Topics

Перші відомості про місцеву церкву походять з 1515 року. В коментарях до акту генеральної візитації парафії 1730-1733 рр. дослідник І. Скочиляс зазначив, що церква в Кліцьку збудована 1603 року. На стінах церкви збереглися багато різьблених написів. Іконостас був зроблений у 1674 році, тоді ж розмалювали інтер`єр. Реставрація церкви відбулася у 1686-1687 рр. (вигляд до реставрації - акварель Антіна Вариводи, 1931 р. з www.picasaweb.google.com/ myronmycio), а 1707 року під неї був підведений кам`яний фундамент. Обновлена у 1808 та 1880 рр. В церковному інвентарі, складеному 12 липня 1838 року, зазначено, що церква збудована 1692 р.(?) і мала розмір 5 на 3,5 сажня (сажень- міра довжини, біля 2 метрів - моя прим.). З 1877 року парохом в селі був о. Антін Бачинський. Варто зазначити, що при о. Бачинському церква була відремонтована 1880 року. Він також мав намір збудувати нову церкву і 1905 року попросив дозволу на розібрання діючої, адже в 1904 році відомий архітект Василь Нагірний виготовив проект нової мурованої церкви. Але справа не була доведена до кінця. З 1955 по 1989 рр. церква використовувалася на архів та склад книжок, що і врятувало її від руйнації. Існуючий вигляд отримала після реставрації, яку розпочали в 2005 р. 22 квітня 2008 р. горіла - в результаті було частково пошкоджено покрівлю і стіни. Церква в користуванні громади УГКЦ. Пам'ятка архітектури національного значення.

Гонті на церкву замовляли в Старосамбірському районі с.Терло (підчас реставрації)

Бруси стягнуті за допомогою гвинтів з квадратними гайками.

Церква постраждала від підпалу (діти 10-11 років ) перекриття передньої частини відрізняються

Дзвіниця.

І дзвіниця і церква були закриті, але знайшов людей які мали ключі, і після перевірки документів (паспорта), відкрили церкву і дзвіницю.

Дерев'яна архітектура дзвіниці.


Дзвін має надписи які знизу майже неможливо прочитати і клеймо майстра


Перед входом в церкву розміщена алебастрова плита, це надмогильний камінь першого з служителів церкви (про це вже ніхто непам'ятає з місцевих)

Вирізблено череп з перехрещеними кістками. З права від черепа (якиого зрубали або стерся) цифри 46 з ліва цифра 2 можливо рік поховання

З права від хреста надпис Гробь (на староруській мабуть) а решта надписів майже стерті. Хоча при потребі можна прочитати.

Сліди пожежі




Відновили повністю покриття.(свіжі дошки) весь верх церкви відбудували заново.(вигорів)



Нажаль надпис не відповідає духу церкви.

Сліди пожежі

Прутки які стягують протилежні стіни



Захристіє оригінальна ікона, і свічники

Подібну форму мали вали Золочівського замку і багато інших замків Європи.

Рів та 2 ступінчасті вали замку

Досить глибоко і це при тому, що вони вже на половину засипались.

Делікатно сплетене гніздечко.

На самій вершині валу, там де була кутова вежа - ВАРВАРСТВО

Лише в Україні можуть розібрати замок до основи, забути про його історичну цінність та побудувати стадіон на його валах.




Поряд знаходиться лікарня, сміттям з якої засипаний весь палац Лянцкоронських.

До старої польської будівлі домурували сучасне крило.

Оригінальні сходи в польській частині лікарні.
На перилах надпис 'тут був Т.А.Р.'  шашечку декоративну з перил відірвали, лише 5 нагелів лишилось. На сходинках збереглись металеві кільця для кріплення прутка, що тримав килимок.

Нагадування про давно минулі часи.

