запримітив музейний куток, присвячений Георгію Кірпі.



Була навіть його парадна залізнична форма. Такий собі куток пам'яті для найкращого керівника залізниці.

Спустившись в туалет, я зрадів, прочитавши новину, що від 01. 01 2012 туалет безкоштовний! І помитися навіть можна, за 12 гривень. Европа.


Вокзал симпатичний, не надто помпезний




І в Ужгорода є свій найвужчий будинок. Метрів через десять від нього, приміщення головного вокзалу.


О, перший нєжданчік попадається на очі. Може Янович звідси родом?


Йдемо далі, слідкуємо за візуальною автентичною закарпатскою рекламою


Практично всі продуктові магазини на Закарпатті мають таку назву " АВС"


Феєрія. Ноу коментс.






О це так, потужно! Всюди б так!












Цікаві дворики. Завжди хотілося в них заглянути.








Руфус виявляє симпатію до тих фартухів, що на вітрині


Цікаво закріплені проводи, вздовж стін будівель


ЗАЗ і в Закарпатті ЗАЗ)


Ну дуже вже плоскі жарти там


Хотіли видертись на перше ліпше горище, але де там, закрито. Твердо було вирішено десь впасти та перекусити.


Але не сюди. Галичанин, котрий себе поважає навіть копійки в такому закладі не залишить


І взагалі, хто казав що там кафешки з сьомої ранку працюють? Аааа, то був Смайл. Сплять там ще всі дрімучим сном.


Тому подались ми далі, на пошуки більш-менш пристойної харчевні.
Біля пішохідного моста стоїть Статуя Свободи. Її типаж нам нагадує, в якому ми регіоні знаходимось. Обличчя іі чимось схоже до середньостатистичного типажу пасажира поїзда Солотвино - Львів.


Традиційно, міст обвішаний колодками в честь весілля молодих. Колодки всі різні, та з асортиментом надписів і візерунків.






Бувалий експлорер може подумати, що це непогане місце для випробування свого болторіза, на колодках різних типорозмірів :)




Стріт арт


Решітка дощової каналізації


Довоєнний електричний стовп, приємна знахідка


Автентичні вікна та такі ж ролокасети


На вулицях міста було достатньо вічнозелених дерев та кущів, що дало нам зрозуміти що ми знаходимось в теплому краю, але не відчути, на жаль.




Заклад "Палачінта". Там ми поснідали. Відрізняється наявністю присутності дитячого унітазу, маленьких, але смачних порцій пельмені та вареників, і дуже смачним, недорогим глінтвейном за 10 гривень.




А! І безкоштовного вай фай.


Вранішнє прибирання міста. Взагалі, воно таки чистіше від нашого.


Ужгородський гідрант, з роком виготовлення


На автовокзалі беремо квитки на 115 маршрутку, ідемо в Кам'яницю, в замок Невицький. Попутньо купуємо ковбаски та ГСМ


Замок з дороги


Пішохідний міст через річку Уж


Тут весна






GreenLion на фоні скель


Ось і замок. Я тут вперше за 22 роки. Згадую дитинство, базу Верховина, котра поряд, розбиті коліна та зеленку на них  :)




Представник фауни місцевого значення












Види з замку




Вдалині Ужгород




Футбол, якого переважна більшість з нас не любить  :)


Десь там вже територія іншою країни


Замок Невицький, дуже затишне, спокійне та атмосферне місце.






Тільки доля якась в нього нещаслива, стільки років бути у забутті. Настінні надписи ще з кінця ХІХ століття.




Поряд з таким гарним, романтичним місцем розкинулись залишки турбази Верховина. Колись тут бігали діти, лунала музика, був рух та радість.
Зараз тут повністю омертвіла атмосфера, містична і неприємна аж до того, що хотілося пошвидше покинути її територію.
Десь тут маленький Рой колись бігав.












Головне будівля зазнала змін, з'явився ще один поверх а також башта, на кшталт тієї, яка прикрашає замок.


Добре, достатньо вже сентиментики. Смажимо ковбаски, їмо, киряємо, тішимось гарній погоді та чудовому товариству.






