Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#3301
А ти мож в свого знайомого пробити карту, де той відеонагляд стоїт? Чи так як в нашому офісі, напрямлений на БМВ власника, чи шось мо трохи по території.
#3302
Я колись робив плату високовольтного перетворювача для лазера. За неї також не заплатили :) Але то не означає шо завод не працює, просто жлоби вони от і все. А лізти там справді є де, особливо не з тильної сторони, паркан досить хилий. ВИбрати свято, запастисі гоірвкою і вйо вперід! Головне на очі відеонагляду не попадати.
#3303

До Райдера: молодець шо лазив. На рахунок Автобусного заводу - то це ще цілком діючий обєкт з охороною, працівникіми які ходять на роботу і все таке. Закинуті там лише кілька цехів. Навіть ше автобуси досі стараються випускати! Троха про старовинні будівлі на його території можеш почитати тут А чо раніше ніц не писав і не підписувавсі на якусь спільну вилазку?

ПС: В якості виключення лишаю пост на російській мові, розуміючи шо правилам він суперечить тільки формально, але не ідейно. Адже автор української мови, скоріше за все, не знає. І звинувачувати його в цьому не можна.
#3304
Я постараюся, якшо майстри заберуться до пів 8. Скоріше всього шо буду.
#3305
Думаю всі вже висловилися, тому тему закриваю. Шоб ні в кого не було бажання відфлуджувати далі. Наступні пости про трафарети(і тільки про трафарети) писатимемо в новій темі. А всіх протестуючих посилатимемо сюда.
#3306
В думках буду з Вами! Беручи до уваги досвід минулих мандрівок, незле булоб взєти шось попоїсти. Беручи до уваги масштабність обєктіу. Тоді точно всьо облазите.
#3307
На наступний тиждень(середа четвер) за умови доброї погоди Я і Ромчик плануємо спускатися вниз. Спочатку попробувати біля Південного, якшо всьо гуд - наступна точка на Рясному. Супскатися будемо тільки на шнурках і з самого зранку, але вже засвітла. Думаю Десь о 6.

Добре було б взяти ше когось одного, для підстраховки і витягування в разі чого. Але не більше. Транспорутватимемося Таврією.
#3308
Дякую ЮзерЛ шо загрузив паспорт "Измеритель мощности дози ДП-5ВБ" ЕЯ2.807.028-03 ПС
#3309
Посилання / Re: Inner Lviv
12.09.2009 11:23:27
Ya-ya, теж дуже давно знаю цей блог. Лінк на нього лежить ше в темі про Кортумову гору Приємно шо тепер і автор знає експлорер :)
#3310
Залий на Аплоад чи пікассу. Можна і безпосередньо на ftp експлореру, тоді перешли мені їх поштою.
#3311
Дякую. + від мене, завжди любив такі плакати розглядати на Уроках ДПЮ. Якшо маєш час і натхнення - було б добре якби ти їх скачав і завантажив на форум в більш надійному вигляді, ніж лінк на фішкі. Сам орзумієш, коменти в фішках зараз є, потім нема. А так на Експлорері завжди буде. Помістиш в цю ж тему.
#3312
Ок! Було б супер! Тільки будь обережний, зараз той ярмарок, купа народу, мєнтів. Але мо то й на краще, менше звертатимуть уваги.

Один з них навпроти пошти, інший - майже вверху, біля повороту на Колеси. Ну там достатньо пройтися тим тротуаром шо веде до Лонцького і вони кидаються в очі.
#3313
Нє, думаю най тут буде. А то появиться новий "скіннімен" і знову почне в тій темі то саме писати. А так перечитає всьо(якшо пеерчитає) і матиме готові відповіді на свої питання.
#3314
Ну і молодець. Скажу тобі шо адреса Бескиду дуже довго висіла там(і не тільки там, список місць в темі про квест) де експлорер через стінку і нікому не мішала. Може подібну полеміку почнеш і там? Чи одного разу вже досить?

А про наші написи: люди приходять, читають форум, реєструються і приєднуються. Випадки вже були. Так шо в даному випадку неправий ти. А написи реально потрібні.

Бажання сказати всім своє фе нагадує конвульсивні рухи певної частини суспільства в намаганнях закрити вікно в переповненій маршрутці влітку(протяг, курча), надодаток сварячись з рештою пасажирів, яким нема чим дихати.

