Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Roy

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »
242
В цій темі планується завести невеличкий облік таких об'єктів, участь яких не передбачається у повноцінних звітах.

Найголовніше, це покинуті житлові будівлі, далі це будівлі інших значень.
Цікавлять описи будівель, характерні фотографії, тощо.
Подібні місця зазвичай мають специфічну енергетику, також в них подекуди залишені залишки минулого життя. Або навпаки, нові мешканці - безхатченки влаштовують, своє, нове життя.

Отож, ділимося враженнями та матеріалами нижче.

243
В свою чергу підвали теж вимагають окремої уваги, особливо в старій частині міста. Ваблять вони своєю красою, склепіннями, підземними переходами між будинками, в яких міститься в різних об'ємах історичний, культурно-побутовий прошарок. І це теж в якійсь мірі цікаво. 
До багатьох ще є вільний доступ, наразі...
Отже, якщо хтось володіє інфою по темі, а також ключами))), діліться!   
Також, радо вітатимуться Ваші фотографії з цих місць!

Похідна тема - Горища Львова

244
Смітник / Re: Нумізматика
« : 08.02.2011 00:07:11 »
На пасовиську біля струмочка попалась мені така краса.
Рим.  :) Фото реверсу монети ще закинь.

245
Смітник / Нумізматика
« : 07.02.2011 16:07:01 »
Левова частка наших знахідок відноситься до нумізматики.
Отже, маємо окрему тему, де можна виставляти на показ та обговорювати відповідні знахідки.

246
Смітник / Re: Вилазка 5.02
« : 04.02.2011 17:37:25 »
-1 нажаль

248
Недавно мав нагоду з знайомими побувати в Червонограді. Хотіли глянути та можливо й видертися на терикон ЦЗФ, але де там, грунтові води піднялися, Західний Буг розлився. Все в воді.
Зате познайомився linuxoid'ом, котрий розповів нам та показав багато цікавинок червоноградського краю. Замість ЦЗФ, linuxoid запропонував нам пройтися по території шахти "Червоноградська" та оглянути її терикон. Поверхнева територія шахти це звісно не так цікаво, як її підземна частина. Тому ставку зробили на оглядини терикона. Погода нам сприяла, болота якраз перетворились в камяні маси.

Ми рушили.

Зупинка від шахти.


Парковка і злосне КПП


Вигляд шахти з середини


на стальних канатах підтягуються вагони в котрих засипають породу


покидаємо шахту і по пологому підйомі піднімаємося на терикон


по дорозі погляд фіксується на засніженій природі


але справжня краса це от такі монументальні залізні конструкції, котрі колись були задіяні в конвеєрному передаванні відваленої породи.
Зараз цю роль виконують вантажівки





Піднімаємося на вершок. По дорозі знаходимо шматок породи.




Заодно й фон міряємо :)


Дуже цікаві відчуття та враження були на вершині терикона. Перше - це запах, різкий, неприємний, техногенного характеру. Далі це вигляд, навколо пустий пейзаж, сірість котрого розбавлена сніговим покровом. Загалом, картина побаченого дуже незвична, вдивляючись на залізні конструкції згадувався фільм "війна світів" з його подібними героями  :). Крім того терикони ховають багато небезпек для людини, яко випари з надр терикону. Цей терикон димить, що може означати здіймання в середині. Температура може там сягати близько 3000тис градусів. При вигоранні породи, утворюються пустоти в котрі можна провалитися та потрапити в епіцентр пожару. Смерть моментальна. Далі це є викиди шкідливих газів, що, і як не дивно, ми цю заразу потім відкашлювали.
Навіть були випадки коли терикони вибухали, але на донбасі, в 60-х роках.

Далі фото:


















Нам повезло що був морозець, а то б просто погрузли в болоті. Там його багато.