Мала Академія Мистецтв

Петропавлівська церква

Михайлівська церква

А ось і зниклі плити з аеродрому Черляни. (вимощений трутоар біля церкви)

Кафе на залишках старого мосту

Також відвідав монумент
1663 році. Монумент присвячений перемогам над турками і татарами у 1641 і 1663 роках, про що свідчать дати на західній стороні постаменту.
На пам"ятнику є цікавий напис, який виведений по периметру колони (по слову з кожного боку). Дослівно цей напис звучить так - "Mea Mors Tua Vita", що в перекладі з латинської означає - "Моя Смерть - Твоє життя". Досить символічно! До речі, споруда є пам"яткою архітектури загальнонаціонального значення.
Смерть

Моя

Життя

Твоє

В лісі на горбочку знайшов таке укріплення. (мабуть з часів війни ), але плити сучасні відносно.

Варвари засипали на 1 метер побутовим сміттям.


Неподалік був забетонований 5 кутної форми окоп вщент засипаний побутовим сміттям (глибина 1-1.5м.) навіть не фотографував його.
Капличка з похованням ксьондза Владислава Фриделя

Польське поховання

Польське кладовище


Найстарша могильна плита 1878р. Якуб Коляновський



Фундамент розходиться, реставрація непомогла.

18століття Палац Кароліни Лянцкоронської (Комарно)
Тут в міжвоєнні часи була польська школа. Але раніше в цих стінах мешкала Кароліна Лянцкоронська, улюблена та найталановитіша дочка графа Кароля. Кароліні Лянцкоронській, останній в роду Лянцкоронських, пощастило жити в трьох сторіччях: ХІХ, ХХ та ХХІ. Вона народилася в 1898 році, а померла в 2002-му. Мала ступінь доктора філософії та мистецтвознавства, була видатним спеціалістом з італійського Ренесансу. 1934 року вона захистила докторську дисертацію в Львівському університеті, тим самим стала першою жінкою в Польщі, яка отримала науковий ступінь з мистецтвознавства, та першою жінкою, яка захистила докторат у Львівській alma mater. Після смерті батька отримала родинний маєток в Комарному, та проживала більше у Львові, на Зіморовича, 19. Протягом кількох років пані Кароліна викладала в Львівському університеті, аж поки не була звільнена в квітні 1940 р. Під час війни була в Польській Армії Крайовій та Червоному Хресті. У травні 1942 року Кароліну заарештовують в Коломиї. Потім — в'язниці Станіславова та Львова. Смертний вирок завдяки втручанню італійської королівської сім'ї замінили на відбуття покарання в концтаборі Равенсбрюк. Після звільнення в квітні 1945 року продовжила боротьбу — цього разу вже в Італії.


Вцілівший елемен воріт палацу ( верх викований з шматка металу пірамідальної форми)

Задній фасад будівлі, передній розвернутий до парку

Праве крило будівлі, дерев'яні перекриття поверхів обвалились

Внутрішня частина лівого крила будівлі.

Підземелля, більшість з них засипано доверху сміттям з лікарні розміщеної поруч.(машини сміття сипали в кожну яму, діру, провал який знайшли я такого варварства ще не бачив).

Гриби порхавки буйно ростуть на руїнах палацу.

Частина колони фасаду палацу

Колони кріпились парами, по боках вибрано паз (жолоб) і гребінь (виступ) для кріплення колон між  собою.

По висуті колони штукувались за допомогою 6 гранного кованого прута, ось отвір від нього.

Підземелля

Під колоною обвал, подвір'я вкрите провалами в підземелля палацу.




Вентиляційна шахта підвалів


Переглядаючи фотографії підземель звернув увагу ось на таку річ (камера бачить краще ніж очі в темряві), думаєте це вона? Власники використовували італійський інтрєр які розікрали німецькі солдати. Дуже нехочеться щераз туди їхати


подвір'я, залишився фундамет огорожі на межі дерев

На стіні видно слід від сходів на 2 поверх

Протилежні стіни стягувались кованою полосою з зажимом


Оригінальна плитка підлоги товщиною 2см.


