Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Roy

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »
81
Одного літнього дня, ми в кількості чотирьох осіб таки потрапили на станцію Антонівка, щоб покататись по найдовшій вузькоколійці Європи - Антонівка-Зарічне.
Дійові особи: Student+жінка Наталя, SANECKA і моя скромна персона.





Випакувались з поїзда Львів-Київ о 04:00.
Прохолодний ранок недозрілого літа зустрів нас на станції, в якій власне прийшлося троха досипати. Десь так приблизно:


І десь трохи згодом до нас підійшов місцевий чолов'яга, котрий був спраглий за розмовами. Ну ми йому налили, ось там склянка на лавочці стоїть.


Благо, запивон за спиною, тільки ручкою покрутити верх-вниз, і вже вода з присмаком металу наповнює спраглий організм. Хм..Гарний початок, для насиченого дня був.


І дядько, поділився знаннями про унікальність вузькоколійки.

Вузькоколійка насправді унікальна не тим що, з часу її прокладення, а це орієнтовно 1895 рік, фактично "дожила" до наших днів. І тим, що її теперішні функції - це виключно трансфер мешканців серед поліських лісів.
До 90-х років на цій колії доволі успішно відбувалось вантажне перевезення, возили ліс. До початку 80-х була парова тяга, далі перейшли на тепловозну - з серії ТУ-2.
Було побудоване депо, велику розвантажувальну станцію. В дев'яностих почало все глохнути.
Стагнація триває і по тепер. Все що ми бачили, це все тримається на ентузіазмі місцевих, незважаючи на брак техніки, коштів та персоналу.

Отже, перед нами 106 км 750 міліметрового залізничного полотна, 4 годину в дорозі.

О сьомій ранку, по графіку "кукушка", саме так зазвичай прибуває на окремо відведену платформу у Антонівці.


Потяг складався з трьох пасажирських вагонів. Склад потягу обслуговувала одна провідниця.
У вагонах було чисто.

До речі про провідницю. Красива жіночка, у формі, на підборах була. Привітна та доброзичлива, в принципі , як і більшість людей, яких ми зустрічали.

Наш поїздок стартував. Настав час роздивитися його.

Найперша атракція для нас - це переходи між вагонами! На ходу, переходиш, висуваєш голову, порушуєш всі норми ТБ на залізниці, хоч розбивайся, випадай, прошу дуже!




SANECKA вижив)


Можна було піднятись й на вагон. Але кількість відпрацьованого масла, яке з вихлопом рвалося з тепловоза не давало нам змоги це зробити.


Перекур між вагонами, і на маєш, джелізова віспа)


В одному з вагонів був помічений туалет. Куди, я так зрозумів воду в бачок треба свою заливати.


Тамбір вузенький, але ровер "Україна" поміщається і пару тлумків з молоком та чорницями.


Дивлячись у вікно угледів унікальне явище. Перехрещені залізничні колії.


Судячи зі стану рейок, на них доволі жвавий рух.


А потім на поїзд раптово зупинився, не від'їхавши від початкової станції і 5 кілометрів. Кукушка повільно відкотилась в депо.

Одразу на в'їзді актуальні оголошення.


ТУ2 відчепився та попихкав в сторону депо. Люди ж залишились чекати...


Постоявши хвилин з десять обабіч вагонів, вирішили пройтися до депо, де стояв наший тепловозик і з під котрого долинали звуки кувалдо-подібного тону.



Розговорились з працівниками. Таких привітних співрозмовників годі шукати!
А щодо поломки, то виявилося що занадто сильно був затиснутий підшипник, після поточного ремонту. Процедура з інструментом для надтонких робіт зайняла не менше як півгодини.


Тим часом машиніст зі смаком їв вишні, ще й нас запрошував.


Піднялись на платформу


Перше, що кинулось в очі, то це сидіння машиніста та помічника. Заводські, відкидні табуретки були замінені на якісні анатомічні крісла. Спині легше, зважаючи на час маршруту.