Далі, спускаємось вниз, чекаємо на транспорт. В Ужгороді, прогулюємось вуличками та йдемо в напрямку до пабу "Еган"




Залите вечірнім сонцем місто. Гарно.




Довоєнна реклама і тут вилізає. Досить непогано.




В місті багато сецесії в архітектурі. Причому такої, що не зіпсовано металопластиковими вікнами та іншими впливами сучасності








Ще одне вічнозелене дерево.


Наступив вечір. Пора грітися.


Паб Еган. Відрізняється смачною кухнею, доволі адекватними цінами, приємним внутрішнім середовищем, попросту там комфортно. Публіка 18+ до 30. В кожному залі є камін, що створює тепло і затишок.
Єдиний бед - це офіціанточки в капцях. Могло б їх там і не бути. Або хоча б нормальні офіціанти.




І туалет цікавий, можна залишати відгуки і побажання.


Ну і ми там шось нашкрабали. Якраз коли пісяєш, надпис перед очима. Головне запам'ятати на п'яну голову.


Новачки молодці, тримались. Правда під кінець трохи заснули.


І головне. Мораль з цієї одноденної поїздки:

НІколи не сідайте в поїзд Солотвино - Львів!!!!!111

Всі фотографії тут
Обговорення тут

142
Якось дядько Рой вирішив вперше за 14 років, вернутись, до старої, доброї плівки. Тобто, до фотографування на плівку, в еру цифрових технологій. Так, це тепер звучить екзотично. :)
Прикро, що мій Зеніт11 вже зістарівся, затвор вже не працює як колись. Тим не менше, спробував трохи зняти на ч/б плівку, і хочу з Вами цим поділитися. Тим паче ці фото стосуються нас.

Наразі, зовсім трохи не дуже якісних, але живих фоток. Далі, знайду собі кращу камеру, і продовжу тему. Мабуть з плівкою вже не розлучатимуся. Хоча, плівка задоволення не дешеве, скажімо - ч/б  Rollei retro100TONAL вартує приблизно 100 гривень за 36 кадрів. Проявка 15 гривень, і добре що маю можливість сканувати плівку вдома.

Roy. Self portrait.  :)


Ножик і салямі італійська з Родинної ковбаски (на правах реклами)


Ням ням,смакота


Мішель віщає


Блондинка в снігу


Кар'єрний екскаватор в Гребенові


Бульдозер там же


З циклу просто




Дитячий протигаз в костелі міста Рава - Руська  :)


Портрет Фляшкохантера, то він переглядає знимки в автобусі


Стара пічна/камінна цегла


Блондинка на сонечку




Руфус - агент 0,7


Марічка


І трохи нас


Поки що все.


144
Плануємо їхати на матрасно-пізнавальну вилазку в місто Ужгород, на один день.

Склад експедиції: Руфус, Композиторка, я і Блондинка в кедах. Наразі.
Туди добиратимемося поїздом 099 Київ - Ужгород. Відправлення зі Львова о 00:49. Прибуття в кінцевий пункт 06:52
Назад поїздом 602 Солотвино -Львів, відправлення 23:58 до Львова прибуття о 06:40

Ідея їхати туди цілком спонтанна. Серед списків must see Невицький замок, центр міста а також заклад Деца у Нотаря.
Квитки братимемо завтра в обідній час. Хто має бажання цікаво провести суботній день - приєднуйтеся.

145
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=tIexFuKr2Cw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=tIexFuKr2Cw</a>

147
Українська кіностудія "Галичина Фільм", що знаходиться за адресою вулиця Личаківська 47. Неодноразово проходив повз цю занепалу студію, і лише вчора вирішив з Блондинкою в кедах підійти ближче, і роздивитись, що там.
Крізь запилені шибки виднілось приміщення з обладнанням, столи, канцелярія, вазонки. Все виглядало цілим, але давно покинутим. Також була присутня лампочка сигналізації.
Трішки погугливши, дізнався, що студія утворилась на місці фотосалону у 1990 році. Від цього року і дотепер, її незмінний директор - Босович Василь Васильович.