Зачот linuxoid'у!
Сподіваюсь, скоро для нас відкриються нові надра Червоноградського краю. Все потрібне для того зробимо. ;)

Решта фоток на Пікассі
Обговорення

Координати: 50.407533,24.194083  


249
Смітник / Re: Львівхімсільмаш
« : 30.01.2011 00:50:21 »
Дякую за звітик, маєш +
Додам від себе, що двічі як там були, зустрічали охоронця. Перший раз, ми якраз покидали "об'єкт", і нас догнав на ровері охоронець, а другий раз, то просто охоронцю сказали що цікавимся індастріалом і оглядаємо, він у свою чергу сказав щоб вважали на скло і на ями  ;D, розвернувся і пішов. В першому випадку теж активно пиляли метал, в тому цеху де металічні сходи ведуть на дах.

250
Всяке-Різне / Краш-тести
« : 12.01.2011 00:58:38 »
Здивувася, коли побачив це відео. Вважав, що кузов американських авто кінця 50-х років значно міцніший.
Недарма так докладно працюють над пасивною безпекою. Результати очевидні!

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=cJrXViFfMGk" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=cJrXViFfMGk</a>


тут теж цікавий краш-тест, участь брали авто різних класів, а саме мерс s-класу та смарт:
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=02eghIfyHP0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=02eghIfyHP0</a>

а також ауді q7 та фіат 500
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=6pVF1Wr7GLQ" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=6pVF1Wr7GLQ</a>

про китайський автопром не можна не згадати, Черрі Амулет, як кажуть, в хлам:
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=AarV5_jIkR8" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=AarV5_jIkR8</a>

а от новіше покоління вже виглядає набагато краще. Стараються. :)
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=nt-X6nkkbUs" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=nt-X6nkkbUs</a>


ну, а це так, для настрою :)
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=UF-sFRqk0x4" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=UF-sFRqk0x4</a>



251
Тема створена спеціально для фотографій знайдених цікавих артефактів часів Польщі, Автро-Угорщини, Речі Посполитої, котрі ще можна побачити на теренах Львова та в регіоні, на будівлях, в будівлях, загалом на вулицях та в інших місцях.
Це мають бути різноманітні графічні знаки, вуличні таблички, вивіски, предмети, клейма, памятні знаки, плакати, розписи на стінах та всяке інше.

Час невпинно відносить від нас ці милі оку речі. І як відомо, нажаль, в нас відсутня культура збереження (реставрація чи відновлення) подібних речей.
Порою все брутально плюндрується, замальовується, затирається та викидається.

В свою чергу, такі знайдені артефакти варто фотографувати, в імені файлу вказувати місцезнаходження та викладати в цю тему. Згодом, по мірі збільшення інформації це все можна буде в майбутньому гарно каталогізувати.

На початок, кілька зразків від мене:

Львів, вул. Друкарська 4. Над вхідною брамою автентична табличка, вулиця та номер, в гарному стані.


Львів, вул. Барвінських 11. Польська табличка, і що приємно, старанно відновлена господарями будинку.


Тут такого ж типу на вулиці Вахнянина 39-а, в парку Погулянка


Головний вокзал у Львові, знак на дебаркадері, котрий вказує нам на його виробника (Чехія)


А це, на тому ж вокзалі, клеймо на гвинтових східцях дебаркадеру (Польща, Краків). На той час фірма виробник металевих конструкцій.


Численні настінні розписи у Львові, так рекламувалися заклади торгівлі.
Пасаж Адріолі


На Пекарській, зараз банк, написи поховані під слоєм сучасної фарби


Визирають, просяться на волю :)



Фірма, котра виробляла оздоблювану плитку.
На вулиці Руській



Дуже цікавим і водночас унікальним є памятний знак сажотрусу. Адже відомо, сажотрус колись був затребуваний, скажімо як сьогодні сантехнік.  :) Робота для нього тривала цілий рік. За відутності газу, зачасту львівяни палили в печах вугіллям, після котрого димоходи потребували регулярної чистки.
Лише тільки тепер Львівського сажотруса увіковічнив львівський архітектор Володимир Цiсарик. Памятник знаходиться на дахівці ресторану "Дім легенд".

