Messages

Весь фоторепортаж з тюрми на Лонцького(чотири частини)

Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» фоторепортаж (ч1.)

ASUS P4R800-V Deluxe + P 2.40 GHz 512+256 mb + БЖ 300вт
(з оновленим біосом))
(відео інтегроване)
Все працювало до сьогоднішнього вечора :)
435грн.

Ще одна типова ситуація, це таки давно налагоджена схема, і відмовитись від неї ніхто мабуть не збирається.
http://bigbord.net/stati/nzd/10582.html

А ось і  фіктивна причина відсутності квитків
"З 27 травня 2012 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» відмінить курсування єдиного поїзда, що напряму сполучає Луцьк із обласними центрами: Львів, Івано-Франківськ та Чернівці (поїзд № 668 Ковель-Чернівці та № 667 Чернівці-Ковель). "
читаємо більше тут

[Антонюка Віталія Анатолійовича.]

Хто їздив той знає, а хто ні - я напишу кілька слів. Справа не стільки у потязі, вагонах - мова не про це. Хочу написати про залізничні каси, квитки та головного героя провідника 8го вагону поїзда №667/668 Ковель - Чернівці Антонюка Віталія Анатолійовича.
Невеличка передісторія: даний поїзд облюбований студентами, туристами, різного роду бабцями з торбами так як їде вздовж всієї західної України з Ковеля до Чернівців, у своєму складі має один(чи навіть два?) загальні вагони, плацкартних кілька та навіть купейний. Вартість квитків у загальному вагоні зі Львова до Франківська 11грн.(повний), що є привабливою ціною для відстані в приблизно 170км. Так як і туристи і студенти їдуть цим поїздом до Франківська то відповідно квитки слід брати завчасно. Для прикладу плануємо їхати у п,ятницю ввечері (23:44) йдемо у касу за квитком у вівторок - квитків уже немає - ЖОДНОГО в жодній касі.Ні в середу, ні п,ятницю, ні перед самим відправленням їх у касу не завозять, не добавляють і самі вони не з,являються.


Поїздка перша: оббігавши каси, шукаючи квитки через друзів, на форумах(можливо хтось взяв квиток і передумав чи не виходить їхати - таке іноді буває) залишився з невтішним результатом, добратись у Франківськ якось потрібно - крайній вихід - дати гроші провіднику(в три рази більше!) і спробувати запхатись у вагон - адже всі квитки розкуплені, людей має бути "повний вагон". Кілька хвилин до відправлення, загальний вагон, заходжу з думкою про задуху, відсутність хоч одного місця і тут - сідай не хочу, нагліші бабці взагалі лежать на лавках де може сісти три людини, одним словом ніякого аншлагу.
Поїздка друга: ситуація не міняється, квитків як не було так і немає, ні у вівторок, ні у центральних касах ні вокзальних. У четвер таки вдалось купити один останній квиток(за словами касира), радості не було меж. Можливо у неї був настрій хороший, а можливо вона щойно з обіду - квиток я таки придбав, на цей раз у плацкартний вагон, у восьмий(то й що на фото).
Заходжу, вагон заповнений в кращому випадку на половину, у кожному купе є одне два, три місця вільних. Де ж поділись ті пасажири які розкупили квитки ще у вівторок, середу і четвер???Запізнюються, передумали, не захотіли...?
Дія перша: Львів 07.04.2012 8мий вагон поїзда №667/668 Ковель - Чернівці з доблесним, совісним, чесним, порядним провідником на ім'я Антонюк Віталій Анатолійович.(на фото нижче).