Студія більш-менш активно працювала до 2004 року, далі пішла стагнація.

Є велике бажання зв'язатись з керівництвом, і якось напроситись на екскурсію. Буду пробувати шукати зв'язки.

Звісно, є надія і на Вашу допомогу.

Цитувати
Юридична адреса:   79010, м. Львів, вул. Личаківська, 47
Телефон основний:   (032) 2755010
Телефон бухгалтера:(0322) 767131

Ну і фото, нажаль тільки фасаду.











149
Отже, фактично відбулася наша перша експлорерна благодійна акція - поїздка у сиротинець "Вишенька" в день святого Миколая з подарунками.
Вдалося назбирати трохи грошей та речей, купити фруктів, зокрема хурми, по спецзамовленню. Дітки ніколи її не пробували раніше.

Закупили канцтоварів, іграшок, солодощів та фруктів. Взяли всього по трохи, з канцтоварів - ручки, олівці. фломастери, клей, лінійки, папір, пластилін, ножиці, скотч двосторонній та інше.
Солодощі - шоколадні цукерки та льодяники в асортименті. З іграшок настільні ігри та пазли різних видів та конфігурацій.

Дорога була не з кращих, заметів правда не було, але лід на дорожньому покритті був присутній. Тому їхали максимально обережно.
Було нас в двох машинах семеро, а саме: Student, Marichka, Rufus, Bottlehunter, Композиторка, Блондинка в кедах і Roy.

Трохи поблукаши потрапили в сиротинець. Витягнули подарунки з багажників, і під погляди дітей з вікон зайшли у будівлю...

Далі, фото, як воно було, як нас приємно і радо зустрічали:



Блондинка в кедах через багато років знайшла дівчинку, яка була колись в таборі під її вихованням


Незважаючи на фруктово-цукерковий день, день подарунків, дитячі погляди в основному були сумними
























Композиторка виконувала свій твір та співала для діток



Гарне дівчисько, завжди усміхалася  :)














На задньому плані - наші подарунки


Потім дітки на розказували вірші і співали пісні








Вгадайкі))






Вимивається від макіяжу :)








А далі - спільна знимка напам'ять


А далі, ясна річ, як виглядає сиротинець зсередини, тому нам провели екскурсію по ньому. Що ж, я був приємно здивований побаченим.

Всюди порядок і чистота.


Так виглядає спальна кімната


Гардероб






присутні живі куточки


Кухня




Навчальний клас


Замаскований телевізор


Ванна кімната


Ще одна спальня


Їдальня




Спальня хлопців




Все підписане




Пральня


Світлиця-міні музей




Кімната логопеда






Спортзал




Марічка з дітьми


В кабінеті директора


Ще раз велике дякую Всім, то долучився до благодійної акції. Також чекаю на доповнення та на опис Ваших вражень.

Тут обговорення







151
Маленька фоторозповідь про те, як важливо інколи відірватися від кам'яних обіймів міста, та віддатися природі. Просто.
Без особливо планованих маршрутів та окремо виділених коштів. Відпочити, відірватися душею можна й без цього.
Власне, ми так і запланували. Вибралися зі Львова на вранішній мукачівській електричці Le-i-3o+Гена, Roy, Блондинка в кедах, Dexter і Marichka.

Зимові Карпати зустріли ми на станції Гребенів. Одразу, в очі кинувся такий цікавий плакат, який демонстрував нам правильність "вкладання" лісу у вантажні вагони.


І дійсно, ліс там кругом, на жаль правда у вагонах швидко минаючих поїздів, а також у лісовозах.

Станція. Кімната касира. Кімната з працюючою чугунною пічкою.






Виходимо на дорогу, і йдемо в сторону до бази "Зелемянка"


Знак на фоні замерзлої калини. Насправді, ніяких стопів для нас тоді не було.


Le-i-3o мучили час від часу дзвінками з роботи


В "роки покращення" підростають непогані будиночки


Минаємо церкву


Біля хат людей, дітвори немає. Всі гріються.




Цікавий напис на бензобаці ЗІЛка


Гуцулко Ксеню, я тобі не трембіті, лиш одній в цілім світі... :)


Ні, ні, то в них не пиво в руках, а гарячий чай  ;D




Ні, таки пиво  :D










Ліс в Гребенові.