Але, справжня, харектерна з тих актуальних часів пам'ятна табличка про сажотруса знаходиться на вулиці Ангеловича 20 у Львові. Мій улюблений знак, мабуть один такий у Львові. Просто краса. І ще кажуть, приносить щастя  :)



252
Основна тема тут
Всім учасникам вилазки зачот.

253
   Рясне. Неділя. Зеля, Інкогніто, Лесик, холод, сніг  та мороз основні учасники цієї прогулянки, цим, без сумніву потужним індустріальним районом.
Перед нам постала вулиця Центральна. Так вона виглядає зі сторони вулиці Шевченка.


Метою прогулянки було віднайти по переказам, можливо хімічну лаболаторію від котрогось з заводів.
Йшли просторою вулицею, ретельно дивлячись по бокам і мотаючи все на вус :)
Минали потужні заводи:
яко Конвеєр (з потужним КПП)


та потужний промисловий гігант Запоріжсталь  :)


Далі дійшли до бажаної цілі. Звичайно ж, побачивши абсолютно пусту споруду, звідки випотрошене обладнання, трохи розчарувались. Не сталось як гадалось, Чібісу мензурок і реактивів ніхто там не залишив.
Будівля красувалась без віконних рам, перший поверх - все загратоване. А дещо замуроване.


надпис, котрий засвідчує те, що ми шукали


Дослідили. Всередину не заходили, бо не було чого.


Єдиний залишок від колишньої лабораторії, ось цей распіратор:


Часу трошки ще залишалось, вирішили пройтися далі по вулиці. Тут багато приміщень є в оренді, десь металбаза, десь проводять ТО а десь паркуються ТІРи.




Нам захотілось чогось первісного, ще з тих часів.


Замітили котелню. Рушили до неї. Заходили через "прохідну", тру-надійним способом :) А як інакше?


У всій красі перед Нами. Незнаю як то коментувати, шкода шо нашого енергетика не було :(






На таку моцну споруду має бути сторож. Ось він, в буді:


обійшли усілякі допоміжні споруди, шукали сторожа  :)




Далі відкрилі ці двері:


всередині насосна, глибока доволі. Заглиблення сферичної форми.


згодом вибрались на цистерну


звідси Зеля фоткає як сортують металобрухт






Згодом ми покинули територію котельні, так і докінця не дослідивши. Почимчикували у сторону Сільмашу, проте за браком часу вирішили вернутися назад. Подорозі зайшли в одну із колишніх адмінспоруд конвеєрного. Замітили на території 3 ВШ, з одної з яких гарно дуло повітря під силою вентилятора. Не могло таке нас не здивувати.
Заступили в будівлю, в котрий на той момент відбувались змагання з дзюдо. В приміщеннях оселилась якась ДСЮШ.
Плакати, ручно писані пером спеціально зазнимкував. Тепер таке рідкість. Не кожен графічний дизайнер зараз так вміє, тобто ручно.
Hand-made!


Виявляється Андрій Садовий у 2001 році здобув ІІ місце у турнірі з дзюдо. І важив тоді менше 32 кг.  :)


Ну і наостанок, клацнув перехід між корпусами


На тому наразі все. Інформацію можна доповнювати по об'єктам, котрі розташовані вздовж вулиці. Цікавого є там ще багато!
Гарний індастріал, поки що не весь досліджений.

Тут другорядне обговорення теми





254
   Якось попала мені до рук, як виявилось, чудова книжка знайомого мені художника Юрія Лесюка, "Аромат червоних йон". І от, читаючи між рядків, довідався про вугільні шахти в коломийському районі, а саме в селі Ковалівка, котрі на даний час вже не діючі. В силу своєї необізнаності я нажаль не знав нічого про ці шахти, і тому, вирішив поділитися, доволі цікавою інформацією про передумови виникнення та історію цих шахт, яку знайшов.