Пости спеціально витирати не буду. Дуже наочна та показова полеміка вийшла. Можна буде на неї посилатися якшо хтось появиться з аналогічними претензіями.
#3315
На жовті люки взагалі не варто звертати увагу - газ в 100% випадків. До речі, ніхто не пробував піднімати тих два люки шо на верхній частині коперніка на тротуарі, по цитадельній стороні? Нині якраз по них йшоу.
#3316
Вставлю і я свої 5коп до скіннімана: ти вважаєш шо Тарас і білий Лис також робили неправильно, шо їх квест з адресою сайту висів там більше року і, я не впевнений, чи знятий зараз? Чи не забагато на себе береш? Ну і взагалі, тут тобі не Бескид де можна заходити і починати когось сходу бакланити (згадай нашу суперечку). Хоч мати право слова - пиши шось мудре, лазь на вилазки, катай звіти. Інакше або мовчки ффтикай і дрочи в куточку, або не заходь сюда взагалі. Маєш сходу 2 попередження. Наступне - бан!

Ну і до решти загалу форуму, прошу не перейматися особливо скінніманом, і не витрачати на нього ресурс клавіатури :)
#3317
Мої контакти маєш ;) Дзвони
#3318
Ну в нас тут "самих" заслужених нема, звання йдуть просто від кількості повідомлень. Одні можуть більше часу приділяти свому хоббі, інші - менше, відповідно і повідомлень різна кількість.

Навіть на перший етап ходили поперемінно, хто коли мав час. Думаю на другий етап буде так само.
#3319
ІСТОРІЯ ТЮРМИ «НА ЛОНЦЬКОГО»
У 1889—1890 рр. у місці перехрестя сучасних вулиць Бандери та Коперніка було побудовано казарми для жандармерії. З 1919 року споруди почали використовувати як в'язницю і вже незабаром вона набула сумної слави політичної тюрми. Серед в'язнів польського періоду (1918-1939) – Степан Бандера, Ярослав Стецько, Микола Лебідь, Катерина Зарицька, які перебували тут під час слідства в 1936 р.
За часів першої радянської окупації протягом 1939—1941 рр. тут розміщувалися управління НКВД у Львівській області, в'язничне відділення цього управління та в'язниця № 1, розрахована на 1500 в'язнів. Цифра, яка дуже швидко після встановлення нової влади була суттєво перевищена. Між іншими за ґратами тюрми «на Лонцького» тоді опинилися підсудні «процесу 59-ти» (ліквідація мережі ОУН у Західній Україні) – Іван Максимів, Дмитро Клячківський, Кость Арпад-Березовський, Галина Столяр, Наталія Шухевич. На початку німецько-радянської війни влітку 1941 у в'язниці № 1, як і в інших в'язницях Львова та Західної України, відбувалися масові розстріли в'язнів. Протягом 22—28 червня 1941 р. у тюрмі «на Лонцького» було знищено 1681 особу — 42 % від усіх розстріляних в'язнів львівських тюрем.
Під час нацистської окупації (1941—1944) тут було організовано слідчу в'язницю гестапо. Головною мішенню для гестапо були представники ОУН, масові арешти яких почалися наприкінці 1941 року. У 1942 р. під час допиту у тюрмі на Лонцького було закатовано Крайового провідника ОУН Івана Климіва — «Легенду».
Протягом 1944—1991 рр. у в'язниці на Лонцького розміщувалися слідчий відділ та слідча в'язниці НКВД — МВД — КҐБ. Тут перебували під час слідства особи, звинувачені в антирадянській діяльності: у 1944—1953 рр. — діячі ОУН та УПА (Михайло Сорока, Петро та Микола Дужі, Любомир Полюга, о. Микола Хмільовський, Володимир-Ігор Порендовський та ін.), у 1960—1980-х — наступне покоління учасників визвольного руху (Іван Гель, Богдан та Михайло Горині, Ігор та Ірина Калинці, Юрій Шухевич, В'ячеслав Чорновіл та ін.). Тюрма на Лонцького як місце боротьби з противниками тоталітарного режиму використовувалася до його падіння в 1991 році і для тисяч українців стала символом тоталітаризму та окупації.