Замерзле джерело


Всі ми, ну майже.  ;)


Далі подались на кар'єр.

Хаха, там нічого не проводиться, хіба ми там обідали.






На кар'єрі ми застали одиноких залізних монстрів таких як екскаватор та бульдозер, а також двох лисиць, ну і будку сторожа.




Кар'єр  зовсім скучний під сніговим покровом.

З Блондинкою в кедах вирішили дослідити інтер'єр бульдозера


але крім мертвих шершнів нічого там цікавого не було


Екскаватор цікавіший, але був закритий, та до того ж був обмазаний умільцями солідолом


А це було найкраще.




Далі спробували катати кулі для сніговиків


Робили снігові засідки  :)


Добралися до Зелемянки


Будка сторожа і буржуйка


Далі дурачились, катулялись по снігу на одній з зимових баз, по неруханому снігу. Оце вартувало цього, щоб проїхати 150 км :)






Застілля №2 :)


Далі потрапили в таке от гарне приміщення




Вирушили далі по старій дорозі. Лісовози один за одним.




Старий міст, з металевою основою. Зверху балки, а знизу металева конструкція, явно вже ненадійною конструкцією.








Капітан очевидність і тут








Далі, піднімаючись почався дощ. Почали мокнути. Але хороший настрій по цьому не змінився  :)



А тут навіть піднявся настрій ще більше :)



Обговорення

Дякую всім! Плюси в карму.

152
Є така пропозиція, на свято св. Миколая зібрати якісь теплі речі, одяг, іграшки і відвезти у якийсь з периферійних  дитячих інтернатів. Знаю, часу трохи обмаль, але все ж, переконаний, що комусь наша маленька, але допомога буде потрібною і радісною.

Можливо хтось знає якийсь такий інтернат, якого оминають масові піар-акції допомоги, які є трохи скромнішими в цьому плані, але також потребують та розраховують на допомогу.
Можна зібрати речі, скинутись трохи грошима. Можна купити цитрусових і солодощів. Як варіант.

Хто за допомогти, підписуйтесь нижче.
Є якісь варіанти та пропозиції, діліться також тут.
Перед поїздкою до обраного інтернату, треба обов'язково зв'язатись з адміністрацією закладу.
Наразі нас двоє.



153
Хороші знайомі попросили про допомогу, займаються продажем квитків.

Власне, репост нижче:

21.12.2012 - нас чекає кінець світу, подія яку передбачали всі цивілізації світу протягом тисячі років. І ось цей день настав!
МЕГАПОПУЛЯРНИЙ DZIDZIO та GOLD EDITION GROUP запрошують Вас зустріти ЦЕЙ ДЕНЬ разом з нами:

21:12:2012 о 22:00, файне місто Тернопіль, HOLIDAY CONCERT HALL
Перші 700 квитків - 80 грн.
Наступні - 100 грн.
В день заходу - 100 грн.

Замовлення квитків та столиків за телефоном:
063 834 6693 - Аня

УВАГА!!! УВАГА!!! УВАГА!!!
Спеціальна пропозиція від GOLD EDITION GROUP! Для жителів інших міст України спеціальна знижка:
50% вартості доїзду до Тернополя бере на себе організатор!
Для тих хто буде відправлятись зі Львова- ДОЇЗД БЕЗКОШТОВНИЙ!

Закінчується календар Майя...і починається нова ера!!!
Ера DZIDZIO та GOLD EDITION GROUP!



154
Тема створена для того, щоб збирати зразки львівської реклами періоду СРСР, та інших окупаційних режимів у виді поліграфічної продукції, а також у інших її проявах.



Для початку, кілька сканованих зразків від мене:



Швейне підприємство "Маяк", здається ще досі жевріє...