ЧОМУ У КОВАЛІВЦІ СВЯТКУЮТЬ ДЕНЬ ШАХТАРЯ?   

29 серпня в селі Ковалівка святкували 340 років від першої згадки про село, а заразом й День шахтаря. Так, так День шахтаря, виявляється в Ковалівці не так давно видобували вугілля (про це тепер, напевно, мало хто знає) завдяки котрому вся Івано-Франківська область, та частина Чернівецької мали змогу освітлюватись.

Для того, щоб дізнатися, як на Коломийщині вугілля добувалось, я навідався до Ковалівського сільського голови Василя Ясінського.

Почав свою розповідь війт з того, що про вугільне родовище між Косовом і Кутами було відомо ще з 20-х років XVII століття. А вже у 1883 році почалися вибіркові геологічні роботи на території сіл Мишина і Ковалівки. Сім років по тому вуглепромисловець О. Шипановський заклав чотири шахти глибиною 25-30 метрів, де видобували вугілля з верхнього пласта (по Сухому потоці в Ковалівці). Це був майже поверхневий видобуток. І у 1891-1899 роках середньорічний видобуток становив 7 тисяч тонн. Наприкінці дев’ятнадцятого століття шахти законсервовано через малу потужність верхнього пласта. Замість них збудовано вертикальну шахту глибиною 75 метрів, де залягав більш потужніший пласт.

«На той час, – каже пан Василь, – устаткування було примітивним, умови праці тяжкими. Ніякої техніки безпеки на тих шахтах не існувало. Робочий день тривав 12 годин. Всі роботи виконувались вручну. Жили робітники (селяни сіл Мишин і Ковалівка) в себе дома. Заробітна плата була дуже низька».

Також мені стало відомо з розповіді сільського голови, що шахта працювала протягом 12 років і видавала близько 100 тонн вугілля на добу. За час її існування видобуто 250 тисяч тонн вугілля. Проте Ковалівське вугілля було не конкурентоспроможним, тому з середини 20-х років видобуток його припиняється. А тим часом було розпочато будівництво нових шахт. Споруджено 2 шахти з похилим стволом.

Далі Василь Ясінський розповідав про те, що у 1940 році тут видобували 6,2 тисячі тонн вугілля, що йшло на забезпечення місцевих потреб. У цьому ж році прибула планова геологічна розвідка, частково була прислана техніка для шахт. Але 1 липня 1941 року в село прийшли німці і шахти частково були зруйновані. Проте й самі німці звідси пересилали вугілля й до себе на Батьківщину. А вже 28 квітня 1944 року в Ковалівку входять радянські війська. Тоді шахти відновили свою роботу. І на початку вересня того ж року виробіток вугілля пішов угору.

В 1944-1945 роках знову були проведені широкі геологічні роботи. Геологи встановили, що вугільний район охоплює села: Мишин, Ковалівку, Стопчатів, Іспас, Микитинці. Через те, що найближчим великим містом є Коломия, тому й родовище назвали Коломийським. Перше шахтоуправління теж було в Коломиї, бо в селі не було де його розмістити, в той час у Ковалівці взагалі не було жодного державного будинку при тих шахтах. У тому ж 1945 році були побудовані дві нові шахти №3 на південь від села і №7 па північ, а в 1949 році – шахту №6. У 1947 році побудовано електростанцію на 300 кВт. Скоро почались великі допоміжні роботи. У 1948 році прокладена шосейна дорога, а в 1949 році підведена залізна дорога до шахти №6.
Цікавий факт розповів мені війт про те, що в 1947 році при видобуванні вугілля були знайдені рештки мамонта. Але їх одразу переслали до Москви.

«У 1947 році, – каже сільській голова, – шахтоуправління перейшло з Коломиї в Ковалівку, але до 1961 року називалось Коломийським. Шахти одержували все більше техніки все більше розгорталися масштаби робіт. Але в невеликих шахтах важко було застосовувати тодішню техніку. Тому в 1960 році шахти № 3 і № 7 зовсім були закриті, а також горизонтальний хід шахти № 6. А вже у 1961 році до Дня шахтаря був відкритий комбінат».