СТВОРЕННЯ МЕМОРІАЛУ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»
Ініціативу львівської громадськості щодо створення в приміщенні колишньої тюрми «на Лонцького» Меморіалу пам'яті жертв окупаційних режимів підтримали Львівська міська рада, Львівська обласна рада та Служба безпеки України. Координацію робіт зі створення Меморіалу здійснює Робоча група, до складу якої увійшли представники названих структур, Центру досліджень визвольного руху та відомі громадські діячі.
Колегія Служби безпеки прийняла рішення про виділення приміщень та земельної ділянки для потреб майбутнього Меморіалу, вперше відкрила доступ до приміщень тюрми науковців та громадськості, надала відповідні згоди для проведення першочергових робіт.
Центр досліджень визвольного руху провів ґрунтовне дослідження історії тюрми, проводить збір спогадів та свідчень колишніх в'язнів.
Результатом роботи групи стало затвердження Ідеї Меморіалу, проекту концепції, проведення першого етапу міжнародного архітектурного конкурсу. Робочою групою напрацьовані першочергові заходи в рамках створення Меморіалу: організувати і провести фотофіксацію музейного приміщення та прилеглої території, провести історико-архітектурні дослідження та обстеження приміщень в'язниці, розробити зонування приміщення музею та прилеглої території, провести першочергові архітектурно-реставраційні, ексгумаційні роботи.
28 червня 2009 року відкрито перший етап експозиції Меморіалу «Тюрма на Лонцького», підготовленого Центром досліджень визвольного руху та Службою безпеки України. Після відкриття експозиції науковими співробітниками Центру розпочато регулярне проведення екскурсій щочетверга та за попереднім записом для екскурсійних груп.

ПЕРШИЙ ЕТАП ЕКСПОЗИЦІЇ МЕМОРІАЛУ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»
Перший етап експозиції Меморіалу «Тюрма на Лонцького» має три сюжетні лінії: історія споруди, в'язничний побут та масові розстріли в кінці червня 1941 року. Вона розташована на першому поверсі. Вхід відкрито зі сторони вулиці К. Брюлова (колишня вул. Я. Лонцького) – там, де він був у часи функціонування тюрми. До огляду підготовані – пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторію та інші приміщення в'язничного побуту. Частину тюремних камер обладнано в експозиційні зали. В коридорах вмонтовано стенди, на яких подано історію будівлі, прізвища частини розстріляних в'язнів та тексти документів, які регламентували перебування в цій тюрмі у різні періоди.
Окремий експозиційний зал присвячено о. Миколі Хмільовському – Голові підпільної УГКЦ та членові УГВР, який свого часу перебував в тюрмі «на Лонцького». В цьому залі можна простежити життя та діяльність окремо взятого політв'язня тюрми «на Лонцького» крізь призму його кримінальної справи.
Основний акцент в експозиції поставлено на найкривавішу сторінку в історії тюрми – масові розстріли кінця червня 1941 року. В одному із залів демонструються кадри із кінохроніки, де зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ зі Львова в кінці червня 1941 року.
В іншому залі розміщені фотографії зроблені на території тюрми в цей період, а також тогочасні українські газети, які широко висвітлювали злочини комуністичного режиму.
Серед тюремних камер, в яких відтворено умови в'язничного побуту на окрему увагу заслуговує т. зв. «камера смертників» – в ній в'язні очікували на виконання вироку, яким нерідко був розстріл.
З метою відтворення історичного тла найтрагічнішого періоду в історії «тюрми на Лонцького» – радянської окупації – в окремому залі представлені репродукції пропагандистських плакатів того часу, на фоні яких лунають записи пісень на кшталт «Широка моя страна родная». Цей зал демонструє різкий контраст офіційної пропаганди із реальним життям в СРСР – зокрема на прикладі умов перебування в тюрмі «на Лонцького».
В кінці експозиції, на фоні стели пам'яті закатованих в 1941 році, лунає «усна історія» – записи спогадів колишніх в'язнів.
Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади. Меморіал можна відвідати щочетверга з 14-00 до 18-00, а крім цього співробітники Центру в будь-який робочий день тижня проводять екскурсії виставкою для груп більше 10 осіб за попереднім записом. ЦДВР також проводить збір спогадів колишніх в'язнів тюрми «на Лонцького» та займається пошуком експонатів для розширення експозиції Меморіалу. Всіх зацікавлених запрошуємо звертатись за тел. 8 (032) 299 45 15 та через е-пошту lonckoho@gmail.com
Докладніша інформація – на офіційній веб-сторінці Меморіалу: www.lonckoho.lviv.ua
#3320
ФОРУМ ВИДАВЦ¶В В МЕМОР¶АЛ¶ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»
(розклад презентац¦й)
П'ятниця, 11 вересня, 18:00
Центр досл¦джень визвольного руху та видавництво «Апр¦о𦻠презентуватимуть одну ¦з перших в св¦т¦ мемуаристичних публ¦кац¦й про нацистськ¦ концтабори – спогади Данила Чайковського «Хочу жити». 
В заход¦ в¦зьмуть участь: донька автора Зореслава Чайковська, директор Галузевого Державного Арх¦ву СБУ Володимир В'ятрович, директор Центру досл¦джень визвольного руху Руслан Заб¦лий.
Презентована книга розпов¦да¤ про участь автора в укра§нському визвольному рус¦ ¦ перебування у зв'язку ¦з цим у нацистських кат¦внях та концтаборах, зокрема в тюрм¦ «на Лонцького». Вперше спогади Данила Чайковського вийшли друком у 1946 роц¦ в Мюнхен¦ ¦ стали одн¦¤ю ¦з перших в св¦т¦ мемуаристичних публ¦кац¦й про нацистськ¦ концтабори. В 2009 роц¦ видавництвом «Апр¦о𦻠було перевидано цю книгу, виправлено в н¦й стил¦стичн¦ та зм¦стов¦ помилки ¦з збереженням автентичних ¦люстрац¦й. Вступ до перевидання п¦дготував к. ¦. н. Володимир В'ятрович.
Субота, 12 вересня, 15:00
Центр досл¦джень визвольного руху презентуватиме сво§ нов¦ видання присвячен¦ участ¦ ж¦нок в укра§нському визвольному рус¦: «Укра§нська скорбна мати» (спогади про Парасков¦ю Кук – мат¦р останнього Головного Командира УПА Василя Кука) та спомини про Теоф¦л¦ю Бзову-Федор¦в-Стах¦в – дружину Пров¦дника Служби Безпеки ОУН на Закерзонн¦ Петра Федор¦ва.
В заход¦ в¦зьмуть участь: син Василя Кука Юр¦й, упорядниця книги про Теоф¦л¦ю Бзову Мар¦я Паньк¦в, науковий редактор обох видань, заступник директора Центру досл¦джень визвольного руху Василь Стефан¦в, директор Галузевого Державного Арх¦ву СБУ Володимир В'ятрович.
Обидв¦ книги ¦люструють нелегку долю ж¦нки-учасниц¦ боротьби за Укра§нську державу. «Укра§нська скорбна мати» — спогади про долю звичайно§ ж¦нки-селянки, життя яко§ було сповнене траг¦чних переживань та материнського геро§зму. Ще за життя Парасков¦я Кук втратила п'ятьох ¦з восьми сво§х д¦тей, пережила радянську та н¦мецьку окупац¦§, конф¦скац¦ю усього майна та зрештою ув'язнення в тюрм¦ на «Лонцького» ¦ каторгу на «Тайшетла离. У спогадах про Теоф¦л¦ю Бзову Федор¦в—Стах¦в, активну громадську д¦ячку, зв'язкову Романа Шухевича, пов¦тову пров¦дницю ОУН та дружину шефа Служби Безпеки ОУН Петра Федор¦ва висв¦тлено §§ життя, переживання, д¦яльн¦сть, а також складне сусп¦льно-пол¦тичне становище укра§нського народу у 1920-1950-х рр.
Субота, 12 вересня, 17:00
Центр досл¦джень визвольного руху та видавництво «П¦рам¦да» презентуватимуть автоб¦ограф¦чний пригодницький роман професора пол¦толо㦧  М¦ського Ун¦верситету Нью-Йорку (The City University of New York) Михайла Яворського «Поц¦лунок лева» про по䦧 Друго§ св¦тово§ в¦йни.
В заход¦ в¦зьмуть участь: автор книги Михайло Яворський, директор Центру досл¦джень визвольного руху Руслан Заб¦лий та директор видавництва «П¦рам¦да» Василь Гутковський.
Автор книги на початку 1940 року у в¦ц¦ 14 рок¦в вступив до Орган¦зац¦§ Укра§нських Нац¦онал¦ст¦в. З початком н¦мецько-радянсько§ в¦йни в¦н вирушив до Ки¤ва у склад¦ пох¦дно§ групи ОУН з метою проголошення в¦дновлення Укра§нсько§ Держави. Недалеко в¦д к¦нцевого пункту св подорож¦ Яворський був схоплений нацистами ¦ опинився в тюрм¦ для пол¦тичних в'язн¦в «на Лонцького» у Львов¦, а пот¦м в крак¦вськ¦й «Монтелю僚. На основ¦ цих реальних под¦й ¦з власного життя Михайло Яворський написав пригодницький роман. Книга написана в доступному та ц¦кавому стил¦ ¦ розрахована на широке коло читач¦в, в першу чергу на молод¦жну аудитор¦ю. П¦дчас презентац¦§ автор «Поц¦лунку лева» розпов¦сть про св¦й арешт в тюрм¦ «на Лонцького» та в¦днайдення камери, де в¦н утримувався 67 рок¦в тому.
Прес-центр ЦДВР,
Контактна особа: Андр¦й Шевц¦в +38-063-628-68-39