Місце машиніста


Нехитрі прибори


Двигун


Маслянки. І ще там слизько. Ну. в принципі як і в більшості вітчизняних тепловозів.


Водопій)


На території депо був помічений снігоприбиральний локомотив. Корпус дерев'яний. Всередині буржуйка для обігріву. При снігових заметах, його штовхає інший тепловозик, котрий є запасним у депо.





За деякий час ТУ2 вже полагоджений прямував до одиноких вагонів


Нарешті відправились. Отримали від провідниці квитки по копійчаній вартості.


Один з вагонів, який розфарбований в рамках туристичного проекту. Стоїть на задвірках..


Хм..Бурштиновий шлях, це дійсно. Незадовго за вікном, чергуючись з поліськими лісами, з'явились буквально під колією місячні пейзажі - сліди стихійного вимиву бурштину з-під надр земної поверхні.
Поламані, як сірники дерева, відсутня рослинність, це звичне явище.


Все заради ось цього - в руках бурштину десь приблизно на 150 - 200 вільно конвертованих.


Але, як правило місцеві риють ями-копанки самостійно, лопатами, без додаткових інструментів. Зовні, не поверхні землі, ознак що десь залягає бурштин не має.  Троє чи четверо чоловік, вибирають місце, і риють квадрат, 2Х2 метри. Зачасту, ями доводиться рити і в пусту. А може трапитися невеликий або великий джекпот. А це шматок, чи шматки бурштину, 500 грам, 1000 грам і більше.
І без прикриття, бо охочих є багато, зокрема міліція, представники котрих наклали свою добрячу лапу на цей бізнес.
Цікава тема, гідна дослідження.

"Кукушка" доволі таки швидко котиться - кілометрів 40 -50 за годину.


Пісок, хвоя, гарно!




На кожній зупинці ось така табличка


Село, з вікна потягу



На одній з зупинок машиніст спеціально чекав на те, як довезуть молоду дівчинку на біциклі. Взагалі, графік там то річ відносна. "Зловити" потяг посеред лісу, чи наперед домовитись з машиністом про зупинку (десь там на озері такому то), то в порядку речей.


А тут поїзд на дерев'яному мості сторічної давності, на річці Стир




Краса




Так зазвичай виглядає зупинка в селі. Сходиш собі на травичку, коровки пасуться. Можна встигнути купити собі морозива в крамничці і заскочити в останній вагон. Романтика!




Колія старенька. Проте виглядає надійною.


Всюдисуща Львівська залізниця, не спить машиніст, провідниця))


Окремо про сон в поїзді, тобто у вагоні.
Це важко. Тісні, вузенькі лавочки, ногу під вікно не поставиш, на яку можна спертись. Ноги витягнути теж проблемно.
Отак сплять діти:


Тут хлопчина, зі збитими колінами. Падав, доганяв поїзд.


Але найкраще для сну можна використовувати свою половину)


Окрім ряду озер, є також багато річок, відповідно було достатньо мостів


Рай для рибаків


Якщо підбити підсумки з вражень, то ось так сидіти в тамбурі, звісивши ноги, та під стукіт коліс спостерігати, як змінюються пейзажі - то це було найкраще. Неймовірно.




Тільки треба пам'ятати про вихлоп. Вологі серветки must have.


Ось так нам зупинили потяг серед лісу. Ми відправились до озера, збираючи паралельно гриби та ягоди.


Озеро Чорне. Дике місце для відпочинку та рибалки. Незагаджена природа, тихо. Лише вночі, під час купання голяком, під місячним світлом перегукувались з іншими відпочиваючими: путін! -хуйло!


Розбили табір, смажили м'ясце, плавали.




Словом, відпочили душею і тілом.
І не сподівались, що наший відпочинок продовжиться на вокзалі Антонівки, в яку ми прибули о шостій, і до поїзда який відправлявся в десятій вечора, ми, в компанії місцевих побратимів чудово провели час.