Обвал

Калина і модрина.

Збереглось фасадне облицювання

Рештки водопроводу біля палацу

Стіна господарських будівель біля палацу, зараз тракторна бригада

Маркування цегли палацу

Стовпець з рештками кованої огорожі палацу

Цей раритет розміщений в 50м. від палацу

Маєток Штілецького. (Новошичі).Місцеві жителі казали, що був дуже добрий пан, дбав про село, забезпечував роботою в майстернях при маєтку. Власники виїхали в Польщу, приїжджали нащадки оцінити стан маєтку.


Будинок був 2 поверховий критий черепицею, праве і ліве піддашшя були криті оцинкованою бляхою по дерев'яних фігурних кроквах.

Балкон.

Вхід для прислуги.

Рештки сходів.

Всі дерев'яні перекриття і підлоги повністю провалилися.

Залишки даху.

Металхантери довершили руйнування маєтку. Повиймавши металеві елементи будівлі та даху з несучих конструкцій.
Вхід в підвали.





Цікавий надпис з радянських часів.

Стеля армована рейсами.




Вид з підвалу, провал висотою 2 поверхи+піддашшя.


Частина підземель, що знаходяться під садом.


Ця частина підземель розміщена не під будинком, а під садом.Вентиляційне вікно має бетонний захист.


Вентиляційне вікно підземель(3шт.).



Будинок для прислуги, таких було 3. Цей заселений самотньою старшою жінкою, інші знесено.

В саду вирізали вікові дерева і побудували стадіон хоча довкола повно полів і вільного місця.

Рядом з маєтком розміщена ця будівля, спершу я вирішив що це будинок для гостей, але як виявилось це якийсь гуртожиток побудований за часів комунізму.




Залишки пожежі на 2 поверсі.

Дах перекрили шифером.(дивиться жахливо).Крім того його опустили на кілька метрів, це видно по дзвіниці (залишки штукатурки, уламки черепиці).

Дзвіниця без даху, деревяні перекриття підлоги завалились.Видно сліди місця де колись закінчувався дах, отвори крокв.

Центральний вхід. Двері закриті.

В середині зроблено косметичний ремонт, видно стіл зі скатертиною, гоцульського типу килимки на підлозі.( проводять відправи на польські свята).

Зправа видно прибудову захристія.

Збереглись оригінальні двері.

Ніша в захристії.

Стіна за вівтарем побита кулями, видно по вибоїнах.

Один з слідів від куль.


Ніде не зміг знайти інформації по цьому храму. Якщо хтось володіє якоюсь інформацією, допишіть в темі.

Побудована за радянських часів, з розвитком ядерної енергетики її закрили як малоефективну, з водосховища брав забір води Дрогобицький Нафтопереробний завод. Два роки тому відбудували і запустили.Забезпечує енергією підриємства Дрогобича.
Водозабір

6 шлюзів, на карпатськів було 4 шлюзи, інша система підйому шлюзів.


Шлюзи піднімаються вертикально по рейковому механізмі. Зправа видно коліщата на направляючій.

Механізм підйому шлюза

Водозабірники 400Вт. генераторів.

Шлюзи піднімаються вертикально по рейковому механізмі.

Водозлив, направляючі шлюза

Водосховище

Закрита територія, охороняється, після довгих перемовин вдалось попасти всередину.

Працівник дуже не хотів допускати до цього приміщення.

3 турбінних генератори, всюди ведетсья відеоспостереження.

Щитова генераторів.

Рибалка, на березі тліло багаття для жарки риби.

Наживка рибалки, клюють щуки.

Карпатська ГЕС(гідро електро станція)р.Стрий
4 шлюзи


хвилеріз

Штурвал ручного аварійного зливу(охороняється як і весь об'єкт)




краєвид з перевалу