Messages

[+]

2 х + від злого модератора. Ти зробив те, чого багато хто тут плянував, а зрештою забив. Соррі, же не зміг ти допомогти. Певно які коментарі завтра допишу. Фото (і купу коментів) до них ффстудію!

  З.І. Фіксни: 2,15 мкР в житті не видів. Де так мало буває при нормальному фоні в 5-10 разів більшому?

Певно тут мкР мали бути насправді мкЗв.

Незважаючи на велику кількість помилок читати було цікаво, як на духу, нічого зайвого. А те, що не сказано можна доповнити фотографіями чи коментарями. Великий +1 і повага, молодці!!!

Розкажу про призначення "гірлянд" над ставком. Свілто приваблює комарів, комарі падають в воду, де їх успішно поглинає риба.
Подвійна користь: геноцид комарів і їжа для риби ;D

Доречі, всі рельєфи на фресках - це іллюзія.

[RedShift]

Попередня тема.
В межах екскурсії з італійцями ми відвідали цей надзвичайно красивий об’єкт. Завод хім волокна будувався італійською компанією, котра співпрацювала переважно з СРСР в сфері технологій хімічного виробництва. Подібні заводи є й в Італії. я не знайшов достатньо інфи про цей завод в неті, можливо як італійці з’являться в мережі вони розкажуть дещо більше, бо вони дуже обізнані про хім. виробництво в СРСР та Сокалі зокрема.
Ось і фото:

Виробництво сірковулецю:






Редшіфт:














Дрекс переживав за велику кількість азбесту навколо, але переважна більшість азбесту виявилась скловатою, проте азбест всетаки був у викляді шурків, тканини та картону, та й скловата при вдиханні нічого хорошого не принесе, а от проблеми з легенями забезпечить.


Такі ж кнопки (забув сказати - це кнопки ;D) стоять в шахтах. Вони вибухобезпечні та вологостійкі:


Красиво:




Життя стійкіше за хім. завод:








Марчелло взбирається вгору. Сходи ненадійні і видають дивні звуки, коли по ним йти:


Сірка:








Алло?!:








Мій улюблений знімок звідти:


Нагадує місце з кінофільму "Сталкер" Тарковського:


Басейн, з якого неможливо вибратись:




Інтер’єр будівлі з напписом куплено на стіні:








Залишок радянського декору кабінету якогось керівника:






Дірка в стіні напроти намалювала світлом цікаву фігуру:




Дорогою назад:


Герм забоду:






Ось і все. Решта фото там, а обговорення, як завжди, тут

Велика подяка RedShift та його дружині за те, що підвезли нас і за приємну компанію.

Тиц і в основній темі.

[!!! Охоронцям шахти Бендюзька: Ви найкращі охоронці, ВЕЛИКЕ ВАМ ДЯКУЮ. Ех, якби на всіх цікавих об'єктах охорона була такою світ був би краще !!!]

Маленька екскурсія получилась навіть дуже великою. Відвідали: 3 шахти: Бендюзьку, Візейську та Лісову; водосховища центральної котельні (ще вони мали призначення як пожежні); стару котельню екс-шахти "№1 Червоноградська"; терикон з вантажною канатною дорогою коло шахти Червоноградська; велика вилазка по заводі хім. волокна в Сокалі. Тепер трохи детальніше.

Перший відвіданий об'єкт була шахта Візейська. Екскурсію на території нам дозволили, але фотографувати заборонили, через те, що вони мали проблеми через журналістів чи ще кого. Дана шахта є одночасно діючою та закритою: персонал підтримує надземну та підземну частини але вугілля шахта не дає - шукають інвесторів.

Далі ми поїхали на діючу шахту де нам було дозволено знімати все. Там ми зустріли, напевно, найсимпатичніших операторш великих машиш. Відвідали всі ключові споруди шахти, окрім головного вентилятора - там було зачинено. Операторші зачувши гарячих італійських парубків защебетали,  наче пташки, і були дуже привітними.

Наступною була шахта Бендюзька. Охорона, почувши, що на шахті італійці, стали надзвичайно привітними і толерантними і, навіть, подарували італійцям новісіньку каску, щоправда, не шахтарську, а будівельну. Один охоронець дуже довго нам розказував наскільки класна наша Західна Україна, Львівська область і Львів зокрема та наша соло'їна мова (не можу не погодитись, таки ми кращі!) та те що на Сході живуть одні бандити та москалі. Цей охоронець справив на італійців, і на мене, дуже приємне враження.
В пошуках "правильного" сонця для отримання гарних фото ми повернулись на шахту зранку в неділю і зустріли там не менш толерантного охоронця з кульчиком в вусі та сірою формою (я так зрозумів, що або металіст або байкер). Ми з ним теж довго спілкувались і він нам розказував про об'єкти і трагічну долю  шахти.

!!! Охоронцям шахти Бендюзька: Ви найкращі охоронці, ВЕЛИКЕ ВАМ ДЯКУЮ. Ех, якби на всіх цікавих об'єктах охорона була такою світ був би краще !!!