"Все лучшее"  :)
Як цікаво зараз згадувати той час, де колись маленьким з кимось з батьків заходив.
Ще також мені подобався запах який був в взуттєвих магазинах, завше сидів на квадратних дермантинових сидіннях, і нюхав запах шкіри.
Мама мене тоді вже за руку витягувала на вулицю))















Оце цікаво. Здійснити б подорож у часі, сходити в "Бістро" і назад  :)


"Новий ЦУМ" Тоді ще з працюючими екскалаторами, дивиною для Львова на той час






Далі буде.






155
Основна тема тут

Традиційно, всім ++ в карму.

156
Яворівський полігон Сухопутних Військ України тепер має іншу назву - Міжнародний центр миротворчості та безпеки, розташований у центральній частині Українського Розточчя.
Площа полігону 39 тис. га. Розташування на вікімапії.

Це – один із найбільших полігонів Європи. Саме тут проводяться бригадні тактичні навчання з застосуванням багатьох видів озброєння механізованої або танкової бригади.

Історія створення полігону сумна і трагічна. У 1940 р. розпочалася примусова депортація населення, яка тривала майже 10 років. Військовими і владними структурами СРСР і Німеччини було зрівняно зі землею понад 129 сіл та хуторів, виселено десятки тисяч українських родин, знівечено понад 40 тисяч гектарів родючих земель, садів, лісів, зруйновано (розстріляно) 16 церков і каплиць, 2 костели, знищено 18 цвинтарів. Церкві Св. Михаїла у с. Велика Вишенька випала трагічна доля стати мішенню для стрільби з танків та бронетранспортерів. Вона була збудована у 1927 р. на місці, де раніше стояв дерев’яний храм. В урочистостях освячення новозбудованої церкви брав участь Митрополит Андрей Шептицький. (звідси)




Оскільки Експлорери взялися за грунтовне дослідження Яворівського полігону, створив окрему тему, яку поступово можна буде доповнювати матеріалами з досліджень.

Отже, зібрались в неділю зранку Інкогніто, Рой, Ромчик, Мері, Зед, Руфус, Стінгер та Декстер, головний наш герой, якому пощастило тягнути службу на полігоні.
Поїздка наша була пізнавальна, ніж, глибоко/жорстко дослідницька.
В'їзд на територію полігону в дні, коли немає навчання та стрільб доволі безпроблемний.  Заходили ми через штаб керівництва.
Першим місцем, який мали відвідати був об'єкт "Гористий", огорнутий зі всіх боків лісом. На території кілька будівель, казарма, котельня, їдальня, а під ними доволі велике підземне сховище, чи то колишній підземний штаб звязку.


Колишній тому, що зовсім недавно звідти все винесли, вичистили "під нуль".  Нам залишились на огляд практично голі стіни, та сама цікава конструкція підземної споруди.

Так виглядає основна будівля в "Гористому"


Заходимо всередину цієї будівлі




Залишки армійського гумору  :)


Спускаємось в підвал


З підвалу попадаємо в потерну і йдемо по ній безпосередньо до бункеру. Руфус бачить кажана, і отримує сатисфакцію з того  :)




Каркас армійського сховища змонтований з таких тюбінгів, а вже всередині приміщення розділене цегляними перегородками.




Підземні "ангари" були з'єднані ось такого типу коридорами.




Один з найбільших залів


В одній із кімнат  ;D


Кімната з пліснявою. Жесть.  ;D Протигази згодились б сам раз.


Дихати там крайнє не рекомендується




А взагалі то там доволі скучно, все винесено. Як казав Декстер, "Гористий" - ідеальне місце для пейнтболу/страйкболу і тому подібне. Правда кажуть, вже за пів року візмуться за його переобладнання.

Ну і трохи містики, і ми вирушили в центр полігону.  ;)








Ну і дружна знимка напам'ять.


Нє, не так, подумав я. Колись було модно лягати на передньому плані:


Ну і тут вже всі лягли  ;D Інкогніто не лягав, бо казау шо в нього нові сподні "до церкви"  ;D


Далі виїхали на основну дорогу полігону, де колись були села.


Тартак наліво, направо бліндаж Нєдєліна


Тартак


Ми






Колишня водонапірна вежа


Їдемо до зруйнованої церкви св. Михаїла.




Ось вона ближче.