У зв’язку з застосуванням техніки кількість робітників зменшилась. До прикладу, якщо в 1952 році на шахті працювало 960 чоловік, то у 1962 році вже 620 чоловік.

Серед цих людей був і мешканець Ковалівки Петро Боднарук, котрий розповів мені про те, що вся робота в комбінаті була електрифікована. Робітники працювали там відбійними молотками. В двох лавах для добування вугілля взагалі застосовувалась вибухівка. Подача вугілля велася з допомогою потужних електровозів. Були впроваджені породонавантажувальні машини, а також заштовхувачі верхньої дії для обміну вагонеток у клітях. Шурф шахти вертикальний, глибиною 154 метри. Штреки переведені на металеві кріплення з металевими стойками. Підвісна лінія протяжністю 217 метрів давала тоді можливість відправляти вугілля в бункери щоб подавати потім у вагони.

Сам пан Петро потрапив на роботу в шахту одразу після служби в армії. Потім, з часом закінчивши курси лебідчика, працював на другому горизонті тягав вагонетки. «Після цього, – каже Петро Боднарук, – вже коли вдарили вертикальний ствол я, закінчивши чергові курси, працював на шостій шахті машиністом по підйому і спуску людей. Робота ця була дуже відповідальною. Я тричі на день піднімав і опускав людей. І от так працював до 1968 року. А відтак шахту закрили і на її базі створили кабельне виробництво».

Також Петро Боднарук розповів про те, що шахти були нерентабельні і на кожну тонну треба було доплачувати 32 рублі, але саме вугілля було дуже якісне. Нарікав й на те, що воно залягало коритоподібно і з одного боку виходить в Лючку, а з другого в; Пістиньку. Вода з цих річок не давала можливості механізувати виробництво і все, по суті діла, видобувалося вручну, відбійними молотками. Одного разу привезли комбайн, запустили, але вода, прорвавшись, поховала його.

Наступний з ким мені вдалось поговорити був батько сільського голови, Василь Ясінський. Він працював машиністом насосу, викачував воду. «Найважче, – каже пан Василь, – було в неділю, коли всі були вихідні, а я на шахті був один. Траплялось навіть й так, що стійки поломить і залишався дуже вузький прохід, то доводилось куфайку знімати, бо інакше не пролізеш, щоб до помпи дійти».

Володимир Заячук

   
Процес видобутку ковалівського вугілля                                    Колишній вхід в одну з ковалівських шахт
(фото 60-их років)

джерело - Коломийська правда


Ковалівка п’є, гуляє, Ковалівка курит,
Ковалівка має гроші — нічим сі не журит.


А тепер Ковалівка не має ні шахти, ні гроший і сі журит. Решта тут

Ще також тут є інформація про історію села, але стаття ще писана за совітів, і доволі прикро, що вона лежить на сайті з промовистою назвою Інститут Україніки. Тому текст там відповідний до часу.


Але не всі ресурси Ковалівки закінчились :)

Є ще такі:
   
Вітайте, Олеся Стефанко — "Міс Україна-Всесвіт 2011". І то шо пишут, шо вона с Одесси, не вірте.:)

Файне село село Ковалівка, де вродилась така дівка!  :)

П.С. Ну і звісно, я думаю при таких багатствах цього краю, нам варто організувати туди експедицію.  ;)





255
На правах офтопу: Слово "митець" пишеться без букви "с" . Шануймо рідну мову!
Зворотнє. Пан Ботлхантер, шануймо українську мову! Власне мистець, а не митець. Поцікався працями Бориса Грінченка. Зокрема, його словник української мови, котрий є наразі фундаментальним для мови.