В суботу ввечері ми поїхали в готель пити пиво. Пивом самим необійшлось - була і оковита. Дрекс хотів закушувати морозивом, хоча поруч були квашені огірки. Ще вони хотільки закусувати перед тим як пити. Після короткого інструктажу і нарізки сала - стали пити правльно. Я ще випив пива і пішов додому. Прийшовши я подзвонив нашому шоферу чи все гаразд, він сказав, що все гуд  Марчелло спить, а він з Дрексом ще погуляють на дискотеці, що гриміла поруч. Коли я зранку прийшов за ними нашого шофера невиявилось на місці, більше того машини теж не було. Дрекс бачив його останнього разу о першій ночі, коли він курив "останнього папироса" перед сном, але як виявилось він гуляв ще далі на дискотеці і бухав. Зранку ми таки віднайшли його, він був ще п'ний і його оштрафували поліцаї, коли він поїхав за цигарками.
   Їхати водій не міг і ми вирішили прогулятись до водосховища, а потім залишивши водія спати в машині пішли до мене додому пити каву. Італійцям видалась моя квартира цікавою, бо вони ніколи не бачили українських квартир.
   Далі ми повернулись до машини... Машина з речима італійців була, а водія небуло. Італійці впали в паніку переживаючи за речі. Але за пів години він повернувся і ми поїхали по раз другий на Бендюзьку шахту. Після ми зробили невеликий пікнік з бутерами, огірками, помідорами та яблуками і чекали на Редшіфта, бо далі він мав бути нашим водієм для доїзду до заводу хім. волокна. Редшіфт виявився теж не дуже тверезим і нас повезла його жінка. Наш водій залишився в машині чекючи на нас і тверезіючи. Редшіфт сидів на переньому сидінні і проводив інструктаж з техніки об'їзду вибоїн на дорозі дружині. Далі диво-завод — завод хім.волокна.
Піля прибуття на об'єкт ми сподівались знайти охорону, але її небуло. Прийшли прямо до відділення заводу з виробництва сірковуглецю. Навкого чиста сірка та гори азбесту. Дрекс ходив в распіраторній масці, одже азбест є дуже сильним канцерогеном. Запах сірки був дуже сильним, здивувала кількість "свіжонарізаних" нерозібраних кабелів простонеба.
   Як виявилось, даний завод будувався італійською компанією і такий самий завод є в Італії і це був перший об'єкт, котрий відвідав Марчелло взагалі. Італійські напписи на манометрах і інших приборах видавали їх походження. Далі ми ще багато гуляли по гіганській території заводу і наробили купу знімків.
   Приїхавши назад до Червонограда редшіфт був змушений залишити нас і ми поїхали на терикон з нашим водієм, котрий вже був тверезим. До терикона ми добирались важко, бо хотіли пройти напряму через поле, але півтораметрова трава, а далі плотні зарослі кропиви і будяків змусили нас повернути на "вірний шлях". На териконі італійці зробили дуже файні знімки панорами шахти і міста, я же не знімав, бо не мав місця на карті пам'яті.
Ось і все, фотки я ще викладу в відповідних темах, будьте терплячими:-)

Основна тема

В рамках екскурсії з італійцями ми назнімали фото і відео на декілька хороших звітів. Дякуючи RedShift нам вдалось попасти на діючу шахту і побачити її механізми на поверхні в дії.
Спрешу фото:

Щасливі італійці  фоткають все підряд:


Декілька знимків на території шахти:














Наш провідник на шахті і просто хороша людина RedShift



Двигуни, що живлять лебідки, котрі підіймають з надр (500 метрів) вугілля. Напруга живлення 6000В, потужність..
велика. Є набір швикостей підіймання, швидкість обертання двигуна регулюється шляхом включення в коло ротора асинхронної машини опорів (резисторів).


А це - ..., хоча ні, не скажу. Вірніше скажу, але потім в обговоренні. Напишість для чого, на вашу думку, воно призначене  в обговоренні. Підказка: лампочки підвішені над поверхнею ставка. В ставку є риба:




А тепер відео роботи механізмів.

Робота двигунів підйому та лебідки на максимальній швидкості. Опрератором цих машин є симпатична жіночка:

Тех. комплекс шахти. Тут вугілля сортують і відбирають те, що не є вугілля (дерево з затяжок, металеві деталі, інше). Оператори - дами..:

Кінцева станція для вугілля на шахті. Механізм навантаження вагонів. Операторами цих механізмів є також прекрасна половина людства.

Решта фото
Обговорення

Основна тема тут

Напишіть коли будете в Червонограді!

Інколи теж траплялась така глюка. Правда відхилення могло сягати декількох кілометрів, але це було в основному в місті де багато перешкод. Вирішувалось аналогічно викл\вкл.
Наскільки я зрозумів це якийсь глюк GPS приймача, що ним самостійно рідко виправляється, можливо й хибні дані з одного з супутників хоча це мало вірогідно. Були й випадки коли після таких відхилень, він через якийсь час сам повертався на шлях істинний, але то дуже рідко.