Церква рясно обписана "дємбєлями" з усіх куточків колишнього союзу


Шкода, церкві й ста років ще немає...












Залишки розпису


Свіжий хрест, на задньому плані бліндаж Нєдєліна










Бліндаж Нєдєліна був нажаль останньою точкою в нашому маршруті. Він височить над місцевістю, звідки відкриваються чудові краєвиди.





Осінь, вона така, подумав я, коли робив знимку.  Сумна.






В бліндажі постійно перебувають солдат і сержант. Зі зміною у 2-3 тижні. А колись було гірше. Солдат міг сам просидіти всю службу в бліндажі, що зовсім було не весело і головне нездорово. Їжа - армійський сухпай. Згодом строк перебування скоротили до пів року, а згодом до кількох тижнів.



Поряд, місце для вмивання. Кусок зеркала, мильниця, вода у відрі.


Ну і на тому все. Ось ми знову на фотці, дружні і веселі.


Ще в нас була спроба вкотре потрапити на БАРС, але знову, не судилося. Сподіваюсь, по раз четвертий все в нас вийде.

Дякую всім за гарно проведений час. Доповніть будь ласка тему, тим, що я пропустив.

Обговорення.

Всі фотки тут

157
Основна тема тут

Дякую всім! Плюси в карму.

158
Відбулася довгоочікувана подорож у Чернівці (Черноуци :) ) У складі почесної делегації Львівських а також Франківських експлорерів були: Bottlehunter+Христина, Pavich, Roy, Alter а також Xaolas.
Все хороше з чогось починається. Наша суперова мандрівка Чернівцями взяла відлік від головного залізничного вокзалу. Там всі злізли з поїзда, зустрілись на пероні і пішли раннім, ще сонним містом, шукати вхід в "чернівецьке метро". Поки шукали легенду, проходилися по чернівецькими вуличками, які любязно були залиті ранковим сонечком.
Місто розташоване на пагорбах, що додає йому особливого колориту, впереміш з характерною забудовою часів Австро-Угорщини.

Звертаємо з головної вулиці, на ось таку.


Забудова переважно двох-трьох поверхова


Люки часів бабці Австрії. Таких там багато.


На одному з сквериків вискочили ось такі совок-style мухомори


Цікавий металічний електричний стовп


От такі будиночки мають перевагу в центральній частині міста, обов'язково з двориками, виноградом. Симпатично доволі.
А ми, впевнено крокуємо до входу в тунель.


Місто, часто густо ось так розфарбовано, яскравими фарбами і обов'язково з виразним дисонансом у архітектурі.


Тааа..., подумали ми, це не те що в нас люки в Полтву заверені тоненьким швом зварним, тут все серйозніше.  ;D
Боряться з дігерами мабуть  ;)


На тратуарі натрапляємо на ось таку штуку. Є маленькі отвори в металевому листі, є конденсат. Висловив гіпотезу, що це ВШ з тунелю, який ми шукаємо.
Ну але все попорядку ;)


Порою архітектура й справді милує око. Ну скажіть, ось така вілла, без шкарадних металопластикових вікон, чим не рідкість?


Практично центр міста, вулиця з помірно жвавим рухом. Забудова переважно одноповерхова, як мінімум довоєнна.


Краса.


Дивує що відсутня каналізація. Туалети - шпаківні, а також копані колодязі прикрашають подівр'я жителів.




Тут в когось ось так біля дороги капуста проростає


Про туалети я вже писав. Не більше сорока какашок за хвилину  ;D


Периферійна хатинка




Чимчикуємо далі, крутячи голови.
Фляшкохантер з Христьою.


Так... Метро. Побачивши вхід на власні очі, подумав про жарти метробудівців, яко залишати автографи і пишатись роботою.


А пишатись є чим. Був побудований дренажний тунель довжиною 1400 метрів, глибиною залягання від 30 до 80 метрів. Оскільки Чернівці побудовані на крутих та високих пагорбах, тут завжди існувала ймовірність зсуву грунтів. Власне, призначення цієї дренажної споруди зціджувати грунтові води з водоносних горизонтів тим самим зменшувати ймовірність зсувів.