Гарно ми тоді провели час.
З радістю б поїхав туди ще раз. Ні, не за враженнями від вузькоколійки, а за природою, грибами чи то просто відпочинком. Гарний тур вихідних днів. Судіть самі: зі львова виїзд поїздом Львів-Київ в п'ятницю ввечері, сб/нд ночівля, неділя назад. У Львові, правда в понеділок о 07:00 ранку. Цей чистий край вимагає ще уваги. І я туди повернусь. ;)


Всі фото тут.
Обговорення теми тут.

82
Випадково натрапив в просторах нету. Рекомендую до прочитання.

Каталог виставки археологічних знахідок із досліджень рятівної археологічної служби у середмісті Львова - https://issuu.com/56074/docs/skarby/1?e=0

83
Власне, холодильник, який розрахований на "вживлення" у кухонні меблі. абсолютно новий, виробництво Європа (котрась з відомих фірм).
Розміри 86Х54Х54 сантиметри. Всередині є морозильна камера, регулювання температури, усі необхідні полички.

Ціна - 1200 гривень.

84
Доброго дня, шановне товариство. Сталось так, що надумав я собі поїхати в етно-подорож, найдовшою вузькоколійною залізницею - Антонівка - Зарічне.
Довжина цього існуючого маршруту - 106 км.
Курсує поїзд щодня, відправляється зі станції о 07:00 а на кінцеву прибуває по одинадцятій ясного дня. Пару годин серед поліських лісів та інших красот.


Отже, пропоную вибратися туди на вихідні, на 2 дні, а може на 3, по бажанню, оскільки понеділок, 30 червня вихідний.

Є можливість без пересадок доїхати поїздом безпосередньо до Антонівки.
Пропозиція наступна:
виїхати зі Рідного міста в п'ятницю ввечері (27.06), 142 поїздом Львів-Київ, о 21:40, з прибуттям на станцію Антонівка о 04:14.
Три годину сну, балачок, пригод, тощо -- і о 07:00 мостимося у останній вагон вузькоколійного потягу.
Прибуваємо в Зарічне. Далі є пропозиція поїхати на озеро Нобель, котре від Зарічного розділяє 25 кілометрів. Чиста, прозора вода, поліські краєвиди, кажуть там здорово..


На березі озера можна залишитись на ночівлю, зі всіма витікаючими обставинами  :)

Назад добирання теж виглядає без проблемним. з Зарічного "Кукушка" відправляється о 14:03 та прибуває в Антонівку о 18:05
А о 22:00 відправимося пасажирським поїздом на Львів. Прибуття орієнтовно в четвертій ранку.

Так що, чекаю вихідних. Плюсуйтеся, хто хоче поїхати в Поліський край. Квитки на поїзд доведеться придбати якнайшвидше.

86
Добре, що ми маємо можливість гарного трансферу від Прикарпаття до Закарпаття, завдяки електричці Львів - Мукачеве. Саме нею, зранку я, Drusja+Женя, Marichka, Rufus, Inkognito та ще двоє друзів Друсі Юра та Марічка відправились на оглядини маловідомої раніше нам радіолокаційної станції.



Приїхавши в Мукачеве, вирішили зайти на місцевий ринок, щоб скуштувати місцевих смаколиків та вина. А мені ще була задача купити якийсь светр, бо з погодою не розрахував, Закарпаття зустріло холодом.

Запаковані вином, веселі, відправляємось в на "Шипку", так називається військове містечко поряд з станцією.


Вхід на територію РЛС, в принципі як можна було очікувати був з солідним КП, рядами колючого дроту, і псами, котрі вчувши ковбасу в наших наплічниках вмить подобріли.
Чи то в нас харизма така, чи досвід, нас впустили на територію для споглядання. Познайомились з майором, який там несе службу. Він нам все показував, правда виключно те що було ззовні, приміщення були опечатані і законсервовані, як до речі і весь об'єкт.


Станція до 2006 року була на бойовому чергуванні, в її функції входило "пеленгування" повітряного простору на чималих територіях, для країн СНД включно з Україною. Згодом, об'єкт був переданий в "Державне космічне агентство України". Ціни, на користування змінились відтоді і Росія відмовилась в наших послуг. Відповідно, скоротився штат працівників, робота призупинена, об'єкт законсервовано.
Дотепер, все тримається на певній межі, або повне виведення з ладу РЛС або ж, суттєва модернізація (яка можлива) і вихід на чергування.
Тому, комплекс охороняється та доглядається.

Отже, кілька світлин, по ту сторону огорожі.

Біля КП, красуються знаки часів совєцьких часів


Антена, ретранслятори сховані під банальним шифером, а от з іншої сторони вигляд зовсім інший - там спеціальні металічні жалюзі, які, якщо не помиляюсь керовані.
В приміщення ЕОМ зразка 50-60-тих років, які працювали дотепер. Ясна річ це вже архаїка, і потребує заміни. В цьому приміщенню пульти управління також. Все ще ціле.




Ясна річ, це все потребувала відповідного живлення. В останні роки роботи, місяць роботи такої антени вартувало 500 тис. гривень.


Звісно, це все потребувало охолодження. Тому на території комплексу є градирня. Поряд, доволі велика пожежна водойма.

Вирішили піднятися на ліве крило антени, щоб зацінити краєвиди














Ось і градирня


Всі в купі


Бачачи такі речі, свідчить те, що тут є господар


Вся територія прорита спеціальними каналами, для того щоб вода ніде не застоювалась.


Присутній автопарк





Гарно подякували за екскурс об'єктом та зібрались назад у Мукачеве, ще залишалось кілька годин до електрички на Львів.

Що можна зробити з 3 години вільного часу? Підкріпитись, випити місцевого трунку та податись містом, споглядаючи на незвичні особливості.


В спеціальному місці для підвішування


Експлорери покиряли  :)


Далі, перед нами відкрилося місто у всій красі.


З гарними меморіальним дошками


З сімейним АВС. Чому АВС називаються продуктові магазини, мені поки не зрозуміло


З електричними дротами вздовж стін


З замурованими ластівчиними гніздами


З ратушею, вхід до якої схожий до входу у м'яке місце, яке є в кожного




З незвичною зовнішньою рекламою






З найдешевшим секонд-хендом


З затишними, милими двориками


Де на кожному вільному клаптику землі обов'язково росте виноград






І чомусь постійно складалось враження, що ми в Ужгороді. Насправді, дуже схожі міста.

Цікаво, що в багатьох будинках є багато ролокасет та захисних жалюзів від сонця. Вбачається вплив країн, що близько.


Наостанок, коло вокзалу був досліджений вагон, стратегічного значення  ;D










Дякую учасникам за гарно проведений день. По плюсику в карму+

Всі фотки тут
Обговорення тут

87
Маю на меті у найближчі вихідні (26-27 квітня) туди відправитись на легкий експлор, а може й не дуже легкий.

Що планують побачити очі дослідника:

- В першу чергу колосальний по розмірам об'єкт РЛС "Днепр", який функіонував на користь Росії до 2008 року. Сьогодні не працює.


- аеродром Мукачеве, сателіт Стрийського, правда значно меншого по розмірам. Як зараз можна побачити, він розбирається.
- Пістрялівська РЛС. Схоже що вже повністю розібрана, тому -1.
- Мукачево на залишок часу.

Найбільш бажаним є побачити могутню РЛС. І невідомо, як доведеться її побачити, чи тихенько пробратись кущами через периметр огорожі, чи зайти через КП. Тому, ці моменти варто враховувати.
Можна також і на 2 дні відправитись в подорож, суботу-неділю, переночувати близько села Косинь, там же й скупатися в термальних водах.

Добирання.
Поїзд Львів - Мукачево, відправлення о 07:02 прибуття о11:03. Назад, тим же, відправлення о 17:38, прибуття у Львів о 23:10. На запас є поїзд на дев'яту вечора.
Також, варіант добирання своїм транспортом є імовірним.

Варіанти, пропозиції, корективи вітаються. ;)



88
Запустили доволі потрібний, на мою думку проект, карта проблем Львова.

Будуть збиратися різні проблемні місця Львова, опрацьовуватися та таким чином доноситись до громадськості і далі.
Проект на стадії розвитку.

91
Доволі корисний сайт, з багатьма тлумачними словниками - http://slovopedia.org.ua/

Думаю згодиться. Хай тут буде.

92
Ось так, був присутнім процесу вилову гадюк у селі Гребенові, що в рідних Карпатах.

Згадуючи передачі з Стівом Ірвіном, Роб Бредлом,  завжди мріяв побачити цей процес наяву. Завдяки спільним друзям, вдалось познайомитись з фахівцем тієї справи, змієловом - Ігорем Хомою.
В перші теплі березневі дні гадюки виповзають зі своїх нір, голодними та агресивними, грітись на сонечку. І не зовсім бажано турбувати їх, власне, якщо не пощастить, то концентрація яду в цей час в них дуже висока.

Важливою умовою щоб побачити гадюку, це сонце. На жаль, його в цей день було дуже мало. Все ж, коли сонечко усміхалося, ми встигли впіймати кілька особин :)



Змія береться голими руками, за хвіст.


Потім запихається у спеціальний полотняний мішечок.


А тут вже гадик в мішечку. Думає як ядик спустити :)


Гадюку можна побачити зазвичай в низинах, галявинах, недалеко від води, серед каміння, пеньків, старого сміття.
Перевіряли велике каміння, під ними теж можуть бути.




Дещо знаходилось протилежне  ;D


Бульк..


Часто гадюк можна побачити і біля колії. Каміння за день нагрівається,  і воно приваблює їх.


Там же була зловлена маленька особина. Незважаючи на розмір, слід боятися отрути - її небагато, проте вона високої концентрації.

Тому, потенційна небезпека для здоров'я та життя людини від укусу подібної змії, є.

Поляна біля річки, поряд з базою "Зелемянка". Там і проводились вилови.
Цікаво, що метрів з 50 від нас, гуляли мами з дітьми. Побачивши свіжоспійманих гадюк юні мами остовпіли ::)


Ще одна, з яскраво-вираженим зигзагом.




Була чемно відправлена у пакунок, до своїх подружок. Не конфліктували там. Мабуть тому що самця не було.  :)


Взявши з собою зміючок, пішли далі на пошуки. Але позаду змієлова на пару кроків.






Милує око природа, яка прокидається.


Мурашки-ковалі будують собі нове житло. Приставивши руку ближче, можна відчути тепло від них.




Для кількох світлин була впіймана ящірка, яка згодом була відпущена на волю.




Наостанок була впіймана чорна Карпатська гадюка.


Як не дивно була найбільш агресивною, шипіла та кидалась.


Ніяк не хотіла залазити в мішок. Дуже вже енергійна була.


Потім гадюки були переміщенні у харчовий контейнер, для транспортування.


Так краще. Чесно кажучи, при всій сміливості, так і не наважився взяти в руки гадюку. Дуже вже вона непередбачувана.  ;)


Сонечко почало ховатися, шанси знайти ще змій зводились до нуля. Вирішили збиратись.
По дорозі зайшли на опустілу "Зелемянку"


Там чиясь кохана так і не отримала перші весняні квіти.. :(


Зате тепер можна відчути ще більший дух патріотизму та.партизанщини)


На станції Гребенів нічого не змінилось...Все той же касир/черговий/начальник.
Який до того ж з радістю впускає змучених мандрівників, та дає напитися свіжої джерельної води


На будівлі станції була замічена цікава табличка часів Польської окупації..


Ну а ми, додому...


Дякую всім за увагу.
Сподіваюсь, продовження буде.  ;)


P.S. В когось стальні нерви. Рука Ігорка  ;D

93
Доволі цікава збірка про історію вулиць та будинків центрального Львова.
Відсканував, тому хто цікавиться темою - насолоджуйтеся :)


(клікабельно)



































































94
Нещодавно побували на одній з найвищих залізничних станцій України - Бескид.

Цитувати
Бескидський тунель  — другий за  довжиною  залізничний тунель  в  Україні. Тунель був збудований за часів Австро-Угорської імперії, 1886 року, і на сьогодні є бар’єрним місцем V Критського Міжнародного транспортного коридору, який проходить територією Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини, України та Росії (Трієст-Любляна-Будапешт-Братислава-Ужгород-Львів), оскільки це єдина одноколійна дільниця на усій його довжині.

Під час Другої світової війни було зруйновано обмурівку тунелю і порталів, що призвело до обвалу північної і центральної частин штольні. Це зупинило рух потягів на лінії Стрий–Мукачево на два роки. Упродовж двох наступних років залізничники спільно з інженерними військами тунель відремонтували, і в липні 1946 року тут вдалося відновити залізничний рух.

Враховуючи тривалий термін експлуатації, внесення конструктивних змін при електрифікації дільниці Мукачево–Лавочне (1954-1956 рр.), деформацію та руйнування дренажної системи, тунель знаходиться на останній стадії зносу.

 За технічним станом діючий тунель вичерпав свій експлуатаційний ресурс і  вимагає постійної уваги працівників магістралі. Найбільша проблема – ґрунтові води, які проникають через його стіни.  Взимку волога перетворюється у лід, а це загрожує безпеці руху. Відтак, щодня залізничники змушені колоти кригу і вивозити за межі штучної споруди. Тут потяги рухаються із мінімальною швидкістю, крім того, одноколійний тунель зменшує пропускну здатність ділянки і всього транспортного коридору. Розвиток міжнародних транспортних коридорів Уряд України визначив пріоритетним напрямком інтеграції транспортної мережі нашої держави до європейської. Одним із бар’єрів поки що залишається одноколійний тунель Бескид, технічний стан якого щороку погіршується.

Щоб забезпечити безперебійний та безпечний рух, а також збільшити пропускну спроможність цієї (поки що проблемної) ділянки, залізничники взялись за реалізацію одного із наймасштабніших будівельних проектів України. Розпочали будівництво нового, двоколійного Бескидського тунелю. Він пройде на відстані 30 метрів зліва від діючого. Нова штучна споруда, довжиною 1764,5 м, проляже на 182-метровій глибині від поверхні Бескидського хребта (781-807 м над рівнем моря). Його обладнають сучасними приладами робочого та аварійного освітлення, вентиляції, відеонагляду, контрольними датчиками визначення  рівня шкідливих газів, а також постійного моніторингу внутрішнього стану тунелю, засобами сигналізації та зв’язку, пожежної безпеки і системою антикорозійного захисту. Проектом передбачено спорудження 49 ніш і 12 камер, розташованих відповідно через 60 м та 300 м у шаховому порядку з кожної сторони по усій довжині тунелю. Для проходу обслуговуючого персоналу та можливої евакуації людей, між старим та новим тунелями передбачено спорудження трьох евакуаційних збійок (переходів).

Після будівництва нового двохколійного тунелю пропускна спроможність збільшиться з 47 до 100 пар поїздів на добу та швидкість проходження тунелю зросте з 40 до 60 км/год.

Згідно з календарним графіком  будівництво Бескидського тунелю має закінчитися у 2016 році

Взято звідси



Будучи на місці, побачили на власні очі всю організовану інфраструктуру.

Гадали, що там буде на пів-розруха, а ні, побачили організованість, чистоту, порядок. На момент проходження 50-ти метрового відрізку, все для повноцінної роботи вже було (гуртожиток, техніка, бетонний завод, під'їзні дороги, охорона), тощо.


Побачивши це, подумали згодом напроситись на офіційну екскурсію, при завершенні будівництва, чи хоча б на половині етапу.



Бетонозмішувальний вузол






Техніка


А от сама станція Бескид виглядає дещо скромніше


Старенький тунель






Що цікаво, коли  в електричці,  ми піднімались до станції, буксувала одна, а може й більше колісних пар. Швидкість була не більше 10км/год. Помічник машиніста весь час бігав, що перевіряв. І як стало відомо, в електричці такого типу не має механізму піскоподачі під колеса.


95
Друзі, потрібний ліхтарик з такими характеристиками:
- два чи три режими освітлення (або ж більше),
- діод теплого спектру, по температурі як криптонова лампочка,
- з можливістю регулювання фокусу,
- алюмінієвий, водозахищений  корпус
- живлення будь яке, проте бажано акумулятор.

порадьте, де можна придбати, або сайти, де можна такі замовити?
Буду супер вдячний.  :)

96
Вчора відбулась вилазка в сховище, з новачком форуму Fozi, котрий люб'язно запропонував старому Рою подихати запахом доторканого сховища.

А що, я скучив за тим запахом, як і за перелезами по ракоходу від ВШ...в чистому одязі. :)



Всередині безлад, причому залишений там років з пятнадцять тому, відданий на розтерзання водою, плісінню та часом.


Всередині

Всередині, класичний набір речей по ГО. Але кожне місце має мати щось особливе, хоча, напрочуд вони одинакові.
Тут були практично найменші дитячі протигази. Мені принаймі тільки раз попадались в поле зору.


І ізолюючі фільтри. Фозі пробував деякі з них запускати. Незважаючи на вік, а це 70-ті роки, щось там шипіли і подавало ознаки життя.










Fozi власною песоною


Дизель-генераторна затоплена. Доречі, впереше бачу що вона знаходиться не в приміщенні сховища, треба вийти з нього на сходову клітку і звідти вже через ряд герм попадаєш туди.




Є каски


Протигазів і фільтрів неміряно


Сотні непридатних вже елементів живлення


Сотні гумок до фільтрів


Актуальні слова, на сьогоднішній день. Чи то так свідомість працює?  :)




Натюрморт з умивальником


КИД


А тепер цікавий момент: Зліва мої фотки, зправа фотки з теми "бункер на Садовій". Описане вище мною сховище на Садовій не знаходиться.
Як це зрозуміти?  :) 



97
Смітник / Re: Велокур'єр
« : 18.01.2014 18:22:33 »

[/quote]

Куди, ти вважаєш, слід перенести цю теми?
[/quote]

Дякую)
Може хочаб рівнем вище, у всяке різне.

98
Шановне товариство!
24 січня, у п'ятницю, в закладі паб Берлін-Лємберг, що на Чайковського 18 відбудуться урочисті напивання святкування річниці нашого форуму, спільноти, товариства.
Дійство розпочнеться о 18:30

Запрошуємо всіх бажаючих, кому близьке наше хобі та діяльність.

Для всіх гостей буде безкоштовне пиво!


Попередньо домовившись, придумали меню на кожну особу з трьох закусок, а також гарячих мисливських ковбасок та різноманітних наїдків до пива.




Прошу підписуватись нижче, хто буде.

99
Плани / Водохреща 2014
« : 14.01.2014 13:14:16 »
Я от подумав, а чому б нам не зібратись дружнім товариством, та зануритиссссь...,брррр..., у якусь холодну водицю?

Або, у не зовсім холодну.
Наприклад, у Новому Милятині, що за 40 км від Львова. Там є озеро, з чистою, теплою сірководневою водою. В якому також б*є природній фонтан.
Вода дуже чиста, бачив на власні очі. Пишуть, що має лікувальні властивості.




Інфа про озеро та Новий Милятин, тут і тут.

Я б не проти туди махнути. Запах сірководню люблю. ;)

Або, можна кудись інше.

100
Друзі, потрібний військовий намет, з можливістю встановлення в нього буржуйки.

Приблизно ось такий:


Де можна придбати, взяти в оренду? Хто матиме подібну інфу, буду дуже вдячний.

Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 »