Супутники транслюють сигнал завжди однаковий - це час, орбіта, положення супутника на обіті і 12-ти хвилинний альманах (інформація про супутник). Приймач ловить сигнали із мінімум чотирьох супутників знаходячи відстані до супутників за  часом проходження сигналу і розраховуючи триангуляцію. Результуючим для точності GPS є якість вбудованого годинника.

Що може піти не так: збій кварцового годинника приймача або затримка сигналу під час прогодження через плотні хмари, інші атмосферні явища, що можуть вплинути на швидкість сигналу.

Цікаво, +1. Знайти б десь щось подібне в хорошому стані..

З першого погляду може здатися, що фасад нового готелю по вул. Фредра прикрашений чудовими статуями і позолоченою ліпниною:
Не піддавайтеся на провокацію. Це досить майстерно намальовані картинки.

То мій дядько робив і доробляє зараз. Розпис інтр'єру цитаделі теж його робота.

My previous post is not actual, I've found friend on one of active mines 8)

I have tried to deal with managers of active mines and they have prohibited all trips on teritory of mine. Probably, they doing something secret and do not whant to show it, it is joke. Now possible have sally on two inactive mines, but on one of them I must to agree with  security...

Вибачте за неточність, фраза яка Вам не сподобалася мала звучати так: "вплив алкоголю здатний виводити радіоактивні частки з організму".
Внаслідок інтоксикації з організму вимиваються не тільки спирт і поживні речовини, при цьому виводяться і радіоактивні речовини (напр. стронцій, цезій, йод, плутоній).
Ше раз звиняйте не знав що мене сприйняли дуже буквально, я мав на увазі не радіацію як випромінювання, а як радіоактивні частинки, хоча стосовно альфа-випромінвання то це і є вищезгадані частинки (атоми газу який не пропускає шкіра і навіть папір)

Для виведення важких металів (радіоактивність металам не заважає бути важкими, ну і, як відомо, вони дуууже важко виводяться) використовують хелатування (з серіалу Доктор Хауз і Гугла). Спирт, наскільки я знаю, не взаємодіє з металами і їх солями, посиленне виведення води ні скільки не заважає важким металам оставатись в організмі (їх солі малорозчинні або нерозчинні). Ізотопи стронцію і цезію в організмі накопичуються в кістках, там вони на все життя прописуються. Плутоній, якщо попаде в організм, то допомога одна - віночок на могилку.
Йод 131 живе не довго, 8 діб піврозпад. Проте йому достатньо тільки попасти в організм і шкода буде майже одразу, бо щитовидна залоза його дуже швидко вбирає і використовує для вироблення гормону тироксину, як зі звичайного йоду.
Горілка проти радіації  - це міф, а вино підводникам - це, більшою мірою, плацебо і антидепресант при довгих автономних походах.

Вся інфа з гугла і вікіпедії, що не є показником її достовірності а лише моїм недалеким поверхневим її аналізом.

Дуже нагадало історію як один хлопака з Гамерики таким чином зробив міні реактор в сараї своїх батьків. Тільки нажаль не пам'ятаю де я це читав, цілком можливо, що й тут на форумі.

Стаття на Вікі

Невеликі дози небезпечні, тому що викликають мутації в клітинах. Мутована клітина починає ділитися, тобто робить собі подібних мутантів. Згодом вони перостають в ракові пухлини. А великі дози радії зразу вбивають клітини і вони виводяться з організму.

Тут викладалася книжечка, може хто пам'ятає, "Занимательная патанатомия". Так от там написано, що кожного дня в нас утворюється 1 500 000 мутованих клітин, котрих наша імунна система успішно знищує. Проблеми від малих доз радіації настають тоді, коли люди живуть на заражених територіях роками і від довгої бородьби імунітет все ж пропускає ворога, але і то  не гарантовано - в зоні багато людей живуть постійно, багато хто працює там постійно і ніц ім не є.

Та я взагалі не планував отрмувати ніяких доз. Або хоча б мінімізувати їх. А взагалі - два дні в зоні. Тяжко сказати як все складеться і які дози на мене чекають.

Набагато шкідливішими будуть наслідки вживання штучних радіопротекторів ніж саме опромінення. В зоні не так багато "брудних" місць, а якщо мучить радіофобія, то носи дозиметр в режимі слідкування і пий буряковий сік (повторююсь, сорі).

...Юзайте більш природні радіопротектори

- окей, що запропунуєш? (Вітаміни С і А? Як на мене трошки заслабо)

Слабо?! Якщо збираєшся на вилазку під об’єкт укриття 4-го енергоблоку ЧАЕС не забудь звіт написати (я -1 на вилазку).

Хороший радіопротектор - це буряковий сік, на смак лайно, але корисно і побічник дій нема (в штучних радіопротекторів, зокрема про які йде мова, мають в деяких випадках фатальні побічні ефекти).