Отже ми заходимо. Під ногами хлюпоче вода, котра витікає з тунелю.
Там гарно, особливо з такими тюбінгами. Завжди хотів попасти в такого роду тунель. Ну, мрії здійснюються, головне дуууже сильно захотіти.  :)


Невдала світлова спіраль. Йдемо далі. Через певну відстань в тунелі попадаються невеликі ніші.


Перші знахідки  :) "Так біг шо аж тапки погубив"  ;D


Тунель вперся в стіну, і далі на нас чекала трохи гнила драабина і підйом на вищий рівень.


Вже наверху.


А хто в рукавичці живе?


Команда в зборі.


Трохи тунелю




На вищому рівні дренажки почалась з'являтись якась флора


Продубльований Альтер




А також Рой. Думлювались там же, в тунелі.  ;D


Xaolas like a batman темних тунелів.


на афффку ;D


Пішли далі криві, по ходу нашого "топання"


Далі найцікавіше, що є у тунелі: нашарування кальцитових утворень, які роками вимивались з вузьких дренажних свердловин, тим самим замулюючи їх.
Поява рейок теж тішить.




І головне, знайшли ми вентшахту, про яку я згадував вище. Являла собою отвір діаметром тридцять сантиметрів, з хорошим протягом повітря і краплями води.


Не помилились в розрахунку - в збудований тунель вцілили.


Кальцитові утворення - їх там багато.


На дні не болото, а кальцит і чистенька вода










В одному з місць, було виявлено жертвоприношення українських копійок. Деякі навіть повростали.






Напис, доживший з часів будівництва


Маркування ніш


Далі все. Виходимо на світло, покидаємо тунель.




Оскільки місцеві експлорери знали за нас, феєрично відкрили нам ворота, он колодка висить.


А ось і вони, місцеві дослідники. Ми глянули на них та нервово покурили в сторонці і поїли крекер. Теж хоцем таку спорягу.. :'(  ;)


Pavich біля виходу


Що ж, а тепер на пошуки кладовища Єврейського.


Правда перед тим ми поїли в парку Шевченка, та покатались на американських гірках, мертвими петлями. Їжа в шлунку збилась в клубок. Весело було.


Там, у парку, оригінальний фонтан. Можна розгледіти персонажів.


Йдемо чернівцями до кладовища, минаючи цікаві вулички з хаотичною забудовою та будівлі.










Металопластиковий хаос






Ось і цвинтар. Вже з вулиці видно, яка щільність поховань. І що здивувало друге - це стан, війну і вандалів пережито добре.




Приємна атмосфера на цвинтарі цьому








Труни лежать під ось такими плитами з кільцями. І так в 90% поховань.






Капличка


клеймо виробника




Шрифти..нямка


Синьо-жовта осінь на єврейському кладовищі










З некрополя відкривався чудовий краєвид на місто




По такому величному цвинтарі можна сказати що переважна більшість населення Чернівців... ну точно не Українці  :)

І лише три фотки з "загального" кладовища міста. Не захотіли залишатись там довше, енергетика якась не та була, чи сонце вже сідало...




Клеймована черепичка на огорожі




Далі зупинка


 :)


І ностальгічна поїздка на старенькому Шкодівському тролейбусі до університету Федьковича






Чернівецький Університет - це комплекс споруд, який вимагає окремої уваги. Нажаль, ми трохи прийшли запізно, далі ніж від ходу ввічлива охорона відвідувачів не пускала.








Тому ми вирішили пройтись по одній з невідомих нам вулиць, і помилуватись заходом сонця, в останній теплий день осені.


Краєвиди з незнайомої вулички шикарні










Дякую. Це була чудова поїздка, з розряду "не близьких", в приємній компанії. І стукіт коліс в Чернівецькому поїзді та сон...

Тут обговорення
Всі фото


159
Фотодокази проїсходящего, з пабу Лемберг, станом на вечір 31 жовтня :)

Були: Руфус(його свєто ;D), Яр-79, Декстер(сто літ його не видів), Ромчик, Стінгер, Зед, Сункаталано, і я.

Ноу комментс:











































































Хе хе

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 »