23:44 поїзд  відправляється, закривається тамбур, він знімає свій бушлат (все стандартно) і виходить зі свого купе у майже темний вагон до пасажирів але замість квитків він збирає, що б ви думали?, не замовлення на чай/каву, не що інше як гроші за проїзд, як у київських маршрутках, не соромлячись і не ховаючись, злегка шепчучись з пасажирами. Таких пасажирів не один не два, всіх не запам,ятаєш, їдуть не тільки зі Львова і не тільки до Франківська, щоб все це не перемішалось у його здоровезній голові та кишенях він старанно це все записує на кавалку паперу, це навіть не старий квиток, щось середнє між туалетним папером і касовим чеком із супермаркету. Всі оквитковані, їдемо.
Дія друга: за хвилин так 35-45 Антонюк Віталій Анатолійович робить обхід по вагону і будить мало не кожного і запитує чи він/вона не до франківська, все таки за дві години все переплуталось, не допомагає ні папірчик з записами ні стаж роботи на залізниці. Так як у вагоні стоїть майже темрява, то на поміч Антонюк бере з собою китайськи світлодіодний ліхтарик. Світить на шмат паперу з своїми записами, а потім вам поміж очі.
Це стало останньою краплею, стиснувши зуби, закривши очі, кажу: "так я до франківська, я не сплю", Антонюк: "а ця жінка?" світить своїм ліхтарем на верхню полицю, кажу "я не знаю". Будить, тормошачи за плече, жінка їхала у Чернівці. Проходить 10хв., і старанно дотримуючись інструкцій, щоб бува ніхто не проспав - ще один обхід.І знову світло в очі і в грубо наказовій формі
-"вставай!"
-"Я знаю коли вставати, я не сплю, не треба світити в очі"
потім було, щось на зразок, що у нього робота така і він повинен за годину до прибуття(!) всіх підняти, питаю чи світити в очі він теж повинен?.огризається і йде у своє купе.
Дія третя: приїхали, виходжу з вагону, начитую ім,я прізвище з бейджа на диктофон, пробую фотографувати, фотографую. Такої реакції на камеру я ще не бачив:

Кинувши сумки пасажирів, не дочекавшись поки всі вийдуть бігом забіг у вагон і в своє купе. Потім тільки заглядав зза дверей вагону чи я ще там є. Потім таки набрався мужності, згадав мабуть, що він все таки провідник, він на роботі, поправив свого укрзалізничного картуза  і вийшов, на спробу ще раз його сфотографувати  - реакція очікувана і передбачувана - почав бігти на мене і простягати руки - без результатно, стандартні питання/відповіді чого я його фотографую? довелось пояснити, що він на роботі, є особа публічна в межах свого вагону і біля нього то ж немає чого переживати, "чи все таки є?" після чого почались виправдання і наміри залагодити все спокійно, так як все було на підвищених тонах. Ключова фраза "ви робите свою роботу , а я свою")))провідник замовк, закрив східці тамбуру і тільки злісно не задоволений погляд видавав його.

Осьо він Антонюк Віталій Анатолійович провідник хабарник №1 на львівській залізниці, з своїм вірним другом ліхтарем.

Так до чого це все, і ця вся історія з квитками: виникають припущення, що це свого роду замкнене коло, у касах квитків начебто немає, зате вони завжди є у провідників. Всі все знають, всі в долі, всі щасливі, нещасними залишаються тільки пасажири.

24.04.2012. Львів. вул.Городоцька 5. Ситуація наступна: близько 18:30 виїжджаю я з магазину горгани, і бачу, як хлопака років 18, ледь досягаючи до цього знаку, навшпиньки активно клеїть рекламу, пробую хоча б зловити погляд - ноль, повний ігнор на людей і впевненість у нормальності своїх вчинків. Наступною була будка таксофона, потім профрозмова. Хлопчина клеїв все і скрізь, дали роботу але не сказали як клеїти, де можна, де не бажано, де ефективно, а де.самі бачите де. Судячи з логотипів, організатори цього заходу "автономний опір" Заклеювання знаків, таксофонних будок, та хто зна ще чого - мабуть таки і є "...НОВІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ З СИСТЕМОЮ.", а ще це не що інше як ".головні цілі нашої ідеології – це виживання і розвиток народу."
Звертаюсь до відповідальних саме за таку рекламу та таке її втілення(сподіваюсь ці рядки найдуть вас), якщо не робите це самі(розклейку), то не полінуйтесь довести до відома "розклейщика" де і як, що до чого, наголосіть!!!, якщо він сам не соображає і йому плювати на вигляд міста, навіть якщо він не чекає на євро), він забере своїх 20 чи 25 грн. і все, а ця наклейка висітиме, вицвітатиме, потім її спробують обдерти, але ж липка основа зроблена на совість, і ще до наступного року збиратиме пил і бруд на себе, аж поки хтось не в'їде у цей нещасний знак, і можливо тоді його замінять для нових рекламних агіток.
Парад вишиванок це добре, це варто, але не такими методами. Яка цільова аудиторія цього сміття поклеїного вздовж і впоперек, яка ефективність? не якістю, а кількістю? "...НОВІ МЕТОДИ.???"
Особисто мені було б приємніше взяти таку ж листівку у панночки у цій же ж вишиванці, чи сорочці справжній, лляній, витканій не спопсованій, деталі мають значення, не вже це з області фантастики???
п.с. хлопчина з червоним рюкзаком, сині джинси, куртка-олімпійка чорна з червоним, 1.70см.

А це різновид рекламки, уже поклеєний попередниками, але наш смикалистий хлопака не розгубився і свою приклеїв з іншого боку, а то ж виходить не справедливо - люди котрі йдуть в центр знають про парад, а ті що повертаються пропустять.

Невеличке оголошення: з 7.04.2012 по 12 квітня, а то й до обливаного понеділка включно кур'єр бере відпустку. Вибачайте за незручності, в майбутньому думаю буде гідна підміна.

"Вночі з 11 на 12 березня у Сокільниках викрадено велосипед Garry Fisher. Advance. Рама кремового кольору з чорним. Якщо хтось бачив чи має якусь інформацію прошу задзвоніть 063-235-78-67. Перепостіть будь-ласка."
Сокільники - район Ашану.

Теж маю лише позитивні враження.
Зранку там тренуються спортсмени, краще не попадатись під їх руки)))але одна дві доріжки вільні є.

Кому забракне часу, сміливості, доки ви будете сидіти у офісі на роботі - ВЕЛОКУР"ЄР зможе відвезти, подарувати, купити.квіти,валентинки, що там хто дарує. Телефонуйте з самого ранку 063 154 33 22, 096 154 76 28

Я колись свого шосейного тритижні шукав, просто сідав на ровер і їздив містом, придивлявся, їздив по всіх районах, питав таксистів, показував фото, але все таки воно попалося мені ввечері, почув хаарктерний шелест ланцюга, наздогнав.

"INVICTA"
Made in china, 100% poliestere.
Розміри зовнішні д/ш/в 35/9/30
Кількаразове б/у
125грн.

Написав тут http://velomax.com.ua/forum/index.php?showforum=9

Ще є кілька штук, забирайте!!

Дякую Ромку, чекав тіє фотографії, а потім забув. Ті -14, що були то була хіба підготовка, їздити не припиняв усі ці дні, зараз уже відлига можна сказати)).
Можливі заїзди і у Брюхи, Винники, Зимну воду, Дубляни...
Ще раз дякую.

Я здається говорив про доставку квітів?Це виглядає десь так

18(решту обіцяю мати))

Обмежень немає, хіба це буде неймовірний тундершторм, або -20(що не дуже схоже на те).
Звичайно мені краще їхати в суху і добру погоду, і для ровера це краще в першу чергу, але всяке буває, і якщо людина телефонує, бо їй потрібно саме зараз чи напротязі години-двох, я не можу казати зачекайте бо дощ, бо..., бо.., вона телефонує вперше, вона зателефонувала саме мені - і я в цьому зацікавлений як ніхто, про хороші відгуки, рекомендації і виконану роботу. Загартування від шосейних гонок, гонок в непогоду, різних мтб змагань,"Боярка 24 - доба до фінішу", Горгани рейс, та ін. тортури над психофізичним станом свого тіла - дозволяють їздити по рівному асфальті в будь-яку погоду, та й в ночі можете турбувати, зрештою.