256
Історія в Землі / Чистка монет
« : 21.12.2010 20:55:29 »
Ось добірка корисних посилань, по методам чистки монет:

1) http://numizmat.ru/beginning/2007/06/26/beginning_3806.html
2) http://www.collection.mumisma.ru/Dictionery/nd24.htm
3) http://zauralklad.ru/med.htm
4) http://www.spectrumdfx.narod.ru/copper.html
5) http://www.retrov.ru/f287/t496.html
6) http://www.collection.mumisma.ru/Dictionery/nd24.htm

  Було б добре, щоб хтось в цій темі ділився своїми зразками до / і після, а також порадами, способами чистки та їх результатами.
Особливо цікавить очистка мідних, бронзових монет та монет з інших сплавів. Адже відомо, яка проблемна мідь у чищенні.
Головне зробити правильний вибір, чистити монету, чи ні? А якщо чистити, то так щоб не загнати. Або ж довірити цю справу компетентній особі.


Додам ще від себе, свої мідяки зазвичай чистив так: господарське мило або ж дитяче з вмістом трилону-б, під проточною водою, з милом, зубною щіткою знімав основне забруднення. Далі, якщо необхідно, робив "кашку" мила з теплою дистильованою водою, клав туди монету і на тепле місце. Раз на кілька днів витягував, очищав щіткою під водою і назад у мильну кашу. Спосіб дієвий, довготривалий, але монету так не вб'єш.

Пробував і розчин лимонної кислоти, спосіб несподобався. Цей і нижче способи відносяться до розряду ризикованих, чистив виключно "вбиті", сильно окислені монети. Певного результату таки добився. :)

Спосіб чищення в 30% розчині аміаку мені сподобався (хоча по їдеї треба використовувати 10% розчин). Головне монетку тримати в закритій посудині під час чищення, доступ кисню небажаний. Гарно розчинив окисли, в тому числі й противний зелений, який зветься хлористою міддю. Ніби :)
На тому я свої експерименти припинив, тренувався на монетах, котрих не шкода. Інші способи, виварювання, та штучне патування теж наразі не цікавлять, до поки не зустрінусь з одним хіміком, до того ж нумізматом.  :)

257
Плануємо я та Bottlehunter вибратися в цей райончик. Цілі наразі дві: з мого боку це фотографування залізниці в районі пішохідного мосту, і зі сторони Фляшкохантера - це недосліджене бомбосховище (поки що:)). Далі як завжди, усі цікаві деталі знаходимо походу.
Зустріч завтра 19.12. о 12:00, на станції Підзамче. Отож, приєднюйтесь!

258
Знахідки / Воєнна тематика
« : 17.12.2010 03:05:41 »
В деякій мірі воєнна тема є пріорітетна в "знахідках". Для того створив окрему тему, котра стосується знахідок ПСВ та ВВВ.



Може хтось з знавців знає, від чого куля? Зліва для порівняння куля манліхера.


а тут цікавий невідомий мені гільзач, зліва для порівняння трьоха:


його донце (Тула?)



ще мене зацікававила ця гільза:


на клеймі напис  WESTERN 1915. Чомусь одразу подумав про ГРА, але ні, то ж француз, а тут згідно з клейма в-во США (Коннектікут).
Згодом дізнався що це може бути гільза від карабіна Вінчестера.
цитата:
"Пояснюється цей факт гострою нестачею гвинтівок системи Мосіна, котрі виникли в Росії після початку першої Світової війни. З 300 тисяч гвинтівок, замовлених в фірмі Winchester в 1915 році, до Росії потрапило від 291 до 293 тисяч гвинтівок, що використовувалися в роки Першої Світової та Громадянської воєн."
Вінчестер? :)

259
Є пропозиція туди пробратися в пятницю ввечері. Розвідати територію та спробувати попасти в середину.
Шось ми туди дуже довго збираємося. Там має бути однозначно цікаво.
Описано все тут

260
Молодцi! Картина зрозумiла, бiльшiсть бомбосховищ, що знаходяться пiд житловими будинками будуть в такому станi.

To Drusja: заливай фотки в розрiшеннi 800Х600.

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »