Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter_

#41
Цитуватиколись гуляв там.яким транспортом можна добратися ?

Всіма маршрутками, що їдуть на Рясне. Доїхати до кінцевої, а далі рухатися візуально. На саму територію є кілька входів. Можна ще пройти через промзону, попри ТЕЦ, що, на мою думку, цікавіше. Можна ще ровером через Левандівку і Білогорщу.
#42
ЦитуватиЙдеш в департамент економіки міськ ради, береш ключі від бомбіків і йдеш дивитися ))))))) головне ключі до 6 вечора їм назад принести ))) отаке в нас місто ))))

:o :o :o

А щоб потрапити на будь-яке підприємство, йдеш до директора, відкриваєш ногою двері, даєш йому щолбана і директор тобі проводить екскурсію. І на тролейбусі можна бандою кататися всю ніч. Головне сторожу дати пінька. Казкове місто Чернівці... :D
#43
Днями був на копі. Город копав :) Викопав отаку непонятну штуку. Шестигранний верх латунний чи бронзовий, щось таке. Корпус, здається, залізний. Фоткав телефоном, тому якість відповідна. Поясніть, що то може бути ???. Маленька свинцева кулька знизу - начинка від  снаряду, шрапнель. Часто трапляється на місцевих городах, неподалік під час 1СВ був серйозний бій...
#44
Як виглядали відвідини експлорерами шахти, моїми очима:

Перехід до шахти від лісових ангарів та дотів пішкарусом зайняв з годину часу. Ми йшли по дорозі, назустріч руху транспорту, як того вчать Правила дорожнього руху і бавилися з далекобійниками в «хто перший зійде з дороги», чого Правила аж ніяк не вчать. Фури чомусь завжди вигравали.
Аж ось на горизонті замаячили стволи шахти. Джелізні, помальовані облізлою зеленою фарбою і з великими колесами нагорі. Мене, як чувака, що виріс в нафтовому краю, завжди дивували всі оті шахтарські штуки, всілякі лебйодки, коногонки, плавуни, намальовані вугільним пилом очі, вагони з вугіллям, що їдуть на Бурштин через Львів, а тут перспектива оглянути цілу закинуту шахту – йой! Ми зайшли на територію, одразу зустріли some kind of сторож, котрий у відповідь на наші прохання оглянути та пофотографувати територію, щось буркнув під ніс і відбув у невідомому напрямку в автомобілі марки ВАЗ.

Ми походили трохи навколо та пірнули в напівтемну глибину приміщень. Всередині все виявилося розбитим, розваленим, розкраденим, із вибитими вікнами та дірками в перекритті і на сходах. По правді сказати, то дірок в підлозі на шахті набагато більше, ніж самої підлоги. Але ще більше трагізму та специфічної індустріальної краси цим будівлям додає чорний колір вугілля. Воно постійно під ногами, сипеться за комір, вугільний пил задувається вітром до рота як постійне нагадування про шалено красивий та небезпечний шахтарський край. Це западенський Донбас, зірка урбан туризму, що відкрилася нам у всьому своєму сяйві тільки нещодавно. Це Червоноград.

Коли ми вже нагулялися всередині і навіть видерлися на самий верх, звідки відкривається чудовий краєвид, з'явився справжній сторож цього закинутого господарства. Але він, на відміну від більшості своїх колег по цеху, виявився дядьком інтелігентним і навіть покинути територію мотивував не матюком, а припрошував. Пожурив за те, що вештаємося по таких стрьомних місцях і  розповів трохи про шахту.

Сам він працює тут з 1970 року. Шахту закрили через те, що під нею вже немає вугілля. Виявляється, кожна шахта має своє поле видобутку, певну частину вугільного пласту, за яку виходити не може, бо дістане по шапці від іншої шахти. Вугілля вибрали – копальню закрили. І сталося це 2005 року. Тепер тривають пошуки фірми, яка буде рекультивувати всю територію підприємства, тобто знесе старі будівлі, засипле підземну частину (хоча б частково), вивезе будівельне сміття, здере метровий шар грунту на цьому місці і завезе натомість новий. Як бачимо, роботи непочатий край.

Мені ж чомусь одразу уявилося, що легше просто було б  лишити все без охорони. Циганота вивезе весь метал на брухт, українські трударі зберуть цеглу і дошки на гаражі, дачі та безконечні прибудови-сарайчики. Потім черга дійде до бетону. Його розлупають своїми молотами безробітні каменярі, щоб дістати арматуру. Щебенем, що утворився, підсиплять дороги, оскільки земля під містом постійно просідає через те, що підземна частина залишається пустою. А що робити зі стволами? А мусором засипати. 500-метрові звалища побутового та промислового сміття, як вам таке? Вода в криницях жовтогаряча, кроти вже завбільшки як вівчарки, довколишні цигани теж мутують і створюють свої мутантські банди, люди ввечері не виходять на вулицю. Саме час для супергероя, який наведе лад... Така от зав'язка фільму.

Але вернімося до наших баранів. Першою, а заодно передовою та зразковою шахтою, що відкриється в регіоні мала стати шахта №1. Та під час її прокладки натрапили на плавун, це такий неприємний шар в'язкого болота в надрах землі, що знижує темп проходки практично до нуля. Із строками ніяк не встигали, тому першою запустили шахту №2, прокладка якої пройшла ідеально. Так вона і працювала більш-менш рівно аж поки не виправдала покладених на неї завдань.

Ще приємний пан розповів нам, що шахта, як і людина, дихає. Вдихає через правий ствол (якщо стояти лицем до неї), коротший; видихає, відповідно, через довший лівий. Для цього постійно працювала система вентиляції, у випадку її зупинки кожен гірник має 15 хвилин індивідуального кисню. Хоча проблема тут не стільки в недостачі кисню, скільки в небезпечному скупченні вибухонебезпечних та отруйних газів. Від стволів до приміщень, де стояли «вентилятори» веде підземний вентиляційний тунель, але почувши нездорову цікавість у наших голосах, сторож поспішно додав, що він замулений і абсолютно непрохідний.

Про шахтне обладнання. Вугільні комбайни та інша гірнича шняга прибували в розібраному вигляді з Донбасу (на жаль, місто забув). На шахті їх збирали докупи, випробовували в спеціальному цеху, потім знову розбиралися на вузли, які за розміром могли пролізти в транспортний ствол і збиралися вже під землею. По закінченні проходження певної ділянки, обладнання розбиралося, піднімалося на поверхню, там проводився огляд та ремонт – і знову під землю.

Це на жаль все, що можу пригадати з цікавої розповіді. Але найбільше запам'яталися слова, сказані у відповідь на наше твердження, що фотографуємо «цю всю розруху» для історії: «Хлопці, та яка то історія? То позор для нас, позорна наша сторінка, про яку нам краще забути». Напевне, ЦЕЙ стан справ не подобається не тільки молодому поколінню...




Дорожній вказівник. Нам наліво.





























Мертва вода. В'язка і чорна...







На обрії - Західний Буг.



Насправді ця фотка, зроблена всередині цеху, - кольорова. Без будь-якої обробки. Тільки от кольорів всередині всього два.











#45
Чекаєм на красиві фото!!! ;)
#46
То моя фотка взагалі-то. І те, що задумував, не зовсім вийшло - твій роверик впхався в кадр ;)

Але можна зробити подібну. якісніше і в іншому місці.
#47
Тут э сайт з б.у. компами. http://www.pioneru.com.ua/index.php?categoryID=793&offset=0 Виглядає ніби заманчіво. На наступний тиждень поїду в Калуш дивитися як воно реально себе покаже.
#48
Ага, я якраз відповідаю вимогам - не п'ю і не бушую. І камеру, швидше всього, принесу. Цікаво просто поглянути. І, можливо, зрозуміти, чому люди це роблять. Тому дуже прошу дати знати про дату та час.
#49
http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,30.0.html - ось тут є фотки залізничног моста, про який написав Ростислав.

http://wikimapia.org/#lat=49.8621949&lon=23.917923&z=15&l=37&m=b - закинуті цехи Хімсільмашу, на мою думку, ідеальне місце для такої атракції.  фотки тут: http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3170.0.html


Ще біля недобудов на Тарасівській є недобудована котельня, але не знаю, чи є там поперечна балка. Карта: http://wikimapia.org/#lat=49.8466173&lon=24.0989614&z=16&l=37&m=b   Фотки на форумі http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,1924.0.html

http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,258.0.html - недобудова за податковою. але там можлива зустріч з міліцією. Місце на карті: http://wikimapia.org/#lat=49.8158347&lon=24.022615&z=16&l=37&m=b

Якщо згадаю ще місця з потрібною Тобі висотою, допишу сюди. Про "Підвішування" - скільки часу триває сам "політ"? і чи допускаються сторонні? Мені було б дуже цікаво подивитися...




#50
Вікіпедія нічого не каже про "Підвішування", може розкажеш сам? Що це за ритуал, з яким культом чи релігією він зв'язаний, яку має мету, що це дійство собою символізує, як часто і коли відбувається, скільки людей зазвичай беруть участь? Думаю, це буде цікаво іншим, заодно можеш дати посилання на якісь ресурси в Мережі.

У Львові купа місць, що відповідає Твоїм вимогам, сам зходу можу назвати не менше десяти, але кожне має свої особливості.
#51
Цитата: Ворон від 25.03.2011 00:22:53
Всім привіт! Буду дуже радий, якщо візьмете і мене із собою. З ночівлею. Із правилами внутрішнього розпорядку ознайомлений, виконувати зобов"язуюсь. Спорядження і одяг наявні.

Звичайно, приходь! Завжди раді новим людям.
#52
Прикольне місце, люблю такі. А де  саме воно знаходиться? Тицьни на вікімапії, будь ласка.
#53
Студентопотік в суботу на Червоноград однаковий в 7 і 7:30. Якщо півгодини часу настільки критичні для вилазки і якщо решта прийде рівно на 7, то і я буду, звичайно. Тільки дивись сам не проспи ;)
#54
Та давай хоч на 7:30. як я на 7 попаду на АС-2? На роліках?
#55
Рой, не томи душу, назначай час виїзду і місце збиранки!!! Думаю, на 8 ранку на АС-2 буде всім добре? Ага, і напиши, що якщо хто запізниться, то тому щолБАН ;) І агласі весь спісак, пажалуста!
#56
Нещодавно трапилося мені на очі цікаве видання - фотоальбом зі старими та сучасними фотками міста. Видання, здається, 2003р. (точна інформація чомусь там не вказана - ні рік, ні наклад). Упорядником є Василь Луцик. Є багато цікавої інформації, зокрема про промислові підприємства; опис найважливіших історичних подій. Звідти можна, наприклад, дізнатися про вузькоколійку лісокомбінату, яка колись йшла через гори; розвиток соляного промислу; специфічні єврейські гроші, які були в обігу тільки в Болехові.

Найцікавіші, на мій погляд, сторінки вісканив і викладаю тут на загальний огляд.

Обкладинка альбому







Зверніть увагу на другу зліва фотографію. Велика будівля в центрі на задньому плані - синагога. Сучасний стан її можна побачити на фотках в попередньому дописі.





На фотці, підписаній "Будівництво моста" друга зправа будівля (котру трохи прикриває стійка крана) зараз стоїть розвалена. Раніше тут був корпус міської лікарні, зруйнувався він через вибух газу влітку 2008р. http://www.mns.gov.ua/news/8380.html - тут є інформація про цю подію. http://tsn.ua/tags/болехів - Тут колись були відеосюжети ТСН, але зараз вони чомусь не запускаються.






















І історія міста




























#57
Стаття в "Інформаторі" про можливий туристичний маршрут фантомною залізницею







#58
Інформація про станки актуальна? Бо я там взагалі нічого крім залишків вентиляції та кількох труб не бачив. Але і не обходив все. Можеш розпитати докладно де ті станки знаходяться?
#59
http://camoinfo.ru/ - ресурс-каталог камуфляжу, шукай схожий там. І як знайдеш, дай нам знати :)

Єдине, що можу стверджувати, то не Японія. В них камуфляж типу "флектарн", з плямками
#60
Сьогодні вилазка відбулася, більш чи менш успішно. Народу було страшно багато, як кажуть в Америці, Me, Myself and I. А всьо через то, що деякі учасники форуму не читають повідомлення в планах, під якими потім пишуть "+1" >:(

На територію я проник через здоровенну дзюру в паркані, відразу за залізничним переїздом. Пороззирався довкола і пішов шукати охоронця, щоб якось узаконити своє тут перебування. Але жодної живої душі мені не трапилося, якщо не рахувати старого облізлого пса, що спав на прохідній просто під вертушкою. Приміщення з кабінетом директора та начальника з постачання (принаймні, так було написано на табличках) також було відчинене, в туалеті горіло світло, але того, хто то світло не виключив, не було.

Виявилося, що підприємство називається "Крупзавод" та належить ДП "Львівський комбінат хлібопродуктів", тому тему перейменовую. Але в Мережі все одно нічого цікавого знайти не вдалося :(

Прогулявся по території, познимкував різні цікаві речі. Зустрів дядька, який виявився не сторожем. Він ніс порожній мішок, котрий, за його словами щойно знайшов, та шукав вихід з території  ;D ;D ;D

Потрапити всередину якогося приміщення мені не вдалося - на всіх дверях навішені замки, придатних для інсталу дірок не виявилося :( І була реальна нагода видертися на самий вершечок елеватора, але, зваживши всі "за" і "проти", я вирішив відкласти то до кращих часів.







































Далі я перейшов через залізничні рейки, подолав черговий паркан та частково оглянув територію (Позначка "2" на карті вище). Подивитися все завадив охоронець, що чемно припросив мене на вихід. Не можу припустити, що тут було раніше. Всередині високої будівлі ні першому фото - чотири силоси, можливо, там зберігалася крупа або борошно. Більше нічого вцілілого на території нема.